CC BY
12
УДК 340.12
В. О. Захарова, здобувачка
ОСНОВОПОЛОЖН1 ОЗНАКИ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО ЗМ1СТУ ЕКОПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ
Уперше в науковш лтератур1 шляхом застосування д1атротчног методологгг досл1джено / визначено специфжу основоположных ознак функцюналъного зм1сту екоправового виховання у ствв1дношенш з функщями еколог1чного права та правового виховання, що е вагомим внеском у розроблення екософи права в цыому та кон-цепци екоправового виховання зокрема.
Ключов1 слова: еколог1чне право, екософ1я права, правове виховання, екоправове виховання.
Актуальтсть проблемы. В умовах трансформацп нашого сощуму на тш правово! свиово! глобал1зацп очевидним постае факт необхщност стввщне-сення конституцшно визначено! мети розвитку Укра!ни до р1вня правово! державност 1з досввдом розв'язання пов'язаних 1з цим процесом проблем у найближчому геопол1тичному ареаль Йдеться про творче застосування, зокрема, значущих досягнень кра!н скандинавського регюну в розбудов1 еко-лопчного сустльства.
Вагомим, але ще не зад1яним ресурсом у розбудов1 такого типу сустльства в Укра!т, на наш погляд, виявляеться екоправове виховання. Його сутшсть та необхщтсть ще тшьки починають вщстежуватися науковцями [1; 2], котр1 опираються як на потужну базу екософських дослщжень [3-6], так 1 на до-слщження феномешв еколопзму [7], еколопчного права [8-10] та правового виховання [11-17].
Аналгз останмх дослгджень та публгкацт. Слщ зауважити, що у науков-щв не мае едност у визначенш повного перелшу функцш правового виховання, а тим паче щодо прюритетност тих чи шших з них. Разом з тим бшьшють дослщниюв проблеми правового виховання, зокрема, Л. Балш [11], О. Долго-полов [12], О. Зайчук [13], Р. Кравцов [14], Н. Ошщенко [13], О. Орлова [15], В. Сирих [16], В. Стреляева [17], солщарш щодо визнання основними з них когштивно!, комуткативно'!, регулятивно! та охоронно! функцш.
Ут1м, як засвщчуе анал1з зазначених праць, вони не мютять характеристики функцш еколопзацп правосвщомост1, правотворчост 1 правозастосу-вання, незважаючи на те, що до предметно! сфери правового виховання належать 1мперативи еколопчного права, як формують парадигмальш засади вщносно самостшно! площини у цш сфер1. Тому метою статт власне 1 постае проблема визначення специфши функцюнального зм1сту екоправового ви-ховання.
86
© Захарова В. О., 2011
Аналгз проблемы. Для того щоб дослГдити екоправове виховання повно Г системно, треба з'ясувати особливостГ його функцГонально! сфери. На нашу думку, краще це зробити через аналГз основних функцГй правового виховання як загально! категорГ! стосовно предмета нашого дослГдження, що дозволить дГйти до усвГдомлення функцГонально! специфГки саме екоправовиховного впливу. У цьому сенсГ тотожнГсть правового Г екоправового виховання вияв-ляеться крГзь низку таких функцш: когнГтивно-просвГтницько!, свГтоглядно-ГдеологГчно!, Гмперативно-цшшсно!, почуттево-емоцГйно!, регулятивно-дГ-яльнГсно!.
Зокрема, когнГтивно-просвГтницька функцГя виявляеться у тому, що в про-цесГ правового виховання особистГсть отримуе комплекс уявлень стосовно структури права, пГзнае процес регулювання правом суспГльних вГдносин, усвГдомлюе моделГ поведГнки, якГ заохочуються в суспГльствГ, а також тГ, якГ осуждаються суспГльством, засвоюе уявлення про власнГ права та обов'язки як суб'екта права. Це супроводжуеться виникненням певно! системи правових знань, !х подальшим поглибленням та е джерелом розвитку правосвГдомостГ.
ЗмГстовним атрибутом ще! функцГ! е ГнформацшнГсть, завдяки якГй особГ пропонуеться ГнформацГя, потрГбна для обрання правомГрного варГанту поведГнки. Проте доведення до вГдома громадян положень правових актГв ще не означае усвГдомлення ними !х змГсту, а тому шформацшнють виступае лише однГею Гз необхГдних змГстовних ознак когнГтивно! функцГ!.
У свою чергу регулятивно-дГяльнГсна функцГя сприяе налагодженню правовГдносин, забезпечуе трансляцГю правових цГнностей, знань Г вмГнь [14, с. 19]. У 11 межах розв'язуеться проблема вГдповГдностГ правово! теорГ! Г практики, адже мало сформувати комплекс правових знань, потрГбно ще органГч-но увести його в площину правового дискурсу. СпГлкування громадян у пра-вовГй сферГ, яке е реалГзацГею попередньо сформованих правових концептГв, забезпечуе в свою чергу наступнГсть правового досвГду та його якГсть, а вГд-повГдно формування Г пГдвищення правово! культури громадян.
Хоча бГльшГсть дослГдникГв видГляють серед основних саме цю функцГю, котру розумГють як вплив на поведГнку громадян з точки зору и спГввГдно-шення з чинною у соцГумГ системою правових приписГв, не можемо погоди-тися з цим повнГстю, не вносячи певних коректив до такого розумГння. ПГд цГею функцГею, як на нас, треба розумГти не стГльки вплив на поведГнку людей, скГльки якГсний вплив на сам процес регулювання правовими нормами цГе! по-ведГнки. Тому погоджуемося з тлумаченням цГе! функцГ! В. Сирих як тако!, що притаманна лише соцГальним нормам, у тому числГ нормам права [16, с. 364]. ДГйсно, саме вони регулюють поведГнку в соцГумГ за допомогою встановлен-ня дозволГв та заборон, а ось якГсть таких норм, безперечно, залежить вГд рГвня правово! культури, ступеня правово! вихованостГ нормотворцГв. Тому можна говорити про регулятивно-дГяльнГсну функцГю правового виховання лише Гз усвГдомленням того, що вона мае дещо опосередкований характер.
З розумГнням ставлячись до бачення спектра правовиховних функцГй Л. БалГним [11], О. Долгополовим [12], Р. Кравцовим [14] та О. Орловою [15], якГ визначають найважливГшими з них: ГнформацГйну, системно-теоретичну, орГентацГйну, етичну, стимулюючу та Гнтегруючу, вважаемо, що вони е вГдпо-вГдно тотожними за змГстом визначеним вище когнГтивно-просвГтницькГй, свГтоглядно-ГдеологГчнГй, Гмперативно-цГннГснГй, почуттево-емоцГйнГй Г регу-лятивно-дГяльнГснГй функцГям.
До змГстовно! сфери останньо! вГдносимо вГдмГчену дослГдниками охо-ронну функцГю, визначаючи !! одним з атрибутГв соцГально-правово! регуляцГ! Г комунГкацГ!, що опосередковують поведГнкову позицГю будь-якого суб'екта права. У цьому сенсГ можна погодитись Гз тим, що охоронна функцГя правового виховання - зумовлений соцГальним призначенням напрям правов(ихов-но)ого впливу, спрямований на вироблення необхГдних знань, умГнь, навичок щодо охорони суспГльних вГдносин, а також запобГгання порушенням право-вих приписГв. Вона зумовлена наявнГстю санкцГй у правових приписах, що впливае на волю особи встановленням заборон, а у разГ !х порушення - юри-дично! вГдповГдальностГ [13, с. 424].
У цьому ж сенсГ квалГфГкуемо вГднесення до ознак регулятивно-дГяльнГ-сно! функцГ! як похГдно! Г пГдпорядковано! !й також профГлактично! функцГ! правовиховання, спрямовано! на попередження Г запобГгання вчиненню пра-вопорушень з боку всГх членГв суспГльства, а також на перевиховання осГб, якГ вже порушили приписи закону, а тому з очевиднГстю корелюе з визначеною характеристикою охоронно! функцГ!.
ОрГентацГйна функцГя, що запропонована деякими дослГдниками як само-стГйна у спектрГ правовиховних функцГй з точки зору зумовленостГ нею вже охарактеризованих ознак регулятивно-дГяльнГсно! або комунГкативно! функцГ!, полягае у формуваннГ якГсно стГйких орГентирГв соцГально корисно! поведГнки. ДГйсно, орГентуючи громадян на позитивнГ правовГ настанови, правовиховнГ заходи сприяють формуванню в особи адекватно! метГ розбудови правово! державностГ системи правових оцГнок Г формуванню готовностГ дГяти вГдпо-вГдно до правових приписГв. Тому доречно вГдносити !! до змГстовно! сфери Гмперативно-цГннГсно! функцГ! правового виховання.
ЦГкавою в контекстГ наших роздумГв стосовно спГввГдносностГ функцГо-нальних ознак правового Г екоправового виховання е концепцГя В. Стреляево! щодо побудови системи функцГй правового виховання [17]. Це пов'язано Гз тим, що вона наполягае на тому, аби функцГ! правового виховання розгляда-лися в межах аналГзу перетворювально! функцГ! виховання як такого, тобто в сенсГ !! визначення як функцГ! першого порядку, що разом Гз орГентуючою, ГдеологГчною, прогностичною Г стратегГчною функцГями становить функцГо-нальну основу загального процесу виховання. Залежно вГд змГсту передбаче-них перетворень, як зазначае авторка, вирГзняють окремГ специфГчнГ функцГ!, котрГ в сукупностГ визначають змГст перетворювально! функцГ! виховання. До
cпeцифiчниx В. Cтpeляeвa вiднocить тi з фyнкцiй виxoвaння, як зaвжди xa-paктepизyютьcя цiльoвoю cпpямoвaнicтю i мoжyть виявлятиcя в ra^pera^ виxoвнiй cитyaцiï [17, c. 70].
Bиxoдячи з цьoгo, дoцiльнo зacтocyвaти тaкy зacaдy пoбyдoви cиcтeми функцш, як взaeмoдoпoвнювaнicть, кoли кoжнa з oкpeмиx фyнкцiй, щo та-лeжaть дo функцп пepeтвopeння, дoпoвнюe шшу oкpeмy фyнкцiю. У тaкий ctocí6 виoкpeмлюютьcя функцп ocвiтня, фopмyючo-poзвивaючa, мoбiлiзaцiï тa пepeвиxoвaння. Iнoдi дo нж дoдaють функцп зaoxoчeння дo caмoвиxoвaн-ня, cпiвпpaцi, coцiaльнoгo зaxиcтy, пcиxoлoгo-пeдaгoгiчнoгo тa coцiaльнo-пeдaгoгiчнoгo cyпpoвoдy TOrn;o. Oтжe, зaлeжнo вiд мipи cпiльнocтi цiлeй i зaвдaнь пepeтвopювaльнa функщя пepeдбaчae icнyвaння зaгaльниx i oco6-ливиx фyнкцiй дpyгoгo пopядкy. Boни тicнo взaeмoпoв'язaнi, пpи цьoмy piзнi виxoвнi cиcтeми мoжyть oбиpaти жвну фyнкцiю як бaзoвy пepeтвopю-вaльнy фyнкцiю дpyгoгo пopядкy зaлeжнo вщ cпeцифiки цiлeй i зaвдaнь тев-
виxoвнoï ycтaнoви aбo виxoвнoгo acпeктy, щo дocлiджyeтьcя. Зoкpeмa, виxoвнa cиcтeмa шкoли oбиpae як бaзoвy, як пpaвилo, ocвiтню фyнкцiю ви-xoвaння. Для пeнiтeнцiapниx зaклaдiв бaзoвoю e пepeвиxoвнa фyнкцiя, i вoнa в cвoю чepгy мicтить низку cпeцифiчниx для нeï фyнкцiй: вiднoвлювaльнy, кoмпeнcyючy, кopeгyючy, cтимyлюючy тoщo [17, c. 143-144].
Bидaeтьcя мoжливoю eкcтpaпoляцiя тaкoгo пiдxoдy щoдo дocлiджyвaнoï фyнкцioнaльнoï cфepи eкoпpaвoвoгo виxoвaння як вaжливoï cклaдoвoï ^o-цecy пpaвoвoгo виxoвaння з мeтoю виoкpeмлeння йoгo cпeцифiчниx фyнкцiй нa тлi зaгaльнoï в цш cиcтeмi функцп cпpaвляння та пpaвocвiдoмicть oco-биcтocтi пpaвoвиxoвнoгo впливу, щo мae бeзпepeчнo пepeтвopювaльний xa-paктep. Toмy cyб'eкт виxoвaння, rn;o peaлiзye фyнкцiю eкoпpaвoвoгo виxoвaн-ня, oтpимye y cвoe poзпopяджeння пoтeнцiaл cпeцифiчниx фyнкцiй тpeтьoгo пopядкy, кoнцeптyaльнoю ocнoвoю якиx e eкocoфiя пpaвa: 1) пpaвoвиxoвнy фyнкцiю як бaзoвy пepeтвopювaльнy; 2) фyнкцiю eкoпpaвoвoгo виxoвaння; 3) oкpeмi функцп eкoпpaвoвoгo виxoвaння, a caмe з eкoлoгiзaцiï пpaвocвiдoмo-cтi, пpaвoтвopчocтi тa пpaвoзacтocyвaння.
Taким чинoм, звaжaючи нa щiльний зв'язoк eкoпpaвoвoгo виxoвaння, з oднoгo бoкy, з eкoлoгiчним пpaвoм, a з дpyгoгo - з eкocoфieю пpaвa, aнaлiз ïx фyнкцioнaльнoï взaeмoпoв'язaнocтi виявляeтьcя вaжливим для poзyмiння cпeцифiки тоедтання y фeнoмeнi eкoпpaвoвoгo виxoвaння eкoлoгiчнoгo i пpa-вoвoгo cклaдникiв тa виявлeння чepeз poзyмiння cyтнocтi eкoпpaвoвoï peф-лeкciï як йoгo cпeцифiчниx фyнкцiй eкoлoгiзaцiï пpaвocвiдoмocтi, eкoлoгiзaцiï пpaвoтвopчocтi тa eкoлoгiзaцiï пpaвoзacтocyвaння. Cпиpaючиcь та кoнцeпти C. Шeфeля з eкocoфiï пpaвa [18], cпpoбyeмo визнaчити ïx cyтнicть.
Фyнкцiя eкoлoгiзaцiï пpaвocвiдoмocтi, зoкpeмa гpoмaдян Укpaïни, пoлягae y нaвepнeннi ïx дo cвiдoмoгo дoтpимaння зoбoв'язaнь нe тiльки пepeд iншими члeнaми cycпiльcтвa, a й пepeд у^м пpиpoдним yнiвepcyмoм. Ocoбливo цьo-го пoтpeбyють пpeдcтaвники cфepи дepжaвнoгo yпpaвлiння, ocкiльки чимaлo
з яких просякнутГ екофобними настановами. У разГ ефективно! дГ! цГе! функ-цГ! людина, якою б дГяльнГстю вона не займалася, починае здГйснювати !"!, керуючись екофГльними принципами, виходячи з почуття екологГчно про-сякнутого сумлГння, коли вищим критерГем вчинкГв постае визнання само-цГнностГ та збереження природного розма!ття.
Коли ж громадяни, що володГють необхГдним обсягом правових знань, Г е фахГвцями свое! справи та ще й екофГльно орГентованГ, залучаються до про-цесу створення правових норм, можна сподГватися Г на реалГзацГю функцГ! екологГзацГ! правотворчостГ. У цьому контекстГ важливу роль вГдГграе екософГя права як галузь знання, здатна забезпечити функцГю екологГзацГ! нормативно! бази законодавства завдяки притаманнГй !й ГнтегративностГ в системГ соцГаль-но-правового знання, без чого важко уявити саму можливГсть творення моде-лГ (еко)правового виховання, адекватно! конституцГйно визначеним вимогам.
За умови всеосяжно!, а не формально! екологГзацГ! правотворчостГ за-ключним етапом для формування парадигмально оновлено! системи взаемо-вГдносин у суспГльствГ, яке вже мислиться його членами як складова «природного спГльносвГту», е реалГзацГя правових норм, просякнутих екологГчною ГмперативнГстю. Отже, практично реалГзовуеться функцГя екологГзацГ! право-застосування, ефективнГсть здГйснення яко! Г е «лакмусом» спроможностГ соцГуму до регуляцГ! споживчих стандартГв для самозбереження Г пГклування про право майбутнГх поколГнь на Гснування у сприятливому довкГллГ.
У цьому сенсГ не аби яке значення мае чГтка визначенГсть у розумГннГ мГсця Гнтегративно! функцГ! правового виховання спГввГдносно дослГджувано! проблеми. Погоджуючись з О. Долгополовим у тому, що при розробленнГ теоретичних проблем правового виховання важливо враховувати взаемодГю правово! системи суспГльства з полГтичною Г моральною свГдомГстю [12], логГчно постае питання про не меншу значущГсть феномену екологГчно! пра-восвГдомостГ, зумовлено! предметною сферою екологГчного права. Власне сучасне життя вказуе на потребу подолання у правовому вихованнГ залишкГв догматичного мислення, спрощеного бачення соцГально-правово! реальностГ, аби змусити фахГвцГв у сферГ правового виховання дивитися на правовГ фе-номени комплексно, Гнтегровано Гз Гншими галузями знання. Це мае важливе значення для цГлГсного осягнення феномену соцГоприродних систем, процеси в яких мають свГдомо скеровуватися на основГ застосування норм екологГчного права насамперед представниками вГдповГдних фахових установ, рГвень свГдомостГ яких мае бути зумовлений наслГдками адекватного виховного впливу вГдповГдно до вимог розбудови екологГчно! державностГ.
Наполягаючи на цьому, виходимо з того, що право життево-природно вкорГнено в самГй природГ людинГ вГд !! народження. У такому виявГ права виражаеться його антропна Г соцГальна природа. Саме тому екософГя права, що розумГеться як фГлософське вчення про гармонГзацГю вГдносин мГж людьми як правовими особистостями та !х соцГумом з Природою на основГ уста-
лeння eкoпpaвoвoï кyльтypи як peгyлюючoгo чинникa coцioпpиpoднoгo poз-витку [19, c. 184], зacoбoм того гapмoнiзaцiï визнaчae пpaвo. Oбгpyнтoвyючи cпpoмoжнicть гapмoнiзaцiï aлгopитмy вiднocин мiж cyб'eктaми пpaвa в co-цiyмi i ocтaннix з Пpиpoдoю зa пocepeдництвoм пpaвa, зoкpeмa йoгo виxoв-таго пoтeнцiaлy, eкocoфiя пpaвa пepeдбaчae викopиcтaння для цьoгo мoжли-вocтeй та тiльки влacнe eкoлoгiчнoгo пpaвa, a й y^oro eкoлoгiчнo oнoвлeнo-го зaкoнoдaвcтвa для вiдпoвiднoгo нaпoвнeння тeopeтичним змicтoм фopм пpaвoвиxoвнoгo пpoцecy aдeквaтнo вимoгaм зaбeзпeчeння coцioпpиpoднoï гapмoнiï чepeз пapaдигмaльнy змiнy твopчoï caмopeaлiзaцiï людини
[18, c. 65]. Як зaзнaчae T. Бypгapт, чepeз iнтepcyб'eктивicтcькy peдyкцiю ^a-вoзнaвcтвa в ц^гому, i eкoлoгiчнoгo зoкpeмa мoдeлюeтьcя i кoнcтpyюeтьcя yявлeння cyб'eктoм пpaвa ^eï eкoлoгiчнoгo пpaвa як вияву iдeaльнoгo вимipy пpaвoвoï peaльнocтi, щo вiддзepкaлюe нaйвaжливiший з acпeктiв пpoцecy фopмyвaння цiлicнoï y cвoeмy poзмaïттi пpaвocвiдoмocтi peпpeзeнтaнтa тоет-iндycтpiaльнoï пpaвoвoï кyльтypи [1, c. 266].
Bиxoдячи з нaвeдeнoгo, ввaжaeмo, щo пpoвiднoю фyнкцieю eкoлoгiчнoгo пpaвa e пpaвoвe зaбeзпeчeння зaвдaння дocягнeння гapмoнiйнoï взaeмoдiï cycпiльcтвa i пpиpoднoгo дoвкiлля. Boнa cтaнoвить ocнoвy для виникнeння i фopмyвaння iншиx фyнкцiй, якi зaбeзпeчyють гapмoнiзaцiю cycпiльcтвa i дo-вкiлля y щлюнють пpиpoднoгo cпiльнocвiтy (тepмiн К. M. Maep-Aбixa [4, c. 8]). Taкий cтaтyc ^eï функцп oфiцiйнo зaкpiплeнo пpипиcoм, щo мicтитьcя y пpeaмбyлi Зaкoнy Y^aïm «npo oxopoнy нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepe дoвищa» [20].
Гapмoнiйнicть взaeмoдiï cycпiльcтвa i пpиpoди - oб'eктивнo icнyючий зв'язoк cycпiльcтвa i дoвкiлля, який пepeдбaчae yзгoджeнy дiяльнicть людeй вiднocнo пpиpoднoгo cepeдoвищa ïx буття з дoдepжaнням зaкoнiв Пpиpoди, вимoг eкoлoгiчнo вивaжeнoï eкcплyaтaцiï пpиpoдниx pecypciв, ïx вiдтвopeння тa oxopoни. Toмy нeвипaдкoвo в тауюэвш лiтepaтypi звepтaeтьcя yвaгa нa ocнoв-нi кoмпoнeнти гapмoнiзaцiï cycпiльcтвa i пpиpoднoгo дoвкiлля, якi виcтyпaють oзнaкaми зaзнaчeнoï фyнкцiï eкoлoгiчнoгo пpaвa, rn;o y пpoцeci eкoпpaвoвoгo виxoвaння вiдтвopюютьcя y cвiдoмocтi cyб'eктa пpaвa шляxoм фiлocoфcькo-пpaвoвoï peфлeкciï: eкoлoгiчнa бeзпeкa пpиpoднoгo cпiльнocвiтy, paцioнaльнe пpиpoдoкopиcтyвaння; якють пpиpoднoгo cepeдoвищa; piвeнь здopoв'я race-лeння; eкoлoгiчнa зaбeзпeчeнicть вiдтвopeння пpиpoднoгo тpyдoвoгo пoтeнцi-aлy тoщo. Caмe вoни виcтyпaють iмпepaтивними aтpибyтaми, яю зaвдяки eкoпpaвoвиxoвнoмy впливу нa ocoбиcтicть мaють пepeтвopитиcя нa ïï етшки xapaктepиcтики.
Taкa oзнaкa eкoлoгiчнoгo пpaвa, щo, вiдтвopюючиcь чepeз ^o^c eкoпpa-вoвoгo виxoвaння, cпpияe iмпepaтивнoмy нaпoвнeнню пpaвocвiдoмocтi, цe фyнкцiя пpaвoвoгo зaбeзпeчeння eкoлoгiчнoï бeзпeки, cпpямoвaнa та пiдтpи-мaння cтaнy пpиpoднoгo cepeдoвищa, зa якoгo yнeмoжливлюютьcя пoгipшeн-ня eкoлoгiчнoï cитyaцiï i виникнeння нeбeзпeки для здopoв'я людини. Eкoлo-
пчта бeзпeкa як шетитуцшний фeнoмeн гapaнтyeтьcя гpoмaдянaм здiйcнeнням шиpoкoгo кoмплeкcy взaeмoпoв'язaниx пoлiтичниx, eкoлoгiчниx, eкoнoмiчниx, тexнiчниx, opгaнiзaцiйниx, дepжaвнo-пpaвoвиx тa iншиx зaxoдiв (ет. 50 Зa-кoнy Укpaïни <^po oxopoнy нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa»), TOpe-дyмoвoю якиx i e peaлiзaцiя функцп eкoпpaвoвoгo виxoвaння, щo вiдтвopюe вiдпoвiднy oзнaкy eкoлoгiчнoгo пpaвa.
Bвaжaeмo, щo пpaвoвe зaбeзпeчeння eкoлoгiчнo oбгpyнтoвaнoгo викopиc-тaння пpиpoдниx pecypciв як фyнкцioнaльнa oзнaкa eкoлoгiчнoгo пpaвa e ie-papxiчнo пoxiднoю, пiдпopядкoвaнoю зaзнaчeнiй oзнaцi. Пpитaмaннa ш pa^-oнaльнicть пoлягae y тoмy, щo шжний влacник чи кopиcтyвaч пpиpoдниx pe-cypciв зoбoв'язaний y пpoцeci ïx викopиcтaння дoдepжyвaтиcя eкoлoгo-пpaвo-виx ^ипи^в, aби нe зaпoдiяти шкoди вcьoмy пpиpoднoмy cпiльнocвiтy: як життю i здopoв'ю шжто'1' oкpeмoï людини, тaк i ycix пpиpoдниx icтoт, виxo-дячи з yнiвepcaльнoгo пpинципy piвнocтi вcix icтoт y пpaвi та життя. В octo-вi ^oro пpинципy лeжить oб'eктивний чинник - взaeмoзв'язoк ycix пpиpoдниx oб'eктiв, як yтвopюють y cyкyпнocтi eкoлoгiчнy cиcтeмy, щo в мeжax зacтo-coвaнoгo нaми дiaтpoпiчнoгo мeтoдoлoгiчнoгo пiдxoдy тoтoжнo визнaчaeтьcя як ycя coцioпpиpoднa cфepa. У цьoмy ceнci ми пoдiляeмo мipкyвaння aвтopiв мoнoгpaфiï «Фeнoмeн coцioпpиpoдниx cиcтeм. Cвiтoгляднo-мeтoдoлoгiчнi [7, с. 10-26].
Знaчyщicть що eкoпpaвoвoï aкcioми пoлягae y тoмy, щo ïï iмпepaтивнicть пocтae здoбyткoм caмe людини як eдинoï пpиpoднoï icтoти, здaтнoï збaгнyти нe тiльки влacнe мю^ y пpиpoднoмy cпiльнocвiтi i тим caмим нecти вщто-вiдaльнicть зa cвoï вчинки, a й cкepoвyвaти нa ocнoвi тaкoгo poзyмiння то тiльки пpoцec вiдтвopeння ^eï aкcioми в cycпiльнiй cвiдoмocтi, aлe caмe зa-вдяки цьoмy зpoбити того aтpaктopoм poзвиткy вcieï coцioпpиpoднoï cфepи. Цe зoбoв'язye cyб'eктiв пpaвa ycвiдoмлювaти вимoги paцioнaльнocтi тa eфeк-тивнocтi викopиcтaння пpиpoдниx pecypciв, y тому чиcлi людcькиx, як взaeмoпoв'язaнi, oднaк нe тoтoжнi пoняття. Cлiд зaзнaчити, щo paцioнaльнicть oxoплюe гoлoвним читом eкoлoгiчний, a eфeктивнicть - eкoнoмiчний acпeкт, a тoмy цi двa пoняття тpeбa poзглядaти cтocoвнo бyдь-якoгo пpиpoднoгo pe-cypcy, ocкiльки шжний пpиpoдний oб'eкт мae cвoï cпeцифiчнi pиcи, пpитa-мaннi тiльки тому. Пpи цьoмy зa нeдoдepжaння дaнoï вимoги в eкoлoгiчнoмy зaкoнoдaвcтвi пepeдбaчeнo зaxoди пpaвoвoгo впливу, якi cyттeвo пiдcилюють мoжливocтi eкoпpaвoвoгo виxoвaння.
^явн^ть тaкoï aкcioми зyмoвлюe нeoбxiднicть ïï вiдтвopeння як фyнкцi-oнaльнoгo тон^шу i у пpaвoвoмy виxoвaннi, i у пpaвoзacтocyвaннi. Taк, у ^o^ci eкoпpaвoвиxoвaння цeй кoнцeпт виявляeтьcя cклaдникoм ycix йoгo зaзнaчeниx фyнкцiй. Ta^ бeз ньoгo втpaчaeтьcя цiлicнiть yявлeнь як piвня пoбyтoвoï eкoлoгiчнoï пpaвocвiдoмocтi, тaк i ïï вищoгo тeopeтичнoгo piвня. Як iмпepaтивнo-цiннicнa нacтaнoвa eкoлoгiчнoï пpaвocвiдoмocтi, нaбyтa y пpo-^ci eкoпpaвoвиxoвaння як пepeciчниx гpoмaдян, тaк i пpaвникiв тa дepжaвниx
cлyжбoвцiв, rn;o пpaцюють y cфepi пpaвoвoгo зaбeзпeчeння eкoлoгiчнoï бeз-пeки, нe кaжyчи вжe ^o зaкoнoдaвцiв, цeй кoнцeпт виявляeтьcя чиннишм, щo дeтepмiнye ïx eмoцiйнo-вoльoвy cфepy тa вмoтивoвye г^ню дiяльнicть.
У тaкoмy ж кoнтeкcтi ми бaчимo peaлiзaцiю в eкoпpaвoвиxoвнoмy ^o-^ci i функцп пpaвoвoгo зaбeзпeчeння цiльoвoгo викopиcтaння пpиpoдниx oб'eктiв, якa виявляeтьcя чepeз взaeмoдiю двox ocнoвниx чинниюв: oб'eктивнoï нeoбxiднocтi зaдoвoлeння пoтpeб cycпiльcтвa, кoлeктивiв людeй тa iндивiдiв y пpoдyктax xapчyвaння, cиpoвинi, ecтeтичниx, гocпoдapcькиx тa iншиx вимoг зa paxyнoк викopиcтaння пpиpoдниx oб'eктiв тa нeoбxiднocтi пiдтpимaння eкoлoгiчнoï cфepи як coцioпpиpoднoï cиcтeми y нopмaльнoмy cтaнi. Змютов-нe нaпoвнeння ^eï функцп виявляeтьcя y зaбeзпeчeннi зacoбaми eкoпpaвoви-xoвнoгo впливу нa cyб'eктiв пpaвa aдeквaтнoгo вимoгaм eкoлoгiчнoгo пpaвa ycвiдoмлeння i дoтpимaння ними пpинципy цiльoвoгo викopиcтaння пpиpoд-ниx oб'eктiв, зaкpiплeнoгo y нopмax зeмeльнoгo, вoднoгo, лicoвoгo, гipничoгo, фayнicтичнoгo, aтмocфepoпoвiтpянoгo, пpиpoднo-зaпoвiднoгo тa iншиx зa-кoнoдaвчиx cклaдникax eкoлoгiчнoгo пpaвa. Eфeктивнicть тaкoгo впливу тд-cилюeтьcя тим, щo зa пopyшeння ^oro пpинципy cyб'eктaми пpaвa y зaкoнo-дaвcтвi пepeдбaчeнo зaxoди юpидичнoï вiдпoвiдaльнocтi щoдo ниx, зoкpeмa, нe виключaeтьcя мoжливicть пpипинeння пpaвa влacнocтi тa пpиpoдoкopиc-тyвaння ними пpиpoдним oб'eктoм, викopиcтaння якoгo здiйcнюeтьcя з то-pyшeнням цьoгo пpинципy.
He мeнш вaжливy poль вiдiгpae фyнкцioнaльнe зaбeзпeчeння y eкoпpaвo-виxoвнoмy пpoцeci тaкoгo пpинципy eкoлoгiчнoгo пpaвa, як cтимyлювaння влacникiв i кopиcтyвaчiв пpиpoдниx oб'eктiв щoдo нaлeжнoгo викopиcтaння пpиpoдниx pecyp^, ïx вiдтвopeння тa oxopoни. Boto пoлягae y здiйcнeннi пpaвoвиxoвниx зaxoдiв щoдo ycвiдoмлeння cyб'eктaми пpaвa ceTOy юpидич-нoгo зaкpiплeння cyкyпнocтi eкoнoмiчниx зaxoдiв ïx cтимyлювaння щoдo нaлeжнoгo викoнaння ними cвoïx пpaв тa oбoв'язкiв, yчacтi y пpoвeдeннi too6-xiдниx eкoлoгiчниx зaxoдiв i зacтocyвaннi caнкцiй зa пopyшeння вимoг eraoro-гiчнoгo зaкoнoдaвcтвa. Bлacнe ycвiдoмлeння cyб'eктaми пpaвa ceнcy зaxoдiв, щo етимулюють ïx дiяльнicть в eкoлoгiчнiй цapинi, пepeдбaчae poзyмiння ïx poзpiзнeння y двox acпeктax: викopиcтaння щoдo нж зaoxoчyвaльниx зaxoдiв тa нaвпaки - зacтocyвaння caнкцiй. Фyнкцioнaльнe вiдтвopeння тaкoгo ети-мyлювaння в eкoпpaвoвoмy виxoвaннi oзнaчae пepeдyciм cпoнyкaння cyб'eктiв пpaвa дo здiйcнeння пoзитивниx дiй. Taкий aкцeнт y eкoпpaвoвиxoвнoмy впливi та cyб'eктiв пpaвa зaбeзпeчyeтьcя зaвдяки oTOpi нa зaкpiплeнy в лoгiчнoмy зaкoнoдaвcтвi cиcтeмy зaxoдiв як зaoxoчeння, тaк i зacтocyвaння вiдпoвiдниx видiв мaйнoвoï, aдмiнicтpaтивнoï, диcциплiнapнoï, кpимiнaльнoï вiдпoвiдaльнocтi.
Biдтвopeння y cвiдoмocтi cyб'eктiв пpaвa iнтeгpyючoï cyтнocтi eкoлoгiчнoгo пpaвa в cиcтeмi peгyлювaння cyб'eкт-oб'eктниx вiднocин y мeжax coцioпpиpoднoï cфepи e oдним з вaжливиx фyнкцioнaльниx зaвдaнь eкoпpaвoвoгo виxoвaння.
Ц зyмoвлюeтьcя cпiввiднocнicтю дaннoгo зaвдaння з ключoвим для eкoлoгiчнo-ro пpaвa пpинципoм зaбeзпeчeння кoмплeкcнoгo пiдxoдy i дo викopиcтaння ^и-poдниx pecypciв, i дo oxopoни дoвкiлля. Koмплeкcнicть y виpiшeннi циx пигань oбyмoвлeнa тим, щo eкoлoгiчнa cфepa як coцioпpиpoднa cиcтeмa cклaдaeтьcя з eлeмeнтiв, щo пoлiвимipнo взaeмoдiють мiж coбoю нa пiдcтaвi пeвниx oб'eктивниx чинникiв. Toмy ocoбливoгo знaчeння нaбyвae cиcтeмнicть пpи здш-cнeннi зaxoдiв щoдo oxopoни пpиpoднoгo cepeдoвищa i paцioнaльнoгo вичepпy-вaння йoгo pecyp^. Heoбxiдний пepeлiк цж зaxoдiв пepeдбaчeнo в дepжaвниx, мiждepжaвниx, peгioнaльниx, мюькж тa iншиx eкoлoгiчниx пpoгpaмax (ет. 6 Зaкoнy Y^Rpai™ <^po oxopo^ нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa).
Зaзнaчeний cиcтeмнo-фyнкцioнaльний пiдxiд дo poзв'язaння пpoблeм coцioпpиpoднoгo poзвиткy виxoдить тaкoж iз ypaxyвaння пpинципy cтaлoгo poзвиткy дoвкiлля, який пoклaдeнo в ocнoвy кoнцeпцiï cтaлoгo poзвиткy зa фopмyлoю, зaпpoпoнoвaнoю в 1992 p. та кoнфepeнцiï OOH в Pio-дe-Жaнeйpo: cтaлicть - ^ пpocтa кoнцeпцiя: жити cпpaвeдливo у мeжax нaшиx eкoлoгiчниx мoжливocтeй. Згвдто iз цим пpинципoм людcтвo здaтнe зpoбити poзвитoк cтaлим, тoбтo зaбeзпeчити тaкi yмoви, якi б зaдoвoльняли пoтpeби cьoгoдeн-ня, нe нapaжaючи нa нeбeзпeкy здaтнicть мaйбyтнix то^лть зaдoвoльняти cвoï пoтpeби [6, c. 102].
Haшa дepжaвa юpидичнo дoлyчилacя дo cвiтoвoï пpoгpaми cтaлoгo poзвиткy [21-23], визнaчaючи ïï кoнцeпти пpiopитeтaми cвoeï eкoлoгiчнoï пoлiтики, a caмe: пpaгмaтичнe пepeдбaчeння i зaпoбiгaння eкoлoгiчним pизикaм пpи здш-cнeннi cтpaтeгiй eкoнoмiчнoгo poзвиткy; зaбeзпeчeння бaлaнcy мiж pecypcaми i зaбpyднeнням, щo пepeдбaчae викopиcтaння pecypciв y paмкax peгeнepaтивнoï здaтнocтi eкocиcтeм; пocилeння кoнтpoлю зa oбcягoм aнтpoпoтexнoгeннoгo зaбpyднeння y мeжax пoтeнцiaлy eкocиcтeм; збepeжeння пpиpoднoгo poзмaïття нa нинiшньoмy piвнi, a caмe нeдoпyщeння чи змeншeння втpaт пpиpoднo-pe-cypcнoгo пoтeнцiaлy; дoтpимaння пpимaтy ф^нтов^ caнкцiй щoдo пopyшни-кiв eкoлoгiчнoгo зaкoнoдaвcтвa, якi пoвиннi кoмпeнcyвaти товну вapтicть erao-лoгiчнoгo збитку. Caмe вoни мaють cтaти ocнoвoю eкoлoгiчнo вивaжeнoгo cвiтoглядy, фopмyвaння якoгo e мeтoю eкoпpaвoвoгo виxoвaння.
З-пoмiж шшж зaвдaнь, щo фyнкцioнaльнo poзв'язyютьcя в eкoлoгiчнiй cфepi шляxoм eкoпpaвoвиxoвнoгo впливу та cyб'eктiв пpaвa, ключoвим roCTae зaвдaння пoшиpeння пoчyття вiдпoвiдaльнocтi тa пoвaги людини нaвiть нe дo co6í пoдiбниx, a дo вcьoгo дoвкiлля взaгaлi, як тoгo вимaгaють cyчacнi yмoви icнyвaння людcтвa - умтови ^OTm^'í зaгpoзи eкoкaтacтpoф. ^дивто, щo та-yкoвi пoшyки в плoщинi гyмaнiзмy, якi з дpyгoï пoлoвини XX cт. нaбyли глибoкoгo eкoфiльнoгo нaпoвнeння, пpивeли дo впeвнeнocтi у тoмy, щo нe cвoбoдa, нe влacнicть, a життя e тайцшшшим, найприродтшим пpaвoм, вep-xiвкoю iepapxiï цiннocтeй, щo нaпoвнюe змютом iншi, пpиpoднi тa нaбyтi пpaвa людини. Bизнaння пpiopитeтнocтi пpaвa та життя, a тaкoж ycвiдoмлeн-ня того, rn;o тaким пpaвoм вoлoдie нe тiльки людинa, a пoвaги дo cвoïx пpaв нa icнyвaння вapтий пpиpoдний cпiльнocвiт як цшюнють, пpивeли нayкoвцiв дo
упевненосп в необхщносп створення не тшьки ново! етики, яка визнае само-цшнють Природи, 11 право на юнування та дозволить розширити цшнюний прост1р 1 поле вщповщальносп особистост [3; 4; 6], а й до появи екософи права як галуз1 фшософсько-правового знання, що постало свиоглядно-ме-тодолог1чним шдГрунтям оргашзацп екоправового виховання як процесу вщтворення еколопчно']" мудрост у правосвщомосл й д1яльнюнш сфер1 правового буття особистост та 11 сощуму.
Висновки. Пол1аспектшсть, багатовекторнють феномену сощоприродно']" коеволюцп е наслщком складного характеру взаемовщносин шдивщш, нацш, поколшь з оточуючим 1х природним довкшлям. Приймаючи вщповщальнють за шшого або перед шшим, людина усвщомлюе моральну залежшсть в1д шшо-го (об'екта вщповщальносп): чи то шшо1 людини або людства взагал1 та Природи в цшому. У цьому полягають гщнють 1 тягар вщповщальносп. Саме XX ст. судилося стати епохою як1сно нового осмислення щлей людського буття: якщо рашше аксюлопчну функщю розглядали в контексп вщносин м1ж людьми, а не стосовно вщношення «людина - довкшля» [6, с. 103], то зараз вона визнаеться як така, що всеосяжно охоплюе сощоприродну сферу. На цьому, власне, й Грунтуеться вщтворення у процес1 реатзаци функцш екоправового виховання еколопчно']" правосвщомосп, сенс яко1 виявляеться в усвщомленш людиною як нерозривно1 едносп 1з природними основами свого буття, так
I особливо']" рол1 у процес1 сощоприродно']" еволюцп, тобто вщповщальносп за збереження бюсфери. У цьому сенс1, приеднуючись до слушно1 думки Н. Мо-юеева про те, що людству не просто важливо створення 1 використання нових технологш, йому потр1бно «навчитися узгоджувати сво1 потреби з можливо-стями планети, що згасають», а тому доведеться тдпорядковувати свое життя новим 1 досить жорстким обмеженням [5, с. 9], зауважимо, що це вимагае по-ширення еколопчних 1мператив1в на всю сферу правового буття сощуму.
Впевнюемося, що застосування д1атрошчного анал1зу функщонально']" сфери екоправового виховання надае додатков1 можливосп для глибшого т-знання 11 специф1ки 1 вщповщно уточнення напрям1в його впливу, котр1 вир1зня-ють саме його як специф1чний компонент певно1 цМсно']" системи. До того ж з точки зору розмаггтя свогх функцш екоправове виховання, доповнюючи арсенал загально1 культури особистосп, одночасно формуе й опорну свггоглядну основу вс1е1 правово1 культури соцуму. Функщональна роль екоправового виховання у цьому сенс1 полягае у тому, що воно як невщ'емна частина правовиховно-го процесу впливае на сощатзащю вс1х репрезентанпв громади, спрямовуючи
II в напрям1 полшшення якосп 1х сощально-правово']" активносп в контексп 1х участ1 у розбудов1 правово1 1 еколог1чно1 державност1 та громадянського сус-тльства. Процес екоправового виховання вир1зняеться методами, засобами, формами та етапами здшснення, але 1х загальною функщональною ознакою залишаеться спрямовашсть на досягнення результативного впливу на свщомють особистосп або стльноти ос1б, а це завжди передбачае перетворення сформо-ваних ран1ше уявлень 1 прищеплення б1льш корисних.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бypгapт T. I. Е^^ф^^й arae^r пpaвoвoгo виxoвaння / T. I. Бypгapт // Пpoблeми зaкoннocтi : зб. нayк. np. / вiдп. peд. B. Я. Ta^^ - X. : Ha^ юpид. aкaд. Укpaïни, 2009. - Bип. 103. - C. 264-267.
2. Зaxapoвa B. O. Щoдo питaння пpo вpaxyвaння мoжливocтeй впливу вiтчизнянoï пpaвoвoï мeнтaльнocтi нa фopмyвaння cyчacнoï мoдeлi eкoпpaвoвoгo виxoвaння в Укpaïнi / B. О. Зaxapoвa // Bicн. Haц. юpид. aкaд. Укpaïни iм. Яpocлaвa Myдpoгo : зб. тук. пp. ; peдкoл. : A. П. Гeтьмaн тa iн. - X. : Пpaвo, 2010. - Bип. 6. - C. 90-97. -(Cepiя : Фiлocoфiя, фiлocoфiя пpaвa, пoлiтoлoгiя, coцioлoгiя).
3. Иoнac, Г. Пpинцип вiдпoвiдaльнocтi. У пoшyкax eтики для тexнoлoгiчнoï цивМ-зaцiï / Г. ^rnc : пep. з нiм. A. H. €pмoлeнкo, B. A. €pмoлeнкo. - K. : Лiбpa, 2001. -400 c.
4. Maep-Aбix K. M. Пoвcтaння нa зaxиcт пpиpoди. B^ дoвкiлля дo cпiльнocвiтy / K. M. Maep-Aбix : пep. з шм. A. Gpмoлeнкo. - K. : Лiбpa, 2004. - 196 c.
5. Moиceeв H. H. Bepнaдcкий и coвpeмeннocть / H. H. Moиceeв // Boпp. филocoфии. -1994. - № 4. - C. 3-13.
6. Якoвeнкo T. ^инцип вiдпoвiдaльнocтi як eкo-eтичний iмпepaтив cтaлoгo poзвиткy / T. Якoвeнкo // Hayкa. Peлiгiя. Cycпiльcтвo. - 2010. - № 4. - C. 102-106.
7. ^^л^в M. M. Фeнoмeн coцioпpиpoдниx cиcтeм. Cвiтoгляднo-мeтoлoгiчнi та-pиcи : нapиcи : мoнoгpaфiя / M. M. ^^л^в, Л. О. Бopoвcькa, T. B. Гapдaшyк тa iн. - K. : Bидaвeць ПAPAПAH, 2009. - 284 c.
8. Aндpeйцeв, B. I. Пpaвo eкoлoгiчнoï бeзпeки : нaвч. тa нayк.-пpaкт. пociб. / B. I. Aндpeйцeв. - K. : Знaння-Пpec, 2002. - 332 c.
9. Бpeдixiнa B. Л. ^^титу^й^ зacaди пpaвa гpoмaдян нa бeзпeчнe нaвкoлишнe пpиpoднe cepeдoвищe : мoнoгpaфiя / B. Л. Бpeдixiнa; зa peд. M. B. Шульги. - X. : Bидaвeць ФО-П Baпняpчyк H. M., 2008. - 168 c.
10. Гeтьмaн A. П. Bитoки нayки eкoлoгiчнoгo пpaвa Укpaïни / A. П. Гeтьмaн // ^o6-лсми зaкoннocтi : зб. нayк. пp. / вщп. peд. B. Я. Ta^^ - X. : Haц. юpид. aкaд. Укpaïни, 2009. - Bип. 100. - C. 165-174.
11. Бaлин Л. E. Пpaвoвoe вocпитaниe и eгo poль в пpoфилaктичecкoй дeятeльнocти OBД : aвтopeф. диc. ... кaнд. юpид. нayк : cпeц. 12.00.01 / Л. E. Бaлин. - M., 1980. - 21 c.
12. Дoлгoпoлoв O. A. Opгaнизaция пpaвoвoгo вocпитaния в coвpeмeннoй Poccии : диа ... кaнд. юpид. тук : cпeц. 12.00.11, 12.00.01 / О. A. Дoлгoпoлoв. - Pязaнь, 2004. -229 c. - ^^д. пpaвa и yпp. Mинюcтa PФ).
13. Зaйчyк О. B. Teopiя дepжaви i пpaвa: aкaдeмiчний кypc : пiдpyчник / О. B. Зaйчyк, H. M. Ommerno. - K. : Юpiнкoм Irnep, 2006. - 688 c.
14. Kpaвцoв P. B. Пpaвoвoe вocпитaниe личнocти в кoнтeкcтe aкcиoлoгии пpaвa : aвтopeф. диc. ... ганд. юpид. нayк : cпeц. 12.00.01 / P. B. Kpaвцoв. - Чeлябинcк, 2006. - 21 c.
15. Opлoвa О. O. Пpaвoвe виxoвaння i poль мiлiцiï y дого здiйcнeннi нa cyчacнoмy eтaпi poзвиткy cycпiльcтвa (тeopeтичнi тa пpиклaднi acпeкти) : диc. ... ^нд. юpид. нayк : cпeц. 12.00.01 / О. О. Opлoвa. - K., 2008. - 216 c. - (ЕМв. тац. ун-т. вну^. cпpaв).
16. Cыpыx B. M. Лoгичecкиe ocнoвaния oбщeй тeopии пpaвa : в 3 т. / B. M. Cbipbix. - M. : ЗAO «Юcтицинфopм», 2004. - T. 2 : Лoгикa пpaвoвoгo иccлeдoвaния (Kaк нaпиcaть диccepтaцию). - 2004. - 560 c.
17. Cтpeляeвa B. B. Пpaвoвoe вocпитaниe в ycлoвияx cтaнoвлeния пpaвoвoгo rocy^p-cтвa : диc. ... ^нд. юpид. нayк : cпeц. 12.00.01 / B. B. Cтpeляeвa. - M., 2007. -[Элeктpoнный pecypc P^].
18. Шефель С. В. Екософ1я права як форма д1атротчно'1 методологи / С. В. Шефель // BicH. Нац. юрид. акад. Украши iM. Ярослава Мудрого : зб. наук. пр. ; редкол. : А. П. Гетьман та iH. - X. : Право, 2010. - Вип. 6. - С. 63-70. - (Серiя : Фiлоcофiя, фiлоcофiя права, полiтологiя, соцюлопя).
19. Бургарт T. I. Особливост екософсько-правово'1 методологи / T. I. Бургарт // Наук. зап. Харк. ун-ту Повiтр. Сил. - X. : ХУПС, 2009. - Вип. 1 (32). - С. 183-190. -(Серiя : Соц. фiлоcофiя, психолопя).
20. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон Украши // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 1991. - № 41. - Ст. 546.
21. Про основш засади (стратепю) державно'1 еколопчно'1 полiтики Украши на перiод до 2020 року : Закон Украши вщ 21.12.2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?page=1&nreg=2818-17.
22. Угода про партнерство i сшвроб^ництво мiж Украшою i Свропейськими Ствто-вариствами та ïx державами-членами [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=998_012.
23. ЦШ розвитку Tиcячолiття 2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.undp.org.ua//files/ua_52412MDGS_UKRAINE2010_pdf.
ОСНОВОПОЛАГАЮЩИЕ ПРИЗНАКИ ФУНЦИОНАЛЬНОГО СОДЕРЖАНИЯ ЭКОПРАВОВОГО ВОСПИТАНИЯ
Захарова В. О.
Впервые в научной литературе путем использования диатропическоХметодологии исследована и определена специфика основополагающих признаков функционального содержания экоправового воспитания в соотнесении с функциями экологического права и правового воспитания, что представляет собой весомый вклад в развитие екософии права в целом и концепции экоправового воспитания в частности.
Ключевые слова: экологическое право, экософия права, правовое воспитание, экоправовое воспитание.
MAIN FEATURES OF THE FUNCTONAL OF CONTENT OF ECOLEGAL EDUCATION
Zakharova V. O.
In the article first in scientific literature by means of application the diatropical methodology the specificity of main features of functional content of ecolegal education is researched in relation to the functions of environmental law and legal education, that is the considerable contribution to elaboration of the ecosophy of law in common and conception of ecolegal education in particular.
Keywords: environmental law, ecosophy of law, legal education, ecolegal education.
