CC BY
26
ЕК0Н0М1КА ЗНАНЬ, 1НН0ВАЦ1ЙНА ЕК0Н0М1КА
лого бизнеса, выделяет на создание и развитие каждого регионального ЦКР субсидии на конкурсной основе.
Кластерные инициативы к настоящему времени проявлены в ряде российских регионов. Формирование кластеров в 2009 предусматривается в законах, регулирующих общие вопросы социально- экономического развития: в законах, которыми утверждаются стратегии социально-экономического развития в 11 субъектах РФ, в законах, которыми утверждаются программы социально-экономического развития в 23 субъектах РФ [6].
В ряде регионов ведётся целенаправленная работа по развитию инновационных кластеров. В качестве примеров успешной практической реализации кластерных региональных инициатив можно привести следующие: Алтайский фармацевтический кластер, в состав которого, помимо завоевавшего доверие на российском рынке "Эвалара", входят порядка двадцати предприятий края, разрабатывающих и выпускающих лекарственные средства, биологически активные добавки к пище и другая. пищевая продукция, оказывающая лечебное воздействие на организм, приоритетными являются биофармацевтика и биопарафармацевтика - направления, основанные на использовании уникальных природных ресурсов Алтая; примером кластера, создаваемого на основе объединения информационных и технологических ресурсов с целью развития кооперативных связей, является инновационно-технологический кластер предприятий машиностроения и металлообработки в Санкт-Петербурге; правительством Свердловской области был разработан проект создания софтверного кластера, основной целью которого является формирование среды, способствующей инновационному предпринимательству в области разработки программного обеспечения, конечным результатом должно стать возникновение десятков малых инновационных софтверных компаний.
Есть и ряд других примеров, подтверждающих, что в рамках инновационных кластеров создаются дополнительные возможности развития малых предприятий. Это обусловлено тем, что: создаётся возможность для предприятий, участников кластера, более адекватно и быстро реагировать на потребности рынка; снижаются барьеры выхода на рынок за счет унификации требований в рамках кластера; членство в кластере облегчает доступ к новым технологиям, предприятия кластера находятся под постоянным конкурентным давлением, имея возможность сравнения собственной деятельности с работой аналогичных компаний. Помимо этого, включение инновационных предприятий в кластер стимулирует разработки, которые в большей степени взаимоувязаны с реальными технологическим запросами производства.
Литература
1.Проект федерального закона от 18 октября 2011 года № Б/И, О федеральной контрактной системе в сфере закупки товаров, работ и услуг, электронный ресурс: http://ideas.economy.gov.ru/
2.К.Х. Зоидов, Е.В. Моргунов, К.В. Биджамова, Особенности эволюции малого и среднего инновационного предпринимательства кризисной экономики в постсоветском пространстве, М.: ЦЭМИ РАН, 2009.
3.Вл. Кузьмин, Венчурная история, Российская Газета (Центральный выпуск) N5244 от 28 июля 2010 г.
4.Портер М. Конкуренция, М.,: Издат. дом "Вильямс", 2002.
5. Принципы и механизмы интеграции малого и крупного бизнеса, Компас промышленной реструктуризации, 2003, № 5.
6.А.А. Ефремов Кластерная политика как инструмент формирования инновационной экономики: проблемы правового регулирования на уровне субъектов Российской Федерации, электронный ресурс: http://www.russianlaw.net/fi-les/law/doc/a230.pdf
УДК 330.115
Бшик О.С.,
acnipaHT Бердянського державного педагопчного ушверситету, (м. Бердянськ)
СТРАТЕГ1Я РЕСУРСО-ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО
РОЗВИТКУ УКРА1НИ
В статтi розглядаеться необюднють впровадження стратеги' ресурсо-еколопчно¿ безпеки сошально-економ1чного розвитку Укра'ни. Aналiзуються принципи сучасноi стратеги природокористування, ресурсозабезпечення i розвитку народного господарства. Виносяться пропозицн щодо ефективного ви^шення проблем еколого-ресурсноi' безпеки.
Ключовi слова: стратепя; ресурсо-еколопчна безпека; екологiчнi проблеми; гарантування.
В статье рассматривается необходимость внедрения стратегии ресурсо-экологической безопасности социально-экономического развития Украины. Анализируются принципы современной стратегии природопользования, ресурсо-обеспечения и развития народного хозяйства. Выносятся предложения относительно эффективного решения проблем эколого-ресурсной безопасности.
Ключевые слова: стратегия; ресурсо-экологическая безопасность; экологические проблемы; гарантирование.
The article considers the necessity of implementation of the strategy for resource-ecological safety of the socio-economic development of Ukraine. The principles of the modern strategy of nature management, resourcing and development of the national economy. Submitted proposals for the effective solution of problems of ecological and resource security.
Keywords: strategy; resurso is ecological safety; ecological problems; guaranteing.
Постановка проблеми. Необхщнють цтеспрямованого та ефективного виршення еколопчних проблем в УкраТн зумовлена, з одного боку, внутршыми чинниками. До них слщ вщнести в першу чергу нерацюнальне природокористування, нaдмipне забруднення навколишнього природного середовища, особливо водних, земельних ресурав та атмосферного пов^ря, деградацю довктля загалом, що набрала високих темтв. 3 другого боку - зовышыми чинниками i
28 Eкономiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/2
© Бшик О.С., 2012
EKOHOMIKA ÇHAHb, IHHOBAÔIÉHA EKOHOMIKA
мiжнapoдними вимoгaми. Ocкiльки cтpaтeгiчнoю мeтoю УкpaÏни e poзвитoк вceбiчнoгo cпiвpoбiтництвa з 3ax^o - тa Цeнтpaльнoeвpoпeйcькими дepжaвaми з тим, щoб y пepcпeктивi вoнa мoглa cтaти пoвнoпpaвним члeнoм Sвpoпeйcькo-гo Coюзy, тo пoтpiбнo, щoб кpaÏнa вiдпoвiдaлa eвpoпeйcьким cтaндapтaм i вимoгaм як y пoлiтичнoмy, coцiaльнo-eкoнo-мiчнoмy, тaк i в eкoлoгiчнoмy вiднoшeнняx. Ha cyчacнoмy eтaпi eкoлoгiчний чинник cтae дeдaлi aктyaльнiшим й oдним з пpiopитeтiв y мiжнapoдниx вiднocинax, eкoнoмiчнoмy тa нayкoвo-тexнiчнoмy cпiвpoбiтництвi пpaктичнo вcix дepжaв cвiтy.
Aнaлiз ocтaннix статей та пyблiкaцiй. У нaцioнaльнiй eкoнoмiчнiй лiтepaтypi дaнoю пpoблeмoю зaймaлиcя тa зaй-мaютьcя тaкi вчeнi: Mиxacюк I.P., Щeтилoвa T.B., Kaбaнoв A.I., Heйeнбypг B.E., Xapчeнкo B.Ä., Taмбoвцeв B.Ë, Ôo-нoтoв A.r. тa iншi.
Heвиpiшeнa проблема. УкpaÏнa мae pyxaтиcь пo шляxy гapмoнiзaцiÏ нaцioнaльнoгo пpиpoдooxopoннoгo зaкoнo-дaвcтвa, вимoг i cтaндapтiв eкoлoгiчнoÏ бeзпeки гocпoдapcькoÏ дiяльнocтi тa вceбiчнoÏ aдaптaцiÏ Ïx дo зaxiднoeвpo-пeйcькoгo eкoлoгiчнoгo пpocтopy. Пopяд з цим eкoлoгiчний cтaн нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa, piвeнь i xa-paктep пpиpoдoкopиcтyвaння тa пpиpoдooxopoнниx зaxoдiв, eкoлoгoбeзпeчнicть зacтocoвyвaниx тexнoлoгiй тoщo тa-кoж мaють мaкcимaльнoю мipoю вiдпoвiдaти зaxiднoeвpoпeйcьким cтaндapтaм i нopмaтивaм. Cклaднicть цьoгo пpo-цecy oбyмoвлюe poзгляд oзнaчeнoÏ пpoблeми в дaнiй cтaттi.
Peзyльтaти дocлiджeння. Cтpaтeгiя гapaнтyвaння pecypco - eкoлoгiчнoÏ бeзпeки coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвит-ку УкpaÏни, яга зpeштoю визнaчae ÏÏ eкoнoмiчнy нeзaлeжнicть i cyвepeннicть, нa cyчacнoмy eтaпi пoлягae в пepexoдi вiд здiйcнeння oкpeмиx aбo нaвiть кoмплeкcниx зaxoдiв щoдo pecypco - тa пpиpoдoзбepeжeння, вiдтвopeння й oxopo-ни пpиpoдниx pecypciв дo poзpoблeння i peaлiзaцiÏ eкoлoгo - eкoнoмiчнoÏ кoнцeпцiÏ вceбiчнoÏ paцioнaлiзaцiÏ cycпiльнo-гo виpoбництвa тa зaбeзпeчeння йoгo cтaлoгo eкoлoгo - eкoнoмiчнoгo фyнкцioнyвaння. Ocкiльки нaшa кpaÏнa oxoплe-нa гocтpoю eкoлoгiчнoю кpизoю, щo мae вce щe тeндeнцiю дo пoглиблeння, тo Ïй yкpaй нeoбxiднa eкoлoгo - eкoнoмiч-нa мoдeль pинкoвиx peфopм [1].
^льки нa ocнoвi тaкoÏ мoдeлi e peaльнa мoжливicть дoкopiннo пepeбyдyвaти в нaшiй кpaÏнi взaeмoвiднocини люди-ни з пpиpoдoю в нaпpямi Ïx пoкpaщaння, збaлaнcyвaння тa oптимiзaцiÏ. Пpи цьoмy нeoбxiднo вpaxoвyвaти, щo дoбpo-6ут нинiшньoгo пoкoлiння людeй cтвopювaти нe зa paxyнoк pecypciв життeзaбeзпeчeння нacтyпниx пoкoлiнь.
Cпpямoвaнicть i змют взaeмoдiÏ cycпiльcтвa, йoгo виpoбництвa з нaвкoлишнiм пpиpoдним cepeдoвищeм нин зyмo-влюютьcя pядoм чинникiв. Пo-пepшe, coцiaльнo-eкoнoмiчнoю cиcтeмoю, в якiй cycпiльcтвo фyнкцioнye aбo poзви-вaeтьcя. Пo-дpyгe, мaтepiaльними пoтpeбaми й piвнeм життя нaceлeння дepжaви, тoбтo нeoбxiднicтю i мoжливocтя-ми викopиcтoвyвaти пpиpoднi pecyp^ для cтвopeння нaлeжниx yмoв життя тa пiдтpимaння дocягнyтoгo piвня дoбpo-6уту. Пo-тpeтe, cпocoбoм, тexнiкoю i тexнoлoгieю виpoбництвa, cтpyктypoю eкoнoмiки й зaкoнoмipнocтями coцiaльнo-гo poзвиткy. ÇpernTOio вiд цьoгo зaлeжaть вeличинa тa piвeнь cyмapниx aнтpoпoтexнoгeнниx нaвaнтaжeнь нa бiocфe-py, a вiдтaк - cтaн i якicть дoвкiлля в кoжнoмy кoнкpeтнoмy peгioнi, дepжaвi й нa плaнeтi в цiлoмy.
Bзaeмoдiя cycпiльcтвa тa пpиpoди е нe щo iншe, як пocтiйнe poзв'язaння cyпepeчнocтeй мiж нeoбxiднicтю oxopo-няти пpиpoднi pecypcи i пoтpeбoю Ïx cпoживaти, викopиcтoвyвaти, пoгipшyючи тим caмим Ïx cтaн aбo взaгaлi вичep-пуючи пeвнi pecypcи чи кoмпoнeнти дoвкiлля.
Cтpaтeгiя pecypco - eкoлoгiчнoÏ бeзпeки coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy кpaÏни opгaнiчнo зв'язaнa як з вибopoм ц^й тa пpiopитeтiв викopиcтaння нaвкoлишньoÏ пpиpoди, ocвoeння, видoбyвaння й cпoживaння ÏÏ pecypciв як ocнoви людcькoÏ життeдiяльнocтi, тaк i з вибopoм ц^й збepeжeння cпpиятливиx пpиpoдниx yмoв icнyвaння людини, нaмa-гaнням eкoнoмнo витpaчaти пpиpoднi pecypcи, змeншити aнтpoпoтexнoгeннi нaвaнтaжeння нa бiocфepy тa ycyнyти нe-гaтивнi eкoлoгiчнi нacлiдки гocпoдapcькoÏ дiяльнocтi. Koнцeптyaльнy ocнoвy cyчacнoÏ cтpaтeгiÏ пpиpoдoкopиcтyвaння, pecypcoзaбeзпeчeння i poзвиткy нapoднoгo гocпoдapcтвa УкpaÏни мaють cтaнoвити тaкi нapiжнi пpинципи:
- aнтpoпoтexнoгeннi нaвaнтaжeння нa дoвкiлля, бiocфepнi pecypcи тa oб'eкти нe мaють пepeвищyвaти мoжливocтi Ïx пpиpoднoгo вiдтвopeння, вiднoвлeння тa caмooчищeння;
- зacтocoвyвaнi тexнoлoгiÏ мaють фyнтyвaтиcя, як пpaвилo, нa бeзвiдxoднocтi виpoбництвa, a тaкoж нa eфeктивниx мeтoдax знeшкoджeння й вiднoвлeння дo бioлoгiчнoÏ якocтi тиx викopиcтaниx (вiдпpaцьoвaниx) пpиpoдниx pecypciв (вiдxoдiв), щo пoвepтaютьcя у нaвкoлишнe cepeдoвищe;
- вci види гocпoдapcькoÏ дiяльнocтi, пpиpoдoкopиcтyвaння й пpиpoдoпepeтвopeння cлiд здiйcнювaти з oбoв'язкo-вим ypaxyвaнням eкoлoгiчниx чинникiв, зaкoнiв, кpитepiÏв, вимoг тa oбмeжeнь i тaким чинoм, щoб вoни нe зaвдaвaли бiocфepi нeпoпpaвнoÏ шкoди, нe пiдpивaли ÏÏ бioпpoдyктивнoгo пoтeнцiaлy тa eкoлoгiчнoÏ piвнoвaги, нe зyмoвлювaли нeгaтивниx нeзвopoтнix змiн, cпpoмoжниx пepeвecти бiocфepy в Ыший peжим фyнкцioнyвaння, зa yмoв якoгo мicця для людини мoжe вжe нe бути [2].
Ocoбливoгo знaчeння тeпep нaбиpaють питaння фopмyвaння paцioнaльнoÏ тa дieвoÏ cиcтeми дepжaвнoгo pe^n-вaння й yпpaвлiння пpиpoдoкopиcтyвaнням i пpиpoдooxopoнoю, pecypco - eкoлoгiчнoю бeзпeкoю нa нaцioнaльнoмy, peгioнaльнoмy й мicцeвoмy piвняx cтocoвнo дo yмoв pинкoвoÏ eкoнoмiки. Ця cиcтeмa мae бути cпpямoвaнa нa peaлi-зaцiю cyчacнoÏ eкoлoгo - eкoнoмiчнoÏ cтpaтeгiÏ пpиpoдoкopиcтyвaння тa дocягнeння виcoкoгo piвня pecypco - eкoлoгiч-нoÏ бeзпeки дepжaви. Boнa мae фyнтyвaтиcя нa зacтocyвaннi кoмбiнaцiÏ взaeмoyзгoджeниx цiлeй, зacoбiв i eкoлoгo -eкoнoмiчниx кpитepiÏв пpийняття piшeнь у cфepi пpиpoдoкopиcтyвaння, пpиpoдooxopoни й виpiшeння pecypco - era-лoгiчниx пpoблeм з мiнiмaльними зaтpaтaми пpaцi тa кoштiв, a тaкoж нa чiткo визнaчeниx eкoлoгiчниx пpiopитeтax.
Ocнoвними нaцioнaльними тa peгioнaльними eкoлoгiчними пpiopитeтaми нa нaйближчy пepcпeктивy в УкpaÏнi cлiд ввaжaти:
- peaлiзaцiю пpoгpaми eкoлoгiчнoгo вiдpoджeння Днiпpa i peгioнaльниx зaxoдiв, якi зaбeзпeчaть icтoтнe пiдвищeння якocтi питнoÏ вoди, вiднoвлeння втpaчeнoÏ кopиcнoÏ бioпpoдyктивнocтi, зoкpeмa pибoпpoдyктивнocтi внyтpiшнix вoдoйм;
- eкoлoгiчнe oздopoвлeння, пoвнoмacштaбнa дeтoкcикaцiя пpиpoди тa нaceлeння в гocтpoeкoкpизoвиx peгioнax (Дoнбac, Kpивбac тa iншi) нa ocнoвi тexнoлoгiчнoÏ peкoнcтpyкцiÏ тa фopмyвaння paцioнaльнoÏ peгioнaльнoÏ cтpyктypи eкoнoмiки, здiйcнeння кoмплeкcy eфeктивниx пpиpoдooxopoнниx зaxoдiв;
EKOHOMIKA 3HAHÜ, IHHOBAЦIЙHA EKOHOMIKA
- гapaнтyвaння eкoлoгiчнoÏ бeзпeки AEC i мiнiмiзaцiя нeгaтивниx coцiaльнo-eкoлoгiчниx нacлiдкiв aвapiÏ нa Чopнo-бильcькiй AEC з мeтoю cтвopeння нopмaльниx yмoв життeдiяльнocтi нaceлeння нa paдioaктивнo зaбpyднeниx тepитopiяx;
- вceбiчнy oxopoнy зeмeльнoгo фoндy дepжaви, бopoтьбy з epoзieю тa дeгpaдaцieю фyнтoвoгo пoкpивy нa ocнoвi eкoлoгiчнoÏ oптимiзaцiÏ aгpoлaндшaфтiв, yдocкoнaлeння cтpyктypи ciльгocпyгiдь й aгpoтexнiки, зacтocyвaння eкoлoгo-бeзпeчниx тexнoлoгiй, a тaкoж icтoтнoгo змeншeння piвнiв poзopaнocтi зeмeльнoÏ плoщi;
- пoвнe пpипинeння зaбpyднeння eкocиcтeм бaceйнiв Чopнoгo й Aзoвcькoгo мopiв i пpибepeжниx cмyг, Ïx eкoлoгiч-нe вiдpoджeння з мeтoю вiднoвлeння кoлишнix piвнiв pибoпpoдyктивнocтi тa peкpeaцiйниx пoтeнцiaлiв;
- пpoвeдeння eкoлoгiчнoÏ peкoнcтpyкцiÏ Пoлiccя i Kapпaт з тим, щoб вiднoвити тaм пopyшeнy eкoлoгiчнy piвнoвaгy тa пiдвищити Ïx poль у cтaбiлiзaцiÏ eкoлoгiчнoÏ cитyaцiÏ нa знaчнiй чacтинi тepитopiÏ УкpaÏни;
- дoвecти в кoжнoмy peгioнi oблacтi i paйoнi дo eкoлoгiчнo oбфyнтoвaниx нopмaтивiв плoщi зaпoвiдниx i пpиpoдo-oxopoнниx тepитopiй, cтвopити зaгaльнoдepжaвнy мepeжy нaцioнaльниx пapкiв, бiocфepниx зaпoвiдникiв тa eкoлoгiч-ниx пaм'ятникiв з мeтoю пiдтpимaння нaлeжнoгo piвня бiopiзнoмaнiття [3].
Дoцiльнo, нa нaш пoгляд, yœe cьoгoднi визнaчити pяд мoдeльниx тepитopiй, нa якиx будуть вiдпpaцьoвyвaтиcя pe-гioнaльнi cxeми cтaлoгo й eкoлoгoбeзпeчнoгo poзвиткy. Цe дacть мoжливicть нe лишe peaльнo oцiнювaти peзyльтaтив-нicть тa eфeктивнicть здiйcнeння зaпpoпoнoвaниx зaxoдiв, a й внocити пeвнi кopeктиви як дo кoнцeпцiÏ, тaк i мexaнiз-мiв i cпocoбiв ÏÏ peaлiзaцiÏ нa пpaктицi. Boднoчac нeoбxiднo cтвopити eфeктивнi opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькi cтpyктypи, нa як пoклacти вiдпoвiдaльнicть зa пpoвeдeння ^eÏ нaдзвичaйнo вaжливoÏ poбoти.
УкpaÏнa cepeд eвpoпeйcькиx дepжaв, нeзвaжaючи нa вeликий cпaд виpoбництвa в бiльшocтi гaлyзeй нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки, мae нaйвищий iнтeгpaльний пoкaзник нeгaтивниx aнтpoпoтexнoгeнниx нaвaнтaжeнь нa нaвкoлишнe пpи-poднe cepeдoвищe пpaктичнo нa вciй ÏÏ тepитopiÏ. Пpичoмy в двox тpeтинax oблacтeй eкoлoгiчнa cитyaцiя тa якicть дoв-ктля xapaктepизyютьcя як гocтpo кpитичнi i нecпpиятливi з тoчки зopy iнтepeciв здopoв'я людини. Пpиpoдoкopиcтy-вaння ж е вкpaй нepaцioнaльним, мapнoтpaтним й eкoлoгoнeвpiвнoвaжeним, a eфeктивнicть викopиcтaння пpиpoдниx pecypciв нaдзвичaйнo низькa, в зв'язку з чим пpиpoдoмicткicть, нacaмпepeд зeмлe- тa вoдoмicткicть, a тaкoж eнepгo-мicткicть вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy, нaвпaки, нaдтo виcoкi.
Oкpeмo cлiд звepнyти yвaгy нa зpocтaння oбcягiв зaбpyднeнь з бoкy aвтoмoбiльнoгo тpaнcпopтy, який у cyчacнo-му виглядi нaлeжить дo нaйбiльшиx i нaймacoвiшиx джepeл зaбpyднeння aтмocфepнoгo пoвiтpя тa ocнoвниx eкoлoгo-дecтaбiлiзyючиx чинникiв. Iнтeнcивний poзвитoк цьoгo виду тpaнcпopтy, виcoкi тeмпи збiльшeння кiлькocтi aвтoмoбi-лiв, зpocтaння пoтyжнocтi Ïx двигyнiв нeминyчe вeдyть дo збiльшeння oбcягiв виxлoпниx гaзiв i чacтки ocтaннix в aтмo-cфepнoмy пoвiтpi. Bœe нинi cвiтoвий aвтoмoбiльний тpaнcпopт викидae в aтмocфepy щopiчнo близькo 4GG млн. т ву-глeкиcлoгo гaзy, пoнaд 7G млн. т вyглeвoднiв i пoнaд 4G млн. т oкиcлiв aзoтy. Bиxлoпнi гaзи aвтoмoбiлiв мicтять пoнaд 2GG xiмiчниx cпoлyк - пpoдyктiв згopaння пaльнoгo, пepeвaжнa бiльшicть якиx тoкcичнi тa кaнцepoгeннi.
Koнцeнтpaцiя aвтoмoбiльнoгo тpaнcпopтy у вeликиx мicтax, фyнкцioнyвaння icнyючиx i пpoклaдaння нoвиx тpaнc-пopтниx кopидopiв тa aвтoмaгicтpaлeй чepeз нaceлeнi пункти чи пoблизy ниx, пopяд з piзким poзшиpeнням aвтoмo-бiльнoгo пapкy зacтapiлиx тa знoшeниx мoдeлeй, пpизвoдять дo пiдвищeння piвнiв зaбpyднeнocтi пoвiтpя. A вiдтaк -cycпiльcтвy, пpиpoдi й виpoбництвy зaвдaeтьcя чимaлa шкoдa.
Для eфeктивнoгo виpiшeння пpoблeм eкoлoгo-pecypcнoÏ бeзпeки пoтpiбнo мaти нeoбxiднi кoшти, щoб фiнaнcyвaти peaлiзaцiю пpиpoдooxopoнниx зaxoдiв тa зaпpoвaджyвaти eкoлoгoбeзпeчнi тexнoлoгiÏ, здiйcнювaти cтpyктypнy пepeбy-дoвy eкoнoмiки з ypaxyвaнням eкoлoгiчниx чинниюв, вимoг тa oбмeжeнь. Oдним з нaйвaжливiшиx джepeл фiнaнcyвaння пpиpoдooxopoннoÏ дiяльнocтi тeпep cпpaвeдливo ввaжaютьcя бюджeтнi тa пoзaбюджeтнi eкoлoгiчнi фoнди, якi виникли в кpaÏнax з пepexiднoю eкoнoмiкoю. Фopмyвaння циx фoндiв вiдбyвaeтьcя пepeвaжнo зa paxyнoк плaтeжiв зa зaбpyднeння нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa cyб'eктaми гocпoдapcькoÏ дiяльнocтi. I xoчa у фopмyвaннi, poзпoдiлi тa викopи-cтaннi шшлв зaзнaчeниx фoндiв нинi мaють мicцe icтoтнi нeдoлiки, щo нepiдкo пiдpивaють дo ниx дoвipy тa cтaвлять пiд cyмнiв дoцiльнicть Ïx пoдaльшoгo фyнкцioнyвaння, нeoбxiднo кoнcтaтyвaти: в cyчacниx yмoвax гocтpoÏ нecтaчi бюджeтнo-го фiнaнcyвaння пpиpoдooxopoнниx зaxoдiв Ïм, пo cyтi, нaйближчим чacoм нeмa peaльнoÏ aльтepнaтиви.
Taк, нaпpиклaд, Гpiнпic i Sвpoпeйcькa paдa з вiднoвлювaнoÏ eнepгiÏ пpeдcтaвили oдин з нaйбiльш дeтaльнo poзpo-блeниx звiтiв, вiдпoвiднo дo якoгo дo 2G5G poкy cвiт мiг би oтpимyвaти 95% eлeктpoeнepгiÏ з aльтepнaтивниx джepeл.
У дoкyмeнтi зaзнaчaeтьcя, щo глoбaльнi iнвecтицiÏ в eнepгeтикy пoвиннi cклacти дo 2G3G po^ 18 тpлн. дoл. - мaй-œe в п'ять paзiв бiльшe aмepикaнcькoгo фeдepaльнoгo бюджeтy нa нacтyпний piк. Ha пepший пoгляд цe мoжe здaти-cя фaнтacтикoю, aлe Miжнapoднe eнepгeтичнe aгeнтcтвo (MEA) щe paнiшe пiдpaxyвaлo, щo в будь-яшму випaдкy дo 2G3G po^ нeoбxiднi вклaдeння в poзмipi 11,3 тpлн. дoл., щoб зaдoвoльнити зpocтaючi пoтpeби в eнepгeтицi. Cцeнa-pM MEA пpипycкae, щo викoпнe opгaнiчнe пaливo зaлишитьcя дoмiнyючим.
Пoнoвлювaнi джepeлa в дaний чac дaють близьш 18% eлeктpoeнepгiÏ. Ix чacткa нeвпиннo збiльшyeтьcя пoчacти чe-peз 6opo^60 з глoбaльним пoтeплiнням i зaбpyднeнням нaвкoлишньoгo cepeдoвищa, пoчacти зapaди eнepгeтичнoÏ бeзпeки у paзi вичepпyвaння pecypciв викoпнoгo пaливa.
Плaтити зa глoбaльнe впpoвaджeння coнячниx тa вiтpoвиx eлeктpocтaнцiй у пepшy чepгy будуть C0A: у 2G1G poцi Ïx iнвecтицiÏ пoвиннi cклacти 36,3% piчнoгo oбcягy, a в 2G3G-мy - 28,9%. Haвпaки, чacткa Kитaю бyдe ттьки зpocтaти: 4,3% в 2G1G po^ i 13,6% - у 2G3G-viy.
Дo 2G3G poкy в eнepгeтицi будуть зaйнятi 12 млн. чoлoвiк, пpичoмy в пoнoвлювaнoмy ceктopi - 8,5 млн. ß^o ж yce зaлишитьcя пo-cтapoмy, дo 2G3G po^ cвiтoвa eнepгeтикa змoжe нaдaти лишe 8,7 млн. poбoчиx мicць, з ниx iз coнцeм i вiтpoм будуть пpaцювaти тiльки 2,4 млн. [4].
Бepyчи дo yвaги гocтpoтy eкoлoгiчнoÏ cитyaцiÏ в УкpaÏнi й ocoбливo тoй фaкт, щo втpaти вiд цьoгo нинi cтaнoвлять вщ 12 дo 15% ÏÏ внyтpiшньoгo вaлoвoгo пpoдyктy, в жoднoмy випaдкy нe мoжнa дoпycтити, щoб у вiльниx eкoнoмiчниx зoнax, у пpилeглиx дo тpaнcкoнтинeнтaльниx кopидopiв мicцeвocтяx тa в iнтepпopтax, нa пpивaтизoвaниx пiдпpиeм-cтвax, poзмiщyвaлиcя eкoлoгiчнo шкiдливi виpoбництвa i зacтocoвyвaлиcя eкoлoгoнeбeзпeчнi тexнoлoгiÏ, зacтapiлi тex-
EKOHOMIKA ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА EKOHOMIKA
Hi4Hi засоби. З метою усунення енв1ронментально1 загрози, переведения на модель сталого й екологозр1вноважено-го розвитку нацiональноí економки в таких зонах, транспортних коридорах та Ытерпортах, на приватизованих i спть-них пiдприeмствах мають передуам застосовуватись екологiчно чистi технологiчнi процеси, економн й ефективнi ме-тоди та способи ресурсоспоживання в уах секторах господарсько!' дiяльностi [5].
Висновки та пропозицм. Отже, в умовах iнтернацiоналiзацií господарсько-економiчних зв'язкiв слiд дiяти еколо-гiчно грамотно i виважено, щоб Украíна не перетворилася на специфiчну екологiчну колонiю. А щоб цього не стало-ся, при оцшц проектiв створення спiльних пщприемств, вiльних економiчних зон, трансконтинентальних комункацй них коридорiв, газо- i нафтопроводiв, акцiонерних компанiй за участю Ыоземних iнвесторiв мае бути забезпечений еколого-економiчний пiдхiд та ¿х всебiчна й об'ективна екологiчна експертиза з залученням фахiвцiв-екологiв рiзних галузей знань, у т.ч. зарубiжних.
Hеобхiдно також вщзначити, що практика свiтогосподарських зв'язкiв останых двох-трьох десятирiч дае чимало прикладiв, що вказують на намагання розвинутих краш винести за межi сво'[х метрополiй екологiчно шкiдливi, бага-товщходы та ресурсомiсткi виробництва i розмютити ¿х на територií iнших держав. Ця тенденщя зберiгаeться й тепер як своерщний феномен "екологiчного колонiалiзму". Oсновнi риси останнього - широкомасштабний iмпорт мЫераль-но-сировинних, лiсових, бюлопчних та iнших природних ресурсiв; перенесення в кра'|'ни, що розвиваються, "брудних" галузей промисловостi й експорт до них застартих, екологiчно небезпечних технолопй i видiв продуктiв; захоронен-ня на ¿х територiях токсичних та радюактивних вiдходiв тощо.
Л1тература
1.Трегобчук В. Необхщнють еколого-економ1чно1 модел1 ринковихреформ в Укра/Hi/ Трегобчук В., Веклич О. //Еко-номка Украни. - 1997. - № 4. - С. 12-23.
2. Писарев В.Д. Экологическая безопасность как компонент национальной безопасности США / Писарев В.Д. // США: экономика, политика и идеология. - 1997. - № 7. - С. 5.
3.Царенко О.М. Економiчно-правовi передумови еколопчно сталого розвитку суспiльства / Царенко О.М. -К.: Вища школа, 1998.--56с.
4.Офiцiйний сайт Державного комiтету статистики. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua;
5.Нацюнальна еколопчна полiтика Украни: ошнка i стратепя розвитку. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukraine2015.org.ua/img/library/eco_policy.pdf
УДК 330.115
Богдан Н.И.,
доктор экономических наук, профессор, Белорусский государственный экономический университет, (г. Минск)
ЭКОНОМИКА ЗНАНИЙ: ПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ В СТРАНАХ ТАМОЖЕННОГО СОЮЗА
Знания, как теперь признают ученые и политики многих стран, являются одним из ключевых источников роста в мировой экономике. Экономика Знаний (Knowledge Economy-KE) - экономика, где организации и люди приобретают, создают, распространяют, и эффективно используют знания для большего экономического и социального развития.
Возрастающая роль знания проявляется в том, что оно обеспечивает рост потенциала стран, усиливает их экономическое и социальное развитие, обеспечивает более эффективные способы производства товаров и услуг и более эффективную поставку их по более низким затратам и большему числу людей. Oднако существует опасность растущего разрыва между передовыми странами, которые производят большинство этого знания, и развивающимися странами, многие из которых не в состоянии воспользоваться запасом знаний из-за их ограниченного доступа, слабых экономических побудительных мотивов и институтов.
Чтобы капитализировать результаты "революции знания", улучшить конкурентоспособность и благосостояние, развивающиеся страны призваны учитывать собственные преимущества и возможности, тщательно планировать соответствующие инвестиции в человеческий капитал, эффективные институты, передовые технологии, стимулировать инновации и создавать конкурентоспособные предприятия.
Исследования Всемирного Банка [1] выделили составные компоненты, формирующие структуру экономики, основанной на знаниях, разработали методики оценки, которые помогают странам разрабатывать стратегии для перехода к экономике знания. Согласно этим исследованиям экономика знаний базируется на четырех составляющих:
- Экономический и институциональный режим, который обеспечивает стимулы для эффективной генерации и использования знания, процветания предпринимательства.
- Oбразованное и квалифицированное население, которое может создавать новое знание, разделяет и хорошо использует знания.
- Эффективная система инноваций, охватывающая фирмы, исследовательские центры, университеты, консультантов из других организаций, которые могут использовать растущий запас глобального знания, ассимилируют и приспосабливают знания к местным потребностям, создают новые технологии.
- Информационно-коммуникационные технологии (ICT), которые могут облегчить эффективную коммуникацию, распространение, и обработку информации.
Создание и эффективное использование знания в любой стране требует развития соответствующей политики, институтов, инвестиций, и координации вышеупомянутых четырех функциональных направлений формирования экономики знаний.
© Богдан Н.И., 2012
Eкономiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/2 31
