CC BY
119
УДК 340.15(477):005.44
я
ПРАВОВА СИСТЕМА УКРА1НИ В КОНТЕКСТ ГЛОБАЛ1ЗАЦП
канд. юрид. наук, асистент кафедри теорп держави i права, Нащональний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого,
Украта, м. Хартв e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0003-0485-6431
О. О. СИДОРЕНКО,
Розглянуто суттсть глобалгзацгйних процесгв, гх вплив на утворення та реалгзацгю права. Виявлено законом1рност1 розвитку правовог системи Украгни, а також позитивш й негативш насл1дки глобал1заци для держави в щлому.
Ключов1 слова: глобалiзацiя; система права; глобалiзацiйнi процеси; мiжнародне
право.
Постановка проблеми. Глобал1защя як явище е ушверсальним за своею природою 1 характером феноменом, що охоплюе не лише свггову економшу, фшанси, засоби масово! шформацп, де виявляеться в найбшьш розгорнутому вигляд1, а й шш1 сфери державного 1 сустльного життя, у тому числ1 й право. При цьому право виступае не просто засобом формального закршлення глобал1зацш них процешв 1 керування ними, але 1 само вщчувае з !х боку вагомий вплив. У цьому зв'язку досл1дження будь-яких питань, що мають вщношення до трансформацп правових явищ 1 процес1в в умовах глобал1зацп, е сьогодш вкрай актуальним.
Характерною рисою сучасного св1ту е взаемопроникнення культур 1 принцитв права, яке може бути описане такими поняттями, як конвергенщя, штегращя, асимшящя, творча взаемод1я. Окреслеш цими поняттями динам1чш процеси, з одного боку, сприяють формуванню едино! свггово! спшьноти, а з шшого - супроводжуються протилежними процесами, спрямованими на визначення культурно!' щентичност1, правово! автономност та породжують низку теоретично й практично важливих питань, що торкаються р1зних сторш
держави i права. Йдеться про вимоги, що висуваються правовим системам сучасност процесами глобаизацп. Ц вимоги не можна недооцiнювати, оскшьки всi правовi системи незалежно вщ власно! волi залучаються до змш, якi вiдбуваються i стають умовами !х iснування. Проблеми глобашзацп та штеграцп в цьому контекстi постають як найвагомiший вектор розвитку цившзацп й передусiм своерщна «рiвнодiюча» рiзноманiтних i рiзноспрямованих тенденцiй i сил сучасного свггу [1].
Актуальнiсть запропоновано! проблематики дослiдження зумовлена реалiями сьогодення. У контекст глобалiзацiйних процесiв виникае потреба в теоретико-методологiчному осмисленнi характеру i тенденцiй розвитку нащонально! правово! системи. На нових парадигмах будуеться дослщження правово! системи у наущ про державу i право, що мае велике значення для формування правово! свщомост та реаизацп принцитв правово! держави в Украт.
1сторичний досвiд демонструе, що проголошенi як ушверсальш детермiнанти «загальнолюдськ щнностЬ), не завжди доречш для нацiональних правових систем. Шаблони, що механiчно переносяться, часто е не життедiяльними, оскшьки не враховують особливостей менталiтету i правово! культури, що сформувалися в конкретному суспiльствi в процесi юторико-культурного розвитку. Ефективнiсть i життедiяльнiсть правово! системи виявляеться в той мiрi, в якiй сучасна держава пов'язуе ll розвиток з формуванням правово! свiдомостi, вдосконаленням правово! культури, з досягненням правово! стабiльностi у внутрщержавних i мiжнародних вiдносинах.
Метою статт е розгляд основних пiдходiв до осмислення процесiв глобаизацп, анаиз ll форм i напрямкiв, вщмежування вiд сумiжних процесiв та явищ, визначення тенденцiй розвитку правово! системи Укра!ни в контекстi процесiв глобаизацп.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш. Слiд вiдзначити, що в останш десятилiття у зарубiжнiй правовiй юриспруденцп значна увага придiляеться не
теоретичним дослщженням правово! системи, а проблемам класифшацп правових систем i критерпв !х класифшацп. На жаль, на сьогоднi грунтовних монографiчних дослiджень правових аспектiв свiтових глобаизацшних процесiв небагато. Наявнi матерiали свщчать про рiзноманiття i суперечливiсть поглядiв на процеси, пiд впливом яких вщбуваеться розвиток правово! системи Укра!ни в умовах глобаизацп. До числа найбшьш значущих дослiджень можна вщнести працi як вiтчизняних, так i зарубiжних правникiв: М. Арчера, П. Бергера, А. Васильев, А. Пдденса, Г. 1гнатенко, Р. Коттеррела, Г. Курдюков, I. Лукашук, Р. Мюллерсон, М. Олброу, О. Петришина, Т. Разехорна, Г. I. Тункша, С. Усенко, Л. Фрщмана, С. Хантшгтона, I. Яковюка.
Виклад основного матерiалу. У науковiй лiтературi та в сучасних законодавчих актах не мютиться единого, ушверсального визначення поняття «глобаизащя». Серед учених загальноприйнятою е точка зору, що термш «глобаизащя» виник у 1983 р. i належить американцю Т. Левiту. Разом iз тим у широкий науковий об^ цей термiн був уведений теоретиками Римського клубу - впливово! мiжнародноl позаурядово! оргашзацп, серед яких А. Печче!, М. Месарович, Д. Х. Медоуз, Д. Л. Медуоз, Е. Ласло та ш. (вш вони - автори загальновщомих доповiдей iз глобальних проблем людства i засновники концепцп глобалiстики, що сьогоднi перетворилася на метатеорш). Тривалий час глобаизащя була суто економiчним явищем i багатьма науковцями вона асоцiювалася лише з фiнансово-економiчними процесами в держава Так, на думку Л. Свстигнеево!, Р. Свстигнеева, О. Уткiна та В. Фурса, глобаизащя - це процес, обумовлений ринковими, а не державними силами, оскшьки свгговий ринок певним чином поглинае державу, використовуючи елементи державного управлшня (податкову, валютно-кредитну, митну, зовнiшньо-торговельну полггику) [2]. За визначенням Мiжнародного валютного фонду, глобаизащя -це «у зростаючому ступеш iнтенсивна iнтеграцiя як ринюв товарiв та послуг, так i капiталiв» [3].
Кожна кра!на повинна мати чiтке уявлення про свое мюце у глобальнiй свгговш полiтицi, про свою культурну щентичнють, а також про те, хто iз
глобальних геополгтичних сил е партнером, а хто - супротивником. За С. Хантшгтоном, глобальна економiчна штегращя вщбуваеться в чотирьох ргвнях: 1) зони вiльноi тоpгiвлi; 2) митш союзи; 3) спiльнi ринки; 4) економiчнi союзи
[4].
На думку Е. Тоффлера, ми живемо в час, коли вся структура влади, юнуюча дотепер, набирае шшу форму. При цьому саме Свропу вш вважае генератором всеоxоплюючоi стратеги перестановки в регюнальному i свгговому спiввiдношеннi сил [5]. Враховуючи проголошений евpоiнтегpацiйний вектор розвитку Укpаiни, прагматичне переосмислення парадигми розвитку цившзаци третього тисячолптя в контекстi глобальних полггичних, економiчниx i соцiальниx пpоцесiв та роль i мiсце кpаiни у нш мае велике як теоретичне, так i практичне значення [6].
Прикладом впливу глобашзаци на правову систему держави е прийняття 4 листопада 1950 р. в Римi десятьма державами-членами Ради Свропи (Бельпя, Великобриташя, Нiмеччина, Данiя, Iсландiя, 1таия, Люксембург, Нiдеpланди, Ноpвегiя та Франщя) Конвенци про захист прав людини i основних свобод i створення з метою забезпечення зобов'язань за Конвенщею 21 шчня 1959 р. Свропейського суду з прав людини для розгляду скарг про порушення ще'' Конвенци. Ратифiкацiя ввропейсько'' конвенци дозволяе всiм особам, якi знаходяться пiд ii юpисдикцiею, звертатись до Свропейського Суду, якщо вони вважають сво' права порушеними. Це стосуеться i громадян Украши, що тдтверджуеться ст. 55 Конституци Украши. Практика ССПЛ i функцiонування евpопейськоi системи захисту прав людини наклали вщбиток на тдходи до виpiшення гострих проблем, що стоять перед суспшьством. Таким чином, позитивний вплив глобаизаци на правову систему держави, членами яко' е громадяни, якi беруть активну участь у формуванш пpавовоi культури, очевидний.
Головним системним фактором ризику у формуванш единого глобального свггового господарства, яке сформувалося в умовах глобаизаци, е те, що на свггову економiку з притаманною ш системою мiжнаpодниx
економiчних вщносин все бшьшою мiрою поширюються властивостi ринково!' економши як системи, що самооргашзуеться, з досить слабким, невизначеним i нестабшьним, кризовим регулюванням процесiв. Реалiзацiя принцитв глобального ринку провокуе виникнення сощальних проблем так званого «сощального демпшгу», що зумовлюе необхiднiсть формулювання сощальних правил участ у глобальнiй економщ [7].
У сучасних умовах розбудови державност в Украïнi суттево штенсифшуеться процес реформування й оновлення нацiональноï законодавчо!' бази. Цей процес обумовлений трансформацшним перiодом розвитку суспiльства та ускладненням суспiльних вiдносин, що вимагае не лише вдосконалення самих нормативно-правових аклв, а й активiзацiï наукових дослщжень проблем формування права, правоутворення, нормотворчост та iнституту реалiзацiï права. Розвиток i вдосконалення законодавчоï бази будь-якоï держави безпосередньо пов'язуеться з явищем правоутворення, що е складним соцiальним iнститутом (процесом) створення права як системи загальнообов'язкових правових норм, що знаходять свш прояв у правовш свiдомостi та правовш культурi як усього населення, так i окремих громадян [8, с. 120].
Нормотворчють в умовах глобаизацп трансформуеться перш за все у напрямi поширення ïï соцiальноï бази, тобто все бшьша кiлькiсть суб'еклв бере не пасивну, а найактившшу й безпосередню участь у цьому процеш. Процес нормотворчостi трансформуеться i тд впливом того, що в правовому полi з'являються новi проблеми, виршення яких вимагае обов'язкового правового регулювання на нацiональному i наднащональному рiвнях. Проблеми екологiï, безпеки, шформацп, демографiï вимагають нового пiдходу й нового осмислення, в рамках якого необхщно поеднувати вс сфери правового регулювання. Справедливим е зауваження, що глобаизащя вимагае iншого погляду на процес нормотворчосп, вiдповiдно iнших принцитв регулювання сучасних сощальних процешв. Мае вщбутися етичний поворот у мiжнародних вiдносинах, в основу яких необхщно покласти етичнi принципи буття людини у
свт: справедливють, свободу, piBHonpaBHicTb, консенсус, плюраизм. Неможливо в правовому полi iгнорувати традицii, ментальнiсть народiв i нав'язувати едиш юридичнi норми. Будь-який юридичний закон може тодi ефективно функцiонувати, коли вiн е легiтимованим, тобто визнаним народом. Якщо закон не легiтимований, то вш не матиме юридичноi сили i буде втiлюватися за допомогою насилля [9, с. 14].
У зв'язку з цим тенденщя до спрощеного розумшня правовоi наступностi, що виявляеться в сучаснш полiтицi й навт правотворчостi, пов'язана з механiчним перенесенням шоземного законодавства на украiнський грунт i заслуговуе критичного сталення. Як слушно зазначае О. В. Мартишин: «Експаншя чужоi культури завжди викликае противодiю. На практичному i емощональному рiвнi воно проявляеться у опорi нацiональноi культури, на теоретичному рiвнi - у розумiннi необхiдностi вщповщност державних i правових установ реальним, а значить i нацiональним умовам» [10, с. 11].
Проблематика правово!' глобалiзацii носить комплексний характер, що мае бути враховано при розробщ концепцii правовоi полiтики держави як внутршнього, так i зовнiшнього спрямування. Першочергове значення при цьому мають дослiдження проблем сучасного стану, шляхiв вдосконалення i перспектив розвитку вгтчизняного права i держави в загальному контекстi процесiв глобалiзацii, юридично важливих принципiв, форм, цiнностей та цшей, яких потрiбно дотримуватись в умовах сучасноi глобалiзацii й унiфiкацii у сферi державно-правових явищ i вщносин [11].
В основi виникнення i розвитку тенденцii до унiверсалiзацii та ушфшаци права лежить об'ективний процес штеграцп свiтовоi економiки, фiнансiв, засобiв зв'язку, засобiв масовоi iнформацii та шших засобiв i сфер життя суспшьства, який не мiг не вщбитися як на еволюцii права в цшому, так i на тенденщях його подальшого розвитку. Ушверсаизащя й унiфiкацiя права простежуються практично на вшх iсторичних етапах державно-правового розвитку, але в умовах глобаизацп вона виявляеться найяскравiше i мае не еволюцшний, а вибуховий, революцшний характер [12, с. 5].
Зпдно з шдексом глобашзацп за вершею KOF, Украша посщае 47 мiсце серед крaiн свпу i 5 мiсце серед пострадянських крaiн за piBHeM глобaлiзaцii [13]. Зазначене свщчить про те, що Украша долучилась до глобaлiзaцiй них процешв в економiчнiй, соцiaльнiй, полггичнш сферах, здiйснюе певнi кроки щодо iнтегрaцii нaцiонaльноi економiки, культури, технологш, упрaвлiння i т. д.
Одним iз фундаментальних завдань права е здшснення упрaвлiння глобaлiзaцiею, гaрмонiзaцiя ii процесiв i нейтрaлiзaцiя негативних наслщюв. Право повинно виступати iнструментом глобаизацп й одночасно засобом упрaвлiння ii процесами. При цьому процес глобаизацп у правовш сферi розвиваеться у двох напрямках, як являють собою единий процес трансформацп права. З одного боку, очевидним е вплив глобаизацш них процешв на право, результатом чого е зближення i конвергенщя правових систем сучaсностi. При цьому формуються зaгaльнi тенденцп 'х розвитку, до яких можна вщнести тенденцiю втiлення в нaцiонaльних правових системах загальновизнаних норм i принцитв; появу нових галузей права, таких як космiчне, iнформaцiйне, змiнa законодавства у зв'язку з iнтегрaцiйними процесами та im З iншого боку, за посередництвом права робляться спроби спрямувати глобаизацш в певне русло, наприклад, уведення в нащональне право норм шших держав, адаптованих при цьому до нащонального правового менташтету та iнших iсторико-культурних особливостей.
Вказаш обставини визначають важливу тенденцiю у розвитку правових систем на сучасному етат, суть яко'' полягае в тому, що нащональш прaвовi системи й прaвовi культури знаходяться в постшнш двостороннiй взаемодп й впливають на формування i трaнсформaцiю один одного.
Розвиток i вдосконалення нащональних правових систем залежить вiд взаемодп з iншими правовими системами, в результат яко'' вiдбувaеться залучення, вдосконалення, спрощення тих чи iнших шстшулв i принципiв права.
Висновки. Отже, яю б сфери життя держави i права не зaчiпaли процеси глобаизацп, не повинно вiдбувaтися знищення нащональних правових культур.
1дентичшсть нащональних правових культур збершаеться, в тому чисдг й щентичшсть права. Держави можуть запозичувати одна в одно' пpавовi норми, шститути, гвдузг права, але не правову систему в цшому. Кр1м того, штегроваш у правову систему норми шоземного права набувають нацюнадьно' специфши в пpоцесi 'х застосування, що надае тдстави говорити про вщносну самостiйнiсть права.
Список лггератури:
1. Проблеми модершзацп полiтичних систем сучасносп : монографiя / М. I. Панов (кер. авт. кол.), Л. М. Герасша, О. Г. Данильян та íh. ; за заг. ред. Л. М. Герасшо'', О. Г. Данильяна. - Харюв : Право, 2008. - С. 190.
2. Евстигнеева Л. Экономическая глобализация и постмодерн / Л. Евстигнеева, Р. Евстигнеев // Общественные науки и современность. - 2000. - № 1. - С. 5-14; Уткин А. Глобализация: процесс и осмысление / А. Уткин // Свободная мысль XXI. - 2000. - № 11. -С. 28-38; Фурс В. Глобализация жизненного мира в свете социальной теории / В. Фурс // Общественные науки и современность. - 2000. - № 6. - С. 128-139.
3. Гапотт В. Д. Вплив глобалiзацiйних процеав на теор^ та практику державного суверештету / В. Д. Гапотш // Вюник Нац. ун-ту внутр. справ. - Харюв : Нац. ун-т внутр. справ, 2004. - Вип. 27. - С. 244.
4. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / С. Хантингтон, Э. Тоффлер ; пер. с англ. - Москва : ООО —Издательство АСТ", 2003. - 603 с.
5. Тоффлер Э. Метаморфозы власти / Э. Тоффлер ; пер. с англ. - Москва : ООО —Издательство АСТ", 2002. - 669 с.
6. Шконда В. В. Глобалiзацiя: оцшки, наслщки, регулювання : монографiя / В. В. Шконда, А. В. Кальянов. - Донецьк : Донбас, 2014. — 166 с.
7. Удовика Л. Г. Правова система Украши: глобалiзацiйнi трансформацп / Л. Г. Удовика. - Запорiжжя : КСК-Альянс, 2014. - 320 с.
8. Державно-правове регулювання в умовах трансформацп суспшьних вщносин : [монографiя] /з заг. ред. Ю. Л. Бошицького. - Ки'в : Юрид. думка, 2009. - 536 с.
9. Ониськ1в М. Глобалiзацiя i правотворення / М. Онисьюв // Право Украши. - 2002. -№ 9. - С. 10-15.
10. Мартышин О. В. Национальная политическая и правовая культура в контексте глобализации // Государство и право. - 2005. - № 4. - С. 11.
11. Нерсеянц В. С. Правовая политика Российской Федерации: основные направления и задачи [Электронный ресурс] / В. С. Нерсеянц. - Режим доступа : http://www.centrlaw.ru/publikacii/ Nerses1/index.html.
12. Марченко М. Н. Об основных тенденциях развития права в условиях глобализации / М. Н. Марченко // Государство и право. - 2009. - № 6. - С. 5-11.
13. KOF Index of Globalization: шдекс рiвня глобалiзацii кра'н свггу по версп KOF (2013) [Electronic resourse] / KOF Swiss Economic Institute. - Access mode : http:// globalization.kof.rthz.ch.
References:
1. Panov, M.I., Gerasina, L.M., Danyl'jan, O. G. et al. (2008). Problemy modernizacii' politychnyh system suchasnosti. L.M. Gerasina, O.G. Danyl'jan (Eds.). Kharkiv: Pravo, 190 [in Ukrainian].
2. Evstigneeva, L., Evstigneev, R. (2000). Jekonomicheskaja globalizacija i postmodern. Obshhestvennye nauki i sovremennost', 1, 5-14 [in Russian]; Utkin, A. (2000). Globalizacija: process i osmyslenie. Svobodnaja mysl' XXI, 11, 28-38 [in Russian]; Furs, V. (2000). Globalizacija zhiznennogo mira v svete social'noj teorii. Obshhestvennye nauki i sovremennost', 6, 128-139 [in Russian].
3. Gapotij, V.D. (2004). Vplyv globalizacijnyh procesiv na teoriju ta praktyku derzhavnogo suverenitetu. Visnyk Nac. un-tu vnutr. sprav. Issue 27, 244 [in Ukrainian].
4. Hantington, S., Toffler, Je. (2003). Stolknovenie civilizacij. (Trans. from angl.). Moscow: AST [in Russian].
5. Toffler, Je. (2002). Metamorfozy vlasti. (Trans. from angl.). Moscow: AST [in Russian].
6. Shkonda, V.V., Kal'janov, A.V. (2014). Globalizacija: ocinky, naslidky, reguljuvannja. Donec'k: Donbas [in Ukrainian].
7. Udovyka, L.G. (2014). Pravova systema Ukrai'ny: globalizacijni transformacii'. Zaporizhzhja: KSK-Al'jans [in Ukrainian].
8. Boshyc'kogo, Ju.L. (Ed.). (2009). Derzhavno-pravove reguljuvannja v umovah transformacii' suspil'nyh vidnosyn. Kiev: Juryd. dumka [in Ukrainian].
9. Onys'kiv, M. (2002). Globalizacija i pravotvorennja. Pravo Ukrai'ny, 9, 10-15 [in Ukrainian].
10. Martyshin, O.V. (2005). Nacional'naja politicheskaja i pravovaja kul'tura v kontekste globalizacii. Gosudarstvo i pravo, 4, 11 [in Russian].
11. Nersejanc, V.S. Pravovaja politika Rossijskoj Federacii: osnovnye napravlenija i zadachi. Retrieved from: http://shhshhshh.centrlashh.ru/publikacii/ Nerses1/indeh.html [in Russian].
12. Marchenko, M.N. (2009). Ob osnovnyh tendencijah razvitija prava v uslovijah globalizacii. Gosudarstvo i pravo, 6, 5-11 [in Russian].
13. KOF Index of Globalization. KOF Swiss Economic Institute. Retrieved from: http:// globalization.kof.rthz.ch.
Сидоренко О. О. Правовая система Украины в контексте глобализации.
Статья посвящена рассмотрению сущности глобализационных процессов, их влияния на образование и реализацию права. Выявлены закономерности развития правовой системы Украины, а также положительные и негативные последствия глобализации для государства вцелом.
Ключевые слова: глобализация, система права; глобализационные процессы; международное право.
Sydorenko O. O. The legal system of Ukraine in the context of globalization.
The essence of globalization processes and their influence on the formation and implementation of the law. The regularities of the development of the legal system of Ukraine, as well as the positive and negative consequences of globalization for the state as a whole.
Keywords: globalization; law; globalization processes; international law.
Надгйшла до редколегИ 01.06.2016р.
Sydorenko O. O.,
Candidate of Legal Sciences, Assistant of Department of Theory of State and Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv e-mail: [email protected] ORCID 0000-0003-0485-6431
THE LEGAL SYSTEM OF UKRAINE IN THE CONTEXT
OF GLOBALIZATION
Problem statement. Globalization is universal in nature and the nature of the phenomenon. It covers not only the global economy, finance, the media, where it manifests itself in the most developed form, and other areas of public life, including the right. This right is not just a means of securing formal processes of globalization and manages, but also feel the same on their part to significant influence. In this regard, the study of any issues related to the transformation of legal phenomena and processes in the context of globalization, today is important.
The topical value of the research. A characteristic feature of the modern world is the interpenetration of cultures and principles of law that can be described by such concepts as convergence, integration, assimilation, creative interaction. Covered by the notions of dynamic processes on the one hand, contribute to the formation of a unified world community on the other, accompanied by contradictory processes aimed at identifying cultural identity, legal autonomy and generate a number of important theoretical and practical issues affecting the different sides of law. It comes to the requirements that apply modern legal systems globalization. These requirements cannot be underestimated, since all legal systems regardless of their own free will involve in the changes that are taking place and the conditions of their existence.
The aim of the article. The relevance of the proposed research problems caused by the realities of today. In the context of globalization there is a need for theoretical and methodological understanding the nature and trends of the national legal system. The new research paradigms based legal system in the science of state
and law, which is important for the formation of legal awareness and implementation of the rule of law in Ukraine.
Historical experience shows that proclaimed as universal determinants «universal values» are not always relevant to national legal systems. Templates mechanically transferred often are not zhyttyediyalnymy because it does not take into account the features of the mentality and legal culture, formed in a particular society in the historical and cultural development.
The effectiveness and viability of the legal system reflected in the extent to which the modern state links its development with the formation of legal awareness; develop legal culture, the achievement of stability in the legal intrastate and international relations.
The article is a review of the main approaches to understanding the processes of globalization, the analysis of the forms and directions of separating from related processes and phenomena that determine the trends of the legal system of Ukraine in the context of globalization.
An example of the impact of globalization on the legal system of the state is to take 4 November 1950 in Rome ten member states of the Council of Europe (Belgium, UK, Germany, Denmark, Iceland, Italy, Luxembourg, Netherlands, Norway, France) Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the establishment to ensure obligations under the Convention 21 January 1959 the European court of human rights to consider complaints of violations of the Convention. Ratification of the European Convention enables all persons under its jurisdiction; apply to the European Court if they believe their rights have been violated. This also applies to citizens of Ukraine, which is confirmed by Article 55 of the Constitution of Ukraine.
The main systemic risk factor in the formation of a single global world economy that emerged in the context of globalization is that the global economy with its inherent system of international economic relations is increasingly spreading properties market economy as a system of self-organizing, with very weak, uncertain and unstable, crisis management processes.
In modern conditions of statehood in Ukraine has intensified the process of reform and renewal of national legislation. These processes caused the transformation period of society and the complexity of social relations that requires not only the most improvement of regulations, but also enhance research problems of formation of law, rulemaking and institute the right.
Rule-making in the context of globalization transformed primarily towards the expansion of its social base, that an increasing number of takes not passive, but active and direct participation in the process. This process is transformed and influenced by the fact that in the legal field, new problems whose solution requires mandatory legal regulations at national and supranational levels. Environmental issues, security of information. Demographics require a new approach and new thinking, in which the need to combine all aspects of legal regulation. It would be fair comment is that globalization requires a different view of the rulemaking process, in accordance with other principles of regulation of modern social processes. He has held ethical turn in international relations, which are based need to put ethical principles of human existence in the world: justice, freedom, equality, consensus pluralism. It is impossible to ignore the legal framework traditions and mentality of peoples and impose uniform legal norms.
One of the fundamental problems is the right exercise control globalization, harmonization of processes and neutralization of negative consequences. The right should act as a tool of globalization while managing its processes means. The process of globalization in the legal field is developing in two directions, which represent only the transformation of law. On the one hand, it is clear the impact globalization processes on the right, resulting in convergence and convergence of our legal systems. This formed the general trends of development, which include a tendency implementation of national legal systems universally recognized norms and principles; the emergence of new areas of law, such as space, information, change of legislation in connection with the integration processes and more. On the other hand, through the law attempts to steer globalization in a certain way, for example, the introduction of domestic law standards of other countries, thus adapted to the
mentality of national legal and other historical and cultural features.
Conclusions of the research. So whatever aspects of life of law did not affect the process of globalization should not be destroying national legal cultures. Identity national legal cultures preserved, including the identity of law. States can borrow one of the same law, institutions, law, but the legal system as a whole. Also integrated into the legal system of foreign law acquire national identity in the process of their application. This suggests that the relative autonomy law.
Keywords: globalization; law; globalization processes; international law.
