УДК 340
Р. Я. Шай
Навчально-науковий шститут права та психологii Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорii' та фшософи права
ПРАВОВА КУЛЬТУРА ЯК УМОВА КУЛЬТИВУВАННЯ ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА В УКРА1НСЬКОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
© Шай Р. Я., 2016
Висвгглено розвиток правовой' культури, оскльки науковий р1вень правового мислення та правосвiдомостi забезпечуе формування щеалу правовой' особистостi, яка поважае правовий закон, визнае його верховенство у вс1\ сферах життя, своими д1ями пiдтримуe режим правозаконностi в Укра'шь
Ключовi слова: держава, правова культура, правосвщомкть, правопорядок, законнiсть, права людини та громадянина, правова система.
Р. Я. Шай
ПРАВОВАЯ КУЛЬТУРА КАК УСЛОВИЕ КУЛЬТИВИРОВАНИЯ ПРИНЦИПА ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА В УКРАИНСКОМОБЩЕСТВЕ
Статья посвячена развитию правовой культуры, поскольку научный уровень правового мышления и правосознания обеспечивает формированиеи деала правовой личности, котороя уважает правовой закон, признает его верховенство во всех сферах жизни, сво'ми действиями поддерживает режим правозаконности в Украине.
Ключевые слова: государство, правовая культура, правосознание, правопорядок, законность, права человека и гражданина, правовая система.
R. Shay
LEGAL CULTURE AS A CONDITION FOR THE CULTIVATION OF THE RULE OF LAW IN THE UKRAINIAN SOCIETY
The article is devoted to the development of legal culture, since the scientific level of legal thinking and legal awareness provides the ideal legal personality formation that respects the legal law recognizes his supremacy in whole spheres of life,the iraction ssupporting the rule of law in Ukraine.
Key words: government, legal culture, justice, rule of law, human rights and civil legal system.
Постановка проблеми. Одтею i3 категорш загальнолюдських щнностей, що належить до невщ'емних ознак правово'' держави, е правова культура, основним призначенням яко'' е забезпечення максимального здшснення, охорони та захисту прав людини. Саме правова культура та правове виховання населення е сощальною гаранпею ди верховенства правового закону в суспшьстш.
Аналiз дослвджувано! проблеми. Дослiдженням правово'' культури як важливого елемента правово'' системи i як чинника, що впливае на становлення та розвиток державносп загалом, зай-мались украiнськi вчет-правознавщ, зокрема: В. Д. Бабкiн, М. I. Коцюба, В. А. Котюк, П. Ф. Мар-тиненко, А. Р. Мащок, С. В. Назаренко, П. М. Рабшович, В. М. Селiванов, С. А. Тихонова та ш.
Метою статтi е характеристика реального стану правово'' культури та визначення и впливу на стан законносп, правопорядку та верховенства закону в сучасному укра'нському суспiльствi.
Виклад основного матерiалу. Сьогоднi не викликае сумнiву той факт, що правова культура особистосп е складовою правово'' культури суспшьства, котра е показником рiвня правосвiдомостi, активностi суспшьства у сферi права, прогресу правових норм та правово'' дмльносп. Рiвень правово'' культури та освгги визначае яюсть норм права, котрi регулюють ввдносини у рiзних сферах життедiяльностi. Нормативна база е тдгрунтям, на якому формаеться держава як така ^ ввд якостi тако'' бази залежить, ввдповвдно, рiвень розвитку та яюсть життя у державi [8, с. 330].
О. Ф. Скакун зазначае, що "Правова культура ткно пов'язана з загальною культурою народу, грунтуеться на й засадах, служить ввдображенням рiвня й розвитку. Формування правово'' культури не е вщокремленим процесом вщ розвитку iнших видiв культури - полггично'', морально'', естетично'" [9].
1нший сучасний теоретик права, доктор юридичних наук, професор В. В. Лемак стверджуе, що правова культура за сво'м змктом е певним юридичним багатством, яке виражаеться в досягнутому рiвнi регулятивних властивостей права, нагромаджених правових щнностей, тих особливостей права, юридично'' технiки, котрi належать до духовно'' культури, до правового прогресу [5, с. 217-218].
Крiм того, висловлюються погляди, що правова культура - це одна з форм державно-правових ввдносин. Вона виражена в правових нормах, шститутах i здатносп оцiнювання цих явищ [10, с. 211].
"Правова культура, - як справедливо зазначають О. В. Сахаров i О. Р. Ратшов, - справляе оргашзацшно-регулятивний вплив в плат забезпечення сощально-позитивно'' поведiнки, попе-редження негативних проявiв i усунення факторiв, що цьому сприяють, при виршенш соцiальних завдань будь-яко'' сфери i будь-якого рiвня життя суспшьства" [7, с. 106]. I навпаки, низький рiвень правово'' культури призводить до девальвацй режиму законностi у суспшьному життi.
Проаналiзувавши чимало визначень поняття правово'' культури, можна зробити висновок про те, що найвдалшим е розумшня та визначення правово'' культури, яке запропонували росiйськi автори ще 1997 року: "Поняття "правова культура" завжди передбачае ощнку "якосл" правового життя того чи шшого суспшьства та порiвняння й з найрозвинутiшими правовими зразками, вдеалами та цiнностями". Це пiдтверджуе нашу думку про те, що правова культура - це i е насамперед зазначет зразки, вдеали та щнносп.
Правова культура - зумовлена всiм сощальним, духовним, полiтичним i економiчним ладом, яюсним станом життя суспшьства, виражаеться у досягнутому рiвнi розвитку правово'' дмльносл, юридичних актiв, правосвiдомостi i в цшому рiвнi правового розвитку суб'екта (людини, рiзних груп, усього населення), а також ступеня гарантованосп державою i громадянським суспшьством свобод i прав людини [8, с. 331].
Отже, дослвдження учених сучасно'' Укра'ни показують, що розбудова в Укра'ш громадянського суспшьства тiсно пов'язана iз пiдвищення правосвiдомостi громадян, 'хньо'' правово'' культури, законослухняностi, подолання явищ правового шгшзму. Вченi розглядають розвиток правово'' культури як умову розвитку Укра'ни.
Успiшний розвиток держави неможливий поза правовою культурою кожного з й громадян, яка обумовлюе загальну повагу до права в суспшьства культивування принципу верховенства права ^ отже, реальне функцiонування всiх шших iнститутiв держави [1, с.3].
На жаль, сучасний етап iснування нашо'' держави супроводжуеться низьким рiвнем правово'' культури не лише у простих громадян, а й у полггиюв, котрi мають безпосереднш стосунок до законотворення та управлшня державою. Це не говорить про те, що вони некомпетентш у за-конодавчих нормативно правових актах, у своему житп, не вважають норми права обов'язковими i
не ввдчувають страху ввдповвдальносл за порушення норм чинного законодавства. Це все сввдчить про зневагу до права, держави та й громадян. Низький рiвень правово! культури, нерозвиненiсть у населення юридичних традицiй, що переходять у ввдкритий правовий нiгiлiзм, заперечення необхвдносл i цiнностi права мають глибокi iсторичнi коренi, адже з поколшня в поколiння у нашш державi спостертаеться зневага до закону та суду, а свавшля не вважаеться чимось неправильним.
Зараз юнуе чимало проблем i у формуванн правово!' культури. Насамперед це складний процес правотворчостi, де нерiдко юнуе суперечнiсть нормативно-правових актiв реальнiй дшсносп, до того ж, не розвинена вдеологм сильно!' правово! держави. Наслвдком цього е правовий нiгiлiзм, заперечення етичних принципiв. Для вирiшення цих i iнших проблем необхiдна цшеспрямована полiтика держави на пiдвищення ршня правово! культури суспшьства через лшввдащю правового нiгiлiзму, використання засобiв масово! iнформацi!, кiнематографу та шших видiв мистецтва.
Правова культура припускае ввдповвдт знання людьми певних положень чинного законодавства, порядку його реашзаци, умшня користуватися цими знаннями пвд час застосування норм права, !х виконання. Розрiзняють правову культуру суспшьства загалом i правову культуру особистостi. Причому щ два поняття е взаемозалежними. Що бшьше освiчених у правовому аспект особистостей е у суспшьстш, тим вищою буде правова культура цього суспшьства. Правова культура особистосп, будучи компонентом правово! культури суспшьства, виражае ступшь i характер розвитку суспшьства, так чи шакше забезпечуе сощашзащю особистостi та правомiрну д!яльшсть особи [2, с. 6].
А чи мае правовова культура меж^ де саме вона закшчуеться i починаеться правове безкультур'я? Незнання особою принцитв права - це правове безкультур'я? Варто зазначити, що, на жаль, не кожний випускник вищого юридичного закладу може розкрити суть принцитв права, а що вже казати про пересiчних громадян.
Незнання закотв - це правове безкультур'я? Може, порушення норм, установлених законо-давством, чи ввдсуттсть уявлень щодо процедури роботи правових механiзмiв - правове безкультур'я? Якщо враховувати вищезазначенi визначення правово! культури, то - так. Якщо на вш цi запитання дано позитивнi ввдповвдт не дивно, що рiвень правово! культури нашо! кра!ни не можна назвати високим. Зупинть людину на вулищ i запитайте в не!, що таке право i як воно працюе або як мае працювати - вiдповiдь якщо i буде, то, найiмовiрнiше, дуже коротка. Рiч у тiм, що не можна вести мову про пвдвищення рiвня правово! культури, не розвиваючи рiвень культури загально!.
Правова культура не залежить ввд права (в цьому контекст пiд правом розушють насамперед юридичне право). Жоднi закони не зможуть пiдняти !! рiвень через декларування окремих норм. Правова культура з'являеться не iз документа - !! там бути не може; правова культура з'являеться iз життя. Процес !! становлення характеризуеться формуванням певних культурно-правових цiнностей, сформованих певною нацiональною часово-просторовою дiйснiстю [3, с. 105-110].
Саме тому концепцм правово! держави передбачае притаманшсть усiм громадянам високо! культури права, зокрема !х обiзнанiсть з життево необхвдними юридичними законами, а також умшня i навички !х використання у практичному житп [6, с. 31].
Досввд формування громадянського суспшьства та правово! держави в Укра!т засввдчив нагальну потребу пiдвищення рiвня правово! культури i правосвiдомостi громадян. Активного обговорення та негайного впровадження вимагають таю аспекти проблеми, як правова просвгга i виховання молод^ майбутшх фахiвцiв рiзних сфер життедiяльностi на засадах людяносп, моральностi, честi [4, с. 19-21].
Ефектившсть правово! культури залежить ввд етичного й штелектуального розвитку людей, яю становлять суспшьство, оск1льки дiяльнiсть державно! влади полягае в д!ях, що !х вчиняе народ. Мехашзм державно! влади дмтиме ефективно, якщо посадовi та службовi особи, а також народ, громадська думка якого мае приборкувати перших, будуть освiченими.
Висновки. Cьогоднi Укра!на е молодою незалежною державою, котра володiе потенцiалом у рiзних сферах життед!яльностк науцi, промисловостi та культура Хот!лось би, щоб нашу державу можна було назвати одтею з найрозвинетших держав свпу, проте юнуе безлiч фактор!в, котрi упов1льнюють та унеможливлюють це. Кожен громадянин мае зрозумгги, що саморозвиток i всебiчне
навчання кожно' особи вщцрають значну роль для розвитку безпосередньо краши. Що швидше таке усввдомлення прийде до украшщв, то ближчим стане щдвищення р]вня Украши на свгговш арет. Низка дослщжень, що ïx провели науковщ-спещатсти говорять, що р]вень правово' культури та правосввдомосп украшщв перебувае лише на стади зародження i потребуе затрати безл1ч1 ресурсв, аби такий розвиток приносив сво' плоди i реально впливав на стан речей у держава Тобто, народ мае звернути величезну увагу саме на правове виховання, особливо молодо яка е майбутнiм Украши.
Питання розвитку правово' культури на сучасному етапi е надзвичайно важливим, адже поди, котрi вiдбувають у крат останнiм часом, потребують того, щоб кожна людина застосовувала свою правосввдомють на практицi, могла усвiдомлювати сво' ди та керувати ними, спрямовувати сили на пробудження патрiотизму i дш, пов'язаних з ним.
Подолання деформаци правово' свiдомостi та створення умов для тдвищення рiвня правово' культури населення, активно' i сввдомо' участi громадян у здiйсненнi реформи е сьогодш першочерговим завданням суспшьства i держави на шляху розбудови в Укра'ш громадянського суспшьства i правово' держави.
1. Ганзенко О. О. Формування правовое культури особи в умовах розбудови правовое держави Укрална : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01. - Запоргжжя, 2002. - С. 3. 2. Грищенко А. В. Правовий закон: питання теорпта практики в УкраШ : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - К., 2003. - С. 6.
3. Дмтргенко I. В. Укралнська правова культура як нормативне неб\олог1чне явище // Держава i право : зб. наук. пр. - К. : 1н-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украни, 2009. - Вип. 44. -С. 105-110. 4. В. Лисогор. Правова культура як елемент мехатзму реалiзацiï прав i свобод громадян. // Шдприемництво, господарство i право. - 2009. - № 5. С. 19—21. 5. Лемак В. В. Загальна теорiя держави i права. - Ужгород, 2003. - С. 217-218. 6. Рабтович П. М. Основи загально'г теори права i держави : навч. поЫб. - К., 1995. - С. 31-32. 7. Сахаров А. В., Ратинов А. Р. Теоретические основы предупреждения преступности. - М. : Знание, 1977. - 187 с. 8. Семитко А. П. Правовая культура // Теориягосударства и права / Под ред. В. М. Корельского и В. Д. Пере-валова. - М. : Инфра. М-Норма, 1997. - С. 330-331. 9. Скакун О. Ф. Теoрiя держави i права : тдручник / О. Ф. Скакун ; Пер. з рос. - Харюв : Консум, 2009. - 656 с. 10. Скакун О. Ф. Теория государства и права. -X., 2000. - С. 211.
REFERENCES
1. Hanzenko O. O. Formuvannya pravovoyi kul'tury osoby v umovakh rozbudovy pravovoyi derzhavyükrayina : Dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.01. [Formuvannya pravovoyi kul'tury osobyvumovakhrozbudovypravovoyiderzhavyUkrayina: Dys. ... kand. yuryd. nauk:12.00.01]. Zaporizhzhya,
2002. p. 3. 2. Hryshchenko A. V. Pravovyyzakon: pytannyateoriyitapraktyky v Ukrayini. Avtoreferat dysertatsiyi nazdobuttya kand. yuryd. nauk. [Pravovyy zakon: pytannyateoriyitapraktykyv Ukrayini.Avtoreferatdysertatsiyinazdobuttyakand.yuryd.nauk]. Kiev, 2003. p. 6. 3. Dmitriyenko I. V. Ukrayins'ka pravova kul'tura yak normatyvne nebiolohichne yavyshche. Derzhava i pravo: Zb. nauk. prats'. [Ukrayins'kapravovakul'turayaknormatyvnenebiolohichneyavyshche. DerzhavaIpravo: Zb.nauk.prats']. Kiev.: In-t derzhavy i pravaim.V. M. Korets'koho NAN Ukrayiny, 2009. vol. 44. pp. 105-110.
4. V. Lysohor. Pravova kul'tura yak element mekhanizmu realizatsiyi prav i svobod hromadyan. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo. [Pravova kul'tura yak elementme khanizmurealizatsiyipravisvobodhromadyan.Pidpryyemnytstvo,hospodarstvoIpravo]. 2009. № 5. pp. 19-21. 5. LemakV. V. Zahal'nateoriyaderzhavy i prava. [Zahal'nateoriyaderzhavylprava.]. Uzhhorod,
2003. pp. 217-218. 6. Rabinovych P. M. Osnovyzahal'noyiteoriyiprava i derzhavy: Navchal'nyyposibnyk. [Osnovyzahal'noyiteoriyiprava i derzhavy: Navchal'nyyposibnyk.]. Kiev, 1995. pp. 31-32. 7. Saharov A. V., Ratinov A. R. Teoreticheskie osnovy preduprezhdenija prestupnosti. [Teoreticheskie osnovy preduprezhdenija prestupnosti.]. Moskov, Znanie, 1977. 187 p. 8. Semitko A. P. Pravovaja kul'tura. Teorija gosudarstva i prava. Podred. V. M. Korel'skogo i V. D. Perevalova. [Pravovajakul'tura. Teorijagosudarstva i prava.Podred. V. M. Korel'skogo i V. D. Perevalova.]. Moskov: Infra. Moskov Norma, 1997. pp. 330-331. 9. Skakun O. F. Teoriyaderzhavy iprava: Pidruchnyk O. F. Skakun;Per. z ros. [TeoriyaderzhavyIprava:PidruchnykO.F.Skakun;Per.zros.]. Kharkiv, Konsum, 2009. 656p. 10. Skakun O. F. Teoryya hosudarstva y prava.[Teoryyahosudarstva y prava.]. Kharkov, 2000. p. 211.