CC BY
3
УДК 340:12
Т. З. Гарасимiв
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету «Львiвськаполiтехшка», заступник директора з науково! та мiжнародноl дiяльностi
доктор юридичних наук, професор професор кафедри теори та фшософи права
Garasumiv_@ukr.net
М. I. Голинська
Львiвський торговельно-економiчний унiверситет
кандидат юридичних наук старший викладач кафедри теори держави i права
ПРАВОВА ДЕТЕРМ1НАЦ1Я ПОВЕД1НКИ: 1СТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ВИМ1Р
© Гарасим1в Т. З., Голинська М. I., 2019
Дослщжено особливост поняття поведшки, сутнiсний змiст якоТ на сучасному етапi трансформацп суспiльства розкриваеться через таю категорп i поняття, як «людина», «сощум», <«щяльшсть», «сусшльш» i «виробничi вщносини», «суспшьне життя», «особисткть» тощо. Поведiнку розглянуто як сукупшсть послiдовних учинкiв або систему дш людини, як практичну, реальну або реалiзовану дiю, яка, найперше, е рiзновидом повед1нки, осмисленим комплексом учинюв. Доведено, що свiдома, ц1леспрямовано сформована активна поведшка людини як дiяльнiсть - запорука ефективних, доцiльних змш життедiяльностi сучасного украТнського суспiльства.
Ключовi слова: поведiнка; дефншщя; дiяльнiсть; актившсть; людина; соцiальна повед1нка; 1нновац1йна поведшка; трудова поведшка.
Т. З. Гарасымив, М. И. Голинская
ПРАВОВАЯ ДЕТЕРМИНАЦИИ ПОВЕДЕНИЯ: ИСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ ИЗМЕРЕНИЕ
Исследованы особенности понятия поведения, сущностное содержание которой на современном этапе трансформации общества раскрывается через такие категории и понятия, как «человек», «социум», «деятельность», «общественные» и «производственные отношения», «общественная жизнь», «личность» тому подобное. Поведение рассмотрено как совокупность последовательных поступков или систему действий человека, как практическую, реальную или реализованную действие, которая, прежде всего, является разновидностью поведения, осмысленным комплексом поступков. Доказано, чтосознательная, целенаправленно сформирова на активное поведение человека как деятельность - залог эффективных, целесообразных изменений жизнедеятельности современного украинского общества.
Ключевые слова: поведение; дефиниция; деятельность; активность; человек; социальное поведение; Экономическая теория; трудовое поведение.
T. Z. Harasymiv
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law
Sc.D., Prof
M. I. Golinskaya
Lviv Trade and Economic University Senior lecturerin the theory of state and law
Ph.D.
LEGAL DETERMINATION OF BEHAVIOR: HISTORICAL-THEORETICAL MEASUREMENT
The features of the concept of behavior essential content of which is at the present stage of transformation of society is revealed through the following categories and concepts like «man», «society», «activity», «public» and «industrial relations», «social life», «personality» etc. The behavior is considered as a set of successive works or system of human action as practical, real or realized the effect that, first, there is a kind of behavior, meaningful set of works. It is proved that a conscious, purposeful human behavior generated active as an activity - the key to effective, appropriate changes in activity of modern Ukrainian society.
Key words: behavior; definition; activity; activity; man; social behavior; innovative behavior; labor behavior.
Постановка проблеми. Дiяльнiсть невщ'емна вщ людини. Суттевий аспект !! дослщження вщображено у фшософських працях, де !! розумдать як cnoci6 буття людини i як суспшьно-юторичний процес. За умов переходу до ринкового господарства особливо актуатзуеться дослщження мотивовано! поведшки особистост та сощально-професшних груп. Поведшку людини традицшно вивчають у межах сощально! психологп. Щоправда, розпочалося це порiвняно недавно -у рамках широкого «понятшного поля», коли переважно змiшували поняття «щяльшсть», «актив-шсть», «поведшка» тощо. Вичерпного спецiального сощально-фшософського осмислення та наукового аналiзу проблеми «поведшки» особистосп не було взагат. Це - наслiдок недостатньо! розробки проблематики поведшки особистосп i у теоретичному, i в практичному аспектах.
Аналiз дослiдження проблеми. Означена проблема репрезентована дослiдженнями Д. Фаррiнгтона, Д. Веста, Ф. Патаю, Р. Мертона, Г. Беккера, Е. Лемерта, I. Гоффмана, Р. Дженкшса, Дж. Нюсена, Л. Робiнса, У. Шелдона, В. Кудрявцева, В. Пирожкова, Л. Вассермана, I. Горьково!, С. Ромщино!, С. Кулакова, В. Плахова, С. Белiчево!, Ю. Васильково!, Л. Зюбiна, В. Степанова, А. Александрова, А. Личко, В. Корольова, I. Невського, Г. Сафшо! та ш. Зпдно з морфо-логiчним аспектом аналiзу дiяльностi, розглядаються складовi !! елементи i закони !х зв'язку, тобто структура цшого - потреби, мотиви, вчинки, ди, функцi! вiдображено в теорп соцiально! дi!, яку розробили М. Вебер, Ф. Знанецький, Т. Парсонс, Ю. Габермас.Методолопчною основою дослiдження стали пращ вчених серед яких: П. Пилипенко, П. Рабшович, Ю. Рима-ренко, О. Скакун, В. Тацш, Т. Гарасимiв.
Мета - дослщити фiлософсько-правову думку щодо поняття та сутносп поведiнки, виведення !! особливостей у науковому свт.
Виклад основного матерiалу. Поведiнку можна розглядати як сукупшсть послiдовних учинкiв або систему дш людини, як практичну, реальну або реалiзовану дiю, яка, найперше, е
рiзновидом поведшки, осмисленим комплексом учинкiв [1, с. 85]. З фшософського погляду, вона е процесом змiни сташв певних iстот, що вiдповiдае 1хнш внутрiшнiй природi як цiлому, або здатшстю бiологiчних iндивiдiв певним чином «тримати» себе, надавати сво!й взаемоди з середовищем сталих рис. Як осмислена людська характеристика, ця здатшсть до саморегуляци означае спосiб юнування, активним чинником якого е усвщомлений волевияв самого суб'екта.
У психологи поведшка - це зовнiшнiй вияв дiяльностi, система дiй бiологiчного шдивща, спрямована на пiдтримання його юнування, що виявляеться в певнiй послщовност вчинкiв, цiлеспрямованих дiй. Як вищий рiвень взаемоди цiлiсного органiзму з довкшлям, вона здшсню-еться як еднють психiчних - спонукальних, регулювальних та вiдображальних чинникiв, що наближають або вiддаляють органiзм вiд певних об'екпв, а також перетворюють !х [2, с. 52].
Джерело поведшки людини - потреби. Неодмiнними детермшантами И е мотиви та цш, що зумовлюються соцiально-iсторичною практикою. В етищ - це сукупнiсть дш i вчинкiв упродовж тривалого часу.
Попри порiвняну тривалiсть, певну послщовнють i сталiсть учинкiв, !х узгодженють мiж собою засвiдчуе лiнiю поведшки особи. У цьому, як правило, виявляються мотиви, що ними керуеться людина, маючи певнi цiлi у сво!й дiяльностi. У праксеологи, загальнш теори людсько! ди, свiдомо спрямовано1 на досягнення яко1сь мети, поведшку розумiють як дiяльнiсть. У пол^ологи вольова поведiнка суб'екта полiтики - теж дiяльнiсть.
Сучасна наука активно вивчае поведшку людей, 1хш установки, цiннiснi орiентацil, потреби та штереси, а також умови, за яких здшснюеться 1хня поведiнка. Найчастiше поняття «поведiнка» означае практичну, реальну або системну дда. Поведiнка як сукупшсть послiдовних учинкiв або система дш, в якiй реалiзуються людськi якосп та внутрiшнi покликання, спостерiгаеться зовш. Категори «поведiнка» та «дiяльнiсть» вщмшш, категорiя «поведiнка» е меншою, вужчою, шж категорiя «дiяльнiсть», оскiльки ««щяльнють» мае i реально, i морально перетворювальний характер, а тому не завжди шддаеться зовнiшньому спостереженню [3, с. 67].
Поняття i термши «поведiнка» та «дiяльнiсть», коли дiяльнiсть розглядають як систему поведiнки, уживають в аналопчному розумiннi. На думку втизняних учених, поведiнка е формою дiяльностi, И зовнiшнiм аспектом [4, с. 7]. Вона завжди суспшьно зумовлена i набирае характеристики свщомо1, колективно1, цшеспрямовано1 або цшепокладально1, довшьно1 i суспшьно-соцiальноl дiяльностi. На рiвнi суспiльно-детермiнованоl дiяльностi людини термш «поведiнка» означае також ди людини щодо суспiльства, iнших людей i предметного середовища, якi розгля-даються з боку !х регуляци суспiльними нормами. Одиницями поведiнки е вчинки, в яких формуються i водночас вiдображаються позицiя особистостi, И моральш переконання [2, с. 53].
У сучасних науках актуальним е досягнення мотивовано1 та цiннiсно-орiентованоl людсько1 поведiнки, яка е своерiдною сощальною субстанцiею процесiв життедiяльностi людини в ушх сферах суспiльного життя. Але достатньо ч^кого та однозначного наукового шдходу в цьому питаннi поки що немае. Йдеться в основному про суспшьну, культурну, соцiальну, економiчну, полiтичну поведiнку та !х рiзновиди, але, як правило, не розглядаються критери !х чiткоl диференцiацil. Розрiзняють, зокрема, соцiально-економiчну, трудову, пiдприемницьку, шновацшну поведiнку тощо.
Суспiльну поведiнку можна трактувати як систему або сукупшсть таких взаемопов'язаних дш i учинюв особистостi, соцiальних груп та спшьнот у процесi життедiяльностi суспiльства, котрi визначаються потребами, мотивами, iнтересами, обов'язками та формами суспшьного життя. Це -зовшшнш вияв дiяльностi, в якш реалiзуються внутрiшнi покликання, вщтворюються фiзичнi, iнтелектуальнi та духовнi особливосп людини, розкриваються И позицiя, мюце та спосiб буття в суспшьно-юторичному процесi [5, с. 158].
Сощальну поведiнку iнтерпретують як зовнiшне вираження дiяльностi, в якому виявляеться конкретна позищя людини, И установка. Це - форма перетворення дiяльностi в реальну дда. Соцiально-економiчна поведiнка, як вважають соцюлоги, становить систему пов'язаних мiж собою вчинкiв та дш, якi люди здiйснюють у сощальнш та економiчнiй сферах пiд впливом особистих i групових iнтересiв, задля задоволення сво1х потреб. Вiдображаючи суб'ективний бш економiчноl
дiяльностi, вона як iндивiдуальна чи колективна поведшка людей, помiтно впливае на наслщки ще1 дiяльностi. Трудова поведшка - це комплекс доцшьних iндивiдуальних { групових дiй та вчинюв, якi визначають спрямованiсть та штенсившсть реатзацл людського чинника у процес трудово! дiяльностi i е одним iз рiзновидiв сощально1 поведiнки, тобто процесу доцшьно1 активностi, що вщповщае найбiльш значущим iнтересам i потребам людини, сощально1 групи [6, с. 213].
Необхщшсть виокремлення поняття «трудова поведшка» пояснюеться тим, що людина або група, залучена в систему трудово1 дiяльностi, не е жорстким елементом функщонально1 системи i мiж трудовими функцiями, якi вiдповiдають и робочому мiсцю, та особистiсним здiбностям i намiрам, завжди iснуе дистанщя. Люди - не простi «виконавщ» певно1 виробничо1 функцп, до того ж виконують И по-рiзному, вiдрiзняються мiж собою здiбностями, намiрами, можливостями. Через це вщмшшсть мiж «функщональним алгоритмом» вщповщно1 трудово1 дiяльностi i особливостями поведiнки людини або групи характеризуе специфшу И трудово1 поведшки [5, с. 159].
За сощолопчним пiдходом трудова поведiнка е певним сощальним iнститутом. Адже кожнiй соцiально-економiчнiй системi вiдповiдае певний тип трудово1 поведiнки, у зв'язку з чим категорiя «поведiнка трудова» частково зб^аеться з категорiею «трудова мораль» як системою моральних вимог, норм, щнностей, яких дотримуються люди певного прошарку суспiльства у процесi трудово1 дiяльностi. Тут важливо розрiзняти специфiку трудово1 поведiнки iндивiда та групи. Трудова поведшка особи залежить вщ значно1 сукупностi соцiальних { психологiчних чинниюв, таких як потреби, iнтереси, щншсш орiентацil, установки, мотиви, стимули тощо. Вона свiдомо регулюе комплекс дш i вчинкiв працiвника, пов'язаних iз синхронiзацiею його професiйних можливостей та штерешв iз функцiональним алгоритмом виробничого процесу [7, с. 307]. До слова, за сутшстю трудова поведiнка особи е сукупнiстю соцiально-функцiональних дш та вчинкiв, визначених профеайно-кватфшацшними потребами, обов'язками i формами сусшльно-виробничо! дiяльностi. Вона е рiзновидом та формою суб'ективно1 дiяльностi, комплексним виявом штегрованих рис людини, И штелектуальних, фiзичних, морально-психiчних { духовних особливостей.
У сферi виробництва та пращ поведшка е суб'ективною стороною трудово1 дiяльностi людини i визначаеться як спостережуваний дiяльнiсний вияв ставлення до свое1 працi (у дiях { вчинках) - до и умов, змiсту та результату. Але, з уваги на те, що суть трудово1 поведiнки людини полягае в створенш суспiльно необхiдного продукту, що, як результат, вщображае економiчну сторону И суб'ективно1 дiяльностi задля забезпечення умов життедiяльностi людини та задоволення И потреб, слiд зазначити, що трудова поведшка мютить i економiчне, i соцiальне. У широкому розумшш вона збiгаеться з соцiально-економiчною поведшкою.
Пiдприемницьку поведiнку можна означити як форму сощально-трудово1 поведiнки, в якш людина мае можливiсть реалiзувати особистий трудовий { творчий потенщали, приймати нестандартнi рiшення з метою досягнення високого соцiально-економiчного або морально-психолопчного результату.
Iнновацiйна поведiнка - така форма сощально1 поведiнки, в якш особа реалiзуе свою здат-шсть i спрямованiсть на шновацп та змши, свою мету, пошук нового способу буття.
Деталiзуючи деякi рiзновиди поведiнки, слiд зауважити, що сукупшсть !х складових компонентiв, вiдповiдного !м характеру суспiльних вiдносин розкривае змют { форму суспiльного життя. Лопчно визнати, що сукупнiсть компонентiв, або елемештв, трудово1 (або пiдприемницькоl) поведшки особистосп, И трудово1 (або шдприемницько1) дiяльностi, суспiльно-трудових (або пiдприемницьких) вщносин формуе трудове (або пiдприемницьке) життя особистосп як рiзновид або форму трудово1 життедiяльностi суспiльства. Тобто юнуе певна закономiрнiсть, за якою потреби, стимули, мотиви особистосп, а також суспшьш потреби та штереси зумовлюють певний тип И поведшки. Остання як система поведшкових комплекшв учинюв та дiй детермiнуе вiдповiдний вид дiяльностi та характер суспiльних вщносин, що в сукупностi, насамперед, формуе вщповщний змiст, форму та вид суспшьного життя. Логiчним е й те, що за сучасного рiвня роз-витку суспiльства цей цшком закономiрний зв'язок мае зворотний характер: певний змют, форма та
вид суспшьно! життeдiяльностi детермiнуe вiдповiдний вид дiяльностi та суспiльних вiдносин, що, своею чергою, формуе поведiнку особистосп [5, с. 160].
Висновки. Отже, анатз та дослiдження поведiнки як комплексу дш i вчинкiв, вияву та форми дiяльностi, яка насамперед е категорiею сощально1 фшософи i охоплюе мету, засiб, результат i форму самого процесу дiяльностi, дають пiдстави розглядати «поведшку» особистостi як сощально-фiлософську категорiю. II сутшсний змiст на сучасному етапi трансформаци суспiльства розкри-ваеться через таю категори i поняття, як «людина», «сощум», <^яльшсть», «суспшьш» i «виробничi вiдносини», «суспiльне життя», «особистiсть» тощо. Свiдома, цiлеспрямовано сформована активна поведшка людини як дiяльнiсть - запорука ефективних, доцiльних змiн житте-дiяльностi сучасного укра1нського суспiльства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Фiлософiя пол^ики: короткий енциклопедичний словник/ [авт.-упоряд.: В. П. Андрущенко та iн.]. - К.: Знання Укра1ни, 2002. - С. 188. 2. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии / Ян Щепанский. - М., 1969. - С. 85. 3. Спивак В. А. Организационное поведение и управление персоналом / В. А. Спивак. - СПб., 2000. - C. 52, 53. 4. Социальная психология: краткий очерк / подобщ. ред. Г. П. Предвечного и Ю. А. Шерковина. - М.: Политиздат, 1975. - C. 67. 5. Гарасишв Т. З. Роль пращвниюв ОВС у запоб^анш девiантнiй поведшщ: особистюно центрований шдхщ: монографiя / Тарас Зеновшович Гарасимiв. - Львiв: Львiвський державний унiверситет внутрiшнiх справ, 2013. - 392 с. 6. Гарасимiв Т. З. Фшософема девiантноI поведiнки: монографiя / Тарас Зеновшович Гарасимiв. - Львiв: Львiвський державний ушверситет внутрiшнiх справ, 2013. - 356 с. 7. Соцюлопя: короткий соцюлопчний словник / пiд заг. ред. В. I. Воловича. - К.: Укра1нський Центр духовно1 культури, 1998. - С. 43.
REFERENCES
1. Filosofiia polityky [Philosophy of politics]: korotkyi entsyklopedychnyi slovnyk/ [avt.-uporiad.: V. P. Andrushchenko ta in.]. - K.: Znannia Ukrainy, 2002. - P. 188. 2. Shchepanskyi Ya. Эlementarnыe poniatyia sotsyolohyy [Elementary concepts of sociology] / Yan Shchepanskyi. - M., 1969. - P. 85. 3. Spyvak V. A. Orhanyzatsyonno epovedenye y upravlenye personalom [Organizational behavior and personnel management] / V. A. Spyvak. - SPb., 2000. - P. 52, 53. 4. Sotsyalnaia psykholohyia: kratkyi ocherk [Social psychology: a short essay] / podobshch. red. H. P. Predvechnoho y Yu. A. Sherkovyna. -M.: Polytyzdat, 1975. - P. 67. 5. Harasymiv T. Z. Rol pratsivnykiv OVS u zapobihanni deviantnii povedintsi: osobystisno tsentrovanyi pidkhid [The role of ATS employees in preventing deviant behavior: a personally centered approach]: monohrafiia / Taras Zenoviiovych Harasymiv. - Lviv: Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav, 2013. - 392 p. 6. Harasymiv T. Z. Filosofema deviantnoi povedinky [Philosopher of deviant behavior]: monohrafiia / Taras Zenoviiovych Harasymiv. - Lviv: Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav, 2013. - 356 p. 7. Sotsiolohiia: korotkyi sotsiolohichnyi slovnyk [Sociology: a short sociological dictionary] / pid zah. red. V. I. Volovycha. - K.: Ukrainskyi Tsentr dukhovnoi kultury, 1998. - P. 43.
Дата надходження:04.02.2019р.
