CC BY
14
340:12
Олена Козак
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету '^bBÎBCb^ полггехшка", аспiрант кафедри теорiï та фшософи права olena2223@gmail. com
ДЕТЕРМ1НАЦ1Я ДЕФIНIЦIÏ ПОВЕД1НКИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ ВИМ1Р
© Козак О., 2017
Дослщжено особливостi поняття повед1нки, сутнiсний змкт яко'1 на сучасному eTani трансформацн суспiльства розкриваеться через такi категорн i поняття, як "людина", "сощум", '^яльшсть", "сусшльш" й "виробничi вщносини", "сусшльне життя", "особистiсть" тощо. Поведшку розглянуто як сукупнiсть послiдовних учинив або систему дiй людини, як практичну, реальну або рeaлiзовaну дто, яка, найперше, е рiзновидом поведшки, осмисленим комплексом учинкiв. Доведено, що свiдомa, щлеспрямовано сформована активна поведшка людини як дiяльнiсть - запорука ефективних, дощльних змiн життедiяльностi сучасного украшського суспiльствa.
Ключовi слова: поведшка; дефшщя; дiяльнiсть; aктивнiсть; людина; сощальна повед1нка; 1нновац1йна повед1нка; трудова поведшка.
Елена Козак
ДЕТЕРМИНАЦИЯ ДЕФИНИЦИИ ПОВЕДЕНИЯ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВОЕ ИЗМЕРЕНИЕ
Исследованы особенности понятия поведения, сущностное содержание которого на современном этапе трансформации общества раскрывается через такие категории и понятия, как "человек", "социум", "деятельность", "общественные" и "производственные отношения", "общественная жизнь", "личность" и т. п. Поведение рассмотрено как совокупность последовательных поступков или систему действий человека, как практическое, реальное или реализованное действие, которое, прежде всего, является разновидностью поведения, осмысленным комплексом поступков. Доказано, что сознательное, целенаправленно сформированное активное поведение человека как деятельность - залог эффективных, целесообразных изменений жизнедеятельности современного украинского общества.
Ключевые слова: поведение; дефиниция; деятельность; активность; человек; социальное поведение; экономическая теория; трудовое поведение.
О1епа Kozak
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law
DETERMINATION OF CONDUCT DEFINITIONS: THEORETICAL AND LEGAL ASPECTS
The features of the concept of behavior essential content of which is at the present stage of transformation of society is revealed through the following categories and concepts like "man", "society", "activity", "public" and "industrial relations", "social life", "personality"
etc. The behavior is considered as a set of successive works or system of human action as practical, real or realized the effect that, first, there is a kind of behavior, meaningful set of works. It is proved that a conscious, purposeful human behavior generated active as an activity - the key to effective, appropriate changes in activity of modern Ukrainian society.
Key words: behavior; definition; activity; activity; man; social behavior; innovative behavior; labor behavior.
Постановка проблеми. Дiяльнiсть невщ'емна вщ людини. 1стотний аспект ll дослщження вщображено у фшософських працях, у яких ll розумдать як cnoci6 буття людини i як суспшьно-юторичний процес. За умов переходу до ринкового господарства особливо актуалiзуeться дослщження мотивовано! поведшки особистосп та сощально-професшних груп. Поведшку людини традицшно вивчають у межах сощально! психологи. Щоправда, розпочалося це порiвняно недавно - у межах широкого "понятшного поля", коли переважно змшували поняття '"щяльнють", "активнють", "поведшка" тощо. Вичерпного спещального сощально-фшо-софського осмислення та наукового аналiзу проблеми поведiнки особистостi не здшснено взагалi. Це - наслщок недостатньо! розробленостi проблематики поведiнки особистост й у теоретичному, i в практичному аспектах.
Аналiз дослiдження проблеми. Означена проблема репрезентована дослщженнями Д. Фарршгтона, Д. Веста, Ф. Патаю, Р. Мертона, Г. Беккера, Е. Лемерта, I. Гоффмана, Р. Дженкшса, Дж. Нiссена, Л. Робiнса, У. Шелдона, В. Кудрявцева, В. Пирожкова, Л. Вассермана, I. Горьково!, С. Ромщино!, С. Кулакова, В. Плахова, С. Белiчевоl, Ю. Васильково!, Л. Зюбша, В. Степанова,
A. Александрова, А. Личко, В. Корольова, I. Невського, Г. Сафшо! та ш. Зпдно з морфологiчним аспектом аналiзу дiяльностi, розглядаються И складовi елементи i закони !х зв'язку, тобто структуру цшого - потреби, мотиви, вчинки, ди, функци вiдображено в теори сощально! ди, яку розробили М. Вебер, Ф. Знанецький, Т. Парсонс, Ю. Габермас. Методологiчною основою дослщ-ження стали працi вчених, серед яких: П. Пилипенко, П. Рабшович, Ю. Римаренко, О. Скакун,
B. Тацш, Т. Гарасимiв.
Мета - дослщження фшософсько-право! думки щодо поняття та сутностi поведiнки, виведення ll особливостей у науковому свт.
Виклад основного матерiалу. Поведiнку можна розглядати як сукупшсть послiдовних учинюв або систему дiй людини, як практичну, реальну або реалiзовану дда, яка, найперше, е рiзновидом поведшки, осмисленим комплексом учинюв [1, с. 85]. З фшософського погляду, вона е процесом змши станiв певних ютот, що вiдповiдае lхнiй внутршнш природi як цiлому, або здатнютю бiологiчних iндивiдiв у певний спошб "тримати" себе, надавати сво!й взаемоди iз середовищем сталих рис. Як осмислена людська характеристика, ця здатнють до саморегуляцil означае спосiб юнування, активним чинником якого е усвщомлене волевиявлення самого суб'екта.
У психологи поведшка - це зовнiшнiй вияв дiяльностi, система дiй бiологiчного шдивща, спрямована на пiдтримання його юнування, що виявляеться у певнiй послщовносп вчинкiв, цiлес-прямованих дiй. Як вищий рiвень взаемодil цiлiсного оргашзму з довкiллям, вона здiйснюеться як еднють психiчних - спонукальних, регулювальних та вiдображальних чинникiв, що наближають або вiддаляють органiзм вiд певних об'екпв, а також перетворюють !х [2, с. 52].
Джерело поведшки людини - потреби. Неодмшними ll детермiнантами е мотиви та цш, зумовленi соцiально-iсторичною практикою. В етищ - це сукупнiсть дiй i вчинкiв упродовж тривалого часу.
Попри порiвняну тривалють, певну послiдовнiсть i сталiсть учинюв, !х узгодженiсть мiж собою засвщчуе лiнiю поведiнки особи. У цьому, як правило, виявляються мотиви, що ними керуеться людина, маючи певш цш у сво!й дiяльностi. У праксеологи, загальнiй теорil людсько! ди,
свщомо спрямовано1 на досягнення якоюь мети, поведшку розумдать як дiяльнiсть. У политологи вольова поведiнка суб'екта политики - теж дiяльнiсть.
Сучасна наука активно вивчае поведiнку людей, ïxm установки, цiннiснi орieнтацiï, потреби та штереси, а також умови, за яких здшснюеться ïхня поведiнка. Найчастше поняття "поведшка" означае практичну, реальну або системну дш. Поведiнка як сукупнють послiдовних учинкiв або система дш, в якiй реалiзуються людсью якостi та внутрiшнi покликання, спостертаеться зовнi. Категорiï "поведшка" та '"щяльнють" вiдмiннi, категорiя "поведшка" е меншою, вужчою, нiж категорiя '"щяльнють", оскшьки '"щяльшсть" мае i реально, i морально перетворювальний характер, а тому не завжди пiддаеться зовнiшньому спостереженню [3, с. 67].
Поняття i термши "поведшка" та '"щяльнють", коли дiяльнiсть розглядають як систему поведшки, уживають в аналогiчному розумiннi. На думку вггчизняних учених, поведiнка е формою дiяльностi, ïï зовнiшнiм аспектом [4, с. 7]. Вона завжди сустльно зумовлена i набирае характеристики свщомо].', колективно1', цiлеспрямованоï або щлепокладально].', довiльноï та суспiльно-соцiальноï дiяльностi. На рiвнi суспiльно детермiнованоï дiяльностi людини термш "поведшка" означае також дп людини щодо суспiльства, iнших людей i предметного середовища, якi розглядаються з боку 1'х регуляцiï сустльними нормами. Одиницями поведiнки е вчинки, в яких формуються i водночас вщображаються позицiя особистостi, ïï моральш переконання [2, с. 53].
У сучасних науках актуальним е досягнення мотивованоï та цiннiсно-орiентованоï людськоï поведшки, яка е своерщною соцiальною субстанщею процесiв життедiяльностi людини в ушх сферах суспiльного життя. Але достатньо чггкого та однозначного наукового тдходу в цьому питаннi поки що немае. Йдеться переважно про суспшьну, культурну, соцiальну, економiчну, полiтичну поведшку та ï^ рiзновиди, але, як правило, не розглядають критерп ï^ чiткоï дифе-ренцiацiï. Розрiзняють, зокрема, соцiально-економiчну, трудову, пiдприемницьку, iнновацiйну поведшку тощо.
Суспiльну поведiнку можна трактувати як систему або сукупнють таких взаемопов'язаних дш i учинкiв особистосп, соцiальних груп та спiльнот у процес життедiяльностi суспiльства, котрi визначаються потребами, мотивами, штересами, обов'язками та формами суспшьного життя. Це -зовшшнш вияв дiяльностi, в якш реалiзуються внутрiшнi покликання, вiдтворюються фiзичнi, iнтелектуальнi та духовнi особливостi людини, розкриваються ïï позищя, мiсце та спошб буття в суспiльно-iсторичному процес [5, с. 158].
Соцiальну поведшку штерпретують як зовнiшне вираження дiяльностi, в якому виявляеться конкретна позищя людини, ïï установка. Це - форма перетворення дiяльностi на реальну дш. Соцiально-економiчна поведiнка, як вважають сощологи, становить систему взаемопов'язаних вчинюв та дiй, якi люди здшснюють у соцiальнiй та економiчнiй сферах тд впливом особистих i групових штерешв, задля задоволення своïх потреб. Вщображаючи суб'ективний бiк економiчноï дiяльностi, вона, як iндивiдуальна чи колективна поведшка людей, помггно впливае на наслщки цiеï дiяльностi. Трудова поведшка - це комплекс дощльних шдивщуальних i групових дш та вчинюв, якi визначають спрямованiсть та штенсивнють реалiзацiï людського чинника у процеш трудовоï дiяльностi та е одним iз рiзновидiв соцiальноï поведiнки, тобто процесу доцiльноï активностi, що вщповщае найзначущiшим iнтересам i потребам людини, соцiальноï групи [6, с. 213].
Необхщнють виокремлення поняття "трудова поведшка" пояснюеться тим, що людина або група, залучена в систему трудовоï дiяльностi, не е жорстким елементом функцiональноï системи i мiж трудовими функщями, якi вiдповiдають ïï робочому мюцю, та особистiсними здiбностями i намiрами завжди iснуе дистанцiя. Люди - не просп "виконавцi" певноï виробничоï функцiï, до того ж виконують ïï по^зному, вiдрiзняються здiбностями, намiрами, можливостями. Через це вщмшшсть мiж "функцiональним алгоритмом" вiдповiдноï трудовоï дiяльностi й особливостями поведiнки людини або групи характеризуе специфшу ïï трудовоï поведiнки [5, с. 159].
За сощолопчним пiдходом трудова поведшка е певним сощальним iнститутом. Адже кожнiй соцiально-економiчнiй системi вiдповiдае певний тип трудовоï поведiнки, тому категорiя "поведiнка трудова" частково збiгаеться з категорiею "трудова мораль" як системою моральних вимог, норм, щнностей, яких дотримуються люди певного прошарку суспшьства у процесi трудовоï дiяльностi. Тут важливо розрiзняти специфiку трудовоï поведшки шдивща та групи. Трудова
поведшка особи залежить вщ значно1 сукупносп соцiальних i психологiчних чинникiв, таких як потреби, штереси, цiннiснi орiентащï, установки, мотиви, стимули тощо. Вона свщомо регулюе комплекс дiй i вчинюв працiвника, пов'язаних i3 синхрошзащею його професiйних можливостей та штереив i3 функцiональним алгоритмом виробничого процесу [7, с. 307]. До слова, за сутшстю трудова поведшка особи е сукупнютю сощально-функщональних дiй та вчинюв, визначених професiйно-квалiфiкацiйними потребами, обов'язками i формами суспiльно-виробничоï дiяльностi. Вона е рiзновидом та формою суб'ективноï дiяльностi, комплексним виявом iнтегрованих рис людини, ïï iнтелектуальних, фiзичних, морально-психiчних i духовних особливостей.
У сферi виробництва та працi поведiнка е суб'ективним аспектом трудово1' дiяльностi людини i визначаеться як спостережуваний дiяльнiсний вияв ставлення до свое1' пращ (у дiях i вчинках) - до ïï умов, змюту та результату. Але, оскшьки суть трудовоï поведiнки людини полягае у створенш суспiльно необхiдного продукту, що, як результат, вщображае економiчний аспект ïï суб'ективноï дiяльностi задля забезпечення умов життедiяльностi людини та задоволення ïï потреб, зазначимо, що трудова поведшка мютить i економiчне, i сощальне. У широкому розумiннi вона збтаеться iз соцiально-економiчною поведiнкою.
Пiдприемницьку поведшку можна означити як форму соцiально-трудовоï поведшки, в якш людина мае можливють реалiзувати особистий трудовий i творчий потенщали, приймати нестан-дартш рiшення, щоб досягти високого соцiально-економiчного або морально-психологiчного результату.
Iнновацiйна поведiнка - така форма соцiальноï поведiнки, в якш особа реалiзуе свою здатнють i спрямованiсть на iнновацiï та змши, свою мету, пошук нового способу буття.
Деталiзуючи деякi рiзновиди поведiнки, зауважимо, що сукупнiсть ï^ складових компонентiв, вiдповiдного 1'м характеру суспшьних вiдносин розкривае змiст i форму суспшьного життя. Логiчно визнати, що сукупнють компонентiв, або елемен^в, трудовоï (або пiдприемницькоï) поведiнки особистосп, ïï трудовоï (або пiдприемницькоï) дiяльностi, суспiльно-трудових (або пiдприемницьких) вiдносин формуе трудове (або тдприемницьке) життя особистосп як рiзновид або форму трудовоï життедiяльностi суспiльства. Тобто iснуе певна закономiрнiсть, за якою потреби, стимули, мотиви особистосп, а також суспшьш потреби та iнтереси зумовлюють певний тип ïï поведшки. Остання як система поведшкових комплекшв учинкiв та дш детермiнуе вiдповiдний вид дiяльностi та характер суспiльних вiдносин, що в сукупносп, насамперед, формуе вщповщний змiст, форму та вид суспшьного життя. Лопчно й те, що за сучасного рiвня розвитку суспшьства цей цiлком закономiрний зв'язок е зворотним: певний змют, форма та вид суспiльноï життедiяльностi детермiнуе вщповщний вид дiяльностi та суспiльних вщносин, що, своею чергою, формуе поведшку особистосп [5, с. 160].
Висновки. Отже, аналiз та дослщження поведшки як комплексу дш i вчинюв, вияву та форми дiяльностi, яка насамперед е категорiею соцiальноï фшософи й охоплюе мету, засiб, результат i форму самого процесу дiяльностi, дають тдстави розглядати "поведшку" особистосп як сощально-фiлософську категорiю. ïï сутшсний змiст на сучасному етат трансформацiï суспiльства розкриваеться через таю категорп i поняття, як "людина", "сощум", '"цяльнють", "суспшьш" та "виробничi вiдносини", "суспiльне життя", "особистiсть" тощо. Свщома, цiлеспрямовано сформована активна поведшка людини як дiяльнiсть - запорука ефективних, доцшьних змiн життедiяльностi сучасного украïнського суспiльства.
1. Фыософ1я пол1тики: короткий енциклопедичний словник/[авт.-упоряд.: В. П. Андрущенко та т.]. - К.: Знання Украгни, 2002. - С. 188. 2. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии / Ян Щепанский. - М., 1969. - С. 85. 3. Спивак В. А. Организационное поведение и управление персоналом /В. А. Спивак. - СПб., 2000. - C. 52, 53. 4. Социальная психология: краткий очерк / под общ. ред. Г. П. Предвечного и Ю. А. Шерковина. - М. : Политиздат, 1975. - C. 67. 5. Гарасим1в Т. З. Роль пращвниюв ОВС у запоб1гант дев1анттй повед1нц1: особист1сно центрований тдх1д: монограф1я / Тарас Зенов1йович Гарасим1в. - Льв1в: Льв1вський державний университет внутрштх
справ, 2013. - 392 с. 6. Гарасимгв Т. З. Фшософема девгантног поведшки: монограф!я / Тарас ЗеновШович Гарасим1в. - Льв1в: Льв1вський державний университет внутрштх справ, 2013. -356 с. 7. Соц1олог1я: короткий соц1олог1чний словник /nid заг. ред. В. I. Воловича. - К.: Украгнський Центр духовног культури, 1998. - С. 43.
REFERENCES
1. Gegel' G. V. F. Fenomenologiya dukha [Phenomenology of the spirit] Moscow, 1959. pp. 358360. 2. Andrushchenko V. P. Suchasna sotsial'na filosofiya [Modern social philosophy]. V. P. Andrushchenko, M. I. Mykhal'chenko. Kiev, 1996. pp. 204-205. 3. Doroshenko A. B. Sotsial'ne seredovyshche yak faktor formuvannya osobystosti: dys. ... kand. flos. nauk [Social environment as a factor in identity formation: Dis. ... candidate. Philosophy. Science]. Kiev, 1994. 256 p. 4. Nesterenko V. H. Vstup do filosofiyi: ontolohiya lyudyny [Introduction to Philosophy: Ontology man]. Kiev, 1995. 657 p. 5. Shinkaruk V. I. Gumanizm dialektiko-materialisticheskogo mirovozzreniya [The humanism of the dialectical-materialistic worldview]. V. I. Shinkaruk, A. I. Yatsenko. Kiev: Politizdat Ukrainy Publ, 1984. 392p. 6. Harasymiv T. Z. Rol'pratsivnykiv OVS u zapobihanni deviantniy povedintsi: osobystisno tsentrovanyy pidkhid: monohrafiya [The role of police officers in preventing deviant behavior, personality-centered approach: Monograph]. L'viv: L'vivs'kyy derzhavnyy universytet vnutrishnikh sprav Publ, 2013. 392 p. 7. Harasymiv T. Z. Filosofema deviantnoyi povedinky: monohrafiya [Filosofema deviant behavior: Monograph]. L'viv: L'vivs'kyy derzhavnyy universytet vnutrishnikh sprav Publ, 2013. 356 p.
Дата надходження: 26.03.2017р.
