CC BY
49
УДК 340:12
Т. Гарасиммв
Навчально-науковий шститут права i психологii Нацiонального ушверситету "Львiвська полiтехнiка",
д-р юрид. наук, проф., заступник директора - декан повноi вищоi освiти, проф. кафедри теорй та фiлософii права
ПОВЕД1НКА ЛЮДИНИ: Ф1ЛОСОФСЬКО-ПРАВОВА РЕФЛЕКС1Я "ДШЛЬШСТЬ" ТА "АКТИВШСТЬ"
© Гарасим1в Т., 2016
Дослщжено поведiнку людини як об'екта фшософсько-правово! рефлекса "дiяльнiсть" та "активнкть". Актуалiзовано проблему досягнення мотивовано! та цшнкно-оркнтовано! людсько'1 поведiнки, яка виступае своер1дною соцiальною субстанцieю процесiв життедiяльностi людини в усiх сферах сустльного життя. Висвiтлено поведiнку насамперед як категорш сощально!' фiлософíí, що включае мету, засiб, результат i форму самого процесу дiяльностi.
Ключовi слова: людина, особистiсть, суспiльство, дiяльнiсть, активнкть, поведшка, суспiльна життедiяльнiсть, мотиви, вчинки, ди.
Т. Гарасымив
ПОВЕДЕНИЕ ЧЕЛОВЕКА: ФИЛОСОФСКО-ПРАВОВАЯ РЕФЛЕКСИЯ "ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ" И "АКТИВНОСТЬ"
Исследовано поведение человека как объекта философско-правовой рефлексии "деятельность" и "активность". Актуализировано проблему достижения целевого и ценностно-ориентированного человеческого поведения, которая выступает своеобразной социальной субстанцией процессов жизнедеятельности человека во всех сферах общественной жизни. Освещено поведение прежде всего как категорию социальной философии, включая цель, средство, результат и форму самого процесса деятельности.
Ключевые слова: человек, личность, общество, деятельность, активность, поведение, общественная жизнедеятельность, мотивы, поступки, действия.
T. Harasymiv
HUMAN BEHAVIOR, PHILOSOPHICAL AND LEGAL REFLECTION "ACTIVITY" AND "ACTIVITY"
The article investigates human behavior as an object of philosophical and legal reflection "activity" and "activity". Modified the problem motivated and achieve value-oriented human behavior, acting peculiar social processes substance of human life in all spheres of public life. Deals behavior primarily as a category of social philosophy, which includes objectives, means and results of the process of form.
Key words: people, person, society, work, activity, behavior, social livelihoods, motives, actions, action.
Постановка проблеми. Сучасна соцйальна фйлософйя ставить мету за допомогою рiзних соцйально-фйлософських пiдходiв та методiв знайти шляхи плюралистичного, толерантного тлумачення всiх явищ та подiй у суспiльствi й у життй окремо1 людини. Це можливо здййснити, вивчаючи та дослйджуючи шляхи розвитку суспйльства, сукупнiсть його вйдносин, роль i мiсце в ньому людини. Людина - початок фшософських роздумiв, 1х принцип i кiнцевий результат. Як особистiсть, вона органйчно пов'язана з природним середовищем i суспйльством, в якому живе, i своею дiяльнiстю впливае на них, задовольняючи сво1 життевй потреби та йнтереси. Тому в сучасних умовах дедалi бйльше зростае значення сощально-фшософського осмислення розвитку особистостi, 11 суспшьно1* життедiяльностi, зокрема поведiнки як одного з видiв дiяльностi.
Аналiз дослiдження проблеми. Поглиблений аналiз проблем, пов'язаних з поведiнкою i дйяльнйстю, продовжено у працях фiлософiв, психологйв та суспiльствознавцiв Л. Виготського, С. Рубинштейна, А. Леонтьева, Б. Ананьева, Г. Батищева, М. Кагана, М. Ярошевського, Н. Дубiнiна, М. Ковальзона, Л. Когана, Е. Маркаряна, А. Маргулйса та йнших. Та незважаючи на чималий обсяг наукових публйкацш, у яких вивчено людську поведшку та рiзноманiтнi 11 прояви, все ще недостатньо висвiтлено, на нашу думку, поведшку людини у площинй фшософсько-правово! рефлексii "дiяльнiсть" та "актившсть".
Мета статтi - проаналiзувати поведшку людини як об'ект фшософсько-правово! рефлексй "дiяльнiсть" та "активнiсть".
Виклад основного матерiалу. Фйлософйя оцiнюе особистiсть з огляду на 11 сутнiсть, соцйологйя аналiзуе суспiльнозначущi аспекти 11 дiяльностi, соцiальнi функцй як елементи суспйльних вiдносин; соцiальна психологйя вивчае й як члена групи, а психологйя - як системну якiсть, набуту в спiлкуваннi. Крiм того, особистйсть можна розглядати як певний спосйб мислення, поведiнки та пристосування до довкйлля [1, с. 159].
ДИяльнйсть невiд'емна вiд людини. 1стотний аспект й дослiдження вiдображено у фшософських працях, у яких й розумйють як спосiб буття людини i як суспiльно-iсторичний процес. Згiдно з морфологйчним аспектом аналiзу дiяльностi, розглядають складовi й елементи i закони 1х зв'язку, тобто структуру цйлого - потреби, мотиви, вчинки, дй, функцй тощо. Це вiдображено i в теорй сощально1'дй (М. Вебер, Ф. Знанецький, Т. Парсонс, Ю. Габермас) [2, с. 188].
За умов переходу до ринкового господарства особливо актуалiзуеться дослйдження мотивовано1 поведшки особистостй та соцiально-професiйних груп. Поведшку людини традицййно вивчають у межах сощально! психологй; щоправда, розпочалося це порйвняно недавно - у межах широкого "понятййного поля", коли переважно змйшували поняття "дйяльшсть", "активнiсть", "поведшка" тощо. Вичерпного спецiального соцiально-фiлософського осмислення та наукового аналiзу проблеми "поведшки" особистостй не було взагалi. Це - наслйдок недостатнього розроблення проблематики поведшки особистостй й у теоретичному, й в практичному аспектах.
Поведшку можна розглядати як сукупнйсть послйдовних учинкйв або систему дйй людини, як практичну, реальну або реалйзовану дйю, яка, передусйм, е рйзновидом поведшки, осмисленим комплексом учинкйв [3, с. 85]. З фйлософського погляду, вона е процесом змйни станйв певних йстот, що вйдповйдае 1'хнш внутрйшнш природй як цйлому, або здатнйстю бйологйчних йндивйдйв у певний спосйб "тримати" себе, надавати сво1й взаемодй з середовищем сталих рис. Як осмислена людська характеристика, ця здатнйсть до саморегуляцй означае спосйб йснування, активним чинником якого е усвйдомлений волевияв самого суб'екта.
У психологи поведшка - це зовнИшнИй вияв дИяльностИ, система дйй бйологйчного йндивйда, спрямована на пйдтримання його йснування, що виявляеться в певнйй послйдовностй вчинкйв, цйлеспрямованих дйй. Як вищий рйвень взаемодй цйлйсного органйзму з довкйллям, вона здййснюеться як еднйсть психйчних - спонукальних, регулювальних та вйдображальних чинникйв, що наближають або вйддаляють органйзм вйд певних об'ектйв, а також перетворюють 1х [4, с. 52].
Джерело поведшки людини - потреби. Неодмшними детермiнантами 11 е мотиви та цш, зумовленi соцiально-iсторичною практикою. В етищ - це сукупнiсть дш i вчинкiв упродовж тривалого часу. Попри вiдносну тривалiсть, певну послщовшсть i сталiсть учинкiв, 1'х узгоджетсть мiж собою засвiдчуе лiнiю поведшки особи. У цьому, як правило, виявляються мотиви, що ними керуеться людина, маючи певнi цiлi у сво'й дiяльностi. У праксеологii, загальнш теорii людсько!' дй, свiдомо спрямовано!' на досягнення яко'сь мети, поведшку розумiють як дiяльнiсть. У полггологй вольова поведiнка суб'екта полiтики - теж дмльшсть.
Сучасна наука активно вивчае поведшку людей, 1'хш установки, щншст орiентацй, потреби та шгереси, а також умови, за яких здшснюеться 1'хня поведiнка. Найчастiше поняття "поведiнка" означае практичну, реальну або системну дто. Поведiнка як сукупшсть послiдовних учинкiв або система дш, в якiй реалiзуються людськi якосл та внутрiшнi покликання, спостерiгаеться зовш. Категорii' "поведiнка" та "дiяльнiсть" ввдмшт, категор]я "поведiнка" е меншою, вужчою, нiж категор]я "дiяльнiсть", оскшьки "дмльшсть" мае як реально-, так i морально-перетворювальний характер, а тому не завжди тддаеться зовнiшньому спостереженню [5, с. 67].
Поняття i термши "поведiнка" та "дiяльнiсть", коли дмльшсть розглядають як систему поведiнки, уживають в аналогiчному розумiннi. На думку багатьох учених, поведiнка е формою дмльносп, 11 зовнiшнiм аспектом [6, с. 7]. Вона завжди суспшьно зумовлена i набирае характеристики сввдомо!, колективно!, цшеспрямовано! або цшепокладально!', довшьно! та суспiльно-соцiальноi дiяльностi. На рiвнi суспшьно детермiнованоi дiяльностi людини термш "поведiнка" означае також дii людини щодо суспiльства, iнших людей i предметного середовища, якi розглядаються з боку 1'х регуляцii суспшьними нормами. Одиницями поведшки е вчинки, в яких формуються i водночас ввдображаються позицм особистостi, 11 моральнi переконання [4, с. 53].
У сучасних науках актуальним е досягнення мотивовано! та цiннiсно-орiентованоi людсько! поведiнки, яка виступае своерiдною соцiальною субстанцiею процешв життедiяльностi людини в усiх сферах суспшьного життя. Але достатньо чггкого та однозначного наукового пiдходу в цьому питанш поки що немае. Йдеться здебшылого про суспшьну, культурну, соцiальну, економiчну, полiтичну поведiнку та 1'х рiзновиди, але, як правило, не розглядаються критерй 1'х чггко! диференцiацii. Розрiзняють, зокрема, соцiально-економiчну, трудову, шдприемницьку, 1нновац1йну поведiнку тощо.
Суспшьну поведiнку можна трактувати як систему або сукупшсть таких взаемопов'язаних дш i учинкiв особистостi, соцiальних груп та спшьнот у процесi життед]яльносп суспшьства, котрi визначаються потребами, мотивами, шгересами, обов'язками та формами суспшьного життя. Це -зотшнш вияв дмльносл, в якiй реалiзуються внутршш покликання, вiдтворюються фiзичнi, iнтелектуальнi та духовш особливостi людини, розкриваються й позицм, мiсце та спосiб буття в суспiльно-iсторичному процесi [7, с. 146].
Сощальну поведiнку iнтерпретують як зовтшне вираження дiяльностi, в якому виявляеться конкретна позицм людини, й установка. Це - форма перетворення дмльносл на реальну дiю. Соцiально-економiчна поведшка, як вважають соцiологи, становить систему пов'язаних мiж собою вчинкiв та дш, якi люди здiйснюють у сощальнш та економiчнiй сферах пвд впливом особистих 1 групових iнтересiв, задля задоволення сво'х потреб. Ввдображаючи суб'ективний бiк економiчноi дiяльностi, вона, як шдиввдуальна чи колективна поведшка людей, помггно впливае на наслвдки цiеi дiяльностi. Трудова поведiнка - це комплекс доцшьних iндивiдуальних 1 групових дш та вчинкiв, як визначають спрямованiсть та iнтенсивнiсть реалiзацii людського фактора у процесi трудово! дiяльностi i е одним iз рiзновидiв соцiальноi поведiнки, тобто процесу доцшьно! активностi, що вiдповiдае найзначущшим iнтересам i потребам людини, сощально! групи.
Необхiднiсть видшення поняття "трудова поведшка" пояснюеться тим, що людина або група, залучена в систему трудово! дмльносл, не е жорстким елементом функщонально! системи i мiж трудовими функцмми, якi вiдповiдають 11 робочому мкцю, та особистiсним здiбностям i намiрам, завжди iснуе дистанцм. Люди не е простими "виконавцями" певно! виробничо! функцii, до того ж виконують 11 по-рiзному, вiдрiзняються здiбностями, намiрами, можливостями. Через це ввдмшшсть мiж "функцiональним алгоритмом" ввдповщно! трудово! дiяльностi й особливостями поведшки людини або групи характеризуе специфшу 11 трудово! поведiнки [7, с. 147].
За соцйологйчним пйдходом трудова поведйнка е певним соцйальним Институтом. Адже кожнйй соцИально-економИчнИй системй вйдповйдае певний тип трудово1 поведйнки, тому категорйя "поведйнка трудова" частково збйгаеться з категорйею "трудова мораль" як системою моральних вимог, норм, цйнностей, яких дотримуються люди певного прошарку суспйльства у процесй трудово1 дйяльностй. Тут важливо розрйзняти специфику трудовог поведйнки Индивйда та групи. Трудова поведйнка особи залежить вйд велико1 сукупностй соцйальних 1 психологйчних чинникйв, таких як потреби, Интереси, цИннИснИ орйентацй, установки, мотиви, стимули тощо. Вона свйдомо регулюе комплекс дйй И вчинкйв працйвника, пов'язаних Из синхронйзацйею його професййних можливостей та Интересйв Из функцйональним алгоритмом виробничого процесу [8, с. 307]. До речй, за сутнйстю трудова поведйнка особи е сукупнйстю соцИально-функцИональних дйй та вчинкйв, визначених професИйно-квалИфИкацИйними потребами, обов'язками И формами суспйльно-виробничо1' дйяльностй. Вона е рйзновидом та формою суб'ективно1 дйяльностй, комплексним виявом Интегрованих рис людини, й Интелектуальних, фйзичних, морально-психйчних 1 духовних особливостей.
У сферй виробництва та пращ поведйнка е суб'ективним аспектом трудово1 дйяльностй людини И визначаеться як спостережуваний дйяльнйсний вияв ставлення до свое1 пращ (у дйях 1 вчинках) - до й умов, змйсту та результату. Але, ураховуючи те, що суть трудово1 поведйнки людини полягае у створеннй суспйльно необхйдного продукту, що, як результат, вйдображае економйчний аспект й суб'ективно1 дйяльностй задля забезпечення умов життедйяльностй людини та задоволення й потреб, зазначимо, що трудова поведйнка мйстить у собй й економйчне, И соцйальне. У широкому розумйннй вона збйгаеться Из соцйально-економйчною поведйнкою.
ПИдприемницьку поведйнку можна означити як форму соцИально-трудово1 поведйнки, в якйй людина мае можливйсть реалйзувати особистий трудовий 1 творчий потенцйал, приймати нестандартнй рйшення, щоб досягти високого соцйально-економйчного або морально-психо-логйчного результату.
1нновацййна поведйнка - така форма соцИально1 поведйнки, в якйй особа реалйзуе свою здатнйсть И спрямованйсть на Инновацй та змйни, свою мету, пошук нового способу буття.
Деталйзуючи деякй рйзновиди поведйнки, зауважимо, що сукупнйсть 1х складових компонентйв, вйдповйдного 1м характеру суспйльних вйдносин розкривае змйст 1 форму суспйльного життя. Логйчно визнати, що сукупнйсть компонентйв, або елементйв, трудово1 (або пйдприемницько1) поведйнки особистостй, й трудово1 (або пйдприемницько1) дйяльностй, суспйльно-трудових (або пйдпри-емницьких) вйдносин формуе трудове (або пйдприемницьке) життя особистостй як рйзновид або форму трудово1 життедйяльностй суспйльства. Тобто Иснуе певна закономйрнйсть, згйдно з якою потреби, стимули, мотиви особистостй, а також суспйльнй потреби та Интереси зумовлюють певний тип й поведйнки. Остання як система поведйнкових комплексйв учинкйв та дйй детермйнуе вйдповйдний вид дйяльностй та характер суспйльних вйдносин, що в сукупностй, насамперед, формуе вйдповйдний змйст, форму та вид суспйльного життя. Логйчним е й те, що за сучасного рйвня розвитку суспйльства цей цйлком закономйрний зв'язок е зворотним: певний змйст, форма та вид суспйльно1' життедйяльностй детермйнують вйдповйдний вид дйяльностй та суспйльних вйдносин, що, своею чергою, формуе поведйнку особистостй [7, с. 148].
Висновки. Отже, аналйз та дослйдження поведйнки як комплексу дйй И вчинкйв, вияву та форми дИяльностИ, яка передусйм е категорйею соцИально1 фшософй й охоплюе мету, засйб, результат И форму самого процесу дйяльностй, дають пйдстави розглядати "поведИнку" особистостй як соцйально-фйлософську категорйю. 11' сутнйсний змйст на сучасному етапй трансформацИ1 суспйльства розкриваеться через такй категорii И поняття, як "людина", "соцйум", "дйяльнйсть", "суспйльнй" та "виробничй вйдносини", "суспйльне життя", "особистйсть" тощо. Свйдома, цйлеспрямовано сформована активна поведйнка людини як дйяльнйсть е запорукою ефективних, доцйльних змйн життедйяльностй сучасного укра1нського суспйльства.
1. Соцгально-полтичний словник-довгдник / за ред. проф. М. П. 1щенка. - Черкаси : Вгдлуння, 1999. - 303 с. 2. ФЫософгя полтики : короткий енциклопедичний словник / [авт.-упоряд. :
В. П. Андрущенко та ¡п.]. - К. : Знания Украгни, 2002. - 398 с. 3. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии /Ян Щепанский. - М., 1969. - 240 с. 4. Спивак В. А. Организационное поведение и управление персоналом / В. А. Спивак. - СПб. : Питер, 2000. -416 с. 5. Социальная психология : краткий очерк / под общ. ред. Г. П. Предвечного и Ю. А. Шерковина. - М. : Политиздат, 1975. -231 с. 6. Пилипенко В. Е. Социальная регуляция трудового поведения (социологический анализ) / В. Е. Пилипенко. - К., 1993. - 126 с. 7. Гарасимгв Т. З. Природт та соцгальт детермтанти формування девгантног поведтки людини: фтософсько-правовий вимгр: монография / Т. З. Гарасимгв. - Льв1в: Льв1вський державний утверситет внутр1шн1х справ, 2012. - 420 с. 8. Соцюлоггя : короткий соцюлоггчний словник / тд заг. ред. В. I. Воловича. - К. : Укралнський Центр духовног культури, 1998. - 730 с.
REFERENCES
1. Sotsial'no-politychnyy slovnyk-dovidnyk [Socio-Political Dictionary Directory]. ed. prof. M. Ishchenko. Cherkasy: Echoes,1999. 303 p. 2. Filosofiya polityky: korotkyy entsyklopedychnyy slovnyk [Political Philosophy: short encyclopaedic dictionary]. Avt.-compilation.:V. P. Andrushchenko et al. Kyiv, Ukraine Knowledge, 2002. 398 p. 3. Shchepanskiy Ya. Elementarnye ponyatiya sotsiologii [Эlementarnыe concepts sociology]. Moscow, 1969. 240 p. 4. Spivak V. A. Organizatsionnoe povedenie i upravlenie personalom [Orhanyzatsyonnoe behavior and Human Resources Management]. SPb.: Publishing "Peter", 2000. 416p. 5. Sotsial'nayapsikhologiya : kratkiy ocherk [Socialpsychology: a short essay]. Under total. ed. G. P. Eternal and Yu. A. Sherkovin. Moscow: Politizdat, 1975. 231 p. 6. Pilipenko V. E. Sotsial'naya regulyatsiya trudovogo povedeniya (sotsiologicheskiy analiz) [Social regulation of labor behavior (the sociological analysis)]. Kyiv, 1993. 126 p. 7. Harasymiv T. Z. Pryrodni ta sotsial'ni determinanty formuvannya deviantnoyi povedinky lyudyny: filosofs'ko-pravovyy vymir [Natural and social determinants offormation of deviant human behavior, philosophical and legal aspects: monograph]. Lviv, Lviv State University of Internal Affairs, 2012. 420 p. 8. Sotsiolohiya : korotkyy sotsiolohichnyy slovny [Sociology: short sociological dictionary]. Under total. ed. V. Volovich. Kyiv: Ukrainian Center for Spiritual Culture, 1998. 730p.
