CC BY
50
УДК 340:12 Т. З. Tapa^MiB
Навчально-науковий шститут права та психологii Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
д-р юрид. наук, проф. кафедри теорii' та фшософй права
М. В. Базарник
Львiвський нацiональний аграрний унiверситет, асист. кафедри права i пвдприемництва
ПОВЕД1НКА ЯК Д1ЯЛЬН1СТЬ: СОЦ1АЛЬНО-ПРАВОВИЙ ВИМ1Р ОСОБИСТОСТ1
© Гарасимгв Т. З., Базарник М. В., 2016
Детально проанаизовано проблему поведшки особистостi в соцiально-правовому дискурсi, охарактеризовано цiннiснi орieнтацií д1яльност людини як фiлософсько-правову категорiю. Дослщжено поведiнку як комплекс дiй i вчинкчв, вияви та форма дiяльностi, яка насамперед е категорieю сощально'1 фшософй i охоплюе мету, зааб, результат i форму самого процесу дiяльностi. Сформульовано концептуальнi положення та висновки щодо феномена дiяльностi особистост як пщгрунтя сучасно'1 правово'1 антропологи.
Ключовi слова: повед1нка, д1яльн1сть, людина, особист1сть, методолог1я, принцип, пщхщ.
Т.З. Гарасымив, М. В. Базарник
ПОВЕДЕНИЕ КАК ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ: СОЦИАЛЬНО-ПРАВОВОЕ ИЗМЕРЕНИЕ ЛИЧНОСТИ
В статье подробно проанализирована проблема поведения личности в социально-правовом дискурсе, охарактеризованы ценностные ориентации деятельности человека как философско-правовую категорию. Исследовано поведение как комплекс действий и поступков, проявления и форма деятельности, в первую очередь является категорией социальной философии и охватывает цель, средство, результат и форму самого процесса деятельности. Сформульовавно концептуальные положения и выводы относительно феномена деятельности личности как основа современной правовой антропологии.
Ключевые слова: поведение, деятельность, человек, личность, методология, принцип, подход.
T. Z. Harasymiv, М. V. Bazarnyk
BEHAVIOR AS ACTIVITY: SOCIAL-LEGAL DIMENSION OF PERSONALITY
The article detailed analysis of the problem of individual behavior in social and legal discourse, describes the value orientation of man as a philosophical and legal category. The behavior of a set of actions and deeds, expressions and forms of activity that are primarily categories of social philosophy and covers the objectives, means and results of the process of form. Sformulovavno conceptual positions and conclusions about the phenomenon of the individual as the foundation of modern legal anthropology.
Key words: behavior, activity, person, personality, methodology, principle, approach.
Постановка проблеми. У сучасних умовах дедалi бшьше зростае значення сощально-фшософського осмислення розвитку особистосп, ii суспшьно'' життед1яльносл, зокрема поведшки як одного з видiв дмльносп. Мета сучасно'' сощально'' фшософй - за допомогою рiзних сощально-
фшософських пвдход1в i метод1в знайти способи плюрал1стичного, толерантного тлумачення Bcix явищ та подш у суспшьств1 i житп кожно!' людини. Це можливо здшснити, вивчаючи та дослвджуючи шляхи розвитку суспшьства, сукупшсть його ввдносин, роль i м1сце в ньому людини. Людина - початок фшософських роздушв, 1'хн1й принцип i остаточний результат [1, с. 10]. Як особислсть, вона оргашчно пов'язана з природним середовищем i суспшьством, у якому живе, i своею дмльшстю впливае на них, задовольняючи сво!' життев1 потреби та штереси.
Мета статт - проанал1зувати поведшку особистост1 в сощально-правовому дискурса
Аналiз дослщження проблеми. Дослвдженню категори "поведшка" у захвднш сощологи присвятили пращ М. Вебер, Ф. Знанецький, Т. Парсонс, Ю. Габермас та 1нш1, котр1 розглядали сощальну поведшку як основний елемент життед1яльност1 сощуму. Психолопчний напрям проявився у працях Дж. Уотсона, З. Фрейда, Г. Маркузе, К. Юнга, А. Адлера, К. Хорт, В. Райха, Б. Скшнера, К. Лоренца, Р. Андр1, Е. Ушсона, К. Левша, Дж. Мвда, Т. Шибутат та шших. У Роси вивчення особливостей поведшки як явища започаткували ф1зюлоги I. Павлов, I. Сеченов, О. Ухтомський та 1'хш послвдовники.
Виклад основного матерiалу. Особливосл та м1ждисциплшаршсть досл1джувано1' проблематики зумовлюють необхвдшсть застосування комплексно!' методологи, фундаментальних принцитв i пвдход1в сощально-гуматтарних наук. Важливими е аналгтичний, системний, штегративний анал1з, пор1вняльний, або компоративний, методи [2, с. 333-341].
Фшософ1я ощнюе особиспсть з огляду на ïï сутшсть, сощолопя анал1зуе суспшьно значущ1 аспекти ïï дмльносл, сощальт функцiï як елементи суспшьних ввдносин. Сощальна психолопя вивчае ïï як члена групи, а психологм - як системну яюсть, набуту в спшкуванш. Кр1м того, особислсть можна розглядати як певний спошб мислення, поведшки та пристосування до довкшля [3, с. 159].
Дмльшсть неввд'емна ввд людини. Суттевий аспект ïï дослвдження ввдображено у фшософських працях, де ïï розумтоть як спос1б буття людини i як суспшьно-кторичний процес. Згвдно з морфолопчним аспектом анал1зу д1яльност1, розглядаються складов1 ïï елементи i закони ]_'хнього зв'язку, тобто структура цшого - потреби, мотиви, вчинки, ди, функцiï тощо. Це ввдображено i в теори соцiальноï дiï (М. Вебер, Ф. Знанецький, Т. Парсонс, Ю. Габермас) [4, с. 188].
За умов переходу до ринкового господарства особливо актуал1зуеться дослвдження мотиво-вано]1 поведшки особистосл та сощально-професшних груп. Поведшку людини традицшно вивчають у межах сощально!' психологiï. Щоправда, розпочалося це пор1вняно недавно - у межах широкого "понятшного поля", коли переважно змшували поняття "дмльшсть", "актившсть", "поведшка" тощо. Вичерпного спещального сощально-фшософського осмислення та наукового анашзу проблеми "поведшки" особистосл не було взагал1. Це - наслвдок недостатнього розроб-лення проблематики поведшки особистосп i у теоретичному, i в практичному аспектах. Поведшку можна розглядати як сукупшсть послвдовних учинюв або систему дш людини, як практичну, реальну або реал1зовану д1ю, яка насамперед е р1зновидом поведшки, осмисленим комплексом учинюв [5, с. 85]. З фшософського погляду вона е процесом змши сташв певних ютот, що ввдповвдае ïхнiй внутршнш природ1 як загалом, або здатшстю бюлопчних шдиввд1в певним чином "тримати" себе, надавати свош взаемоди з середовищем сталих ознак. Як осмислена людська характеристика ця здатшсть до саморегуляци означае спошб юнування, активним чинником якого е усввдомлений волевияв самого суб'екта.
У психологи поведшка - це зовшшнш вияв дмльносп, система дш бюлопчного шдиввда, спрямована на пвдтримання його юнування, що виявляеться в певнш послвдовносп вчинюв, цшеспрямованих дш. Як вищий р1вень взаемодiï цшсного оргашзму з довкшлям, вона здшс-нюеться як едтсть псих1чних - спонукальних, регулювальних та ввдображальних чинниюв, що наближають або ввддаляють оргашзм ввд певних об'екпв, а також перетворюють гх [6, с. 52].
Джерело поведшки людини - потреби. Неодмшними детермшантами 11 е мотиви та цш, що зумовлюються соцiально-iсторичною практикою. В етищ - це сукупшсть д1й i вчинкiв упродовж тривалого часу.
Попри порiвняну тривалiсть, певну послвдовшсть i сталiсть учинкiв, 1хню узгодженiсть мiж собою засвiдчуе лшто поведiнки особи. У цьому, як правило, виявляються мотиви, що ними керуеться людина, маючи певнi цш у свош дiяльностi. У праксеологй, загальнiй теорii людсько! дй, сввдомо спрямовано1 на досягнення яко1сь мети, поведшку розумiють як дiяльнiсть. У полггологй вольова поведiнка суб'екта полггики - теж дiяльнiсть.
Сучасна наука активно вивчае поведшку людей, 1хш установки, щншст орiентацii, потреби та шгереси, а також умови, за яких здшснюеться 1хня поведiнка. Найчастше поняття "поведшка" означае практичну, реальну або системну дто. Поведiнка як сукупшсть послвдовних учинкiв або система дш, у якiй реалiзуються людсью якостi та внутрiшнi покликання, спостертаеться зовнi. Категорii "поведшка" та "дмльшсть" вiдмiннi, категор1я "поведшка" е меншою, вужчою, нiж категор1я "дiяльнiсть", оскшьки "дiяльнiсть" мае i реально, i морально перетворювальнi особ-ливостi, а тому не завжди пвддаеться зовшшньому спостереженню [7, с. 67].
Поняття i термiни "поведiнка" та "дмльшсть", коли дiяльнiсть розглядають як систему поведшки, уживають в аналопчному розумшт. На думку росiйських та деяких украшських учених, поведiнка е формою дмльносп, 11 зовнiшнiм аспектом [8, с. 7]. Вона завжди суспшьно зумовлена i набувае характеристики сввдомо!, колективно1, ц1леспрямовано1 або ц1лепокладально1, довшьно! i суспiльно-соцiальноi дiяльностi. На рiвнi суспiльно-детермiнованоi дiяльностi людини термiн "поведшка" означае також дii людини щодо суспiльства, iнших людей i предметного середовища, якi розглядаються з боку 1хньо1 регуляцй суспшьними нормами. Одиницями поведшки е вчинки, в яких формуються i водночас вiдображаються позицм особистостi, й моральнi переконання [6, с. 53].
У сучасних науках актуальним е досягнення мотивованог' та цiннiсно-орiентованоi людськог' поведiнки, яка е своервдною соцiальною субстанцiею процесiв життед1яльноси людини в усiх сферах суспшьного життя. Але достатньо чiткого та однозначного наукового пiдходу в цьому питанш поки що немае. Йдеться переважно про суспшьну, культурну, сощальну, економiчну, полiтичну поведiнку та 1хш рiзновиди, але, як правило, не розглядаються критерй 1'хньо1 чiткоi диференщацй. Розрiзняють, зокрема, соцiально-економiчну, трудову, пвдприемницьку, iнновацiйну поведiнку тощо.
Суспшьну поведшку можна трактувати як систему або сукупшсть таких взаемопов'язаних дш i учинкiв особистостi, соцiальних груп та спшьнот упродовж життедiяльностi суспшьства, котрi визначаються потребами, мотивами, iнтересами, обов'язками та формами суспшьного життя. Це -зовшшнш вияв дмльносл, в якш реалiзуються внутрiшнi покликання, ввдтворюються фiзичнi, iнтелектуальнi та духовнi особливосл людини, розкриваються й позицм, мкце та спосiб буття в суспшьно-юторичному процесi.
Соцiальну поведiнку iнтерпретують як зовшшне вираження дiяльностi, в якому виявляеться конкретна позицм людини, й установка. Це форма перетворення дмльносп на реальну дiю. Соцiально-економiчна поведшка, як вважають сощологи, становить систему взаемопов'язаних вчинюв та д1й, яю люди здiйснюють у соцiальнiй та економiчнiй сферах пiд впливом особистих 1 групових iнтересiв, задля задоволення сво'х потреб. Вiдображаючи суб'ективний бш економiчноi дiяльностi, вона як шдиввдуальна чи колективна поведiнка людей помггно впливае на наслiдки цiеi дмльносп. Трудова поведiнка - це комплекс доцшьних iндивiдуальних 1 групових дш та вчинкiв, якi визначають спрямовашсть та iнтенсивнiсть реалiзацii людського чинника упродовж трудово!' дiяльностi i е одним iз рiзновидiв соцiальноi поведшки, тобто процесу доцшьно!' активностi, що ввдповвдае найбшьш значущим iнтересам i потребам людини, соцiальноi групи [9, с. 158].
Необхвдшсть виокремлення поняття "трудова поведшка" пояснюеться тим, що людина або група, залучена в систему трудово!' дмльносл, не е жорстким елементом функцiональноi системи i мiж трудовими функцмми, якi ввдповвдають й робочому мiсцю, та особислсним здiбностям i намiрам, завжди юнуе дистанцм. Люди - не просл "виконавцi" певноi виро6ничо1 функцii, до того
ж виконують Ii n0-pi3H0My, вiдрiзняються здiбностями, намiрами, можливостями. Через це ввдмшшсть мiж "функщональним алгоритмом" вiдповiдноi трудово! дiяльностi й особливостями поведiнки людини або групи характеризуе специфiкy ii трудово! поведiнки.
За соцiологiчним пвдходом трудова поведiнка е певним сощальним iнститyтом. Адже кожнiй соцiально-економiчнiй системi вiдповiдае певний тип трудово! поведшки, у зв'язку з чим категор1я "поведшка трудова" частково зб^аеться з категорiею "трудова мораль" як системою моральних вимог, норм, щнностей, яких дотримуються люди певного прошарку суспшьства пвд час трудово! дiяльностi. Тут важливо розрiзняти специфiкy трудово! поведшки шдиввда та групи. Трудова поведшка особи залежить ввд значно! сукупносл соцiальних i психологiчних чинникiв, таких як потреби, штереси, щншст орiентащ!', установки, мотиви, стимули тощо. Вона сввдомо регулюе комплекс д1й i вчинкiв працiвника, пов'язаних iз синхротзащею його професiйних можливостей та iнтересiв iз фyнкцiональним алгоритмом виробничого процесу [10, с. 307]. До слова, за сутшстю трудова поведшка особи е сукупшстю сощально-функщональних д1й та вчинюв, визначених професiйно-квалiфiкацiйними потребами, обов'язками i формами суспшьно-виробничо!' дiяльностi. Вона е рiзновидом та формою суб'ективно! дiяльностi, комплексним виявом iнтегрованих ознак людини, й iнтелектyальних, фiзичних, морально-психiчних i духовних особливостей.
У сферi виробництва та працi поведiнка е суб'ективною стороною трудово! дiяльностi людини i визначаеться як спостережуваний дмльшсний вияв ставлення до свое! пращ (у дмх i вчинках) - до й умов, змiстy та результату. Але, з уваги на те, що суть трудово! поведшки людини полягае в створенш суспшьно необхвдного продукту, що, як результат, ввдображае економiчний аспект й суб'ективно! дiяльностi задля гарантування умов життед1яльносп людини та задоволення й потреб, слвд зазначити, що трудова поведшка мютить i економiчне, i сощальне. У широкому розyмiннi вона зб^аеться з соцiально-економiчною поведiнкою.
Пiдприемницькy поведшку можна означити як форму сощально-трудово! поведшки, в якш людина мае можливють реалiзyвати особистий трудовий i творчий потенцiали, приймати нестандартнi ршення з метою досягнення високого соцiально-економiчного або морально-психо-логiчного результату.
1нновацшна поведiнка - така форма сощально!' поведiнки, в якiй особа реалiзyе свою здатнiсть i спрямованiсть на шновацй та змiни, свою мету, пошук нового способу буття.
Деталiзyючи деякi рiзновиди поведiнки, слiд зауважити, що сyкyпнiсть iхнiх складових компонента, вiдповiдного !м характеру суспшьних ввдносин розкривае змют i форму суспшьного життя. Логiчно визнати, що сукупшсть компонента, або елементiв, трудово! (або пвдприемницько!) поведiнки особистостi, ii трудово! (або пвдприемницько!) дiяльностi, суспшьно-трудових (або пвдприемницьких) вiдносин формуе трудове (або пвдприемницьке) життя особистостi як рiзновид або форму трудово! життедiяльностi суспшьства. Тобто кнуе певна закономiрнiсть, за якою потреби, стимули, мотиви особистосп, а також суспшьш потреби та штереси зумовлюють певний тип ii поведшки. Остання як система поведшкових компле^в yчинкiв та д1й детермшуе вiдповiдний вид дiяльностi та характер суспшьних ввдносин, що в сукупносл, насамперед, формуе ввдповвдний змiст, форму та вид суспшьного життя. Лопчним е й те, що за сучасного рiвня розвитку суспшьства цей цшком закономiрний зв'язок мае зворотний характер: певний змют, форма та вид суспшьно! життед1яльносл детермiнyе ввдповвдний вид дмльносп та суспшьних ввдносин, що, своею чергою, формуе поведшку особистосл [9, с. 160].
Висновки. Отже, анашз та дослвдження поведшки як комплексу дш i вчинюв, вияву та форми дiяльностi, яка насамперед е категорiею соцiальноi' фшософи i охоплюе мету, засiб, результат i форму самого процесу дмльносл, дають пiдстави розглядати "поведшку" особистосп як сощально-фшософську категорiю. Ii сyтнiсний змiст на сучасному етат трансформацй суспшьства розкри-ваеться через таю категори i поняття, як "людина", "сощум", '^яльшсть", "суспшьш" i "виробничi ввдносини", "суспшьне життя", "особислсть" тощо. Свiдома, цшеспрямовано сформована активна
поведшка людини як дмльшсть - запорука ефективних, доцшьних змш життед1яльносп сучасного укра'нського суспшьства.
1. Социальна фтософгя: короткий енциклопедичний словник / [за заг. ред. В. П. Андрущенка, М. I. Горлача та 1н.]; [Текст]. - Кигв ; Харкгв: Рубгкон, 1997. - С. 272-279. 2. Бохенский Ю. М. Современная европейская философия / Ю. М. Бохенский. - М., 2000. - С. 128. 3. Гарасимгв Т. З. Соцгально-фтософське дослгдження гумантарног проблематики людини / Т. З. Гарасимгв // Науковий вгсник Льв1вського державного университету внутрштх справ. - Льв1в. - 2009. - Вип. 4 -С. 333-341. 4. Соцгально-полгтичний словник-довгдник / за ред. проф. М. П. 1щенка. - Черкаси: Вгдлуння, 1999. - C. 159. 5. ФЫософгя полтики: короткий енциклопедичний словник/[авт.-упоряд.: В. П. Андрущенко та т.]. - К. : Знання Укрални, 2002. - С. 188. 6. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии /Ян Щепанский. - М., 1969. - С. 85. 7. Спивак В. А. Организационное поведение и управление персоналом /В. А. Спивак. - СПб., 2000. - C. 52, 53. 8. Социальнаяпсихология: краткий очерк / под общ. ред. Г. П. Предвечного и Ю. А. Шерковина. - М. : Политиздат, 1975. - C. 67. 9. Гарасимгв Т. З. Роль працгвникгв ОВС у запобггант девгантнш поведтщ: особистгсно центрований тдхгд : монография / Тарас Зеновшович Гарасимгв. - Льв1в : Льв1вський державний утверситет внутрШтх справ, 2013. - 392 с. 10. Соцюлоггя: короткий соцюлоггчний словник / тд заг. ред. В. I. Воловича. - К. : УкраХнський Центр духовно!' культури, 1998. - С. 43.
REFERENCES
LSotsial'na filosofiya: korotkyy entsyklopedychnyy slovnyk [Sotsial'nafilosofiya:korotkyyentsy klopedychnyyslovnyk].(za zah. red. V. P. Andrushchenka, M. I. Horlacha ta in.). Kiev; Kharkiv: RubikonPubl, 1997. pp. 272-279. 2. Bokhenskii Yu. M. Sovremennaya evropeiskaya filosofiya [Sovremennayaevropeiskayafilosofiya]. Moscow, 2000. p. 128. 3. Harasymiv T. Z. Sotsial'no-filosofs'ke doslidzhennya humanitarnoyi problematyky lyudyny [Sotsial'no-filosofs'kedoslidzhennyahumanitarno yiproblematykylyudyny]. Naukovyy visnykL'vivs'koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. L'viv, 2009. Vol. 4. pp. 333-341. 4. Sotsial'no-politychnyy slovnyk-dovidnyk [Sotsial'no-politychnyyslovnyk-dovidnyk]. (za red. prof. M. P. Ishchenka). Cherkasy: VidlunnyaPubl, 1999. p. 159. 5. Filosofiya polityky: korotkyy entsyklopedychnyy slovnyk [Filosofiyapolityky:korotkyyentsyklopedychnyyslovnyk]. (avt.-uporyad.: V. P. Andrushchenko ta in. Kiev: Znannya UkrayinyPubl, 2002. p. 188. 6. Shchepanskii Ya. Ele-mentarnye ponyatiya sotsiologii [Elementarnyeponyatiyasotsiologii]. Moscow, 1969. p. 85. 7. Spivak V. A. Organizatsionnoe povedenie i upravlenie personalom [Organizatsionnoepovedenieiupra vleniepersonalom]. Moscow: SPb.Publ, 2000. p. 52, 53. 8. Sotsial'nayapsikhologiya: kratkii ocherk [Sotsial'nayapsikhologiya:kratkiiocherk]. (pod obshch. red. G. P. Predvechnogo i Yu. A. Sherkovina). Moscow: Politizdat Publ, 1975. p. 67. 9. Harasymiv T. Z. Rol'pratsivnykiv OVS u zapobihanni deviantniy povedintsi: osobystisno tsentrovanyy pidkhid: monohrafiya [Rol'pratsivnykivOVSuzapobihannidevia ntniypovedintsi:osobystisnotsentrovanyypidkhid:monohrafiya]. L'viv: L'vivs'kyy derzhavnyy universytet vnutrishnikh sprav, 2013. p. 392. 10. Sotsiolohiya: korotkyy sotsiolohichnyy slovnyk [Sotsiolohiya:korotky ysotsiolohichnyyslovnyk]. (pid zah. red. V. I. Volovycha). Kiev: Ukrayins'kyy Tsentr dukhovnoyi kul'tury, 1998. p. 43.
