CC BY
84
Ярипна Елизавета neTpiBHa,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри трудового права, Нацональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: lizok2805@gmail.com ORCID 0000-0001-7741-7419
doi: 10.21564/2414-990x.145.156096 УДК 349.3:364.4-053.2(477)
ПРАВО С1МЕЙ 13 Д1ТЬМИ НА СОЦ1АЛЬНИЙ ЗАХИСТ
ЯК СКЛАДОВА СОЦ1АЛЬНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ I ГРОМАДЯНИНА: В1ТЧИ3НЯНИЙ I бВРОПЕЙСЬКИЙ
КОНТЕКСТ
Розглянуто тдходи науковцю до виокремлення соцгальних прав людини i громадянина в цЛому та гх складово'г - права на соцгальний захист, проаналгзовано норми мжнародних документiв, в яких вони закртлет. Наголошено, що гснуе необхгднгсть приведення приписю нащонального права у вiдповiднiсть до европейських стандартiв задля досягнення достатнього життевого рiвня населення, що виступае основою соцгального благополучия крат. Запропоновано застосовувати термт «сощально-правовий захист».
Ключовi слова: сощальш права людини i громадянина; сощальний захист; ам'Т з датьми; конвенщя; пакт; сощально-правовий захист.
Ярыгина Е. П., кандидат юридических наук, ассистент кафедры трудового права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : lizok2805@gmail.com ; ORCID 0000-0001-7741-7419
Право семей с детьми на социальную защиту как составляющая социальных прав человека и гражданина: отечественный и европейский контекст
Рассматриваются подходы ученых к выделению социальных прав человека и гражданина и в частности их составляющей - права на социальную защиту, анализируются нормы международных документов, в которых они закреплены. Отмечается, что существует необходимость приведения предписаний национального права в соответствие с европейскими стандартами для достижения достаточного жизненного уровня населения, что выступает основой социального благополучия стран. Предлагается применять термин «социально-правовая защита».
Ключевые слова: социальные права человека и гражданина; социальная защита; семьи с детьми; конвенция; пакт; социально-правовая защита.
Постановка проблемы. Шсля шдписання у 2014 р. Угоди про асощащю м!ж УкраТною, з одше! сторони, та бвропейським Союзом, бвропейським Сшв-
товариством з атомно! енергп i !хшми державами-членами, з шшо! сторони, нашою кра!ною шдтверджено обрання европейського вектору розвитку. Як справедливо зазначають О. Д. Гордей i Б. Д. Пацай, «вказаний концепт зараз мае бути покладений в основу державно! пол^ики Укра!ни, оскшьки, намагаючись наблизитися i досягти рiвня розвинених кра!н, передусiм варто вживати всiх заходiв для забезпечення виконання обов'язкiв iз дотримання прав людини». Пiдтримуючи сказане, додамо, що вiдповiдно до Керiвних принципiв Оргашзацп Об'еднаних Нацiй одним iз головних обов'язкiв держави е шдвищення рiвня й якостi життя населення, турбота i шклування про тих, хто потребуе допомоги, зокрема, сiмей iз дiтьми та д^ей. При цьому варто пам'ятати те, що шдростаюче поколiння - це майбутне наци, тож держава мае створювати належш умови для !х розвитку i становлення як особистостей, тобто забезпечити отримання освiти, працевлаштування, гiдну заробiтну плату тощо.
З огляду на евроштегращю в Укра!ш йде реформування бiльшостi сфер життедiяльностi, у тому числi й сощального захисту населення (зокрема, сiм'!, дитинства, материнства й батьывства). Проте реформи у сферi соцiального захисту неможливi без удосконалення чи внесення коректив до нащонального законодавства задля приведення його у вщповщшсть до чинних мiжнародних актiв, оскiльки досконалiсть юридичного механiзму означае його здатнiсть забезпечити щ потреби [2, с. 113].
ÁHanÍ3 остантх дослгджень i публгкацш. Слщ зазначити, що питання прав людини е одним iз найбшьш обговорюваних. Воно в порядку денному не лише засщань урядiв, парламент бiльшостi кра!н, а й зустрiчей представникiв гро-мадянського суспiльства, рiзних органiзацiй i науковцiв. Пiдтвердженням цьому може бути чимало статей, монографш, присвячених забезпеченню прав людини, у тому числ й соцiальних, авторами яких е представники рiзних галузей права: конституцшного, кримiнального, екологiчного, трудового тощо. Окреслену проблему Грунтовно дослвджують такi вiтчизнянi правознавцi, як Ю. Г. Барабаш (Yu.H. Barabash), Н. Б. Болотiна (N. B. Bolotina), О. С Бурлака (O. S Burlaka), О. В. Зайчук (O. V. Zaichuk), С. I. Запара (S. I. Zapara), Н. I. Карпачова (N. I. Karpachova), М. I. Козюбра (M. I. Koziubra), А. М. Колодш (A. M. Kolodii), О. Г. Кушшренко (O. H. Kushnirenko), В. В. Копейчиков (V. V. Kopieichykov), С. Л. Лисенков (S. L. Lysenkov), В. О. Михальов (V. O. Mykhalov), А. Ю. Олш-ник (A. Yu. Oliinyk), В. Д. Перевалов (V. D. Perevalov), В. Ф. Пого-рiлко (V. F. Pohorilko), П. М. Рабiнович (P. M. Rabinovych), О. Ф. Скакун (O. F. Skakun), Т. М. Слiнько (T. M. Slinko), О. П. Сем^ко (O. P. Semitko), Ю. С. Шемшученко (Yu. S. Shemshuchenko), М. М. Шумило (M. M. Shumylo), Л. П. Шумна (L. P. Shumna) та ш. Серед представникiв зарубiжних кра!н варто згадати О. А. Лукашову (O. A. Lukashovu), М. М. Марченко (M. M. Marchenko), В. 6. Чiркiна (V. Ye. Chirkina), I. Берлша (I. Berlina), Дж. Ролза (Dzh. Rolza) та iн.
Метою дано! cmammi е визначення мюця сощальних прав у системi прав i свобод людини, а також !х забезпечення в сучаснш Укра!нськш державi.
Виклад основного маmерiалу. Сощальш права людини - ввдносно нове явище у свгговому полiтичному й правовому житл, бо BcecBÏTHe визнання вони отримали на початку ХХ1 ст. завдяки закршленню в мiжнародно-правових актах i законодавствi бiльшостi краш. Так, на мiжнародному рiвнi вони зафшсоваш у: Загальнiй декларацп прав людини (ООН, 1948 p.), мiжнародних пактах ООН, конвенщях Мiжнародноï оргашзацп пращ, бвропейськш соцiальнiй хартп (Рада бвропи, Турiн, 1961 p.) тощо. Зпдно з цими актами до основних сощальних прав належать: право на працю; на вiдпочинок; на достатнш життевий рiвень для себе та свое'1 сiм'ï; на охорону здоров'я, медичну допомогу, медичне страху-вання; на сощальне забезпечення; на освггу; на житло; на охорону i допомогу сiм'ï; на захист материнства; на охорону i допомогу длям i шдллкам. На перший погляд може здатися, що все члко i зрозумшо. Проте питання ïx виокремлення е найбiльш дискусшним, зокрема, це стосуеться в першу чергу ïx вiдмежування i мюця серед iншиx конвекцiйниx прав [3; 4].
Як справедливо наголошуе В. I. Ковтун, з огляду на загрози (тероризм, транснащональна злочиншсть, поширення ядерно'1 збро'1, екологiчнi проблеми тощо) питання сощальних прав посшо «чи не центральне мюце» [4, с. 20].
У той же час вщомий вггчизняний учений П. М. Рабшович [5, с. 106] вва-жае, що класифiкацiя прав людини, запропонована мiжнародними пактами, хоча й була свого часу значним кроком уперед, сьогодш вже навряд чи видаеться взiрцевою з точки зору сусшльно'1 науки i не завжди здатна задовольнити пра-ворегулятивну практику. На думку науковця, усi права людини е сощальними в тому сенс^ що вони як за змютом, так i за засобами ïx реалiзацiï зумовленi сощ-умом, сусшльством. Саме з огляду на це П. М. Рабшович робить висновок, що несощальних прав людини (особи) взагалi бути не може, i пропонуе подшяти на фiзичнi (влальш, життевi), до яких вщносить тi, завдяки яким можливi фiзичне iснування людини, задоволення ÏT бюлопчних, суто матерiальниx потреб (право на життя, фiзичну недоторканнiсть; вибiр мюця проживання; безпечне природне середовище; житло; належний рiвень матерiального забезпечення; власшсть на предмети споживання; медичне обслуговування та iншi види соцiального забезпечення); особистц культурт (гумаштарш); економ1чн1; полтичт права.
1снуе й iнша класифшащя прав, свобод й обов'язкiв людини i громадянина. Прихильники ïï за критерш обрали те, чи стосуються права всix громадян (право на ввдпочинок) або тiльки певних (окремих) груп громадян (жшок, дiтей), i запропонували ïx подшяти на загальш й особливi.
Крiм того, права й свободи людини i громадянина можуть бути згруповаш за сферами життедiяльностi шдивща, а критерiем у цьому разi слугуе однорiд-шсть матерiального змiсту прав, свобод i обов'язшв та однотипнiсть норм, що ïï закрiплюють. За цiею класифшащею виокремлюють три основнi групи прав i свобод: 1) громадськц 2) полггичш; 3) економiчнi, соцiальнi та культурш.
Як бачимо, науковцi обирають рiзнi критер11 розмежування прав, саме тому серед них немае одностайность Як наслщок, на цей час не досягнуто ще згоди й щодо конкретного перелiку прав, яю належали б до економiчниx або сощальних.
Наприклад, зарубiжний дослвдник Лео Зваак висловив думку, що до еконо-мiчних слщ вщнести права, пов'язаш зi сферою працi, а до сощальних - права окремо! людини поза сферою зайнятость Довiдник з бвропейсько! сощально! хартп усi права класифжуе за двома критерiями: «умови пращ» i «соцiальна едшсть». У такий спо^б соцiальнi права подiляються за певними сферами: сферою пращ та поза сферою пращ.
Зупинимося на цьому детальшше. Так, на переконання О. А. Лукашево! [6, с. 258], з огляду на сутшсть потреб, яким, звюно, вщповвдають права людини, економiчнi права мають виступати гараниею того, що людина може вшьно розпоряджатися основними факторами господарсько! дiяльностi. До економiч-них належать: право на працю, право на власшсть, право на пiдприeмництво, право на страйк, право на укладення колективних договорiв, право на вшьне об'еднання в нацiональнi або мiжнароднi органiзацi! для задоволення сво!х iнтересiв. 1з таким пiдходом важко погодитися, бо в одному ряду опиняються досить рiзнi за суттю права, а саме право на власшсть, шдприемницьку дiяль-нiсть i право пращвниюв i роботодавцiв на об'еднання в оргашзащю для захисту сво!х iнтересiв, на колективнi переговори й укладення колективних договорiв (останнi належать до групи сощальних). Наш висновок Грунтуеться на тому, що юридичш мехашзми !х забезпечення суттево вiдрiзняються.
Тож вважаемо за доцiльне шдтримати В. Д. Перевалова, який, беручи за критерш сферу життедiяльностi людини, до сощальних вщносить права, котрi виступають показником рiвня матерiального розвитку конкретно! держави й сусшльства, !х здатнiсть забезпечити гiдний рiвень життя й сощальну захи-щенiсть шдивща. Серед них найбiльше значення мають право на працю, сощ-альне забезпечення, право на житло, вщпочинок, охорону здоров'я й медичну допомогу.
У свою чергу В. О. Михальов [8, с. 81-82] сощальними називае права, реа-лiзацiя котрих пов'язана iз задоволенням найважливших соцiальних потреб людини: право на працю, на належш, безпечш i здоровi умови пращ, на заро-бiтну плату не нижче пе!, яка визначена законом; право на своечасне одержання винагороди за працю; право на страйк; на ввдпочинок; на житло; на достатнш життевий рiвень для себе i члешв свое! сiмrí; право на охорону здоров'я, медичну допомогу i медичне страхування; право на сощальний захист, що включае право на забезпечення !х у разi повно!, частково! або тимчасово! втрати працездатно-стi, втрати годувальника, безробггтя з незалежних вiд них обставин, а також у старост та в шших випадках, передбачених законом [8, с. 81-82]. Очевидно, до цього перелжу необхвдно додати також право людини на осв^у, у тому чи^ й вищу, оскiльки без володiння цим правом людиш неможливо задовольняти сво! сощальш потреби.
Як бачимо, найбшьш поширеним у науцi е визначення сощальних прав як таких, що забезпечують людиш пдний рiвень життя i соцiальну захищенiсть [8, с. 81-82]. Бшьш того, вони зайняли таку позищю невипадково, бо сьогоднi не потребуе доказiв проста й незаперечна ктина, що для особи, яка не мае
мтмального сощального забезпечення i добробуту, бшьшкть полiтичних прав е порожнiм мiсцем [2, с. 113]. Таким чином, сощальш права - це права, з реал^ защею чи захистом яких людина стикаеться майже кожного дня, тобто йдеться про так найважливiшi права, як право на працю, освггу, вщпочинок, нормальнi умови працi, медичну допомогу, пенсш тощо. Вони, як уже наголошувалося, визнанi свiтовою спiльнотою i проголошеш мiжнародними актами. Так, у ст. 22 Загально1 декларацп прав людини зафжсовано, що кожна особа мае право на сощальний захист, яке включае право на забезпечення в разi тимчасово1, частково1 або повно! втрати працездатностi, втрати годувальника, безробггтя з незалежних вiд людини обставин, у старост та в шших передбачених законом випадках. Додамо, що сощальне забезпечення - це матерiальне забезпечення передбачених законом форм i видiв. Воно надаеться особам, яы через неза-лежнi ввд них життевi обставини не мають достатшх засобiв до iснування, iз спецiально створених для цього фондiв на умовах, встановлених законом чи договором. Принапдно слiд указати, що й у ст. 9 Мiжнародного пакту про еко-номiчнi, сощальш та культурш права прямо встановлено право на сощальне забезпечення, у тому числ - сощальне страхування, а у ст. 10 проголошуеться право сiм'ï та матерi на допомогу, що е елементом сощального забезпечення.
Ti держави, яы вважають себе демократичними, правовими, соцiальними (до них належить й Украша), пол^ично визнали й юридично захистили щ права, а також закрiпили на конституцшному рiвнi. Зокрема, у Конституцп Украши 1996 р. зафiксовано широкий перелж соцiальних прав людини i громадянина. До системи цих прав належать:
1) право на сощальний захист (ст. 46), тобто держава бере на себе обов'язок (тобто гарантуе) надавати достатш кошти чи допомогу громадянам, яы через об'ективш обставини повшстю або частково втратили можливкть працювати i отримувати винагороду за працю, а також ^м'ям у зв'язку iз народженням i вихованням дитини. Для цього юнують загальнообов'язкове державне сощальне страхування (громадяни, шдприемства, установи й оргашзацп щомюяця сплачують страховi внески), а також бюджетш та iншi джерела сощального забезпечення; створюеться мережа державних, комунальних, приватних закладiв для догляду за непрацездатними тощо;
2) право на житло (ст. 47);
3) право на достатнш життевий р1вень для себе i своег сгм'г (ст. 48), що передбачае достатне харчування, одяг, житло. Звюно, що непрацездатним громадянам (швалщам, пенсюнерам), сiм'ям з дтми, одиноким матерям та деяким шшим категорiям малозабезпечених громадян задля вирiвнювання ïx доходiв надаеться державна допомога й шльги;
4) право на охорону здоров'я, медичну допомогу й медичне страхування (ст. 49 Конституцп Украши).
Крiм того, що держава закршлюе, вона також створюе фшансову базу й оргашзацшш структури для реалiзацiï громадянами конституцшного права на сощальний захист i сощальне забезпечення. Усе вказане вище для грома-
дян Украши набувае особливо!" актуальной й значущост з огляду на останш поди, через яю саме iз забезпеченням сощальних права людини й громадянина виникають проблеми. Як вщомо, сьогодш мшьйони громадян нашо'1 краши вва-жаються внутрiшньо перемiщеними, а отже, потребують невщкладного сощаль-но-правового захисту (особливо це стосуеться сiмей з дльми i дiтей), шдтримки з боку держави. Звiсно, держава повинна вести активну полггику щодо захисту окремих категорш населення (верств населення).
До наведеного варто додати, що особливютю сощальних прав е те, що вони мають адресну направлешсть, на вщмшу вщ шших (наприклад, цивiльниx) реа-лiзуються в шдивщуальнш i колективнiй формах, а отже, ïx суб'ектом виступае не тшьки громадянин, а й колектив - сiм'я.
Таким чином, можливють реалiзувати право на соцiальну допомогу, сощальне забезпечення й сощальний захист хоча й вважаеться найбшьш проблема-тичним iз прав, е одшею з найважливiшиx життевих потреб для кожно'1 людини. Враховуючи це, воно докладно вивчаеться i часто стае предметом дослщження. Звюно, у повному обсязi у межах статт розглянути окреслене питання важко, тому зупинимося на такш його складовш, як право сiм'ï i дитини на сощальну пiдтримку, допомогу i захист.
Передусiм вкажемо, що воно включае право сiм'ï на охорону й допомогу при ïï утворенш, при народженнi й турботi про неповнолггшх дiтей, ïx виxованнi.
1з цим правом тiсно пов'язанi таи, як: право на охорону материнства, реа-лiзацiя якого передбачае надання жiнцi-матерi на допомоги до i шсля пологiв, а також оплачувано'1 вiдпустки по догляду за дитиною, турботу про ïï здоров'я i здоров'я дитини; право д^ей та шдлггюв на особливi заходи охорони й допомоги без будь-яко'1 дискримшацп; право дiтей та шдл^юв на захист вiд еконо-мiчноï i соцiальноï експлуатацй"; право д^ей та пiдлiткiв на захист за законом вщ застосування ïx пращ в галуз^ шкiдливiй для ïx моральной i здоров'я чи небезпечнш для життя або що може зашкодити ïx нормальному розвитку; право д^ей на встановлення вiкового цензу, нижче якого використання ïx платно'1 пращ забороняеться i караеться законом.
На правах дитини i неповнол^шх варто зупинитися детальшше. Особлива турбота держави про д^ей пояснюеться у першу чергу тим, що ввд того, яким буде шдростаюче поколшня, наскшьки цiлеспрямованою буде полiтика держави, чи зумiе вона мобiлiзувати на ïï втшення весь потенцiал сусшльства, залежить ïï майбутне. Таким чином, сощально-правовий захист дiтей, забезпечення ïx повноцшного розвитку - проблема нащонального значення. Однак в умовах сьогодення забезпечення сощальних прав дитини е глобальною проблемою, у виршенш яко'1 з огляду на визначальну роль ще'1 категорп осiб у гарантуваннi життедiяльностi суспiльства й прогнозуваннi його розвитку мае бути защкав-лене все людство [9].
Як бачимо, необхщшсть забезпечення достатнього рiвня соцiального захисту сiмей з д^ьми i дiтей не викликае сумшву, адже у майбутньому саме останш формуватимуть пол^ику нашо'1 держави i будуть рушшною силою ïï прогресу.
У контекст сказаного слад додати, що особливо!" уваги з боку держави завжди вимагають д^и, яы не в змозi самостшно забезпечити дотримання власних соцiальниx прав, а також сiм'ï з дпъми, оскiльки потребують додаткових гаран-тш соцiального захисту внаслiдок необxiдностi утримання дитини [10, с. 105].
Беручи до уваги всi перераховаш обставини, свггова спiльнота прийняла низку актв, норми яких закрiплюють як права дитина, так i ïx гарантп. Пер-шою треба назвати Конвенщю ООН про права дитини. Вщповщно до ст. 26 ще'1 Конвенцп держави-учасницi за кожною дитиною визнають право користуватися благами сощального забезпечення, включаючи сощальне страхування, i вжи-вають необхвдних заxодiв щодо досягнення ефективно'1 реалiзацiï цього права самою дитиною чи ввд ïï iменi згiдно з нацiональним законодавством. Крiм того, у ст. 9 Конвенцп проголошено, що прiоритет надаеться вихованню дитини у сiм'ï: держави-учасницi повинш забезпечити, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч ïx бажанню, за винятком випадыв, коли це е необхвдним в штересах дитини.
Своервдною гарантiею дотримання права ^мей з дiтьми на соцiальний захист е встановлення в Угодi про асощащю мiж Украшою, з одше'1 сторони, та бвропейським Союзом, бвропейським сшвтовариством з атомно'1 енергп i 1хшми державами-членами, з iншоï сторони (ст. 424) [11] зобов'язання Украши щодо поступового наближення нащонального законодавства до права, стандартв i практики бС у сферi сощально'1 полггики. Зокрема, на виконання даного положення передбачаеться впровадження протягом трьох роыв з дати шдписання Угоди Директиви Ради бС №96/34/бС вщ 3 червня 1996 року про рамкову угоду щодо батьювсько1 ввдпустки, Директиви Ради бС 107 №92/85/ бЕС вiд 19 жовтня 1992 р. про вжиття заxодiв iз заохочення покращення без-пеки та гшени працi вагiтниx працiвниць, пращвниць, якi нещодавно народили, чи годувальниць, Директиви Ради бС №79/7/бЕС вщ 19 грудня 1978 р. про поступове запровадження принципу рiвного ставлення до чоловМв i жiнок у сферi соцiального забезпечення та ш. На наше переконання, наведене е шдтвер-дженням висловлено1 вище тези стосовно того, що варто вести мову не просто про сощальний, а про сощально-правовий захист сiмей з дггьми.
Незважаючи на значну кшьккть актв европейського i св^ового рiвнiв, в яких закрiпленi гарантп забезпечення права д^ей i сiмей з дiтьми на соцiаль-ний захист, актуальним залишаеться питання ïx ефективность Зауважимо, що в даному разi йдеться передусiм про необхщшсть удосконалення саме право-вих засобiв виконання взятих на себе крашами - членами бС i Ради бвропи зобов'язань, шакше право на сощальний захист набуватиме декларативного характеру. Беручи до уваги наведене, варто додати, що важливою складовою державно1 полггики у сферi сощального захисту населення е юридичне забезпечення прав сiмей з д^ьми, оскшьки саме йому належить прюритетне зна-чення у регулюванш суспГльних ввдносин, що виникають у процесi реалiзацiï суб'ектами права на соцiальний захист. З огляду на це держави намагаються знаходити новГ засоби, з одного боку, гарантування i дотримання цього права,
а з другого - безперешкодно'1 його реалiзацiï на практищ. Проте поява нових форм i видiв сощального захисту ^мей з д^ьми, шдвищення розмiрiв сощ-альних виплат i послуг, а також спрощення порядку ïx отримання не завжди приносить позитивш результати.
Так, говорячи про необхвдшсть розширення як самих прав дитини, так i засобiв ïx належного забезпечення, охорони й захисту, потрiбно ч^ко усв^ домлювати, що дана сфера ввдносин найтiснiше пов'язана з такими важливими й дотичними до не'1 сферами державного управлшня в щлому, як, наприклад, державна демографiчна полiтика, державна полiтика щодо сiм'ï, державна моло-дiжна полггика, державна полiтика у сферi освгги, державна полiтика у сферi сусшльно'1 моралi тощо. 1ншими словами, необхщно чiтко бачити всi iншi сфери нормативно-правового регулювання, яю так чи шакше стосуються прав дитини. Отже, до виршення проблеми забезпечення, охорони й захисту прав дитини слщ шдходити комплексно, а це означае, що передусiм варто забезпечити ткну взаемодш (узгодження всix дiй) вщповвдних суб'ектiв, а саме держави в особi вiдповiдниx владних органiв, сiм'ï, в якiй виховуеться дитина, i само'1 дитини як самостiйноï особистосл, яка поступово формуеться й соцiалiзуеться пiд впливом багатьох чинникiв.
У цьому контекст пiдкреслимо, що з огляду на сшршсть деяких аспекта i недостатню сформованiсть, а отже, невичерпшсть перелiку соцiальниx прав людини в щлому i дитини зокрема, ефектившсть правового регулювання вщно-син у сферi забезпечення, охорони й захисту прав дитини в Укра'1Ш здебшьшого залежить вiд iмплементацiï европейських стандарта.
Запозичення зарубiжного досвiду е важливою справою, оскшьки це доз-воляе побачити варiативнiсть нормативно-правових моделей забезпечення, охорони й захисту прав дитини, яю застосовуються у рiзниx державах, а також конкретну ефектившсть або неефектившсть ïx упровадження в сусшльну практику. При цьому слвд пам'ятати, що ниш не юнуе повшстю унiфiкованиx для рiзниx цивiлiзацiй i суспiльств шляxiв державно-правового розвитку (кожна краша обирае власш способи i меxанiзми). Особливого значення наведена теза набувае у зв'язку iз прискоренням глобалiзацiйниx процесiв, яы якщо не знищують, то принаймш суттево трансформують нацiональнi культури, поступово адаптуючи ïx до глобального шформацшного й iндивiдуалiзованого суспiльства, наслiдки формування якого викликають у широко'1 громадськоси й представникiв науково'1 елiти дедалi бiльше питань, на якi ще не знайдено належно'1 та адекватно'1 вiдповiдi. Саме тому науковцi небезшдставно акценту-ють увагу на тому, що в умовах глобалiзацiï слщ прагнути посилення демократичного контролю за забезпеченням прав людини з прюритетом прав дитини, особливо тих д^ей, яю е найбiльш беззахисними (д^и-сироти, дiти-iнвалiди тощо) [11].
Визначальною характеристикою сощального права сiмей з д^ьми i дiтей виступае майновий характер, що знаходить свш прояв у можливоси отриму-вати матерiальну допомогу й соцiальне обслуговування, якщо виникла певна
складна чи неординарна ситуащя, задля ïï подолання або зниження ступеня негативного впливу.
Проте якщо матерiально-правовi норми, що закршлюють права дитини, вщповвдають мiжнародним i значною мГрою европейським стандартам, то оргашзацшний «блок» соцiального права потребуе змши через недосконалiсть нацiональноï системи сощального забезпечення.
Зупинимося на цьому детальшше. Так, О. С. Бурлака [12, с. 13] пропонуе виокремити таю основш ознаки мiжнародно-правовиx стандартв сощального захисту сГм'1, дитинства, материнства й батькiвства:
1) е системою критерпв i вимог до рГвня сощального захисту сГм'1, дитинства, материнства й батькiвства, соцiальниx прав, забезпечення ïx реалiзацiï;
2) мГстяться в мiжнародно-правовиx нормах, яы визначають основш сощальш права, у тому числ сiмей з дГтьми, багатодгтних, неповних i малозабезпе-чених сiмей, дiтей-сирiт i дiтей, позбавлених батьювського пiклування, iнвалiдiв ¡з дитинства i дггей-швалщв, встановлюють види соцiальниx допомог, послуг i порядок ïx надання, а також вщповщш сощальш гарантп ïx сощального захисту;
3) залежно ввд суб'ектв прийняття мГжнародно-правових стандартв сощ-ального захисту сГм'1, дитинства, материнства й батьывства подгляються на мГжнародш, мГждержавш, мГжурядовц
4) е у бгльшост випадюв обов'язковими для держав-шдписантв [12, с. 14].
Шдсумовуючи, вважаемо за доцгльне шдтримати запропоновану класифГ-
кащю мГжнародно-правових стандартГв сощального захисту сГм'1, дитинства, материнства й батьывства:
- залежно вгд характеру i ступеня обов'язковост документа, в якому вони мГстяться: а) деклараци; б) пакти; в) конвенцп; г) рекомендаций д) харти; е) кодекси; е) мГждержавн договори (багатосторонш, двосторонш), мГжурядовГ договори, мГжвгдомчГ договори;
- за суб'ектом прийняття мГжнародного документа, в якому мктяться стандарти сощального захисту сГм'1, дитинства, материнства й батьювства, на зафжсоваш в актах: а) ООН (Оргашзацп Об'еднаних Нацш); б) МОП (МГжна-родно'1 оргашзацп пращ); в) Ради бвропи; г) СНД (Сшвдружност Незалежних Держав); д) держав, урядГв краш, окремих ведомств (БолгарГя, Естошя, 1спашя, ЛатвГя, Литва, ПортугалГя, Польща, Румушя, Словаччина, Угорщина, ЧехГя);
- за сферою дп мГжнародних документв: а) ушверсальт (як повинт вико-нуватися i дотримуватися бгльшГстю краш), наприклад, мГжнародн документи ООН, МОП тощо; б) регюнальш (ri, як чиню в межах конкретного регюну), наприклад, бС, СНД; в) двосторонш (мГжнародн норми обов'язковГ ильки для краш, як шдписали вщповщт угоди у сферГ сощального захисту) [13, с. 26].
Висновки. У сучасних умовах питання шдвищення рГвня сощального захисту як окремо'1 особи (шдивщуальний рГвень), так i сГмей, у тому числГ з дГтьми (колективний рГвень) е одним ¡з тих, що активно вивчаеться й дискутуеться. З огляду на обрання европейського вектору розвитку Укра1Ш необхщно привести приписи нащонального права у вщповщшсть до европейських стандартв.
Вважаемо, що з позицп державного управлшня при розробленш й прийнятт акпв, спрямованих на шдвищення ефективност як державно'1 полiтики щодо дiтей в УкраМ, так i ïï реалiзащï, доцiльно застосовувати термiн «сощально-пра-вовий захист дгтей», який мае два аспекти: 1) сощальний захист длей (надання соцiальноï допомоги, пенсiй, сощальних шльг, соцiальних послуг тощо); 2) пра-вовий захист дiтей.
Список лггератури:
1. Конститущя Украши ввд 28.06.1996 р. № 254r/96-VR. В1домост1 Верховног Ради Украти. 1996. № 30. Ст. 141.
2. Турута О. В. Сощальш права людини в Укра'М. Науковий вкник Ужгородського нащональ-ного утверситету : Сергя: Право. Ужгород : Видавничий д1м «Гельветика», 2014. Вип. 24. Т. 1. С. 112-115. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/7153 (дата звернення: 08.01.2019).
3. Барабаш Ю. Г. Сощальш права громадян та можливосп 1х захисту Конституцшним Судом Украши: (частина друга). Публгчне право. 2012. № 1. С. 15-23.
4. Ковтун В. I. Сощальш права в аспект системи прав людини. Право i суспыьство. 2016. № 3. URL: http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2016/3_2016/part_1/6.pdf (дата звернення: 08.01.2019).
5. Рабшович П. М. Сощальне право: деяю питання загально1 теорп. Право Украти. 2003. № 1. С. 103-106. URL: http://www.info-pressa.com/number-2-36.html. (дата звернення: 09.01.2019).
6. Права человека : учебник [для вузов] / отв. ред. Е. А. Лукашева. Москва : НОРМА-ИНФРАМ, 2001. 573 с.
7. Сощальш права людини та 1х державне забезпечення: сучасш тенденцп розвитку URL: https://readbookz.net/book/173/5548.html (дата звернення: 09.01.2019).
8. Основы правоведения : учебное пособие / под ред. С. В. Кивалова, М. Ф. Орзиха. Одесса : Астропринт, 2000. С. 81-82.
9. Кривачук Л. Концептуальш основи формування та реалiзащï державно1 полиики у сферi сощально-правового захисту дггей. URL: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2012/2012_02(13)/ 12klfpzd.pdf (дата звернення: 10.01.2019).
10. Кайтанський О. С., Бориченко К. В. Право та iнновацiï. 2016. № 3 (15). С. 104-109.
11. Угода про асощащю мiж Украшою, з одше1 сторони, та бвропейським Союзом, бвро-пейським ствтовариством з атомно1 енергп i 1хшми державами-членами, з шшо1 сторони. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011 (дата звернення: 08.01.2019).
12. Ошщенко Н. М., Львова О. Л., Сунегш С. О. Права i свободи дитини: вступ до проблеми. Часопис Кшвського унюерситету права. 2013. № 2. С. 13-17.
13. Бурлака О. С. Щодо ]шжнародно-правових стандарпв сощального захисту ам'1, дитинства, материнства та батьювства. Прикарпатський юридичний вкник. 2015. № 3 (9). С. 25-29.
References:
1. Konstytutsiia Ukrainy vid 28.06.1996 r. №254k/96-VR. (1996). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 30, art. 141.
2. Turuta, O.V. (2014). Sotsialni prava liudyny v Ukraini [Social rights in Ukraine]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu : Seriia: Pravo, issue 24, Vol. 1, 112-115. Uzhhorod: Vydavnychyi dim «Helvetyka». URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/7153 [in Ukrainian].
3. Barabash, Yu.H. (2012). Sotsialni prava hromadian ta mozhlyvosti yikh zakhystu Konstytutsiinym Sudom Ukrainy (part two) [Social rights and opportunities by the Constitutional Court of Ukraine (part two)]. Publichne pravo, 1 (5), 15-23 [in Ukrainian].
4. Kovtun, V.I. (2016). Sotsialni prava v aspekti systemy prav liudyny. Rozbudova derzhavy i prava: pytannia teorii ta konstytutsiinoi praktyky Pravo i suspilstvo, 3, 17-21. URL: http://www. pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2016/3_2016/part_1/6.pdf [in Ukrainian].
5. Rabinovych, P.M. (2003). Sotsialne pravo: deiaki pytannia zahalnoi teorii. Pravo Ukrainy -Law of Ukraine, 1, 103-106. URL: http://www.info-pressa.com/number-2-36.html [in Ukrainian].
6. Lukasheva, E.A. (Ed.). (2001). Prava cheloveka. Moscow: NORMA-INFRAM [in Russian].
7. Sotsialni prava liudyny ta yikh derzhavne zabezpechennia: suchasni tendentsii rozvytku. URL: https://readbookz.net/book/173/5548.html [in Ukrainian].
8. Kivalov, S.V., Orzih, M.F. (Eds.). (2000). Osnovy pravovedenija. Odessa: Astroprint [in Russian].
9. Kryvachuk, L. Kontseptualni osnovy formuvannia ta realizatsii derzhavnoi polityky u sferi sotsialno-pravovoho zakhystu ditei. URL: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2012/2012_02(13)/ 12klfpzd.pdf [in Ukrainian].
10. Kaitanskyi, O.S., Borychenko, K.V. (2016). Pravo ta innovatsii, 3 (15), 104-109 [in Ukrainian].
11. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011 [in Ukrainian].
12. Onishchenko, N.M., Lvova, O.L., Suniehin, S.O. (2013). Prava i svobody dytyny: vstup do problemy. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 2, 13-17 [in Ukrainian].
13. Burlaka, O.S. (2015). Shchodo mizhnarodno-pravovykh standartiv sotsialnoho zakhystu simi, dytynstva, materynstva ta batkivstva. Prykarpatskyi yurydychnyi visnyk, 3 (9), 25-29 [in Ukrainian].
Yarygina E. P., PhD in Law, Assistant of Department of Labor Law, Yaroslav Mudriy National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : lizok2805@gmail.com ; ORCID 0000-0001-7741-7419
The family rights of children on social protection as a composition of social human rights and citizenship: domestic and european context
The article deals with the approaches of scholars to the distinction of social rights of man and citizen in general and their constituent right to social protection, and analyzed the norms of the international documents in which they are consolidated. It is stressed that there is a need to bring the requirements of national law in line with European standards in order to achieve a sufficient standard of living for the population, which is the basis of social well-being of the countries. It is proposed to use the term "social and legal protection".
Based on the results of the comparative analysis of international and regional standards of the rights of the child and national legislation in the field of social rights of the child, it was stated that it is possible to speak about the high degree of their correlation. It was emphasized that the material norms, which establish the rights of the child, correspond to international and to a large extent to European standards, and the organizational "block" of social law needs to be changed due to the imperfection of the national social security system.
Keywords: social rights of man and citizen; social protection; families with children; convention; covenant; social and legal protection.
Рекомендоване цитування: Яригша С. П. Право имей i3 дггьми на сощальний захист як складова сощальних прав людини i громадянина: вичизняний i европейський контекст. Про-блеми законность 2019. Вип. 145. С. 118-128. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.145.156096.
Suggested Citation: Yarygina, E.P. (2019). Pravo simei iz ditmy na sotsialnyi zakhyst yak skladova sotsialnykh prav liudyny i hromadianyna: vitchyznianyi i yevropeiskyi kontekst [The family rights of children on social protection as a composition of social human rights and citizenship: domestic and european context]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 145, 118-128. doi: https:// doi.org/10.21564/2414-990x.145.156096 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 08.02.2019 р.
