CC BY
26
11. Skliarov Yela, Martyniuk IO, Lemishko BB, Sanolohiia i valeolohiia - dvi rivnoznachni haluzi medytsyny. Praktychna medytsyna. 2003 Trav 12;9(5):120-2.
12. Sorokina SI, Teslenko OI, Sorokina YeO.Formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia studentiv-medykiv za dopomohoiu okremykh inovatsiinykh osvitnikh tekhnolohii. Materialy Vseukr. navch.- metod. konf. Formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia studentiv-medykiv zasobamy osvity; 2011 Kvit 22-24; Poltava. Poltava: UMSA; 2011, s.88-89.
13. TDMU. Metodychna vkazivka dlia praktychnoho zaniattia z dystsypliny «vydy ozdorovcho-rekreatsiinoi rukhovoi aktyvnosti» dlia studentiv I kursu medychnoho fakultetu [Internet]. Ternopil: TDMU; 2014 [onovleno 2014 Sich 14; tsytovano 2017 Zhov 15]. Dostupno: http://intranet.tdmu.edu.ua /data/kafedra/internal/fiz_reabil/ metod_rozrobky/uk/med/ health/ptn/.htm
14. Shemyhon NIu. Formuvannia tsinnisnykh oriientatsii maibutnikh pedahohiv u protsesi profesiinoi pidhotovky [avtoreferat]. Kharkiv: Khark. nats. ped. un-t; 2008. 21 s.
ФОРМИРОВАНИЕ ЦЕННОСТНОГО ОТНОШЕНИЯ К
ЗДОРОВЬЮ СТУДЕНТОВ-МЕДИКОВ В УСЛОВИЯХ УЧЕБНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА Скринник Е.А.
Определены особенности формирования ценностного отношения к здоровью и здоровому образу жизни студентов-медиков в условиях учебно-воспитательного процесса высшего медицинского учебного заведения. Раскрыто содержание понятий ценности здоровья и ценности здорового образа жизни. Определено значение аксиологии, деонтологии, валеологии и физического воспитания в профессиональной подготовке будущих врачей.
Ключевые слова: ценности здоровья, студенты-медики, профессиональная подготовка.
Стаття надшшла 12.11.2017 р.
FORMING OF VALUED ATTITUDE TO HEALTH OF MEDICAL STUDENTS IN THE CONDITIONS OF EDUCATIONAL PROCESS Skrinnik Je. A.
Peculiarities of forming the valued attitude to the health and healthy lifestyle of medical students in the conditions of the educational process at the higher medical educational establishment are determined. The content of the notions "value of health" and "value of the healthy lifestyle" is disclosed. The importance of axiology, deontology, valeology and physical education in training the future doctors has been determined.
Key words: value of health, medical students, training.
DOI 10.26.724 / 2079-8334-2018-1-63-216-223 УДК 342.7
ПРАВО НА ЖИТТЯ: СУЧАСНИИ МЕДИЧНИИ ТА ПРАВОВИИ КОНТЕКСТ
e-mail: olga_sovgiria@ukr.net
У дослщженш охарактеризовано сучасш медико-npaBOBÍ аспекти права на життя, серед яких проблеми щодо: часових меж поняття "життя" та права жшки виршувати питання про припинення ваптносп (право на аборт); евтаназп (зокрема, дитячо!); використання ембрюшв у медичних щлях; репродуктивних технологш, клонування, сурогатного материнства. В частиш характеристики проблеми правового регулювання трансплантаци в Украш наведено найважлив^ мiжнароднi стандарти, проаналiзовано законодавство Укра!ни, окреслено способи подолання проблем правового регулювання. Також проаналiзовано модель оргашзацп трансплантацш в 1спани. Така модель мае свою назву - MODELO ESPAÑOL (юпанська модель) i рекомендована ВООЗ як зразкова для застосування в шших державах.
Kto40bí слова: право на життя, правовi аспекти: трансплантаци, використання ембрюшв людини, евтаназп.
Вщповщно до статп 27 Конституцп Украши [10], кожна людина мае невщ'емне право на життя. Нгхто не може бути свавшьно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен мае право захищати свое життя i здоров'я, життя i здоров'я шших людей вщ протиправних посягань. У зв'язку i3 надзвичайною потужнiстю наукових технологш наука та техшка стають одночасно i величезною надiею для людського прогресу, i однiею з найбшьш серйозних загроз, що вимагае шших пiдходiв до етично! оцiнки та правового регулювання ix результатiв. У силу цього протирiччя формуеться бюетика як система знань про меж (зокрема, i в першу чергу правов^ допустимого манiпулювання життям та смертю людини.
Метою роботи було визначити сучасш медико-правовi аспекти права на життя, серед яких проблеми щодо: часових меж поняття "життя" та права жшки виршувати питання про припинення ваптносп (право на аборт).
MaTepiai та методи дослвдження. В робот! визначеш сучасний стан правового регулювання за законодавством Украши; проблеми реалiзацii вщповщних правових норм; досвщ зарубiжних кран; пропозицii iз вдосконалення правового регулювання в Украш.
Результати дослвдження та ix обговорення. Групу прав людини, що випливають iз реалiзацii права на життя, пропонують визначати як права нового поколшня, називаючи ix бiологiчними (соматичними, фiзичними, особистiсними, вiтальними, бiотеxнологiчними) правами, що е суб'ективними правами та визначаються бюлопчною структурою оргашзму людини, його бюлопчними потребами [21]. Отже, розглянемо деяю проблеми правового регулювання права людини на життя в контекст! комплексних медичних та правових проблем.
1. Проблема часових меж поняття "життя" та право жшки виршувати питання про припинення ваптност (право на аборт). Почати характеристику теоретичних основ цього питання слщ iз того, що серед правниюв немае едино'1' точки зору, вщносно того, що вважати початком життя людини: i'i перебування в утробi матерi чи момент народження? При цьому, в якост моменту народження пропонуеться розглядати як момент вщдшення дитини вщ матер^ так i момент початку фiзiологiчниx або штучних пологiв. Зазначена проблема була предметом розгляду Свропейського суду з прав людини (дат — ССПЛ), результатом чого стало ршення цiеi установи шд назвою "Во проти Францп" (Vo v. France) (2004) [31] (слщ
зазначити, що вщповщно до статп 17 Закону Укра'ши "Про виконання рiшень та застосування практики Свропейського суду з прав людини" [25] Суди застосовують при розглядi справ Конвенцiю та практику Суду як джерело права). Коротко суть справи полягала в тому що, лкар переплутавши пащенток з однаковими прiзвищами Во, здйснив медичнi манiпуляцii, наслiдком чого стала загибель здорового ембрюна пацiентки з великим (24 тижш) строком ваптносп. В результат! постало питання: чи можна притягти лiкаря до вщповщальносп за злочин зi складом "ненавмисне вбивство людини"? У зазначеному ршенш ССПЛ дiйшов висновку, що питання про те, з якого моменту виникае право людини на життя, повинно виршуватись на нащональному рiвнi, осюльки, по-перше, у бiльшостi держав серед тих, ro^i ратифiкували Свропейську конвенцiю про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, Франщя, це питання однозначно не виршене i залишаеться предметом публiчних дебаив; по-друге, мiж европейськими державами загалом немае правового чи наукового консенсусу щодо визначення початкового моменту життя. Також у Ршенш зазначено, що природа i правовий статус ембрюна чи плода не е визначений на европейському рiвнi загалом. Принаймш бшьшють европейських держав визнають, що людський ембрiон належить до людського роду. На думку Суду, потенщал i здатнiсть ембрiона людини стати людиною потребують його захисту в iм'я людсько'' гiдностi. Розвиваючи далi цю думку, ССПЛ звертався i до проблематики права жшки самостйно вирiшувати питання про аборт в контекст! того, кого потрiбно захищати в першу чергу — здорову жшку, яка вже е сформованим повнощнним членом суспiльства, чи плщ, який в силу багатьох фактов може не народитися взагалi, або народитися мертвим? Свропейський суд частково дав вщповщь на це запитання у справi "Патон проти Сполученого Королiвства" (Paton vs UK) [29] та визначив, що право, передбачене ст. 2 Свропейсько'' конвенцй про захист прав людини та основоположних свобод (право на життя), передбачае право на аборт на раншх стадiях ваптносп, як споаб захисту здоров'я i життя жшки. У зв'язку iз низьким рiвнем життя в Укра'ш окремо варто звернути увагу на позищю ССПЛ у випадку здiйснення аборту за сощальними показниками в межах визначених законодавством медичних тдстав та обмежень. Так, у справi "Ейч. проти Норвегй" [28] (H. vs Norway) ССПЛ постановив, що законний аборт, вчинений на 14 тижш за встановленими в закош тдставами, якщо ваптнють, народження або турбота про дитину можуть поставити жшку в важку життеву ситуацiю, не е порушенням ст. 2. (права на життя). Право жшки вшьно вирiшувати питання про народження дитини на сьогодш часто закршлюеться у новiтнiх конститущях (прийнятих наприкiнцi ХХ столiття i шзнше). Так, Конституцiя Сербй [8] встановлюе, що життя людини недоторканне (стаття 14), але разом iз тим, вiдповiдно до статт 27, право людини - вшьно виршувати про народження дитини. Конститущя Словенй [9] у статт 55 встановлюе, що ршення про народження дитини приймаеться вшьно, що гарантуеться державою, яка створюе умови для прийняття батьками ршення про народження дтей. Як вщомо, в окремих католицьких та мусульманських кра'нах аборт забороняеться законодавчо (повнютю або окрiм виняткових випадюв). У розрiзi сучасних тенденцй розвитку бiоетики прикметно те, що католицька церква, рiзнi релiгiйнi громади, неурядовi органiзацii, яю борються за заборону абор™, виступають також за те, щоб разом iз забороною аборта заборонити i дослiдження в галузi трансплантацй стовбурових клiтин та способи лкування з 'х застосуванням [17].
За законодавством Укра'ши ненароджена ютота не розглядаеться як людина, хоча в окремих випадках можуть захищатися штереси зачато'', але ще ненароджено'' дитини (частина 2 статп 25 Цившьного кодексу Укра'ши [22]). Аналiз змiсту Наказу МОЗ Укра'ши вiд 29. 03. 2006 р. № 179 [14] дае шдстави стверджувати про те, що критерй початку життя людини визначаються в ушсон iз позицiею наведеною в ршеннях ССПЛ, охарактеризованих вище. Так, згщно iз зазначеним Наказом розрiзняються поняття: плiд, тобто внутрiшньоутробний продукт зачаття, починаючи з повного 12-го тижня ваптносп до вигнання/вилучення з оргашзму матерi (пункт 1.4. Наказу), та живонароджена дитина (пункти 2.5.-2.8. Наказу). В зазначених пунктах (2.5.-2.8.) факт визнання за плодом статусу дитини пов'язуеться iз И в^шенням вщ оргашзму матера Що стосуеться визначення моменту смерт людини, то це питання в Украш визначено законодавчо. Так, вщповщно до частин 1, 2 стати 15 Закону Укра'ши "Про трансплантацiю органiв та шших анатомiчних матерiалiв людинi" вщ 16. 07. 1999 р., зi змiнами, людина вважаеться померлою з моменту, коли встановлена смерть И мозку. Смерть мозку означае повну i незворотну втрату всiх його функцй. Момент смертi мозку може бути встановлено, якщо виключеш ва iншi можливi за даних обставин причини втрати свiдомостi та реакцй органiзму. Дiагностичнi критерй смерт мозку та процедура констатацй моменту смерт людини встановленi наказом Мiнiстерства охорони здоров'я Укра'ни "Про встановлення дiагностичних критерйв смертi мозку та процедури констатаци моменту смерт людини" вщ 23. 09. 2013 р. № 821 [13]. Нормативне закршлення таких критерйв е особливо важливим у зв'язку iз дiяльнiстю, пов'язаною з трансплантащею органiв, про що детально йтиметься далг
2. Проблема трансплантацй оргашв, шших анатом1чних матер1ал1в людиш та донорства.
Досягнення сучасно'' медицини дозволяють у багатьох випадках зберегти життя або полшшити його яюсть. При цьому одним з найбшьш ефективних i реальних способiв досягнення таких результата е трансплантацiя. На сьогодш св^овим лiдером у галузi трансплантацй е Iспанiя. Показники ще'' кра'ни такi: 14 трансплантацiй щодня, 46,9 донорiв на мiльйон населення, за останш три роки кшьюсть донорiв збiльшилася на 30%. Останнш показник е удвiчi бiльше шж загалом в СС (21,5) i значно вище таких кра'н як США (30,8), Франщя (28,7) та Великобриташя (21,6). За 2017 рж в 1спани' було проведено 5261 трансплантащю, що вперше перевищило цифру 5000 трансплантата. При цьому, прикметно, що бшьше половини донорiв мають вк бiльше 60 рокiв i майже третина — понад 70 роюв. Вж рекорду донорiв становив 94 роки при трансплантацй печшки. Середнш вiк донорiв узгоджуеться з пащентами, якi отримують цi органи [38].В Укра'ш у 2017 рощ було виконано лише 126 операцш iз трансплантацй, з них 119 - трансплантацй нирки, 5 трансплантацй печшки та 1 - легеш. До того ж, бшьшють цих трансплантацй виконаш вщ живого родинного донора, а трансплантацй вщ донора-трупа - лише двi [11]. Отже, проаналiзуемо проблеми правового регулювання трансплантацй в Укра'ш (зокрема, наведемо найважлив^ мiжнароднi стандарти в цiй сфер^, окреслимо способи 'х подолання та визначимо модель оргашзацп трансплантацiй в 1спанп. Така модель мае свою назву - MODELO ESPAÑOL (юпанська модель) i рекомендована ВООЗ для застосування в шших державах. Законодавча регламентащя трансплантащя в Укра'ш включае, в перш чергу, Закон Укра'ни "Про трансплантацiю органiв та шших анатомiчних матерiалiв людинi" вiд 16 липня 1999 року, зi змшами. Однак цей Закон не розв'язуе сучасш проблеми в цiй сфер^ що буде показано нами дал^ Так, у першу чергу, при здйсненш законодавчого регулювання питань трансплантацй важливо визначитися iз концептуальними принципами, що покладаються в основу такого регулювання. Розглянемо окремi Керiвнi принципи ВООЗ по трансплантацй людських ттин, тканин i органiв [18], найбшьш проблемш з позицiй 'х правового регулювання та реалiзацй в Укра'ш.
1. Принцип того, що для проведення трансплантацй ттини, тканини i органи можуть бути вилучеш з тш померлих в раз^ якщо: (а) отримано згоду в форм^ яко'' вимагае закон, i (b) немае пiдстав вважати, що померла особа заперечувала проти такого вилучення. В сист^ чiтко виражено'' згоди, яку iнодi називають системою "презумпцй незгоди" ("opting in"), ттини,
тканини i органи можуть бути вилучеш з т!ла померлого в раз!, якщо померлим за життя було недвозначно заявлено згоду на таке вилучення. Залежно вiд iснуючого в кра!ш закону виявлення згоди допускаеться в уснш формi або може бути зафксовано в карт! донора, водшських правах або посвiдчення особи, або в медичнш карт! або в реестр! донорiв. У разi, якщо померлий при житт! не залишив нi позитивного, нi чiтко негативного ставлення до вилучення органу, дозвш мае бути отримано вiд уповноваженого в правовому порядку особи, яким зазвичай е член ам'!. Друга система, яка е системою передбачувано! згоди, - шакше И називають "презумпщею згоди" ("opting (or contracting) out") - дозволяе здшснити вилучення матерiалу з т!ла померлого для трансплантацп (i в рядi кра!н - для анатомiчного вивчення або в наукових щлях) в рам, якщо померлий при життi не висловив свого заперечення проти вилучення органу, яке мае бути зафксовано в офщшному документ! в установленому порядку, або в раз!, якщо шформована сторона не доведе до вщома про заперечення, висловленiй при житт! померлим проти вилучення органу для трансплантацп. З огляду на важливють отримання згоди з етично! точки зору, така система повинна забезпечити повну шформовашсть людей щодо юнуючо! пол!тики i надання !м безперешкодно! можливостi пiти по шляху незгоди. За статистикою, в Укра!ш 63% респондента пiдтримують право людини на пожертву сво!х органiв тсля смертi, щоб врятувати або покращити життя iнших людей [11]. Але за станом на лютий 2018 року презумпщя згоди для трансплантацп за законодавством Укра!ни не закршлена. Однак, насправдi в свт успiшно iснують обидвi моделi. I процвтання трансплантолог!! як методу лкування залежить зовсiм не вiд цього. На трупну трансплантологiю впливае два фактори: як!сть i доступн!сть штенсивно! терапп при лiкування тяжких уражень головного мозку та стан трансплант-координацiйноi служби [1], про критер!! належно! органiзацii яко! йтиметься дал!
2. Принцип того, що лкар^ як! засвiдчують факт смерт! потенцшного донора, не повинн! брати участь безпосередньо у вилученш у нього кйтин, тканин або орган!в або в наступних процедурах пересадки. Не повинн! вони бути й лкарями, що л!кують потенцшних рецип!ент!в таких кйтин, тканин або орган!в. Реайзащя цього принципу трансплантолог!! в Укра!ш е ускладненою. Так, на думку фах!вщв, за !снуючого правового регулювання зазначеного питання, н! л!кар, ш л!карня не зац!кавлен! н!як у проведенш додатково! складно! операцп з вилучення трупних орган!в для трансплантац!!, оск!льки додаткова операц!я не оплачуеться. У зв'язку !з цим, пропонуеться комплексне ршення проблеми. З одного боку -автоном!защя медичних заклад!в, коли вони будуть отримувати кошти за кожну проведену операщю, а не за к!льк!сть дн!в, коли теоретично хвор! лежать у стащонар! З шшого - створення системи трансплант-координатор!в, як! будуть працювати у ключових районах област!. Це будуть лкар! (бажано анестез!ологи), як! пройдуть додаткове навчання, що зменшить ризик лкарсько! помилки при констатацп смерт! мозку та забор! оргашв i тканин. Вдалим вар!антом матер!ально! мотивац!! для них буде отримання грошово! компенсацп при кожному вдалому забор! оргашв або певного вщсотка в!д суми усп!шно! операцп пересадки цих оргашв [1]. Загалом модель госттально! трансплант-координацп i в!дпов!дно алгоритм ! правового регулювання мають виглядати наступним чином: поява потенцшного донора в однш лкарш - забезпечення невщкладно! д!агностики смерт! мозку - подальше шформування заклад!в охорони здоров'я, в яких проводиться трансплантащя - розмова з родичами (законними представниками) потенцшного донора для отримання шформовано! згоди на вилучення оргашв -здшснення ус!х необхщних обстежень та кондицюнування потенц!йного донора-трупа до прибуття бригади вилучення донорських орган!в - ви!зд (вил!т) бригади для забору i транспортування орган!в - виклик пащента з списку оч!кування -проведення операц!! - п!сляоперац!йне спостереження пащента. Для налагодження роботи на цьому ланцюжку, МОЗ Укра!ни !н!ц!ювало внесення змш до посадово! !нструкц!! лкаря-анестезюлога. В!дтепер л!кар-анестез!олог мае право д!агностувати смерть мозку, виконувати заходи "кондицюнування" для збереження оргашв та/або тканин померлого для трансплантац!!, а також саме лкар-анестезюлог буде вщповщальною особою в заклад! охорони здоров'я за трансплант-координащю. Змши до Дов!дника квайфкацшних характеристик профес!й прац!вник!в у частиш посадово! шструкцп для л!каря-анестез!олога 14 вересня 2017 року були погоджеш Мшютерством соц!ально! пол!тики Укра!ни, з цього ж дня набрав чинност! наказ, який затверджуе ц! змши [11]. Так, зпдно !з зазначеним Наказом МОЗ Укра!ни в!д 14. 09. 2017 р. № 1085 [12] лжар-анестезюлог проводить у встановленому порядку заходи з шдтвердження д!агнозу смерт! мозку, виконуе заходи «кондицюнування» для збереження оргашв та/або тканин померлого для трансплантац!!. Виконуе функцп та е вщповщальною особою в заклад! охорони здоров'я за трансплант-координащю.
3. Принцип того, що для пересадки слщ максимально можливим чином брати органи у померлих, однак здшснювати безоплатну передачу оргашв при житт! можуть i особи, як! досягли повнол!ття, вщповщно до юнуючих в кра!ш нормативно-правових акпв. За загальним правилом, жив! донори повинн! знаходитися в генетичному, правовому або емоцшному зв'язку з! сво!ми рецип!ентами. Донорство за життя прийнятне в раз! отримання шформовано'! i добровшьно! згоди донора, в раз! забезпечення професшного догляду за донорами та належно! орган!зац!! подальшого спостереження, а також за умови сумлшного використання критер!!в в!дбору донор!в i проведення контролю за цим процесом. Жив! донори повинн! бути пошформоваш вичерпним чином i в зрозумшй форм! про можлив! ризики, переваги та наслщки надання людського матер!алу; вони повинн! бути д!ездатними, а також мати здатшсть анал!зувати шформащю; вони повинн! д!яти на основ! свое! добро! вол! i бути вшьними в!д будь-якого було тиску або примусу. Основною проблемою для Укра!ни в частиш реал!зацп цього принципу е те, що зг!дно !з частиною 5 статт! 12 Закону Укра!ни "Про трансплантац!ю оргашв та шших анатом!чних матер!ал!в людиш" взяття гомотрансплантата (за винятком анатом!чних матер!ал!в, здатних до регенерац!!) у живого донора допускаеться у випадках, коли рецишент i донор перебувають у шлюб! або е близькими родичами (батько, мати, син, дочка, дщ, баба, онук, онука, брат, сестра, дядько, т!тка, плем!нник, племшниця). Таким чином, в Укра!н! живе донорство обмежене лише генетичною складовою, тод! як за цитованим вище м!жнародним стандартом живим донором також може бути особа, що перебувае в правовому або емоцшному зв'язку !з рецишентом. Кр!м того, важливим е те, що кр!м права на життя, вщносини у сфер! трансплантолог!! зачшають i право пащента на ф!зичну (т!лесну) недоторканн!сть, що е одним !з особистих конституцшних прав. Так, в!дпов!дно до статт! 29 Конституцп Укра!ни кожна людина мае право на свободу та особисту недоторканшсть. У контекст! трансплантолог!! право на недоторканшсть розглядаеться як неможливють здшснення як вилучення органу або тканини, так i пересадки трансплантанта без отримання добровшьно! шформовано! згоди. Тут обов'язковим е якомога повнше обговорення пропоновано! процедури з донором i рецишентом (законними представниками). Лжар повинен бути об'ективним при обговоренш процедури, при наданш шформацп стосовно ризику i можливих небезпек, при поясненш можливих альтернативних процедур. А також вш не повинен шдтримувати оч!кування пац!ент!в та !х представник!в, що не виправдан! обставинами [16]. Принцип того, що надання кл!тин, тканин i орган!в живим донором здшснюеться т!льки на безоплатнш основ!, без яко!сь грошово! виплати або шшо! винагороди в грошовому вираженш. Необх!дно заборонити покупку або пропозищю про покупку кл!тин, тканин або оргашв для трансплантац!!, або !х продаж живим донором або найближчим родичем померлого. Заборона на продаж або кушвлю кйтин, тканин або оргашв не
виключае вщшкодування розумних i таких, що шддаються контролю витрат, понесених донором, включаючи втрату доходу, або оплату витрат, пов'язаних з доглядом, обробкою, збереженням i передачею людських клiтин, тканин або оргашв для трансплантацй. Отже, основною метою описаного принципу е декомерщалГзащя трансплантацй. Загальновизнаним свiтовим стандартом у сферi трансплантолог!! е те, що практика лкування, так званих комерцшних хворих, коли останнi шляхом внесення грошових сум за надання платних медичних послуг у виглядi трансплантацй отримують необхiдний трансплантат поза офщшно! черги, не повинна поширюватись. Аргументи на користь такого тдходу обумовлюеться: конституцiйно визначеним принципом безкоштовност медично! допомоги, що не мае обмежень залежно вiд матерiального або шшого статусу людини; трансплантацiя застосовуеться як крайнш засiб лiкування, коли вс iншi методи лiкування неефективнц в основi надання можливост отримати необхщний орган або тканину повинне знаходитись правило сощально! справедливостi. Закон Укра!'ни "Про трансплантацiю органiв та шших анатомiчних матерiалiв людини" (стаття 18) встановлюе, що укладання угод, що передбачають кутвлю продаж оргашв або шших анатомiчних матерiалiв людини, за винятком юсткового мозку, забороняеться. Вщповщно до частини 3 статп 14 зазначеного Закону за бажанням повнолйньо! дГездатно! особи у не! може бути взято на збертання за И рахунок юстковий мозок з метою використання у разi потреби для аутотрансплантацй. За згодою донора його юстковий мозок може бути надано безоплатно або за плату для трансплантацй шшш особ! Для пращвниюв, зайнятих на роботах iз пщвищеним ризиком ураження кровотворно! системи, взяття юсткового мозку та його збершання здiйснюються за рахунок роботодавця. Порядок взяття, зберiгання i використання юсткового мозку встановлюеться Кабшетом Мiнiстрiв Укра!'ни. Вiдповiдно до частини 4 стати 2 Закону Украши "Про донорство кровi та И компонента" вiд 23. 06. 1995 р., зi змiнами [24], за особистим визначенням донора давання кровi та (або) И компонента може здшснюватися безоплатно або з оплатою, порядок яко! встановлюеться Кабшетом МшстрГв Украши. Також Закон Украши "Про трансплантащю оргашв та шших анатомГчних матерiалiв людини" визначае, що дiяльнiсть, пов'язана з трансплантацiею, фiнансуеться за рахунок кош™ Державного бюджету Украши та мюцевих бюджета Крiм того, додаткове фшансування може здiйснюватися за рахунок кошта, видiлених на реалiзацiю заходiв, що передбаченi вiдповiдними програмами, доходiв вiд реалГзацй нових технологш та методiв, шшо! науково! продукцй, за виготовленi бiоiмплантанти, реактиви, апарати та обладнання, що застосовуються в медичнш практищ, а також за рахунок добровшьних внесюв юридичних i фiзичних осiб та iнших не заборонених законодавством надходжень.
За Кримшальним кодексом Украши передбачено таю склади злочинiв у сферi трансплантацiй: порушення встановленого законом порядку трансплантацй оргашв або тканин людини; вилучення у людини шляхом примушування або обману И оргашв або тканин з метою !'х трансплантацй; щ ж дй, вчинеш щодо особи, яка перебувала в безпорадному сташ або в матерiальнiй чи iншiй залежностi вiд винного; незаконна торпвля органами або тканинами людини; ва дй, передбaченi вище, вчиненi за попередньою змовою групою осiб, або участь у транснацюнальних оргaнiзaцiях, якi займаються такою дiяльнiстю (стаття 143 Кримiнaльного кодексу Украши). КрГм того, передбачений склад злочину "Насильницьке донорство" (стаття 144 Кримшального кодексу Укра!'ни). При цьому, слщ вiдмiтити, що певнi держави уникають жорстко! полiтики регулювання донорства. I нормативно закршлюють мехaнiзм надання донору компенсацй за певнi види анатомГчного мaтерiaлу. Наприклад, пiсля того, як держава почала платити донору за нирку 3000 долaрiв, а шшу компенсaцiю дозволила отримувати донору вщ реципiентa, щороку в 1раку стало здшснюватися 1300 пересадок, поршяно з тим, що в попередш роки таких операцш здiйснювaлось 100-150 [5]. Нелегальна скупка оргашв розвинена в таких крашах та регюнах, як Пакистан, Еквадор, Колумбiя, колишнi республга СРСР, Далекий Схщ. Клiенти - мешканщ розвинених кра!'н, переважно 1зрашю та США. У 2013 рощ ВООЗ домоглася, щоб у Перу ввели норму: трансплантащя оргашв шоземцю можлива лише у випадку, якщо вiн пiдтвердить, що прожив у Перу не менше двох роюв. Також вдалося досягти того, щоб у Кита! держава не використовувала органи страчених, якщо т й, головне, ва !хнi родичi не дадуть дозволу [42]. Отже, виходячи iз реaлiй життя, принцип декомерцюналГзацй трaнсплaнтaцiй не можна абсолютизувати. Однак важливо виробити концепцiю, чiткi критерй та меж1, за яких легальш трaнсплaнтaцi!' можуть мати комерцiйний характер. Окремi кроки вже зробленi в цьому напрямку американськими фaхiвцями. Так, американський дослiдник М. Черрi, стверджуе, що вiльний ринок нирок е законним i гуманним способом для зaкупiвлi та розподiлу людських оргашв. Це може бути навйь бшьш справедливим i сумiсним з багатьма захщними релiгiйними i фiлософськими традищями, нiж iснуючa блaгодiйнa основа. Зокрема, при ощнщ морального та етичного боку зазначено! проблеми М. Черрi пропонуе в якост основного аргументу iз даного питання розглядати аргумент порятунку життя людини та ставити частини тша людини в один ряд iз такими загальновизнаними свйовим спiвтовaриством цiнностями, як: рiвнiсть, свобода, людська гщшсть тощо [32]. Його позищю роздiляе А. Мейтас [27]. У зв'язку iз склaднiстю, комплексшстю та неоднознaчнiстю проблематики морально-етичних засад трансплантацй у зaрубiжних кра!нах виник та розвиваеться окремий пщроздш бюетики — трaнсплaнтaцiйнa етика [41]. Принцип того, що при розподш оргашв, клйин i тканин слiд керуватися клшчними критерiями та етичними нормами, а не мiркувaннями фiнaнсового або якого-небудь шшого характеру. Правила розподшу, яю встановлюються належним чином сформованими комйетами, повиннi бути справедливими, виправданими з точки зору зовншшх умов i прозорими. У сенсi реaлiзaцi! наведеного принципу важливим е дотримання черговост! згiдно так званого "листа очкування" трaнсплaнтaцi!', що визначае чергу для !! здiйснення. Такий лист е офщшним списком черговост! рецишентв, котрi чекають придатного для них органу або тканини. Принцип формування такого листа визначений в Додатковому протоюш до Конвенцй про права людини та бюмедицину щодо трансплантацй оргашв i тканин людини, ЕТ8 №186 вщ 24 сiчня 2002 року (пщписаний Укра!ною 26. 06. 2006 р. [3]), згщно iз статтею 3 якого тканини розпод^ються тiльки серед пaцiентiв з офщшного листа очiкувaння прозорим, об'ективним i належним чином, пiдтвердженим правилами i медичними показаннями.
У 2010 рощ ММстерство охорони здоров'я анонсувало створення Всеукра!нського реестру донорiв гемопоетичних стовбурових кйтин (кiсткового мозку). Аудит Рахунково! палати показав, що цей реестр на початок 2016 року нaлiчувaв 120 потенцшних донорiв, однак поповнявся дуже повiльно. 40 донорiв додали у 2013-му. Шсля 2013 р. реестр належно не ведеться, положення про нього не затверджене, i порядку поповнення його добровiльними донорами теж немае. 1нших претензiй щодо единого реестру в сферi трансплантацй в Укра!ш е немало. Особливо щодо вщсутносп системи мiжнaродно!' сшвпращ: порядку ввезення в Укра!ну i вивезення за !! межi трансплантата кiсткового мозку та способiв !х оплати, пошуку, доставки [1]. Запорукою усшшного налагодження трaнсплaнтaцi!' в держaвi е принцип iнтегрaцi! в мiжнaроднi трaнсплaнтологiчнi спiвтовaриствa. Однiею iз найвщомших на сьогоднi е трaнсплaнтaцiйнa система Еигойашркп! Ця система виникла в 1967 рощ.
Еигойашркп! несе вщповщальшсть за видiлення оргaнiв-донорiв в Австрй, Бельг!!, Хорват!!, Нiмеччинi, Угорщинi, Люксембурз^ Н!дерландах та Словенi!'. Ця м!жшродш спiльнa робота охоплюе вс! трансплантацшш лiкaрнi, лабораторГ! та
лкарш, де в1дбуваються пожертвування органв. У 2017 р. Eurotransplant в1дзначила свою 50-ту рiчницю. На порядку денному на майбутн роки ця органiзацiя плануе, зокрема, наступне: Розвивати програму "Кросовер", розроблену для тих випадгав, коли пряме пожертвування неможливе, а це означае, що пари-донори-реципiенти не спвпадають один з одним. У цих випадках можна об'еднати двi пари або ще бiльше, а донор в1д однiеï пари може пожертвувати орган одержувачу в1д друго'' пари i навпаки. В даний час ця кросоверська програма е суто внутршньою програмою, яка обмежуеться Eurotransplant у Шдерландах, Бельг!' та Австр!'. Поширювати трансплантацiю на новi типи органв, зокрема, пересадка обличчя та рук стае все б1льш поширеним явищем, але не е загальною процедурою в даний час. Це дуже склады процедури, вiдомi як Vascularised Composite Allographs (VCAs) , оскльки вони включають рiзнi типи тканин: в1д шири, до м'язово'' та к^тково'' тканини, вiд нервiв до кровоносних судин. Посилення сшвпращ та обмiн iнформацiею з шшими органiзацiями обмiну органами в Свроп! Зокрема, держави-члени Eurotransplant обов'язково мають надсилати всi вiдповiднi данi пюля кожно'' трансплантац!' до Eurotransplant. При цьому збшьшення кшькоси держав-членiв не е самоцшлю Eurotransplant. Зазначена органiзацiя виходить iз того, що варто допустити включення нових краïн-членiв у мережу лише якщо це створюе користь для пацiентiв, спiльноти, науки, та дае можливють створити прозору, добре функцюнуючу нацiональну систему трансплантацш у вiдповiднiй краïнi, i в юнцевому рахунку буде сприяти успшному мiжнародному спiвробiтництву. Однак Eurotransplant вщграе роль для пiдтримки iнших кра'н за допомогою чiтко визначених прозорих угод про навчання та пщгримку. Eurotransplant також прагне налагодити тюнш1 зв'язки з аналогiчними органiзацiями, такими як Agence de la Biomédicine у Франц!' та Blood and Transplant NHS у Сполученому Корол1вств1 [26]. Очевидно, що Укра'на потребуе штеграцй у мiжнароднi трансплантологiчнi сщвтовариства, однак цьому мае передувати значний обсяг комплексних перетворень у втизнянш систем! трансплантолог!' та охорони здоров'я. Також, характеризуючи сучасн1 тенденц!' трансплантологи, варто в1дзначити, що у зв'язку 1з нестачею донорських орган1в на сьогодн1 науковцями п1дн1маються питання розвитку опису, техн1чних характеристик i диференщаци можливостей використання штучних орган1в та органв, яга були клонован1 з стовбурових клтин та, в1дпов1дно, правового регулювання цих питань [17]. Так, зпдно 1з зв1том RIVMreport 360050011/2008 «Штучн органи: Стан справ за останн1м словом техн1ки для пристро'в на основ1 i кл1тинних / тканинних п1дход1в» штучн1 органи визначаються як продукти, яга призначен1 для використання (частково') п1дтримки, зам1ни або регенерац!' хворих, пошкоджених або повнютю не функц1ональних орган1в [40]. Псля загально'' характеристики правового регулювання та реального стану трансплантацш в Украш звернемося до досв1ду 1спан!', яка, як в1дзначалося вище, мае найбшьш прогресивну модель органзац!' ц1е'' справи в свт.
Так, у цлому усп1х ц1е'' модел1 пояснюеться комплексним пщходом, який охоплюе юридичн1, економ1чн1, пол1тичн1 та медичн1 аспекти. Серед них: Три р1вня координац!' трансплантац!': нац1ональний, рег1ональний та л1карняний. 1снуе м1жтеритор1альна рада як орган з координац!' та прийняття р1шень. Нацюнальна та рег1ональна координац1я являе собою поеднання чисто адмшютративного р1вня та професюнал1в. Вс1 техн1чн1 р1шення приймаються консенсусом в Комюй, утворен1й особами, в1дпов1дальними за нац1ональну координац1ю, i кожною автоном1ею (м1жтеритор1альна рада). У кожнш л1карн1 е координатор 1з питань трансплантац!', для якого встановлюються специф1чн1 вимоги, щоб забезпечити його максимальну незалежн1сть та неупереджен1сть. Серед таких вимог: координатор лжарн зазвичай е лжарем з заняттям в цьому завданн т1льки неповний робочий день; вш повинен працювати в 1ерарх1чнш залежност1 в1д управл1ння лжарнею (а не в1д команди трансплантат1в); координатор повинен бути функц1онально пов'язаний з регюнальною i нац1ональною координащею; координатори мають бути л1карями штенсивно'' терап!' через 'х велим можливост активно'' участ1 у донорств1 органв. Створюеться Центральний оф1с Нацюнально'' органзац!' з трансплантац!' як серв1сне агентство, що надае щдтримку вс1й систем!. Це включае в себе розподш орган1в, орган1зац1ю транспорту, управл1ння списками оч1кування, статистику, загальну i спец1ал1зовану 1нформац1ю i, в ц1лому, будь-яга да, яга можуть сприяти полшшенню процесу донорства та трансплантац!'. Пдтримка, яка надаеться цим центральним оф1сом i деякими рег1ональними в1дд1леннями, дуже важлива, особливо для невеликих лжарень, де неможливо зд1йснити весь процес без 'х допомоги. Велим зусилля в област безперервно'' осв1ти: як координатори, так i велика частина медичного персоналу, повинн здшснювати безперервне навчання, зм1ст якого пост1йно оновлюеться, вивчати загальн i конкретн1 курси по кожному з етапв процесу: скриншг донор1в, юридичн1 аспекти, с1мейне 1нтерв'ю, орган1зац1йн1 аспекти, управл1ння, зв'язок 1з ЗМ1. Л1карняна компенсац1я: д1яльн1сть з пересадки в невеликих лжарнях була б неможливою, якби не компенсац1я л1карням в1дпов1дними адм1н1страц1ями, яга повинн1 ф1нансувати д1яльн1сть 1з закуп1вл1 та пересадки орган1в. Велика увага прид1ляеться засобам масово'' шформацй: зокрема, регулярн зустр1ч1 з журнал1стами, навчальн курси з обм1ну 1нформац1ею для координатор1в, а також швидке реагування на несприятливу рекламу i кризов1 ситуац!' е важливими моментами в досягненн1 позитивного кл1мату для донорства органв в 1спан!'. Адекватне законодавство. 1стотною умовою е наявн1сть адекватного законодавства з ч1тким визначенням критерйв енцефально'' смерт1, умовами вилучення органв, в1дсутн1стю економ1чно'' мотивац!' тощо [34].
У межах нашого досл1дження важливо не лише охарактеризувати в1тчизнян1 проблеми та вказати на позитивний досв1д заруб1жних кра'н, а i визначити т1 умови, за наявност1 яких рецепц1я досв1ду цих кра'н е можливою та прийнятною для Укра'ни. Так, серед умов успшно'' рецепцй досв1ду MODELO ESPAÑOL називають наступн! Ун1версальне охоплення, тобто повне запозичення юпансько'' модел1 вимагае в якост важливо'' вимоги наявност1 Нацюнально'' системи охорони здоров'я з загальним охопленням. Застосування це'' модел1 в фрагментованш систем! охорони здоров'я можливе, але проблематичне. Економ1чн1 ресурси, призначен1 для охорони здоров'я, зазвичай вим1рюються у в1дсотках в1д ВВП, призначен1 для здоров'я, або бшьш граф1чно в евро / на жителя / на рж. Так само важливе i сп1вв1дношення державного / приватного вщсотгав. При цьому трансплантац1я не е розкшною медициною, обмеженою багатими кранами. Адекватне ф1нансування, безсумн1вно, необидне, 1снуе м1н1мальний р1вень, нижче якого неможливо розробити структуровану систему, але найбшьш важливим економ1чним аспектом е адекватне в1дшкодування л1карням за операцй з трансплантац!'. Кшьгасть доступних лжар1в та медсестер. Так, 1спан1я - кра'на з в1дносно великим числом лжар1в на тисячу жител1в, що дозволяе в1ддано виконувати координац1йн1 завдання. Навпаки, нестача лжар1в в деяких кра'нах ускладнюе реал1зац1ю аналопчно'' модел! Наявн1сть розвинутих техн1чних можливостей медично'' механ1чно'' вентиляц!'. В1дм1нност1 у вжовш п1рам1д1 населення. В1дм1нност1 у в1дсотках населення старше 60 роив, епщемюлопя населення з точки зору причин судинно'', травматично'' смерт1 тощо можуть мати важливий вплив на характеристики донор1в [35].
Отже, правов1, морально-етичн i загальн1 медичн1 аспекти трансплантацй вимагають подальшого вивчення з наступними пропозицями по удосконаленню законодавства Укра'ни в галуз1 пересадки орган1в та шших анатом1чних матер1ал1в людин1. Серед м1жнародних стандарт1в, на як1 варто ор1ентуватися при розробц1 законодавства в сфер1 трансплантолог!', окр1м наведених нами вище, варто також в1дзначити: Директиву № 2010/45/СС Свропейського парламенту i Ради СС про стандарти якост1 та безпеки людських органв, призначених для трансплантаци, Страсбург,
07. 07. 2010 р., а також Рекомендацю Rec (2003) 10 Компету мiнiстрiв Ради Европи державам-членам "Про ксенотрансплантащю" вщ 19. 06. 2003 р.
3. Проблема евтаназй. Евтаназiя - це спричинення легко! смертi безнадшно хворому за його проханням з метою позбавити вщ зайвих страждань. Як вiдомо, розрiзняють активну i пасивну евтаназiю. Активна евтаназiя - це введення вмираючому будь-яких лкарських або iншиx засобiв, або здшснення будь-яких ддй, що тягнуть за собою швидке i безболiсне настання смерт. Пасивна евтаназiя - це припинення надання людинi медичноi допомоги, спрямовано' на продовження життя, що прискорюе настання природно' смерт.
Активна евтаназiя е, як правило, забороненою. Пасивна евтаназiя дозволяеться в Бельгй, Канадi, Люксембурзi, Шдерландах, Швейцарii, окремих штатах США. 1снування такого права дае тдстави ставити питання про те, чи можна розглядати припинення власного життя як право людини [6]. У 2017 рощ було прийнято Конститущю мiста Мехжо, де дозволено евтаназш для невилiковно хворих, а саме право на достойну смерть. Таким чином, право на евтаназш розглядаеться в контекст права на достойну смерть. Однак така позиця не мае широкого розповсюдження. Так, ЕСПЛ у справi "Пр^ проти Сполученого Королiвства" (Pretty v. The United Kingdom) [30] стверджуе, що Суд не знайшов в обмеженш права на самогубство за допомогою третх осiб суперечностей правам людини, яю декларованi в Конвенцй. Зокрема, Суд вказав, що право на життя, гарантоване статтею 2 Конвенцй, не означае також права на смерть за участю, чи умисну допомогу третх оаб у самогубстта.
Вщповщно до частини 4 статп 281 Цившьного кодексу Укра'ни, забороняеться задоволення прохання фiзичноi особи про припинення ii життя. Це означае, що в Украш евтаназiя забороняеться.
На сьогоднi найпроблемнiшим моментом евтаназй е ii процедурний аспект. Така процедура мае бути максимально компетентною з медично'' точки зору, "захищеною" - з юридично'' та обгрунтованою з психолоично''.
Вiдносно новим поняттям у свiтовiй практицi е дитяча евтаназiя. На сьогоднi е всього двi кра'ши, де дана процедура знаходить свое застосування. Це ННдерланди i Бельгiя. Евтаназiя дтей в цих кра'нах чiтко регламентуеться на законодавчому рiвнi та передбачае тага умови: неповнолтш повинен перебувати в безнадшному станi з медично'' точки зору; у нього повинт спостерiгатися постiйнi сильнi болi, яга можна описати як «страждання»; стан пацента неможливо полегшити сучасними засобами, тому незабаром хвороба неминуче призведе до смерт; ршення про проведення процедури повинно бути погоджено як з неповнол^ым пацiентом, так i з його батьками (при цьому, невщомо, як будуть виходити iз ситуацii, коли проти процедури виступатиме один з батьгав, а другий буде шдтримувати); вузькоспецiалiзованi лiкарi i психологи повиннi пiдтвердити необxiднiсть проведення процедури. Водночас проти нового бельгшського закону виступають багато медичних фаxiвцiв, полтгав та громадських дiячiв Евросоюзу. Бшьш того, не так давно було вщправлено вiдкритий лист владi Бельгii' вiд декiлькоx сотень педiатрiв з усього свiту, в якому зазначено вимогу про скасування цього закону [20].
4. Проблема використання ембрюшв у медичних щлях. 1снуе кшька аспектiв характеристики цiеi' проблеми: використання ембрюнального матерiалу людини у репродуктивнш медицинi. При цьому пщ репродуктивними теxнологiями маються на увазг штучне заплiднення; забезпечення сурогатного материнства; крюконсерваця донорського матерiалу; використання для трансплантацп ембрiональниx стовбурових клiтин; кл^чна ембрiологiя [19].
Охарактеризуемо окремi складовi зазначених питань. Так, етичний та правовий плюралiзм в Gвропi стосовно визначення питань використання стовбурових клтин означае, що вш залежить вщ кожно' держави-члена ЕС стосовно прийняття на нацюнальному рiвнi законiв про статус ембрюна людини та на використання стовбурових клтин [17]. Наприклад, такi кра'ши, як Грецiя чи Iталiя не регулюють питання ембрюнальних дослiджень. Дослiдження на людських ембрюнах заборонено в Нiмеччинi, Австрii' та 1рландй. Цi кра'ши також заборонили виробництво запасних ембрюнв. В 1спанй, Швецй, Дан!' та Великобритании дозволено дослщження на людських ембрiонаx, як мають менше нiж 14 днв. Тiльки Данiя i Великобританiя дозволяють створювати ембрюни в дослiдницькиx цшях [29]. Отже, на сьогоднi мiжнародне право дозволяе експерименти з живим ембрюном не старшим за 14 днв iз дня зачаття. Однак останн дослiдження пiдштовxують до зняття юридичних обмежень, i деякi вчен вже виступають за перегляд 14-денного граничного термiну [4].
У зв'язку iз тенденцiею до перегляду юнуючих обмежень слiд звернути увагу i на проблему клонування. Так, клонування може бути визначено як створення щентичних копiй (реплiкацiя) органiзмiв або шших об'ектiв. У розумiннi медицини клонування може бути роздшено на двi основнi категорii' - репродуктивне та терапевтичне. Репродуктивне клонування - це клонування, де передбачено народження шшо'1 живо'' особи. Терапевтичне клонування - це клонування в шших цшях, нж народження живо'' людини, i на сьогодн даний вид клонування знаходить пдтримку деяких урядiв. Також видшяють третю категорш - технолопя рекомбiнантноi ДНК або ДНК, клонування. У Европейському Союзi не сформовано законодавство, яке регулюе проблеми трансплантацй штучних органв або трансплантацп стовбурових клтин. Всi закони, як стосуються даних питань, пов'язанi з прямою забороною клонування людини [17]. Конвенця Ради Европи про захист прав i идност людини щодо застосування бюлогй та медицини: Конвенця про права людини i бюмедицину вiд 1997 е першим актом, який повнютю заборонив клонування людини [37]. Ще одним важливим документом, який повнютю забороняе клонування, е Директива 98/44/ЕС Европейського парламенту i Ради вiд 6 липня 1998 р. «Про правовий захист бютехнолоичних винаxодiв». Директива забороняе патентування будь-яко' процедури клонування для вiдтворення людини або для будь-якого процесу, спрямованого на змшу геному людини [33]. У 2016 роц британськ науковц отримали дозвiл генетично модифiкувати людськ ембрiони. Дозвiл надало Управлiння iз заплiднення й ембрiологii людини Британп. Мета дослiдження, яке вiдбудеться в лондонському 1нститут Френсiса Крiка, - зрозумт, якi гени потрiбнi ембрюнам для успiшного розвитку. Ця робота може допомогти у л^ванн безплщдя та в запобiганнi викиднiв i рiзниx патологiй у дiтей. Водночас науковц не зможуть пересадити дослщжуван ембрiони жiнкам [2]. Водночас найвищий суд Европейського Союзу заборонив видавати патенти на медичне лкування, яке передбачае використання стовбурових клтин, отриманих внаслщок руйнування ембрiону людини. Цим ршенням, яке, найiмовiрнiше, матиме значн наслiдки для медичних дослiджень, Европейський суд справедливом! заявив, що европейське законодавство забороняе патенти, яга зачшають людську гiднiсть. Деякi науковцi критикують це рiшення, твердячи, що воно змусить дослщнигав пере'жджати з Европи, а також вщстрочить у чаа появу нових методiв лiкування з використанням стовбурових клтин [23]. Окремим аспектом використання ембрюнального матерiалу людини у репродуктивнш медицин е сурогатне материнство. ^ц^ань^ законодавства мiстять сутта вiдмiнностi у питаннi визначення режимiв та методiв допомiжниx репродуктивних технологш (далi - ДРТ), якi можуть бути дозволенi на ix територй. На сьогоднi iснують рiзнi режими у регулюваннi допомiжниx репродуктивних технологш, а саме: обмеження; дозвш; невизначенють. Кра'нами, де дiе
режим обмеження е: АвстрГя, ГолландГя, 1таля, ННмеччина, Норвепя, Франщя, ШвейцарГя, Швещя. Дозвшьний режим для бшьшост методов допомГжних репродуктивних технологш д!е у таких кра'нах: АвстралГя, Бшорусш, Велика Бриташя, ВГрменя, Грещя, ГрузГя, 1зра!ль, 1спатя, 1нд!я, Казахстан, Канада, КиргизГя, Молдова, Норвегя, Пвденно-Африканська Республка, Рося, Таджикистан, Укра'на, а також у деяких штатах США. З'ясовано, що ¡з цього режиму можна видшити ще один, - альтру'стичний. За такого режиму, зокрема, сурогатне материнство законодавчо дозволено, але лише на безоплатнш основ!, тобто сурогатна матр не може отримати фшансову компенсащю за виношування Г народжування дитини. Альтру'стичне сурогатне материнство законодавчо закршлено у таких кра'нах, як: АвстралГя, Велика Бритатя, Грещя, Канада. До кра!н, в яких може застосовуватися комерцшне сурогатне материнство, належать: Бшорусь, ВГрменя, ГрузГя, 1нд!я, Казахстан, КиргизГя, Роая, Та'ланд, Укра'на, а також окрем! штати США (Ьлтнойс, КалГфорня, Невада). Третш режим, який де, - це режим невизначеност, за якого ДРТ, з одного боку, не заборонен!, але водночас в краш вщсутне законодавство, яке регулюе вщносини з ДРТ. До таких кра!н належать: Венесуела, Еквадор, Йорданя, КолумбГя, МалайзГя, Перу, Уругвай. На мГжнародному рГвн слщ вщзначити вщсутнють окремого нормативно-правового акта, присвяченого регулюванню вщносин у сфер! ДРТ, але, водночас наявна низка мГжнародних документв, присвячених захисту прав людини та репродуктивним правам, яю можна розглядати через призму допомГжних репродуктивних технологш . В Украш легальне (законодавче) визначення поняття «сурогатне материнство» вщсутне. У правовш наущ пщ ним розумшть метод допомГжних репродуктивних технологш, який полягае у виношуванн ¡ншою жшкою (сурогатною матр'ю) ембрюна людини, зачатого потенцшними батьками або одним з них Г донором, з метою, народження дитини Г передач! !! потенцшним батькам [7].
Лише стаття 123 Омейного кодексу Укра'ни встановлюе правила визначення походження дитини, народжено! в результат! застосування допомГжних репродуктивних технологш. Так, у раз! народження дружиною дитини, зачато! в результат! застосування допомГжних репродуктивних технолоий, здшснених за письмовою згодою !! чоловка, вш записуеться батьком дитини. У раз! перенесення в оргакзм ¡ншо! жшки ембрюна людини, зачатого подружжям (чоловком та жшкою) в результат! застосування допомГжних репродуктивних технологш, батьками дитини е подружжя. Подружжя визнаеться батьками дитини, народжено! дружиною тсля перенесення в !! оргакзм ембрюна людини, зачатого !'!' чоловком та ¡ншою жшкою в результат! застосування допомГжних репродуктивних технологш.
Наказом МОЗ Укра!'ни вщ 09. 09. 2013 р. № 787, з! змшами, затверджено Порядок застосування допомГжних репродуктивних технолоий в Украш [15]. Однак зазначений документ не вичерпно регулюе питання, що можуть виникнути в процеа застосування ДРТ. Зокрема, пропонуеться доповнити цей нормативний акт пунктом 5.30 такого змюту: «Донори гамет та ембрюнв не мають батьгавських прав та не можуть брати на себе батьк1вськ1 обов'язки щодо дитини, яка була зачата з використанням !'х генетичного матерГалу. Донор не мае права встановлювати особу рецишента, а також дитини, яка народилась у результат! використання його репродуктивних клтин» [7]. Очевидно, що доповнення в частин визначення вщповщних процедур потребуе Г стаття 48 Основ законодавства про охорону здоров'я, що на сьотодн надто загально регулюе штучне заплщнення та ¡мплантащю ембрюна.
Охарактеризуемо модель сурогатного материнства Канади. Так, ця держава забезпечуе сурогатнють для вах смейних моделей незалежно вщ !'х статевого стану та смейного статусу. Однак канадський закон встановлюе ряд обмежень, яга роблять пошук сурогатно! жшки складним. Сдине мюце в КанадГ, де цей репродуктивний метод заборонений, - це провшщя Квебек. Сурогатна ваитнють у Канад! допускаеться, якщо вона мае альтру!'стичну мету. Це означае, що сурогатна ваитна жшка не може отримати фшансову компенсащю за факт гестаци, хоча майбутн батьки мають сплатити вс витрати, яга можуть виникнути пщ час ваг^носи. Максимальний платж, передбачений законом, становить приблизно 22 000 доларГв США. Посередництво та реклама послуг у сфер! сурогатного материнства заборонен!. Мшмальний вк сурогатно! матер! мае становити 21 рк. Дитина при народженн отримуе канадське громадянство на додаток до статусу сво!'х батьгав, якщо вони шоземщ [36].
Прогрес науково-медичних досягнень у свт вимагае адекватного та вчасного реагування законодавця на питання, що виникають в результат! такого прогресу з метою включения !'х в орбйу правового регулювання. При цьому запорукою ефективност такого регулювання е розробка вщповщного законодавства комплексними, бажано ¡з залученням зарубГжних фахГвщв та експертв, групами, що складаються ¡з спещалютв у сфер! медицини, бюлоги та права.
1. Akulenko L. Ignorovani organi. V chomu problema z transplantatsiyami v Ukrayini? https://life.pravda.com.ua/ health/2017/02/17/222633/
2. Britans'kim vchenim dozvolili modifikatsiyu lyuds'kikh embrioniv, www.bbc.com/ukrainian/ news_in_brief 2016/02/160201_hk_uk_gene_editing
3. Dodatkoviy protokol do Konventsiyi pro prava lyudini ta biomeditsinu shchodo transplantatsiyi organi v i tkanin lyudini, ETS №186 vid 24 sichnya 2002 roku (pidpisaniy Ukrayinoyu 26. 06. 2006 r.), http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_684
4. Dzheyms íallakher Ucheni virostili dvotizhneviy embrion lyudini, www.bbc.com/ukrainian/science/ 2016/05/ 160505_embryo_study_ozh
5. Emets' L. O. Okremi osoblivosti zarubizhnoyi natsional'noyi praktiki kriminal'no-pravovoyi reglamentatsiyi transplantatsiyi // Naukoviy visnik Mizhnarodnogo gumanitarnogo universitetu. Ser.: Yurisprudentsiya, — 2014, — № 10-1, — Tom 2, — S. 81-85.
6. Evtanaziya // Konstitutsionnoe pravo. Slovar' / Otv. red. Maklakov V. V. —M., 2001. —S. 536.
7. Golovashchuk A. P. Tsivil'no-pravove regulyuvannya vidnosin, pov'yazanikh iz zastosuvannyam dopomizhnikh reproduktivnikh tekhnologiy : avtoref. dis. ... kand. yurid. nauk : spets. 12.00.03 «Tsivil'ne pravo i tsivil'niy protses; simeyne pravo; mizhnarodne privatne pravo» / A. P. Golovashchuk. —K., 2017. —20 s.
8. Konstitutsiya Serbii 2006 goda, http://worldconstitutions.ru/?p=369
9. Konstitutsiya Slovenii 1990 goda, http://worldconstitutions.ru/?p=109
10. Konstitutsiya Ukrayini vid 28. 06. 1996 r., zi zminami // Vidomosti Verkhovnoyi Radi Ukrayini. — 1996. — № 30. — St. 141.
11. Linchevs'kiy O. Shans na zhittya: chi gotova Ukrayina do transplantatsiyi? https://life.pravda.com.ua/ columns/2017 /09/19/226495/
12. Nakaz Ministerstva okhoroni zdorov'ya Ukrai'ni "Pro vnesennya Zmin do Dovidnika kvalifikatsiynikh kharakteristik profesiy pratsivnikiv. Vipusk 78 «Okhorona zdorov'ya» vid 14. 09. 2017 r. № 1085, http://old.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20170914_1085.html
13. Nakaz Ministerstva okhoroni zdorov'ya Ukrayini "Pro vstanovlennya diagnostichnikh kriteriyiv smerti mozku ta protseduri konstatatsiyi momentu smerti lyudini" vid 23. 09. 2013 r. № 821, http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1757-13
14. Nakaz Ministerstva okhoroni zdorov'ya Ukrayini "Pro zatverdzhennya Instruktsiyi z viznachennya kriteriyiv perinatal'nogo periodu, zhivonarodzhenosti ta mertvonarodzhenosti, Poryadku reestratsiyi zhivonarodzhenikh i mertvonarodzhenikh" vid 29. 03. 2006 r. № 179, http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0427-06
15. Nakaz Ministerstva okhoroni zdorov'ya Ukraïni "Pro zatverdzhennya Poryadku zastosuvannya dopomizhnikh reproduktivnikh tekhnologiy v Ukrayini" vid 09. 09. 2013 r. № 787, zi zminami, http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13
16. Pravove regulyuvannya transplantatsiyi organiv ta inshikh anatomichnikh materialiv lyudini, http://pidruchniki.com/15410104/pravo/pravove_regulyuvannya_transplantatsiyi_organiv_inshih_anatomichnih_materialiv_lyudini
17. Ptashnik I.R. Pravove regulyuvannya transplantatsiyi shtuchno stvorenikh organiv / I. R. Ptashnik // Aktual'ni problemi vdoskonalennya chinnogo zakonodavstva Ukrayini. —2013. —Vip. 32. — S. 54—62.
18. Rukovodyashchie printsipy VOZ po transplantatsii chelovecheskikh kletok, tkaney i organov. Utverzhdeny na Shest'desyat tret'yey sessii Vsemirnoy assamblei zdravookhraneniya v mae 2010 g., rezolyutsiya WHA63.22 www.who.int/transplantation/ Guiding_PrinciplesTransplantation_WHA63.22ru.pdf
19. Silkina Yu. V., Chaykovs'kiy Yu. B. Deontologichni ta normativno-pravovi aspekti vikoristannya embrional'nogo materialu lyudini // Reproduktivnaya endokrinologiya.— 2012.— № 4.— s. 94—97.
20. Sushchestvuet li v mire detskaya evtanaziya?https://evtanazija.ru/detskaya/
21. Tirina M.P. Osoblivosti funktsionuvannya ta problemi realizatsiyi prav i svobod lyudini i gromadyanina novogo pokolinnya u suchasniy derzhavi (na prikladi biologichnikh) : avtoref. dis. ... kand. yurid. nauk : spets. 12.00.02 «Konstitutsiyne pravo; munitsipal'ne pravo» / M. P. Tirina. —Mariupol'., 2013. — 20 S.
22. Tsivil'niy kodeks Ukrayini vid 16. 01. 2003 r., zi zminami // Golos Ukrayini.— 12. 03. 2003.— № 45.
23. V ES zaboronili patentuvati likuvannya embrional'nimi stovburovimi klitinami www.bbc.com/ukrainian/ news_in_brief/2011/10/111018_dt_eu_stem_cells
24. Zakon Ukraïni "Pro donorstvo krovi ta yiyi komponentiv" vid 23. 06. 1995 r., zi zminami // Golos Ukrayini.— 25. 07. 1995 r.
25. Zakon Ukraïni "Pro vikonannya rishen' ta zastosuvannya praktiki Gvropeys'kogo sudu z prav lyudini" vid 23. 02. 2006 r., zi zminami // Golos Ukrayini.— 05. 04. 2006.—№ 60.
26. About Eurotransplant. Fit for the future. https://www.eurotransplant.org/cms/index.php?page=fitfuture
27. Arthur J. Matas The Case for Living Kidney Sales: Rationale, Objections and Concerns // American Journal of Transplantation, 2004, 4, p. 2007-2017 https://pdfs.semanticscholar.org/f54b/67b818e2bba6b3602e16e25a45340e094b10.pdf
28. Case of H. vs Norway http://swarb.co.uk/h-v-norway-echr-1992/
29. Case of Paton vs UK www.globalhealthrights.org/wp-content/uploads/2013/10/EComHR-1980-Paton-v.-United-Kingdom-X.-v.-United-Kingdom.pdf
30. Case of Pretty v. The United Kingdom http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/980_210
31. Case of Vo v France www.pravo-medicina.sk/_files/Rozne/Vo%20vs.%20France%202004.pdf
32. Cherry M.J, Kidney for Sale by Owner: Human Organs, Transplantation, and the Market Washington: Georgetown University Press, 2005. 274 p.
33. Directive 98/44/EC of the European Parliament and of the Council of 6 July 1998 on the legal protection of biotechnological inventions http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/ LexUriServ.do?uri=CELEX:31998L0044:en:NOT
34. El Modelo Español www.ont.es/home/Paginas/ElModeloEspanol.aspx
35. ¿Es trasladable este modelo a cualquier país? www.ont.es/home/Paginas/Estrasladable.aspx
36. Gestación subrogada en Canadá: legislación y precio https://www.babygest.es/canada/
37. Human cloning regulation in Europe http://aclj.org/pro-life/human-cloning-regulation-in-europe
38. Laura Daniele España supera los 5.000 trasplantes en 2017, un hito histórico mundial http://www.ont.es/ prensa/Hemeroteca/ABC%20España%20supera%20los%205000Tx%20%20en%202017%20%20hito%20historico%20mundial.pdf
39. Research of the European Commission. About stem cells - Seven important questions on stem cells. http://ec.europa.eu/research/quality-of-life/stemcells/about.html. Last visited on 21st of April 2013
40. RIVM report 360050011/2008 "Artificial organs State-of-the-art technology for device-based and cell/tissue-based approaches" http://www.rivm.nl/bibliotheek/rapporten/360050011. Pdf
41. Robert M. Veatch Transplantation Ethics.Washington: Georgetown University Press, 2000. 427 p.
42. 10 % transplantovanikh organiv nadkhodyat' z chornogo rinku — VOOZ https://life.pravda.com.ua/society/2013/07/1/132393/
ПРАВО НА ЖИЗНЬ: СОВРЕМЕННЫЙ МЕДИЦИНСКИЙ И ПРАВОВОЙ КОНТЕКСТ Совгиря О. В., Янчук А. А.
В исследовании охарактеризованы современные медико-правовые аспекты права на жизнь, среди которых проблемы: временных границ понятия "жизнь" и права женщины решать вопрос о прекращении беременности (право на аборт) эвтаназии (в частности, детской) использование эмбрионов в медицинских целях; репродуктивных технологий, клонирования, суррогатного материнства. В части характеристики проблемы правового регулирования трансплантации в Украине приведены важнейшие международные стандарты, проанализировано законодательство Украины, определены способы преодоления проблем правового регулирования. Также проанализированы модель организации трансплантаций в Испании. Такая модель имеет свое название -МОБЕЬО ЕЗРАЫОЬ (испанская модель) и рекомендована ВОЗ как образцовая для применения в других государствах.
Ключевые слова: право на жизнь, правовые аспекты: трансплантации, использования эмбрионов человека, эвтаназии.
Стаття надшшла 23.02.2018 р.
THE RIGHT TO LIFE: MODERN MEDICAL AND LEGAL CONTEXT Sovgyria O., Yanchuk A
The study characterizes modern medical and legal aspects of the right to life, including: the time limits of the concept of "life" and the woman's right to decide on the termination of pregnancy (the right to abortion) of euthanasia (in particular, children's), the use of embryos for medical purposes; reproductive technologies, cloning, surrogate motherhood. In terms of the characteristic of the problem of legal regulation of transplantation in Ukraine, the most important international standards are presented, the legislation of Ukraine is analyzed, ways of overcoming the problems of legal regulation are determined. The model of organization of transplants in Spain has also been analyzed. This model has its name - MODELO ESPANOL (Spanish model) and recommended by WHO as exemplary for use in other states.
Key words: right to life, legal aspects: transplantation, use of human embryos, euthanasia.
