CC BY
2
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полгтехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022
УДК 340.1 1ванна Здреник
Львiвський державний унiверситет внутрiшнiх справ,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорп права, конституцiйного та приватного права ivanka.bagan@gmail.com ORCID : 0000-0002-8645-0701
ПРАВО ЛЮДИНИ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я: ОСОБЛИВОСТ1 ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ОКРЕМИХ ДЕРЖАВАХ СС
http://doi.org/10.23939/law2022.35.045
© Здреник I., 2022
Здшснено всебiчний аналп загальнотеоретичних та конституцiйно-правових засад регламентацп права людини на охорону здоров'я в державах Свропейського Союзу, зокрема визначено особливост його реалiзацп з метою можливоТ iмплементацп у на-цiональне законодавство УкраТни.
З'ясовано, що особливу роль для держав СС у сферi охорони здоров'я в^грають м1жнародно-правов1 акти, що були розроблеш й ухваленi у межах СС та Ради Свропи. Водночас кожна держава визначае умови реалiзацil права на охорону здоров'я, позаяк на неТ покладено зобов'язання щодо контролю й охорони цього права.
З'ясовано таю особливоста по-перше, у демократичних державах право на охорону здоров'я здебшьшого визнаеться на конституцшному ].мвш, проте мае рiзнi формулю-вання та сутнiсть. Саме конституцiйно-правове закршлення права на охорону здоров'я е додатковою гарантаю його забезпечення на державному рiвнi, що пiдтверджуеться й нормами установчих договорiв Свропейського Союзу (передуам, Лiсабонським договором та шшими). По-друге, у бiльшостi конституцш е невизначена проблема фшансуван-ня охорони здоров'я, фактично державна влада покладае фшансове забезпечення цього права на саму людину. По-трете, практично в уах конститущях акцентуеться на важли-востi громадського здоров'я, державних гарантиях й безкоштовному медичному страху-ваннi обмеженого кола людей - незахищених верств населення.
Ключовi слова: права люди, право людини на охорону здоров'я, право на медичну допомогу, правове регулювання, конститущя, Свропейський Союз, мiжнародно-правовi стандарти, реалпащя, гаранта.
Постановка проблеми. Упродовж останшх роюв в Укрш'ш простежуються активнi процеси у напрямку реформування та удосконалення законодавчого регулювання права на охорону здоров'я, зокрема його реатзаци та захисту. Першочерговим завданням держави е створення оптимальних умов для ефективного забезпечення кожнш людинi права на охорону здоров'я, а вщтак збереження та змiцнення здоров'я наци загалом.
На сьогоднi визначальний вектор у державнш полiтицi ефективного реформування певних суспiльних вiдносин, удосконаленя 1х правового регулювання займае европейська штегращя, тобто гармошзащя нацiонального законодавства до мiжнародно-правових стандартiв, якi визначають
принципи, гаранти, норми забезпечення права на охорону здоров'я. Тому ниш вкрай важливим е вивчення позитивного досвiду держав СС в сферi охорони здоров'я з метою подальшо! iмплемента-ци у правову систему Украши.
Аналiз дослiдження проблеми. Окремi питания правового забезпечення права на охорону здоров'я в Укра1ш та зарубiжних крашах, зокрема i державах СС, були предметом наукових розв> док плеяди вчених, серед яких: Ю. Бисага, Д. Белов, Р. Богачев, А. Бондар, О. Братанюк, С. Булеца, О. Воншкова, В. Глуховський, I. Демченко, С. Захарова, Н. Камшська, Д. Карамишев, О. Клименко, М. Лациба, О. Мохова, О. Мусатова, Ю. Назарко, О. Нестерович, Л. Ольховик, В. Пашков, В. Рикова, О. Рогова, С. Рудий, М. Савчин, М. Сальшкова, I. Сенюта, М. Ствак, З. Черненнко, Ю. Швець та шшь
Незважаючи на плюралiзм наукових щей щодо права людини на охорону здоров'я, досл> дження у напрямку порiвняльного аналiзу правового регулювання права на охорону здоров'я в Укра1ш та державах СС не було предметом окремого дослщження. Тому вважаемо, що наша науко-ва розвщка е необхiдною складовою розвитку правово! науки, зокрема прав i свобод людини, а та-кож науковою передумовою окреслення ефективних шляхiв удосконалення правового регулювання права на охорону здоров'я, що шдтверджуе актуальшсть ще1 статтi.
Мета статтi - всебiчний аналiз загальнотеоретичних та конституцшно-правових засад регла-ментаци права людини на охорону здоров'я в державах Свропейського Союзу, зокрема визначення особливостей його реалiзацil задля можливо! iмплементацil у нацiональне законодавство Украши.
Виклад основного матерiалу. Насамперед зауважимо, що особливу роль для держав СС у сферi охорони здоров'я вщнрають т мiжнародно-правовi акти, що були розроблеш й ухваленi у межах СС та Ради Свропи. Водночас кожна держава визначае умови реалiзацil права на охорону здоров'я, позаяк на не1 покладено зобов'язання щодо контролю й охорони цього права. Таю по-ложення (домшанти) права на охорону здоров'я зазвичай закршлюються в основному закош певно1 держави - конституци.
Тут треба зауважити, що в конститущях окремих держав СС немае вщповщно1 норми про право на охорону здоров'я, в^м вщсутшсть такого визнання на конституцшному рiвнi iстотно не впливае на реалiзацiю цього права. До держав, в яких право на охорону здоров'я не е визначене в конституци, належать: Латвiя, Шмеччина, Франщя, Дашя, Iрландiя, Швецiя, Англiя, Юпр, Мальта. Зауважимо, що це явище не було обумовлене певними спшьними чи аналогiчними передумовами, обставинами, позаяк !х конституци приймалися в рiзному iсторичному промiжку [1, с. 47].
Щодо правового регулювання права на охорону здоров'я в Англи, то у 2012 р. був прийнятий реформаторський закон про охорону здоров'я та сощальний захист Сполученого Королiвства Велико1 Британи та Ившчно1 1рланди. Вiдповiдно до нього було здшснено масштабну реорганiзацiю струк-тури Нацюнально1 служби охорони здоров'я, яка ефективно дiе дотепер, зокрема було скасовано вщповщальшсть iз Державного секретаря щодо питань охорони здоров'я, яка дiяла iз 1948 р. Також цим законом скасовувалися стратепчш санiтарнi шституци й основнi довiрчi установи з охорони пращ, вщтак iз фондiв охорони здоров'я було передано 60 мiльярдiв фунтiв стерлiнгiв кiльком сотням "ктшчних груп ведення", яю лише частково керувалися загальними шститущями АнглИ, проте були визначальною нормою доступу щодо приватних постачальних послуг. О^м цього, 1 квiтия 2013 р. було сформовано нове виконавче агентство - Мшютерства охорони здоров'я [2].
Проаналiзувавши означений закон, можемо виокремити основш аспекти сучасного правового регулювання охорони здоров'я в Англп, зокрема щодо учасп держави в йш сферi: 1) особлива процедура формування Служби охорони здоров'я, яка реалiзовуе обов'язки Державного секретаря щодо питань охорони здоров'я; 2) визначення ч^ких напрямiв солiдарноl спiвпрацi оргашв, якi вiд-повiдають (опiкуються) громадським здоров'ям; 3) залучення мюцевого самоврядування та
громадськосп у процес здшснення нагляду за системою охорони здоров'я як у межах регюнально-го, так i нацiонального вимiру; 4) чiтке регламентування послуг iз надання первинно! медично! допомоги; 5) регулювання медичних послуг, зокрема щодо лiцензування, цiноутворення, спещаль-ного (компетентного) управлшня в сферi охорони здоров'я, фшансово! пiдтримки в особливих адмшютративних справах; конкуренцп; 6) створення Нащонального iнституту здоров'я та догляду; 7) скасування окремих державних оргашв, наприклад: Нащонального агентства iз безпеки пащен-тiв; Комюп iз питань призначення посадових осiб; Ради з питань осв^и й дослiдження питання алкоголiзму тощо; 8) регулювання правового статусу пращвниюв вие1 сфери охорони здоров'я, а також сощально1 допомоги для них; 9) мошторингова програма щодо народжуваносп та смертностi, обов'язкiв здшснювати нагляд та солiдарно спiвпрацювати за громадськими процедурами, згiдно iз Законом про псиичне здоров'я; 10) популяризащя шформаци щодо послуг iз сощального й здорового обслуговування дорослих; 11) консультащя та спiвпраця зi шотландськими мiнiстрами у сферi охорони здоров'я та збалансована фiнансова пол^ика [2].
Згiдно iз позицiею значно1 когорти дослiдникiв й полiтикiв Англи, проаналiзований нами закон започаткував фундаментальну реорганiзацiю системи охорони здоров'я й сощально1 допомоги. Вiдтак в Англи правове регулювання в сферi охорони здоров'я визначаеться динамiкою позитивних змiн. Звiдси, вважаеться позитивною практика дiяльностi Спещально1 служби охорони здоров'я, ре-алiзацil мошторингово1 та шформацшно1 програм, залучення до вирiшення питань охорони здоров'я мюцевого самоврядування й громадськостi.
Апелюватимемо до охорони здоров'я Латвп, в якiй основною адмiнiстративною iнституцiею в сферi охорони здоров'я е Нащональна служба охорони здоров'я Латвп, що пiдпорядковуеться Мшютерству охорони здоров'я. До основних завдань останнього належать: реалiзацiя державно1 пол^ики щодо планування охорони здоров'я, визначення фактичностi та якостi надання медичних послуг, здшснення адмшютрування державних бюджетних кошлв, завбачених на охорону здоров'я, зокрема забезпечення доцiльного й ефективного !х використання; впроваджування програм елект-ронного здоров'я, згiдно iз визначеною державою политикою [3, с. 17].
Основним напрямом надання медично1 допомоги е обов'язкове державне медичне страхуван-ня, процедура якого визначаеться у Правилах № 1046 "Процедура оргашзацп й фшансування охорони здоров'я", що були прийнятп у 2006 р. Кабшетом Мiнiстрiв Латвп. Вщтак держава, з метою надання права на основш послуги в сферi охорони здоров'я, передбачае обов'язкове страхування всiх жителiв [4].
О^м цього, гарантована державою медична допомога, вщповщно до стандартiв Свропейсь-кого Союзу, повинна рiвно надаватися як громадянам Латвп, так i громадянам СС, яю знаходяться в цш державi, членам !х сiмей, тимчасово перемщеним особам, бiженцям, а також особам, що затри-манi, арештоваш чи засудженнi до позбавлення воль Означена нами норма закршлена на законода-вчому рiвнi й визначае рiвний доступ на реалiзацiю особистого права людини на охорону здоров'я.
Латвшська система обов'язкового державного медичного страхування, вщповщно до Закону "Про державний бюджет" щодо охорони здоров'я, також передбачае фшансування iз кошив державно1 бюджетное' субсидп, що власне й запевнюе яюсне правове регулювання сфери охорони здоров' я.
Безкоштовними у Латвп е таю послуги в сферi охорони здоров'я: первинна медична допомога -санiтарiя, амейний лiкар, стоматолог, помiчник стоматолога, акушерка, медсестра; вторинна медична допомога - стацiонарна й спещатзована амбулаторна допомога, скерована на надзвичайш ситуацп, а також невщкладна медична допомога; "третинна медична допомога" - це т медичнi послуги, що надаються у спецiалiзованих медичних закладах спещалютами, якi мають спещальну додаткову квалiфiкацiю в рiзних медичних галузях [4]. Загалом, можна шдсумувати, що в Латвп на належному рiвнi розвинута сфера щодо захисту права на охорону здоров'я, зокрема i в секторi надання цшого комплексу безкоштовних медичних послуг.
Стосовно сфери охорони здоров'я в Имеччиш, то вона побудована за принципом децентрал> зовано1 та самоврядно1 системи. Вщповщно i право на охорону здоров'я реатзовуеться за правилами наявно1 системи охорони здоров'я, структура яко! iстотно змшювалася упродовж певного часу. Система охорони здоров'я в Имеччиш передбачае три визначальш напрямки: 1) амбулаторне лшу-вання; 2) лiкарняний сектор (стацюнарна допомога); 3) реабiлiтацiйнi установи. 1нституцп, що е вiдповiдальними за належне забезпечення охорони здоров'я, представленi зазвичай асоцiацiями й представниками рiзних медичних професiй i постачальникiв, федеральних мшютерств охорони здоров'я, регуляторних оргашв та медичних страховикiв [5].
Кмецька система охорони здоров'я базуеться на чотирьох конститутивних принципах, а саме:
1) обов'язкове страхування: жителi Шмеччини зазвичай мають державне медичне страхуван-ня, якщо !х валовий дохд е на фiксованiй ставцi. У випадку, коли особа отримуе бшьший дохвд, то вона може застрахуватися у приватному секторi страхування;
2) фшансування з премiй: система охорони здоров'я фшансуеться здебiльшого iз премш, якi сплачують застрахованi працiвники та !х роботодавцi; завбачено внесок бшьше податкових доходiв. Загалом, це i е основною вiдмiннiстю ще1 системи вщ iнших державних систем охорони здоров'я, примiром Швеци чи Великобритании в яких медичнi послуги надаються (фiнансуються) iз податкових надходжень. Так, у ринкових системах, зокрема у США, особи погашають витрати на лiкувания через умови втрати заробггно1 плати чи надають приватну медичну страховку;
3) принцип солщарностк у нiмецькiй системi охорони здоров'я суб'екти системи страхування несуть персональш ризики щодо втрати зароб^но1 плати й витрат на медичну допомогу у разi захворювання. Кожна особа, на яку поширюеться законодавство Шмеччини, мае рiвне право щодо отримання допомоги, незалежно вiд приналежностi до певного премiум-класу чи рiвня И доходу. Преми основуються лише на доходах, тобто: "здоровий може допомогти хворому, а багатий - бщ-ному". Проте щ преми грунтуються тiльки на вiдсотковiй ставцi до рiвня доходу;
4) принцип самоврядування: держава лише створюе умови для медичного обслуговування, наступну органiзацiю та фшансування певних медичних послуг делеговано до повноважень оргашв самоврядування в системi охорони здоров'я. Зазвичай до складу цих оргашв належать лiкарi рiзних медичних галузей, психотерапевти, стоматологи, страховики й застраховав особи. В системi статутного медичного страхування найвищим органом самоврядування е Федеральний об'еднаний комтет.
Можемо висновувати, що на рiвнi галузевого законодавства в Шмеччиш належно забезпечу-еться реалiзацiя права на охорону здоров'я. Вщтак шмецькою системою охорони здоров'я передба-чено обов'язкове медичне страхування; охорона здоров'я фшансуеться з премш, як сплачують застраховав пращвники та !х роботодавщ; кожен суб'ект системи страхування несе персональш ризики щодо втрати зароб^но1 плати й витрат на медичну допомогу у разi захворювання, водночас особа може передати власш преми шшш людиш; передбачено дiяльнiсть юридично визначених органiв самоврядування в системi охорони здоров'я, що безумовно сприяе ефективнiй реалiзацil права на охорону здоров'я.
Необхiдно зауважити i те, що у 2016 р. Шмецький парламент (Бундестаг) ухвалив важливий антикорупцшний закон щодо протиди (боротьби) iз корупцiею в сферi охорони здоров'я. Вщповщ-но до цього закону, за надання чи одержання допомоги як винагороди настае кримшальна вщпов> дальнiсть. Так, особа може шдлягати ув'язненню строком на три роки або штрафу, аналопчному до наявних штрафiв за корупцiю у приватному сектора В складнiших ситуащях правопорушник пiдля-гае ув'язненню вщ 3 мiсяцiв до 5 роюв [6].
Заслуговуе уваги те, що, якщо грошi були отриманi шляхом корупцшно1 практики, тодi особа чи певна корпоращя повинна заплатити фiнансовi штрафи, а також позбавляеться на певний термш будь-яко1 матерiальноl винагороди. Вважаемо, що означений закон е досить вдалими й ефективним для держави, позаяк саме належне яюсне законодавство й вироблена система покарання здатш про-тидiяти корупцiйним дiянням в сферi охорони здоров'я.
Як можна прослщкувати, зарубiжнi кра!ни застосовують pi3Hi категори щодо формулювання цього права: право на здоров'я, право на захист здоров'я, право на турботу про здоров'я, право на охорону здоров'я. На нашу думку, найбшьш системним i вдалим е останне - право на охорону здоров'я. Також зауважимо, що у Конститущях практично третини держав Свропейського Союзу (у дев'ятьох кра!нах) право на охорону здоров'я взагалi не згадуеться в Конституцiях, однак воно зде-бiльшого врегульовуеться iншими законодавчими актами. Безумовно, конституцшно-правове регулювання права на охорону здоров'я е вкрай важливим для належного впорядкування ще! сощ-ально значимо! сфери життя, зокрема щодо встановлення вiдповiдних стандарт та захисту даного права.
Висновки. Можемо висновувати, що, по-перше, у демократичних державах право на охорону здоров'я здебшьшого визнаеться на конституцшному рiвнi, проте мае рiзне формулювання та спря-мування. Саме конституцшно-правове закршлення права на охорону здоров'я е додатковою гаран-тiею його забезпечення на державному рiвнi, що шдтверджуеться й нормами установчих договорiв Свропейського Союзу (передусiм, Лiсабонським договором та шшими). По-друге, у бшьшосп кон-ституцiй е невизначена проблема фшансування охорони здоров'я, фактично державна влада покла-дае фiнансове забезпечення цього права на саму людину. По-трете, практично в ушх конститущях акцентуеться на важливосп громадського здоров'я, державних гаранпях й безкоштовному медич-ному страхуваннi обмеженого кола людей - незахищених верств населення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Права людини в галуз1 охорони здоров'я / 1н-т прав. достадж. i стратегш ; упоряд. i заг. ред. Роханський А. О. Харк1в : Права людини, 2015. 126 с.
2. Triggle N. Analysis: What next for the NHS? BBC News. 27 March. 2012. URL : https://www.bbc.com/news/health-17448838 (дата звернення: 03.06.2022).
3. Швець Ю. Ю. Особливосп мехашзму реал1зацИ конституцшно права особи на охорону здоров'я за законодавством зарубiжних кра!н. Приватне та публгчне право. 2018. № 1. С. 15-18.
4. Health care. Ministry of foreign affaires of the republic of Latvia. 2016. URL : http://www.mfa.gov.lv/en/about-the-ministry/state-protocol/health-care (дата звернення: 03.06.2022).
5. Health care in Germany: The German health care system. Informed Health Online. 2015. URL : https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmedhealth/PMH0078019/ (дата звернення: 03.06.2022).
6. Hogan L. New German Anti-Bribery Law for the Healthcare Sector adopted. 2016. URL : https://www.lexology.com/library/detail.aspx?g=615126fff015-4bca-8bff-c2e6e3510f18 (дата звернення: 03.06.2022).
REFERENCES
1. Prava liudyny v haluzi okhorony zdorovia. (2015). [Human rights in the field of health care.] / In-t prav. doslidzh. i stratehii; uporiad. i zah. red. Rokhanskyi A. O. Kharkiv : Prava liudyny. 126 р. [in Ukrainian].
2. Triggle, N. (2012). Analysis: What next for the NHS? BBC News. 27 March. URL : https://www.bbc.com/news/health-17448838 ( аccessed: 03.06.2022) [in English].
3. Shvets, Yu. Yu. (2018). Osoblyvosti mekhanizmu realizatsii konstytutsiino prava osoby na okhoronu zdorovia za zakonodavstvom zarubizhnykh krain. [Peculiarities of the mechanism of realization of a person's constitutional right to health care according to the legislation of foreign countries]. Pryvatne ta publichne pravo. 2018. No. 1. Р. 15-18 [in Ukrainian].
4. Health care. Ministry of foreign affaires of the republic of Latvia. (2016). URL : http://www.mfa.gov.lv/en/about-the-ministry/state-protocol/health-care Accessed: 03.06.2022) [in English].
5. Health care in Germany: The German health care system. Informed Health Online. (2015). URL : https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmedhealth/PMH0078019/ Accessed: 03.06.2022) [in English].
6. Hogan, L. (2016). New German Anti-Bribery Law for the Healthcare Sector adopted. URL : https://www.lexology.com/library/detail.aspx?g=615126fff015-4bca-8bff-c2e6e3510f18 Accessed: 03.06.2022) [in English].
Дата надходження: 16.06.2022р.
Ieanna 3dpenuK
Ivanna Zdrenyk
Lviv state university of internal affairs,
Ph. D
Department of Theory of Law, Constitutional and Private Law ivanka.bagan@gmail.com ORCID : 0000-0002-8645-0701
HUMAN RIGHT TO HEALTH PROTECTION: FEATURES OF LEGAL REGULATION
IN INDIVIDUAL EU STATES
The article provides a comprehensive analysis of the general theoretical and constitutional-legal foundations of the regulation of the human right to health care in the states of the European Union, in particular, the specifics of its implementation are determined with the aim of possible implementation into the national legislation of Ukraine. It was found that international legal acts, which were developed and adopted within the EU and the Council of Europe, play a special role for the EU states in the field of health care. At the same time, each state determines the conditions for the realization of the right to health care, since it is entrusted with the obligation to control and protect this right.
The following features have been clarified: firstly, in democratic states, the right to health care is mostly recognized at the constitutional level, but it has different wording and character. The constitutional and legal consolidation of the right to health care is an additional guarantee of its provision at the state level, which is also confirmed by the norms of the founding treaties of the European Union (primarily, the Treaty of Lisbon and others).
Secondly, in most constitutions, there is an undefined problem of health care financing, in fact, the state power entrusts the financial provision of this right to the person himself.
Thirdly, almost all constitutions emphasize the importance of public health, state guarantees, and free medical insurance for a limited group of people - vulnerable sections of the population.
Key words: right people, the human right to health care, the right to medical assistance, legal regulation, constitution, European Union, international legal standards, realization, guarantees.
