CC BY
35
УДК 129: 340.12
Мар'яна Купчак
Львiвський державний ушверситет безпеки життeдiяльностi, старший викладач кафедри права та менеджменту у сферi цившьного захисту
Андрш Самiло
Львiвський державний унiверситет безпеки життeдiяльностi, старший викладач кафедри права та менеджменту у сферi цившьного захисту
Валерш Шишко
Львiвський державний ушверситет внутршшх справ, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теори та ютори держави i права а^еШге 1 @икг.пе1
ПРАВА I СВОБОДИ ЛЮДИНИ У Ф1ЛОСОФП ПРАВА УКРАШСЬКИХ НАРОДНИК1В: ЗАРОДЖЕННЯ I ФОРМУВАННЯ
© Купчак М., Самыо А., Шишко В., 2017
Стаття присвячена дослщженню особливостей формування народницькоТ фшософн права i фiлософсько-правових iдей в УкраТнь У статтi проаналповано розвиток фшософськоТ думки в контекстi европейсько'Т фшософсько-правовоТ культури та власних корен1в ТТ формування. Розкриваються основы! положення уявлень про стввщношення прав i свобод людини з уявленнями про владу i державу у фшософсько-правових концепщях украТнських народникчв, Тхш погляди на природне право.
Ключовi слова: держава; право; свобода; природне право; правова держава; сусшльш цшность
Марьяна Купчак, Андрей Самило, Валерий Шишко
ПРАВА И СВОБОДЫ ЧЕЛОВЕКА В ФИЛОСОФИИ ПРАВА УКРАИНСКИХ НАРОДНИКОВ: ЗАРОЖДЕНИЕ И ФОРМИРОВАНИЕ
Статья посвящена исследованию особенностей формирования народнической философии права и философско-правовых идей в Украине. В статье анализируется развитие философской мысли в контексте европейской философско-правовой культуры и собственных корней ее формирования. Раскрываются основные положения представлений о соотношении прав и свобод человека с представлениями о власти и государстве в философско-правовых концепциях Украинская народников, их взгляды на естественное право.
Ключевые слова: государство; право; свобода; естественное право; правовое государство; общественные ценности.
Mariana Kupchak
Lviv State University of Internal Affairs
Andrey Samilo
Lviv State University of Internal Affairs
Valery Shyshko
Lviv State University of Internal Affairs Department of Theory and History of law Ph.D., Assoc. Prof.
HUMAN RIGHTS AND FREEDOMS IN THE PHILOSOPHY OF LAW UKRAINIAN POPULISTS: ORIGIN AND FORMATION
The article investigates the features of formation of the populist philosophy of law and the philosophical and legal ideas in Ukraine. The article analyzes the development of philosophical thought in the context of European philosophical and legal culture and the roots of its own formation. The basic ideas of the relationship between the position of human rights with notions of power and state in philosophical and legal concepts Ukrainian populists, their views on natural law.
Key words: state; law; freedom; natural law; the rule of law; public value.
Постановка проблеми. Проголосивши курс на европейську штегращю, Украша проводить реформування Bcix галузей суспшьно-полггичного життя. Одним з найважливших завдань е проведення правово" реформи для забезпечення прав та свобод людини i громадянина. Зважаючи на тривалу бездержавнють i невеликий досвщ чашв незалежностi, важливо враховувати сучасний досвiд европейсько" демократii. Разом з тим, необхщно використовувати розвиток вггчизняного суспiльного права украшсько" полiтичноi думки, де особливо видшяеться народницька фшософсько-правова концепцiя, яка не тiльки не втрачае актуальности але й набувае ii, з огляду на проевропейсью прагнення Укра!ни, а також европейсью критерii ii правово! готовностi до реалiзацiй такого прагнення.
Аналiз дослщження проблеми. Вивченню вiтчизняних джерел фшософи народникiв було присвячено дослiдження В. П. Горбатенька, А. I. Кормича, О. М. Мироненка, В. I. Орленка, С. С. Сливки, Ф. П. Шульженко. Частково ще" теми торкались В. С. Горський, А. Ю. Олшник, I. В. Огородник, В. Огородник, В. А. Потульницький, М. В. Попович та шшг
Мета статп - теоретично проаналiзувати особливосп формування народницько" фшософи права i фшософсько-правових iдей в Украш.
Виклад основного матерiалу. Розвиток фшософсько-правово" думки украiнських народникiв важко собi уявити без врахування власних корешв ii формування. У цьому розумшш, звичайно, мають значення всi перюди нацiональноi фiлософii права й охоплюють собою хронологiчнi рамки, що передують формуванню народницькоi фiлософii права.
Важливою е фiлософсько-правова думка Кшвсько" Рус вiд першоi державно-правовоi пам'ятки "Слово про Закон i Благодать" першого кшвського митрополита Iларiона i до "Молшня" Даниiла Заточника, який порушуе проблеми змiцнення держави, соцiальноi нерiвностi й несправедливостi в суспiльствi та шшг
Аналопчним чином мають значення для формування народницько! фшософи права i фiлософсько-правовi ще1 Украши ХШ-ХУ столiть. До джерел цього перюду належать таю видання як "Лествица" (1443 р.), "Златоуст" (1474), "Киево-Печерський патерик" (1460-1462), Збiрники "1змарагд", "Четья", "Бчоли", значна перекладна лггература, "Галицько-Волинський лiтопис". 1з особистостей найвизначнiшою е постать Юрiя Дрогобича, який у свош особi нiби поеднав украшський дух i захiдноевропейський стиль мислення доби Передвщродження.
Ще ближчими до народницьких фшософсько-правових уявлень е здобутки укра1нсько1 фшософи в епоху Вiдродження (ХУ1 - XVII ст.). Серед дiячiв i мислителiв ще1 доби е вiдомi Павло Русин, Лукаш з Нового мюта, Станiслав Орiховський-Роксолан, Симон Пекалщ, 1ван Вишенський, Лаврентiй Зизанiй, Стефан Зизанш, Iнокентiй Гiзель, Захарiя Копистенський, 1сашя Копинський, Касiян Сакович, Герасим Смотрицький, Мелетш Смотрицький, Кирило Ставровецький, Христофор Фшалет та iншi.
Перечислен украшсью мислителi залишили спадщину, "особливою цшшстю яко! вважаеться те, що вона принесла й розвинула гуманютичш погляди на полiтику, коли в системi суспiльних цiнностей на перше мюце виходить держава... Украшсью мислителi починають пiдходити до розумiння необхщносп зв'язаностi держави правом, до визнання прюритетносп закону, намагаються утвердити таку визначальну засаду гумашстично1 полiтики, на якш вона виступае насамперед як полггика, обмежена правом" [2, с. 291].
В окресленому ру^ значення особливо видшяеться наукова спадщина С. Орiховського-Роксолана, який великою мiрою розробив проблеми взаемовiдносин держави i церкви, природного права i правовое' держави, свободи i необхiдностi. Характеризуючи його фiлософсько-правовий свiтогляд, Н. Сумцов писав, що "...вш був одним iз перших схiднословянських прибiчникiв концепцп суспiльного договору в походженнi держави. Вш розглядае державу як зiбрання громадян, поеднаних узгодженим правом i "спецiальною вигодою", де щастя народу е найвище право" [3, с. 74]. Слушним е висновок упорядниюв багатотомного видання "Тисяча рокiв суспшьно-полгшчно1 думки" про те, що серед мислителiв ХУ1 ст. найбшьше уваги i розмислiв про суть та природу держави успадковано саме вщ Станюлава Орiховського [4, с. 26].
Вщповщно на формування фундаменту фшософсько-правових щей народниюв вплинув науковий доробок видатних дiячiв Киево-Могилянсько1 академп: Iнокентiя Гiзеля - укра1нського просвггника, iсторика i фiлософа, Лазара Барановича, Стефана Яворського, Теофана (Феофана) Прокоповича, Михайла Козачинського, Георпя Кониського, шших дiячiв i мислителiв епохи Просвггаицтва - Пилипа Орлика, Григорiя Сковороди, 1оаниюя Галятовського, Георгiя Щербицького та шших.
Цшавими е погляди 1нокеш!я Гiзеля, зокрема його ставлення до людини як до единого володаря i творця свого життя. З цього приводу I. Огородник, В. Огородник зазначають: "...звеличення людини настшьки, що 1'м приписуеться здатнiсть не тшьки судити про добро i зло, а й тлумачити на свш розсуд Божi заповiдi, церковш настанови i "установленiя людськi" [4, с. 218].
I. Пзель був переконаний у тому, що через ще1 свободи можна звшьнити людину вщ будь-якого насильства: як фiзичного, так i морального. Про це йдеться у пращ Пзеля "Мир з Богом чоловшу".
Проблему свободи людини порушував Феофан Прокопович, який, не заперечуючи божественного походження людини, визнавав людське життя лише як результат И дiяльностi.
Звичайно, Г. Сковороду найчаспше вважають представником доби просвггництва. Однак все часпше пробивае собi дорогу та думка, що його фшософда слщ вважати передромантичною. Така приналежнiсть до передромантизму зумовлена насамперед оствуванням та возвеличенням людсько1 волi, понад усе - свободи у житп, а також возвеличення життя. Отже, "сковородишвська творчють передусiм стосуеться романтизму через передромантизм" [5, с. 28].
Певне значення на формування фшософсько-правових поглядiв украшських романтикiв мала i фiлософiя природного права Йоганна Шада. Адже в основi цiеl фiлософil е аполопя "прав розуму", а вщтак - i людини як розумно1 iстоти, що "абсолютно вiльна i сама собi закон; його найвища цiннiсть - вiльнодумство як виршальна умова: бути i залишатися людиною" [6, с. 216].
Отже, ми розглянули другу складову щейних джерел фшософсько-правово1 концепцп украшських народниюв. На вiдмiну вiд першо1 складово1, яку становить зарубiжний фшософсько-правовий вплив, друга складова мае не менше, а, навпаки, бшьше значення, оскшьки являе собою явище передачi фiлософських смислiв у середовищi однорщно! нащонально1 культури i, вiдповiдно, з меншою кiлькiстю деформацiй означених смиств.
Однак йдеться не тiльки про те, що саме змiстовна частина попередньо! донародницько! фшософи впливала на змютовну частину фшософи народницько!. Мова йде про ширший контекст цього впливу, а саме - про виховний його потенщал. Адже усвщомлення людиною свого природного стану ще може бути досягнуто за допомогою змютовно1 частини фшософсько1 ще1 та ращонального способу розкриття цього змюту. Що ж до усвiдомлення необхщносп опанування сво1ми правами i свободами, а вщтак до конкретно1 дiяльностi з метою !х реалiзацil, то це уже проблема виховання людини, переведення и з пасивного в активний стан щодо сво1х прав i свобод. Раб може усвщомлювати свое рабське становище, однак може водночас шчого не робити, щоб змiнити його.
Отже, стверджуючи про вплив на формування народницько1 фшософи права вие1 попередньо1 зарубiжноl i вггчизняно1 фшософи, ми маемо на увазi не тiльки змiстовну частину цього впливу, але й весь його виховний потенщал. Лише з цього погляду виявиться вся його значущють i повнота для потреб сьогодення.
Розглядаючи проблему свободи i права в концепцп украшських народниюв, необхщно, з нашого погляду, бодай згадати "Найвизначшший твiр укра1нсько1 нацюнально-полггично1 думки кiнця XVIII - початку Х1Х столiть, присвяченого юторн розвитку Украши, укра1нського народу й украшсько1 державностi вiд найдавнiших часiв до друго1 половини ХУШ столггтя" [7, с. 197]. Мова йде про "1сторш русiв".
1сторико-правова концепцiя цього твору витримана у традищях козацько1 юторюграфп, пам'ятками яко! невiдомий автор широко користуеться, доповнюючи !х переказами, власними спогадами ^ частково, архiвними документами.
Основна засада твору - природне, моральне й юторичне право кожного народу, зокрема украшського, на самостшний державно-полiтичний розвиток. Головний змют твору - боротьба укра1нського народу проти чужого (польського й московського) поневолення. Уже у вступнш статп до свого твору автор "1стори рушв" пояснюе головний мотив його написання - виправити антиукрашсью концепцп польських i литовських iсторикiв (у цьому ряду слщ розумiти й росшських) за lхнi вигадки й самохвальство, описуючи дiяння народу Руського [8, с. 11].
Демократично настроений автор висловлюе щире спiвчуття до долi свого пригнобленого народу, протестуе проти кршацтва, деспотизму урядовцiв, насильства вшськовиюв, релiгiйноl нетерпимостi, нацiональноl виключносп i не виправлено1 погорди до украшщв. Вiн вважае, що будь-яке насильницьке правлшня нiколи не може бути мщним й довготривалим, оскшьки не спираеться на згоду та взаемш штереси. Автор висловлюе думку про те, що вш народи, котрi живуть у свiтi, завжди захищали й захищатимуть вiчно свое буття, свободу i власнiсть, й таке прагнення до свободи зумовлене самою природою за велшням Божим. При цьому вш звертаеться до украшщв за всяких умов "боронити вггчизну i будь-який iнтерес И справляти кожному у свош вiрi i без зневаги" [8, с. 9].
Через низку особливостей твiр мало прислужився науковому дослщженню украшського минулого, зате великою мiрою допомп пробудженню самосвiдомостi в укра1нському суспшьсга, зокрема й сприяв формуванню нащонально1 правосвiдомостi. Тому, на наш погляд, було б доцшьним не тшьки з погляду мiжнародного права, але й з позицш прав i свобод iндивiдуальних та нацiональних розглядати "1сторда русiв" як важливе джерело праворозумшня минулого i сучасного в ютори укра1нського народу. Адже, як вщомо, твiр помiтно вплинув на творчють цiлого ряду не тшьки украшських (I. Срезневський, М. Костомаров, М. Гоголь, С. Гребшка, П. Кулш,
М. Маркевич, Т. Шевченко та ш.), але й росшських (О. Пушюн, К. Рилеев) i польських (М. Чайковський, М. Глщинський, В. Мацейовський, Г. Треновський) письменниюв, iсторикiв, правознавщв [7, с. 198].
Передусiм, ведучи мову про формування народницько1 фшософсько-правово! концепцп, слiд мати на увазi постать М. Костомарова. На формування його свггогляду загалом i у сферi права зокрема мав великий вплив один iз найвизначнiших представниюв шмецько! шеллшпансько-романтично1 щеологи в Украш I. Я. Кроненберг - професор i ректор Xаркiвського ушверситету, що пропагував в Украш ще! Шеллiнга та братiв Шлегелiв.
Не менший вплив на М. Костомарова мав шший професор Харювського ушверситету М. М. Лунш, який будував сво! дослiдження, використовуючи методологiю Л. фон Ранке та популяризуючи при цьому юторико-правову концепщю Гегеля.
Обидва iз названих дослiдникiв застосовували у сво1х дослiдженнях державного життя украшського народу науковi методи аналiзу та науковi концепцп тих шкiл, яю вже iснували на той час i здобули визнання у европейсьюй науцi. Тому можна з певнютю твердити, що М. Костомаров був знайомий з передовою i методолопею, i методикою науково-правових дослiджень.
Крiм того, великий вплив на фiлософсько-правовi ще! М. Костомарова мали представники шмецько! щеалютично! фшософи - Шеллшга, Гегеля, Гердера i Савшы. Цей вплив можна назвати безпосередшм, осюльки тут йдеться про суто власну штерпретащю М. Костомарова iдей названих фiлософiв. Немае сумнiву в тому, що саме внаслщок цього впливу украшського вченого щкавила особлива "духовна мова" свiтогляду народу, самобутнiсть його "картини свiту", мотивацшно-спонукальнi чинники конкретно1 суспшьно-юторично! i правово1 ситуацп [9, с. 31].
До певно1 мiри слiд вiдзначити i вплив на творчють М. Костомарова щей видатного польського вченого Iоахiма Лелевеля, французьких романтиюв - iсторика Огюстша Т'ерi та соцiолога Робера де Лямене. Останнш, як зазначають дослщники, мав також виразний вплив на творчють польських романтиюв, зокрема Мщкевича [1, с. 59-60], що, можливо, i знайшло свое вiдображення у мешанютичних уявленнях останнього, а вщтак й в iдеях месiанiзму М. Костомарова.
Отже, у М. Костомарова була грунтовна щейна база, що дало йому змогу сформулювати, а в дiяльностi як полгшка - вiдстоювати таю сво! полiтико-правовi 1де1: визначальна роль в юторп належить народовi (а не правителям, як вважала бшьшють тогочасних росшських юториюв); укра1нський народ е самостшним етносом (а не частиною росшського народу, як те стверджувала офщшна позицiя); украlнцi - безкласовий народ, у якого експлуататорами стають шоземщ; украшський народ покликаний стати провщником у справi сощального та нацiонального визволення слов'янських народiв й основною ланкою майбутньо1 слов'янсько1 держави; майбутня слов'янська держава повинна будуватися на засадах любов^ рiвностi, братерства, соцiальноl справедливостi; союз слов'янських республш мае грунтуватися на федеративних началах; законодавча влада в кожнш республщ слов'янського союзу мала належати Народним зборам, виконавча - бути виборною та пщзвггаою !м; на чолi слов'янського об'еднання мае стояти президент як глава виконавчо1 влади та сейм як законодавчий орган.
Серед перечислених щей особливе значення мала думка М. Костомарова, що суперечила пашвнш у тодшнш юторичнш наущ так званш державнiй (юридичнш) школi, до яко! належали В. Чичерш, К. Кавелiн, В. Серпевич, а поза нею - вiдомi вченi М. Погодiн i С. Соловйов та !хш попередники - представники дворянсько! iсторiографil В. Татщев, М. Щербатов, М. Карамзiн та шшг Всi вони зводили юторда народу до iсторil самодержавства, вважаючи народ начебто бездуховною масою, не вартою уваги. 1хш правовi погляди зводилися до того, що, за словами М. Костомарова, "вони ковзали тшьки по палацах та армiях, а нащею признавалися лише прившейоваш класи" [9, с. 81]. При цьому М. Костомаров незмшно пщкреслював взаемозв'язок правово! ментальностi украlнцiв з !хшм прагненням до особисто! свободи [11, с. 34].
У цьому зв'язку варто мати на yBa3i i державно-npaBOBi погляди Т. Шевченка, який був пiд впливом щей М. Костомарова, однак належав до радикальшшого крила "Кирило-Мефодивського товариства". Хоча цi погляди Т. Шевченка не отримали чггко! полггико-правово! цшсносп та системностi, однак !х значення не зменшусться.
Особливе значення, з огляду на потужний вплив, мають фiлософсько-правовi уявлення iншого представника народницького напряму сустльно-полггично! думки в Украш -М. П. Драгоманова. 1ван Франко, саме з yсвiдомлення означеного впливу i подiбно до В. Стефаника, наполiг на виданнi науково! спадщини М. Драгоманова з метою "зберегти пам'ять великого покiйника" [10, с. 254]. Необхщно, за I. Франком: "використати для народного приступу вс тi сiмена широких i здорових думок, якi розсипанi в його писаннях" [10, с. 254].
Щц впливом Драгоманова були сформульоваш фiлософсько-правовi погляди М. Гру-шевського, що знайшло свое вiдображення в його полггичнш дiяльностi на чолi Центрально! ради. Як i М. Драгоманов, вш обстоював еволюцiйний шлях розвитку Украши, розглядав державнiсть далеко не першочерговим елементом цього розвитку, вщдаючи перевагу прiоритетy прав i свобод людини, а не держави [12, с. 400]. Не дивно, що за умов жорстоко! альтернативносп вибору мiж радикальними напрямами в полггищ, якi на той час диктували правила полггично! гри, М. Грушевський опинився на yзбiччi пол^ичних реалiй свого часу.
Висновки. Отже, уявлення про права i свободи людини у фшософи права украшських народникiв зароджувались i формувались одночасно i на власному нацiональномy грунт попереднiх фiлософсько-правових уявлень укра1нського народу, i на впливах европейських фшософсько-правових традицiй. Про 1хню реалiзацiю в умовах незалежно! Укра1ни можна стверджувати бшьшою чи меншою мiрою, однак незавершенють цього процесу е очевидною, а отже - актуальною.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Потульницький В. А. Теоргя украгнськог полгтологИ Курс лекцт / В. А. Потульницький. -К.: Либгдь, 1993. - 192 с. 2. Скиба В. Й. Вступ до политологи': Екскурс в гсторгю правничо-полтичног думки / В. Й. Скиба, В. П. Горбатенко, В. В. Туренко ; Мгжнародний фонд "Вгдродження". - К.: Основи, 1996. - 717 с. 3. Сумцов Н. Ф. Станислав Ориховский /Н. Ф. Сумцов // Киевская старина. - 1988. - № 11. 4. Огородник I. В. 1стор1я фтософськог думки в Украш. Курс лекцт. /1. В. Огородник, В. В. Огородник. - К. : Вища школа, 1999. - 543 с. 5. 1дзьо В. ГригорШ Сковорода - нацгональний символ украгнськог фтософськог та державницьког думки XVIII столття / Вгктор töзьо. - Львгв: СПОЛОМ, 2007. - 60 с. 6. Бглодгд В. Шад Йоганн Баптист // Фглософська думка в Украш: Бгблгогр. словник / авт. кол.: В. С. Горський, М. Л. Ткачук, В. М. Нгчик та т. - К.: Утв. вид-во "Пульсари", 2002. - 244 с 7. Мала енциклопедгя етнодержавознавства / НАН Украгни. Ы-т держави i права гм. В. М. Корецького; редкол. Ю. I. Римаренко (вгдп. ред.) та гн. - К.: Довгра; Генеза, 1996. - 942 с. 8. Исторгя Русовь или Малой Россги. Соч. Георггя Конискаго, Архгепископа Белорускаго, Москва, Вь Университетской Типографги, 1846. - 45 с. 9. Балагутрак М. Генеза етнопсихологгг в Украш XIX столття: гсторико-етнологгчний аспект / Микола Балагутрак. - Львгв: Ыститут народознавства НАН Украгни, 2007. - 224 с. 10. Михайло Петрович Драгоманов: 1841-1895. Его юбглей, смерть, автобгографгя г спис творгв. - Львгв, 1896. - 320 с. 11. Купчак М. Я. Самосвгдомгсть украгнцгв з етнопсихологгчного погляду украгнських народникгв / М. Я. Купчак // Тези Круглого столу на тему "Психологгчнг умови становлення профестног самосвгдомостг пращвниюв оргатв внутрштх справ". 13 лютого 2009 р. - Львгв: ВЦ ЛьвДУВС, 2009. - С. 33-37. 12. Левенець Ю. Теоретико-методологгчнг засади украгнськог сустльно-полтичног думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина XIX- початок XX ст.) /Ю. Левенець. - К. : Стилос, 2001. - 584 с.
REFERENCES
1. Potul'nyts'kyy V. A. Teoriya ukrayins'koyipolitolohiyi. Kurs lektsiy. [Ukrainian Political Theory. lectures] Kyiv: Lybid, 1993. - 192 p. 2. Skyba V. Y., Horbatenko V. P., Turenko V. V. Vstup do politolohiyi: Ekskurs v istoriyu pravnycho-politychnoyi dumky [Introduction to Political Science: An excursion into the history of legal and political thought] International Fund "Renaissance". Kyiv: Osnovy, 1996. 717 p. 3. Sumtsov N. F. Stanyslav Orykhovskyy [Kyevskaya staryna] Kiev old. 1988. № 11. 4. Ohorodnyk I. V., Ohorodnyk V. V. Istoriya filosofs'koyi dumky v Ukrayini. Kurs lektsiy.[ The history of philosophical thought in Ukraine. Lectures] Kiev Vishcha School, 1999. 543 p. 5. Idz'o V. Hryhoriy Skovoroda - natsional'nyy symvol ukrayins'koyi filosofs'koyi ta derzhavnyts'koyi dumky KhUIII stolittya [Gregory Skovoroda - national symbol of Ukrainian statehood and philosophical thought of the XVIII century.]. Lviv: SPOLOM, 2007. 60 p. 6. Bilodid V. Shad Yohan Baptyst Filosofs'ka dumka v Ukrayini: Bibliohr. Slovnyk [Philosophical thought in Ukraine: Bibliogr. dictionary] Kiev. Univ. kind of "Pulsar", 2002. 244 p. 7. Mala entsyklopediya etnoderzhavoznavstva [Small Encyclopedia etnoderzhavoznavstva] Kiev. Dovira: Genesis, 1996. 942 p. 8. Ystoriya Rusov' yly Maloy Rossiy [The history Rusovb Or Malaya Rossio] Vol. Georgiya Koniskogo, Arhiepiskopa Belarusian, Moscow, The University Tipografii, 1846. 45 р. 9. Balahutrak M. Heneza etnopsykholohiyi v Ukrayini KhIKh stolittya: istoryko-etnolohichnyy aspekt. [ Genesis ethnopsychology Ukraine in XIX century: historical and ethnological aspect] Lviv: Institut narodoznavstva National Academy of Sciences of Ukraine, 2007. 224 p. 10. Mykhaylo Petrovych Drahomanov: 1841-1895. Ehoyubiley, smert', avtobiohrafiya i spys tvoriv. [His anniversary, death, autobiography spear works]. Lviv, without Vidanov, 1896. 320 р. 11. Kupchak M. Ya. Samosvidomist' ukrayintsiv z etnopsykholohichnoho pohlyadu ukrayins'kykh narodnykiv [Self-consciousness of the Ukrainian ethno-psychological perspective Ukrainian populists]. Lviv: VC LvDUVS, 2009. P. 33-37 р. 12. Levenets' Yu. Teoretyko-metodolohichni zasady ukrayins'koyi suspil'no-politychnoyi dumky: problemy stanovlennya ta rozvytku (druha polovyna KhIKh - pochatok KhKh st.) [Theoretical and methodological foundations of Ukrainian political thought: problems of formation and development (late XIX - early XX century.)]. Kyiv: Stylos, 2001. 584 p.
Дата надходження: 04.01. 2017р.
