CC BY
46
АГРОХ1М1Я
Р. О. М'ЯЛКОВСЬКИЙ УДК 635.11:631.81.095.337:631.559
кандидат с.-г. наук, докторант Подтьського державного аграрно-техычного уыверситету аИпагиБфкиа
П. В. Безвшонний
кандидат с.-г. наук, в. о. доцента кафедри плодоовоч1вництва, л1сового \ садово-паркового господарства Подтьського державного аграрно-техычного уыверситету peterua@meta.ua
ПОЗАКОРЕНЕВЕ П1ДЖИВЛЕННЯ М1КРОДОБРИВАМИ ЯК СПОС1Б ОПТИМ13АЦП УМОВ ЖИВЛЕННЯ
БУРЯКА СТОЛОВОГО
Анотащя. У стагп' в'щображено результати впливу позакореневого п/дживлення буряка столового м/'кродобривами на нагромадження маси коренеплод'т в умовах Захщного Шсостепу Украши. За результатами дослщжень встановлено, що найвищу масу коренеплод'т одержано в'щ застосування м/кродобрива Реаком-р-бурякове. Найб/лыл ефективною нормою внесения серед досл'щжуваних вар/ант/в встановлена норма 5,00 кг/га, не залежно в 'щ сорту, як у фазу змикання рядюв, так / техн/чно/ стиглост/'. Так, по сорту Гарольд у фаз/ змикання рядюв, в 'щ внесения м/кродобрива (Реаком-р-бурякове) з нормою 5,00 кг/га отри мал и середню масу коренеплод'т 96,7 г, у фаз/ техн/чно/ стиглост'! -308,3 г, сорту Кестрел - 112,7 г / 371,0 г вщповщно. Дещо меншу масу коренеплод'т в'щм'/чено при внесен/ м/кродобрив Кристалон особливий / Розасоль з р/зними нормами внесения протягом всього пер 'юду дослщжень. Найб/лыл ефективною нормою внесения при позакореневому пщживленн/ рослин буряка столового встановлено: Кристалон особливий - 2,50 кг/га / Розасоль - 3,00 кг/га у фаз/ 4-6 справжнЫ листюв (7нтенсивний pier). Найнижча маса коренеплод'т вщм/чалась на контрольному вар/антi (без обробки рослин м/кродобривами).
Отриман/ результати дослщжень пщтверджують, що маса коренеплод 'т буряка столового залежить в 'щ /ндив 'щуальноi
продуктивносл рослин, сорту, виду м/кродобрива, а також норми його внесения.
Ключовi слова: буряки столов/, коренеплоди, позакореневе пщживлення, маса коренеплод/в, сорт.
Р. А. Мялковский
кандидат сельскохозяйственных наук, докторант Подольский государственный аграрно-технический университет П. В. Безвиконный
кандидат сельскохозяйственных наук, и. о. доцента кафедры плодоовощеводства, лесного и садово-паркового хозяйства, Подольский государственный аграрно-технический университет
ВНЕКОРНЕВАЯ ПОДКОРМКА МИКРОУДОБРЕНИЯМИ КАК СПОСОБ ОПТИМИЗАЦИИ УСЛОВИЙ ПИТАНИЯ СВЕКЛЫ СТОЛОВОЙ
Аннотация. В статье отражены результаты влияния внекорневой подкормки свеклы столовой микроудобрениями на накопление массы корнеплодов в условиях Западной Лесостепи Украины. По результатам исследований установлено, что наивысшую массу корнеплодов получено от применения микроудобрения «Реаком-р-свекпа». Наиболее эффективной нормой внесения среди исследуемых вариантов была норма - 5,00 кг/га, не зависимо от сорта, как в фазу смыкания рядов, так и технической спелости. Так, сорта Гарольд в фазе смыкания рядов, от внесения микроудобрения («Реаком-р-свекпа») с нормой 5,00 кг/га получили среднюю массу корнеплодов 96,7 г, в фазе технической спелости - 308,3 г, сорта Кестрел - 112,7 г и 371,0 г, соответственно. Несколько меньшую массу корнеплодов отмечено при внесении микроудобрений Кристалон особый и Розасоль с разными нормами внесения на протяжении всего периода исследований. Наиболее эффективной нормой внесения, при внекорневой подкормке растений свеклы столовой, установлено: Кристалон особый - 2,50 кг/га и Розасоль - 3,00 кг/га в фазе 4-6 настоящих листьев (интенсивный рост). Самая низкая масса корнеплодов отмечалась на контрольном варианте (без обработки растений микроудобрениями). Полученные результаты исследований подтверждают, что масса корнеплодов свеклы столовой, зависит от индивидуальной продуктивности растений, сорта, вида микроудобрения а также нормы внесения. Ключевые слова: столовая свекла, корнеплоды, внекорневая подкормка, масса корнеплодов, сорт.
R. A. Mialkovskyi
PhD of Agricultural Sciences, Doctoral-candidate State Agrarian and Engineering University in Podilya P. V. Bezvikonnyy
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor, State Agrarian and Engineering University in Podilya
FOLIAR FEEDING OF MICRONUTRIENTS AS A WAY POWER OPTIMIZATION CONDITIONS RED BEET
Abstract. The article reflects the results of the influence of foliar feeding beet micronutrients on the accumulation of the mass of roots in the Western Forest-steppe of Ukraine. According to the results of the research showed that the highest root mass obtained from the use of micronutrient fertilizers Reacom-r-beet. The most effective application rate among the studied variants fixed rate - 5.00 kg/ha, regardless of variety, both in the phase of closing rows, and technical maturity. Thus, varieties Harold in the phase of closing rows, from the making of micronutrient fertilizers (Reacom-r-beet) with the norm 5,00 kg/ha has an average root mass of 96.7 g, in the phase of technical ripeness - 308,3 g, grade Kestrel - 112,7 g and 371,0 g, respectively. A somewhat smaller mass of roots was observed when introducing the micronutrients Kristalon special and Rosasol with different application rates throughout the period of research. The most effective application rate, for foliar feeding of plants beet, installed: Kristalon special - 2,50 kg/ha and Rosasol - 3,00 kg/ha in the phase of 4-6 leaves (intensive
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
7
growth). The lowest root mass was observed in the control variant (without treatment of plants with micronutrients).
The obtained results confirm that the mass of roots beet, depends on the individual productivity of plants, varieties, types of
micronutrient fertilizers and application rates.
Keywords: red beets, roots, foliar feeding, root mass, grade (sort).
Постановка проблеми. Буряк сголовий е одним ¡з провщних видш овочевих рослин в УкраТш. Його поави займають понад 40 тис. га. (близько 10 %) уах площ, на яких розм1щеш овочев1. Валовий збф коренеплодш за останш три роки становив 795,4 тис. тон, а врожайшсть коренеплодш доа залишаеться у середньому по УкраТш на дуже низькому ршш - 20,3 т/га. При цьому потенцшна врожайшсть сортш становить 50-60 т/га \ бтьше.
Високу врожайшсть буряку столового можна отримати за умови оптимального поеднання вах чинниюв, яю впливають на м формування. Причому технолопчш заходи мають бути конкретизоваш з урахуванням сортових особливостей для певних грунтово-клтатичних умов. Тому вивчення продуктивносп р1зних сортш буряка столового за позакореневого пщживлення сучасними мкро-добривами у розрЫ окремих господарств, безперечно, е актуальною проблемою сучасного агропромислового сектору Украши.
Анал1з останшх дослщжень та публшацш. За останшми публкацтми, на продуктившсть коренеплодш буряка столового впливае багато факторш. Проте можли-восп буряюв аж шяк не вичерпаш, а за рахунок впрова-дження нових технологш, спрямованих на забезпечення рослин комплексом чинниюв, можливе подальше пщви-щення маси коренеплодт та урожайносп.
Одним з шляхт оптим1заци мшерального живлення буряка столового е використання в систем! удобрения не тшьки макро-, але й мкродобрив. Мкроелементи, яю входять до складу мкродобрив, приймають участь у багатьохфЫолопчнихта бюх1мнних процесах в рослинах, сприяють активносп ферментш, посилюють вуглеводний обмш, пщвищують ¡нтенсившсть фотосинтезу. Окрш цього, м1кроелементи вщграють значну роль в обмш1 речовин [7].
Сьогодш застосування мкродобрива у форм1 чистих солей е недоцшьним, оскшьки вони погано засвоюються рослинами, етоксичними для рослин у випадкузбшьшення оптимально! норми внесения, у фунт1 вступають у реак-ц1ю з фунтовими компонентами \ перетворюються у недоступш форми [8].
Останшм часом високу ефектившсть одержують при застосуванш м1кроелемент1в у форм1 хелатш. Застосування хелатних багатокомпонентних сполук у вщповщш фази росту та розвитку буряка дае можливють не лише швидко усунути дефщит окремих видш макро- \ мкроелементш у рослинах, але й пщвищити ¡муштет рослин I спйюсть до захворювань та р1зних стресових ситуацш.
Ефективн1сть хелатних форм м1кродобрив значною м1рою залежить в1д 1'х х1м1чного складу, в1дпов1днос:т1 складу добрив фЫолопчним потребам рослин, врахову-ючи особливосп росту рослин та р1вень забезпечення фунтш м1кроелементами [9].
Позакореневе пщживлення рослин мае низку переваг перед ^рунтовим внесениям, дозволяв уникнути сорбцш-них та ¡нших складних процесш перетворення в ^рун^, забезпечуе надходження мкроелементш безпосередньо до орган1в рослин, в яких вщбуваеться первинне утво-рення орган1чно1' речовини, е досить мобтьним агро-техн1чним прийомом, який можна здшснювати за результатами рослинноТ д1агнос:тики. Збалансоване за м1кроелементами живлення рослин тдвищуе 1'х ст1йк1с:ть до атмосферноТ й ^рунтовоТ посухи, посилюе ¡муштет у боротьб1 з шкщниками та хворобами [10].
Сл1д врахувати також \ те, що нов1 високопродуктивш сорти мають ¡нтенсивний обмш речовин, який потребуе достатньоТ забезпеченосп ус1ма елементами живлення, включаючи м1кроелементи. При вирощуванн1 овочевих рослин з використанням ¡нтенсивнихтехнолог1й 1'х потреба в мкроелементах зб1льшуеться. Кр1м того, необхщшсть внесения м1кродобрив обумовлена \ тим, що останшм
часом скоротилося застосування оргашчних добрив, яю були основним джерелом надходження мкроелементш до фунту [1, 2].
Мкродобрива на ринку представлен! широким асорти-
МеНТОМ, ЯКИЙ ПОСПЙНО рОЗШИрЮСТЬСЯ, З'ЯВЛЯЮТЬСЯ HOBi
форми препаратш, що вимагае всеб1чного ix вивчення з урахуванням фЫолопчних особливостей культур та розробки прийомш ix рацюнального застосування [6].
Метою досл1джень було встановити доцшьшсть застосування м1кродобрив пщ час вирощування буряка столового в умовах Захщного /Псостепу УкраТни. Зпдно з поставленою метою, були окреслеш для вир1шення наступи! основн1 завдання дослщжень:
- обг'рунтувати ефективн1сть застосування мкродоб-рив при позакореневому пщживленш рослин буряка столового;
- провести математичну обробку результат^ досл1-джень та встановити 'ix достов1рн1сть.
Методика дослщжень. Вивчення впливу позакореневого пщживлення мкродобривами на нагромадження маси коренеплодш буряка столового проводилось про-тягом 2011-2013 рок1в на дослщному пол1 Под1льського державного аграрно-техн1чного ушверситету.
Г'рунт досл1дного поля - чорнозем вилугуваний, малогумусний, середньосуглинковий на лесовидних суглинках. Вм1ст гумусу (за Тюршим) в шар1 фунту 0-30 см становить 4,1 %. BMicr сполук азоту, що легко гщрол1зуються, (за Корнфшдом) становить 127 мг/кг, рухомого фосфору (за Чфковим) 167 мг/кг i обм1нного кал1ю (за Чфковим) - 173 мг/кг Грунту. Сума ув1браних основ в межах 208 мг-екв./кг. Пдрол1тична кислотн1сть становить 22 мг-екв./кг, pH (сольове) - 6,2.
Агротехшка вирощування буряка столового зага-льноприйнята для даноТ зони i в1дпов1дала ДСТУ 6014:2008 «Морква столова i буряк столовий. Технолопя вирощування» [5]. Po3Mip nociBHOi д1лянки становив 20 м2, обл1ковоТ - 15 м2, повторн1сть досл1ду - чотири-кратна. Вирощували столов1 буряки сортш Кестрел та Гарольд.
Позакореневе пщживлення рослин проводили у фаз1 утворення 4-6 листюв (¡нтенсивний piCT). Досл1джуван1 форми м1кродобрив: «Реаком-р-бурякове» BMicr бору 10 г/л+ м1кродобрива (у хелатнш форм1 ОЕДФ кислотан-лимонна кислота): Мо - 5,6, Мп - 5,0, Си - 4,5, Zn - 4,0, Со - 1,7 г/л, pH - 8,0, щшьшсть - 1,136 г/смЗ; Кристалон особливий - N18P18K18 + м1кродобрива (у хелатшй форм1 EDTA, DTPA) В - 0,025 %; Си - 0,01; Мп - 0,04; Fe - 0,07; Mo - 0,004; Zn - 0,0025 %. Розасоль - N1SP1SK1S+ мкродобрива ( у хелатшй форм1 EDTA) В - 125 мг/кг; Мп - 400; Си - 94; Fe - 325; Zn - 287 мг/кг.
Фенолопчш спостереження, бюметричш i фЫоло-ro-6ioxiMi4Hi дослщження проводили за методиками Г. Л. Бондаренка, К. I. Яковенка [3]. Дисперсшний анал1з отриманих результате проводився за Б.О. Доспеховим [4].
Результати дослщжень та ix обговорення. Застосування мкродобрив у позакореневе п1дживлення позитивно впливае на збтьшення маси коренеплод1в. Як свщчать експериментальн1 досл1дження, позакореневе пщживлення ¡стотно вплинуло на середню масу корене-плод1в буряка столового сортш Гарольд i Кестрел у фазу змикання рядюв i техн1чно1' стиглосп. В1д застосування в позакореневе пщживлення мкродобрив Реаком-р-бурякове i Кристалон особливий маса коренеплодш була вищою в поршнянш з контрольним вар1антом (без обробки рослин) (табл. 1).
У роки проведения дослщжень спостер1гались в1дм1ннос:т1 маси коренеплод1в залежно вщ норми внесения м1кродобрив у позакореневе пщживлення. Так, у 2011 poui найбшьшою масою характеризувались ва pia нти де вносили Реаком-р-бурякове з нормою
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УШВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
8
¥91Г1ИН911Л?Э Л1Э1ИЭс]Э91НЛ 0.10НЯ1ЛЖ01Г|¥Н О.Ю>1ЯЭН¥МЛ ХИНЭ19 9103 'ТбЫ
К) К)
о о
01 К) ТЗ "О
51
X I
I 01
п
3 3
о'
3
К)
о
£ -О
5 5
Лз
а
X §
I
I »
■О *
а'
К)
53и
К)
£ 5 .. "р -р
3
3
X
а !
0
1
н
"О
о ь
01 СП
01 О!
в в
01 01
I 03
01 }0 ^ §
ь ь
К) 01
в в 01 01
1/1 чэ
в в 01 01
о о
1ч
00 ел
а ро
01 01 (Т> (Т>
а а
о о
К Б
2' 2'
ъ ь
00 00
К) К)
„1/1 01
^ ЧЭ
01 К)
а ро
01 01
(Т> (Т>
а а
о о
Б Б
2' 2'
ь ь
о о
сю сю а
01 СП
00 и> ю ю
ро ро
01 01 (Т> (Т>
а а
о о
Б Б
2' 2
Оо Оо
о о
К) К)
в
01 *
ь
N0
00 01 01
К) 01 К) К) 01
в в 01 т-
01 25 в 01
3 3
тз 3 з
00 тз
Оо Оо
01
О, К)
ю ча
в в 01
01 * в 01 *
3 *
тз 3 з
о "О "О
о О
N0
01 N0 N0
\1
00
Ы Оо
01 Си 8?
а 01 01 а §
§ 2' а §
ъ 2'
00 ь Оо ь 00
ел
& Р3
(л
01
а §
2' ъ о
■ь.
Р3 01
а §
2'
>1 К) 01
Р3 01
а §
2'
ъ ю
0 ^
1 00
(Л1
СГ| 01
1
е.
Р3
й; 03
Ф о
I 1
у. -а. -а. 1л
Оо О!
о
01 чэ о
N0 N0 IV)
О 1-» к»
^ №
1у О! о
Розасоль Кристалон особливий Реаком-р-бурякове Назва мшродобрива (фактор А)
3,50 кг/га 3,00 кг/га 2,50 кг/га 2,00 кг/га Без обробки рослин (к)* 3,00 кг/га 2,50 кг/га 2,00 кг/га 1,50 кг/га Без обробки рослин (к)* 5,50 кг/га 5,00 кг/га 4,50 кг/га 4,00 кг/га Без обробки рослин (к)* Норма внесения м1кро-добрив, кг/га (фактор В)
87,4 87,3 87,9 87,6 87,0 85,0 87,9 84,3 84,9 80,6 89,5 91,6 92,0 91,6 84,8 2011 р. змикання рядшв Гарольд Сорт (фактор С)
93,6 97,3 93,0 Т'Тб 90,4 87,3 97,2 ю ь-1 97,3 95,3 98,8 104,4 102,3 98,1 94,3 2012 р.
88,0 88,5 89,8 89,3 88,3 85,7 87,2 88,6 87,3 92,0 91,4 94,1 95,4 93,3 88,8 2013 р.
89,7 91,0 90,3 89,4 88,6 86,0 90,8 90,0 89,8 89,3 93,3 96,7 96,6 94,3 89,3 середне за 2011-2013 рр.
N1 N1 Ы 277,1 278,7 280,2 269,7 277,3 291,1 280,3 278,7 248,5 290,5 292,1 280,4 276,6 260,5 2011 р. Й X X I' X си о ч X п ч 1Г
291,6 308,8 295,5 291,9 280,8 285,0 322,4 323,1 319,4 293,9 320,4 332,9 311,8 296,3 289,4 2012 р.
273,9 280,8 284,8 285,7 273,6 279,6 288,6 294,7 286,6 283,6 296,3 299,9 290,7 281,4 272,7 2013 р.
279,3 288,9 286,3 285,9 274,7 280,7 300,7 299,3 294,9 275,4 302,4 308,3 294,3 284,8 274,2 середне за 2011-2013 рр.
108,9 108,2 109,3 109,6 108,1 108,8 107,8 103,7 104,3 99,2 106,5 106,8 106,0 107,7 104,9 2011 р. змикання рядшв Кестрел
116,6 120,6 115,9 114,2 112,5 111,8 119,3 119,5 119,6 117,3 117,5 121,7 117,9 115,4 116,5 2012 р.
109,5 109,6 111,7 111,7 109,7 109,7 106,8 109,0 107,3 113,2 108,7 109,6 109,9 109,6 109,8 2013 р.
111,7 112,8 112,3 111,8 110,1 110,1 111,3 110,7 110,4 109,9 110,9 112,7 111,3 110,9 110,4 середне за 2011-2013 рр.
353,0 348,8 352,8 353,5 344,6 355,0 354,7 336,5 338,7 315,3 354,1 351,5 352,9 357,0 333,7 2011 р. ч го X X I' X си о ч X 1. п ч 1Г
378,0 388,8 374,0 368,3 358,6 364,8 392,8 387,8 388,2 372,9 390,5 400,5 392,4 382,3 370,8 2012 р.
355,1 353,5 360,6 360,4 349,5 357,9 351,7 353,7 348,4 359,9 361,2 360,8 365,8 363,1 349,3 2013 р.
362,1 363,7 362,4 360,7 350,9 359,3 366,4 359,3 358,4 349,4 368,6 371,0 370,4 367,5 351,3 середне за 2011-2013 рр.
09 □
5
п □
о ы й> X
о ■о го х го а о
и
О □
й
*
X
а ь го х х а
х ■а
о
13
0
01 ■о х а :и 3 X
X
си
X
си и
■о о
3
си
13 2 го
X X а
3
й> о
X X
о ■о го х го э ь о
13
а
X
с
UIMIXOd.IV
внесения (5,00 кг/га) у сорту Гарольд, цей показник становив у фазу техшчноТ стиглосп - 292,1 г. У 2012 роц1 у вар1антах, де вносили Реаком-р-бурякове з нормою внесения (5,00 кг/га), маса коренеплодш у фазу техшчноТ стиглосп становила 332,9 г у сорту Гарольд, та 400,5 г у сорту Кестрел вщповщно. У 2013 роц1 вщбувалось змен-шення маси коренеплодш в поршнянш до 2012 року. Дещо меншу масу коренеплодш вщмшено при внесенш мкродобрив Кристалон особливий \ Розасоль з р1зними нормами внесения протягом всього перюду дослщжень.
Найнижча маса коренеплодш вщмналась в 2011 р., найвища - у 2012 та 2013 рр. Поршнюючи умови зво-ложення за роками, слщ зазначити, що найбтьш сприят-ливим для росту та розвитку рослин буряка столового та формування високоТ маси коренеплодш та врожаю був 2012 р\к.
Отримаш результата дослщжень пщтверджують, що маса коренеплодш буряка столового, залежить вщ ¡ндивЬ дуальноТ продуктивное^ рослин, сорту, виду мкродоб-рива а також норми внесения його.
В середньому за 2011-2013 роки найвищ1 показники нами одержано вщ застосування мкродобрива - Реаком-р-бурякове. Найбтьш ефективною нормою внесения серед дослщжуваних вар1ант1в встановлена норма -5,00 кг/га, не залежно вщ сорту, як у фазу змикання рядюв, так \ техшчноТ стиглосп. Так, сорту Гарольд у фаз1 змикання рядюв, вщ внесения м1кродобрива (Реаком-р-бурякове) з нормою 5,00 кг/га отримали середню масу коренеплодш 96,7 г, у фаз1 техшчноТ стиглосп - 308,3 г, сорту Кестрел - 112,7 г \ 371,0 г, вщповщно.
Як евщчать результати дослщжень, середня маса коренеплодш буряка столового, починаючи ¡з фази змикання рядюв до настання техшчноТ стиглосп, в1д застосування позакореневого тдживлення рослин зростае. Застосування мкродобрив: Реаком-р-бурякове, Кристалон особливий \ Розасоль на вах дослщжуваних вар1антах дае прирют маси коренеплодш в поршнянш з контролем.
Найбтьш ефективною нормою внесения, при позакореневому пщживленш рослин буряка столового, встановлено: Реаком-р-бурякове - 5,00 кг/га, Кристалон особливий - 2,50 кг/га \ Розасоль - 3,00 кг/га у фаз1 4-6 справжшх листюв (¡нтенсивний рют).
За даними дисперсшного анал1зу починаючи ¡з фази змикання рядюв найбтьший вплив на дослщжуваний показник мав сорт (фактор С) (рис. 1).
Частка впливу факторш позакореневого внесения мкродобрив на нагромадження маси коренеплодш на перюд техшчноТ стиглосп залежала вщ виду мкродобрив (фактор А) - 1,7 %, норми внесения Тх (фактор В) -1,3 %, сорту (фактор С) - 88,0 %. Частка впливу ¡нших неврахованих факторш складае - 9,0 %.
Також слщ в1дзначити, що позакореневе тдживлення
мкродобривами, вплинуло на pocroBi процеси. При цьому вони проходили бтьш ¡нтенсивно в пор1внянн1 з контрольним вар1антом (без обробки рослин) i п1дтримувались до техн1чноТ стиглосп коренеплод1в. Все це сприяло зростанню маси коренеплодш i п1двищувало урожайн1сть i як1сть продукцИ'.
Отже, на основ1 результате досл1джень можна зробити висновок, що нагромадження маси коренеплодш буряка столового у сортш Гарольд i Кестрел, починаючи ¡3 фази змикання рослин в м1жряддях, в1дбуваеться бтьш ¡нтенсившше п1д впливом позакореневого тдживлення мкродобривами, особливо Реаком-р-бурякове i Кристалон особливий, i на перюд техшчноТ стиглосп отримано бтьшу прибавку в маа до контролю.
Висновки. Застосування у позакореневе п1дживлення Реаком-р-бурякове з нормою внесения 5,0 кг/га забез-печуе найбтьшу масу коренеплодт сорту Гарольд у фаз1 техшчноТ стиглосп на piBHi 308,3 г та сорту Кестрел -371,0 гвщповщно. При цьому для Кристалону особливого кращою е норма витрати 2,5 кг/га, для Розасолю -3,0 кг/га, яю сприяють за фазами росту та розвитку формуванню найвищоТ маси коренеплодш дослщжуваних сорт1в буряка столового. /Итература
1. Амиров Б. М. Продуктивность столовой свеклы в зависимости от комплексного применения удобрений, стимуляторов роста и микроэлементов / Б. М. Амиров, Н. Г. Сагигангалиева / Темат. сб. научных трудов по картофелеводству, овощеводству и бахчеводству в Казахстане. - Кайнар, 1997. -С. 21-219.
2. Анспок П. И. Микроудобрения / П. И. Анспок. - Л.: Агропромиздат, 1990. - 280 с.
3. Бондаренко Г. Л. Методика дослщноУ справи в овоч1вництв i баштан-ництв1 / Г. Л. Бондаренко, К. I. Яковенко. - X. : Основа, 2001. - 370 с
4. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта : [учебник] / Б. А. Доспехов. -Изд. 5-е, доп. и перераб. - M. : Агропромиздат, 1985. - 352 с.
5. ДСТУ 6014:2008 Морква столова i буряк столовий. Технолопя вирощу-вання. - К. : Держспоживстандарт УкраУни, 2010. - 18 с. - (Нацюнальний стандарт УкраУни).
6. ЗаришнякА.С. Позакореневе внесения мкродобриву форм1 комплексонатт металл на культур! цукрових буряюв / А.С. Заришняк, I.M. Жердецький // Цукров1 буряки. - 2007- № 3. - С. 18-20.
7. Карасюк I. M., Хомчак M. Ю., Хомчак О. M. Вивчення способа застосування м1кродобрив у рослинництв в умовах Л|состепу УкраУни// 36. наук, праць. Уманського ДАУ. Ч. 1. Агрономт. - Вип. 61. - Умань, 2011. - С. 55-63.
8. Лихочвор В. Особенности листовой подкормки // Зерно. - 2008. -№5. - С. 48-53.
9. Микроэлементы в сельском хозяйстве / С.Ю. Булыгин, Л.Ф. Демишев, В.А. Доронин [и др.]; под ред. С.Ю. Булыгина. - 3-е изд., перераб. и доп. -Днтропетровськ: Оч, 2007- 100 с.
10. Школьник М.Я. Микроелементы в жизни растений / М.Я. Школьник. -Ленинград: Наука, 1974. - 322 с.
References
1. Amirov В. M. Produktivnost' stolovoj svekly v zavisimosti ot kompleksnogo primenenija udobrenij, stimuljatorov rosta i mikrojelementov / B. M. Amirov, N. G. Sagigangalieva / Temat. sb. nauchnyh trudov po kartofelevodstvu, ovoshhevodstvu i bahchevodstvu v Kazahstane. - Kajnar, 1997. - S. 21-219.
2. Anspok P. I. Mikroudobrenija / P. I. Anspok. - L.: Agropromizdat, 1990. - 280 s.
3. Bondarenko H. L. Metodyka doslidnoi spravy v ovochivnytstvi i bashtan-
Рис, 1. Частка впливу позакореневого тдживлення рослин мшродобривами на динамику нагромадження маси коренеплод1в на перюд техшчно! стиглосл (середне за 2011-2013 рр.)г т/га.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА 10
АГРОХ1М1Я
ггу^М / Н. 1_. Вопс1агепко, К. I. Уакоуепко. - №. : 05ПОуа, 2001. - 370 э
4. РоврекИоу В. А. МеЮс1ука ро1еуоИо оры1а : [исИеЬпук] / В. А. РоэрекИоу. -Yzd. 5-е, dop. у регегаЬ. - М.: АЬгорготугЬа!, 1985. - 352 э.
5. ОБТи 6014:2008 Могкуа 51о1оуа \ Ьипак Б^оуук ТекИпо1оЬма уугоБИсЬи-уапта. - К.: □ ег2ИБрогИуу51аг^а^: икгату, 2010. - 18 б. - (Nats¡onalny¡ standart икгату).
6. гагуэЬгиак А.Б. Рогакогепеуе упевепта ггакгое^тепйу и (тэпта котр1ек5с>-па^у те1аМу па киПип 1эикгоуукЬ Ьипак™/А.Б. гагу51т1ак, 1.М. Zherdetsky¡ // Тэикгоу| Ьипаку. - 2007- № 3. - Б. 18-20.
7. Кагаэшк I. М., КИотсИак М. Уи., КИотсИак О. М. \Zyvchennia 5ро5оЫу
гаэ1:05иуапта т1кгое1етеп1:1у и Г05|уппу1з1у| у итоуак11 и5051ери икгату // 2Ь. паик. рга15. итапэкоЬо ОАи. СИ. 1. АИгопотМа. - Уур. 61. - итап, 2011. - Б. 55-63.
8. ЫИОСИуог V. ОБоЬеппоБЫ 1^ОУО] podkoгmk¡ // Хето. - 2008. - №5. -Б. 48-53.
9. М1кго]е1етегКу V БеГБкот hozjajstve / S.Ju. Ви1удт, 1_.Р. ОеггпБЬеу, У.А. Оогопт П йг.]; pod red. Б.:)и. Ви1удта. - 3-е \гй., регегаЬ. \ dop. -□ тргоре^оуэ'к: Б1с|1, 2007- 100 э.
10. ShkoГn¡kM.Ja. М1кгое1етеп1у угМгт га51еп^/ MJa. БИкоГгик. - 1_еп1пдгас1: Nauka/ 1974. - 322 5.
Г. М. Господаренко
доктор с.-г. наук, професор Уманського нацЮнального уыверситету сад1вництва
УДК 664.7:633.111
В. В. Любич
кандидат с.-г. наук, доцент Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва LyubichV@gmail.com
I. О. Полянецька
кандидат с.-г. наук, викладач Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва
В. В. Воз1ян
асгпрант
Уманського нацЮнального уыверситету сад1вництва
ХЛ1БОПЕКАРСЬК1 ВЛАСТИВОСТ1 ЗЕРНА СПЕЛЬТИ ЗАЛЕЖНО В1Д УДОБРЕНИЯ
Анотащя. Наведено результати дослщжень хл/бопекарських властивостей зерна пшениц'/ спельти, а саме, пщвищення вм/сту б/лка,клейковини, крохмалю '/ активност/' а-ам'/лази за рахунок покращення умов азотного живлення. У середньому за два роки дослщжень встановлено, що найб/льше на показник вм/сту б/'лка та клейковини випливае застосування сульфату амон1ю та ам/ачно/ сел/три у вар/ант'/ Рб0К60 + 1Чса60 + А/б0.
Вм'/ст б/'лка в зерн/' спельти, залежно вщ удобрения та року дослщження, становить 19,5-24,5 %. Найвищий показник вм/сту б/лка становить 24,4 % у вар/ант/' фон + Л/са 60 + Л/60. Таким чином, найб/'льший вплив на вм'/ст б/лка мае внесения азотних добрив.
На вм/ст клейковини в зерн/ спельти також найб/'льше впливае внесения азотних добрив. Досл/дженнями встановлено високу ефективн/сть першого пщживлення сульфатом амон/ю, оскшьки при цьому вм'/ст клейковини е найбшьшим -53,7 % або бшьшим на 3 % пор/'вняно з ам/ачною сел/трою.
Кр/м бтка /' клейковини на хл'/бопекарськ/ властивост/' впливае вм/ст крохмалю, оскшьки в/'н е сировиною для брод/'ння. Доведено, що зерно спельти характеризуемся високим вм/стом крохмалю. Проте пол'/пшення умов азотного живлення знижуе цей показник до 57,0-59,0 % залежно вщ вар/анту досл'щу.
Встановлено, що зерно спельти мае вищу кислотн'/сть зерна пор/'вняно з пшеницею м'якою, для якоТ цей показник становить 3 град. Вища кислотн'/сть зерна спельти зумовлена бшьшим вм/стом бшка, оскшьки пщвищення вм/сту бшка зумовлюе вищий вм/ст карбоксильних груп.
Ключов/ слова: спельта, вм'/ст бшка, вм/ст клейковини, вм'/ст крохмалю, кислотн '/сть. Г. Н.Господаренко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, Уманский национальный университет садоводства В. В. Любич
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент, Уманский национальный университет садоводства И. О. Полянецкая
кандидат сельскохозяйственных наук, преподаватель, Уманский национальный университет садоводства В. В. Возиян
аспирант, Уманский национальный университет садоводства
ХЛЕБОПЕКАРНЫЕ СВОЙСТВА ЗЕРНА СПЕЛЬТЫ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ УДОБРЕНИЯ
Аннотация. Приведены результаты исследований хлебопекарных свойств зерна пшеницы спельты, а именно, повышение содержания белка, клейковины, крахмала и активности а-амилазы за счет улучшения условий азотного питания.
В среднем за два года исследований установлено, что больше всего на показатель содержания белка и клейковины
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД IВ Н И ЦТ В А
11
