Научная статья на тему 'Повышение инвестиционной активности банковских институтов Украины'

Повышение инвестиционной активности банковских институтов Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
21
6
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КРЕДИТНО-ИНВЕСТИЦИОННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ БАНКОВ / БАНКОВСКИЕ ИНВЕСТИЦИИ / ИНВЕСТИЦИОННАЯ АКТИВНОСТЬ БАНКОВ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Воробьева Елена Ивановна

В статье исследованные возможности повышения инвестиционной активности банковских институтов Украины. Проанализировано состояние инвестиционной деятельности банков. Определены направления роста инвестиционных возможностей банковских институтов Украины.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Повышение инвестиционной активности банковских институтов Украины»

1НВЕСТИЦ11

УДК 336.77

Воробйова О.1., к.е.н., доцент НАПКБ

П1ДВИЩЕННЯ ШВЕСТИЦШНО1 АКТИВНОСТ1 БАНК1ВСЬКИХ 1НСТИТУТ1В УКРА1НИ

У стат дослщжеш можливосп тдвищення швестицшно! акгавносп банювських шститупв Укра1ни. Про-анал1зовано стан швестицшно! д1яльносп банюв. Визначено напрями зростання швестицшних можливостей банювських шститупв Укра1ни.

Ключовi слова: кредитно-швестицшна д1яльнють банюв, банювсью швестицп, швестицшна активнють банюв

ВСТУП

Одним 1з важливих етатв розвитку економжи Укра1ни е тдвищення швестицшно! активносп банювських установ. При цьому швестицшна активнють банюв передбачае зростання обсяпв як швестицшних кредипв в реальний сектор економжи, так 1 збшьшення кошпв, що використовуються на фшансовому ринку з метою придбання цшних папер1в. Пщвищення швестицшно! активност банюв базуеться на об'ективних та суб'ектив-них чинниках, як притаманш швестицшно! д1яльносп кожного банку та вше! банювсько! системи Укра!ни. Головними чинниками зростання швестицшно! активност банюв е наявшсть достатнього обсягу грошового катталу (залучених та запозичених ресуршв), а також защкавленють самих банюв у наданш кошпв в позику 1 позичальниюв-тдприемств у цих грошових коштах. Без реал1зацп цих головних чинниюв не мае сенсу розгля-дати питання швестицшно! активност банюв взагал1.

Проблемами банювського швестування займались багато вчених, серед яких можливо видшити: Алтухову О.В. [1], Боровжову М. [2], Брпченко I., Перепелицю Р. [3], Лущва Б.Л., Стечишина Т.Б. [4], Леонова С.В. [5], Пересада А.А., Майорову Т.В. [6] та шших. Однак змши, що вщбуваються в банювському сектор1 фшансового ринку та в сощально-економ1чнш систем1 Укра!ни вимагають нових науково-методичних розробок.

ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

1нвестицшна активнють банюв мае велике значення для розвитку як окремих сектор1в економжи, так 1 вше! сощально-економ1чно! системи Укра!ни. Отже, мета статп полягае у визначенш основних напрям1в тдвищен-ня швестицшно! активносп банювських шститупв кра!ни в сучасних умовах господарювання.

РЕЗУЛЬТАТИ

За останш п'ять роюв (2006-2010 рр.) обсяги кредитно-швестицшно! д1яльност1 банюв Укра!ни пом1тно збшьшились (рис. 1).

На кредитно-швес-тицшну д1яльшсть банюв негативно впли-нула фшансово-еконо-м1чна кризи 20082009 рр., що позначи-лось на зменшенш обсяпв вкладання кашта-лу у 2009 рощ. Однак вже у 2010 рр. обсяги кредитно-швестицшно! д1яльност1 банюв кра!-ни перевищили показ-ники 2008 року на 23921 млн. грн. або на 3,1%. Якщо пор1внюва-ти показники 2010 року з даними 2006 року, то обсяги кредитно-швес-тицшно! д1яльност1 банюв збшьшились на 537971 млн. грн. або у 3,1 раз1в.

Проте необхщно зазначити, що загальна величина кредитно-швестицшно! д1яльносп банюв не характери-зуе !хню реальну швестицшну активнють. Це обумовлено тим, що значна сума кредитних ресурив банюв вико-ристовуеться для споживчих потреб як суб'екпв тдприемництва, так 1 домогосподарств кра!ни. Отже, для того щоб бшьш ч1тюше визначити обсяги лише швестицшно! д1яльност1 банюв необхщно ураховувати тшьки кре-дити, що надаються економ1чним суб'ектам для швестицшно! д1яльност1.

71

258549

-Обсяги кредитно-швестицшно! дяльност банюв, млн. грн.

772599

758494

452655

млн. грн. 900000 800000 -700000 -600000 -500000 -400000 -300000 200000 100000

0 -|-1-1-1-

2006 2007 2008 2009

Рис. 1. Обсяги кредитно-швестицшно! д1яльност1 банюв Укра!ни (Складено за даними НБУ [7])

796520

2010 роки

Науковий вкник: Фшанси, банки, швестицп - 2011 - №3

млн. грн.

250000

200000

150000

100000

50000

- Обсяги капталу, що були швестоваш банками Украши, млн. грн.

227790

235548

217504

114348

За 2006-2010 рр. обсяги швестицшно! актив-ност банюв можливо ха-рактеризувати наступни-ми даними (рис. 2).

Найбшьший обсяг швестицш банюв був у перюд з 2006 по 2008 рш. За цей перюд банки забезпечили зростання швестицшних вкладень у сум1 157641 млн. грн. або 3,6 раз1в. При цьо-му основна частина швестицшних ресурив була спрямована на бу-д1вництво, реконструк-

0______щю та оновлення неру-

2006 2007 2008 2009 2010 роки хомост1. а також прид-

бання нових основних

Рис. 2. Обсяги швестування кошт1в банками Укра!ни в неф1нансов1 корпорацп та засобщ для виробничо1 домогосподарства дшльносп, тдприем-

59863

(Складено за даними НБУ[7])

ництва тощо.

Ш Частка швестицш у склад1 кредитно-швестицшноГ дояльност банюв, %

Ш Частка кредит!в не швестицшного характеру у склад кредитно-швестицшноГ д1яльност банку, %

З 2008 по 2010 рш обсяги швестування кошлв банками значно уповшьнились через фшансово-економ1чну кризу. Проте 1 у 2009, 1 у 2010 роках швестування кошлв банками мало позитивну динам1ку. Це свщчить, що 1 в умовах фшансово-економ1чно! кризи банки намагались здшснювати пошуки таких ктенлв, як були б защ-кавлеш 1 мали можливють вкладати кошти в швестицшш об'екти.

Проте необхщно зазначити, що в умовах фшансово-економ1чно! кризи, банки не мали значних можливостей для фшансування швестицшно! д1яльност1 через брак власно! лжвщносл, знецшення значно! частини власних каштатв внаслщок помлно! девальваци гривш та скорочення ресурсно! бази у зв'язку з вщтоком депозилв та неможливютю залучати кошти за рахунок розмщення облшацшних позик на зовшшньому та внутршньому фшансовому ринку. Кр1м того, бшьшють банюв кра!ни були змушеш збшьшити сво! резерви внаслщок по-пршення ситуаци з поверненням рашше наданих кредипв та частковим припиненням !х обслуговування з боку позичальниюв, зокрема домогосподарств та др1бних шдприемщв. У зв'язку з кризовим станом економжи кра!-ни швестицшну д1яльшсть припинили або суттево скоротили бшьшють великих 1 середшх шдприемств, що також позначилось на загальних обсягах швестицш банювських шститупв Укра!ни. Необхщно зазначити, що скоротили швестицшну дшльшсть як вгтчизняш банки, так 1 банки з шоземним кашталом. Це свщчить, що шоземний каштал, у т.ч. 1 в банювському сектор^ ор1ентуеться перш за все на юнцев1 фшансов1 результати, 1 не вкладае сво! каттали в господарську д1яльнють, якщо фшансова ситуащя не може бути визначена на бшьш-менш тривалий термш

Якщо дослщити яку частку займае швести-цшна д1яльнють банку у склад1 кредитно-швес-тицшнш д1яльност1, то можливо стверджувати, що вона мала загальну тенденщю до зростання за окремими роками (рис. 3).

За наведеними дани-ми можливо побачити, що з 2006 по 2010 рш частка кошлв банюв, що не використовуеться для швестицшно! д1яльносл поступово зменшуеться. Однак у 2010 рощ вона . складала менш ашж 30%.

Рис. 3. Частка швестицш та кредипв у склад1 кредитно-швестицшнш д1яльност1 отже банк1вськ1 шститу-

банк1в ти Укра!ни у бшьшосл

(Складено за даними НБУ [7]) випадк1в вкладають на-

72

% 100

2006

2007

2008

2009

2010

роки

Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмцп - 2011 - №3

явнi гpoшoвi pecypcи y cпoживaння, що негативно пoзнaчaeтьcя на iнвecтицiйниx мoжливocтяx вiтчизнянoï економжи.

Bибip нaпpямiв вкладання кaпiтaлy з 6оку банку oбyмoвлeнo pядoм чинниюв:

1) наявнють в дocтaтньoмy oбcязi дoвгocтpoкoвиx гpoшoвиx pecypciв (кoштiв зaлyчeниx чи зaпoзичeниx на тepмiн бшьш ашж на 1 prn);

2) наявнють cyб'eктiв пiдпpиeмництвa peaльнoгo чи фантового ceктopiв eкoнoмiки зaцiкaвлeниx в imec-тицiяx з 6оку банюв;

3) оптимальне cпiввiднoшeння дoxoдiв банку до його витpaт пpи здшшенш iнвecтицiйнoï дiяльнocтi (на-дання iнвecтицiйниx кpeдитiв та вкладання в цшш пaпepи);

4) нaдiйнicть пapтнepiв, яю бажають або вже викopиcтoвyють банюв^ю iнвecтицiйнi кpeдити;

5) нaявнicть дoмoгocпoдapcтв, якi бажають i мають можливють (нeoбxiдний piвeнь дoxoдy та вщповщне мaтepiaльнe забезпечення) зaлyчити iнвecтицiйнi ^едити для бyдiвництвa нepyxoмocтi чи здшшення тд^ие-мницькoï дiяльнocтi;

6) наявнють дoxoдниx i дocтaтньo лiквiдниx цiнниx пaпepiв, iнвecтyвaння кoштiв в якиx дае банку мож-ливicть зд^нити eфeктивнy дивepcифiкaцiю cвoïx вкладень;

l) вiднocнo cтaбiльнa coцiaльнo-eкoнoмiчнa cитyaцiя в ^aïm, яка дае мoжливicть як банкам, так i ïxнiм ктентам пpoгнoзyвaти нacлiдки iнвecтyвaння кoштiв в piзнi об'екти, зoкpeмa y бyдiвництвo нepyxoмocтi, ^ид-бання нового обладнання, машин, oкpeмиx виpoбничиx пoтyжнocтeй, цiлиx пiдпpиeмcтв тощо.

Оcнoвними нaпpямaми вкладання кpeдитнo-iнвecтицiйниx pecypciв бaнкy можливо вважати:

• фiнaнcyвaння бyдiвництвa чи ^идбання нepyxoмocтi дoмoгocпoдapcтвaми та cyб'eктaми пiдпpиeмництвa. Цей нaпpям iнвecтyвaння бaнкiвcькиx pecypciв мае для бaнкiв cyттeвe значення вна^тдок вeликиx oбcягiв на-дaниx кaпiтaлiв на дoвгocтpoкoвiй ocнoвi та забезпечення фopмyвaння дoвгoтepмiнoвиx дoxoдiв за paxyнoк cплaти позичальниками вiдпoвiдниx вдоотюв;

• фiнaнcyвaння пpидбaння чи виготовлення ocнoвниx зacoбiв для оновлення мaтepiaльнo-тexнiчнoï бази виpoбництвa. Цей нaпpям мае також помине значення для банюв вна^тдок знaчниx oбcягiв викopиcтaння ^е-дитнo-iнвecтицiйниx pecypciв та забезпечення фopмyвaння cepeдньo- i кopoткoтepмiнoвиx дoxoдiв за paxyнoк cплaти позичальниками вiдпoвiдниx вмотав;

• фiнaнcyвaння пpидбaння чи poзpoбки нoвиx виpoбничиx тexнoлoгiй для cyб'eктiв пiдпpиeмництвa. Цей нaпpям також зaбeзпeчye банкам вiдпoвiднi дoxoди в кopoткoтepмiнoвoмy пepioдi за paxyнoк вiдcoткiв, що craa-чують позичальники тaкиx кошпв;

• фiнaнcyвaння пpидбaння гoтoвиx мaйнoвиx кoмплeкciв або фyнкцioнyючиx кoмпaнiй чи пiдпpиeмcтв. Цей нaпpям вимагае вщ бaнкiв надання дуже вeликиx кpeдитнo-iнвecтицiйниx pecypciв, що не завжди peaльнo. Кpiм того, е pизики щодо eфeктивнocтi дiй з боку eкoнoмiчниx cyб'eктiв, якi бажають пpидбaти мaйнoвi комп-лeкcи чи фyнкцioнyючи пiдпpиeмcтвa. Однак пpи вдалому poзмiщeннi кpeдитнo-iнвecтицiйниx pecypciв за цим нaпpямoм банк може oдepжaти cyттeвi дoxoди i пpибyтки;

• фiнaнcyвaння iнвecтицiй в цшш m^pa Цей нaпpям мае ефективнють y paзi нaявнocтi дocтaтньoï кiлькocтi виcoкoдoxiдниx i лiквiдниx цiнниx пaпepiв на фондовому pинкy та в^ношо пpивaбливoï cитyaцiï щодо вкладання каттатв в цiннi пaпepи. За цим на^ямом банк може oдepжaти дoxoди як вiд вoлoдiння цшними пaпepaми, так i вiд oпepaцiй кyпiвлi-пpoдaжy чepeз пocтiйнi коливання цш на тi чи iншi фiнaнcoвi активи на фондовому pинкy. ^оте низький piвeнь poзвиткy вiтчизнянoгo фондового pинкy не дае змогу укуаш^ким банкам бiльш активно бpaти участь в oпepaцiяx з цiнними пaпepaми. Boднoчac вiтчизнянi банки пpaкгичнo не мають можливост! бpaти yчacть y фiнaнcoвиx iнвecтицiяx за межами У^аши чepeз вiдcyтнicть дocтaтньoгo oбcягy вaлютниx pecypciв для кpeдитнo-iнвecтицiйнoï дiяльнocтi, а також низьким piвнeм peйтингy як фiнaнcoвi iнcтитyцiï.

Пiдвищeння iнвecтицiйнoï акгивност! бaнкiв може бaзyвaтиcь на вщповщному aлгopитмi, який дacть змогу банку забезпечити вщповщний piвeнь дoxoдiв, ^ибутюв, eфeкгивнocтi poзмiщeння гpoшoвoгo кaпiтaлy. Такий aлгopитм мае нacтyпний вигляд фиа 4).

Цей aлгopитм ypaxoвye пepш за вce нaявнicть кpeдитнo-iнвecтицiйниx pecypciв i в зaлeжнocтi вiд цього здiйcнюeтьcя вибip нaпpямiв вкладання грошового катталу. Однак банки не лише ypaxoвyють наявнють об-cягiв cфopмoвaнoï pecypcнoï бази. Вони змyшeнi ypaxoвyвaти i piвeнь дoxoдiв вiд тaкиx вкладень, piвeнь pизикy i нeoбxiднicть пpи цьому фopмyвaти влacнi peзepви, piвeнь лiквiднocтi кpeдитнo-iнвecтицiйниx вкладень. Отже, ^иймаючи piшeння пpo iнвecтyвaння кошпв, банк повинен ypaxyвaти значну юлькють фiнaнcoвиx i нефшан-coвиx показниюв, щоб мати дocтaтньo об'ективну raprany cyб'eктa i об'екта iнвecтyвaння.

Для тдвищення iнвecтицiйнoï aктивнocтi банк повинен caм бути пpивaбливим для фiзичниx i юpидичниx ocí6, активним в romyrax cвoïx клieнтiв. Однак швестицшна активнють банку не повинна nprnecra до знижен-ня фiнaнcoвoï безпеки, вщмови вiд пocтiйнoгo мoнiтopингy piзниx фiнaнcoвиx pизикiв, втpaти пильнocтi ^и oцiнцi тieï чи iншoï irneCT^mmï oпepaцiï. Iнвecтицiйнa aкгивнicть банку вимагае ще бiльшoï пильнocтi пpи вибopi oб'eктiв i cyб'eкгiв iнвecтyвaння кошпв.

Для yкpaïнcькиx бaнкiв головним на^ямом iнвecтyвaння кoштiв е peaльний ce^op eкoнoмiки, а також до-мoгocпoдapcтвa, якi бажають вкладати гpoшi в п^^темни^^ дiяльнicть або y житлове бyдiвництвo (пpид-бання житла).

Фiнaнcyвaння iнвecтицiй, що в^адаю^^я в peaльний ceкгop економжи е дocтaтньo пepcпeкгивним на^я-мом peaлiзaцiï iнвecтицiйнoï cтpaтeгiï банку внастщок нeoбxiднocтi значного оновлення мaтepiaльнo-тexнiчнoï

73

Науковий liiciiiik': Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2G11 - №3

Нaпpями вкладання кpедитнo-iнвестицiйниx pесypсiв банку

Риc. 4. Aлгopитм пiдвищeння iнвecтицiйнoï aктивнocтi банку з ypaxyвaнням нaявнocтi кpeдитнo-iнвecтицiй-них pecypciв

(Склaдeнo aвтopoм cтaттi)

бази aбcoлютнoï бiльшocтi вiтчизняниx пiдпpиeмcтв ycix гaлyзeй i видiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi. Кpiм того, значних oбcягiв iнвecтицiй пoтpeбyють cтвopeння нoвoï виpoбничoï i coцiaльнoï iнфpacтpyктypи вeликиx, ce-peднix та малих мют. Однак якщo в iнвecтицiяx y мaтepiaльнo-тexнiчнy база та виpoбничy iнфpacтpyктypy пiдпpиeмcтв зaцiкaвлeнi piзнi кoлa cyчacнoгo yкpaïнcькoгo бiзнecy, то отщальна iнфpacтpyктypa мют, телищ, cm y знaчнiй мipi зaлeжить вщ дepжaви чи мicцeвoï влади, яю в мeншiй мipi бажають викopиcтoвyвaти бaнкiвcькi iнвecтицiï для poзвиткy тaкoï iнфpacтpyктypи. Отжe, щoб банки вкладали iнвecтицiï в coцiaльнy iнфpacтpyктy-py мicт та oкpeмиx peгioнiв нeoбxiднo пepeдaти знaчнy чacтинy coцiaльниx oб'eктiв в пpивaтнy влacнicть. Дep-жава чи мю^ва влада пoвиннi лишe кoнтpoлювaти нaявнicть coцiaльниx oб'eктiв та ïxнe peaльнe Функцюну-вання y вiдпoвiднocтi з пoтpeбaми мeшкaнцiв rid чи iншoï тepитopiaльнoï гpoмaди.

ВИСНОВКИ

На ocнoвi пpoвeдeнoгo дocлiджeння мoжливo cфopмyлювaти нacтyпнi виcнoвки.

Пo-пepшe, aнaлiз вкладання гpoшoвoгo кaпiтaлy банками за ocтaннi 5 poкiв cвiдчить, щo вoни пocтyпoвo збiльшyють iнвecтицiйнy aктивнicть.

no^pyre, вoднoчac ocнoвнa чacтинa eкoнoмiчниx pecypciв бaнкiв викopиcтoвyeтьcя для cпoживчoгo кpeди-тyвaння, щo нe вiдпoвiдae пoтpeбaм як ^аши, так i ïï eкoнoмiчним cyб'eктaм.

74

Науковий iticinik': Фшанси, банки, iнвестицГi - 2G11 - №3

По-трете, тдвищення швестицшно1 акгавносп банюв залежить як вщ них самих, так i шших учасниюв швестицшного процесу, зокрема тдприемств реального сектору i домогосподарств.

По-четверте, основними напрямами швестування грошових кошпв банкiв е: а) об'екти будiвництва нерухо-мостi для домогосподарств i тдприемств; б) машини, обладнання, новi технологiï для пiдприемств; в) окремi майновi комплекси та функщонуючи тдприемства; г) цiннi папери.

По-п'яте, для забезпечення тдвищення iнвестицiйноï активностi банки повинш формувати достатнiй обсяг кредитно-швестицшних ресурсiв, а також встановлювати ефективну полiтику щодо вiдсоткiв за кредитно-шве-стицiйнi ресурси та умови надання таких ресурив суб'ектам пiдприемств i домогосподарствам.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

По-шосте, у подальших дослщженнях е необхiдним розв'язати питання щодо формування ефективноï струк-тури вкладень банкiв в реальнi i фiнансовi iнвестицiï.

СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ

1. Алтухова Е.В. Инвестиционный потенциал коммерческого банка / Е.В. Алтухова. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http//www.lib.ua.-ru.net/diss/cont/290072.html.

2. Боровжова М. 1нвестицшна дiяльнiсть i капiталiзацiя комерцшних банкiв у перiод дестабiлiзацiï еконо-мiки Украïни / М. Боровжова // Вiсник Киïвського нацiонального торговельно-економiчного унiверситету. — 2009. — №4. — С. 18-23.

3. Бриченко I. Роль комерцшних банюв у розбудовi фондового ринку Украïни / I. Брпченко, Р. Перепелиця // Вюник Нацiонального банку Украïни. — 2005. — №4. — С. 23-27.

4. Лущв Б.Л. 1нвестицшний потенщал банкiвськоï системи Украïни / Б.Л. Лущв, Т.Б. Стечишин // Фшанси Украïни. — 2009. — №9. — С. 67-77.

5. Леонов С.В. 1нвестицшний потенщал банкiвськоï системи: методолопя формування та використання: автореф. дис. [на здобуття наук. ступ. докт. економ. наук] / С.В. Леонов. — Суми: Украшська академiя банюв-ськоï справи НБУ, 2010. — 32 с.

6. Пересада А.А. 1нвестицшне кредитування: навч. поиб. / А.А. Пересада, Т.В. Майорова. — К.: КНЕУ, 2002. — 271 с.

7. Нащональний банк Украши. — Веб-ресурс. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua

Стаття надшшла до редакци 28 серпня 2011 року

75

Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2011 - №3

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.