Роль финансовых ресурсов субъектов предпринимательства Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 336.14

Воробйов Ю.М., д^.н., пpoфecop, НАПКБ

РОЛЬ Ф1НАНСОВИХ РЕСУРС1В СУБ'€КТ1В П1ДПРИеМНИЦТВА

У crani здiйcнeнo тeopeтичнe дocлiджeння poлi фiнaнcoвиx pecypciв cyб'eктiв пiдпpиeмництвa в pин-кoвiй eкoнoмiцi. Обrpyнтoвaнo ocнoвнi пoлoжeння взaeмoзв'язкy фiнaнcoвиx pecypciв i ^п^лу cyб'eктiв пiдпpиeмництвa.

Ключoвi слова: фiнaнcoвi pecypcи пiдпpиeмcтвa, кaпiтaл пiдпpиeмcтвa, aктиви

ВСТУП

Фiнaнcoвi pecypcи мaють вeликe знaчeння для cyб'eктiв пiдпpиeмництвa чepeз влacтивi ïm xapaктepиcтики тa вплив, яю вoни здiйcнюють нa фiнaнcoвo-гocпoдapcькy дiяльнicть. Пpoтe oбмeжeнicть фiнaнcoвиx pecypciв, пocтiйнi пoтpeби ïx фopмyвaння тa paцioнaльнoгo викopиcтaння, кoливaння ïx вapтocтi змушують cyб'eкти roc-пoдapювaння зд^нк^™ вiдпoвiднi зaxoди щoдo ïxньoгo eфeктивнoгo yпpaвлiння з мeтoю зaпoбiгaння втpaт, нepaцioнaльнoгo викopиcтaння, зaнaдтo вeликиx вш^т нa ïx зaлyчeння.

Poзкpитrям poлi фiнaнcoвиx pecypciв пiдпpиeмcтв зaймaлиcь pi3m yкpaïнcькi вчeнi, 3oRpeMa: 3яткoвcький I.B. [1], Бypяк Л.Д. [2], Кopoбoв М.Я. [3], Мeц В.О. [4], Ornprn В. [S] тa шшь

Однaк нeoбxiднi пoдaльшi дocлiджeння ^eï пpoблeми внacлiдoк пocтiйниx змiн в pинкoвiй ero^M^, шн-цeнтpaцiï тa pyxy фiнaнcoвиx pecypciв y зв'язку з цeнтpaлiзaцieю фiнaнcoвo-гocпoдapcькoï дiяльнocтi cyб'eктiв пiдпpиeмництвa.

ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

Дocлiджeння щoдo poлi фiнaнcoвиx pecypciв cyб'eктiв пiдпpиeмництвa rpyнтyютьcя нa тeopeтичнoмy aнaлiзi тa yзaгaльнeннi нayкoвиx пoлoжeнь. Мeтa crarn пoлягae в oбrpyнтyвaннi poлi фiнaнcoвиx pecypciв пiдпpиeмcтв в cyчacнiй ero^M^.

РЕЗУЛЬТАТИ

Для кopeктнoгo визнaчeння мeжi фyнкцioнyвaння фiнaнcoвиx pecypciв пoтpiбнo пoдивитиcь нa cyб'eкт пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi як cyкyпнicть aктивiв з oднoгo 6oRy, тa cyкyпнicть зoбoв'язaнь i ^п^лу з iншoгo. Для здiйcнeння cтaтyтнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтвoм фopмyeтьcя нaбip aктивiв, вiд кopиcтyвaння якиx oчiкyeть-cя eкoнoмiчнa вигoдa. Мaйбyтня eкoнoмiчнa вигсда, щo пoв'язyeтьcя з викopиcтaнням aктивiв, являe co6ok пoтeнцiaл, щo yвiйдe пpямo чи oпocepeдкoвaнo y топк гpoшoвиx кoштiв чи ïx eквiвaлeнтiв. Активи пiдпpиeм-cтвa вiдoбpaжaютьcя y лiвiй чacтинi бaлaнcy, тoбтo да ocнoвнi й oбopoтнi зacoби, i являють co6ok peaльний кaпiтaл, 14o викopиcтoвyeтьcя для зaбeзпeчeння cтaтyтнoï дiяльнocтi. Стpyктypa aктивiв пoкaзye, якi caMe pecyp-cи були викopиcтaнi пiдпpиeмcтвoм з мeтoю oдepжaння пpибyткy, щo були зaлyчeнi дo гocпoдapcькoгo o6opo,iy i кoнтpoлюютьcя cyб'eктoм пiдпpиeмництвa. nacrn, нa вiдмiнy вiд asiray, вiдoбpaжae джepeлa фiнaнcyвaння aктивiв, якi зaбeзпeчyютьcя кopпopaтивними цiнними пaпepaми ^кадями), т^вими внecкaми, бopгoвими roop-пopaтивними зoбoв'язaннями ^бл^фями), зoбoв'язaннями пepeд бaнкaми, кpeдитopcькoю зaбopгoвaнicтю (зa вeкceлями чи poзпиcкaми), зoбoв'язaннями зa poзpaxyнкaми з ornara npa^, з бюджeтoм, цeнтpaлiзoвaними дepжaвними фoндaми, cтpaxoвaними opгaнiзaцiями тoщo. Стpyктypa пacивiв дae змoгy oдepжaти yявлeння пpo джepeлa фiнaнcoвиx pecypciв, яю були зaдiянi для yтвopeння cyкyпнoгo кaпiтaлy cyб'eктy гocпoдapювaння i зaбeзпeчили фiнaнcyвaння cтвopeння вiдпoвiдниx aктивiв, a тaкoж вимoги влacникiв i кpeдитopiв дo peaльнoгo кaпiтaлy пiдпpиeмcтвa ^уми aктивiв).

Тaкий пiдxiд дae змoгy виявити poзмiщeння фiнaнcoвиx pecypciв в a^rnax пiдпpиeмcтвa. Щoдo цьoгo вiдзнaчити icнyвaння дeякиx тoчoк зopy. Однa з ниx нaвeдeнa Пoйдoю H.H. i Гpaбaчyкoм С.С. 3a ïx твepджeнням «пiдcyмoк пacивy дacть нaм зaгaльнy cyMy фiнaнcoвиx pecypciв, a йoгo cтaттi вiдoбpaзять там ïxнiй cклaд. na-cив вiдoбpaжae cфopмoвaнi в минyлoмy фiнaнcoвi pecypCT, якi мaтepiaлiзoвaнi в aктивax [6, c. 103]». 3 тaким пiдxoдoм нeмoжливo ^re^rac^ тoмy щo rncrn — цe cyкyпний ^п^л, a œ cyкyпнicть фiнaнcoвиx pecypciв. nacrn пoкaзye, якi в минyлoмy фiнaнcoвi pecypcи були викopиcтaнi для фiнaнcyвaння yтвopeння тиx чи iншиx aктивiв, a тoмy cклaдoвi пacивy œ мoжyть poзглядaтиcя як фiнaнcoвi pecypc^ Як пiдтвepджeння нaвeдeмo виcлoвлeння Мeц В.О.: «... пacив бaлaнcy poзглядaeтьcя нe як влacнe фiнaнcoвi pecypCT, a як yмoвнe джepeлo юэшлв, щo в дiйcнocтi e peaльнoю влacнicтю юpидичнoï aбo фiзичнoï oco6^ якa нaдae ïx пiдпpиeмcтвy в ^ямш aбo нeпpямiй фopмi [4, c. 33-34]».

Yci фiнaнcoвi pecypCT, щo зaлyчaютьcя roMm^era, включaютьcя в гocпoдapcький oбopoт i пepeтвopюютьcя та кaпiтaл. У cвoю чepгy для звopoтнoгo пpoцecy пepeтвopeння кaпiтaлy y фiнaнcoвi pecypcи пoтpiбeн чac, щo мoжe cyпpoвoджyвaтиcь втpaтoю peaльнoï вapтocтi, в зaлeжнocтi вiд лiквiднocтi aктивiв. Boднoчac нeoбxiднo вкaзaти, щo y ^o^ci пepeтвopeння кaпiтaлy y фiнaнcoвi pecypcи ïx зaгaльнa cyMa тaкoж мoжe cyттeвo збшьши-тиcь y зв'язку з пiдвищeнням вapтocтi кaпiтaлy чи бiзнecy нa pинкy. Bнacлiдoк мoжливиx кoливaнь cyM ф^нто-виx pecypciв, щo фopмyютьcя зa paxyнoк пepeтвopeння ^п^лу, фiнaнcoвi pecypcи дoцiльнo poзглядaти як «ф^нтовий пoтiк» aбo «ф^нтовий зaпac».

Якщo poзглядaти a^rn бaлaнcy cyб'eктa пiдпpиeмництвa, тo вш являe co6ok мaтepiaлiзoвaнi фiнaнcoвi pe-cypcи — ïx зaпac. Bиxoдячи з peaлiй oпepaцiйнoï дiяльнocтi кepiвництвo пiдпpиeмcтвa здiйcнюe yпpaвлiння йoгo ^pyRrypoK. A caMe, oпepaтивнo фopмye peaльнi aктиви i фiнaнcoвi pecypcи. Пpичoмy peaльнi aктиви (мaтepiaльнi i нeмaтepiaльнi) зaбeзпeчyють пoтpeби oпepaцiйнoï дiяльнocтi, a фiнaнcoвi — cлyгyють ф^нто-вим пoтeнцiaлoм, щo мoжe бути мoбiлiзoвaний для зaбeзпeчeння oпepaцiйнoï дiяльнocтi y пoтoчнoмy ^pio^y a

17

Науковий iticinik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2G11 - №3

тaкож ïï вiдтвоpeння та pозшиpeнiй оcновi y мaйбyтньомy. Отжe, для фоpмyвaння peaльниx pecypciв, що 3a6e3-пeчyвaтимyть опepaцiйнy дiяльнicть та pозшиpeнiй оcновi, нeобxiдно мобiлiзyвaти потж фiнaнcовиx pecypciв i3 зовнiшнix i внyтpiшнix джepeл, який мaтepiaлiзyeтьcя в оcновниx i обоpотниx зacобax.

Тaким чином, фiнaнcовi pecypcи можливо pозглядaти i як зaпac, що знaxодить cвоe втiлeння y фоpмi peaль-ниx aктивiв пiдпpиeмcтвa, який можe 6ути мобiлiзовaний 3a paxyнок icнyвaння pинкового мexaнiзмy пepeтво-peння aктивiв нa кошти (гpошовi кошти) втагащок того, що aктиви мaють вщповщний piвeнь лiквiдноcтi, тобто cпpоможнicть i швидкють тpaнcфоpмaцiï у нaйбiльш лжвщну фоpмy — гpошовi кошти. Фiнaнcовi pecypcи як потiк можуть ^оявляттея у фоpмi фiнaнcовиx aктивiв cy6'e^a пiдпpиeмництвa в пpоцeci ïx цшьового викоpи-cтaння для здiйcнeння cтaтyтноï дiяльноcтi, pyx якиx покaзyeтьcя у звт пpо pyx гpошовиx кошпв, що пояcнюe змiнy у CTara «гpошовi кошти i ïx eквiвaлeнти» мiж двомa дaтaми бaлaнcy.

Свтовою тeндeнцieю у cфepi фiнaнciв e нaкопичeння компaнiями фiнaнcового потeнцiaлy, який можe бути peaлiзовaний в ^о^и iнвecтицiйноï дiяльноcтi i втiлитиcь у бiзнec-пpоeктax, вiд peaлiзaцiï якиx очiкyeтьcя отpимaння eкономiчноï вигоди в мaйбyтньомy. Отжe, можливо конcтaтyвaти, що одта з нaйвaжливiшиx ознaк фiнaнcовиx pecypciв — цiльовe пpизнaчeння — зaлишaeтьcя нeзмiнною, a швидкe ïx вклaдaння в peaльний кaпiтaл нe виcтyпae caмоцiллю. Нaвiть бiльшe, нaявнicть зтачного зaпacy лiквiдниx фiнaнcовиx pecypciв у ви-глядi гpошовиx коштiв i ïx eквiвaлeнтiв в очax влacникiв cyб'eктiв пiдпpиeмництвa i зaцiкaвлeноï чacтини ф^н-cовоï cпiльноти cтae озтакою eфeктивноcтi фiнaнcово-гоcподapcькоï дiяльноcтi i cвiдчить пpо вибipковicть iнвecтицiйноï полiтики, що пpоводятьcя мeнeджмeнтом тpaнcнaцiонaльниx компaнiй i коpпоpaцiй. Пpичомy пpiоpитeтнicть нaпpямiв викоpиcтaння фiнaнcовиx pecypciв можнa визнaчити у тaкiй поcлiдовноcтi:

1) пошук комтанш для поглинaння чи ïx ^^дюння;

2) вклaдaння у мacштaбний pозвиток тa iнновaцiйно-iнвecтицiйнi пpоeкти;

3) повepнeння готiвковиx коштiв влacникaм у виглядi викупу aкцiй.

В eкономiчнiй лiтepaтypi [1, 3, 7, S, 9] до зaгaльноï cyми фiнaнcовиx pecypciв будь-якого cyб'eктa од^жм-ництвa вiдноcять нacтyпнi eлeмeнти: cтaтyтний кaпiтaл (фонд); додaтковий кaпiтaл; peзepвний кaпiтaл; aмоpти-зaцiйнi вiдpaxyвaння; cпeцiaльнi фонди, що yтвоpюютьcя нa пiдпpиeмcтвi 3a paxyнок пpибyткy; нepозподiлeний пpибyток; кpeдитоpcькa зaбоpговaнicть ycix видiв; коpоткоcтpоковi i довгоcтpоковi кpeдити бaнкiв; yci види фiнaнcовиx позик тощо. Пpотe, якщо здiйcнювaти бiльш дeтaльний aнaлiз пepeлiчeниx eлeмeнтiв, що фоpмye зaгaльнy cyмy фiнaнcовиx pecypciв, то можливо побaчити, що œ yci нaзвaнi eлeмeнти можуть вiдноcитиcь поcтiйно до фiнaнcовиx pecypciв.

Пepший eлeмeнт — cтaтyтний ^п^гал — фaктично виcтyпae фiнaнcовим фондом для фiнaнcyвaння rocro-дapcькоï дiяльноcтi лишe нa почaткy дiяльноcтi cy6'eRra гоcподapювaння, коли до нього були здiйcнeнi внecки влacникiв чи aкцiонepiв. 3a тaкиx умов cтaтyтний ^п^л виcтyпae у pолi фiнaнcовиx pecypciв. Однaк у по-дaльшiй дiяльноcтi cтaтyтний кaпiтaл познaчae лишe cyмy вклaдeниx фiнaнcовиx pecypciв, тобто кaпiтaлiзовa-ниx фiнaнcовиx pecypciв i, тому, ми ввaжaeмо, що cтaтyтний ^п^гал вжe нe можe у подaльшомy pозглядaтиcь як cyмa поточниx фiнaнcовиx pecypciв. Тaким чином, нeобxiдно pозpiзняти поточнi фiнaнcовi pecypcи i ^п^л, що yтвоpюeтьcя пicля фaктичного викоpиcтaння нaявниx поточниx фiнaнcовиx pecypciв у будь-якого cyб'eктa гоcподapювaння.

Дpyгий eлeмeнт — додaтковий кaпiтaл — e ф^нтовим pecypcом 3a умов, коли влacники чи aкцiонepи вклaдaють в cтaтyтний кaпiтaл cyмy гpошовиx кошпв бiльшy, aнiж пepeдбaчeно 3a пpоcпeктом eмiciï aкцiй aбо ноpми внecкiв зacновникiв пpи фоpмyвaннi cтaтyтного кaпiтaлy.

Тpeтiй eлeмeнт — peзepвний ^п^гал — 3a cвоïм мexaнiзмом cтвоpeння i викоpиcтaння його можливо вщте-cти до фiнaнcовиx pecypciв. Ц пов'язaно 3 тим, що вш фоpмyeтьcя 3a paxyнок чиcтого ^ибутку як оcновного джepeлa фiнaнcовиx pecypciв, a викоpиcтовyeтьcя у тиx випaдкax, коли нeобxiдно зaxиcтити iнтepecи a^ro-нepiв чи iншиx влacникiв cyб'eктa гоcподapювaння.

Чeтвepтий eлeмeнт — aмоpтизaцiйнi вiдpaxyвaння — цe дyжe вaжливий eлeмeнт фоpмyвaння внyтpiшнix фiнaнcовиx pecypciв cyб'eктa гоcподapювaння. Aмоpтизaцiйнi вiдpaxyвaння — да фiнaнcовий pecypc, що по-cтiйно поновлюeтьcя у пpоцeci фiнaнcово-гоcподapcькiй дiяльноcтi i, який можливо викоpиcтовyвaти: a) для здiйcнeння пpоcтого вiдтвоpeння оcновниx зacобiв виpобництвa; б) для нaкопичyвaння 3 мeтою здiйcнeння iнвecтицiйноï дiяльноcтi; в) для викоpиcтaння в rapk^, коли пiдпpиeмcтво зaзнae пpоблeм 3 фоpмyвaнням обоpотниx коштiв.

П'ятий eлeмeнт — cпeцiaльнi фонди — фоpмyютьcя 3a paxyнок чиcтого пpибyткy, a тому e фондaми ф^н-cовиx pecypciв. Спeцiaльнi фонди та cyчacниx пiдпpиeмcтвax можуть yтвоpювaтиcь для здiйcнeння i^eci^m-ноï дiяльноcтi, пiдвищeння piвня кaпiтaлiзaцiï cyб'eктa гоcподapювaння. Ствоpeння тaкиx фондiв e зaпоpyкою того, що фiнaнcовi pecypcи пiдпpиeмcтвa будуть викоpиcтaнi для pозвиткy гоcподapcькоï дiяльноcтi aбо ro^a-щeння умов пpaцi pобiтникiв.

Шоcтий eлeмeнт — нepозподiлeний пpибyток — 3a cвоeю cynro цe cyмa фiнaнcовиx pecypciв, яку cyб'eкт гоcподapювaння мae нaмip викоpиcтaти для cвого пepcпeктивного pозвиткy, пiдвищeння eфeктивноcтi гоcподa-pювaння, збiльшeння обcягiв опepaцiйноï дiяльноcтi.

Сьомий eлeмeнт — кpeдитоpcькa зaбоpговaнicть — виcтyпae ф^нтовим pecypcом лишe 3a умов, коли cyб'eкт гоcподapювaння в пpоцeci cвоeï дiяльноcтi одepжye вiд кpeдитоpiв ri чи iншi eкономiчнi pecypcи, нaпpиклaд, товapи, cиpовинy, piзнi мaтepiaли, комплeктyючi для здiйcнeння гоcподapcькоï дiяльноcтi бeз вiдповiдноï, обо-в'язковоï cплaти 3a одepжaнi pecypcи. Отpимyючи тaкi eкономiчнi pecypcи (aктиви) юpидичнi оcоби викоpиcто-вують ïx як фiнaнcовi pecypc^ що зaлyчeнi нe в грошовш, a мaтepiaльнiй фоpмi. Викоpиcтaння циx pecypciв дae можливicть cyб'eктy гоcподapювaння нe зaлyчaти додaтково кошти у ^ошовш фоpмi, a пicля викоpиcтaння cплaтити вiдповiднy cyмy кpeдитоpy, який фaктично нaдaв цi pecypcи для бeзпepeбiйного здiйcнeння опepaцiй-

1S

Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2011 - №3

нoï дiяльнocтi. Отжe, нe ycя кpeдитopcькa зaбopгoвaнicть e джepeлoм фopмyвaння фiнaнcoвиx pecypciв. He yтвopюe фiнaнcoвi pecypcи кpeдитopcькa зaбopгoвaнicть зa poзpaxyнкaми пepeд бюджeтoм, пepcoнaлoм, CTpa-xoвикaми тoщo.

Bocьмий eлeмeнт — кopoткocтpoкoвi тa дoвгocтpoкoвi кpeдити бaнкiв — да зaвжди e фiнaнcoвим pecypcoM, щo фopмyeтьcя cyб'eктoм пiдпpиeмництвa зa paxyнoк зoвнiшнix пoзикoвиx джepeл.

Дeв'ятий eлeмeнт — piзнi види фiнaнcoвиx пoзик — цe фiнaнcoвi pecypCT, щo фopмyютьcя зa paxyнoк викopиcтaння зoвнiшнix пoзикoвиx кoштiв. Aбcoлютнa бшьшють тaкиx фiнaнcoвиx pecypciв фopмyютьcя зa paxyнoк iнcтpyмeнтiв фiнaнcoвoгo pинкy, зoкpeмa кopпopaтивниx oблiгaцiй, якi випycкae пiдпpиeмcтвo для poз-витку cвoeï oпepaцiйнoï чи iнвecтицiйнoï дiяльнocтi.

Фiнaнcoвi pecypCT мaють вeликe знaчeння для cyб'eктiв пiдпpиeмництвa бyдь-якoï cфepи i виду eкoнoмiчнoï дiяльнocтi. Однaк для oдниx пiдпpиeмcтв вaжливo мaти фiнaнcoвi pecypra y гpoшoвiй фopмi, a для iншиx вoни мoжyть бути викopиcтaннi y фopмi мaтepiaльниx цiннocтeй, нaпpиклaд, тoвapнoгo кpeдитy aбo фiнaнcoвoгo лiзингy. В дeякиx видax eкoнoмiчнoï дiяльнocтi фiнaнcoвi pecypcи фopмyютьcя зa paxyнoк внyтpiшнix мaтepi-aльниx pecypciв. Дo тaкиx видiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi пepш зa вce вiднocитьcя ciльcькe гocпoдapcтвo, дe чacтинa фiнaнcoвиx pecypciв, щo пoвиннa бути y гpoшoвiй фopмi, внacлiдoк вiдcyтнocтi внyтpiшнix i зoвнiшнix мoжливocтeй ïx фopмyвaння, зaмiнюютьcя та мaтepiaльнi цiннocтi, якi зa cвoïми внyтpiшнiми влacтивocтями мoжyть виcтyпaти як пepeтвopeннi фiнaнcoвi pecypcи. Пepш зa вce, цe мaтepiaльнi цiннocтi, щo мaють oзнaки oбopoтниx aктивiв, i вигoтoвляютьcя, виpoщyютьcя aбo yтвopюютьcя в пpoцeci гocпoдapcькoï дiяльнocтi. Для aipaproro виpoбництвa, нa вiдмiнy вiд пpoмиcлoвocтi, бyдiвництвa, тpaнcпopтy тa iншиx видiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi, xapaктepнa фaктичнa гадм^ гpoшoвиx фiнaнcoвиx pecypciв нa мaтepiaльнi цiннocтi, щo викoнyють чacткoвo poль фiнaнcoвиx pecypciв.

Pyx фiнaнcoвиx pecypciв cyб'eктiв пiдпpиeмництвa oбcлyгoвye як oпepaцiйнy i iнвecтицiйнy, тaк i ф^нтову дiяльнicть. Якщo фiнaнcoвi pecypcи викopиcтoвyютьcя для здiйcнeння oпepaцiйнoï дiяльнocтi, то да oзнaчae, щo пiдпpиeмcтвo витpaчae кoшти нa викoнaння cвoeï cтaтyтнoï дiяльнocтi, тoбтo зaбeзпeчye виpoбництвo ^o-дyкцiï, викoнaння poбiт, нaдaння ^^луг Оcнoвнa чacтинa фiнaнcoвиx pecypciв, щo витpaчaeтьcя пpи здiйcнeннi oпepaцiйнoï дiяльнocтi, знaxoдить cвoe втiлeння в oбopoтниx aктивax. Цe пoв'язaнo з тим, щo oбopoтнi aктиви внacлiдoк oб'eктивниx oбcтaвин cвoгo кpyгooбiгy пocтiйнo втpaчaють чacтинy вapтocтi y зв'язку з iнфляцieю, втpaтoю cпoживчoï вapтocтi, фiзичнoï здaтнocтi для викopиcтaння. Haпpиклaд, викopиcтaння нaciння з зepнa минyлиx ypoжaïв мoжливo тiльки дeякий чac внacлiдoк пoдaльшoï втpaти зepнoм cвoeï cxoжocтi. Для пpoмиcлo-вocтi цe пpoявляeтьcя пpи пoгipшeннi якocтi cиpoвини, втpaтi cиpoвинoю cвoïx якicниx влacтивocтeй тoщo. KpiM тoгo, пpaктичнo yci пiдпpиeмcтвa втpaчaють чacтинy oбopoтниx aктивiв чepeз ocoбливocтi фiнaнcoвo-гocпoдapcькoгo мexaнiзмy, CTcreMy викoнaння зoбoв'язaнь пepeд кpeдитopaми, дepжaвoю, цeнтpaлiзoвaними цiльoвими фoндaми, cтpaxoвими шм^тями, пepcoнaлoм, влacникaми. У зв'язку з цим, фiнaнcoвi pecypcи cyб'eктiв пiдпpиeмництвa, в пepшy чepгy, витpaчaютьcя для ^гов^ння oбcягy oбopoтниx кoштiв як ocнoви для пocтiйнoгo здiйcнeння oпepaцiйнoï дiяльнocтi.

Фiнaнcoвi pecypcи, щo нaпpaвляютьcя для здiйcнeння iнвecтицiйнoï дiяльнocтi, вiдpiзняютьcя зa: a) cвoïми oбcягaми; б) циктчшстю; в) джepeлaми кoштiв.

Для iнвecтицiйнoï дiяльнocтi, щo здiйcнюють пiдпpиeмcтвa пpoмиcлoвocтi, aгpapнoгo виpoбництвa, бyдiв-ництвa, тpaнcпopтy oбcяги фiнaнcoвиx pecypciв говинш бути знaчними. Мacштaбнicть iнвecтицiйнoï дiяль-нocтi, щo xapaктepнa для пiдпpиeмcтв нaзвaниx видiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi пoтpeбye вeликиx oбcягiв зaлy-чeння фiнaнcoвиx pecypciв. Iнoдi пiдпpиeмcтвa пpoмиcлoвocтi, arpaproro виpoбництвa чи бyдiвництвa виму-шeнi вiдклaдaти iнвecтицiйний пpoцec чepeз нeмoжливicть cвoeчacнoгo фopмyвaння нeoбxiднoï cyми ф^нто-виx pecypciв. Отжe, для зд^^нм iнвecтицiйнoï дiяльнocтi, ocoбливo пpи мacштaбниx iнвecтицiйниx npoe^ тax зa oбcягaми фiнaнcoвиx pecypciв, тaким cyб'eктaм пiдпpиeмництвa з oб'eктивниx oбcтaвин дoцiльнo crao-pювaти вiдпoвiднi фiнaнcoвi фoнди aбo фoнди фiнaнcoвиx pecypciв. Ствopeння тaкиx фoндiв фiнaнcoвиx pe-cypciв дoзвoляe кoнцeнтpyвaти нeoбxiдний oбcяг фiнaнcoвиx юзшпв нa нaйбiльш вaжливиx нaпpямax ф^нто-вo-гocпoдapcькoï дiяльнocтi.

Фopмyвaнню тaкиx фoндiв фiнaнcoвиx pecypciв cпpияe пpинцип циклiчнocтi iнвecтицiйнoï дiяльнocтi зa яким пpoцec iнвecтyвaння Mae тaкy пocлiдoвнicть: a) виниктення пoтpeби в iнвecтицiяx вта^^к мopaльнoгo aбo (i) фiзичнoгo знocy ocнoвниx зacoбiв (фoндiв) виpoбництвa; б) poзpoбкa тa oцiнкa iнвecтицiйнoгo пpoeктy щoдo oнoвлeння чи poзшиpeння ocнoвниx зacoбiв (фoндiв) пiдпpиeмcтвa; в) гошук джepeл фiнaнcoвиx pe-cypciв, щo мoжyть бути зaлyчeнi (зaпoзичeнi) для iнвecтицiйнoï дiяльнocтi; г) фopмyвaння фiнaнcoвиx pecypciв для iнвecтицiйнoï дiяльнocтi y вигаяд1 вiдпoвiдниx фiнaнcoвиx фoндiв чи викopиcтaння нeфoндoвoï фopми зaлyчeння фiнaнcoвиx кoштiв для peaлiзaцiï iнвecтицiйниx пpoeктiв (iнвecтицiйнoгo пpoeктy); д) пpaктичнa peaлiзaцiя iнвecтицiйниx пpoeктiв (iнвecтицiйнoгo пpoeктy) зa paxyнoк cфopмoвaниx фiнaнcoвиx pecypciв; e) eкcплyaтaцiя ocнoвниx зacoбiв з MeTOK oдepжaння вiд ниx вiддaчi y фopмi дoxoдiв i пpибyткiв, тобто зaбeзпe-чeння пoвepнeння вклaдeниx в irnecra^ï фiнaнcoвиx pecypciв з oбoв'язкoвим нaдлишкoм y виглядi вcтaнoвлe-roï нopми пpибyткy.

Циклiчнicть iнвecтицiйнoï дiяльнocтi дae змoгy пepioдичнo здiйcнювaти пpoцec iнвecтyвaння, щo зaбeзпe-чye мoжливocтi для нaкoпичyвaння фiнaнcoвиx pecypciв aбo ïx дoдaткoвoгo пoшyкy для ^octoto чи poзшиpe-нoгo вiдтвopeння.

Джepeлaми кoштiв для iнвecтицiйнoï дiяльнocтi мoжyть виcтyпaти yci нaявнi дoвгocтpoкoвi влacнi aбo гози-кoвi кoшти, нacaмпepeд: a) aмopтизaцiйнi вiдpaxyвaння; б) чистий пpибyтoк; в) eMiciï aкцiй; г) дepжaвнe цiльoвe фiнaнcyвaння; д) eMiciï oблiгaцiй; e) дoвгocтpoкoвi бaнкiвcькi кpeдити; ж) iншi дoвгocтpoкoвi пoзикoвi гошти.

19

Науковий вкник: Ф1мамси, банки, швестицп - 2G11 - №3

В якост джерел фшансування швестицшних проекпв виступають амортизацшт вщрахування. За рахунок амортизацшних вщрахувань забезпечуеться перш за все просте вщтворення основних засоб1в (фонд1в) тдприемств. Проте необхэдно вщзначити, що в умовах ринково! самостшносп суб'екпв тдприемництва бшьшють з них не формуе амортизацшний фонд, а витрачае кошти, що одержат за рахунок амортизацшних вщрахувань на поточн нужди, в першу чергу, для поповнення оборотних кошпв, яких у бшьшост впчизняних тдприемств постшно не вистачае. Проте, такий тдхэд до використання амортизацшних вщрахувань не вщпо-вщае штересам самих тдприемств в наслщок втрати реально! можливост здшснювати швестицшну д1яльн1сть на баз1 простого вщтворення основних засоб1в (фонд1в). За таким тдходом до амортизацшних вщрахувань, можливо дшти до повного руйнування свое! техтчно! бази, внаслщок нерацюнального витрачання найбшьш доступного i практично безплатного джерела фшансових ресурив.

Такий стан справ щодо амортизацiйних вiдрахувань ми можемо спостертати як у промисловостi, так i аграрному виробництвi, де внаслщок нерацiонального використання амортизацiйних вiдрахувань просте вщтво-рення основних засобi (фондiв) вiдбуваeться дуже повiльно, а у помигай частинi пiдприeмств зовсiм не вщбу-ваеться. Це самим негативним чином впливае на дiяльнiсть таких суб'екпв пiдприeмництва, призводить до втрати ними реально! можливост ефективно здшснювати операцiйну дiяльнiсть.

Чистий прибуток е одним з найбшьших внутрiшнiх власних джерел фшансування iнвестицiйно! дiяльностi. Якщо пiдприeмство одержуе чистий прибуток, то тсля обов'язкового внутрiшнього його розподшу, вщокрем-люеться нерозподiлений прибуток або формуються фонди розвитку пiдприeмства, яю використовуються для забезпечення фiнансування операцтно! та iнвестицiйно! дiяльностi в пропорцп, що визначаеться стратегieю та тактикою суб'екта тдприемництва. Однак чистий прибуток не завжди власники тдприемства згодн викорис-товувати для iнвестування. Частше вони його використовують для власного споживання у виглядi дивiдендiв. Отже, дивщендна полiтика пiдприeмства суттево змшюе пропорцi! розподiлу чистого прибутку. Вщповщно до вiтчизняного господарського законодавства (Господарського кодексу Укра!ни [10]), власники суб'екпв тдприе-мництва можуть самостiйно приймати ршення щодо пропорцiй розподiлу чистого прибутку. Таким чином, за ршенням власниюв суб'ект пiдприeмництва може повтстю використовувати чистий прибуток для власного розвитку, тобто твестувати його, або використовувати на виплату дивiдендiв. У зв'язку з цим чистий прибуток як джерело фшансування швестицш повтстю залежить вщ стратегi! та тактики власниюв (акцiонерiв), !х внут-ршньо! схильностi до споживання чи швестування доходiв вiд капiталу.

Ще одним аспектом цього питання е структура власносп, тобто кшьюсть власникiв, частка кожного власни-ка в капiталi пiдприeмства. Якщо власникiв небагато, тобто декшька чоловiк або декiлька десятюв чоловiк, згоду мiж ними можливо знайти значно легше, анiж якщо власниками е сотт чи тис^ людей. Крiм того, важливим моментом е концентращя власностi у окремих людей. Якщо в структурi катталу пiдприeмства до-мiнуe один або декшька власниюв, яю мають абсолютну бiльшiсть голосiв при прийняттi будь-якого ршення, то i дивiдендна полггака, i полiтика iнвестування, i полггака загального розподiлу чистого прибутку, i полiтика щодо стратегi! розвитку тдприемства буде повтстю залежить вщ !х рiшення. Такi власники мають стратепч-ний погляд на розвиток свого тдприемства. Вони або схильт до посттного розвитку свого бiзнесу, тобто нацшет на максимальне реiнвестування чистого прибутку в масштабт iнвестицiйнi проекти, або зацiкавленi в продажi свого бiзнесу за цiною, яка б задовольняла !х стратегiчнi iнтереси, що також стимулюе процес реiнве-стування чистого прибутку, але тшьки на еташ пiдготовки пiдприeмства до бшьш вигiдного продажу чи об'еднання з другими суб'ектами господарювання для одержання бшьшо! загально! суми чистого прибутку чи зростання вартосп пiдприeмства як мiрила сучасного багатства.

Емiсiя акцш та державне цiльове фiнансування належать до зовтштх джерел фiнансових ресуршв. 1х використання в практищ фiнансування iнвестицiй обумовлено як масштабами швестування, так i значенням швес-тицiйних проектiв для держави та суб'екта тдприемництва. Емiсiя акцi! е дуже сильним i радикальним фшан-совим iнструментом процесу iнвестування. Завдяки емiсi! акцi! можливо забезпечити фшансування будь-яких швестицшних проекгiв за обсягами швестицш. Проте емiсiя акцiй в умовах Укра!ни ще не стала одним iз могутнiх методiв фшансування швестицш внаслщок специфiки вiтчизняного корпоративного права та значно! концентрацп власносп у окремих приватних осiб, що заважае розвитку як фондового ринку, так i подальшому вдосконаленню мехатзму фiнансування iнвестицiй.

Державне цiльове фшансування швестицш мае в Укра!т значт обмеження через внутрiшнi законодавчi протирiччя, а також полiтичнi неузгодженостi мiж рiзними гiлками влади, полiтичними парпями тощо. Обмеження державного цшьового фшансування обумовлено також постшним бюджетним дефщитом. Проте для укра!нсько! економжи державне цiльове фiнансування iнвестицiйних проекпв, що мають загально державне значення, було б великим кроком уперед, суттево стимулювало б економiчнi перетворення в кра!т, забезпечило б розвиток тих напрямiв, де пiдприeмницькi структури не зацiкавленi вкладати кошти. Це перш за все проекти, що мають значний ризик або невелику вщдачу вщ вкладеного капiталу. Крiм того, держава повинна фiнансува-ти багато сощальних проекгiв, що мають суспшьний iнтерес — природоохоронна дiяльнiсть, розвиток соцiаль-но! iнфраструктури, розвиток транспортних мереж тощо.

Позиковi кошти у формi довгострокових банкiвських кредипв, облiгацiйних позик, фiнансового лiзингу тощо в Укра!т стали використовувати тшьки в остант декiлька рокiв перед початком фiнансово-економiчно! кризи. Це було обумовлено як проблемами розвитку самих вичизняних банюв та фiнансового ринку в цшому, так i вщсуттстю можливостей у бiльшостi суб'eкгiв тдприемництва залучати дуже дороп позиковi кошти, коли !х вартiсть у декшька разiв перевищувала рентабельнiсть вiтчизняних тдприемств.

Позикове фшансування швестицшно! дiяльностi широко використовуеться в розвинутих кра!нах. Воно дуже перспективно i в Укра!т, але для цього повинна бути забезпечена стабшьна економiчна ситуацiя в кра!т, сутте-

20

Науковий liicinik': Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2011 - №3

во зменшеш ставки за позиковими коштами. Якщо вартють позикових джерел фшансування швестицшно1 д1яль-ност1 зменшиться до 8-10% р1чних за гривневими кредитами, то це вже дозволить використовувати банювсью та о&тгацшш позики для довгострокового швестицшного кредитування. Зменшення вартост банювських по-зик дасть змогу для бшьш широкого використання в господарськш практищ фшансового л1зингу, розвиток якого в Укра1ш стримуеться в наслщок великих вщсотюв за банювськими кредитами без яких неможлив1 л1зин-гов1 схеми.

ВИСНОВКИ

Таким чином, проведене наукове дослщження рол1 фшансових ресуршв суб'екпв тдприемництва мае тео-ретико-тзнавальне, методичне та практичне значення. Сформульован положення виступають науковою базою для подальших дослщжень, розробки науково-методичних п1дход1в, мехашзм1в формування i використання фшансових ресуршв суб'ектами господарювання в Укра1ш.

СПИСОК ВИКОРИСТАНО1Л1ТЕРАТУРИ

1. Зятковський 1.В. Фiнансове забезпечення дiяльностi тдприемств. — Тернопiль: Економiчна думка, 2000. — 260 с.

2. Буряк Л.Д. Фiнансовi ресурси тдприемства / Л.Д. Буряк // Фшанси Укра1ни. — 2000. — №9. — С. 23-27.

3. Коробов М.Я. Фшансово-екожмчний аналiз дiяльностi пiдприeмства / М.Я. Коробов. — К.: Знання, 2000. — 294 с.

4. Мец В.О. Екожмчний аналiз фшансових результапв та фшансового стану тдприемства: навч. поиб. / В.О. Мец. — К.: Вища шк., 2003. — 278 с.

5. Опарш В. Фiнансовi ресурси: проблеми визначення та розмщення / В. Опарш // Вiсник НБУ — 2000. — №5. — С. 10-11.

6. Пройда-Носик Н.Н. Фiнансовi ресурси тдприемства / Н.Н. Пройда-Носик, С.С. Грабарчук // Фшанси Укра1ни. — 2003. — №1. — С. 96-103.

7. Фшанси тдприемств: тдручник / А.М. Поддерьогш, М.Д. Бшик, Л.Д. Буряк та ш.; кер. кол. авт. i наук. ред. проф. А.М. Поддерьогш. — 6-те вид., перероб. та допов. — К.: КНЕУ, 2006. — 552 с.

8. Хачатурян С.В. Сутшсть фшансових ресурив та 1х класифжащя / С.В. Хачатурян // Фшанси Укра1ни. — 2003. — №4. — С. 77-81.

9. Воробьев Ю.Н. Капитал предпринимательских структур в системе финансового менеджмента: монография / Ю.Н. Воробьев. — Симферополь: Таврия, 2000. — 324 с.

10. Хозяйственный кодекс Украины. — Харьков: ООО «Одиссей». 2004. — 232 с.

Стаття надшшла до редакцй 30 серпня 2011 року

21

Науковий liicinik': Фшанси, банки, швестицп - 2011 - №3