CC BY
21
УДК 658.5.012.1
ПОВЕД1НКА КЕР1ВНИКА В УМОВАХ РИЗИКУ
©2018 ЩЕТ1Н1НА Л. В., РУДАКОВА С. Г., ГАВРИЛЕНКО А. О.
УДК658.5.012.1
Щетшша Л. В., Рудакова С. Г., Гавриленко А. О. Поведшка KepiBHUKa в умовах ризику
Метою cmammi е вивчення можливостей управлШня п1дприемницькими ризиками як одмею з наВважлитших складових сучасного управлшня, коли необх1дно приВмати р!шення в умовах невизначеност!. Розглянуто та проанал'вовано iнформацт про nidxodu до cymHocmi ризиж, ix кла-сиф'шацита природи. ОбГрунтовано необх!дн1сть управлшня ризиками, що дасть змогу не т'шьки уникнути втрат, але В отримати додатков! зиски. ОбГрунтовано особливостi стратегмного управлшня ризиками, також наведено форми управлшня ними: мшм/защя, диверсиф'шаи/я, л!-м!тування, отримання додатково! шформаци. Доведено, що для устшного управлшня ризиками необх!дно дотримуватися emanie управлшня, а також виконувати процедури оцшювання 'ixр'юня. Ефективне управлшня ризиками забезпечить ф'шансову безпеку тдприемства в процеа його розвитку та унеможливить зниження його ринковоi eapmocmi.
Ключов1 слова: ризик, управлшня ризиками, етапи управлшня ризиками, поведшка кер'юника. Табл.: 1. Формул: 1. Б1бл.: 8.
ЩетЫна Людмила ВалерП'вна - кандидат економЫних наук, доцент, доцент кафедри управлшня персоналом та економши пращ, КшвськиВ на-цюнальний економ!чниВ ynieepcumem /м. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Kuie, 03057, Украша) E-mail: sludval@ukr.net
Рудакова Свтлана Григор1вна - кандидат техшчних наук, доцент, доцент кафедри управлшня персоналом та економши пращ, КшвськиВ нацю-нальниВ економмниВ ynieepcumem /м. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Kuie, 03057, Украша) E-mail: svetlana.rudakova.home@gmail.com
Гавриленко АндрШ Олександрович - студент, КшвськиВ нацюнальниВ економ!чниВ ynieepcumem /м. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Kuie, 03057, Украша)
УДК658.5.012.1 ЩетининаЛ. В., РудакоеаС. Г., ГаериленкоА.А. Поведение руководителя в условиях риска
Целью статьи является изучение возможностеВ управления предпринимательскими рисками как одноВ из важнеВших составляющих современного управления, когда необходимо принимать решения в условиях неопределенности. Рассмотрены и проанализированы подходы к сущности рисков, их классификации и природы. Обоснована необходимость управления рисками, что позволит не только избежать потерь, но и получить дополнительные выгоды. Обоснованы особенности стратегического управления рисками, а также приведены формы управления ими: минимизация, диверсификация, лимитирование, получение допол-нительноВ информации. Доказано, что для успешного управления рисками необходимо соблюдать этапы управления ими, а также выполнять процедуры оценки уровня рисков. Эффективное управление рисками обеспечит финансовую безопасность предприятия в процессе его развития и сделает невозможным снижение его рыночноВ стоимости. Ключевые слова: риск, управление рисками, этапы управления рисками, поведение руководителя. Табл.: 1. Формул: 1. Библ.: 8.
Щетинина Людмила Валерьевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры управления персоналом и экономики труда, КиевскиВ национальныВ экономическиВ университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: sludval@ukr.net
Рудакова Светлана Григорьевна - кандидат технических наук, доцент, доцент кафедры управления персоналом и экономики труда, КиевскиВ национальныВ экономическиВ университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украинаj E-mail: svetlana.rudakova.home@gmail.com
Гавриленко Андрей Александрович - студент, КиевскиВ национальныВ экономическиВ университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина)
UDC658.5.012.1
Shchetynina L. V., Rudakova S. G., Gavrylenko A. 0. Manager's Behavior in Risk Conditions
The article is aimed at studying the possibilities of managing entrepreneurial risks as one of the most important components of modern management, when it is necessary to make decisions in conditions of uncertainty. Approaches to the essence of risks, their classification and nature are considered and analyzed. The necessity of risk management is substantiated that will allow not only to avoid losses, but also to get additional benefits. The peculiarities of strategic risk management are substantiated, as well as the forms of their management are provided: minimization, diversification, limitation, obtaining of additional information. It is proved that for successful risk management is necessary to observe stages of their management, and also to carry out procedures of estimating the level of risks. The efficient risk management will ensure the financial security of an enterprise in the process of its development and will make it impossible to reduce the market value of the enterprise. Keywords: risk, risk management, stages of risk management, behavior of manager.
Tbl.:l. Formulae:!. Bibl.:8.
Shchetinina Liudmila V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Personnel Management and Labour Economics, Kyiv National Economic University named after Hetmán (54/1 Peremo-hy Ave., Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: sludval@ukr.net
Rudakova Svitlana G. - PhD (Engineering), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Personnel Management and Labour Economics, Kyiv National Economic University named after Hetmán (54/1 Peremo-hy Ave., Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: svetlana.rudakova.home@gmail.com
Gavrylenko Andrey 0. - Student, Kyiv National Economic University named after K Hetmán (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03057, Ukraine)
П^приемницька дiяльнiсть у bcíx ïï формах пов'язана з численними ризиками. Навиь най-кращi прогнози не дозволяють повшстю уникнути ризику. Але це не означае, що сл^д шукати таю ршення, в яких завчасно в^омий результат, - вони, як
правило, неефективш. Необх^дно навчитися передба-чувати ризик, оцшювати його розмiри, планувати заходи запобтання та не перевищувати допустимi меж1 Ризик е складною сощальною та економко-управ-лшською категорiею, тдходи до визначення яко'1 е
неоднозначними. Персоналом, дшльшсть якого най-бкьше пов'язана i3 ризиком в оргашзаци, е керiвники. Саме на них покладаеться особлива в^дпов^дальшсть, коли ефектившсть рiшення залежить вiд результатiв вибору мiж двох або б1льше його альтернатив.
Досл^дження ризикiв висвiтленi в роботах вь тчизняних i заруб iжних вчених, таких як: Д. Му-глер, Ж. Перар, Д. Хуммель, В. Шелудько, А. Альгш, В. Гранатуров, М. Лапуста, Н. Машина, М. Штейнер, I. Балабанов, I. Бланк, В. Вилшський, М. Клапшв, В. Ковальов, Е. Смiрнов тощо. Водночас науковi шд-ходи до вивчення ризишв зосереджено на окремих елементах теорИ управлiння ризиками, тобто не ви-стачае дослiджень системного характеру.
Метою статт е вивчення можливостей управ-лiння пiдприемницькими ризиками як одше1 з най-важливших складових сучасного управлiння, коли необх^дно приймати рiшення в умовах невизначеносп.
Ризик - це об'ективна ознака прийняття будь-
якого управлiнського ршення в умовах поси-
лення невизначеносп ведення бiзнесу [1]. Вiн мае мшце тiльки там, де можлив^ як мiнiмум, двi та бмьше альтернативи. У ситуацiях, коли можливий пльки один результат, ризику немае, осшльки альтернативи вiдсутнi. Таким чином, ризики - обов'язкова складова дмового життя, а управлшня ними - части-на тiеï масштабно!' роботи, яку будь-яке пiдприемство мае здшснювати заради пiдвищення прибутковостi. Причиною краху багатьох компанш та корпорацш, а саме: South Sea Company, Washington Mutual, Nokia, General Motors Company, що в^дбувся останнiми роками, е в^сутшсть в них не тгльки систем адекватного управлшня ризиками, а й розумшня характеру та специфши ризикiв, з якими пов'язана господарська дiяльнiсть. На нашу думку, це пов'язано зi зростан-ням ступеня впливу ризишв на результати дiяльностi пiдприемств через швидку мiнливiсть економiчноï ситуаци в краМ, а також з появою нових технологiй та iнструментiв.
Ризик е насл^дком невизначеностi функцюну-вання будь-яко'! органiзацiï. Таким чином, бмьшшть компанiй зосереджують увагу на виявленш ризикiв та управлiння ними до того часу, коли вони почнуть впливати на бiзнес. Здатшсть управляти ризиками допомагае компашям дiяти бгльш впевнено в^днос-но майбутнiх бiзнес-рiшень. 1х знання про ризики та управлшня ними дае можлившть обрати найкращi варiанти вирiшення потенцiйних проблем господарю-ючих суб'ектiв. Органiзацiï знаходяться шд впливом внутрiшнiх та зовншнк суб'ектiв та факторiв, що по-роджуе невпевненiсть у реалiзацiï сво!х намiрiв. Вплив тако!' невизначеностi на цш органiзацiï е ризиком.
Отже, ризик може мати як внутршню, так i зо-внiшню природу. Зовшшш ризики - це ri, яю не шд-даються прямому управлшню. До них належать по-лiтична ситуацiя, валютнi курси, процентш ставки
тощо [6]. Внутрiшнi ризики, як правило, викликаш наявнiстю «вузьких» мiсць в органiзацiï, невикорис-таними можливостями, шформацшними збоями тощо [7]. Управлшня ризиками мае важливе значення в оргашзаци, осккьки без нього фiрма не може про-гнозувати свою дшльшсть на майбутне.
Основне завдання керiвника полягае у виявленш видiв ризикiв, ix оцшщ, розробцi стра-тегiй захисту в^д них, а також мотивуваннi вах членiв компанИ спiвпрацювати в реалiзацiï цих стратегiй.
Ризик потрiбно використовувати, осшльки за допомогою якiсноï системи управлшня можна не лише уникнути певних фшансових втрат, а й мати додатковi прибутки. На практищ успк управлiння ризиками залежить в^д категори ризику та вiд його потенщалу, тобто вiд спiввiдношення мш вкладени-ми ресурсами та можливим отриманим результатом. У такому разi ефектившсть використання ризику як шструменту додаткового прибутку буде залежати не в^д кiлькостi, а вiд якост проведених операцiй. Тобто значна ккьшсть операцiй може мати збитки, тодi як невелика кiлькiсть операцiй матиме прибутки, як не лише покриють збитки, а й принесуть чистий дох^д. Розглянемо найбмьш вдалу, на нашу думку, класифь кацiю ризиюв [8].
Категорiя I: попереджувальт ризики. Це вну-трiшнi ризики, що виникають в межах оргашзаци, як е контрольованими, 1х слiд усунути або уникнути. Наприклад, це ризики неавторизованих, незаконних, неетичних, неправильних або нев^пов^дних дш пра-цiвникiв та менеджерiв. Звичайно, компани повиннi мати зону толерантносп до дефектiв або помилок, як не завдають серйозноï шкоди пiдприемству i для яких повне уникнення буде занадто дорогим. Але, в щлому, компани повинш прагнути до усунення цих ризишв, оскiльки вони можуть скоротити стратепчш вигоди оргашзацИ. Торговець-шахрай або пращвник, який пiдкуповуе мiсцевого чиновника, може отрима-ти певнi короткостроковi прибутки для фiрми, але з часом таи дИ зменшать вартiсть компанИ. Цiею ка-тегорiею ризику найкраще управляти шляхом актив-ноï профмактики: монiторинг операцiйниx процесiв, управлiння поведшкою людей, прийняття рiшень щодо бажаних норм.
Категорiя II: стратегiчнi ризики. Компашя добровiльно приймае певний ризик, щоб отрима-ти вищу вiддачу вiд свое1 стратеги. Наприклад, банк бере на себе кредитний ризик, коли вш позичае гро-шi; багато компанiй ризикують через сво1 досл^джен-ня та розробки. На нашу думку, стратепчш ризики значно вiдрiзняються в^д ризишв, яких можна уникнути, осшльки вони не завжди е мшусовими. Ця кате-горiя ризикiв на практищ визначаеться через показ-ник ROI (Return of Investment), а саме - вирахування вкладених швестицш i повернення 1х через якийсь
перюд чи через певну юльшсть операцш залежно вiд виду дiяльностi [5]. Стратепчш ризики не можуть управлятися за допомогою моделi управлiння за правилами. Замшть цього потрiбна система управлiння ризиками, призначена зменшувати ймовiрнiсть пе-редбачуваного ризику та шдвищувати готовнiсть до ризикових дш.
Категорiя III: зовншт ризики. Деякi ризики виникають унаслiдок подiй за межами компани та не залежать в^д ii впливу або контролю. Джерелами цих ризишв е природш катастрофи, полiтична нестабкь-нiсть, макроекономiчнi зрушення тощо. Зовнiшнi ризики вимагають шшого пiдходу. Оскiльки компани не можуть запобити подiбним подiям, !хне керiвництво мае зосереджуватися на ^дентифкаци (вони, як правило, очевидш в минулому) та пом'якшенш !х впливу.
На нашу думку, компани повинш адаптувати сво! процеси управлшня ризиками в^дпов^д-но до !х рiзних категорiй. Пiдхiд до управлшня ризиками, що базуеться на 1дентифжацц !х категорий ефективний у випадку ризикiв, яким можна запобкти. Але цей тдхд абсолютно не вiдповiдае стратегiчним ризикам або зовшшшм ризикам. Тому необх^ний принципово iнший пiдхiд, що базуеться на в^критих та явних дискутх про ризики. Видкя-ють таи форми управлшня стратепчними ризиками (який саме шдид обере компанiя, залежить в^д контексту, в якому працюе оргашзащя):
1. MmiMi3au,iHризиш - це сукупшсть д1й, спря-мованих на зниження ризику шляхом його уникнен-ня або попередження. При цьому слд вiдмiтити, що уникнення ризику для менеджера нередко означае вкмову вiд прибутку, а це пов'язане з ризиком неви-користаних можливостей.
2. Диверсифжащяризиш - дозволяе уникнути частини ризику при розподш катталу мiж рiзнома-нiтними видами дiяльностi. Диверсифшащя означае, що два i больше напрямкiв дiяльностi комбiнуються та поеднуються в пакета, що становить «портфель» ризиюв. Як правило, значення показнишв, що харак-теризують ризик такого портфеля, а отже, i ризик скомбiнованого «портфеля», буде менше, нiж по кожному окремому напряму дiяльностi, що входить до такого «портфеля».
3. Лiмтування ризиш. За тими видами гос-подарсько! дiяльностi та господарських операцiй, якi можуть постшно виходити за встановленi межi допустимого ризику, цей ризик лiмiтуеться шляхом встановлення вiдповiдних економiчних i фiнансових нормативiв.
4. Отримання додатковог шформаци е одним з найважливших способiв зниження ризику. При-родно, що коли б у менеджера була бкьш повна ш-формащя, вiн мiг би зробити кращий прогноз та зни-зити мiру ризику. Широко вiдома теза: «Ршення вар-те не б1льше того, чого коштуе iнформацiя для його
прийняття». Це робить iнформацiю товаром, за який потрiбно платити грошь Але вкладення капiталу в ш-формацiю е виправданим.
Для функщонування та розвитку конкретних пiдприемств дощльним е видiлення таких етапiв управлшня ризиком [2]:
Етап 1. Вентифжащя й аналiз ризику. П1д 1ден-тифiкацiею й аналiзом ризикiв розумготь виявлення ризикiв, 1хню специфiку, обумовлену природою чи ш-шими характерними рисами ризишв, вид1лення осо-бливостей 1х уникнення чи зменшення (включаючи вивчення розмiру економiчного збитку, а також змши ризикiв у чаа, ступiнь взаемозв'язку мiж ними i до-^дження факторiв, що впливають на них). Без такого дослкження неможливо ефективно та щлеспрямова-но здшснювати процес управлiння ризиком.
Етап 2. Аналiз альтернативних метоЫв управлшня ризиком. Головна мета цього етапу по-лягае в дослкженш шструментав, за допомогою яких можна перешкоджати ризикам i 1х негативному впливу на бiзнес фiрми. Аналiз пiдходiв до мiнiмiзацГi не-сприятливого впливу випадкових подш i 1х фшансо-вих наслiдкiв дае можлившть видiлити загальнi про-цедури управлшня ризиками. До них можна в^днести: вкхилення ризику (вiдмова вiд ризику); скорочення ризику (зниження частоти збитшв або запобтання збиткам); зменшення розмiру збиткiв; подiл ризику -диференщащя i дублювання); передача ризику (аутсорсинг ризику тощо).
Етап 3. Вибiр метоЫв управлшня ризиками. Цей етап призначений для формування полiтики фiр-ми в управлшш ризиками та невизначешстю. Вибiр методiв мае супроводжуватися врахуванням рiзних критерив, як то: фiнансово-економiчнi, технiчнi, со-щальш тощо.
Етап 4. Реалiзацiя обраного методу управлшня. Змкт названого етапу полягае у виконанш при-йнятих на попередньому етапi ршень про реалiзацiю тих чи шших методiв управлiння ризиком. Це означае, що в рамках даного процесу приймаються i ре-алiзуються окремi управлiнськi та технiчнi ршення.
Зазначенi особливостi приводять до того, що пи-тання, на як мае вiдповiсти менеджер з управлшня ризиком, стосуватимуться, перш за все, процедури виконання ршень, а саме: + якi заходи необх^дно реалiзувати? + в якi термши це мае статися? + як ресурси i в якому обсязi можуть бути ви-
траченi на здшснення даних заходiв? + хто несе вкпов^альшсть за виконання при-йнятих рiшень i здiйснюе контроль за 1х реа-лiзацiею?
Етап 5. Монторингрезультатiв та вдоскона-лення системи управлшня ризиком. На цьому етап в1дбуваеться вкновлення та поповнення iнформацii про ризики, що е важливою умовою 1х аналiзу на пер-
шому еташ. Цей етап забезпечуе зворотний зв'язок у системi управлiння ризиками, оцшку ефективностi проведених заходiв.
Запропоноваш етапи не обов'язково реалiзу-ються пословно.
На думку багатьох фахiвцiв i науковцiв, вимiря-ти та оцшити ризик е найбiльш в^пов^аль-ним i методично складним етапом у всш про-цедурi управлшня ризиками, адже надати 1м ккьшс-ну та вартiсну характеристику е найскладншим. Вiд якостi тако! оцшки залежать доцiльнiсть здiйснення тiеi чи шшо! господарсько-фiнансовоi операци, ви-значення рiвня необхiдного доходу, формування адекватних затрат iз страхування ризикiв.
Визначення рiвня ризику вимагае дотримання посмдовного виконання таких процедур (табл. 1) [4].
Таблиця 1
Процедури для визначення рiвня ризику
№ з/п Процедура
1 1дентиф^а^я окремих ви^в ризиш, пов'язаних з дiяльнiстю пiдприeмства
2 Оцшка ступеня ймовiрностi виникнення окремих видiв ризикiв
3 Визначення можливих фшансових втрат, пов'язаних з окремими ризиками
4 Встановлення допустимого значення рiвня ризиш за окремими опера^ями
Охарактеризуемо щ процедури бiльш детально.
Iдентифiкацiя ризишв передбачае загальне уяв-лення про внутршш та зовнiшнi ризики. Складшсть практично! реалiзацii першого етапу процесу управлшня ризиками залежить насамперед вк джерела ви-никнення та характеристик ризику. Для оцшювання ймовiрностi виникнення окремих ризикiв доцiльно використовувати таи методи:
+ економжо-статистичт - базуються на те-орИ ймовiрностi; дозволяють отримати най-б1льш чкке кiлькiсне уявлення про ступiнь ймовiрностi виникнення ризикiв, але цi методи можуть бути використаш за умови на-явностi достатньо! статистично! шформаци; + розрахунково-аналтичт - дозволяють отримати вкносно чiтке ккьюсне уявлення про ступiнь ймовiрностi ризишв на пiдставi ви-користання внутршньо! шформаци пiдпри-емства (наприклад, значення планових показ-никiв господарсько-фiнансовоi дшльносп); за допомогою цих методiв можна оцшити еконо-мiчний ризик, ризик неплатоспроможносп та ризик втрати фшансово! стiйкостi; + аналоговi - визначають ступшь ймовiрнос-тi ризикiв за окремими найбкьш масовими операцiями шдприемства; використання цих
методiв можна повязати з оцшкою ступеня вiрогiдностi комерцшного, економiчного, цi-нового ризику; + експертт - застосовуються ткьки в тому випадку, якщо на пiдприемствi вiдсутнi необ-хiднi iнформацiйнi або статистичнi даш для здiйснення подальших розрахункових по-рiвнянь; цi методи базуються на опитуванш компетентних фахiвцiв (страхових, податко-вих, фiнансових) з подальшою математичною обробкою результапв цього опитування; екс-пертнi методи можуть використовуватися при визначенш ступеня ймовiрностi цшово-го, шфляцшного, процентного, податкового, iнвестицiйного та шших ризикiв.
Обсяг можливих фшансових втрат визнача-еться характером здшснених операцiй, сумою активiв або катталу, якi беруть участь у здшсненш операцiй, ступенем ймовiрностi виникнення вкповкних ризикiв.
Оцiнка рiвня ризикiв пiдприемства логiчно обу-мовлюе проведення 1'хньо1' профiлактики та управлшня з метою мШмкаци фшансових втрат у разi !х виникнення.
Рiвень ризикiв можна оцiнити за формулою:
РВР = ЙР ■ РФВ, (1)
де РВР - рiвень вкповкного ризику; ЙР - ймовiр-нiсть виникнення даного ризику; РФВ - розмiр можливих фшансових втрат за даним ризиком.
Якщо фактичний ризик не перевищуе межi його допустимого значення, то керiвництво може обмеж-итися контролюючою функщею з метою недопущен-ня зростання рiвня ризиковостi, тобто вiдразу перейти до останнього етапу процесу управлшня. Якщо ж рiвень реального ризику перевищуе допустимi меж^ то виникае проблема пошуку оптимальних методiв управлiння ризиками, вибiр яких значною мiрою ви-значаеться видом ризику, а також особливостями та можливостями конкретного шдприемства, загаль-ним станом економки, ступенем розвитку шфра-структурних елеменпв фшансово! системи, законо-давчим i нормативним середовищем [3].
ВИСНОВКИ
Отже, ризик мае великий вплив на будь-яку дiяльнiсть та на формування будь-якого ршення. Якiсне управлiння ризиком дае змогу не лише шд-вищити стабiльнiсть та зменшити фiнансовi втрати, а й використовувати ризик та отримувати додатковi прибутки.
Управлшня ризиком - це процес реагування на поди та змши ризишв у процеа здшснення всiх видiв дiяльностi. Також управлшня ризиком е важливим гад час вибору, обгрунтування та прийняття госпо-дарських рiшень.
Головною метою управлшня ризиками е забез-печення фшансово'Т безпеки пiдприемства в процеа його розвитку та запоб^ання можливому зниженню його ринково! вартосй. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Балджи М. Д. Економiчний ризик та методи його вимiрювання : навч. noci6. XapKiB : Промарт, 2015. 300 с. URL: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/ 123456789/4367/1/Економiчний%20ризик%20та%20мето-ди%20йоro%20вимiрювання.pdf
2. Страхування i управлiння ризиками / за ред. Г. В. ЧерновоТ. URL: http://stud.com.ua/19843/strahova_sprava/ strahuvannya_i_upravlinnya_rizikami
3. Бланк И. А. Управление финансовыми рисками. Киев : Ника-Центр, 2005. 600 с.
4. Машина Н. I. Економiчний ризик i методи його ви-мiрювання. КиТв : ЦНЛ, 2003. 188 с.
5. Добровський В. М., Гнилицька Л. В., Коршикова Р. С. Управлшський обл^ : навч.-метод. посiб. КиТв : КНЕУ, 2003. 235 с.
6. 1вченко I. Ю. Моделювання економiчних ризиш i ризикових ситуацiй : навч. поаб. Гл. 3.1. Види зовшшшх ри-зикiв. КиТв : Центр навчальноТ лiтератури, 2007. 344 с. URL: http://ebooktime.net/book_249_glava_13_3.1._Види_зовнiш-нi.html
7. 1вченко I. Ю. Моделювання економiчних ризиш i ризикових ситуацiй : навч. поаб. Гл. 4.1. Види внутрш-шх ризикiв. КиТв : Центр навчальноТ лгератури, 2007. 344 с. URL: http://p-for.com/book_408_glava_24_VNUTRISHNI_ RIZIKI_4.1_Vidi_v.html
8. Черничинець С. П. Корпоративне управлiння. Тема 10. Управлшня ризиками корпорацм. URL: http:// bookss.co.ua/book_korporativne-upravlinnya_822/11_tema-10-upravlinnya-rizikami-korporacij
REFERENCES
Baldzhy, M. D. "Ekonomichnyi ryzyk ta metody yoho vymiriuvannia" [Economic risk and methods of its measurement]. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/ 123456789/4367/1/Економiчний%20ризик%20та%20 методи%20йоro%20вимiрювання.pdf
Blank, I. A. Upravleniye finansovymiriskami [Financial risk management]. Kyiv: Nika-Tsentr, 2005.
Chernova, H. V. "Strakhuvannia i upravlinnia ryzykamy" [Insurance and risk management]. http://stud.com.ua/19859/ strahova_sprava/etapi_upravlinnya_rizikom#33
Chernychynets, S. P. "Korporatyvne upravlinnia" [Corporative management]. http://bookss.co.ua/book_korporativne-upravlinnya_822/11_tema-10-upravlinnya-rizikami-korporacij Dobrovskyi, V. M., Hnylytska, L. V., and Korshykova, R. S. "Upravlinskyi oblik" [Managerial Accounting]. http://posibniki. com.ua/post-oblik-i-ocinka-diyalnosti-centriv-investiciy
Ivchenko, I. Yu. "Modeliuvannia ekonomichnykh ryzykiv i ryzykovykh sytuatsii" [Simulation of economic risks and risk situations]. http://ebooktime.net/book_249_glava_13_3.1._ В^^зовн^т^^
Ivchenko, I. Yu. "Modeliuvannia ekonomichnykh ryzykiv i ryzykovykh sytuatsii" [Simulation of economic risks and risk situations]. http://p-for.com/book_408_glava_24_VNUTRISHNI_ RIZIKI_4.1_Vidi_v.html
Mashyna, N. I. Ekonomichnyi ryzyk i metody yoho vymiriuvannia [Economic risk and methods of its measurement]. Kyiv: TsNL, 2003.
CL <
< £
2 ш
