CC BY
19
The history of creation and development of palace-park complex, its style peculiarity and present plantations' condition is investigated. The optimization methods of the park present phytocenotical structure: plantations' reconstruction, palace-park complex restoration, and conservation of its individual elements are proposed, based on the results of the investigation.
Keywords: palace-park complex, plantations, reconstruction, restavration, conservation.
УДК581.141:582.632.1(477) Acnip. А.С. Жила;
проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. nbßis
ПОТЕНЦ1АЛ НАС1ННО1 БАЗИ Л1ЩИНИ ДЕРЕВОВИДНО1 НА ТЕРИТОР11 Л1СОСТЕПОВО1 ЗОНИ УКРА1НИ
Наведено результати експериментальних дослщжень потенщалу насшно! бази лщини деревовидно! на територп Люостепово! зони Укра!ни. Встановлено основш осередки насшненосних насаджень виду та об'еми ix плодоношення. Проаналiзовано мождивосп масового використання насшня дослщжувано! деревно! породи для от-римання садивного матерiалу та ядра горixiв.
Ключов1 слова: лiщина деревовидна, плодоношення, врожай, насшня, ядро.
1стор1я штродукцп лщини деревовидно! Corylus colurna L. на територп люостепово! зони Укра!ни сягае близько 200 роюв. Перша згадка про ш-тродукщю виду датована перюдом з 1806 по 1809 рр., коли C. colurna L. була штродукована на територда Правобережно! Укра!ни у Кременецькому бота-шчному саду [7]. Проте цих дерев на сьогодш немае [4, 11]. Найстаршими виявленими деревами цього виду в Укра!ш е три екземпляри, що були поса-джеш 1845 р. у Маювському парку на Хмельниччиш [5]. Ц дерева зберегли-ся дотепер [3]. Дещо молодшими е чотири дерева, що ростуть у дендра-рда В.В. Пашкевича з 1889-1891 рр. (Англшський парк, частина Нацюналь-ного дендропарку НАН Укра!ни "Софивка" у м. Умань Черкасько! обл.) [8]. Ще одшею з перших спроб е штродукщя трьох дерев, висаджених у 1911 р. у дендропарку "Устим1вський" (с. Устим1вка Глобинського р-ну Полтавсько! обл.) [1]. У Львов1 зростае дерево описуваного виду, вш якого сягае 95 роюв, тобто приблизна дата садшня 1915 р. Решта наявних насаджень характеризуемся значно молодшим вшом.
1нтродукщя цього виду на початку ХХ ст. мала випадковий характер, а порода використовувалась з науковою метою для озеленення тощо. З юнця 30-х роюв минулого столггтя вивчення ще! породи дещо штенсифжувалося, а на початку 1950-х роюв розширюеться створення насаджень з !! використан-ням. У той час найбшьшою насшневою базою лщини деревовидно! для Ук-ра!нського науково-дослщного шституту люового господарства, фах1вц1 якого займалися промисловою штродукщею виду, були найстар1ш1 дерева у Маювському парку Хмельницько! обл. [6]. У 1955-1970 рр. Г.Г. Тулупш на баз1 тепершнього дендропарку "Софивка" вивчав особливост введення у культуру C. colurna L. [10]. Саме завдяки робот^ яку вш започаткував з 1950 р., у 1984 р. у парку та мюьких насадженнях Умаш вже нал1чувалося близько 3000 плодоносних екземпляр1в [3, 12].
На сьогодш лщина деревовидна представлена в Укра!ш вже непооди-нокими деревами, а цшими групами i масивами, не лише в дендропарках i бо-
ташчних садах, а й у мюьких i сiльських парках та вуличних насадженнях, ль сових культурах тощо [4]. Вивчали цю породу у рiзнi роки такi дослiдники, як: П.Г. Кроткевич, Г.Г. Тулупш, А.Л. Липа, Ф.А. Павленко, 1.С. Косенко [47, 10, 12].
Якщо ж анатзувати успiшнiсть штродукци цього виду, то вщзначимо, що лiщина деревовидна акшматизована практично на всiй територи Люосте-пово! зони Украши, де И дерева формують схоже насшня. Саме це дае стимул до 11 масового вирощування та використання отриманого садивного матерь алу в рiзноманiтних для ще1 породи напрямках. Бшьшють дослiдникiв, що дослiджували цю породу, рекомендують 11 у масове використання майже на всш територи Украши. До прикладу, 1.С. Косенко аргументуе це наявшстю вiдповiдних еколопчних нiш, якi забезпечують успiшну культуру цього виду, а також тим, що природно-кшматичш умови Украши багато в чому нагаду-ють мюця природного зростання описуваного виду [4].
На сьогодш вирощування ще1 деревно! рослини завдяки зусиллям та iнiцiативi директора дендропарку "Софивка" доктора с.-г. наук 1.С. Косенка поставлено на широку промислову основу: десятками тисяч реашзуеться в рiзнi куточки Украши садивний матерiал високо! якост [9]. Починаючи з 2001 р., вирощуванням ще1 породи зайнялися i в НЛТУ Украши при кафедрi лiсових культур i люово1 селекци пiд керiвництвом професора М.М. Гузя.
Основним способом розведення лщини деревовидно1 для створення насаджень того чи шшого призначення е насiнний. Вш передбачае наявнiсть певно1 насшно1 бази. Основним чинником що И характеризуе е повний реестр насаджень за участю згадувано1 породи. У ньому особливу увагу треба звер-тати на т^ що досягли вшу плодоношення. На сьогодш немае такого реестру цих насаджень. Тому досить складно ощнити реальш можливост насшного потенцiалу виду. У лiтературних джерелах наведено дат про наявтсть окре-мих плодоносних насаджень, проте про можливють 1х наявного чи перспективного використання як насшно1 бази переважно сказано мало, а деколи вза-галi нiчого. Саме тому для попереднього ощнювання потенцiалу насшно1 бази лiщини деревовидно1 ми провели власш польовi обстеження насаджень, про як е данi в тих чи шших лiтературних джерелах, матерiалах люовпоряд-кування, а також тих, яю ми виявили самостшно. Такi обстеження ми здiйснили у 9 адмшютративних областях Украши, що знаходяться на терито-рИ Люостепово1 зони.
Внаслiдок проведено1 нами швентаризацп протягом 2007-2010 рр. ми склали реестр насаджень, якi нинi зростають на територи Люостепово1 зони Украши. Загальна кiлькiсть таких насаджень становить близько 50 одиниць. З них: 16 - рослини дендропарюв, 10 - ботсадiв, 9 - мюьких, 7 - алейних насаджень. Крiм того, виявлено одну постшну лiсонасiнневу дiлянку площею 14,8 га та лiсовi культури загальною площею близько 6 га. Виходячи з такого досить великого об'ему насаджень, можна зазначити те, що ощнка 1х насшно-го потенцiалу е досить важливими питанням, адже поняття насшний потенщ-ал основних мюць масового зростання для ще1 породи можна розглядати у двох основних ракурсах. Перший - у класичному його розумшт, а другий -
1. Лкове та садово-паркове господарство
51
це фактична кшьюсть цшно! горiхоплiдноl сировини, адже насшню цього виду притаманна багатофункцюнальшсть у використаннi.
Для визначення врожайност лiщини деревовидно! ми струшували всi плоди з модельних дерев, по^м проводили !х зважування та облш. За вщсут-ностi можливост зiбрати все насiння ми використовували метод пробних гь лок. Враховуючи перiодичнiсть насшненошення породи, обстеження проводили на одних i тих самих деревах протягом кiлькох роюв. Для виконання розрахункiв ми використали такi отриманi середньостатистичнi данi за 20082010 рр.: врожайнiсть з одного дерева (малий врожай - 3, а великий - 10 кг); вихщ насшня з насшно! сировини (21,4 %); масу 1000 шт. (1,6 кг); життездат-шсть насiння (66 %) та вщсоток виходу ядра з сировини (21,6 %). Розрахунок для малих i великих врожа1в ми проводили тому, що ця порода цвiте i плодоносить майже кожного року, але великi врожа! бувають перюдично раз на 34 роки [2-6, 10, 12-13]. Вщповщно об'еми врожа1в горiхiв е мiнливими у знач-ному дiапазонi (табл. 1). У табл. 1 мюця зростання насшненосних насаджень подано детально, а у табл. 2 1х подано у скороченому виглядь
Табл. 1. Об'еми прогнозованих врожшв настня лщини деревовиднон
<п £ М1сце знаходження насадження Кшьюсть насшненосних дерев, шт. Низький врожай, т Високий врожай т
плод1в насшня плод1в насшня
1 Нащональний дендропарк НАН Украши "Софивка" та м1ськ1 насадження м. Умань Черкасько! обл. 3000 42,1 9,0 140,2 30,0
2 ДП "Полтавське ЛГ" кв. 56 вид. 5, кв. 57 вид 3 1913 26,6 5,7 89,3 19,1
3 ДП "Уманське ЛГ" кв. 106 вид. 26, кв. 107 вид. 31, 18, кв. 108 вид. 18 1636 22,9 4,9 76,6 16,4
4 с. Теофшвка та с. Шляхова Бершадського р-н. Вшницько! обл. 227 3,3 0,7 10,7 2,3
5 дендрарш УкрНД1ЛГА 136 1,9 0,4 6,5 1,4
6 смт. Циркуни Харшвського р-н., Харк1всько! обл. 33 0,5 0,1 1,4 0,3
7 Дендропарк "Устим1вський" с. Устим1вка Глобинського р-н. Полтавсько! обл. 32 0,5 0,1 1,4 0,3
8 с. Вишня, Самб1рський р-н Льв1всько! обл. 26 0,5 0,1 1,4 0,3
Разом 7003 98,3 21,0 327,5 70,1
Кшьюсть насшненосних дерев у мющ зростання №1 ми взяли з л^ера-турного джерела [4]; у решт осередюв насшненосних дерев ми закладали пробш площi, аналiзуючи якi, ми визначали сучасну густоту насаджень, а вже звщти i кiлькiсть плодоносних дерев (№2 2-3), чи кiлькiсть дерев i !х уро-жайнiсть визначали шляхом проведення !х подеревного облiку (№2 4-8). Реш-та обстежених насаджень, яю не наведено в табл. 1, характеризуются невеликою кiлькiстю дерев. Зазвичай, це бюгрупи з 2-8 дерев, за винятком наса-дження з 28 особин, яке знаходиться бшя контори Конюхiвського лiсництва
(с. Конюхи Бережанського р-ну Тернопшьсько! обл.). Але це насадження, незважаючи на вж близько 26 роюв, ще не плодоносить.
Варто зазначити, що для усшшного плодоношення рослини лiщини деревовидно! потребують перехресного запилення. За вщсутност ще! умови бiльшiсть насiння е порожнiм. Тому частина з решти не наведених насаджень i окремих дерев мають вiдносно невелику перспективу подальшого викорис-тання для заготiвлi насiння. Збiр насiння у них е також можливим, але об'еми отримуваного насiння (особливо схожого) е невеликими. Таким чином, ми вважаемо, що даш табл. 1 репрезентують показники, розмiри та об'еми потен-цiалу сучасно! насшно! бази дослщжуваного виду.
Розрахунок можливостi використання насшня лiщини деревовидно! для вирощування садивного матерiалу та добування ядра горiхiв наведенi у табл. 2.
Табл. 2. Потенц'шл використання настня лщини деревовидног
Е СО £ Мюце знахо-дження насадження Кшьюсть насшня, тис. шт. Вихщ ядра, т
всього схожого
низький врожай високий врожай низький врожай високий врожай сер. низький врожай високий врожай сер.
1 Дендропарк "Софивка" м. Умань 5625,0 18750,0 3712,5 12375,0 8043,8 1,9 6,5 4,2
2 ДП "Полтавське ЛГ" 3562,5 11937,5 2351,3 7878,8 5115,1 1,2 4,1 2,6
3 ДП "Уманське ЛГ" 3062,5 10250,0 2021,3 6765,0 4393,2 1,1 3,5 2,3
4 с. Теофшвка, с. Шляхова 437,5 1437,5 288,8 948,8 618,8 0,2 0,5 0,4
5 дендрарш УкрНД1ЛГА 250,0 875,0 165,0 577,5 371,3 0,1 0,3 0,2
6 смт Циркуни 62,5 187,5 41,3 123,8 82,6 0,02 0,1 0,1
7 с. Устим1вка 62,5 187,5 41,3 123,8 82,6 0,02 0,1 0,1
8 с. Вишня 62,5 187,5 41,3 123,8 82,6 0,02 0,1 0,1
Разом 13125,0 43812,5 8662,8 28916,5 18789,7 4,6 15,2 9,9
Наведет у табл. 1-2 результати мало! та високо! урожайност на-сшненосних дерев у восьми найбiльш масових мюцях зростання екзоту на те-ритори Люостепово! зони Укра!ни за час спостережень (2008-2010 рр.) дають змогу видшити основнi осередки, як вiдрiзняються найбiльшою насiнною продуктивнiстю, а саме регюн бiля i в самому м. Умань, та в урочишд "По-жарна балка" Розсошенського л-ва ДП "Полтавське лiсове господарство". Саме вони разом забезпечують 93,5 % врожаю всього насшня лщини дерево-видно! на дослщжуванш територи.
Аналiз орiентовно! заго^вельно! кшькосп насiння лiщини деревовидно! св^ить, що потенцiал наявних насiнненосних дерев дае змогу щорiчно заготовляти значну кшьюсть насiння та вирощувати з нього велику кшьюсть садивного матерiалу. Останне робить можливою трансформацiю породи з перспективно!, що використовуеться обмежено, у поширений елемент мюь-ких (паркових) насаджень, захисних придорожшх смуг та плантацшного вирощування рiзного призначення (отримання деревини або горiхiв) тощо. За
1. Лiсове та садово-паркове господарство
53
умови оргашзаци централiзованого його збирання в мюцях масового зростання (походження № 1-5), можливе використання насiння як гор1хопл1дно1 сировини, що е особливо актуальним, оскiльки вiтчизняна економжа у гор1хоп-лiднiй сферi сшьськогосподарського виробництва майже повнiстю ор1ентова-на на iмпортну сировину.
Л1тература
1. Байрак О.М. Парки Полтавщини: ютсря створення, сучасний стан дендрофлори, збереження i розвиток / О.М. Байрак, В.М. Самородов, Т.В. Панасенко // Полтава: Верстка, 2007. - 274 с.
2. Волков А.И. Перспективы введения в культуру медвежьего ореха / А.И. Волков, И.И. Сытник, Ф.А. Павленко // Повышение продуктивности и защитно-рекреационной роли лесных насаждений : сб. научн. трудов Харьковского с/х ин-та. - Харьков, 1984. - Т. 300. - С. 53-57.
3. Косенко И.С. Культура лещины древовидной на Украине / И.С. Косенко // Бюллетень Главного Ботанического сада. - 1987. - № 144. - С. 23-26.
4. Косенко 1.С. Лщини в Укршш / 1.С. Косенко. - К. : Вид-во " Академперюдика", 2002. - 266 с.
5. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 188 с.
6. Кроткевич. П.Г. Культура орехоплодных / П.Г. Кроткевич. - К. : Гос. изд-во с/х литры Украинской ССР, 1954. - 152 с.
7. Лыпа. А.Л. Культурогеная дендрофлора Украинской ССР ее история, обогащения и использования / А.Л. Лыпа // Бюллетень Главного Ботанического сада. - 1965. - № 100. - С. 39-43.
8. Рева М.Л. Дендрарий В.В. Пашкевича в Умани / М.Л. Рева // Бюллетень Главного Ботанического сада. - 1965. - № 58. - С. 26-29.
9. Собко В.Г. Рщкюш та зникаючi види рослин Черкасько! област (Сторшками Черво-но! книги Украши) / В.Г. Собко 1.С. Косенко. - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр", 2001. - С. 163-165.
10. Тулупш Г.Г. Ведмежий горiх в дендропарку "Софивка" А^матизащя рослин / Г.Г. Тулупш // Пращ Боташчного саду. - К. : Вид-во АН Украшсько! СССР, 1960. - Т. VII. -С. 129-131.
11. Черняк В.М. Культивована дендрофлора Волино-Подшля, перспективи й використання та збагачення / В.М. Черняк. - Тернопшь : Вид-во ТНПУ iм. В. Гнатюка, 2004. - 264 с.
12. Чиковани Т.Г. Медвежий орех. (Б-чка "Древесные породы") / Т.Г. Чиковани, Р.М. Харебашвили. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1990. - 60 с.
13. Dennis W. A guide to nut tree culture in North America / W. Dennis. - Nichigan : Fulbright, 2003. - Vol. 1. - 395 p.
Жила А.С. Гузь Н.М. Потенциал семенной базы лещины медвежьей на территории Лесостепной зоны Украины
Представлены результаты экспериментальных исследований потенциала семенной базы лещины медвежьей на территории Лесостепной зоны Украины. Установлены основные места семеносных насаждений вида и объемы их плодоношения. Проанализированы возможности массового использования семян исследованной породы для получения посадочного материала и ядра орехов.
Ключевые слова: лещина медвежья, плодоношение, урожай, семена, ядро.
Zhyla A.S., Guz M.M. The potential of seeds basis on the territory of Ukrainian Foreststeppe zone
The results of experimental research of seed potential of Constantinople-nut on the territory of Foreststeppe zone of Ukraine are shown. The main harvesting centers and the volume of fruiting of the discovered species were detected. The possibility of mass application of the discovered species for the seedling cultivation and seedling of the nuts were analyzed.
Keywords: Constantinople-nut, fruitage, crop, seeds, kernels.
