CC BY
26
3. Добровольский Г. В. Влияние человека на почву как компонент биосферы. Почвоведение / Г.В. Добровольский, Л.А. Гришина, Б.Г. Розанов, 1985. - № 12. - С. 55-65.
4. Долгов С.И. Физико-механические и физические свойства почв / С.И. Долгов, П.У. Бахтин. - М. : Изд-во "Знание", 1971. - 64 с.
5. Зеленская 6.Д. Основы питания и удобрения плодовых деревьев / С.Д. Зеленская, А.Г. Шепельская. - К. : Вид-во "Урожай", 1973. - 283 с.
6. Неговелов С.Ф. Методы оценки садопригодности почв под. плодовые насаждения в условиях Северного Кавказа : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук. -Краснодар, 1972. - 39 с.
7. Справочник по садоводству / под ред. В.И. Майдебуры. - К. : Вид-во "Урожай", 1983. - 319 с.
Горбач Н.Н., Иваницкая В.Н. Особенности выращивания косточковых культур
Рассмотрены особенности выращивания сливы домашней (Prunus domestica L.), черешни (Cerasus avint Moench), вишни (Cerasus vulgaris Mill.), абрикоса (Arme-nica vulgaris Lam.), персика (Persica vulgaris Mill.) в условиях Закарпатья. Особенное внимание уделено выбору участков под насаждение, сортовому составу, предпосадочной подготовке почвы. Приведены соотношение пород, система содержания почвы, удобрения насаждений.
Ключевые слова: плодовые породы, характеристика культур, удобрения, система содержания почвы.
Horbach M.M., Ivanytska V.M. Features of drupaceous cultures growing
The features of growing of bullace (Prunus domestica L.), sweet-cherry (Cerasus avint Moench), cherry (Cerasus vulgaris Mill.), apricot (Armenica vulgaris Lam.), peach (Persica vulgaris Mill.) are shown in the conditions of Zakarpattia. The special attention is spared to the choice of areas under planting, to high quality composition, preplantation preparation of soil. Correlation over of breeds, system of maintenance of soil, fertilizer of planting are brought.
Keywords: fruit breeds, description of cultures, fertilizer, system of maintenance of soil.
УДК 630.[161.4+64+232]:582.632.1 Астр. А. С. Жила1 -
НЛТУ Украши, м. Льет
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ I ПРОДУКТИВНОСТ1 ШТУЧНИХ НАСАДЖЕНЬ ЗА УЧАСТЮ Л1ЩИНИ ДЕРЕВОВИДНО1
На основi пробних площ, закладених у штучних насадженнях на територи состепово! зони Укра!ни, яга створеш з використанням лщини деревовидно! (Согу1ш со1игпа Ь.), дослщжено особливост !х продуктивности Проведено аналiз ходу росту дерев дослщжуваного виду. Визначено вж гальгасно! стиглост для рiзних тишв на-саджень цього екзоту.
Ключоег слова: лщина деревовидна, запас, прирют, продуктившсть насаджень.
На територи Украши, 1 зокрема п Люостепово! зони, на цей час устш-но використовуеться ряд штродуценпв, бшьшють з них е дослщжеш, 1 на результатах цих дослщжень розроблено найефектившш1 способи !х викорис-тання. Проте залишаеться ряд перспективних деревних вид1в, не охоплених дослщженнями повною м1рою. У перел1ку таких порщ е 1 лщина деревовидна (Согу\т со1игпа Ь.).
1 Наук. к^вник: проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
На сьогодш у цього екзота досить добре дослщжеш насшне розмно-ження та бюлопчш особливостi виду, проте необхвдне пiдсумування наявно-го досвiду створення насадження за участю дослiджуваного деревного виду та вщповщний вибiр та обгрунтування найефективнiших з них. Мало даних про закономiрностi 11 росту, а це е актуальним питанням, адже використання будь-яко1 деревно1 породи у люовому господарствi практично неможливе без дослiдження цих особливостей.
Устх впровадження лiщини деревовидно! в Укра1ш пiдтверджують наявнiсть насаджень рiзного типу та функщонального призначення. Внасль док проведено! швентаризацп насаджень за участю згадуваного виду протя-гом 2007-2010 рр., ми склали реестр тих, як на цей час зростають на терито-ри Люостепово1 зони Укра!ни. Оскiльки на територп дослщження е ряд ста-ровiкових дерев, то спершу наводимо загальну шформащю про них. Максимальна висота породи в умовах 11 штродукцп на територп Лiсостепу Укра1ни становить 25,2 м у вщ близько 100 роюв, а максимальний дiаметр - 84 см. Динамiка змши приросту за дiаметром на висот грудей та у висоту iз змiною вiку дещо сповiльнюеться практично у вшх дослiджуваних випадках. Це свщ-чить про те, що ця деревна порода у ранньому вiцi - швидкоросла, а тсля 4050 рокiв 11 рют сповiльнюеться.
Для визначення даних про формування запасу насадження дослщжу-ваною породою залежно вiд вiку та титв лiсорослинних умов (ТЛУ) насадження, ми заклали 23 пробш площi для дослiдження цих особливостей. 1х результати буде наведено дал^ а зараз коротко наведемо наявш результати дослiджень iнших науковцiв, присвячених вивченню бiоекологiчних особливостей виду в умовах штродукцп. Узагальнення результапв цих дослiджень дае змогу констатувати таке:
• найбшьш1 прирости за висотою дерева лщини деревовидно1 дають у вжовий перюд в1д 20 до 40 роюв [2];
• у насадженнях лщина деревовидна швидко очищаеться в1д б1чних гшок та сучюв, а густа крона залишаеться х1ба на вершит [6];
• для 20-30 % дерев притаманне явище багатостовбурност [1];
• лщина деревовидна успшно зростае як на родючих, багатих гумусом грунтах, так [ на середньородючих [3];
• найкращим ростом лщини деревовидно1 вир1зняються насадження Захщного Шсостепу (Подшля), де середньор1чний приргст у висоту сягае 35-40 см [4]. Як бачимо, даних про особливосп росту ще1 породи дуже мало. Саме
тому ми визначали хiд росту за модельними деревами, а також таксацшш та лiсiвничi особливостi насаджень за участю лщини деревовидно1 у насадженнях рiзного типу, зокрема у люових культурах, насiннiй плантацп та алейних насадженнях.
Для бiльшостi обстежених насаджень за участю дослщжувано1 породи характерш такi особливостi: невеликi площi насаджень (0,1-1,5 га); вiк насаджень коливаеться в межах 25-50 роюв; за складом це монокультури; пере-важнш бiльшостi обстежених насаджень характерний добрий саштарний стан. У люових культурах лщини деревовидно1 11 деревам властивi такi вщ-мшносп: добре очищення вiд сучкiв; висока частка дшових дерев; порiвняно
невеликий середнш дiаметр; висока абсолютна повнота; середня збiжнiсть CTOB6ypiB; наявнiсть невеликоï юлькосп самосiву лiщини деревовидноï (до 200-400 шт./га), пiдрiст аборигенних деревних порiд (дуб звичайний, граб звичайний, тощо); задовiльний санiтарний стан; зростання середньорiчного приросту деревини на 1 га з вжом вiд 3,9 до 8,2 м3/га.
Пiсля розподiлy дослщжуваних насаджень лiщини деревовидноï за ТЛУ ми виявили те, що найпродуктившшими е лiсовi культури в умовах D2. Лiщина деревовидна е достатньо швидкорослою породою, що видно з прироста за об'емом дослщжених нами модельних дерев. За наявност бiчного затiнення, у вiцi 40-50 роюв рют дерев досягае високих клаив бонiтетy (I-Ic), а за його вщсутност - стовбури е сильнозбiжними, а клас бонiтетy - значно нижчим (II-III). 1нтенсивний прирют у висоту знижуеться в разi досягнення деревами висоти понад 20 м, а прирют за дiаметром е стабшьним.
Цiкавими також е особливосп розвитку лiщини деревовидноï в алейних насадженнях. Таю посадки було створено як придорожш захисш ль сосмуги та зеленi насадження у населених пунктах. Алейш посадки було створено як з однiеï породи, так i шляхом змiшyвання з ялиною звичайною (Picea abies (L.) Karsten) та горiхом волоським (Juglans regia L.). Зокрема, цi ушкальш для територiï Лiсостепy Украïни змшаш насадження зростають вздовж автотраси Бершадь - Умань бiля с. Шляхова та с. Теофiлiвка (Бер-шадського р-ну Вiнницькоï обл.).
Загальними характерними особливостями для алейних насаджень за участю лщини деревовидноï е: високодекоративнi властивостi; хороший саштарний стан; висока врожайнють дерев; невелика висота та низький клас боштету (II-III); висока збережуванють насаджень виду; слабке очищення стовбyрiв вiд сyчкiв (крона починаеться на висот 1,0-1,5 м вiд земл^; сильна збiжнiсть стовбyрiв (середнiй збш бiльше 2 см/м); у змшаних насадженнях висота дерев лiщини деревовидноï та ялини звичайноï е майже однаковою, проте ïх санiтарний стан е рiзним через те, що остання поволi випадае з насаджень. Якщо ж проаналiзyвати алейш насадження за запасом та абсолютною повнотою бачимо, що запас, а вщповщно, i його середнш прирют е вщносно невеликий (2,2-4,0 м3/га) за досить висо^ абсолютноï повноти. Це можна пояснити тим, що ми визначали лише об'еми стовбyрiв, адже у дерев досль джуваного виду, що зростають без притшення, е багато товстих гшок.
Ще одшею yнiкальною особливiстю лiщини деревовидноï е ïï багатос-товбyрнiсть. Ця властивють мае певнi переваги (додаткова декоративнють насаджень), але також i недолжи (невеликi дiаметри сортимента деревини). Зазначимо, що юльюсть дерев з багатьма стовбурами е значно бшьшою у ль сових насадженнях, шж у алейних посадках. Зокрема 30-60 % дерев люових насаджень мають один стовбур, 20-40 % - два, 5-20 % - три та близько 10 % - чотири i бшьше. В алейних посадках майже вс дерева екзоту е одностов-бурними. Стосовно даних про розподш дерев за категорiями технiчноï при-датност зазначимо, що зi збшьшенням частки багатостовбурних дерев та зi зменшенням густоти садiння погiршyеться очищення вiд сучюв i знижуеться господарська придатнiсть дерев. Щкавим також е те, що показник об'ему од-
ного дерева е бшьшим за показник об'ему одного стовбура, причиною цього е все та ж багатостовбурнiсть дерев.
Для того, щоб дослiдити особливосп ходу росту дерев лiщини дерево-видно! за окремими лiсотаксацiйними показниками, ми зрубали ряд модель-них дерев, зокрема по 2 шт. у ТЛУ С2 та Б2 i 1 шт. в умовах С4. Коротко наве-демо опис насаджень та умов !х зростання:
• № 1 (ТЛУ - С2) та № 3 (ТЛУ - С4) були взяп з придорожнього двохрядного алейного насадження вздовж дороги до с. Вишня Самб1рського р-ну Львшсько! обл. Дерева зростали майже без б1чного затшення, а схема садшня - 3 х 3 м;
• № 2 зростало в умовах С2 та сильного б1чного затшення у дендрарш "Усти-м1вський", що знаходиться у с. Устим1вка Глобинського р-ну. Полтавсько! обл.;
• № 3 зростало в умовах Б2 з слабким б1чним притшенням на люонасшневш плантаци (ДП "Полтавське ЛГ" Росошенське лгсництво кв. 57 вид. 2). Схема садшня дерев виду - 8 х 8 м;
• № 4 зрубано у монокультурах екзоту (ДП "Уманське ЛГ" Сишвське лгсниц-тво кв. 107. вид. 31.) [ в умовах Б2 за сильного б1чного притшення, 1з схемою садшня дерев виду - 4 х 4 м.
Фрагменти результапв дослщження модельних дерев лщини дерево-видно! подано на рис. 1-3.
у — 1E-06I3 -0,01 R2 их2 + О.ООЗх - 0,01 0,994 5 j*"—
R= = U,9£ e
/
Á. 3 - 5Е-05*2 + О.ООС s- 0,002 s ►
у = 3f-tf7x3 - 6E- R2 06x2 + 4E-05X + 9E = 0,998
г -
и 'J и . zu ¿o
BlK, pOKIB
^середши npupicT (Nal) ДПоточнииприр1ст(№1) *Середшиприр1ст(№2) оПоточнииприрют(№2) Рис. 1. Динамжа середнього i поточного npupocmie за об'емом дерев лщини деревовидног в умовах свжого сугруду
Аналiз особливостей ходу росту модельних дерев показав, що швид-кють росту лщини деревовидно! в умовах свiжого сугруду вщповщае I-Ib кла-су бонiтету (рис. 1, 2), а в умовах сирого сугруду II-III. Проте щкавою обста-виною е те, що порiвняння клашв бонiтету у 10-рiчному та 20^чному вiцi для умов С2 показало, що боштет зрiс з I3 та III на Ib та I вщповщно, а для умов С4 вiн знизився з I на II. У першому випадку це можна пояснити бiологiчною особливiстю породи у 10-рiчному вiцi мати дещо повiльнiшу динамiку росту, а у другому те, що таю умови не зовшм тдходять для лщини деревовидно!.
Рис. 2. Динамжа середнього i поточного приростов за об'емом дерев лщини деревовидно'1 в умовах сирого сугруду
>
/ ' < / / > ч \ \ \
;:= = о,98и 4 / / > \ \ X
< / / Г К'г= 0 999 г \ и^г
/ / / / У А" * -т. .________ \ Р*= 0,9? ЗЕ-05: + 0 к
✓ * Л — _ У - Е-07л2 1- 0 и. ОООх - 0.000 «7
ЕПк. роюв
♦ Середый прир1ст(№4) <>Поточнии прир1ст(№4) Асереднш прир1ст(№5) Лпоточний прир1ст(№5)
Рис. 3. Динамжа середнього i поточного приростiв за об'емом деревлщини деревовидно'1 в умовах свжого груду
В умовах свiжого груду спостер^аеться подiбна картина - лщина де-ревовидна зростае за 11-1с класом бонiтету. У майже всiх умовах росту спосте-рiгаеться чiтка залежшсть висоти дерев, а вiдповiдно i класу бонiтету, вiд умов бiчного затiнення. До згаданого вище варто додати також те, що спосте-рiгаеться певне сповiльнення росту у висоту тсля 35-40 рокiв, а за умов зрос-тання в алейних (добре освiтлених) насадженнях - у 25-30^чному вiцi.
Аналiзуючи хад росту за дiаметром на висот 1,3 м, можна зазначити те, що у вих модельних дерев вш е майже стабiльним, на вщмшу вiд прирос-
ту у висоту i не знижуеться принаймш до 44-pi4Horo вжу. Згiдно з графжами динамiки середнього i поточного прироста за об'емом дерев лщини дерево-видно! бачимо певну вщмшшсть мiж моделями № 1 та № 2 (в умовах C2) та мiж моделями № 4 та № 5 (в умовах D2). Це можна пояснити тим що, ми виз-начали об'еми стовбyрiв, а мiж дослiджyваними модельними деревами в обох випадках е та рiзниця, що двое з них зростали в умовах сильного бiчного притiнення, а iншi - майже без нього. Тобто ця рiзниця скорше за все це -прирют за об'емом товстих бiчних гiлок. Пiдсyмовyючи викладене вище, вщ-значимо те, що показник швидкосп росту бiльшостi модельних дерев лщини деревовидно!, який вiдповiдае II-Ib класу бонiтетy, дае змогу зробити висно-вок про те, що оптимальними умовами для цього виду е свiжi мезо-мегатроф-нi. Це також тдтверджуеться низкою попереднiх дослщжень [4-5].
Результати наших дослiджень свщчать, що у вiцi 35-45 роюв сповшь-нюеться рiст дерев лщини деревовидно! у висоту, а також починае спадати поточний прирют за об'емом. При цьому, вщповщно, знижуеться i середнш прирiст за об'емом. Близьюсть цих двох значень свщчить про настання юль-кiсно! стиглосп лiщини деревовидно! в даних умовах зростання. Слщ вщзна-чити ту особливють, що у алейному (добре освггленому) насадженнi юльюс-на стиглють настае швидше (30-35 рокiв), а у люових культурах - iз 40-45 ро-кiв. У графжах, поданих на рисунках, значення середнього i поточного при-ростiв за об'емом свщчать про те, що у частит насаджень !х юльюсна стиг-лiсть ще не настала, проте описана вище тенденщя збер^аеться.
На основi здiйснених дослiджень та отриманих результата можна стверджувати, що в умовах Люостепово! зони Укра!ни для лiщини дерево-видно! вж кiлькiсно! стиглостi залежить вiд умов зростання i настае у досль джених типах насаджень у такому вщ: алейнi насадження - 30-35 роюв; горь хоплiднi плантацi! - 35-40 роюв; лiсовi плантацiйнi культури з метою отри-мання деревини - 40-45 роюв;
Таким чином, тдсумовуючи наведене вище, вважаемо, що термш ви-рощування таких насаджень повинен становити не менше 40-45 роюв, що дасть змогу не лише отримувати високояюсну харчову гс^хоплщну сирови-ну, але й заготовити щнну деревину.
Л1тература
1. Бобриков Б.П Орех медвежий в верховье реки Фарс / Б.П. Бобриков // Лесное хозяйство : журнал. - 1979. - № 3. - С. 39-40.
2. Кичунов Н.И. Орехи и их культура. Издание второе, вновь переработанное / Н.И. Кичунов. - М. : Гос. изд-во с.-х. лит-ры УССР. - 1931. - 195 с.
3. Косенко И.С. Культура лещины древовидной на Украине / И.С. Косенко // Бюллетень Главного ботанического сада. - 1987. - № 144. - С. 23-26.
4. Косенко 1.С. Лщини в Укра!ш / 1.С. Косенко. - К. : Вид-во "Академперюдика", 2002. - 266 с.
5. Кроткевич. П.Г. Культура орехоплодых / П.Г. Кроткевич. - К. : Гос. изд-во с.-х. литры УССР, 1954. - 152 с.
6. Чиковани Т.Г. Медвежий орех / Т.Г. Чиковани, Р.М. Харебашвили. - М. : Агропро-миздат, 1990. - 60 с.
ЖилаА.С. Особенности роста и продуктивности искусственных насаждений с участием лещины медвежьей
На основе пробных площадей, заложенных в искусственных насаждениях лещины медвежьей (Corylus colurna L.) на территории Лесостепной зоны Украины, исследованы особенности их продуктивности. Проведен анализ хода роста деревьев изучаемого вида. Определен возраст количественной спелости для разных типов насаждений данного экзота.
Ключевые слова: лещина медвежья, запас, прирост, продуктивность насаждений.
Zhyla A.S. Growth features and plantation production of Constantinople-nut in the Ukrainian Lisostep zone
Based on the plots were in plantations in the Forest-Steppe zone of Ukraine created using hazel tree (Corylus colurna L.) investigated the features of their fructification. The analysis examined the course of growing of the models. Determined the quantification age of maturity for of different types of plantations of this woody species.
Keywords: hazel tree, stock, growth, productivity of plantings.
УДК 630*5 Доц. В.М. Куриляк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Х1Д РОСТУ ГРАБОВО-ДУБОВО-БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Дослщжено законом1рносп росту грабово-дубово-букових деревосташв Перед-карпаття за основними таксацшними показниками i складено таблицю ходу росту модальних деревосташв у переважаючих типах люу.
Ключовг слова: бук люовий, мшаш деревостани, таблиц ходу росту.
Вступ. Вщповщно до люорослинного районування на територп Пе-редкарпаття видшено два райони iз грабово-дубово-буковими люами: перший - рiвниннi грабово-дубово-буковi люи; другий - припрсью грабово-ду-бово-буковi люи [2]. Основою для такого районування стали висота н.р.м. та головш люоутворюкш породи. Площа грабово-дубово-букових лiсiв на територп 1вано-Франювсько! обл. становить 7,4 тис. га. Уш деревостани характеризуются високою продуктивнютю, яка вщповщае 1а i I класам боштету.
1нтенсивне використання люових ресурив i недостатня увага до вщ-новлення коршних деревостанiв призвели до зменшення площ грабово-дубо-во-букових деревосташв за останш 50 рокiв на 32,7 %. Бiльша частина ще! площi зайнята похiдними грабняками, або низькоповнотними грабово-буко-вими деревостанами. Ведення господарства у грабово-дубово-букових дере-востанах вимагае значно! уваги, особливо у молодому вщь Найважлившою вимогою до про-ведення доглядових рубань е формування оптимального складу деревостану у рiзнi вiковi перiоди його розвитку в конкретних люо-рослинних умовах.
Вiдновлення природних екосистем повинно базуватися на детальному вивченш особливостей формування, росту i вщновлення корiнних деревоста-нiв, що сформувались на певнiй територп i найповшше використовують люо-рослинний потенцiал природних умов.
Об'екти 1 методика дослщжень. Об'ектом дослiдження були грабово-дубово-буковi деревостани рiвнинного i пригiрського райошв. Дослiдження особливостей динамiки i росту деревосташв здшснювалось за результатами аналiзу пробних площ i модельних дерев. Пробш площi закладено в свiжих i
