CC BY
7
УДК [314.72:332.14] (477)
П0ТЕНЦ1АЛ М1ГРАЦ1ЙН0Т ПРИВАБЛИВОСТ! М1СТ УКРА1НИ В УМОВАХ ТЕРИТОР1АЛЬНО1
ЕК0Н0М1ЧН01 КОНЦЕНТРАЦ11
© 2017
ГОЛВАЗ1Н О. М.
УДК [314.72:332.14] (477)
Голвазiн О. М. Потенцiал мiграцiйноi' привабливостi MicT УкраТни в умовах територгальноТ eK0H0Mi4H0i концентраци
Метою cmammi е визначення фактичного характеру мграцИ населения УкраЧни та потенцйних и напрям/в, формулювання на цй основi про-позищй щодо адаптацПм/ст УкраЧни до зм/н соц/ально-економ/чного середовища. Визначено загальний р'юень урбан'ваци Украни та и регюшв у пор'внянт з крашами з високим р'юнем доход/в. Проанал/зовано мярацшний прир/ст у м/стах i районах УкраЧни за 2016 р. За допомогою моделi потенц/алу мврацшно)' привабливостi визначено м/ста - потенцшн центри мграцп в УкраЫ та Польщi. З/ставлено данi щодо фактичного мь грацйного приросту i потенцйних напрям/в мграцп в Польщi та УкраЫ. Запропоновано прюритетт заходи адаптацПм/ст УкраЧни до тенденцй мяращйних перемщень населення.
Ключов'! слова:мяращя, мяращйна приваблив/сть, територ/альний розвиток, територ/альна економнна концентращя. Рис.: 3. Табл.: 2. Ббл.: 38.
Голвазн Олег Миколайович - аспрант Державного науково-досл/дного нституту iнформатизацПта моделювання економ/ки (бульв. Дружби Народ/в, 38, КиЧв, 01014, УкраЧна) E-mail: golvazin@gmail.com
УДК [314.72:332.14] (477) Голвазин О. Н. Потенциал миграционной привлекательности городов Украины в условиях территориальной экономической концентрации
Целью статьи является определение фактического характера миграции населения Украины и потенциальных её направлений, формулирование на этой основе предложений по адаптации городов Украины к изменениям социально-экономической среды. Определён общий уровень урбанизации Украины и её регионов по сравнению со странами с высоким уровнем доходов. Проанализирован миграционный прирост в городах и районах Украины за 2016 г. С помощью модели потенциала миграционной привлекательности определены города - потенциальные центры миграции в Украине и Польше. Сопоставлены данные по фактическому миграционному приросту и потенциальным направлениям миграции в Польше и Украине. Предложены приоритетные мероприятия по адаптации городов Украины к тенденциям миграционных перемещений населения.
Ключевые слова: миграция, миграционная привлекательность, территориальное развитие, территориальная экономическая концентрация.
Рис.: 3. Табл.: 2. Библ.: 38.
Голвазин Олег Николаевич - аспирант Государственного научно-исследовательского института информатизации и моделирования экономики (бульв. Дружбы Народов, 38, Киев, 01014, Украина) E-mail: golvazin@gmail.com
UDC [314.72:332.14] (477) Golvazin O. M. The Potential for the Migration Attractiveness of Ukrainian Cities in the Context of the Territorial Economic Concentration
The article is aimed at determining the actual nature of migration of the population of Ukraine and its potential directions and formulating on this basis proposals for adapting Ukrainian cities to changes in the social-economic environment. The overall level of urbanization of Ukraine and its regions has been defined in comparison with the high-income countries. The migration gain in the cities and regions of Ukraine for 2016 has been analyzed. Using the model of migration attractiveness, the cities - potential migration centers in Ukraine and Poland have been determined. Data on the actual migratory growth and potential migration directions in Poland and Ukraine have been compared. Priority activities for adaptation of Ukrainian cities to the tendencies of migratory movements of population have been proposed. Keywords: migration, migration attractiveness, territorial development, territorial economic concentration. Fig.: 3. Tbl.: 2. Bibl.: 38.
Golvazin Oleg M. - Postgraduate Student of the State Scientific Research Institute for Informatization and Modeling Economy (38 Druzhby Narodiv Blvd, Kyiv, 01014, Ukraine) E-mail: golvazin@gmail.com
Невц'емними характеристиками сучасного сощ-ально-економiчного розвитку е процеси тери-торiально! економiчно! концентраци та урбаш-заци. Дш цих процейв спонукае населення та шдприем-ства зосереджуватися насамперед у мктах - осередках агломерацшного зростання. З одного боку, агломера-цшш чинники - економiя вц масштабу, розширення можливостей спещ^заци та обмшу знаннями тощо -сприяють економiчнiй активност [31; 33], що обумов-люе доцкьшсть стимулювання мираци населення та капталу до великих мкт. Разом з тим, неконтрольована територiальна концентрацш - така, що не супроводжу-еться заходами державно! полпики щодо адаптаци насе-лених пунктш до зростання щкьност населення - може призводити до небажаних насл1дюв: посилення впливу негативних агломерацшних ефектш (транспортного пе-ревантаження, забруднення довккля та ш.), зростання
територiальноl нерiвностi в умовах життя тощо. У цих умовах формування та реалiзацiя державно! полижи територiального розвитку мають базуватися на враху-ванш змш соцiально-економiчного середовища, серед яких одним з ключових факторiв е напрям та штенсив-шсть мирацшних потоюв.
Проблематика мираци населення в умовах змш соцiально-економiчного середовища, зокрема територЬ-ально! економiчно! концентраци, розглядаеться в досл-дженнях таких укра!нських i зарубiжних вчених: Н. Бо-жидаршк [28], I. Джилл [32], Е. Лiбанова [24], Д. Стюарт [37], С. Романюк [27], В. Чужиков [28] та ш.
Метою стати е визначення фактичного характеру мираци населення Укра!ни та потенцшних 'й на-прямiв, формулювання на цш основi пропозицш щодо адаптаци мкт Укра!ни до змш соцiально-економiчного середовища.
ВУкраМ станом на початок 2016 р. скьське насе-лення становило 30,9% вц загально1 чисельностi населення; у деяких регюнах цей показник пере-вищував 55% (Закарпатська, Iвано-Франкiвська, Тер-нопкьська та Чернiвецька областi); частка зайнятих у скьському, лiсовому та рибному господарствi станови-ла 17,5% [25]. Водночас у крашах, що визначаються Свь товим банком як таю, що мають високий рiвень доходiв, питома вага скьського населення у 2015 р. становила в середньому 18,9%, а частка зайнятих у скьськогосподар-ськш сферi - 3,2%, i обидва показники мають тенденцш до скорочення [38]. Таким чином, подальший сощально-економiчний розвиток Украши мае супроводжуватися перемiщенням населення iз скьських територiй до мкт та iнтенсифiкацiею маятниково! мкраци, що дозволяе працювати в мiстi без змши мiсця проживання.
Станом на 2016 р. мктами - найбкьшими реци-пiентами мкраци в УкраМ е Ки!в, Львiв, Одеса, 1вано-Франкiвськ, Житомир (табл. 1). Значна ккьккть осiб також прибула до м. Харкова, проте юльккть вибулих майже вдвiчi перевищуе кiлькiсть прибулих; з iншого боку, високий позитивний приркт у сiчнi - травш 2017 р., 2015 р. i попереднк роках свiдчить, що негативна динамка мкрацшного приросту не е системною i мае ешзо-дичний характер [26].
Водночас у значнш кiлькостi обласних центрiв та мкт обласного значення спостерiгаеться системне мь
грацiйне скорочення населення: протягом останни 5-6 рокiв негативний або незначний позитивний приркт спостерiгався у мктах Рiвне, Суми, Херсон, Черншв та iн. [1-23]. Вiдзначимо, що зпдно з даними статистики до 2014 р., зазначеш обласнi центри зазвичай мали позитивний приркт у рамках мкраци всерединi регюну та бкьш iнтенсивний вiд'емний приркт зовшшньо1 мь граци; проте з 2014 р. планами державних статистичних спостережень не передбачено подк на внутршньореп-ональну та зовнiшню мкрацш, що обмежуе можливостi щодо виявлення фактичних мiграцiйних потокiв [1-23].
Виявлення потенцшних центрiв мкраци дозволяе сшввцнести наявнi мiграцiйнi потоки з тими, що можуть кнувати за поточних умов соцiально-економiчного роз-витку мкт Украши. Оцiнювання територiй може бути здшснене в рамках моделей мкрацшного потенцiалу, зокрема гравп,ащйно1 моделi Д. Стюарта [37], моделей, розроблених В. Чужиковим та Н. Божидарнiк [28], С. Ро-манюком [27].
У цьому дослцженш нами взято за основу модель С. Романюка, що дозволяе ощнити потенщал мкрацш-но! привабливостi територи вiдносно шшо1 на основi сшввцношення 1хн1х приведених показникiв щiльностi населення, економiчноl щiльностi та вiдстанi мiж ними [27]. Зазначену модель модифжовано шляхом викорис-тання показника середньо1 заробп,но1 плати замiсть приведено: економiчноl щiльностi, осккьки остання мае
Таблиця 1
Показники мiграцii' для м. Киева та обласних центрiв, 2016 р.
Мкто Кмьккть прибулих, осiб Кмьккть вибулих, оаб Мiграцiйний приркт, оаб
Вшниця 1285 2077 -792
Луцьк 660 1539 -879
Днтро 1863 4029 -2166
Житомир 3532 3252 280
Ужгород 163 1121 -958
Запорiжжя 958 2145 -1187
lвано-Франкiвськ 4960 2328 2632
Кропивницький 1702 2168 -466
Львiв 9494 8467 1027
МиколаТв 1828 2006 -178
Одеса 8576 5467 3109
Полтава 1863 2437 -574
Рiвне 1058 2379 -1321
Суми 2707 3772 -1065
Тернопiль 698 1364 -666
Харкiв 4798 9268 -4470
Херсон 917 1284 -367
Хмельницький 872 1770 -898
Черкаси 612 1551 -939
Чершв^ 982 1232 -250
Чернiгiв 765 2148 -1383
КиТв 29971 16683 13288
Джерело: складено за [1-23].
високий рiвень кореляцil з приведеною щ1льшстю насе-лення [27] та не завжди е доступною для оцшювання на внутршньорегюнальному р1вн1; разом з тим, в1дпов1дно до гравiтацiйноl модел! Стюарта, замiсть вiдстанi м1ж населеними пунктами використано квадрат ще1 вцста-н1. Вiдстань розраховано як геометричну вцстань м1ж географiчними центрами в1дпов1дних територiй.
Зiставлення фактичних даних щодо мираци з по-тенцiйними напрямками може виявити невцпо-в1дност1: мкто з фактичним мiграцiйним приростом не е потенцшним центром мираци, або навпаки -у потенцiйному центрi фактично вiдбуваеться мира-цшне скорочення населення. Такi ситуаци потребують розгляду додатково1 шформаци щодо тенденцш тери-торiальноl економiчноl концентраци, як1 дозволять ви-значити, чи е дослцжуване м1сто осередком зростання на агломерацшнш основ1. Вимiрювання територiальноl економiчноl концентрацЦ вiдбуваеться з використанням показниюв економiчноl щ1льност1 [36]. У цьому досль дженнi застосовано показник щкьносп ВДВ; оск1льки Держстатом не передбачений розрахунок ВДВ на р1вш м1ст обласного значення та районiв, використано ощ-ночне значення ВДВ, розраховане на основ1 о6сяг1в реа-лiзацil продукци пiдприемств на в1дпов1дн1й територи.
Для м. Киева, обласних центрiв та м1ст обласного значення (потенцшних центрiв мираци) розраховано коефщенти мiграцiйноl привабливостi в1дносно обласних ^нтр1в, м1ст обласного значення та адмшстратив-них районiв (потенцiйних джерел мираци), i для кожного потенцшного джерела мираци обрано потенцшний центр мираци, що мае найвище значення коефiцiента привабливостi.
На рис. 1 воображено потенцiйнi центри мираци, поеднаш з потенцiйними джерелами. Майже для вах м1ст i райошв у регiонах, що межують 1з Кшвською об-ластю, найбкьш привабливим потенцшним центром мираци е м. Ки!в, осккьки для них р1зниця у вiдстанi
е не надто значною, а за щ1льшстю населення та ршнем середньо1 заробiтноl плати м. Ки!в суттево перевищуе мкта у в1дпов1дних областях. У бкьш вiддалених областях формуються довол1 ч1тко окресленi зони впли-ву м1ст - обласних центрiв та великих м1ст обласного значення: Харюв, Дн1про, Запорiжжя та Кривий Ри на сход1 Укра1ни, Одеса на швдш, Льв1в, Iвано-Франкiвськ, Чернiвцi - на заход1
Вказана модель, застосована на прикладi Польщ1 з урахуванням фактичних даних щодо мiграцiйного приросту у 2015 р., св1дчить, що у краМ з полщентричним спрямуванням розвитку фактичнi центри спрямування мiграцil переважно збггаються з потенцшними (рис. 2). Насамперед, мова йде про мшта Варшава, Лодзь, Познань, Вроцлав, Краков, Гданськ, Щецин: позитивний мирацшний прир1ст вiдбуваеться головним чином у цих м1ствх та/або у в1дпов1дних повiтах. Поширеною е ситуацш вiд'емного мiграцiйного приросту у великому м1ст1 1з суттевим по-зитивним приростом у прилеглих територ]ях: це е св1д-ченням агломерацгйного розширення м1ст, перемiщення населення у передмштя, що, як правило, е характерним для кра1н 1з високим р1вжм соцiально-економiчного розвитку [34]. Водночас у повггах, 61льш в^ддалених в1д м1ст, мiграцiйний прир1ст е здебкьшого вiд'емним.
Певною м1рою така ситуацш простежуеться i в Украlнi (рис. 3). З одного боку, низка м1ст мае ознаки усталених агломерацш, як1 мають висок1 показники мирацшного приросту та високорозвинену економiку, що дае шдгрунтя для збереження та посилен-ня наявних позиц1й у розподш населення та економiки. Це перш за все мкта Кшв, Одеса, Льв1в та, з огляду на вищезгадану статистику попередни роив та початку 2017 р., Харюв. Осккьки мирацш до цих м1ст триватиме, '1хня iнфраструктура мае бути адаптована до зростання чисельносй населення з метою мiнiмiзацil негативних агломерацшних екстерналiй. Разом з тим, позитивш екстерналЦ мають бути поширенi на якомога бкьшу
Напрямок потенц1йноУ м1грацм:
— м. КиТв
— ¡нше м1сто
Рис. 1. Напрямки потенцшно''' мiграцii' в Украiнi (за даними 2015 р.)
Джерело: складено за [1-23].
Рис. 2. Напрямки потенцшноТ мiграцii' та фактичний мiграцiйний прирiст мiст i повiтiв Польщi, 2015 р. Джерело: складено за [30].
Напрями потенцшноТ м1грацп:
— до м. Киева
— до ¡ншого мкта М1грацшнии приркт за 2016 р., оаб
■: -4470 - (-120) а -120 - (-65) <и1 -65 - (-26) -26 - 0 0 - 20 О 20 - 112 О 112 - 500 Ш > 500 1_ дан в¡дсyтн¡
Рис. 3. Напрямки потенцшноТ мiграцii' та фактичний мiграцiйний приркт мiст i районiв Укра'ни у 2016 р. Джерело: складено за [1-23].
територш через шдвищення рiвня ¡хньо! пов язаностi з прилеглими територiями та iншими мiстами.
Доволi поширеним е варiант розвитку мкт - по-тенцiйних центрiв мираци, за якого в них вцбуваеться мiграцiйне скорочення населення на фош позитивного мiграцiйного приросту у прилеглому районi (районах). До таких мкт належать Днiпро, Кривий Рiг, Запорiжжя,
Iвано-Франкiвськ та iн. У такш ситуаци потребуе бкьш ретельного аналiзу динамiки соцiально-економiчного розвитку з використанням згаданих вище показникiв економiчно! концентраци. У разi тенденци зростання щкьност ВДВ (як у м. 1вано-Франювську [7]) вiд'емний мiграцiйний прирiст у самому мкт може бути пов'яз аний iз перемiщенням населення до передмкть або зовнiш-
о
ш
сс:
<
т 2
ньою мiграцiю до м. Киева чи зарубiжних краш, що не е негативною ознакою розвитку. Проте у випадку Дш-пра, Кривого Рогу та Запорiжжя протягом 2010-2015 рр. спостериалася негативна динамка щ1льност1 ВДВ [3; 6], що в довгостроковому вим1р1 становить загрозу втрати цими мктами статусу привабливих центрiв мираци та потребуе спещальних заходiв щодо обернення динамiки економiчного розвитку.
Низка м1ст е фактичними центрами мираци, проте з точки зору потенцшного спрямування мираци вони поступаються шшим мiстам. Зо-крема, до тако1 категори можна взнести мiста Житомир, Чернiгiв, Бка Церква, мiста обласного значення Кшвсько1, ЧернИв»^ та Сумсько1 областей, що з точки зору мира^йно'^ привабливосп для навколишнк ра-йошв знаходяться «в т1н1» м. Киева; в1дпов1дним чином, мiста обласного значення Харювсько1 та Льв1всько! областей поступаються за мирацшною привабливiстю обласним центрам. У довгостроковш перспективi iснуе висока ймов1ршсть скорочення мiграцiйного приросту цих м1ст на користь потенцiйних центрiв. Низка емш-ричних дослiджень свцчить, що невелике м1сто, розта-шоване близько в1д велико1 агломераци та орiентоване передуйм на надання послуг, буде зазнавати скорочення економки через конкуренщю з агломерацiею (ефект «агломерацшно1 т1н1») [29; 35]. З урахуванням вказаного доцкьним е сприяння функцiональнiй спецiалiзацil цих м1ст 1з метою забезпечення комплементарностi з потен-ц1йними центрами мираци.
У перелк м1ст - потенцiйних центрiв мираци, де ознаки агломерацiйного зростання вксутщ входять Херсон, Чернiвцi, Мукачево та Ковель. Додатковий ана-л1з тенденцш економiчноl концентраци св1дчить, що протягом 2010-2015 рр. у вказаних мктах спостериало-
ся падiння щ1льност1 ВДВ (кр1м м. Чернiвцi з1 незначним зростанням у 2%) [2; 5; 18; 21], що в подальшому загрожуе занепадом соцiально-економiчного розвитку цих м1ст i навколишнiх територiй. У рамках спещальних заходш щодо подолання негативно1 динамiки розвитку цих м1ст доц1льно прид1лити увагу стимулюванню мираци з навколишнк територiй через програми пкьгового шотеч-ного кредитування, формування транспортно1 шфра-структури для ефективно1 маятниково1 мираци тощо.
У найбкьш вразливу категорiю входять районш центри та окремi мiста обласного значення, де низь-ка потенцшна привабливiсть поеднуеться з негативною динамкою мирацшного приросту та сощально-економiчного розвитку. З одного боку, на таких терито-р1ях загострюеться небезпека занепаду сфери пу6л1чних послуг, що визначае необхцшсть у додатковш п1дтримц1 в разi невiдповiдностi наявно1 мережi послуг державним стандартам. Разом з тим, формування сприятливих умов життя населення (доступност та якост базово1 осв1ти, медицини, тепло- та водопостачання тощо) та еконо-м1чно! д1яльност1 (доступу до шфраструктури, адмш-стративних послуг) мае супроводжуватися заходами з1 стимулювання мксцевого пiдприемництва та розвитку людського кашталу з метою формування основи для зростання на ендогеннш основ1 та пiдвищення мирацш-но! привабливосп для навколишнк територiй.
З урахуванням потенцшного мирацшного по-тенцiалу, а також фактичних даних щодо спрямування мирацшних поток1в, динамiки щ1льност1 ВДВ можна запропонувати прюритетний набiр заходiв територь ально спрямованого характеру для р1зних категорiй м1ст з метою к пристосування до наявного сощально-економiчного контексту та пiдвищення загального р1в-ня полiцентричностi територiального розвитку, як1 уза-гальнено в табл. 2.
Таблиця 2
Заходи з адаптацп мiст Укра'ни до тенденцiй мiграцiйних перемiщень населення
Фактичний мiграцiйний прирiст Мiграцiйний потенщал Динамка щшьносп ВДВ Заходи полггики
Позитивний Високий (£ центром мiграцiйно''' привабливостi для всього регiону або дешькох регiонiв) Зростання Розширення агломерацiйного впливу; адаптацiя мкько''' iнфраструктури до зростання чисельносл населення; пiдтримка iнновацiйного розвитку
Негативний у мiстi, позитивний у прилег-лих теритсрях Високий / середнiй (центр мiграцiйно' привабливостi для переважноТ частини регюну) Зростання Посилення шфраструктурного зв'язку iз при-леглими районами
Падшня Спе^альы державнi заходи з обернення негативно'' динамки розвитку
Позитивний Обмежений (центр мiграцiйно''' привабливосп для прилеглих районiв) / негативний (не £ центром мiграцiйноl' привабливосп) Зростання Формування спецiалiзацN мiста; розвиток людського капiталу
Негативний Високий / середнiй Незначнезростання / падшня Спецiальнi державы заходи з обернення негативно'' динамки розвитку; стимулювання мiграцN з навколишых територш
Негативний Негативний Падшня Спецiальнi державнi заходи з обернення негативно'' динамки розвитку; пщтримка сфери публiчних послуг; стимулювання мкцевого пiдпри£мництва
СО =л <с
X
<
2 ш
Джерело: авторська розробка.
Разом з тим вцзначимо, що вказаш заходи мають супроводжуватися стимулюванням мобьльност населення на загальнодержавному piBrn - зокрема гарантування рiвного доступу до осв^ни, медичних, адмшстратив-них та шших послуг незалежно вц мiсця реестращТ особи. Водночас нагальним завданням державно! полiтики е забезпечення по всiй територп УкраТни рiвних умов жит-тя, насамперед доступу до базових публiчних i ринкових послуг, що сформуе можливост для самореалiзацiï осо-бистостi незалежно вц мiсця ïï проживання.
ВИСНОВКИ
У цьому дослцженш нами проаналiзовано фак-тичну динамiку та потенцшне спрямування мирацш-них потокiв мiж мiстами i районами УкраТни. На осно-вi результатiв аналiзу сформовано пропозици щодо прiоритетних територiально-спрямованих заходiв шд-тримки мiст УкраТни з метою Тх адаптаци до змш умов соцiально-економiчного розвитку. Реалiзацiя цих захо-дiв дозволить обмежити вплив негативних ефектiв те-риторiальноï економiчноï концентраци та в довгостро-ковому вимiрi забезпечити розвиток УкраТни на бьльш полiцентричнiй основi.
Використана в дослцженш модель потенцiалу мь грацшноТ привабливостi може бути вдосконалена шляхом включення додаткових факторiв, що стимулюють або стримують мiграцiю ^вень безробiття, характеристики ринку житла тощо), а також розгляду на нижчих рiвнях (внутрiшньорегiональному, районному) та враху-вання зарубiжноï мiграцiï. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Головне управлiння статистики у Вшницькш областi. URL: www.vn.ukrstat.gov.ua
2. Головне управлшня статистики у Волинськш областi. URL: www.lutsk.ukrstat.gov.ua
3. Головне управлшня статистики у Днтропетровськш область URL: www.dneprstat.gov.ua
4. Головне управлшня статистики у Житомирськш область URL: www.zt.ukrstat.gov.ua
5. Головне управлшня статистики у Закарпатськш область URL: www.uz.ukrstat.gov.ua
6. Головне управлшня статистики у Запорiзькiй область URL: www.zp.ukrstat.gov.ua
7. Головне управлшня статистики в 1вано-Франювськш область URL: www.ifstat.gov.ua
8. Головне управлшня статистики у Кшвськш область URL: www.kyivobl.ukrstat.gov.ua
9. Головне управлшня статистики у ^ровоградськш область URL: www.kr.ukrstat.gov.ua
10. Головне управлшня статистики у Львiвськiй область URL: www.lv.ukrstat.gov.ua
11. Головне управлшня статистики у МиколаТвськш область URL: www.mk.ukrstat.gov.ua
12. Головне управлшня статистики в Одеськш область URL: www.od.ukrstat.gov.ua
13. Головне управлшня статистики у Полтавськш область URL: www.pl.ukrstat.gov.ua
14. Головне управлшня статистики у Рiвненськiй область URL: www.rv.ukrstat.gov.ua
15. Головне управлшня статистики у Сумсыкш область URL: www.sumy.ukrstat.gov.ua
16. Головне управлшня статистики у Терноптысыкш область URL: www.te.ukrstat.gov.ua
17. Головне управлшня статистики у Харювсыкш область URL: http://kh.ukrstat.gov.ua
18. Головне управлшня статистики у Херсонсыкш область URL: www.ks.ukrstat.gov.ua
19. Головне управлшня статистики у Хмелыницыкш область URL: www.km.ukrstat.gov.ua
20. Головне управлшня статистики у Черкасыкш область URL: www.ck.ukrstat.gov.ua
21. Головне управлшня статистики у Черывецыкш область URL: www.cv.ukrstat.gov.ua
22. Головне управлшня статистики у Чернтвсыш область URL: www.chernigivstat.gov.ua
23. Головне управлшня статистики у м. Киввь URL: www. kyiv.ukrstat.gov.ua
24. Лгбанова Е. М. Людсыкий розвиток в Украшь шнова-цшний вимiр/за заг. ред. Е. М. ЛiбановоT. КиТв: 1н-т демографп та со^алыних дошджены НАН УкраТни, 2008. 383 с.
25. Офщшний сайт ДержавноТ служби статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
26. Проект Стратеги розвитку мiста Харкова до 2020 року. URL: http://strategy.kharkov.ua/strategy_2016.pdf
27. Романюк С. А. Розвиток регюшв у вщкритш еконо-мщь теорiя, полггика, практика: монографiя. КиТв: НАДУ, 2013. 408 с.
28. Чужиков В., Божидарнгк Н. ёвропейсыка модель щентифкацп регюналыних асиметрш. Украна: аспекти пращ. 2005. № 6. С. 14-21.
29. Burger M. J., Meijers E. J., Hoogerbrugge M. M., Tresserra J. M. Borrowed Size, Agglomeration Shadows and Cultural Amenities in North-West Europe. European Planning Studies. 2015. Vol. 23, Issue 6. P. 1090-1109.
30. Central Statistical Office of Poland. URL: http://stat.gov.
pl/en/
31. Duranton G., Puga D. Micro-foundations of urban agglomeration economies. Handbook of Regional and Urban Economics. 2004. Vol. 4, chapter 48. P. 2063-2117.
32. Gill I. Improving Regional Development Policies // OECD Regional Outlook 2011: Building Resilient Regions for Stronger Economies. OECD Publishing, 2011. P. 175-184.
33. Krugman P. Scale Economies, Product Differentiation and the Pattern of Trade. American Economic Review. 1980. Vol. 70, no. 5. Р. 950-959.
34. OECD Territorial Reviews: Competitive Citiesin the Global Economy. Paris, OECD Publishing, 2006. 446 p.
35. Polese М. The Wealth & Poverty of Regions. Why Cities Matter. University of ChicagoPress, 2010. 288 p.
36. Reshaping Economic Geography. World Development Report. The World Bank, 2009. URL: http://www-wds.worldbank. org/external/default/WDSContentServer/IW3P/IB/2008/12/03/000 333038_20081203234958/Rendered/PDF/437380REVISED01BLIC1 097808213760720.pdf
37. Stewart J. Q. Demographic Gravitation: Evidence and Applications. Sociometry. 1948. Vol. 11, Issues 1-2. P. 31-58.
38. World Development Indicators Databank. URL: http:// databank.worldbank.org/data/reports.aspx?source=world-devel-opment-indicators#
Науковий кергвник - Романюк С. А., доктор економтних наук, доцент, директор 1нституту «Вища школа державного управлшня» НацюналыноТ' академп державного управлшня при Президенте^
УкраТни (КиТв)
REFERENCES
Burger, M. J. et al. "Borrowed Size, Agglomeration Shadows and Cultural Amenities in North-West Europe". European Planning Studies. Vol. 23, no. 6 (2015): 1090-1109.
Chuzhykov, V., and Bozhydarnik, N. "Yevropeiska model iden-tyfikatsii rehionalnykh asymetrii" [The European model of identification of regional asymmetries]. Ukraina: aspekty pratsi, no. 6 (2005): 14-21.
Central Statistical Office of Poland. http://stat.gov.pl/en/ Duranton, G., and Puga, D. "Micro-foundations of urban agglomeration economies". Handbook of Regional and Urban Economics. Vol. 4, ch. 48 (2004): 2063-2117.
Gill, I. "Improving Regional Development Policies". In OECD Regional Outlook 2011: Building Resilient Regions for Stronger Economies, 175-184. OECD Publishing, 2011.
Holovne upravlinnia statystyky u Zaporizkii oblasti. www. zp.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky v Ivano-Frankivskii oblasti. www.ifstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Kyivskii oblasti. www. kyivobl.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Kirovohradskii oblasti. www.kr.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Lvivskii oblasti. www. lv.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Mykolaivskii oblasti. www. mk.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky v Odeskii oblasti. www. od.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Poltavskii oblasti. www. pl.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Rivnenskii oblasti. www. rv.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Sumskii oblasti. www. sumy.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Ternopilskii oblasti. www. te.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Kharkivskii oblasti. http:// kh.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Khersonskii oblasti. www. ks.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Khmelnytskii oblasti. www. km.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Cherkaskii oblasti. www. ck.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Chernivetskii oblasti. www. cv.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Chernihivskii oblasti. www. chernigivstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u m. Kyievi. www.kyiv. ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Volynskii oblasti. www. lutsk.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Vinnytskii oblasti. www. vn.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Dnipropetrovskii oblasti. www.dneprstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Zhytomyrskii oblasti. www. zt.ukrstat.gov.ua
Holovne upravlinnia statystyky u Zakarpatskii oblasti. www. uz.ukrstat.gov.ua
Krugman, P. "Scale Economies, Product Differentiation and the Pattern of Trade". American Economic Review. Vol. 70, no. 5 (1980): 950-959.
Libanova, E. M. Liudskyi rozvytok v Ukraini: innovatsiinyi vymir [Human development in Ukraine: innovative dimension]. Kyiv: In-t demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen NAN Ukrainy, 2008.
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http:// www.ukrstat.gov.ua/
OECD Territorial Reviews: Competitive Citiesin the Global Economy. Paris: OECD Publishing, 2006.
"Proekt Stratehii rozvytku mista Kharkova do 2020 roku" [The draft strategy for the development of the city of Kharkov until 2020]. http://strategy.kharkov.ua/strategy_2016.pdf
Polese, M. The Wealth & Poverty of Regions. Why Cities Matter. University of Chicago Press, 2010.
Romaniuk, S. A. Rozvytok rehioniv u vidkrytii ekonomitsi: teori-ia, polityka, praktyka [Regional development in an open economy: theory, policy, practice]. Kyiv: NADU, 2013.
"Reshaping Economic Geography. World Development Report. The World Bank, 2009". http://www-wds.worldbank.org/ex-ternal/default/WDSContentServer/IW3P/IB/2008/12/03/00033303 8_20081203234958/Rendered/PDF/437380REVISED01BLIC109780 8213760720.pdf
Stewart, J. Q. "Demographic Gravitation: Evidence and Applications". Sociometry. Vol. 11, no. 1-2 (1948): 31-58.
World Development Indicators Databank. http://databank. worldbank.org/data/reports.aspx?source=world-development-indicators#
