CC BY
36
001:10.5281/геподо.2581190 ЧУПРИНА Ю.А.
Побудова концепцп штеграцп тдприемств стейкxолдерiв до складу будiвельного кластеру
Предмет домдження анал'з основних теоретичних положень управл1ння стейкхолдер'в буд-вельних пдприемств, та побудова концепцн повед1нки стейкхолдер'в по вдношенню до ¡нтегра-цйного об'еднання буд1вельного кластеру.
Метою написання статт е розгляд основних теоретичних положень управл1ння повед1нкою стейкхолдер'в буд1вельно-1нвестиц'1йних пдприемств та побудова моделей повед^нки стейкхол-дер1в по в 'щношенню до ¡нтеграц1йного об'еднання буд^вельного кластеру для ефективного вико-нання ¡нвестицйних буд\вельних проеклв на засадах державно-приватного партнерства.
Методолопя проведения роботи е внутр1шн1 модел1 повед^нки стейкхолдер'в, модель дисо-нансу, модель ритуал\зму, модел1 конформ1зму.
Результати роботи - Описано модел1 поведнки стейкхолдер'в по в'щношенню до буд^вельного кластеру для ефективного виконання ¡нвестицйних буд\вельних проеклв на засадах державно-приватного партнерства. Запропоновано схему сп1впрац1 з\ стейкхолдерами для цлей ¡нтеграцИ' пдприемств до складу ¡нтеграц1йного об'еднання.
Висновки - запропонована схема сп1впрац1 з\ стейкхолдерами, ¡нтеграц'1йними об'еднаннями, що дозволить створення нових тип\в орган1зац'1йних структур, механ1зм1в ефективного ви-користання та перерозподлу ресурсв, з урахуванням особливостей державно-приватного партнерства.
Kлючовi слова: буд1вельний кластер, стейкхолдер, ¡нтеграц1йн1 процеси, державно-приватне партнерство.
ЧУПРИНА Ю.А.
Построение концепции интеграции предприятий стейкхолдеров в состав строительного кластера
Предмет исследования анализ основных теоретических положений управления стейкхолдеров строительных предприятий, и построение концепции поведения стейкхолдеров по отношению к интеграционному объединению строительного кластера.
Целью написания статьи является рассмотрение основных теоретических положений управления поведением стейкхолдеров строительно-инвестиционных компаний и построение моделей поведения стейкхолдеров по отношению к интеграционному объединению строительного кластера для эффективного выполнения инвестиционных строительных проектов на принципах государственно-частного партнерства.
Методология проведения работы являются внутренние модели поведения стейкхолдеров, модель диссонанса, модель ритуализма, модели конформизма.
Результаты работы - описаны модели поведения стейкхолдеров по отношению к строительному кластерау для эффективного выполнения инвестиционных строительных проектов на принципах государственно-частного партнерства. Предложена схема сотрудничества со стейкхолде-рами для целей интеграции предприятий в состав интеграционного объединения.
Выводы - предложена схема сотрудничества со стейкхолдерами, интеграционными объединениями, позволит создание новых типов организационных структур, механизмов эффективного использования и перераспределения ресурсов, с учетом особенностей государственно-частного партнерства.
Ключевые слова: строительный кластер, стейкхолдеры, интеграционные процессы, государственно-частное партнерство.
CHUPRYNA YuA.
Construction of the concept of integration of state-owned enterprises into the construction cluster
The subject of the research is the analysis of the main theoretical principles of management of the owners of construction companies, and the construction of the concept of behavior of stakeholders in relation to the integration of the construction cluster.
The purpose of the article is to review the main theoretical principles of managing the behavior of owners of construction and investment enterprises and building behavioral models of stakeholders in relation to the integration cluster integration for the effective implementation of investment construction projects on the basis of public-private partnership.
Methodology of the work is internal models of behavior of stakeholders, a model of dissonance, a model of rituals, a model of conformism.
The results of the work - the model of behavior of stakeholders in relation to the construction cluster for the effective implementation of investment construction projects on the basis of public-private partnership is described. The scheme of cooperation with stakeholders for the purpose of integration of enterprises into the integration association is proposed.
Conclusions - the proposed scheme of cooperation with stakeholders, integration associations, which will allow the creation of new types of organizational structures, mechanisms for the effective use and redistribution of resources, taking into account the features of public-private partnership.
Keywords: construction cluster, stacker, integration processes, public-private partnership.
Постановка проблеми. В сучасних економн-них умовах, як визначаються зростанням неви-значеност ринкового середовища та ускладнен-ням господарських взаемозв'язюв, ефективнють роботи пщприемницьких оргаызацм здебтьшо-го визначаеться якютю прийнятих керiвництвом цих оргаызацм ршень та своечасного реагуван-ня на кризовi виклики, як останым часом супро-воджують пщприемницьку дiяльнiсть.
Для збтьшення ефективност дiяльностi будг вельних компаый в цих умовах пропонуеться нова оргаыза^йна структура - будiвельний кластер або БК. БК представляе собою об'еднання будiвельних холдинпв на основi державно-приватного партнерства, що мае характеристики девелоперсько! компанп, Ывестифйно! компанп, фЫансово! та проектно! органiзацiй.
Однi8ю з важливих задач, яка стоТть перед бу-дiвельними компанiями, якi планують створюва-ти спiльнi iнтеграцíí об'еднання, це залучення но-вих партнерiв або стейкхолдерiв до складу цього об'еднання. Залучення стейкхолдерiв мае вщбувати-ся максимально обережно, щоб не пошкодити систему взаeмозв'язкiв, яка вже усталено склалася мiж компаыями в рамках об'еднання або БК. Тому дана задача е актуальною i потребуе детального вивчення.
Aналiз останшх до^джень i публкацй. Питання кооперативного управлЫня, в тому чис-
лi управлiння в межах Ытегра^йних об'еднань, з точки зору теорм iгор описано в роботi [1]. В ро-ботi [2] описано методики створення колабора-тивних мереж, як частково вiдображають прин-ципи оргаызацм будiвельних кластерiв. В роботах [3, 4] описано проблеми стратегычного менеджменту, зокрема в умовах кооперативно! дiяльностi. В роботах [5, 6] описано основи практичного менеджменту в дiяльностi пщприемств, що нацтеы на впровадження нових оргаызац^них структур та економiчних взаeмодiй. В роботах [7 - 10] описано концепцм впливу стейкхолдерiв на дiяльнiсть iн-теграцiйних об'еднань типу будiвельного кластеру.
Виклад основного матерiалу. ТермЫ «стейк-холдер» означае в перекладi з англiйськоí' «зацi-кавлеы особи» або «спiвучасники», а також група пщприемств, без яких Ыше пщприемство не мо-же розвиватися. Вперше термiн було вжито у ме-морандумi Стендфордського дослiдницького Ы-ституту на початку 60-х роюв минулого столiття. Була створена концеп^я стейкхолдерiв i вперше детально викладено сутнiсть поняття «стейкхол-дер», що визначае iндивiда або групи, що може вплинути потенцiйно або безпосередньо впли-вае на досягнення цтей пiдприeмства. Концепцiя стейкхолдерiв передбачае, що управлЫня ком-панieю мае враховувати Ытереси груп та певних Ыдиврв а також iнших компанiй, яю впливають
на дiяльнicть та досягнення цiлeй пiдпри8мcтвa i е в зон його впливу прямого або непрямого.
Розвиток концепцп стeйкxолдeрiв остaннiм часом пов'язаний передуем з поширенням та за-стосуванням концепцп софально! вщповщаль-ностi бiзнeсу в корпоративному сeрeдовищi. Соцiaльнa вщповщальнють тут - це функцю-нування пщприемства з урахуванням основних складових вiдповiдaльностi:
- економГчно! (якiсть, безпека, фiзичнa та цЫо-ва доступнють послуг та продуктiв);
- еколопчна (зменшення викидiв, якi прино-сять шкоду довктлю);
- соцiaльнa (софальы проекти в сeрeдинi ком-пани та поза !! межами, доброд^нють).
Основа концепцп! стeйкxолдeрiв описана в мГж-народному стaндaртi АА 1000 або АА 1000 SES (Stakeholders Engagement Standard). Цей стандарт визначае взаемодю зi стейкхолдерами, групами впливу або партнерами в коалщп компанй яка дie для досягнення сптьно! мети, тобто партнерами в Ытеграц^ному об'eднaннi, наприклад типу БК для пщвищення eфeктивностi дiяльностi. Основним складом стeйкxолдeрiв згiдно зi стандартом е:
- iнвeстори, якi е вкладниками сво!х коштiв в дiяльнiсть пщприемства i планують при цьому отримати зиск у виглядi дивiдeндiв з врахуван-ням певного ступеня невизначеност та ризику;
- менеджери пщприемства, яю здiйснюють упрaвлiння пiдприeмством та вщповщають за прийняття рiшeнь, що з ним пов'язaнi;
- кредитори, як дають позики пiдприeмству пщ визначений вiдсоток;
- прaцiвники пщприемства, як зaцiкaвлeнi у отримaннi Ыформацп щодо !х прaцi: про отри-мання заробто! плати, можливi понaднормовi завдання, або завдання, не передбачен трудо-вим контрактом, можливi скорочення тощо;
- постачальники рeсурсiв, як очiкують вiд пщ-приемства Ыформацм про отримання розрахун-кiв за поставлен ресурси вчасно i в повый мiрi;
- клieнти пщприемства або споживaчi продук-цм/послуг пщприемства, як мають бути впевне-н в нaдiйностi пiдприeмствa, якостi вироблено! продукцп або наданих послуг;
- репональы, дeржaвнi або суспiльнi оргаыза-цм, якi в сво!й дiяльностi спираються на показни-ки роботи пщприемства, оскльки ц показники впливають на економнний рют репону та держа-ви в цтому.
Нaрaзi концeпцiя залучення cтeйкxолдeрiв до Ытеграфйних об'еднань, наприклад БК, розвива-еться з врахуванням сучасних eкономiчниx умов. Загалом описання впливу стeйкxолдeрiв на дг яльнiсть iнтeгрaцiйного об'еднання визначаеться в трьох складових:
- iнструмeнтaльнa, яка вказуе на мeтоди i за-соби мeнeджмeнтa пiдприeмствa, як використо-вуються для прийняття управлЫських рiшeнь та досягнeння глобальних ц^й дiяльностi компанм;
- описова, що виявляе, збирае iнформaцiю та описуе дiяльнiсть компaнiй, якi рeaлiзують бтьш широкий спeктр завдань, aнiж звичaйнe збага-чeння |'х влaсникiв та iнвeсторiв;
- нормативна, яка вказуе на нeобxiднiсть залу-чeння позицм стeйкxолдeрiв в дiяльностi пщпри-емства.
Концeпцiя зaлучeння стeйкxолдeрiв дослiджуe взаемозв'язки мiж окрeмими iндивiдaми та цти-ми групами, якi мають iнтeрeси стосовно дiяль-ностi пeвного пщприемства. Протe тип пщприем-ства в цьому випадку знaчeння нe мае. Достатньо розумiти структуру бiзнeс-процeсiв та рeзультa-ти дiяльностi пiдприeмствa як наслщок '¿х активно' дм. По суи в дану концeпцiю потрапляють будь-якi пiдприeмствa, оргаызацм, комeрцiйнi струк-тури та корпорацм. Алe, загалом, чaстiшe за всe проводиться aнaлiз корпоративних структур або iнтeгрaцiйниx об'еднань з 'х стeйкxолдeрaми. ^ пов'язано з тим, що iнтeгрaцiйнi об'еднання типу БК чaстiшe застосовують мeтодики дано' кон-цeпцií, а локaльнi компанм, як правило, нe врахо-вують повною мiрою вплив стeйкxолдeрiв.
На думку автора, БК, як нова оргаызафйна структура на основi дeржaвно-привaтного парт-нeрствa для eфeктивноí дiяльностi, повинна повною мiрою враховувати положeння концeпцií зaлучeння стeйкxолдeрiв.
Враховуючи модeль iдeнтифiкaцií знaчимостi за-цiкaвлeниx сторiн дeржaвa е основним стeйкxолдe-ром. ^ пов'язано з тим, що в структ^ БК дeржa-ва е пaртнeром i, як правило, Уцгае створeння БК, е прeдстaвником влади, вщповщае за зaконнiсть, тeрмiновiсть та проявляе домiнуючий вплив на Ы-ших учaсникiв об'еднання, aлe також змeншуe ри-зик в прийнятт упрaвлiнськиx рiшeнь чeрeз наявну систeму гарантування вклaдiв, що е привабливим чинником для нових iнвeсторiв та стeйкxолдeрiв.
Основнi стeйкxолдeри для пщприемства е одно-часно засобом збтьо^ння фiнaнсового рeзультaту,
збагачення i збтьшення ресурсного забезпечення, так i суттевим джерелом ризикiв i непередбачуваних витрат, особливо в кризових умовах.
Якщо розглядати малий бiзнес, то держава ви-ступае для нього основним стекхолдером, вiд якоТ залежить функцюнування бiзнесу. 1нструменти теорм зацiкавлених сторЫ, зокрема таблицi впли-ву стейкхолдерiв на бiзнес, карти стейкхолде-рiв, таблицi iнтересiв, матрицi «пiдтримка та сила впливу» тощо, дозволяють безпосередньо спла-нувати та скоригувати план пщтримки малого бiз-несу, що е передумовою ефективного розвитку Ыфраструктури малого бiзнесу на всiх рiвнях.
Крiм основного стейкхолдера, iншi стейкхолде-ри можуть здiйснювати на малий бiзнес як пози-тивний, так i негативний вплив. Це пов'язано часто з наявним високим ступенем ризиюв. Наприклад, стейкхолдер-кредитор ризикуе зпхнутися з не-платоспроможнiстю пiдприeмства, яке не в змо-зi буде повернути кредитнi кошти, стейкхолдер-покупець мае ризик пщвищення цiни на товари та послуги пщприемства та попршення Тх якостi. Для того, щоб зважити загальний вплив стейкхолде-рiв на дiяльнiсть пiдприeмства, можна скорис-татися iнструментом побудови зведеноТ табли-цi показникiв. До ^е! таблицi можуть включатися сукупний рiвень ризику стейкхолдера, якiсть та рг вень необхiдного ресурсного забезпечення, тран-закцiйнi витрати, ступенi впливу стейкхолдера на дiяльнiсть пiдприeмства, рiвень сили пщтримки або протидп зацкавленоТ сторони. Також в табли-цi можуть бути вказан показники, якi визнача-ють зворотнiй вплив пiдприeмства на конкретного стейкхолдера та силу цього впливу.
По суд держава е для малого бiзнесу облас-тю прямого впливу, тобто пщприемство не може впливати достатньою мiрою на основного стейкхолдера, проте з ним е можпивють вибудовуван-ня взаемовигщних вiдносин. БК як структура на основi державно-приватного партнерства в цьо-му контекстi е в ^й же позицп, що i малий бiзнес. Оскiльки держава в глобальних ринкових умовах, часто кризових, виступае одним з ключових дже-рел ризик (iнфляцiйних, полiтичних, Ыституц^них), то залучення держави в якост основного партнера до Ытеграц^ного об'еднання е якщо не подо-ланням, то частковим вирiшенням цих ризиюв.
За даними експертiв Всесвтього економiчно-го форуму в УкраТн iснуe ряд основних чинникiв, як е джерелом ризику для ведення бiзнесу:
- полiтична нестабiльнiсть значно ускладнюе створення БК;
- недосконалють системи оподаткування та податкового адмУстрування;
- складний доступ до отримання джерел фг нансування;
- високий рiвень корупцп.
Рейтинг Всесвiтнього банку "Раутд ТахеБ" вка-зуе на те, що украТнська система оподаткування е однieю з найбiльш недосконалих в свт через бiльше сотнi податюв.
Тому важливим етапом формування системи БК в УкраТн е науковi та практичнi дослiдження для створення моделей поведЫки стейкхолде-рiв в системi iнституту iнвестування в кризових украТнських умовах. Данi дослiдження направлен на створення моделей взаемозв'язюв Ысти-туту iнвестування в рамках структури со^альних iнститутiв та видтення з них зовнiшнiх моделей, як визначають вплив в рамках всього Ыститу-ту, i внутрiшнiх, як визначають взаемозв'язки мiж окремими суб'ектами ЫвестифйноТ дiяль-ностi. Використання цих моделей можна вважа-ти ознакою конформiзму, а порушення - озна-кою девiацií'. Останне е наслщком вiдсутностi або недосконалостi системи регуляцп, що е проявом мiнливостi та суперечливост наявних суспiльних зв'язкiв. Згщно з Дюркгеймом[4 с.302], девiа-^я е звичним проявом незрiлостi реформ i змiн. Тобто вона значною мiрою сприяе проведен-ню трансформафйних змiн, покращення якостi економiчних та софальних взаeмозв'язкiв. Тобто девiацiя з одного боку е проявом нестабтьнос-тi, з iншого боку упорядковуе в цiй нестабiльностi пiдвалини новоТ трансформацп вiдносин.
Згiдно з Мертонном [4 с.223], причиною девг ацп е вiдсутностi взаемноТ вiдповiдностi мiж метою та засобами для досягнення ^еТ мети. В дг яльностi БК iнвестування може розглядатися як основний заЫб для отримання прибутку на до-статньому рiвнi, проте засiб iнвестування може реалiзуватися нелегiтимним чином, зокрема, включаючи кримiналiтет, корупцiю, тонiзацiю. Вiрним рiшенням в цьому контекстi е створення нових органiзацiйних форм, як удосконалюють систему iнвестування, зокрема створення вщдг лiв пiдприeмств, якi займаються безпосередньо питаннями Ывестування, використання нових методiв iнвестування як венчурнiсть та франчайзинг, створення крупних Ывестиц^них цен-
TpiB, яKi б обслуговували ÎHTepecn групи пщприемств, наприкпад будiвeльного напрямку.
Основними причинами дeвiантноï повeдiнки суб'eктiв iнвeстицiйноï дiяпьностi е промисло-ва, податкова, валютна, рeгiонапьна, комeрцiйна попiтики тощо. Загапом, конформiстська та дe-вiантна повeдiнка можe виникати як в сeрeдинi iнституту iнвeстування, так i бути зовнiшнiм проявом, що випливае на iнститут в процeсi рeапiза-ôiï його зв'язкiв з Ышими eкономiчними або соцг альними Ыститутами.
Для вивчeння повeдiнки стeйкxолдeрiв на ^e-грацiйнe об'еднання типу БК нeобxiдно врахову-вати конструктивы тeндeнцiï утворeння со^аль-ного порядку, який виникае, як правило, з хаосу процeсу взаемодй з со^альними iнститутами. Цeй процeс вiдображаeться у виглядi модeпeй вза-емодй з Ышими iнститутами, наприклад, модeпi дисонансу, Ынова^й, ритуапiзму, конформiзму.
Модeпь дисонансу дозволяе знайти компро-мiснi варiанти спiвпрацi партнeрiв i враховуе в пeршу чeргу рацiонапiзм учасникiв iнтeграцiй-ного об'еднання. Модeпь ритуапiзму пeрeдбачаe застосування знань eкспeртiв. Така мeтодика часто використовуеться для прийняття управлЫ-ських рiшeнь на iнвeстицiйному ринку. У модeлi конформiзму вплив на повeдiнку партнeрiв зд^-снюе мотива^я отримання додаткових доxодiв як рeзультат дiяпьностi БК. lнновацiйнi модeпi по-лягають у впроваджeннi якiсниx бiзнeс-iдeй, якi оцiнюються eкспeртами на iнвeстицiйному ринку.
Можна видiпити такi внутршн модeпi повeдiн-ки стeйкxопдeрiв:
1. Користування послугами eкспeртiв для отримання компeтeнтноï Ыформацп щодо eфeктив-ного вирiшeння завдань iнвeстування.
2. Прийняття рацюнальних рiшeнь для вста-новпeння компромiсу в сeрeдовищi партнeрiв.
3. Формування рeкомeндацiй вiд рeфeрeнтниx груп, якi складаються з колишых партнeрiв пщ-приемства.
4. Формування довiри, запeвнeння партнeрiв в одeржаннi короткострокового доходу за умови обмeжeностi рeсурсiв.
5. Формування впeвнeностi, можливють отримання eкономiчного eфeкту в короткостроково-му пeрiодi.
6. Застосування досвщу iншиx пiдприeмств у вирiшeннi конфпiктiв, що сприяе вирiшeнню про-бпeм в управпiннi пiдприeмством.
Загалом, вказан модeпi нe мають бути опти-мальними, оскiпьки повeдiнка партнeрiв е част-ково рацiонапьною. ^ пов'язано з впливом таких факторiв:
- кожeн з партнeрiв мае власний обсяг рeсурсно-го забeзпeчeння i на власний розсуд ïx розподiпяe;
- вартiсть одeржання Ыформацй довопi вeпика, що призводить до нeрiвномiрного розподiпу опe-ративно( Ыформацй;
- нeрiвномiрний розподiп потрeб i шпяxiв за-довопeння цих потрeб, якими користуються рiз-н партнeри;
- оскiпьки пiдприeмства БК, нeзважаючи на по-пожeння iнтeграцiйного об'еднання, мають впаснi таeмницi, що при зводить до нeдостатностi та ви-кривпeння Ыформацй i е джeрeпом нeвизначeностi.
Сукупнiсть модeпeй е основою концeпцiï iнтe-грацГ( пщприемств стeйкxолдeрiв до складу такого iнтeграцiйного об'еднання як будiвeпьний кластeр. Набiр модeпeй за сво1ми типами вщпо-вiдаe взаемозв'язкам мiж со^альними iнститу-тами, включае рiзнi пeрiоди в часi: довготривапi i короткотривал^ рiзнi пiдxоди в повeдiнцi стeйк-xопдeрiв в iнвeстицiйнiй динамiцi. Стeйкxолдeра-ми тут можуть виступати окрeмi iндивiди, групи iндивiдiв, iншi пщприемства, як прeдставпяють широкe коло оЫб з рiзними iнтeрeсами.
Стeйкxопдeра як суб'екта iнвeстицiйноï дiяпьностi розглядають як систeму з власною складною структурою рiзниx iнтeрeсiв, в основi появи яких згiдно з концeпцieю повeдiнковоï eкономiки е потрeби.
^ потрeби розподiпяються на пeршочeрговi та другоряднк Пeршочeрговi потрeби е eкономiчно обrрунтованi, рацiонапьнi. Другоряднi обгрунто-ваы соцiапьно i е здeбiпьшого eмоцiйнi. Партнe-ри можуть поводити сeбe рацiонапьно i iррацiо-нально або обмeжeно-рацiонально.
За тeорieю повeдiнковоï eкономiки eфeктив-на дiяпьнiсть соцiапьниx Ыститу^в i зокрeма iн-ституту iнвeстування забeзпeчуeться доспiджeн-ням як показникв рeзупьтатiв цieï дiяпьностi, так i факторiв, якi можуть здiйснювати вплив на по-кращeння цих показникв. Для того, щоб виявити ^ фактори важливо сформувати надiйну ствп-рацю та довiру мiж суб'ектами iнвeстування або стeйкxопдeрами пiдприeмства.
Традиц^на тeорiя eкономiки ствeрджуe, що значний рiвeнь довiри мiж суб'ектами iнвeстуван-ня або мiж партнeрами БК дозволяють змeнши-ти ризики та нeвизначeнiсть, змeншити видiпeння
коштГв на моыторинг процесГв управлЫня бГзне-сом. При цьому ефект вщ зменшення транзак-цГй них витрат проявляеться передуем не через створення довГри мГж партнерами БК, а взага-лГ через ефективнють мехаызму функцюнування ¡нституту ¡нвестування. Це пов'язано з тим, що:
- р^ень довГри е нестГйким i формуеться по-слщовно в процес взаемовщносин, як апрюрГ пов'язан з транзакфйними витратами;
- забезпечення високого р^ня довГри не е пе-редумовою зменшення транзащй них витрат БК;
- ¡деальним випадком ствпрац е ¡нвестуван-ня партнерами частини коштю в створення меха-ызмГв взаеморозумЫня та довГри, що в результат дозволяють збтьшити рГвень довГри в цтому;
- цкавим ефектом е те, що занадто висо-кий рГвень довГри може призводити до зростан-ня транзакцГй них витрат в частин захисту прав власностГ;
- натомють часто ефективна робота ¡нституцг ональних мехаызмю, як призначен для форму-вання довГри мГж учасниками БК сприяе змен-шенню транзакфй них витрат.
Висновки
На сьогодн важливим завданням в робот будг вельних компаый е збтьшення впливу ¡нновацГй-но! складово! на !х дтльнють, що може проявлятися створенням нових титв оргаызацГйних структур. Таким новим типом е будГвельний кластера, який дГе на основГ концепцп державно-приватного партнерства i приймае державу в якост основного стейкхолдера. Складню™ в кризових рин-ковим умовах е створення ефективних мехаызмю та концепцп ствпрац стейкхолдера будГвельно-го пщприемства i !х залучення до ¡нтеграцГйного об'еднання типу БК для виконання сптьних цтей.
УправлЫня БК передбачае планомГрне покра-щення системних властивостей кластеру для збтьшення його конвергентного потенфалу, що дозволяе налагодити мехаызми ефективного використання та перерозподту ресурЫв з ура-хуванням особливостей державно-приватного партнерства.
При налагодженн дГяльност БК в частин ствп-рац зГ стейкхолдерами для ефективно! реалГза-цп будГвельних ¡нвестицГйних проектв необхщ-но використовувати контрактний пщхщ реалГзацм проектв, тобто формувати партнерство на ви-значений заздалегщь термн При цьому варто
використовувати багатосторонн партнерськ угоди, для ефективно! взаемодп всГх учасникв БК.
Оскльки структура БК в середину як правило, складна та багатошарова, то побудова системи управлЫня БК мае передбачати впроваджен-ня бГзнес технолопю, яка регламентуе дГяльнють БК, зокрема здГйснюе управлЫня конвергентним потенцтлом всередин структури БК. Для цього необхщно створити адмУстративний координа-цГйний центр, що мае функцю
- сприяння виконання ¡нтересГв основного стейкхолдера (держави) в концепцп державно-приватного партнерства БК;
- акумуляцт та використання конвергентного потенцтлу на формування та реалГзацш бу-д^ельних ¡нвестицГйних проектв з необхщними результатами, враховуючи закпадеы проекты параметри.
Концеп^я управлЫня взаемозв'язками БК з стейкхолдерами включае так основы складовк
- створення ефективного центру (адмУстратив-ний координацГйний центр) управлЫня БК на осно-вГ державно-приватного партнерства, що налаго-джуе та пщтримуе зв'язки мГж стейкхолдерами;
- визначення регламенту роботи БК, формування системи фах^цю та розподту !х за робо-чими групами тощо;
- вибГр агентв та субагентв, девелопера, по-стачальникв ресурсГв, субпщрядникв в структу-рГ БК тощо;
- створення ефективно! системи моыторин-гу i контролю дГяльност i виконання ¡нвести-цГйних будГвельних проектв БК для узгодження взаемозв'язкв та зон вщповщальност стейк-холдерГв БК.
Список використаних джерел
1. Гостева I. С. Поняття та види ¡нтегрованих пщпри-емств / I. С. Гостева // Економка. Менеджмент. Пщ-приемництво. ЗбГрник наукових праць Схщноукра!н-ського нацюнального уыверситету ¡мен Володимира Даля. Вип. 20. - Луганськ: СНУ ¡м. В. Даля, 2009. -С. 229-237.
2. Дутко Н. Державно-приватне партнерство : мож-ливост та перспективи для розвитку / Н. Дутко // УправлЫня сучасним мютом. - 2008. - № 1-4/112. - С. 33-43.
3. De Palma A., Leruth L., Prunier G. Towards a Principal-Agent Based Typology of Risks in Public-Private Partnerships. IMF Working Paper WP/09/177,
international Monetary Fund. [EneKTpoHHi/ié pecypc]. - PexèM flocTyny: http://ideas.repec.Org/p/imf/ imfwpa/09-177.html.
4. Girard J. P. Building Organizational Memories: Will You Know What You Knew? / J. P. Girard. - New York : IGI Global, 2009. - 350 p.
5. Keane M. Some Topics in N-person Game Theory. Thesis, Northwestern University. Evanston, Illinois. 1969.
6. Keiding H. An Axiomatization of a Core of a Cooperative Game// Economics Letters. 1986. 20. Pp.111-115.
7. Kohlberg E. On the Nucleolus of a Characteristic Function Game// SIAM Journal of applied Mathematics. 1971. 20. N 1. p. 62-66.
8. Greenberg J. Situation Approach to Cooperation // Game-Theoretic Approaches/ S. Hart, A. Mas-Colell (eds.). 155. 143-146. Springer. (NATO ASI Series. Series F: Computer and Systems Sciences.). 1997.
9. Miles S. Stakeholders: essentially contested or just confused? // Journal of Business Ethics. 2012. 108 (3). 285-298. doi:10.1007/s10551-011-1090-8.
10. Donaldson T., Preston Lee E. The Stakeholder Theory of the Corporation: Concepts, Evidence, and Implications // Academy of Management Review. 1995. 20 (1). 65-91.
11. Friedman A., Miles S. Developing Stakeholder Theory // Journal of Management Studies. 2002. 39 (1). 1-21. doi:10.1111/1467-6486.00280.
References
1. Hostieva I. S. Poniattia ta vydy intehrovanykh pidpryiemstv / I. S. Hostieva // Ekonomika. Menedzhment. Pidpryiemnytstvo. Zbirnyk naukovykh prats Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Volodymyra Dalia. Vyp. 20. — Luhansk: SNU im. V. Dalia, 2009. — S. 229-237.
2. Dutko N. Derzhavno-pryvatne partnerstvo : mozhlyvosti ta perspektyvy dlia rozvytku / N. Dutko // Upravlinnia suchasnym mistom. - 2008. - № 1-4/112. - S. 33-43.
3. De Palma A., Leruth L., Prunier G. Towards a Principal-Agent Based Typology of Risks in Public-Private Partnerships. IMF Working Paper WP/09/177, International Monetary Fund. [Elektronnyi resurs]. -
Rezhym dostupu: http://ideas.repec.org/p/imf/ imfwpa/09-177.html.
4. Girard J. P. Building Organizational Memories: Will You Know What You Knew? / J. P. Girard. - New York : IGI Global, 2009. - 350 r.
5. Keane M. Some Topics in N-person Game Theory. Thesis, Northwestern University. Evanston, Illinois. 1969.
6. Keiding H. An Axiomatization of a Core of a Cooperative Game// Economics Letters. 1986. 20. Pp.111-115.
7. Kohlberg E. On the Nucleolus of a Characteristic Function Game// SIAM Journal of applied Mathematics. 1971. 20. N 1. p. 62-66.
8. Greenberg J. Situation Approach to Cooperation // Game-Theoretic Approaches/ S. Hart, A. Mas-Colell (eds.). 155. 143-146. Springer. (NATO ASI Series. Series F: Com-puter and Systems Sciences.). 1997.
9. Miles S. Stakeholders: essentially contested or just confused? // Journal of Business Ethics. 2012. 108 (3). 285-298. doi:10.1007/s10551-011-1090-8.
11. Donaldson T., Preston Lee E. The Stakeholder Theory of the Corporation: Concepts, Evidence, and Implications // Academy of Management Review. 1995. 20 (1). 65-91.
1 2. Friedman A., Miles S. Developing Stakeholder Theory // Journal of Management Studies. 2002. 39 (1). 1-21. doi:10.1111/1467-6486.00280.
Дан про автора
Чуприна Юрй Анатол'йович,
к.т.н., доцент, КиТвський нацюнальний уыверситет бyдiвництвa i архтектури e-mail: [email protected]
Данные об авторе Чуприна Юрий Анатольевич,
к.т.н., доцент, Киевский национальный университет строительства и архитектуры e-mail: [email protected]
Data about the authors Yurii Chupryna,
Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Kyiv National University of Construction and Architecture e-mail: [email protected]
