CC BY
19
8. Мацях 1.П. Вплив стимуляторiв росту на проростання насшня ялини звичайно! / 1.П. Мацях, В.О. Крамарець, Р.Т. Гут // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.5. - С. 34-38.
9. Меняйло Л.Н. Гормональная регуляция ксилогенеза хвойных / Л.Н. Меняйло. -Новосибирск : Изд-во Изд-во "Наука", 1987. - 185 с.
10. Муромцев Г.С. Основы химической регуляции роста и продуктивности растений / Г.С. Муромцев, Д.И. Чкаников, О.Н. Кулаева, К.З. Гамбург. - М. : Агропромиздат, 1987. - 384 с.
11. Пилипенко 1.О. Вплив гушсолу та бюгумусу на схожють полшшеного селекщею насшня сосни звичайно! та рют II аянщв / 1.0. Пилипенко, М.В. Сбитна, В.Д. Чендей, Я.Д. Фучило // Аграрна наука i освгга. - 2003. - Т. 4, № 1/2. - С. 99-103.
12. Родин А.Р. Эффективность предпосевной обработки семян эмистимом на рост сеянцев ели европейской / А.Р. Родин, Н.Я. Попова // Регуляторы роста и развития растений : тезисы докл. пятой Междунар. конф., 29 июня-1 июля 1999 г. - М. : Изд-во "Прометей", 1999. - С. 270-275.
13. Угаров В.Н. Применение препарата "Байкал ЭМ-1-У" при выращивании сеянцев сосны обыкновенной / В.Н. Угаров, В.В. Борисова, А.Ф. Попов // Надежда планеты : науч.-попул. журнал. - 2005. - № 3. - С. 3-6.
Гудыма В.М., Шолонкевич И.М., Лысенко М.О. Влияние обработки семян ели европейской химическими препаратами системного действия на последующий рост ее сеянцев
Приведены материалы исследований влияния обработки семян ели европейской препаратами системного действия "Шедевр" и "Росток" на последующий рост ее сеянцев. Семена перед высевом обработаны препаратами разных доз, а также их смесью. Отмечено, что относительно лучшими биометрическими показателями отличаются двухлетние сеянцы ели европейской, семена которых перед посевом обработаны препаратом "Росток". Высказана мысль о необходимости проведения исследований по данному направлению в связи с их актуальностью и отсутствием достоверной информации.
Ключевые слова: ель европейская, семена, сеянцы, химические препараты "Шедевр" и "Росток".
Hudyma V.M., Sholonkevich I.M., Lysenko M. O. The Effect of the European Spruce Seeds Treatment by Systemic Effect Chemicals on Subsequent Growth of its Seedlings
The study materials of effect of the European spruce seeds treatment by chemicals of systemic action like "Shedevr" and "Rostok" on subsequent growth of its seedlings are presented. It is noted that two-year-old seedlings of the European spruce, produced from seeds treated by the "Rostok" chemicals before sowing, have relatively better biometric indices. The need for further research in this direction due to its importance and lack of reliable information is highlighted.
Key words: European spruce, seeds, seedlings, "Shedevr" and "Rostok" chemicals, bi-ometric indices.
УДК 599.323.45 Acnip. А.С. ОтщуК -Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка
ПОШИРЕННЯ ОКРЕМИХ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ SYLVAEMUS У Л1СО-ВИХ БЮТОПАХ НА ТЕРИТОРН КРЕМЕНЕЦЬКОГО ГОРБОПР'Я
Наведено результати дослщжень поширення окремих представнигав роду Sylvaemus на територп Кременецького горбопр'я. Лiсовi мишi у фауш Кременецького горбопр'я представлеш двома видами - мишаками люовим (S. sylvaticus) та жовтогру-дим (S. tauricus). Аналiз результапв дослщження свщчить про те, що щ види поширеш як у штучних, так i в природних листяних i хвойно-листяних люових донках та тяж>
1 Наук. керiвник: проф. Й.В. Царик, д-р бюл. наук
Нацюнальний лiсoтeхнiчний yнiвeрситeт Укра'ши
ють до cинантpопiï. Cepeдня вщносна чиceльнicть пpeдcтавникiв доcлiджyваниx вид1в на тepитоpiï Kpeмeнeцького гоpбогip'я змшюбться у мeжаx 3,5-4,2 особин на 1QQ пас-тко/д1б. Також вcтановлeно, що вщповщно до yнiвepcальноï шкали бальниx ощнок чи-ceльноcтi дpiбниx ссавщв люов1 миш1 на дослщжуванш тepитоpiï вщносять до зви-чайниx вид1в.
Ключов слова: миш1 pодy Sylvaemus, Kpeмeнeцькe гоpбогip'я, люов1 yгpyповання мiкpомамалiй.
Постановка прoблeми. Однieю з найxаpакгepнiшиx оcобливоcтeй тepi-офауни Укpаïни e ïï складна зоогeогpафiчна cтpyктypа. На цiй тepитоpiï вщбу-ваеться нашаpyвання piзноманiтниx фаyнicтичниx комплeкciв, що визначаeтьcя значним ландшафтно-бютичним piзноманiттям peгiонy - Полiccя, Шсосгеп, Cтeп, Kаpпати, гipcький Kpим. Доcлiджeння оcтаннix pокiв змiнили yявлeння вчeниx пpо оcобливоcтi пошиpeння, такcономiю та номeнклатypy заxiдноаp-ктичниx Muroidea, що вiдобpажeно в окpeмиx pоботаx.
Мишоподiбнi гpизyни (Muroidea) e нeвiд'eмним cтpyктypним eлeмeнтом eкоcиcтeм, зокpeма лicовиx. Лicовi мишi Sylvaemus Ognev in Ognev et Worobiev, 1923 y фауш У^аши пpeдcтавлeнi чотиpма видами; S. uralensis (Pallas,1811) -мишак yp^m^™^ S. arianus (Blanford,1881) - мишак cтeповий, S. sylvaticus (L.,1758) - мишак люовий та S. tauricus (Pallas,1811) - мишак жовтогpyдий [1]. За лiтepатypними даними, оcтаннi два види пошиpeнi на тepитоpiï Kpeмeнeць-кого гоpбогip'я [5]. Мишак жовтогрудий (S. tauricus) та мишак люовий (S. sylvaticus) e факультативними дeндpофiлами, якi можуть будувати cвоï кубла як у ноpаx, так i в дyплаx дepeв чи штyчниx гнiздiвляx [3, 4].
Вивчeння циx пpeдcтавникiв Muridae Kpeмeнeцького гоpбогip'я e акту-альним i нeобxiдним як з погляду обrpyнтyвання наyковиx основ збepeжeння ль cовиx eкоcиcтeм на цiй тepитоpiï, так i з погляду ^ак^ики лicового гоcподаp-ства. Доcлiджeння xоpологiï та бютопного pозподiлy Sylvaemus cпpиятимe фоp-муванню iнфоpмацiйноï основи peгiонального зоомонiтоpингy.
Мeта дoслiджeнь - доcлiджeння пошиpeння окpeмиx пpeдcтавникiв pо-ду Sylvaemus у лicовиx бiотопаx на тepитоpiï Kpeмeнeцького гоpбогip'я.
Матeрiали та мeтoди дoслiджeнь. Доcлiджeння пpовeдeно на тepитоpiï Kpeмeнeцького гоpбогip'я, включаючи частину Нацiонального пpиpодного mp-ку "Kpeмeнeцькi гоpи" та ^raerai до нього дiлянки.
Матepiал зiбpано пpотягом 4-12 вepecня 2Q13 p. тд час пpовeдeння обль кiв дpiбниx ccавцiв на тepiологiчниx cтацiонаpаx Нацiонального пpиpодного паpкy "Kpeмeнeцькi гоpи". Також доcлiджeння здiйcнювали на лicовиx дiлянкаx бiля м. Почаïв Kpeмeнeцького pайонy з 19 до 22 cepпня 2Q13 p.
Облжи видового складу та чиceльноcтi пpeдcтавникiв мiкpомамалiй ви-конували викоpиcтовyючи загальнопpийнятy мeтодикy облiкy паcтко-лiнiями, викоpиcтовyючи живоловки фабpичного зpазка пpотягом тpидeнниx облЫв. Пастки виставляли в лiнiю по 25 шт. у мeжаx одноpiдного бiотопy. Пepeвipкy пасток пpоводили pаз на добу - вpанцi. Для ^инади викоpиcтовyвали шматоч-ки житнього xлiба, обcмажeного в олiï [1].
Усього за лгтньо-осшнш пepiод вщ^а^овано 475 паcтко-дiб. Читель-нicть особин виду ощнювали на пiдcтавi даниx пpо частоту ïx тpапляння в пас-ткаx - для цього ощнювали кшьюсть особин вiдповiдного виду у пepepаxyнкy
на 100 пастко^б. Оцшку частоти трапляння розраховано як частку виду серед вшх зареестрованих у ловах представниюв облжово1 групи. Роль видiв у зооценозах визначали за шкалою бальних оцiнок вщносно1 чисельностi та рясноти дрiбних ссавщв, яку запропонували I. Загороднюк та О. Киселюк [2].
Результати досл1джень. Загалом обстежено 6 люових бiотопiв. Наводимо 1х короткий опис.
Дiлянка А. 75 пастко^б. Околицi с. Чугалi Кременецького району. На-цiональний природний парк "Кременецьк гори". Середньовiковий дубово-гра-бовий лiс штучного походження.
Дшянка Б. 75 пастко-дiб. Околицi с. Жолоби Кременецького району. На-цюнальний природний парк "Кременецькi гори". Середньовiковi сосновi наса-дження з домшкою клена гостролистого природного походження.
Дшянка В. 100 пастко^б. Околицi с. Веселiвка Кременецького району. Нацiональний природний парк "Кременецью гори". Молодий дубово-грабовий лiс штучного походження.
Дiлянка Г. 75 пастко^б. околицi с. Рудка Кременецького району. Се-редньовiковi сосновi насадження природного походження.
Дiлянка Д. 75 пастко^б. околицi м. Поча1в Кременецького району. Се-редньовiковi сосновi насадження штучного походження.
Дiлянка С. 75 пастко^б. Околицi м. Поча1в Кременецького району. Се-редньовiковий дубово-грабовий лю штучного походження.
Протягом перюду дослiджень було виловлено 59 особину мжромамалш, серед них 4 види мишачих (Muridea), 1 вид норицевих (Arvicolidae) i 1 вид мь дицевих (Soricidae). Отриманi данi (табл. 1) тдтверджують наявнiсть як X Tau-ricus, так i X sylvaticus на територн Кременецького горбопр'я. Цi види мишопо-дiбних гризушв присутнi в усiх дослiджуваних бютопах i становлять значну частину видового складу люових угруповань.
Табл. 1. Чисельнкть «идкв роду Sylvaemus серед мжромамалгй Гологоро-Кременецького кряжу
Дшянка Sylvaemus tauricus Sylvaemus sylvaticus Apodemus agrarius Ыы.8 musculus Microtus arvalis Sorex araneus
А 4 2 - - 2 -
Б 3 5 - - 4 1
В 6 - 3 - 1 3 2
Г 3 3 - - 4 1
Д 3 1 - - 3 -
С 1 - 1 2 - 1
Ус вщловлеш види е люовими або мешканцями узлюь. Домiнуючим видом е X tauricus. Мiнiмальний вiдсоток у вибiрцi мають Apodemus agrarius та Mus musculus.
Порiвнюючи результати облЫв, бачимо, що S. tauricus та X sylvaticus поширенi як у штучних, так i в природних люових бютопах. Вони потрапляють у пастки як тд час одноденного, так i пiд час багатоденного облжу. Чисель-нiсть представникiв Sylvaemus змшюеться залежно вiд бiотопу. Так, X tauricus найбiльш чисельний у природних широколистяних дубово-грабових лiсах, а X
Нацюнальний л^отехшчний унiверситет Укра'ши
sylvaticus - у дубово-грабових та соснових насадженнях iз домiшками клена гостролистого. У бшьшосп випадкiв цi види трапляються одночасно. Це пояс-нюеться тим, що локальне i регiональне поширення жовтогрудого та лiсового мишакiв найбшьшою мiрою зумовлюеться кiлькiстю i поширенням кормових ресурсiв. Такими ресурсами е передуим насiння трав'яних рослин i злакiв для sylvaticus, чи велике насшня кущiв i дерев - для 5. tauricus [6].
Отримаш результати дають змогу зробити висновки щодо частоти трап-ляння дослщжуваних видiв у регiонi та 1х частки серед мiкромамалiй. Зокрема (табл. 2), 5. tauricus е домшантним, а 5. sylvaticus - субдомшантним видом у мюцевш фауш мiкромамалiй [2]. Також до субдомшантних видiв належить i Ык^ш а^аНъ. Фактично щ види нiяк не вiдрiзняють територiю i не е вдика-торами типiв деревостанiв.
Табл. 2. Частота трапляння «идкв роду Sylvaemus на територп Гологоро-Кременецького кряжу.
Вид Частка виду у загальнш виб1рщ (%) Особин на 100 п/д
БуЬавтиъ 1аипсиъ 33,9 4,2
БуЬавтиъ ъуЬаНсиъ 23,8 3,5
Apodemus актпиъ 1,7 1,3
Ыиъ тиъси1иъ 5,0 1,7
Ы1стШъ атаИъ 27,1 4
БОГСХ атпвиъ 8,5 1,6
Вщповщно до ушверсально! шкали ощнок чисельностi дрiбних ссавцiв [2] 5. tauricus та 5. sylvaticus вщносяться до звичайних видiв (бал рясноти - 3). За вщносною чисельнютю до дослiджуваних видiв подiбна тшьки нориця зви-чайна -Ыicrotus а^аНъ, яка теж належить до звичайних видiв.
У межах одного бютопу поширення гризушв роду 5уЬавтш моза!чне i частково залежить вщ особливостей рельефу, розвитку рослинного покриву, кшькосп та якостi корму. У зiмкнутих деревостанах вони тяжiють до узлюь, у рiвнинних лiсах i околицях населених пунктiв - до тшистих захаращених дшя-нок iз багатим пiдлiском i групами кущiв. Зазначимо, що щiльнiсть мишоподiб-них у рiзних бiотопах неоднакова. Особливо на це впливае господарська дiяль-нють у лiсах нацiонального природного парку "Кременецью гори".
Висновки. За результатами дослщжень можна зробити таю висновки:
1) рщ 5у1уавшт представлений на територп Кременецького горбопр'я двома видами: 5. (аипсиъ та 5. ъу1уаИсиъ;
2) виявлеш види мишопод1бних гризушв наявш у штучних та природних лис-тяних \ хвойно-листяних л1сових дшянках та тяжтоть до синантропп;
3) серед в1дловлених мжромамалш родина мишачих Ыып/^ва становить найбшьшу групу - 4 види;
4) чисельшсть представниюв дослщжуваних вид1в зм1нюеться залежно вщ на-явност кормових ресуршв, проте вони потрапляють у пастки у бшьшост з бютошв, що св1дчить про !х значне поширення на цш територп;
5) середня вщносна чисельшсть 5. Iаыпст та 5. ъу^аИст на територп Кременецького горбопр'я зм1нюеться у межах 3,5-4,2 особин на 100 п/д;
6) категор1я наявност цих представниюв роду 5у1уавтиъ на дослщжуванш те-риторш - звичайш види.
Л1тература
1. Загороднюк 1.В. Польовий визначник дрiбних ссавцiв Укра1ни / 1.В. Загороднюк // Працi Терюлопчно! школи. - К. : Вид-во 'Щбра". - 2002. - Вип. 5. - 60 с.
2. Загороднюк I. Бальш ощнки чисельностi популяцш та мiнiмальна схема облiку ссавщв // I. Загороднюк, О. Киселюк, I. Полiщук, I. Зенiна // Вюник Львiвського унiверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Бюлопчна. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iM. Iвана Франка. - 2002. - Вип. 30. - С. 8-17.
3. Корнеев О.П. Визначник звiрiв УРСР / О.П. Корнеев. - К. : Вид-во "Рад. шк.", 1965. - 236 с.
4. Межжерин С.В. Географическое распространение, численность и биотопическое распределение лесных мышей рода Sylvaemus (Rodentia, Muridae) на территории Украины / С.В. Межжерин, Е.И. Лашкова, Н.Н. Товпинец // Вестник зоологии. - 2002. - Вып. 36. - С. 39-49.
5. Татаринов К.А. Фауна хребетних Заходу Укра1ни (еколопя, значення, охорона) / К.А. Татаринов. - Львiв : Вид-во Львiвського ун-ту, 1973. - 258 с.
6. Angelstam P. Distribution borders of fleid mice Apodemus: the importance of seed abundance and landscape composition / P. Angelstam, L. Hansson, S. Pehrsson. - Oikos. - 1987. - Vol. 50, № 1. -Pp. 123-130.
Онищук А.С. Распространение отдельных представителей рода Sylvaemus в лесных биотопах на территории Кременецкого горбогорья
Приведены результаты исследований распространения отдельных представителей рода Sylvaemus на территории Кременецкого горбогорья. Лесные мыши в фауне Креме-нецкого горбогорья представлены двумя видами - мыша лесная (S. sylvaticus) и желтогрудая (S. tauricus). Анализ результатов исследования свидетельствует о том, что эти виды распространены как в искусственных, так и в природных лиственных и хвойно-ли-ственных лесных участках и тяготеют к синантропии. Средняя относительная численность представителей исследуемых видов на территории Кременецкого горбогорья колеблется в пределах 3,5-4,2 особей на 100 ловушко/суток. Также установлено, что в соответствии с универсальной шкалой балльных оценок численности мелких млекопитающих лесные мыши на исследуемой территории относятся к обычным видам.
Ключевые слова: мыши рода Sylvaemus, Кременецкое горбогорье, лесные группировки микромамалий.
Onischuk A.S. The Extension of Certain Members of the Genus Sylvaemus in Forest Habitats in the Kremenets Hill Ridge
The results of studies of individual distribution of the Sylvaemus genus in the Kremenets Hill Ridge are presented. Forest mice in the Kremenets Hill Ridge fauna are represented by two species - S. silvatitsus and S. tauricus. The analysis of the survey results suggests that these species are common in both artificial and natural deciduous and coniferous-deciduous forest areas and tend to Synanthropy. The average relative number of representatives of the studied species in the Kremenets Hill Ridge ranges 3,5-4,2 individuals per 100 trap / nights. Forest Mouse at investigated territory is proved to belong to the ordinary types according to universal estimation scale of small mammals.
Key words: mouse of Genus Sylvaemus, species, Kremenets Hill Ridge, forest communities of micro mammals.
УДК 630*907.11(477.83) Доц. В.Б. Левченко, канд. с.-г. наук;
доц. В.П. Власюк, канд. с.-г. наук -Житомирський нащональний агроекологгчний утверситет
ЕКОЛОГО-ПАТОЛОГ1ЧНА ТА ЕНТОМОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРОБ I ШК1ДНИК1В С1ЯНЦ1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В НАСАДЖЕННЯХ Л1СОНАС1НН6ВОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ ЖИТОМИРСЬКОГО ВШСЬКОВОГО Л1СГОСПУ
Наведено дат про поширення хвороб та шкщнигав на люонасшневих плантащях та постшних люонасшневих дшянках в умовах урочищ Житомирського вшськового люгоспу. Запропоновано заходи з попередження люових патологш в умовах люових на-
