Поширення і розвиток чорної плямистості листя троянд (Diplocarpon rosae F. A. Wolf). Та заходи захисту від неї в умовах урбоекосистем України Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

НЛТУ

ы КРАЖИ

»mutet*

Науковий bIch и к Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU

http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270413 Article received 17.05.2017 р. Article accepted 24.05.2017 р. УДК 632.26.038/95:582.711.712

ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)

1 EE3 Correspondence author A. B. Marchenko [email protected]

А. Б. Марченко

Быоцерювський нащональний аграрний ушверситет, м. Б1ла Церква, Украша

ПОШИРЕННЯ I РОЗВИТОК ЧОРНО1 ПЛЯМИСТОСТ1 ЛИСТЯ ТРОЯНД (DIPLOCARPON ROSAE F. A. WOLF). ТА ЗАХОДИ ЗАХИСТУ В1Д НЕ1 В УМОВАХ УРБОЕКОСИСТЕМ УКРА1НИ

За результатами фгтосангтарного монiторингу arp06i0^H03iB представникiв роду Rosa L. в умовах озеленення урбоеко-систем Люостепу УкраТни встановлено: поширення чорноТ плямистосп листя становило 46,9±18,5 % за середньодобово'1 тем-ператури повiтря 19,4±3,9 °С, кiлькостi опадiв - 15,8±19,4 мм, ВВП - 66±19 %, ГТК - 1,4±2,0. Поява перших ознак чорно'1 плямис-тостi листя троянд вiдбувалася за середньодобово'1 температури кiлькiсть опадiв - 13,1 ' мм; ВВП - 58,2±1,8 %;

ГТК - 1,15±0,6; масовий прояв - 21,25±4,5 °С; опади - 35,4±24 мм; ВВП - 71±8 %; ГТК - 2,8±1,6. За показниками пол^енноТ стiйкостi до D. rosae F. A. Wolf зразки колекцн роду Rosa L. розподшено на iмуннi (R) - 22,1 %, практично стшю (R+) -47,1 %, середньостшю (S/) - 29,4 %, дуже сприйнятливi (S+) - 1,4 %; за групами: чайно-пбридних троянд: (R) - 17,7 %, (R+) - 26,5 %, (S/) - 13,3 %; витких: (R) - 2,9 %, (R+) - 16,2 %, (S/) - 10,2 %, (S+) - 1,5 %; англшських: (R) - 1,5 %, (R+) -2,9 %, (S/) - 2,9 %; флорибунда: (R+) - 1,5 %, (S/) - 2,9 %, до загально'1 кiлькостi дослщжуваних сортозразкiв. За результатами iмунологiчноТ оцiнки видiлено генотипи, якi мають практичне значения для селекцй' як джерела пол^енноТ стiйкостi i для агроеколопТ як фактор добору високовiрулентних патотипiв гриба D. rosae F. A. Wolf iз групи чайно-пбридноТ троян-ди - 28; витких троянд - 4; флорибунда - 2; англшсью - 4 сортозразки. Ефективними бюпрепаратами вiд чорноТ плямистос-тi листя троянд е таю: Трихопсин - 72,8 %, Триходермш БТ+Планриз БТ (1:1) та Триходермш БТ+Гаупсин БТ (1:1) по 72,3 %, Планриз БТ - 65,3 %.

Ключовi слова: Rosa L.; Diplocarpon rosae F. A. Wolf; пол^енна стiйкiсть; бiотичнi чинники; ефектившсть; бiопрепарати.

Вступ. Серед сучасного розма!ття декоративних культур представникам роду Rosa L. належить особли-ве мкце. На зростаючих рослинах та на рослинних рештках представникiв роду Rosa L. виявлено близько 270 видiв грибiв, 6 вид1в бактерiй, 9 видiв вiрусiв, 19 видiв нематод (Gorlenko, 1967; Gorlenko, 1984), у бо-танiчних садах та на трояндах за озеленення населених мкць СНД - 28 видiв збудниюв (Misko, 1981), у Бшору-си - 31 вид фiтопатогенних оргашзмгв грибного похо-дження (Gorlenko, 1984), в умовах урбоекосистем Ль состепу Укра!ни - 15 мiкромiцетiв (Marchenko, 2015). Домiнантною i шкiдливою хворобою троянд у багатьох регюнах свиу е чорна плямистiсть листя, зумовлена Diplocarpon rosae F. A. Wolf (анаморфа - Marssonina rosae (Lib.) Died.)).

Хворобу вперше було описано у Швеци в 1815 р., попм у Бельгп в 1827 р. та в шших европейських кра-!нах. Першi науковi поввдомлення про хворобу датова-но 1831 р. у Швтчнш Америцi, 1880 р. - у Швденнш Америщ, 1892 р. - в Австрали, 1910 р. - у Кита!, 1920 р. - в Африщ (Baker, 1948). Сьогодш хвороба по-ширена в усьому свiтi, i! виявлено на океанiчних островах, таких як ФШпшни i Гава! (Horst, 1983; Drewes-Al-varez, 2003). У фггопатолопчному комплексi представ-ниюв роду Rosa L. патоген Diplocarpon rosae F. A. Wolf, (1912) виявлено на 5 материках свпу, при цьому за територiальним розподшом перевагу мае Пв-нiчна Америка - 20 кра!н, €враз1я - 17 кра!н, Африка -10 кра!н, Швденна Америка та Австралiя представля-

ють по 6 та 4 кра!ни. Збудник Diplocarpon rosae F. A. Wolf, (1912) на представниках роду Rosa L. поши-рений у чотирьох кшматичних зонах: тропiчнiй, еквато-рiальнiй; сухш, субекваторiальнiй, тропiчнiй; помiрнiй, субтропiчнiй; континентальнш, бореальнiй, та у 6 фло-ристичних царствах та 22 областях: Орieнтальне царство (Малайська, Тихоокеанська областi); Ефiопське царство (Суданська, Конголезька, Калахарi-Намiбшсь-ка); Австралiйське царство (Материкова, Новогвшейсь-ка, Фiджiйська); Неотропiчне царство (Карибська, Гвь анська, Амазонська, Швденнобразильська, Андiйська); Неарктичне царство (Канадська, Мкисшська, Сонорсь-ка); Палеарктичне царство (бвропейська, Середземно-морська, Сахаро-Синдська, 1рано-Туранська, Централь-ноазiатська, Схiдноазiатська областi) (Marchenko, 2015).

За наявносп сумчасто! стадп (Diplocarpon rosae F. A. Wolf) збудник чорно! плямистосп досить мшли-вий, мае велику кшьюсть рас гриба, з рiзною вiрулен-тнiстю i пристосовашстю до рiзних сорт1в культурних троянд (Harris, 1970). Чорна плямиспсть уражуе дико-рослi та культурш види роду Rosa L., найбшьш шюдли-ва на чайно-гiбридних та ремонтантних трояндах (Bon-darenko-Borisova, 2008). Найбшьш сприйнятливими е сорти з невеликими листковими пластинками, наприк-лад група мiнiатюрних троянд (Gorlanova & Tereshkin, 2014).

Збудник хвороби розвиваеться в широкому температурному дiапазонi, найкраще формування конiдiй вщ-буваеться за температури +23-25 °С через 24 год шсля

Цитування за ДСТУ: Марченко А. Б. Поширення i розвиток чорноТ плямистосл листя троянд (Diplocarpon Rosae F. A. Wolf) та

заходи захисту вщ неТ в умовах урбоекосистем УкраТни. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2017. Вип. 27(4). С. 60-65. Citation APA: Marchenko, A. B. (2017). Distribution and Development of Black Leaf Spot of Roses (Diplocarpon Rosae F. A. Wolf) in

Conditions of Urban Ecosystems and Control Measures. Scientific Bulletin of UNFU, 27(4), 60-65. https://doi.org/10.15421/40270413

заражения. 1нкубацшний перюд тривае вiд 8 до 21 дня. Температурний максимум для розвитку гриба +30 °С, за температури +35 °С ввдбуваеться повна загибель кош-дiй, а за 0 °С не розвиваються (Misko, 1981; Ruzaeva, 2007). Чорна плямиспсть iнтенсивно розвиваеться в до-щову погоду i за помiрноl температури повiтря +1220 °С, для розвитку мiцелiю оптимальною е +21 °C (Horst, 1983). Прояв хвороби ввдзначено за понижено! шчно! температури до +6-10 °С i ВВП биьше 90 % (Be-rezovskaja & Denisov, 2007). Гриб в умовах in vitro збе-р^аеться за температури вiд -20 до -80 °С на лисп або чистш культурi, при цьому життедiяльнiсть кошдп не втрачають (Drewes-Alvarez, et al., 2003). Перiод ввд початку захворювання до повного опадания листя стано-вить вщ 14 до 29 днiв (Gorlanova & Tereshkin, 2014).

Шкiдливiсть хвороби полягае у передчасному вщми-ранш листя (Horst, 1983), опаданш листя (дефолiацil), за-гальному ослабленш рослин (Black, et al., 1994; Drewes-Alvarez, et al., 2003), загибелi сприйнятливих рослин, зниженнi декоративносп та стiйкостi до несприятливих умов (Gorlanova & Tereshkin, 2014). Також розвиток чор-но! плямистостi сприяе появi iнфекцiйного "опiку" стебла. Тому чорна плямисткть е найшюдлившою шфек-цшною патологiею троянд (Bondarenko-Borisova, 2008).

Одним iз головних елемештв технологи вирощуван-ня та догляду квггниково-декоративних рослин е виро-щування стiйких сортозразк1в та застосування пестицидов. Проте використання пестицидiв завжди супрово-джуеться нагромадженням токсичних речовин у довкщ-лi, знищенням корисних органiзмiв та мiкроорганiзмiв i порушенням р1вноваги в екосистемах. Особливо гостро постае проблема застосування фунг1цид1в в об'ектах рекреацшного використання. Екологiчно безпечним заходом захисту декоративних рослин, зокрема i представ-ник1в роду Rosa L. в умовах урбоекосистем, е замша синтетичних препарат1в ефективними бiопрепаратами, що дае змогу ктотно знизити пестицидне навантаження.

Мета дослвдження - на основi фiтопатологiчного мошторингу агробiоценозу представникiв роду Rosa L. в умовах урбоекосистем Лкостепу Укра!ни встановити динамiку поширення Diplocarpon rosae F. A. Wolf, вплив абютичних фактор1в на розвиток чорно! плямис-тостi листя троянд, визначити пол^енну стiйкiсть сор-тозразкiв та ефектившсть бiопрепаратiв у захистi троянд вщ патологи.

Матерiали та методи дослвдження. Фгтопатолопч-ний монiторинг агробюценозгв троянд в умовах урбоекосистем Люостепу Укра!ни проводили упродовж 2008-2016 рр. у садово-паркових об'ектах обмеженого та загального користування великих, середшх i малих мiст Лiсостепу Укра!ни та приватних розсадниках Ки-1всько! обл. маршрутним обстеженням за загальноп-рийнятими методами у фиопатологп. Облши ураження патологiями проводили iз розрахунком фгтопатолопч-них показник1в: поширенiсть хвороби (Р, %), середньоз-важений бал ураження (Вх), стушнь розвитку хвороби (С, %) (Chumakov, 1976; Kulibaba & Primakovskaja, 1974).

За перюд вегетаци представникiв роду Rosa L. мете-орологiчною iнформацiею щодо погодних умов слугу-вали данi стацюнарного метеопосту БНАУ та сайту ук-ра!нського Гiдрометцентру. Узагальнювальним показ-ником вологозабезпечення територн використовували гiдротермiчний коефщент Селянiнова (ГТК), який ха-рактеризували так: < 0,4 - дуже сильна посуха; ввд

0,4 до 0,5 - сильна; вщ 0,5 до 0,6 - середня посуха; вщ 0,7 до 0,9 - слабка посуха; вщ 1,0 до 1,5 - достатньо, а за > 1,5 - надмiрно волого.

Ощнення пол^енно! стiйкостi сортозразкiв роду Rosa L. проводили в умовах приватних розсадниюв Ки-1'всько1 обл. ("Едем Флора" м. Б1ла Церква, "Роза" с. Самгородок Сквирський р-н Ки1'вська обл.) протягом 2010-2015 рр. на 69 сортах i3 4 груп, а саме чайно-пб-ридна троянда - 40, виткi - 21, англшська - 5, флори-бунда - 3 зразки. За результатами багаторiчних оцiнок зразки класифжували у п'яти групах стiйкостi згщно з такою шкалою, у балах або вщсотках середньорiчного ураження: 0 - iмуннi; I - практично стшю (Вх = 0,1-1,0; х = 0,1 - 25 %); II - слабкосприйнятливi (Вх=2,1-3,0; х=25,1 - 50,0 %); III - середньосприйнятливi (Вх = 2,1-3,0; х = 50,1 - 75,0 %); IV - сприйнятливi (Вх>3,1; х>75,1 %). Остаточний аналiз р1вня i стабiльностi проводили за допомогою показникiв ураження Lim Xmax, коефщента агрономiчноl стабiльностi As та шдекав рiвня стiйкостi вiдповiдно до узагальнювально! шкали: високостiйкi - ознаки ураження вщсутш; практично стiйкi (Lim Xmax < 25,0 %; As >60,0 %, iндекс 9 i 7); слабкосприйнятливi (Lim Xmax < 25,1 - 37,5 %; As >60,1 %, iндекс 9, 7 i 5); сприйнятливi (Lim Xmax < 25,1 -37,5 %; As >40,0 %, iндекс 9 i 7); середньосприйнятливi (Lim Xmax < 37,6 - 63,5 %; As >40,0 %, iндекс 9, 7 i 5). Стабшьна практична стшюсть або сприйнятливiсть ха-рактеризуеться шдексом 9 i 7, а умовна - 5, 3 та 1. Ма-тематичне оброблення цифрових результапв досль джень здiйснювали з використанням загальноприйня-тих статистичних метод1в (Zajcev, 1984; Borovikov, 2001) iз застосуванням спецiалiзованого комп'ютерного пакету програм EXCEL.

Ефектившсть бюпрепарапв вiд Diplocarpon rosae F. A. Wolf на представниках роду Rosa L. вивчали на дь лянках приватного розсадника "Сади i рози" (Биоцер-к1вський р-н Кшвська обл.) на сортозразках, як за по-казниками пол^енно! стшкосп характеризувалися типом реакцй R+ ступенем II -практично стшю, а саме iз групи витких троянд - New Dawn Somerset Rose Nursery СШA (1930), та з типом реакцй' S/ ступенем III - се-редньостшю iз групи чайно-пбридних троянд - Kardinal 85 Kordes Шмеччина (1985), флорибунда - Leonardo da Vinci Meilland (1993), англшсью - Abraham Darby Austin Великобриташя (1985). Бюфунгщиди Планриз БТ (Pseudomonas fluorescens), Триходермiн БТ (Tricho-derma viride), Бактофгг БТ (Bacillus subtilis), Фггоспорш БТ (Bacillus subtilis), Гаупсин БТ (Pseudomonas aureofa-ciens шт. 2687) застосовували методом обприскування рослин у перюд вегетаци 4-8 раз1в за сезон. Обприску-вання розпочинали з профiлактичного внесения у фазу штенсивного росту пагонiв та листя. Вдруге обприску-вання проводили за появи перших ознак ураження, а потш - через 10-14 дшв. Контролем були рослини без оброблення, еталоном - 1 %-й розчин бордосько! сумь шi. Для дослщу було вибрано рандомiзовану схему роз-мiщения дослiдних д1лянок. Спостер^али за розвитком хвороб упродовж всього перюду вегетаци представни-к1в роду Rosa L. Ефектившсть бiофунгiцидiв визначали за формулою Эббота: Е = (К -О)/К х 100, де: Е - ефектившсть, %; К - розвиток хвороби в контроле %; О -розвиток хвороби в дослвд, % (Andreeva & Kar-tomyshev, 1990). Ощнку достовiрностi даних виконува-ли методом варiацiйноl статистики.

Результати дослщження. За роки дослщжень в умовах урбоекосистем Лкостепу Укра'ши середньорiч-не поширення на трояндах чорно! плямистостi листя, зумовлено! збудником Diplocarpon rosae F. A. Wolf (анаморфа - Marssonina rosae (Lib.) Died.), становило 46,9±18,5 %. Прояв патологи в бюценозах троянд виявля-ли щорiчно, при цьому середне багаторiчне поширення Р>50 % фiксували у 2008, 2009, 2013, 2015 рр., що ста-новить 32,7±3,3 % (вщ 10 до 48,2 %), а Р <50 % - 2010, 2011, 2012, 2014 рр. - 53,9±3,8 % (47-83,3 %) (рис. 1).

На початку захворювання на верхнiй сторонi листка, рщше на зеленiй корi однорiчних пагошв, iнодi на ча-шолистках утворюються пурпурно-бiлi, а потiм округлi темно-бурi або чорнi плями з променистою структурою. Форма, розмiри i розташування плям на уражених органах залежить вщ сортових особливостей, боташч-

но! групи представникiв роду Rosa L., вiд рiвня розвит-ку та поширення патологи'. На чорних плямах розви-ваеться конiдiальне спороношення гриба у виглядi плоских чорних оксамитових подушечок (рис. 2).

Рис. 1. Середньорiчне поширення чорно'1 плямистост листя троянд в умовах урбоекосистеми Украши (середне за 20082015 рр.)

Рис. 2. Ураження рослин роду Rosa L. збудником Diplocarpon rosae F. A. Wolf, (1912) (на чорних плямах розвиваеться конщальне спороношення у виглядi плоских чорних оксамитових подушечок)

пробудження численних сплячих бруньок, що виснажуе рослину i робить 11 чутливою до низьких температур.

За роки дослiджень поширення чорно! плямистостi листя спостерiгали протягом всього перюду вегетацп' троянд, але треба зазначити, що патологiя мала двi хви-лi розвитку: за першо! хвилi виявляли ознаки патологи' з травня по червень, за друго! - з липня до настання морозного перiоду. При цьому у роки з Р<50 % спостерь гали опадання листя та оголення стебел рослин як за першо!, так i друго! хвилi поширення патологп', а за Р>50 % - тiльки у другш половинi вегетацп' рослин.

Узагальнеш агроклiматичнi умови перiоду розвитку чорно! плямистостi листя троянд за роки дослщжень мали такi середньорiчнi показники: середньодобова темпе-

ратура повггря становила 19,4±3,9 °С, САТ - 200±41 °С,

\±41

СЕТ (> 5 °С) - 149,1±42 °С, кiлькiсть опадiв - 15,8 ВВП - 66±19 %, ГТК - 1,4±2,0. За роки дослiджень поширення чорно! плямистостi листя троянд в межах Р<50 % вщбувалося за умов клiматопу: середньодобова температура - 19,6 ,1 1,7±i,8

±19,4

мм,

Рис. 3. Ураження рослин роду Rosa L. збудником Diplocarpon rosae F. A. Wolf, (1912) (зумовлюе чорш оксамитовi плями на верхнш сторош листково'1 пластинки)

Пiзнiше на плямах формуються численнi плодовi ть ла, концентрично розташованi пiд кутикулою. Бшя плям тканина листково! пластинки починае жовтгги, потiм листя опадае. Першi симптоми проявляються на нижшх ярусах листя. Поширення патологп' вщбуваеться з ниж-нiх листкiв i поступово поширюеться до верху, охоплю-ючи всю рослину. Плями на перших етапах ураження дрiбнi (невеликих розмiрiв 0,5-0,8 см у дiаметрi), чис-леннi, поступово збiльшуються (досягають розмiрiв 1,52,5 см), зливаються, листя жовтiе, набувае коричневого кольору, закручуеться догори, вiдбуваеться дефолiацiя, кущi оголюються, залишаються тiльки листковi розетки на верхiвках пагонiв (рис. 3). Зазвичай спостерiгаеться

±4,4

°С; САТ - 204,4 °С; СЕТ (> 5 °С) -153,1 °С; опади - 17,1±20,4 мм; ВВП - 66,4±9,1 %; ГТК -Р>50 %: середньодобова температура -19,2±2,8 °С; САТ - 192 °С; СЕТ (> 5 °С) - 141,8 °С; опади - 13,6±17,4 мм; ВВП - 65,2±8,5 %; ГТК - 0,6±0,1 (рис. 4).

Поява перших ознак чорно'1 плямистостi листя троянд в умовах урбоекосистем вщбувалася на фонi багаторiч-них показникiв клiматопу: середньодобова температура - 17,3±0,7 °С; САТ - 176,6 °С; СЕТ (> 5 °С) - 120,9 °С; опади - 13,1±67 мм; ВВП - 58,2±18 %; ГТК - 1,15±06. Ма-совий прояв патологи: середньодобова температура -21,25±4,5 °С; САТ - 224,1 °С; СЕТ (> 5 °С) - 173 °С; опади - 35,4±24 мм; ВВП - 71±8 %; ГТК - 2,8±1,6 (табл. 1).

Табл. 1. r^poTepMi4Hi показники появи та масового розвитку чорно'' nлямистостi листя троянд Diplocarpon _rosae F. A. Wolf в умовах урбоекосистем Лкостепу Украши_

Прояв хвороби мюяць (декада) Показник

Середньодобова t °С | САТ >5 °С | СЕТ>5 °С | Опади, мм | ВВП, % | ГТК

Р>50 %

Першi ознаки 05(1)-05(3) 17,8±3'1 182,1±2''6 128,3 6,4 60,0±14 0,6

Масовий розвиток 07(1)-09(1) 20,8±1'9 215±23'2 162,8±21,8 11,5±9,8 63±4,8 1,1±и,8

Р<50 %

Першi ознаки 04(3)-05(1) 16,8 171,1 113,5±33'5 19,8 56,3±17 1,7

Масовий розвиток 07(1)-07(2) 21,7±3'8 233,1±36'5 183,1±30'4 59,2±22 79±4,1 4,4±0,9

Середне багаторiчне (межi коливань)

Першi ознаки 04(3)-05(3) 17,3±и-' (14,6-21,7) 176,6±5'5 (146-217,7) 120,9±7,4 (66,9-167) 13,1±°,7 (0-34,5) 58,2±1,8 (35-76) 1,2±и,° (0,06-2,7)

Масовий розвиток 07(1)-09(1) 21,3±и'5 (18,5-27,4) 224,1±9'' (185-274) 173±iu,i (135-224) 35,4±24 (0-81,2) 71±8 (56-79) 2,8±1,° (0,4-5)

2008 2009

2015

2010 2011 2012 2013 2014 ГТК -♦- поширення Р, % Рис. 4. Динамка поширення чорно'1 плямистостi листя троянд у бюценозах урбоекосистем на фош гiдротермiчного коефiцieнта Селянiнова за роки дослвджень

За результатами 1мунолопчно! оцшки сукупносп зразюв колекци роду Rosa L. за ураження D. rosae F. A. Wolf в умовах природного фону, сортозразки розподшено за проявом стшкосп на шунш (R) -22,1 %, практично стшю (R+) - 47,1 %, середньостшю (S/) - 29,4 %, дуже сприйнятлив1 (S+) - 1,4 %. При цьому за проявом стшкосп щодо ураження чорною плямиспстю розподш у групах вщбуваеться так: чайно-пбридш троянди подшяють на шунш (R) - 17,7 %, практично стшю (R+) - 26,5 %, середньостшю (S/) -13,3 %; витю - (R) - 2,9 %, (R+) - 16,2 %, (S/) - 10,2 %, (S+) - 1,5 %; англшська - (R) - 1,5 %, (R+) - 2,9 %, (S/) - 2,9 %; флорибунда - (R+) - 1,5 %, (S/) - 2,9 %, до загально! юлькосп дослвджуваних сортозразк1в. Ста-тистичний анал1з результапв фггопатолопчних облЫв показав, що популящя зразк1в колекцп троянд на 64,7 % складаеться 1з однорщних та на 35,3 % - гетерогенних популяцш за показником стшкосп щодо чорно! пля-мистосп листя в умовах природного фону.

У дослвджуванш колекцп практичне значения для селекцп як джерела пол^енно! стшкосп i для агроеко-логи як фактор добору високовiрулентних патотишв гриба D. rosae F. A. Wolf мають сортозразки групи чайно-пбридно! троянди: 'Alexander', 'Dame de Coeur', 'Glorious', 'Julia', 'Prima Ballerina', 'Red Magic', 'Red Star', 'Zolotoi Yubilei', 'Pink Paradise', 'Blue River', 'Flamingo', 'Black Magic', 'Black Baccara', 'Imperatrice Farah', 'Princesse de Monaco', 'Rose Gaujard', 'Janina', 'Rose Giardino di Boboli', 'Augusta Luise', 'Peace', 'Karen Blixen', 'Kardinal 85', 'Valentino', 'Victor Borge', 'Paradise', 'Krymskaja noth', 'Pink Intuition', 'Blue Parfum'; групи витких троянди: 'Coral Dawn', 'Krasnyj Majak', 'Elegance', 'Krymskije Zori'; групи троянди флорибунда: 'Leonardo da Vinci', 'Jubile du Prince de Monaco'; групи англшсью троянди: 'Princess Alexandra of Kent', 'William Shakespeare', 'Abraham Darby', 'Golden Celebration'. 1нтенсивному розвитку як високо-, так i низьковiрулентних патоген1в, що приз-водить до виникнення епiфiтотiй, як тдвищують швидкiсть формування та виникнення агресивних рас,

сприяють сортозразки групи чайно-пбридних ('Black Lady', 'Lady Rose', 'Monarch', 'Norita', 'Russkaya krasavit-sa', 'White Romance', 'Nostalgie', 'Piroschka', 'Emmy', 'Double Delight', 'Roter Stern'); групи витких троянди ('Super Hero', 'Wartburg', 'New Dawn', 'Excelsa', 'New dreams', 'Polka Babochka', 'Rosarium Uetersen', 'Sedaja Dama', 'De-vich'ji Grezy', 'New Dawn'); групи англiйськi троянди ('Jubilee Celebration').

Пвд час вивчення ефективностi бiопрепаратiв вiд чорно! плямистосп листя троянд керувалися встановле-ними умовами клiматопу. Перше внесения бюфунгщи-д1в (профiлактичнi) проводили у третш декадi квiтня у 2015 р. на фош середньодобово! температури +11,1 °С; опадiв - 13 мм; ВВП - 59 %; ГТК - 0,45, а в 2016 р. -середньодобово! температури +13,1 °С; опадiв - 3,1 мм; ВВП - 56 %; ГТК - 0,96. Наступш внесення бюпрепара-тiв проводили з iнтервалом 7-10 дшв протягом всього перiоду вегетацп троянд, оск1льки друга хвиля поширення патологи шюдливша i призводить до послаблен-ня рослин та зниження морозо- i зимостiйкостi.

За роки випробування бiопрепаратiв (2015-2016 рр.) середньорiчне поширення чорно! плямистостi листя троянд у варiантах дослiджень становило 9,3±4,3 %. При цьому ураження D. rosae F. A. Wolf представниюв рiз-них ботанiчних груп роду Rosa L. рiзнилося, а саме: на сорт чайно-гiбридно! троянди 'Kardinal 85' мало поширення 10,8±5,4 %, що на 18,2 % менше, виткi 'New Dawn' - 6,1±3,1 %, що на 2,2 % менше, флорибунда 'Leonardo da Vinci'- 11,5±4,0 %, що на 6,2 % менше, ан-ГЛiйCЬKO! 'Abraham Darby' - 8,7±3,7 %, що на 6,7 % мен-ше, нiж без обробiтку (в контрол^. Середньорiчний по-казник ефективностi дослвджуваних бiопрепаратiв за вегетацiйний перiод представниюв роду Rosa L. стано-вив 56,4±16,3 % у межах ввд 21,1 до 72,3 %. Найбiльшi показники ефективностi застосування бiопрепаратiв у захисп вiд чорно! плямистостi листя троянд були у ва-рiантах: Трихопсин - 72,8 %, Триходермш БТ+Планриз БТ (1:1) та Триходермш БТ+Гаупсин БТ (1:1) по 72,3 %, Планриз БТ - 65,3 %. Дещо поступалися за по-казниками ефективностi варiанти: Гаупсин БТ, Бакто-фiт БТ, Триходермiн БТ, Фггоспорш БТ (рис. 5, табл. 2).

Ефективними вiд чорно! плямистосп на сортi чайно-гiбридних троянд 'Kardinal 85' були препарати: Триходермш БТ + Планриз БТ, Триходермш БТ + Гаупсин БТ, Триходермш БТ, Планриз БТ, Трихопсин; витких троянд 'New Dawn' - препарати Планриз БТ, Трихопсин, Триходермш БТ+Гаупсин БТ (1:1), Гаупсин БТ; групи флорибунда 'Leonardo da Vinci'- Трихопсин, Триходермш БТ+Планриз БТ (1:1); англшсью троянди 'Abraham Darby' - Триходермш БТ+Гаупсин БТ (1:1), Трихопсин, Триходермш БТ+Планриз БТ (1:1).

Taö.1. 2. E^eKTHBHicTb 3acTocyBaHHA öio^oriHHHX npenapaTiB Big nopHoï n^AMHCTüCTi .ihcta (Diplocarpon rosae F. A. Wolf)

BapiaHT gocgigy npenapaTHBHa $opMa, THTp ^HTTG3gaTHHX kïïîthh HopMa BHeceHHa, g/ra 'Kardinal 85' 'New Dawn' 'Leonardo da Vinci' 'Abraham Darby' CepegHe no BapiaHTy

P, % E, % P, % E, % P, % E, % P, % E, % P, % E, %

KoHTpogL - - 27,8±8,2 - 12,5±3,8 - 19,2±2,1 - 15,5±8,1 - 18,75±5,7 -

ETagoH BopgocLKa cyMirn 1 % 20,7±7,1 25,5 8,7±2,5 30,4 16,2±73 15,6 13,8±64 11 14,8±43 21,1

n^aHpH3 BT B.c. Ps. fluorescens 5 • 109 KYO/cM3 5 6,0±2,7 78,5 2,7±0,5 78,4 9,2±3,6 53 8,2±2,7 47,1 6,5±2,5 65,3

TayncHH BT B.c. Ps. aureofaciens 5 • 109 KYO/cM3 5 8,5±4,3 69,5 3,5±3,2 72 12,8±71 33,4 7,2±4,1 53,5 8,0±3,3 57,4

BaKTo^iT BT B.c. Bacillus subtilis 2- 109 KYO/cM3 3 10,5±7,1 62,3 6,1±0,5 51,2 13,2±25 31,3 9,7±1,5 37,5 9,8±2,6 47,7

OÎTocnopiH BT B.c. Bacillus subtilis 2- 109 KYO/cM3 3 14,7±5,0 47,2 9,2±5,0 26,4 9,6±4,8 50 10,4±0,8 33 10,9±22 42

TpHxogepMiH BT B.c. Trichoderma viride 2 • 109 KYO/cM3 3 5,1±2,3 81,6 7,1±2,8 43,2 11,4±61 40,6 9,1±2,7 41,3 8,2±2,4 56,3

TpHxoncHH Pseudomonas Ta Trichoderma 6-109 KYO/cM3 3 7,1±5,1 74,5 3,1±1,1 75,2 6,1±0,1 68,3 4,1±0,9 73,5 5,1±1,6 72,8

TpHxogepMiH BT + n^aHpH3 BT cnÎBBigHomeHHa 1: 1 3,5±4,0 87,5 4,9±2,0 60,8 7,2±2,5 62,5 5,1±1,5 67,1 5,2±1,3 72,3

TpHxogepMiH BT + TayncHH BT cnÎBBigHomeHHa 1: 1 4,0±2,3 85,6 3,2±1,3 74,4 9,5±1,8 50,5 3,8±0,7 75,5 5,2±2,5 72,3

Kardinal 85 New Dawn

^ETajiOH № TayncHH BT :: OiTOCnOpiH BT ■ TpHXOnCHH

№ TpHxo^epMÎH BT -

Abraham Darby

KinbKOCTi ona-

±2,0.

Leonardo da Vinci v ÜJiaHpH3 BT - BaKTo4>iT BT * TpHxogepMiH BT 1 TpHxogepMiH BT + IljiaHpH3 BT TayncHH BT

PHC. 5. ^HHaMiKa e^eKTHBHoeri 3acTocyBaHHa öio^oriHHHX npenapaTiB Big Diplocarpon rosae F. A. Wolf Ha C0pT03pa3Kax pi3HHX rpyn TpoaHg (cepegHe 3a 2015-2016 pp.)

Bhchobkh:

• b yMOBax yp6oeKocucreM .nicocreny BuaBneHo gBi xBuni po3BHTRy Ta nomupeHHa nopHoi nnaMHcrocri nucTa D. rosae F. A. Wolf: BecHflHO-mTHe (3 TpaBHa no nepBeHb), Ta niTHbo-ociHHe (3 nunHa go HacraHHa Mopo3Horo nepiogy);

• nomupeHHa Diplocarpon rosae F. A. Wolf b yMOBax yp6o-eROCHCTeM .nicocreny YKpaiHu Big6yBanoca 3a cepegHbo-goöoBo'i TeMnepaTypu noBirpa 19,4±3,9 °C giB - 15,8±19,4 mm, BBn - 66±19 %, rTK - 1,4

• noaBa nepmHX O3HaK nopHoi' nnaMHCTOcri nucTa TpoaHg Big6yBanaca 3a cepegHbogo6oBoi TeMnepaTypu 17,3 °C; onagiB - 13,1±6,7 mm; BBn - 58,2±1,8 %; rTK - 1,15±0,6; Ma-cobhh npoaB - 3a cepegHbogo6oBoi TeMneparypH 21,25±4,5 °C; onagiB - 35,4±24 mm; BBn - 71±8 %; rTK - 2,8±1,6;

• 3a noKa3HHKaMH nonireHHoi crifiKocTi go D. rosae F. A. Wolf 3pa3KH Kone^ii pogy Rosa L. po3nogineHo Ha iMyHHi (R) - 22,1 %, npaKTHHHo crifiKi (R+) - 47,1 %, ce-pegHbocTifiKi (S/) - 29,4 %, gy^e cnpuHHamuBi (S+) -

1.4 %; 3a rpynaMu: nafiHo-riöpugHHX TpoaHg: (R) - 17,7 %, (R+) - 26,5 %, (S/) - 13,3 %; bhtkhx: (R) - 2,9 %, (R+) -16,2 %, (S/) - 10,2 %, (S+) - 1,5 %; aHrnificbKux: (R) -

1.5 %, (R+) - 2,9 %, (S/) - 2,9 %; $nopu6yHga: (R+) -1,5 %, (S/) - 2,9 %, go 3aranbHo'i KinbKocTi gocnig^yBaHux

copTo3pa3KiB;

• BugineHo copTo3pa3KH, aKi MaraTb npaKTH^He 3HaneHHa gna ceneK^i aK g^epena nonireHHo'i cTifiKocTi i gna arpoeKono-rii aK $aKTop go6opy BucoKoBipyneHTHux naToTuniB rpu-6a D. rosae F. A. Wolf i3 rpynu HafiHo-riöpHgHoi TpoaHgu: 'Alexander', 'Dame de Coeur', 'Glorious', 'Julia', 'Prima Ballerina', 'Red Magic', 'Red Star', 'Zolotoi Yubilei', 'Pink Paradise', 'Blue River', 'Flamingo', 'Black Magic', 'Black Baccara',

'Imperatrice Farah', 'Princesse de Monaco', 'Rose Gaujard', 'Janina', 'Rose Giardino di Boboli', 'Augusta Luise', 'Peace', 'Karen Blixen', 'Kardinal 85', 'Valentino', 'Victor Borge', 'Paradise', 'Krymskaja noth', 'Pink Intuition', 'Blue Parfum'; rpy-nu BHTKi TpoaHgu: 'Coral Dawn', 'Krasnyj Majak', 'Elegance', 'Krymskije Zori'; rpynu TpoaHgu $nopu6yHga: 'Leonardo da Vinci', 'Jubile du Prince de Monaco'; rpynu aHrnificbKi TpoaHgu: 'Princess Alexandra of Kent', 'William Shakespeare'; 'Abraham Darby', 'Golden Celebration'; • e^eKTHBHicTb 6ionpenapaTiB 3a BereTaqifiHHfi nepiog npeg-craBHHKiB pogy Rosa L. cTaHoBuna 56,4±16,3 % b Me^ax Big 21,1 go 72,3 %, npu qtoMy HafiBH^i noKa3HHKH 3axHcHoi gii Big nopHoi nnaMHcrocri nucra TpoaHg Manu: Tpuxon-chh - 72,8 %, TpuxogepMiH BT+nnaHpu3 BT (1:1) Ta Tpu-xogepMiH BT+rayncuH BT (1:1) no 72,3 %, nnaHpu3 BT -65,3 %.

nepe^iK BHKopHCTHHHX g^epe.^

Andreeva, E. I., & Kartomyshev, V. S. (1990). Metodicheskie reko-mendacii po ispytaniju himicheskih veshhestv nafungicidnuju aktiv-nost'. Cherkassy. [in Russian].

Berezovskaja, O. L., & Denisov, N. I. (2007). Bolezni i vrediteli sa-dovyh roz. Zashhita i karantin rastemj, 12, 22-24. Retrieved from: http://cyberleninka.ru/article/n/bolezni-i-vrediteli-sadovyh-roz. [in Russian].

Black, W. A., Byrne, D. H., & Pemberton, H. B. (1994). Field study of black spot resistance in rose. HortScience, 29, 123-129.

Bondarenko-Borisova, I. V. (2008). Zabolevanija rozy sadovoj gibrid-noj (Rosa x hybrida hort.) v kollekcii Doneckogo botanicheskogo sada NAN Ukrainy i metody ih kontrolja. Promyshlennaja botanika, 8, 240-249. [in Russian].

Borovikov, V. (2001). STATISTICA: iskusstvo analiza dannyh na komp'jutere. Piter, 360 p. [in Russian].

Chumakova, A. E. (Ed.) (1974). Osnovnye metody fitopatologicheskih issledovanij. Moscow: Kolos. [in Russian].

Drewes-Alvarez, R., Roberts, A. V., Debener, T., & Gudin, S. (2003). Disease Black spot. In: Encyclopaedia of rose science. Elsevier Academic Press Amsterdam, 3, 148-153.

Gorlanova, E. P., & Tereshkin, A. V. (2014). Chernaja pjatnistost' roz i mery bor'by s nej v uslovijah Nizhnego Povolzh'ja. Agrarnyj na-uchnyj zhurnal. Estestvennye nauki, 10, 6-8. Retrieved from: https://elibrary.ru/item.asp?id=22286717. [in Russian].

Gorlenko, M. V. (1992). Opredelitel boleznej cvetochno-dekorativnyh rastenij. Minsk: Urozhaj. [in Russian].

Gorlenko, S. V., Pan'ko, N. A., & Podobnaja, N. A. (1984). Vrediteli i bolezni rozy. Minsk: Nauka i tehnika. [in Russian].

Harris, C. C. (1970). Developments on breeding black sport-resistant dukcija rastenij: Trudy Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii,

roses. Gardeners Chrom., 12, 37-39. posvjashhennoj 80-letiju Altajskogo botanicheskogo sada, 4, 205-

Horst, R. K. (1983). Black spot Compendium of Rose Diseases. APS 214. [in Russian].

Press. American Phytopathological Society, 4, 7-11, St. Paul, MN. Misko, L. A. (1981). Rekomendacii po zashhite roz ot boleznej. Mos-

Kulibaba, Yu. F., & Primakovskaja, M. A. (1974). Metodicheskie cow: Nauka, 39 p. [in Russian].

ukazanija po vyjavleniju i uchetu boleznej cvetochnyh kul'tur. Mos- Ruzaeva, I. V. (2007). Ustojchivost' sadovyh roz k boleznjam. Teore-

cow: Kolos. [in Russian]. ticheskie i prikladnye aspekty introdukcii rastenij kak perspektivno-

Marchenko, A. B. (2015). Variety of plant pathogens of ornamental go napravlenija razvitija nauki i narodnogo hozjajstva. Mater.

shrubs ofthe genus Rosa L. Hortus Botanicus, 10, 245-253. Mezhdunar. nauch. konf., posvjashh. 75-letiju so dnja obrazovanija

https://doi.org/10.15393/j4.art.2015.2661 Central'nogo botan. sada NANBelarusi, 2, 225-227. [in Russian].

Marchenko, A. B. (2015). Geografija rasprostranenija Diplocarpon Zajcev, G. N. (1984). Matematicheskaja statistika v jeksperimen-

rosae F. A. Wolf (anamorf Marssonina rosae (Lib.) Died.). Aktu- tal'noj botanike. Moscow: Nauka. [in Russian]. al'nye voprosy sohranenija biologicheskogo raznoobrazija. Intro-

А. Б. Марченко

Белоцерковский национальный аграрный университет, г. Белая Церковь, Украина

РАСПРОСТРАНЕНИЕ И РАЗВИТИЕ ЧЕРНОЙ ПЯТНИСТОСТИ ЛИСТЬЕВ РОЗ (DIPLOCARPON ROSAE F. A. WOLF). И МЕРЫ ЗАЩИТЫ ОТ НЕЕ В УСЛОВИЯХ УРБОЭКОСИСТЕМ УКРАИНЫ

В результате фитосанитарного мониторинга агробиоценозов представителей рода Rosa L. в условиях озеленения урбо-экосистем Лесостепи Украины установлено: распространение черной пятнистости листьев составило 46,9±18,5 % при среднесуточной температуре воздуха 19,4±3,9 °С, количестве осадков - 15,8±19,4 мм, ВВП - 66±19 %, ГТК - 1,4±2,0. Проявление первых признаков черной пятнистости листьев роз происходило при среднесуточной температуре 17,3±0,7 °С; осадках -13,1±6,7 мм; ВВП - 58,2±1,8 %; ГТК - 1,15±0,6; массовое проявление - 21,25±4,5 °С; осадки - 35,4±2,4 мм; ВВП - 71±8 %; ГТК -2,8±1,6. По показателям полигенной устойчивости к D. rosae F. A. Wolf образцы коллекции рода Rosa L. разделены на иммунные (R) - 22,1 %, практически устойчивые (R+) - 47,1 %, среднестойкие (S/) - 29,4 %, очень восприимчивы (S+) - 1,4 %; в разрезе групп: чайно-гибридных роз: (R) - 17,7 %, (R+) - 26,5 %, (S/) - 13,3 %; вьющихся: (R) - 2,9 %, (R+) - 16,2 %, (S/) -10,2 %, (S+) - 1,5 %; английских: (R) - 1,5 %, (R+) - 2,9 %, (S/) - 2,9 %; флорибунда: (R+) - 1,5 %, (S/) - 2,9 %, от общего количества исследуемых сортообразцов. Выделены генотипы, которые имеют практическое значение для селекции в качестве источника полигенной устойчивости и для агроэкологии как фактор отбора высоковирулентных патотипов гриба D. rosae F. A. Wolf из группы чайно-гибридной розы - 28; вьющихся роз - 4; флорибунда - 2; английские - 4 сортообразцов. Эффективными биопрепаратами от черной пятнистости листьев являются: Трихопсин - 72,8 %, Триходермин БТ+Планриз БТ (1:1) и Триходермин БТ+Гаупсин БТ (1:1) по 72,3 %, Планриз БТ - 65,3 %.

Ключевые слова: Rosa L.; Diplocarpon rosae F. A. Wolf; полигенная устойчивость; биотические факторы; эффективность; биопрепараты.

A. B. Marchenko

Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine

DISTRIBUTION AND DEVELOPMENT OF BLACK LEAF SPOT OF ROSES (DIPLOCARPON ROSAE F. A. WOLF) IN CONDITIONS OF URBAN ECOSYSTEMS AND CONTROL MEASURES

Phytopathological monitoring of agrobiocenosis of roses in conditions of urban ecosystems of forest steppe of Ukraine was conducted during the 2008-2016 in garden and park objects limited and common use of large, medium and small cities in forest steppe of Ukraine and in private nurseries in Kiev area by route inspection according to generally accepted methods in phytopathology. Average annual spread of black leaf spot of roses D. rose F. A. Wolf is 46.9±18 5 %. The development of black leaf spot of roses occurred at the average daily air temperature 19.4±39 °C, amount of precipitation - 15.8±194 mm RH (relative humidity of air) - 66±19 %, HTC (hydrothermal coefficient) - 1.4±20. Appearing of the first signs of the manifestation of black leaf spot of roses in conditions of urban ecosystems ranged from the third decade of April to the third decade of May, against the background of multi-year of the following climatops indicators: the average temperature is 17.3±07 °C; precipitation 13.1±67 mm; RH - 58.2±18 %; HTK - 1.15±06. Periods of mass manifestation of pathology - from the first decade of July to the first decade of September, against the background of multi-year of climatope indicators: the average daily temperature is 21.25±45 °C; precipitation - 35.4±2 4 mm; RH - 71±8 %; HTK - 2.8±16. As a result of the immunological estimates of aggregate sample collection of genus Rosa L., by lesions ofD. rosae F. A. Wolf in conditions of a natural background iss rewealed that varietes of samples is distributed by manifestation of stability to the: immune (R) -22.1 %, practically resistant (R+) - 47.1 %, medium-resistant (S/) - 29.4 %, highly susceptible (S+) - 1.4 %. While the distribution in groups is as follows: Hybrid Tea roses are divided into immune (R) - 17.7 %, practically resistant (R+) - 26.5 %, medium resistant (S/) - 13.3 %; climbing - (R) - 2.9 %, (R+) - 16.2 %, (S/) - 10.2 %, (S+) - 1.5 %; English - (R) - 1.5 %, (R+) - 2.9 %, (S/) - 2.9 %; floribunda - (R+) - 1.5 %, (S/) - 2.9 %, to the total number of investigated varieties of samples. For selection as a source of polygenic resistant and for agroecology, as a factor in the selection of highly virulent pathotypes of the fungus D. rosae F.A. Wolf uses varieties of a group of Hybrid Tea roses. The effectiveness of biologics 56.4±163 % in the range of 21.1 to 72.3 %, while the highest indices of the protective action against the black spot of the leaves of the roses were: Trichopsin - 72.8 %, Tryhodermin BT+Planryz BT (1:1) and Tryhodermin BT+Haupsyn BT (1:1) 72.3 %, Planryz BT - 65.3 %.

Keywords: Rosa L.; Diplocarpon rosae F. A. Wolf; polygenic resistance; biotic factors; efficiency; biologicals.

1нформащя про автора:

Марченко Алла Бориавна, канд. с.-г. наук, доцент, Бтоцерювський нацюнальний аграрний ушверситет, м. Бта Церква, Укра'ша. Email: [email protected]