CC BY
25
Ukrainian Journal of Ecology
Ukrainein Journal of Ecology, 2017, 7(2), 247-252, doi: 10.15421/2017_43
ORIGINAL ARTICLE UDC 632.26/952:582.711.712
Environmentally safe drugs in leaf protection of Diplocarpon rosae F.A. Wolf (anamorph Marssonina rosae (Lib.)
Died.) against the black maculation
A.B. Marchenko
Bila Tserkva National Agrarian University Soborna St. 8/1, Bila Tserkva, Kiev region, 09100, Ukraine E-mail: allafialko 76@ukr. net Submitted 29.04.2017. Accepted 17.06.2017
As a result of the study of the efficacy of using biopharmaceuticals against black maculation of leaves Roses found that effectiveness of investigated of biological products during the growing season of the genus Rosa L. is 56.4±16.3% in the range from 21.1 to 72.3%. Thus, the highest values of protective action against black maculation of leaves roses had: Tryhopsyn (Pseudomonas and Trichoderma 6*109 CFU/cm3) - 72.8%, Tryhodermin BT (a.s. Trichoderma viride, titer of 2*109 CFU/cm3)+Planryz BT (a.s. Ps. fluorescens 5*109 CFU/cm3) (1:1) and Tryhodermin BT (a.s. Trichoderma vrride, titer of 2*109 CFU/cm3) + Haupsyn BT (a.s. Ps. aureofaciens 5*109 CFU/cm3) (1:1) to 72.3%, Planryz BT (a.s. Ps. fluorescens 5*109 CFU/cm3) -65.3%. Biologicals is restrain the development of pathology caused by causative agent Diplocarpon rosae F.A. Wolf on a variety of different groups of the genus Rosa L., namely the indicator of damage index in the samples of the group of Hybrid tea roses Kardinal 85 Kordes, Germany (1985) was 18.2%, climbing New Dawn Somerset Rose Nursery, USA (1930) by 2.2%, floribunda Leonardo da Vinci Meilland (1993) by 6.2%, English Abraham Darby Austin, United Kingdom (1985) by 6.7% less than without processing.
Keywords: DiplocarponrosaeFA. Wolf, Rosa L., biologicals, efficiency.
Еколопчно безпечн препарати у захист в1д чорноТ плямистосл листя троянд Diplocarpon rosae F.A. Wolf (анаморфа - Marssonina rosae(Lib.) Died.)
А.Б. Марченко
Бiлоцеркiвський нацiональний аграрний ун'/верситет вул. Собор на 8/1, м. Бла Церква, КиТвська область, УкраТна, 09100 E-mail: allafialko 76@ukr. net
У результат вивчення ефективносп застосування бюпрепаралв в1д чорноТ плямистосл листя троянд встановили, що ефективнлсть дослщжуваних бюпрепаралв за вегетацмний перюд представниюв роду Rosa L. становить 56,4±16,3% в межах вщ 21,1 до 72,3%. При цьому найвищi показники захисноТ дм в1д чорноТ плямистосл листя троянд мали: Трихопсин (Pseudomonas та Trichoderma 6-109 КУО/см3) - 72,8%, ТриходермЫ БТ (в.с. Trichoderma viride, титр 2-109 КУО/см3) + Планриз БТ (в.с. Ps. fluorescens 5-109 КУО/см3) (1:1) та ТриходермЫ БТ (в.с. Trichoderma viride, титр 2-109 КУО/см3) + Гаупсин БТ (в.с. Ps. aureofaciens 5-109 КУО/см3) (1:1) по 72,3%, Планриз БТ (в.с. Ps. fluorescens 5-109 КУО/см3) - 65,3%. Бюпрепарати стримують розвиток патологи зумовленоТ збудником Diplocarpon rosaeFA. Wolf на сортах р1зних груп роду Rosa L., а саме показник ураження у сортозразюв групи чайно-пбридноТ троянди Kardinal 85 Kordes Ымеччина (1985) був на 18,2%, виткоТ New Dawn Somerset Rose Nursery США (1930) на 2,2%, флорибунда Leonardo da Vinci Meilland (1993) на 6,2%, англмськоТ Abraham DarbyAustin Великобритаыя (1985) на 6,7% менше ыж без обробту. Ключов1 слова: Diplocarpon rosaeFA. Wolf, Rosa L., бюпрепарати, ефективнкть.
Вступ
Серед сучасного розмаУття декоративних культур представники роду Rosa L. з родини RosaceaeJuss займають особливе ммсце. Види i сорти троянд використовують у декоративному садiвництвi, промисловому квiтникарствi, ефiроолiйному виробництвi, вiтамiннiй промисловостi, тому вони мають значне економiчне, соцiальне i полiфункцiональне значення (Krussman, 1974; Khassayon, 2004; Khrzhanovskiy, 1958; Ignatyev, 1946; Paiberdin, 1963). Троянди в умовах вщкритого Грунту можна вирощувати до 20 роюв, а в захищеному - до 7 рокiв, ысля вказаного перiоду культивування насадження необхщно оновлювати. Основними причинами цього з одного боку е iнтенсивнiсть вирощування рослин, а з другого -мкро-ентомолопчы фактори. У результатi тривалого зростання на одному мкц^ з року в рк на територм накопичуеться комплекс фiтопатогенних мiкроорганiзмiв, як е постiйними супутниками троянд, i як необхiдно систематично контролювати упродовж всього вегетацмного перiоду, та як з кожним роком стають вiрулентнiшими. Чорна плямистiсть - домiнуюча i шюдлива хвороба троянд в багатьох регюнах свiту (Kokovkin, 1986; Semina, 1986; Bowen, 1996; Persiel, 1992; Rolim, 1990; Wojdyla, 2009; Bondarenko, 2008). Хвороба була вперше описана в европ у Швецп в 1815 роцi, потiм в Бельгм в 1827 та в Ыших европейських краУнах. Першi науковi повiдомлення про хворобу датуються 1831 р. в ^вычый Америцi, в 1880 роц - Пiвденнiй Америцi, в 1892 р. - Австралм, в 1910 р. - КитаУ, в 1920 р. - Африц (Baker, 1948). Сьогоды хвороба мае поширення в усьому свт, навiть виявлена на океанiчних островах, таких як Фттыни i ГаваУ (Horst, 1983; Drewes-Alvarez, 2003).
Збудник Diplocarpon rosae F.A. Wolf (анаморфа - Marssonina rosae (Lib.) Died.) уражуе велику ктьюсть видiв та декоративних форм роду Rosa L. За наявносп сумчастоУ стади (Diplocarpon rosae Wolf.) збудник чорноУ плямистосп досить мiнливий, мае велику юльюсть рас гриба, з рiзною вiрулентнiстю i пристосованiстю до рiзних сорлв культурних троянд (Harris, 1970). Чорна плямиспсть уражуе дикорослi та культуры види роду Rosa L., найбтьш шкiдлива на чайно-пбридних та ремонтантних трояндах (Bondarenko, 2008). Найбтьш сприйнятливими е сорти з невеликими листовими пластинками, наприклад група м^атюрних троянд (Gorlanova, 2014). Чорна плямиспсть широко поширена патологiя рослин роду Rosa L., як у вщкритому так i закритому грунт (Gorlenko, 1984; Semenkova, 2003), але за деякими даними в умовах закритого грунту розвиток патологи не виявляли (Horst, 1983; Leus, 2005). Для чорноУ плямистосп характерний високий Ыдекс поширення, який перевищуе 50%-й пор^ (Bondarenko, 2008). В умовах м. Запорiжжя поширення Marssonina rosae становило 25% (Kavetska, 2009), ботаычного саду Таврмського нацiонального уыверситету iм. В.1. Вернадського - 25-40% (Yudina, 2014).
За даними ряду дослщниюв, першi симптоми патологм проявляються в другiй половинi вегетацм рослин, а саме друга-третя декада липня, коли спйюсть рослин знижуеться, за значного ураження в серпы спостер^аеться опадання листя (Gorlenko, 1984; Ruzaeva, 2007; Misko, 1981; Semenkova, 2003; Bondarenko, 2008). За даними Ыших дослщниюв першл ознаки проявляються в юнц червня (Gorlanova, 2014), в другм-третм декадi травня (Pikovskiy, 2011; Krezub, 2013), в кiнцi серпня (Berezovskaya, 2007). Розвиток хвороби спостер^аеться до заморозкiв (Gorlanova, 2014).
За штучноУ iнокуляцiУ рослин в березы першм симптоми вiдмiчено через 30 дыв, при цьому Ыфещя досягае свого максимуму в травы, а деяк рослини не уражувалися до юнц вегетацiУ взагалi. За Ыокуляцм троянд в травнi першм симптоми виявлено через 14 дыв, в кiнцi серпня - через 5-7 дыв, при цьому в обох випадках поширення та розвиток хвороби вiдмiчаеться на вех рослинах (Leus, 2005). Крапельне зволоження листя протягом 7 годин за температури 18 °С е оптимальною умовою для проростання коыдм збудника. Пщ час мокуляцм листя в лабораторних умовах першл симптоми у виглядi коричневих плям спостер^али через 7-10 годин, новi коыдм утворюються через 10 дыв ысля зараження листя (Horst, 1983).
Збудник хвороби розвиваеться в широкому температурному дiапазонi, найкраще формування коыдм спостер^аеться за температури +23-25 °С через 24 години ысле зараження. 1нкубацмний перюд тривае вiд 8 до 21 дня. Температурний максимум для розвитку гриба +30 °С, за температури +35 °С вщбуваеться повна загибель коыдм, а за 0 °С не розвиваються (Misko, 1981; Ruzaeva, 2007). Чорна плямиспсть мтенсивно розвиваеться в дощову погоду i за помiрноУ температури повггря +12-20 °С, для розвитку мiцелiю оптимальною е +21 °C (Horst, 1983). Прояв хвороби вiдмiчено за пониженоУ ычноУ температури до +6-10 °С i ВВП бтьше 90% (Berezovskaya, 2007). Гриб в умовах in vitro збер^аеться за температури вщ -20 до -80 °С на лисп або чиспй культурi, при цьому життедiяльнiсть кондУ не втрачають (Drewes-Alvarez, 2003). Перюд вщ початку захворювання до повного опадання листя становить вщ 14 до 29 дыв (Gorlanova, 2014). Патолопя проявляеться на лисп у виглядi чорних плям округлоУ форми. На плямах розвиваються коыдм гриба, як помггы як здуття неправильноУ форми. За сильного ураження листя жовле, опадае i рослини втрачають здатысть до нормального розвитку (скорочуеться асимтяцмна поверхня, знижуеться продуктивысть) (Kozlova, 1974; Misko, 1986). Насамперед уражуеться листя молоде i середнього вку, старе не уражуеться (Misko, 1981; Ruzaeva, 2007). Чорна плямиспсть формуеться на поверхы листя у виглядi чорних плям вщ 50 до 150 мм в дiаметрi. 1х форма i розмiри залежать вщ ботаычноУ групи та сорту троянд. За сильного ураження кущi троянд повыстю оголюються. Ураження чорною плямистiстю не вщображаеться на цвiтiннi в даний вегетацмний перiод, але негативно впливае на кшьюсть поживних речовин, з якими рослини вщходять на зимiвлю, на формування i кiлькiсть тткових бутонiв, на дозрiвання пагонiв. У наступному вегетацмному перiодi прирiст пагоыв i продуктивнiсть цвiтiння рiзко зменшуються (Misko, 1981; Ruzaeva, 2007). На уражених рослинах знижуеться спйюсть до несприятливих факторiв (Gorlanova, 2014).
Шюдливкть хвороби полягае у передчасному вщмираны листя (Horst, 1983), опаданы листя (дефолiацiУ) (Krezub Drewes-Alvarez, 2003), загальному ослаблены рослин (Drewes-Alvarez, 2003), загибелi сприйнятливих рослин (Black, 1994), знижены декоративносп та спйкосп до несприятливих умов (Gorlanova, 2014). До третьоУ декади серпня або до початку вересня уражеы кущi троянд оголюються i рослини вщновлюють рiст за рахунок пазушних бруньок.
y 3mmobmm nepiog TaKi Ky^i ci/inbHo nigMep3aroTb, ocna6nroroTbcfl, ^o cnpi/ifle ix BTopi/iHHoMy ypaxeHHro HaniBnapa3i/iTi/iMHi/iMi/i i napa3i/iTi/iMHi/iMi/i rpi/i6aMi/i. TaKox po3Bi/iToK MopHoi nnflMi/icrocri cnpi/ifle noflBi iH$eK4ii/iHoro «oniKy» cTe6.a. ToMy, MopHa nnflMi/icricrb e Haw6i.bm mKigni/iBoro iH^eK^i/iHoro naranoriero TpoflHg (Bondarenko, 2008).
MaTepiani Ta MeTogM
OiTonaranoriMHi/ii/i MoHiTopi/iHr arpo6io^Ho3iB TpoflHg b yMoBax yp6oeKoci/icreM /licocreny yKpai'Hi/i npoBogi/Lni/i ynpogoBx 2008-2016 pp. b cagoBo-napKoBi/ix o6'eKTax o6MexeHoro Ta 3aranbHoro Kopi/icryBaHHfl Beni/iKi/ix, cepegHix Ta Mani/ix MicT /licocreny yKpaiHM (CyMi/i, nonTaBa, XapKiB, MepKaci/i, Ki/iiB, Bina Цepквa, CKBi/ipa, OacriB, Karapni/iK, BiHHi/^fl to^o) Ta npi/iBaTHi/ix po3caflHMKax Ki/iiBcbKoi o6nacri. OiTonaranoriMHi/ii/i MoHiTopi/iHr aгpo6ioцeнoзiв TpoflHg npoBogi/Lni/i MapmpyTHi/iM o6crexeHHflM 3a 3aranbHonpi/ii/iHflTi/iMi/i MeTogaMi/i y ^iTonaTonorii (Chumakov, 1976). HaflBHicrb ci/iMnroMiB xBopo6 BM3HaMa.M Bi3yanbHo, a TaKox ypaxeHi opraHi/i pocni/iH noMi^ani/i y Bonori KaMepi/i (Kiray, 1974; Beltyukova, 1988; Kulibaba, 1974). IgeHTi/i^iKa^ro 36yqHi/iKiB npoBogi/Lni/i mnflxoM MiKpocKoniMHoro aHani3y ypaxeHi/ix opraHiB Ta BcraHoBneHHfl xBopo6 3a Bi/i3HaMHi/iKaMi/i (Khokhryakova, 1980; Stancheva, 2005; Protsenko, 1961; Misko, 1986; Gorlenko, 1984). IgeHTi/i^iKa^ro 36yqHUKiB xBopo6 npoBogi/Lni/i b HayKoBo-gocniflHii na6opaTopii ^iTonaTonorii, ge 36epiraeTbcfl 3i6paHi/ii/i rep6apHi/ii/i MaTepian ypaxeHi/ix opraHiB TpoflHg.
3 MeToro po3po6Ki/i emnoriMHo 6e3neMHoi ci/icreMi/i 3axi/icry geKopaTi/iBHi/ix pocni/iH b yMoBax yp6oeKoci/icreM Big ^iTonaToreHHWx MiKpoopraHi3MiB, mi npoBeni/i cKpi/iHiHr 6ionpenapaTiB Ta BcraHoBi/ini/i ix 6ionoriMHy e^eKTi/iBHicrb y 3axi/icri Big Diplocarpon rosae F.A. Wolf. Ha npegcraBHi/iKax pogy Rosa L. y Bi/iBMeHHi e^eKTi/iBHocri 3acrocyBaHHfl 6ionpenapaTiB y 3axi/icri Big MopHoi nnflMi/icrocri ni/icrfl TpoflHg BMKopMcToByBanM copTo3pa3Ki/i, flKi 3a noKa3Hi/iKaMi/i nonireHHoi crii/iKocri xapaKTepii3yBa.nl/icfl Ti/inoM peaкцii R+ cTyneHeM II-npaKTi/iMHo cTi/Ki go rpi/i6a Diplocarpon rosae F.A. Wolf, a caMe i3 rpyni/i BMTKi - New Dawn Somerset Rose Nursery CHIA (1930), Ta 3 Ti/inoM peaK^i S/ cTyneHeM III-cepeflHbocrii/iKi i3 rpyni/i MaiHo-ri6pi//qHi/ix TpoflHg - Kardinal 85 Kordes HiMeMMi/iHa (1985), $nopi/i6yH,qa - Leonardo da Vinci Meilland (1993), aHrniicbKi -Abraham Darby Austin Be.ni/iKo6pi/iTaHifl (1985).
E^eKTMBHicTb 6ionpenapaTiB Big Diplocarpon rosae F.A. Wolf. Ha npegcraBHi/iKax pogy Rosa L. mm Bi/iBMani/i Ha gi.flHKax npMBaTHoro po3cagHMKa «Cagi/i i po3i/i» BLno^pKiBcbKi/ii/i paioH Ki/iiBcbKa o6nacrb. AcopTi/iMeHT 6ionpenapaTiB ni^i/ipani/i i3 3anponoHoBaHoi npo,qyK^i IHxeHepHo-TexHonoriMHoro iHcri/iTyTy "BioTexHiKa" Ha^oHanbHoi aKageMii arpapHi/ix HayK yKpaiHM, flKMi e npoBigHoro HayKoBo-Bi/ipo6Hi/iMoro opraHi3a^ero b rany3i npoMi/icnoBoi MiKpo6ionorii, 6ionori3a^i 3eM.epo6cTBa. Bi/iBMeHHro ^ogo 3axi/icry Big Diplocarpon rosae F.A. Wolf. nignflranM 6ionpenapaTi/i: nnaHpi/i3 BT -6io$yHr^i//q, 3 picrcri/iMynroroMi/iMi/i Bnacri/iBocrflMi/i, BogHa cycneH3ifl npenapaTy Ha ocHoBi 6aKTepii Pseudomonas fluorescens, flKi ci/iHTe3yroTb ^eHa3MH-Kap6oHoBi kmc.otm 3 ToKcMKoreHHoro giero Ha 36ygHMKM xBopo6, 3HMxye iHgeKc arpecMBHocTi ^iTonaToreHiB. TMTp XMTTe3gaTHMx KniTi/iH He MeHme 5-109 Kyo/cM3, TpixogepMiH BT - 6io^yнгiцмA KoHTaKTHoi Ta cicTeMHoi gii 3 picrcTi/iMynroroMi/iMi/i BnacTMBocTflMM, BogHa cycneH3ifl Ha ocHoBi rpi/i6a Trichoderma viride, flKMi npogyKye pflg 6ionoriMHo aKTMBHMx peMoBMH, ^o npirHiMyroTb 36ygHMKiB xBopo6, cTpMMyroTb penpogyKTMBHy ^yнкцiro ^iTonaToreHiB, cTMMynroroTb picT Ta po3Bi/rroK pocnMH, nigBM^yroTb ix crii/iKicrb go xBopo6. Tmtpm XMTTe3gaTHMx KniTi/iH - 2-109 Kyo/cM3, BaKTo^iT BT - 6io$yHr^i/i,q 3 aHTM^yHranbHoro i aHTMMiKpo6Horo giero, 3 picTcTMMynroroMMMM BnacTi/iBocrflMi/i, BogHa cycneH3ifl Ha ocHoBi xi/iBi/ix 6aKTepii Bacillus subtilis Ta xi/irre3,qaTHi/ix cnop 3 6ionoriMHo aKTMBHMMM MeTa6oniTaMM, flKi MaroTb aHTMMiKpo6Hi i aHTM^yHranbHi BnacTMBocTi. TMTp pigKoro npenapaTy He MeHme 2,0-109 Kyo/cM3. OiTocnopiH BT - 6io$yHr^i/i,q, BogHa cycneH3ifl 6aKTepianbHoro npenapaTy Ha ocHoBi xmbmx MiKpo6Hi/ix KniTMH Ta cnop eHgo^iTHoi 6aKTepii Bacillus subtilis, flKi 3gaTHi npogyKyBaTM 6ionoriMHo aKTMBHi peMoBMHM 3 ^yHri^/igHoro i 6aктepмцмAHoro giero.
TMTp 6io3aco6y He MeHme 2-109 Kyo/cM3, Taynci/iH BT - iнceктo-^yнгiцмA - npenapaT 6iHapHoi gii Ha ocHoBi 6aKTepii Pseudomonas aureofaciens mT. 2687, ^o npogyKyroTb 6ionoriMHo aKTMBHi peMoBMHM i3 Knacy ^eHa3MH-Kap6oHoBMx kmc.ot Ta iHmi tokcmhm 3 naToreHHoro giero. Ti/rrp npenapaTy He MeHme 4-1010 xi/iTTe3flaTHi/ix KniTMH b 1 cm3 KynbTypanbHoi pigMHM. yci nepeniMeHi BM^e 6ionpenapaTM He ^iToToKcMMHi, 6e3neMHi gnfl nrogei, TennoKpoBHMx TBapMH i KopicHoi $ayHi/i. Bio^yнгiцмAM 3acTocoByBanM MeTogoM o6npicKyBaHHfl pocni/iH b nepiog вeгeтaцii 4-8 pa3iB 3a ce3oH. 06npicKyBaHHfl noMMHanM 3 npo^inaKTMMHoro BHeceHHfl y ^a3y iHTeHci/iBHoro pocTy naroHiB Ta nicTfl. Bgpyre o6npicKyBaHHfl npoBogunM 3a noflBM nepmi/ix o3HaK ypaxeHHfl, a noTiM - Mepe3 10-14 gHiB. KoHTponeM 6yni/i pocnMHM 6e3 o6po6KM. ETanoHoM - 1%-i po3MMH 6opgocbKoi cyMimi. flnfl gocnigy 6yno BM6paHo paHgoMi3oBaHy cxeMy po3Mi^eHHfl gocnigHMx ginflHoK. CnocTepiranM 3a po3bmtkom xBopo6 BnpogoBx Bcboro nepiogy вeгeтaцii npeflcraBHMKiB pogy Rosa L.
nomi/ipeHHfl (P) naTonorii b arpo6io^Ho3i TpoflHg BM3HaManM 3a noKa3HMKoM KmbKocri xBopix pocnMH gnfl KoxHoro 3pa3Ka y BigcoTKoBoMy cniBBigHomeHHi go 3aranbHoi KinbKocTi 3a ^opMynoro: P = №<100 / N, ge N - 3aranbHa KinbKicTb o6niKoBMx pocni/iH; n - KinbKicTb ypaxeHMx pocni/iH.
E^eKTMBHicTb 6io^yнгiцмAiв BM3HaManM 3a ^opMynoro 366oTa: E = (K-O) / Kx100, ge E - e^eKTi/iBHicrb, %; K - po3BMToK xBopo6i/i b KoHTponi, %; O - po3BMToK xBopo6M b gocnigi, % (AHgpeeBa, 1990). Oцiнкy gocToBipHocTi gaHi/ix BMKoHyBanM MeTogoM вapiaцiмнoi cTaTMcTMKM.
Pe3ynbTaTM flocniAxeHHfl Ta ix o6roBopeHHfl
3a pe3ynbTaTaMi/i ^iTocaHiTapHoro MoHiTopMHry 6ioцeнoзiв TpoflHg b yMoBax yp6oeKocicTeM /licocTeny yKpaiHi/i BcTaHoBMnM, ^o naTonoriMHi 3MiHM Bcix opraHiB pocnMH 3a poKM gocnigxeHb 3yMoBnroBanM 17 B/giB ^iTonaToreHHMx MiKpoM^eTiB i3 12
родiв, 11 родин, 9 порядюв, 3 вщд^в, доммуюче мiсце займае Diplocarpon rosae F.A. Wolf, (1912) з поширенням 46,9% за ¡нтенсивносп розвитку 2,6 (Марченко, 2016; Марченко, 2015).
За результатами попередых дослiджень встановили, що поширення Diplocarpon rosae F.A. Wolf на трояндах в умовах урбоекосистем Лкостепу УкраУни вiдбувалося за середньодобовоУ температури повiтря 19,4±3,9 °С, ктькосп опадiв -15,8±19,4 мм, ВВП - 66±19%, ГТК - 1,4±2,0. Появу перших ознак чорноУ плямистостi листя троянд спостер^али з третьоУ декади квггня до третьоУ декади травня за середньодобовоУ температури - 17,3±0,7 °С; опади - 13,1 ±6,7 мм; ВВП -58,2±1,8%; ГТК - 1,15±0,6; масовий прояв - з першоУ декади липня до першоУ декади вересня за середньодобовоУ температури - 21,25±4,5 °С; опади - 35,4±24 мм; ВВП - 71 ±8%; ГТК - 2,8±1,6. Тому ми пщ час вивчення ефективност бiопрепаратiв вiд чорноУ плямистостi листя троянд керувалися встановленими умовами ^матопу. Першi строки внесення бюфунпц/^в (профiлактичнi) проводили в третм декадi квiтня в 2015 роц на фонi- середньодобовоУ температури +11,1 °С; опадiв - 13 мм; ВВП - 59%; ГТК - 0,45, а в 2016 роц - середньодобовоУ температури +13,1 °С; опадiв - 3,1 мм; ВВП - 56%; ГТК - 0,96.
Наступи строки обробту бюпрепаратами проводили з Ытервалом 7-10 дыв протягом всього перюду вегетаци троянд, оскiльки друга хвиля поширення патологи бтьш шкiдлива i призводить до послаблення рослин та зниження морозо- i зимостiйкостi (Марченко, 2016).
За роки дослщжень (2008-2015 рр.) представники роду Rosa L., як були природними об'ектами випробування бiофунгiцидiв, мали середньорiчнi показники поширення чорноУ плямистосп листя в межах 17,6±7,5%. При цьому сортозразки мали рiзнi показники ураження Diplocarpon rosae F.A. Wolf, а саме: чайно-пбриды троянди Kardinal 85 Kordes Ымеччина (1985) мали поширення 29,0±0,93%, витк New Dawn Somerset Rose Nursery США (1930) - 8,3±5,9%, флорибунда Leonardo da Vinci Meilland (1993) - 17,7±2,1%, англiйськi Abraham Darby Austin Великобритаыя (1985) -15,4±4,0%.
За роки випробування бiопрепаратiв (2015-2016 рр.) середньорiчне поширення чорноУ плямистосп листя троянд у варiантах дослiджень становило 9,3±4,3%. При цьому ураження Diplocarpon rosae F.A. Wolf. представниюв рiзних ботанiчних груп роду Rosa L. рiзнилося, а саме: сорт чайно-пбридноУ троянди Kardinal85 Kordes Ымеччина (1985) мав поширення 10,8±5,4%, що на 18,2% менше, виткi New Dawn Somerset Rose Nursery США (1930) - 6,1 ±3,1%, що на 2,2% менше, флорибунди Leonardo da Vinci Meilland (1993) - 11,5±4,0%, що на 6,2% менше, англмськоУ Abraham Darby Austin Великобритаыя (1985) - 8,7±3,7%, що на 6,7% менше ыж без обробту. Таким чином, ус випробовуван препарати стримували iнтенсивнiсть розвитку патологи зумовленоУ D. rosae F.A. Wolf.
Середньорiчний показник ефективностi дослщжуваних бiопрепаратiв за вегетацiйний перiод представниюв роду Rosa L. становив 56,4±16,3% в межах вiд 21,1 до 72,3%. Найбшьшл показники ефективностi застосування бюпрепаралв у захистi вiд чорноУ плямистосп листя троянд були у варiантах: Трихопсин - 72,8%, Триходермш БТ+Планриз БТ (1:1) та ТриходермЫ БТ+Гаупсин БТ (1:1) по 72,3%, Планриз БТ - 65,3%. Дещо поступалися за показниками ефективностi варiанти: Гаупсин БТ, Бактофiт БТ, ТриходермЫ БТ, Фiтоспорiн БТ (рис. 1).
Показник поширення чорноУ плямистосп листя зумовленоУ Diplocarpon rosae F.A. Wolf на сорт чайно-пбридних троянд Kardinal85за використання бюпрепаралв зменшився на 18,2%. Застосування комбЫацм ТриходермЫ БТ+Планриз БТ (1:1) та ТриходермЫ БТ+Гаупсин БТ (1:1) знижувало поширення патологи на 24,3 та 23,8 %, ыж у контролi та на 17 та 16,7%, ыж у еталону, вщповщно. Бюлопчна ефективнiсть була найвища по вех варiантах Триходермiн БТ+Планриз БТ (1:1) - 87,5%, ТриходермЫ БТ+Гаупсин БТ (1:1) - 85,6%. У варiантах iз застосуванням Триходермiну БТ, Планризу БТ, Трихопсину поширення чорноУ плямистосп було менше на 22,7; 21,8; 20,7% ыж у контролi та 15,6; 14,7; 13,6%, ыж у еталону, вщповщно. Бюлопчна ефективнкть становила 81,6; 78,5; 74,5%, вщповщно. У варiантах iз застосуванням Гаупсину БТ, Бактоф^у БТ, Фiтоспорiну БТ поширення чорноУ плямистосп було менше на 19,3; 17,8; 13,1 % ыж у контролi та на 12,2; 10,5; 6,0%, ыж у еталону, вщповщно. Бюлопчна ефективнкть становила 69,5; 62,3; 47,2%, вщповщно. Показник поширення чорноУ плямистосп листя зумовленоУ Diplocarpon rosae F.A. Wolf на сорт групи витк троянди New Dawn за використання бюпрепаралв зменшився на 2,2%.
Застосування Планризу БТ, Трихопсину, ТриходермЫу БТ+Гаупсину БТ (1:1), Гаупсину БТ знижувало поширення патологи на 9,8; 9,4; 9,3; 9,0%, ыж у контролi та на 6,0; 5,6; 5,5; 5,2%, нж у еталону, вщповщно. Бюлопчна ефективнкть у цих препаралв була найвища, саме Планриз БТ - 78,4%, Трихопсин - 75,2%, ТриходермЫ БТ+Гаупсин БТ (1:1) - 74,4%, Гаупсин БТ - 72,0%.
У варiантах iз застосуванням ТриходермЫу БТ+Планризу БТ (1:1), Бактофггу БТ, ТриходермЫу БТ поширення патологи було менше на 7,6; 6,4; 5,4% ыж у контролi та 3,8; 2,6; 1,6%, ыж у еталону, вщповщно. Бюлопчна ефективнкть становила 60,8; 51,2; 43,2%, вщповщно. У варiантах iз застосуванням Фiтоспорiну БТ поширення чорноУ плямистосп було менше на 3,3% ыж у контролi та бтьше на 0,5%, нiж у еталону. Бюлопчна ефективнкть становила 26,4%, вщповщно. Показник поширення чорноУ плямистосп листя зумовленоУ Diplocarpon rosae F.A. Wolf на сорт групи флорибунда Leonardo da Vinci за використання бюпрепаралв зменшився на 6,2%. Застосування Трихопсину, ТриходермЫу БТ+Планризу БТ (1:1), знижувало поширення патологи на 13,1; 12,0%, ыж у контролi та на 10,1; 9,0% ыж у еталону, вщповщно. Бюлопчна ефективнкть у цих препаралв була найвища - 68,3 та 62,5%, вщповщно.
У варiантах iз застосуванням Планризу БТ, ТриходермЫу БТ+Гаупсину БТ (1:1), Фiтоспорiну БТ поширення патологи було менше на 10,0; 9,7; 9,6% ыж у контролi та 7,0; 6,7; 5,6%, ыж у еталону, вщповщно. Бiологiчна ефективнкть становила 53; 50,5; 50%, вщповщно.
У варiантах iз застосуванням ТриходермЫу БТ, Гаупсину БТ, Бактофiту БТ поширення чорноУ плямистосп було менше на 7,8; 6,4; 6,0% ыж у контролi та на 4,8; 3,4; 3,0% ыж у еталону. Бюлопчна ефективнкть становила 40,6; 33,4; 31,3% вщповщно.
100 80 60 40 20 0
Kardinal 85
New Dawn
Leonardo da Vinci Abraham Darby
Еталон ^ Планриз БТ
^ Гаупсин БТ " Бактофгг БТ
- Фiтоспорiн БТ >i Триходермiн БТ
я Трихопсин BS Триходермiн БТ + Планриз БТ
Рис. 1. Динамка ефективносп застосування бюлопчних npenapaTiB вiд DiplocarponrosaeF.A Wolf. на сортозразках
рiзних груп троянд (середне за 2015-2016 рр.).
Показник поширення чорноУ плямистостi листя зумовленоУ DiplocarponrosaeFA. Wolf на сорт групи англмсью троянди Abraham Darby за використання бюпрепаралв зменшився на 6,7%. Застосування ТриходермЫу БТ+Гаупсину БТ (1:1), Трихопсину, ТриходермЫу БТ+Планризу БТ (1:1), знижувало поширення патологи на 11,7; 11,4; 10,4%, ыж у контролi та на 10,0; 9,7; 8,7% ыж у еталону, вщповщно. Бiологiчна ефективнiсть у цих препаралв була найвища - 75,5; 73,5; 67,1%, вщповщно. У варiантах iз застосуванням Гаупсину БТ, Планризу БТ, ТриходермЫу БТ, поширення патологи було менше на 8,3; 7,3; 6,4% ыж у контролi та 6,6; 5,6; 4,7%, ыж у еталону, вщповщно. Бiологiчна ефективнiсть становила 53,5; 47,1 ; 41,3%, вщповщно. У варiантах iз застосуванням Бактоф^у БТ, Фiтоспорiну БТ поширення чорноУ плямистостi було менше на 5,8; 4,1 % ыж у контролi та на 4,1 ; 3,4% ыж у еталону. Бiологiчна ефективнкть становила 37,5; 33,0% вiдповiдно.
Висновки
Бюпрепарати стримують розвиток патологи зумовленоУ збудником Diplocarpon rosae F.A. Wolf (анаморфа - Marssonina rosae (Lib.) Died.), а саме показник ураження у сортозразюв роду Rosa L. групи чайно-пбридноУ - Kardinal 85 Kordes Ымеччина (1985) був на 18,2%, витк New Dawn Somerset Rose Nursery США (1930) на 2,2%, флорибунда Leonardo da Vinci Meilland (1993) на 6,2%, англмськоУ Abraham Darby Austin Великобритаыя (1985) на 6,7% менше ыж без обробтеу. Середнм показник ефективносп дослщжуваних бюпрепаралв за вегетацiйний перiод представниюв роду Rosa L. становив 56,4±16,3% в межах вiд 21,1 до 72,3%, при цьому найвищi показники захисноУ ди' вщ чорноУ плямистостi листя троянд мали: Трихопсин - 72,8%, ТриходермЫ БТ+Планриз БТ (1:1) та ТриходермЫ БТ+Гаупсин БТ (1:1) по 72,3%, Планриз БТ - 65,3%.
Ефективними вщ чорноУ плямистосп на сорт чайно-гiбридних троянд Kardinal 85 Kordes Ымеччина (1985) були препарати:
ТриходермЫ БТ + Планриз БТ, ТриходермЫ БТ + Гаупсин БТ, ТриходермЫ БТ (в.с. Trichoderma viride,титр2*109 КУО/см3), Планриз БТ (в.с. Ps. fluorescens 5*109 КУО/см3), Трихопсин (Pseudomonas та Trichoderma 6*109 КУО/см3); групи витк троянди New Dawn Somerset Rose Nursery США (1930) e препарати Планриз БТ (в.с. Ps. fluorescens 5*109 КУО/см3), Трихопсин (Pseudomonas та Trichoderma 6*109 КУО/см3), ТриходермЫ БТ+Гаупсин БТ (1:1), Гаупсин БТ (в.с. Ps. aureofaciens 5*109 КУО/см3);
групи флорибунда Leonardo da Vinci Meilland (1993) e препарати Трихопсин (Pseudomonasта Trichoderma 6*109 КУО/см3), ТриходермЫ БТ+Планриз БТ (1:1);
групи англмсью троянди Abraham Darby Austin Великобритаыя (1985) e препарати ТриходермЫ БТ+Гаупсин БТ (1:1), Трихопсин (Pseudomonasта Trichoderma 6*109 КУО/см3), ТриходермЫ БТ+Планриз БТ (1:1).
References
Baker, K.F. (1948). The history, distribution and nomenclature of the Rose black spot fungus. Plant Dis. Rep., 32, 260-274. Beltjukova, K.G., Matyshevskaja, M.S., Kulikovskaja, M.D., Sidorenko, S.S. (1968). Metody issledovanija vozbuditelej rastenij. Kiev (in Russian).
Berezovskaya, O.L., Denisov, N.I. (2007). Bolezni i vrediteli sadovyh roz. Zashhita i karantin rastenij, 12, 22-24 (in Russian). Black, W.A. Byrne, D.H., Pemberton, H.B. (1994). Field study of black spot resistance in rose. HortScience, 29, 525. Bondarenko-Borisova, I.V. (2008). Zabolevanija rozy sadovoj gibridnoj (Rosa * hybrida hort.) v kollekcii Doneckogo botanicheskogo sada NAN Ukrainy i metody ih kontrolja. Promyshlennaja botanika, 8, 240-249 (in Russian).
Bowen, K.L., Behe, B.K., Guertal, E.A. (1996). Management key to controlling blackspot disease in roses. Highlights Agr. Res, 43(2), 5-6.
Disease Black spot. (2003). In: Encyclopaedia of rose science. R. Drewes-Alvarez, A.V. Roberts, T. Debener, S. Gudin (Eds.). Elsevier Academic Press Amsterdam.
Gorlanova, E.P., Tereshkin, A.V. (2014). Chernaja pjatnistost roz i mery borby s nej v uslovijah Nizhnego Povolzh'ja. Agrarnyj nauchnyj zhurnal. Estestvennye nauki, 10, 6-8 (in Russian).
Gorlenko, S.V., Panko, N.A., Podobnaja, N.A. (1984). Vrediteli i bolezni rozy. Minsk: Nauka i tehnika (in Russian).
Hessajon, D.G. (2004). Vse o rozah. Moscow: Kladez-Buks (in Russian).
Horst, R.K. (1983). Black spot. Compendium of Rose Diseases. APS Press. American Phytopathological Society, St. Paul, MN.
Hrzhanovskij, V.G. (1958). Rozy. Moscow: Sovetskaya nauka (in Russian).
Ignatyev, B.D. (1946). Shipovnik i ego ispol'zovanie. Novosibirsk (in Russian).
Judina, V.M., Prosjannikova, I.B. (2014). Ocenka fitosanitarnogo sostojanija rozarija Botanicheskogo sada Krymskogo federalnogo universiteta imeni V.I. Vernadskogo. Proceed. Int. Conf. Simferopol: V.I. Vernadskiy Crimean Federal University (in Russian).
Kavetska, T., Prystupa, I.V. (2009). Xvoroby roz v kolekciyi Zaporizkogo miskogo dytyachogo botanichnogo sadu. Proceed. Univ. Sc. Conf. "Aktualni problemy ta perspektyvy rozvytku pryrodnychyx nauk". Zaporizhzhya: Zaporizhzhya National University Press NU (in Ukrainian).
Khokhryakova, M.K. (1980). Ukazatel' vozbuditelej boleznej cvetochno-dekorativnyh rastenij. Leningrad (in Russian)
Kiraj, Z., Klement, Z., Shojmashi, F., Veresh, J. (1974). Metody fitopatologii. Moscow: Kolos (in Russian).
Kokovkin, R.Je. (1986). Razvitie i rasprostranenie chernoj pjatnistosti roz v uslovijah proizrastanija v Jestonskoj SSR. Voprosy dekorativnogo sadovodstva i landshaftovedenija. Tallin (in Russian).
Kozlova, V.I. (1974). Chjornaja pjatnistost' roz (Marssonina rosae Died) v Glavnom botanicheskom sadu. Zashhita rastenij ot vreditelej i boleznej. Moscow, Botanical Garden of USSR Academy of Sc. (in Russian).
Krezub, V.M., Kyryk, M.M., Pikovskyj, M.J. (2013). Osobly'vosti proyavu chornoyi plyamy'stosti na troyandax. Karantyn i zaxyst roslyn: naukovo-vyrobnychyj zhurnal, 12, 24-25 (in Ukrainian).
Krussman, G. (1974). Rosen, Rosen, Rosen. Berlin Flamburg, Parey.
Kulibaba, Ju.F., Primakovskaja, M.A. (1974). Metodicheskie ukazanija po vyjavleniju i uchetu boleznej cvetochnyh kultur. Moscow: Kolos (in Russian).
Leus, L. (2005). Resistance breeding for powdery mildew (Podosphaera pannosa) and black spot (Diplocarpon rosae) in roses. PhD. Thesis, Faculty of Bioscience Engineering, Ghent University.
Marchenko, A.B. (2015a). Geografija rasprostranenija Diplocarpon rosae F.A. Wolf (anamorf Marssonina rosae (Lib.) Died.). Proceed. Int. Conf. "Aktualnye voprosy sohranenija biologicheskogo raznoobrazija. Introdukcija rastenij". Ridder (in Russian).
Marchenko, A.B. (2015b). Fitopatogennyj kompleks vozbuditelej dekorativnyh kustarnikov roda Rosa L. Hortus bot., 10. (Available from http://hb.karelia.ru/journal/article.php?id=2661, Accessed on 20.03.2017, in Russian).
Marchenko, A.B. (2016). Vredonosnost', rasprostranenie osnovnyh patologij predstavitelej roda Rosa v uslovijah urbojekosistemy. Proceed. All-Russian Conf. "Monitoring i biologicheskie metody kontrolja vreditelej i patogenov drevesnyh rastenij: ot teorii k praktike". Krasnojarsk: ILSORLN (in Russian).
Misko, L.A. (1981a). Bolezni roz i sistema meroprijatij po bor'be s nimi. Proceed. Conf. "Jeffektivnost zashhity introducirov annyh rastenij ot vrednyh organizmov". Kiev: Naukova dumka (in Russian).
Misko, L.A. (1981 b). Rekomendacii po zashhite roz ot boleznej. Moscow: Nauka (in Russian).
Misko, L.A. (1986). Rozy. Bolezni i zashhitnye meroprijatija. Moscow: Nauka (in Russian).
Osnovnye metody fitopatologicheskih issledovanij. (1974). A.E. Chumakov (Ed.). Moscow: Kolos (in Russian).
Pajberdin, M.V. (1963). Shipovnik. Moscow: Goslesbumizdat (in Russian).
Persiel, F. (1992). Versuche zur Kombinationszuchtung gegen Mehltau und Sternrusstau. Gartenbau Mag. Jg, 7, 66-67.
Pidoplichko, N.M. (1977). Griby - parazity kul'turnyh rastenij (opredelitel). Griby sovershennye. Kiev: Naukova dumka (in Russian).
Pikovskij, M., Kirik, N., Krezub, V. (2011). Chernaja pjatnistost' roz. Ovoshhevodstvo: ukrainskij zhurnal dlja professional ov, 3, 66-67 (in Russian).
Procenko, E.P., Procenko, A.E. (1961). Kratkij atlas boleznej dekorativnyh rastenij. Moscow (in Russian).
Rolim, P.R.R., Toledo, A.C.D., Cardoso, R.M.G. (1990). Comparagäo de fungicidas para o controle de mancha preta (Diplocarpon rosae) e oidio (Sphaerotheca pannosa var. rosae) da roseira. Summa phytopathol, 16(3-4), 269-278.
Ruzaeva, I.V. (2007). Ustojchivost' sadovyh roz k boleznjam. Samarskaja Luka: Bulletin, 16, 1-2(19-20), 91-109 (in Russian).
Semenkova, I.G., Sokolova, J.S., (2003). Fitopatologija. Moscow: Publishing Center "Academy" (in Russian).
Semina, S.N., Klimenko, Z.K. (1986). Porazhaemost' introducirovannyh sortov roz boleznjami. Sbornik nauchnykh trudov Nikitskogo botanicheskogo sada, 99, 129-135 (in Russian).
Stancheva, J., Rosnev, B. (2005). Atlas boleznej sel'skohozjajstvennyh kul'tur. Bolezni dekorativnyh i lesnyh kul'tur. Moscow: PENSOFT (in Russian).
Trejvas, L.Ju. (2009). Bolezni i vrediteli roz. Moscow: ZAO Fiton Plus (in Russian).
Wojdyla, A.T. (2009). Influence of strobilurin compounds on the development of Diplocarpon rosae. Progress in plant protection. Inst. of plant protection, 49(1), 301-304.
Citation:
Marchenko, A.B. (2017). Environmentally safe drugs In leaf protection of Diplocarpon rosae F.A. Wolf (anamorph Marssonina rosae (Lib.) Died.) against the black maculatlon. Ukrainian Journal of Ecology, 7{2), 247-252. I Thk work Is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
