CC BY
19
УДК 632.25/.938:582.711.712 А. Б. МарЧвНКО
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри технологи в рослинництв1 та захисту рослин Бтоцерювського нацюнального аграрного уыверситету allafialko76@ukr.net
1МУНОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА КОЛЕКЦ1ЙНИХ
СОРТОЗРАЗК1В РОДУ ROSA L. ЗА У РАЖЕН НЯ SPHAEROTHECA PANNOSA LEV. VAR. ROSAE WORONICH В УМОВАХ ПРИРОДНОГО ФОНУ
Анотащя. У результатi /мунолопчноi оцшки сукупносл зразюв колекцп роду Rosa L. за ураження Sphaerotheca pannosa Lev. var. rosae Woronich в умовах природного фону за шкалою обл/юв встановили, що сортозразки розпод/лен/ за проявом слйкосл на /мунн/ (R) - 26,5 %, практично ст/йю (R+) - 47,1 %, середньоспйю (S/) - 19,2 %, сприйнятлив/ (S) - 7,2 %, при цьомудуже сприйнятливих (S+) не виявлено. Вид 'тено джерела пол/генно/ сг/йкосп щодо Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich ¡з групп чайно-пбридних троянд, витких, флорибунда, англшських троянд. Ключовг слова: Sphaerotheca pannosa Lev. var. rosae Woronich, сортозразки, Rosa L., пол/генна стшюсть, iмунолопчна оц'шка.
А. Б. Марченко
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент Белоцерковский национальный аграрный университет
ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА КОЛЛЕКЦИОННЫХ СОРТООБРАЗЦОВ РОДА ROSA L. ЗА ПОРАЖЕНИЯ SPHAEROTHECA PANNOSA LEV. VAR. ROSAE WORONICH В УСЛОВИЯХ ЕСТЕСТВЕННОГО ФОНА
Аннотация. В результате иммунологической оценки совокупности образцов коллекции рода Rosa L. по поражению Sphaerotheca pannosa Lev. var. rosae Woronich в условиях естественного фона согласно шкалы учетов установили, что сортообразцы распределены по проявлению устойчивости на иммунные (R) - 26,5 %, практически устойчивые (R+) -47,1 %, среднестойкие (S/) - 19,2 %, восприимчивы (S) - 7,2 %, при этом очень восприимчивых (S+) не выявлено. Выделены источники полигенной стойкости Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich из группы чайно-гибридных роз, вьющихся, флорибунда, английских роз.
Ключевые слова: Sphaerotheca pannosa Lev. var. rosae Woronich, сортообразцы, Rosa L., полигенная устойчивость, иммунологическая оценка.
А. В. Marchenko
PhD of Agricultural Sciences, Assistant Professor of the Chair of Crops Technology and Protection Bila Tserkva National Agrarian University
IMMUNOLOGICAL ESTIMATION OF THE COLLECTION SAMPLES GENUS OF THE ROSA L. IN THE CASE OF AFFECTION BY SPHAEROTHECA PANNOSA LEV. VAR. ROSAE WORONICH IN CONDITIONS OF A NATURAL BACKGROUND
Abstract. /Is a result of the immunological estimates of aggregate sample collection of genus Rosa L. by lesions of Sphaerotheca pannosa Lev. var. rosae Woronich in conditions of a natural background by a scale accounting, were found that samples of varieties was distributed by manifestation of stability by immune (R) - 26,5 %, practically resistant (R+) -47,1 %, medium resistant (S/) - 19,2 %, susceptible (S) - 7,2 %, but at this is very susceptible (S+J weren't found. By manifestation of resistance to powdery mildew, samples varieties are divided into sections of groups: tea-hybrid roses: on immune (R) - 22,5 %, practically resistant (R+) - 45 % medium resistant (S/) - 22,5 %, susceptible (S) - 10 %; climbing roses: on immune (R) - 23,3 %, practically resistant (R+) - 53,4 %, medium resistant (S/) - 23,3 %; floribunda roses: the immune (R) - 66,6 %, practically resistant (R+) - 33,4 %; english Roses: on immune (R) - 40,0 %, practically resistant (R+) - 40,0 %, medium resistant (S/) - 20,0 %.
In the researched collection, the practical significance for selection as a source of polygenic stability and for agroecology as a factor in the selection of highly-virulent pathotypes of fungus Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich has 50 % samples varieties of group hybrid-tea roses ('Black Lady', 'Black Baccara', 'Rose Gaujard', 'Russkaya krasavitsa', 'Zolotoi Yubilei', 'Paradise', 'Blue River', 'Flamingo', 'Monarch', 'Emmy', 'Janina', 'Pink Paradise', 'Blue Parfum', 'Nostalgie', 'Norita', 'Piroschka', 'Red Magic', 'White Romance', 'Princesse de Monaco', 'Red Star'), 57,2 % group of climbing roses ('Sedaja Dama', 'Super Hero', 'Wartburg', 'New Dawn', 'Flammentanz', 'Excelsa', 'Amethyste', 'American Pillar', 'Belosnezhka', 'Coral Dawn', 'Elegance', 'Pierre de Ronsard'), floribunda roses group ('Leonardo da Vinci', 'Aspirin Rose', 'Jubile du Prince de Monaco'), 80 % of the group of english roses ('Abraham Darby', 'Golden Celebration','Princess Alexandra of Kent', 'William Shakespeare'). For intensive development as for high- and as for low- virulent pathogens, that leads to the appearance of epiphytoties, which accelerate rate of formation and occurrence of aggressive races is contributing to of 50 % of the samples varieties of the group of tea-hybrid ('Julia Michel', 'Alexander', 'Dame de Coeur', 'Imperatrice Farah', 'Karen Blixen', 'Kardinal 85', 'Krymskaja noth', 'Roter Stern', 'Victor Borge', 'Augusta Luise', 'Black Magic', 'Peace', 'Double Delight', 'Glorious', 'Prima Ballerina', 'Lady Rose', 'Rose Giardino di Boboli', 'Valentino', 'Pink Intuition', 'Red Star ), 42,8 % of the samples of group of climbing roses ('New dreams', 'Polka Babochka', 'Dorothy Perkins', 'Devich'ji Grezy', 'Krasnyj Majak', 'Krymskije Zori', 'Polka', 'New Dawn', 'Rosarium Uetersen'), 20 % of group of english roses ('Jubilee Celebration').
Keywords: Sphaerotheca pannosa Lev. var. rosae Woronich, varieties samples, Rosa L., polygenic stability, immunological estimate.
№1, 2017 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
Постановка проблеми. Серед сучасного розмаптя декоративних культур в структур! озеленения представ-ники роду Rosa L. з родини Rosaceae Juss займають особ-ливе Micue. Сортозразки троянд широко використовують у декоративному садшництв1, промисловому кв1тникарств1, еффоолшному виробництв1, вп~амшнш промисловосп, тому вони мають значне економнне, соц1альне i полЬ функцюнальне значения [7, 12, 28]. Pifl Rosa L. включае близько 400 видш [27], бшьшють з яких мае спйюсть до хвороб i шюдникш, а св1товий сортимент троянд, створений на ochobí бореальних i субтрогнчних видш на сьогодш налнуе близько40тисяч сортш i форм, об'еднаних в 39 садових груп. Останш 200 рокш селекцЫ садових троянд була спрямована в основному на вдосконалення декоративних ознак i за пбридизаци використовувалися часпше míxcoptobí схрещування, внаслщок чого бшьшють сортш троянд втратила ¡муштет до хвороб, властивий дикорослим видам [10]. Серед великого асортименту е p¡3h¡ за ¡мунолопчними властивостями сорти [14]. Стш-KiCTb рослин до ¡нфекцш залежить вщ Тх спадкових влас-тивостей (фЫолопчних i 6¡ox¡m¡4hhx особливостей), вщ вщповщних реакцш на заражения, а також вщ умов, в яких вони розвиваються (температура, волопсть, осв1тле-hictb, мшеральне живлення та ¡н.) [1, 15-17, 21, 22].
Анал1з останнix дослщжень i публшацш. BiflO-MOCTÍ про спйюсть рослин роду Rosa L. до хвороб вщ-ображеш в роботах [5, 9, 15, 19, 20-24]. В УкраТш ¡нтродукцт та селекцт садових троянд були розпочат1 в HiKÍTCbKOMy боташчному саду (НБС) в 1812 р., а в 1955 р. розпочато роботу над створенням copTÍB садових троянд толерантних до найбшьш поширених грибних захворювань [11]. Борошниста роса - одна ¡з найбшьш поширених та шюдливих патологш троянд вщкритого та закритого грунту в р1зних географнних зонах, яка мае етф1тотний прояв [3, 8, 5, 16, 18, 25, 26]. Поширення та шюдливють борошнистоТ роси вщоме з III стол1ття нашоТ ери [2]. Збудником патологи е гриб Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich., який розвиваеться на bcíx надземних частинах рослини, але найбшьш сильно - на молодих паго-нах. Хвороба зумовлюе загальне ослабления рослин вна-слщок зменшення фотосинтезуючоТ поверхш (поява щшь-ного мщел1ального нальоту на листовому епщермю, скру-чування листя, передчаснеТхусихання),зниження декоративних якостей copTÍB [5, 15]. Стшю до борошнистоТ роси троянди ¡3 шюряними глянцевими листками [1], найбшьш сприйнятлив1 сорти з крупним лисгям, темнозабарвлеш сорти троянд [21].
До початку 1990-х pp. колекц1я Rosaxhybrida hört. Донецького боташчного саду HAH Украши (ДБС) включала бшьше 200 copTÍB. 1мунолопчну оцшку сортозразкш ко-лекци проводили Г.П. Радюнов та В.Т. Чорнобривець [18], I.B. Бондаренко-Борисова [3]. У результат! ¡мунолопчноТ оцшки колекцшних зразкш Rosaxhybrida hört, в умовах Донецького боташчного саду встановлено, спйюсть щодо Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich. проявили групи вит-ких великокв1ткових, плетистих i напшплетистих троянд. Серед чай но-пбридн ихтроянд, представл ених 30 сортами, до категори ¡мунних i стшких в1днесен1 11 copTÍB ('Cannes Festival',' Diorama', 'Fragrant Gold','Grand Mogul', 'Red Success','Uncle Walter' та ¡н.). Найбшьш сприйнятлив1 до борошнистоТ роси таю сорти як 'Angelique',' Madeion', 'Osirja', 'Яз^илз^групачайно-пбридних),' Shocking Blue' (група флорибунда). KpiM того, поршняно високим ¡ндек-сом поширення хвороби (що не завжди супроводжува-лося високим ¡ндексом Tí ¡нтенсивност1), вищим за 50 %, характеризуються сорти 'Klaus Stortebeker',' Mainzer Fastnacht', 'Norita' (чайно-пбридш), 'Frau Karl Druschki' (ремонтантш), 'Cyclamen', 'Komsomolsky Ogonejk'(флорибунда), 'American Pillar', ' Wartburg'(bhtkí), 'Simpathie' (група Кордеса) [3]. Отримаш результати в цшому збЬ гаються з результатами сортовипробування садових троянд на територи ДонецькоТ област1, отриманими Г.П. Радюновим та В.Т. Чорнобривець [18].
Мета статп. Провести на природному ¡нфекцшному
фон1 оц1нку стшкосп сортозразк1в представник1в роду Rosa L. щодо Sphaerotheca pannosa Lev. var. rosae Woronich.
Методика дослщження. Оцшку пол1генноТ ctíííkoctí сортозразк1в роду Rosa L. проводили в умовах приватних розсадниюв КиТвськоТ област1 («Едем Флора» м. Бша Церква, «Роза» с. Самгородок Сквирський район). За перюд проведения дослщжень 2010-2015 pp. природу стшкосп сортозразюв роду Rosa L. до Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich вивчали на 69 сортах з 4 груп, а саме чайно-пбридна троянда - 40 зразюв (58 % вщ загальноТ кшькосп), bhtkí - 21 зразок (30,5 %), англ1йська - 5 (7,3 %), флорибунда - 3 (4,2 %). Визначення ст1йкост1 колекцшного матер1алу до хвороб проводили методами в1зуальних оц1нок ураження рослин на природному фош в nepiofl вегетаци в динам1ц1 онтогенезу рослин за бальною шкалою [13].
Облки ураження патолопями проводили ¡з розрахун-ком ф1топатолопчних показник1в: поширен1сть хвороби (Р, %), середньозважений бал ураження (Вх), ступшь розвитку хвороби (С, %). Поширення (Р) патологй' в агробюценоз1 сортозразк1в роду Rosa L. визначали за показником кшькосп хворих рослин для кожного зразка у BiflcOTKOBOMy стввщношенш до загальноТ кшькосп за формулою: Р = п ж 100 / N, де N - загальна кшьюсть облкових рослин; п - кшьюсть уражених рослин. 1нтен-chbhictb розвитку або ступшь ураження (С) хвороби -яюсний показник захворювання, що характеризуе ступшь ураження рослини. Для Tí визначення використовують балов1 шкали ¡з зазначенням (у %) ураженого органа рослини та обчислюють за формулою: С = I (л х s) 100 / N d, де I (л X в) - сума добутку кшькосп рослин (л) уражених з однаковим ступеней у одному бал1 (б) на вщповщний бал ураження; d - найвищий бал шкали облку. Для поршняльноТ оцшки зразюв обчислювали також середньозважений бал ураження (Вх) за формулою: Вх = Х(л X в)! N, де Х(л х в) - сума добутку кшькосп уражених рослин (л) на вщповщний бал ураження (б); N - загальна кшьюсть облкових рослин. Математичну обробку цифрових результате дослщжень зд1йснювали з викорисганням загальноприйнятих статистичних методш [4, 6] ¡з засгосуванням спец1ал1зованого комп'ютерного пакету програм EXCEL. Характеристику ршня ст1йкост1 колекц1йних сортозразкш роду Rosa L. проводили за шкалою, наведено!' в таблиц! 1.
3 метою визначення й добору сортозразкш з полненною стшюстю для селекцита ¡ндивщуальних характеристик стшкосп сортозразкш роду Rosa L. ми провели ряд розрахункш, а саме стабшьшсть прояву ознаки стшкосп та адаптивну здатшсть зразкш визначали за схемою ста-тистичноТобробки даних, використовуючи наступи i статис-тичж показники: середньор1чний cryniHb ураження (X±Sx), який характеризуе умовний центр нормального розподшу ознаки ураження по роках; ¡нтервал м1н1маль-ного i максимального ураження (Lim Xmin max); коефМент вар1ацй' (V±Sx), який дозволяе проанал1зувати cryniHb м1нливост1 ознаки ураження; коефщгёнт агроном1чноТ стаб1льност1 (As), що характеризуе стабшьшсть ознаки стшкосп, який доповнюе коефМент вар1аци до 100 %, але його можна обраховувати незалежно вщ цього коеф1ц1ента.
КоефМент стаб1льност1 ознаки ст1йкост1 визначали за формулою: As = 100 - (S/X), де S - стандартне вщхилен-ня; X - середньорнний ступшь ураження; As - коефМент стабшьносп прояву сортовоТ ознаки ст1йкост1, %.
За результатами багаторнних оц1нок зразки класифЬ кували у п'яти трупахст1йкост1 зпдноз наступною шкалою, у балах або вщсотках середньорнного ураження: 0 -i му н н i ; I - практично стшю (Вх = 0,1-1,0; х = 0,1-25 %); II - слабкосприйнятлив1 (Вх=2,1-3,0; х=25,1-50,0 %); Ш-середньосприйнятлив1(Вх= 2,1-3,0; х = 50,1-75,0%); IV - сприйнятлив1 (Вх > 3,1; х > 75,1 %).
Остаточний анал1з р1вня i стаб1льност1 проводили за до-помогою показникш ураження Lim Xmax, коеф1ц1ента агро-
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАГ1ЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
96
Таблиця 1
Шкала оцшювання р1вня стшкосп сортозразюв роду Rosa L.
Шкала обл1ку Характеристика ctíííkoctí за:
бал % балом типом реакцм ступеней
0 0 9 resistance (R) ¡MyHHi I (+3ox) - частка PI
1,0 0,1-15,0 7 moderately resistance (R+) практично стшю II (+2ox) - частка P2
2,0 15,1-35,0 5 moderately susceptible (S/) середньостшю III (±ox) - частка РЗ
3,0 35,1-50,0 3 susceptible (S) сприйнятлив1 IV (-2ох) - частка Р4
4,0 >50,1 1 highly susceptible (S+) дуже сприйнятлив1 V (-Зох) - частка Р5
H0MÍ4H0Í стабтьносп As та ¡ндекав р1вня ctíííkoctí вщпо-вщно до узагальнюючоТ шкали: високостшю - ознаки ураження вщсутш; практично стшю (Lim Xmax < 25,0 %; As >60,0 %, ¡ндекс 9 i 7); слабкосприйнятлив1 (Lim Xmax < 25,1-37,5 %; As >60,1 %, ¡ндекс 9, 7 i 5); сприйнятлив1 (Lim Xmax < 25,1-37,5 %; As >40,0 %, ¡ндекс 9 i 7); середньосприйнятлив1 (Lim Xmax < 37,6-63,5 %; As > 40,0 %, ¡ндекс 9, 7 i 5). Стабтьна практична стшюсть, або сприйнятлив1сть характеризуеться ¡ндексом 9 ¡ 7, а умовна - 5, 3 та 1. У дослщженнях ми визначили високо-та практично стшю зразки. Р1вень стабтьносп стшкосп або сприйнятливосп вщображае ¡ндекс, зпдно 3i шкалою: 9 - дуже високий р1вень стабтьносп ознаки стшкосп (As >80,1 %); 7 - високий (As = 60,1-80,0 %); 5 - середнш (As = 40,1-60,0 %); 3 - низький (As = 20,1-40,0 %); 1 - дуже низький (As < 20,0 %). Стабтьний прояв ознаки стшкосп характеризуеться ¡ндексом 9 i 7, а умовний - 5, 3 та 1.
Основы результати доел¡дження. У результата фп~о-сан1тарного мошторингу колекцшних сортозразюв роду Rosa L. встановили, що група чайно-пбридноТ троянди мала ураження борошнистою росою в межах 11,6 % за середньозваженого балу 0,8, витю - 8,5 % та 0,86, англшська - 2,3 % та 0,8, флорибунда - 6,3 % та 0,52, вщповщно. За результатами ¡мунолопчноТ оцшки сукупносп зразюв колекцм' роду Rosa L. за ураження Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich в умовах природного фону за шкалою облшв розподтеш за проявом стшкосп на ¡мунш (R) - 26,5 %, практично стшю (R+) - 47,1 %, середньостшю (S/) - 19,2 %, сприйнятлив1 (S) - 7,2 %, при цьому дуже сприйнятливих (S+) не виявлено. За проявом стшкосп щодо ураження борошнистою росою роз-подт по трупах вщбуваеться так: чайно-пбридш троянди подтяються на ¡мунш (R) - 13,3 %, практично стшю (R+) -26,5 %, середньостшю (S/) - 13,3 %, сприйнятлив1 (S) -5,9 %; витю - (R) - 7,4 %, (R+) - 16,2 %, (S/) - 4,4 %, (S) - 1,5 %; англшська - (R) - 4,5 %, (R+) - 2,9 %; флорибунда - (R) - 1,5 %, (R+) - 1,5 %, (S/) - 1,5 %, до загальноТ к1лькост1 дослщжуваних сортозразюв (рис. 1).
За роки дослщжень у результат! (¿¡топатолопчно-го мошторингу, сортозразки групи чайно-пбридна тро-янда мали середньор1чний ступ1нь ураження Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich - 11,6 % (0-36,07 %), середньо-
зважений бал ураження - 0,81 (0-2,2). За результатами ¡мунолопчноТ оцшки у po3pi3i групи чайно-пбридноТ троянди сукупносп зразюв колекцм розподтеш за проявом стшкосп на: ¡мунш (R) - 22,5 %, практично стшю (R+) - 45 %, середньостшю (S/) - 22,5 %, сприйнятлив1 (S) - 10 %, дуже сприйнятлив1 (S+) - не виявлено.
Група стшкосп Нмунш з типом реакци (R) представлена зразками 'Black Lady', \Black Baccara'Rose Gaujard', 'Russkaya krasavitsa', 'Zolotoi Yubilei', 'Paradise Weeks', 'Blue River', 'Flamingo'. За роки дослщжень u,\ зразки не мали прояву уражень борошнистою росою на природному фош, ¡ндекс агрономнноТ стабтьносп становить 9-As>80,l %, що евщчить про дуже високий р1вень ознаки стшкосп. Група стшкосп Ii-практично стшю з типом реакцп (R+) представлена сортозразками 'Alexander', 'Dame de Coeur', 4mреratrice Farah', 'Janina', 'Julia', 'Karen Blixen', 'Kardinal 85', 'Krymskaja noth', 'Monarch', \Roter Stern', 'Victor Borge', 'Blue Parfum', 'Emmy', 'Augusta Luise', 'Pink Paradise', 'Peace', 'Black Magic', 'Double Delight', 'Nostalgie'. За роки доелiджень ступшь ураження цих зразюв був у межах вщ 2,6 до 14,2 % та середньозважений бал - в¡д 0,1 до 1,0. Обраховуючи коефщгёнт агрономнноТ стабтьносп (As), що характеризуе стаб1льн1сть ознаки стшкосп встановили, дуже високий ртень (9-As>80,l %) мають сортозразки 'Monarch', 'Emmy') високий (7-As = 60,180,0 %) - 'Janina', 'Pink Paradise', 'Blue Parfum', 'Nostalgie'-, середнш (5-As = 40,1-60,0 %) - 'Julia'-, низький (3-As = 20,1-40,0 %) - 'Alexander', 'Dame de Coeur', 'Imperatrice Farah', 'Karen Blixen', 'Kardinal 85', 'Krymskaja noth',' Roter Stern', 'Victor Borge', 'Augusta Luise', 'Black Magic'-, дуже низький ^-As < 20,0 %) - 'Peace', 'Double Delight'. Таким чином, серед дослщжуваних зразюв колекцм роду Rosa L. практичне значения для селекци як джерела пол1генноТ стшкосп мють сортозразки 'Monarch', 'Emmy', 'Janina', 'Pink Paradise', 'Blue Parfum', 'Nostalgie'. Група стшкосп Ш-середньостшю з типом реакцм (S/) представлена сортозразками 'Glorious', 'Norita', 'Piroschka', 'Princesse de Monaco', 'Prima Ballerina', 'Red Magic', 'Red Star', 'White Romance'. За роки дослщжень ступшь ураження цих зразюв був у межах в\д 19,7 до 36,5 % та середньозважений бал - в¡д 1,02 до 1,7. Обраховуючи коефщгёнт агрономЫноТ стабтьносп (As), що характе-
susceptible (S)
pœssasixps! moderately susceptible (S/) ^чхчл
moderately resistance (R+) л\\\\\\\\\\\\\\
resistance (R)
10
15
20
25
30
s флорибунда й англшська v bhtkí % чaйнo-гiбpиднa троянда
Рис. 1. Розподш сортозразюв роду Rosa L. за типом реакцм стшкост1 до Sphaerotheca pannosa Lev. var. rosae Woronich.
В1СНИКУМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ С АД1В H И ЦТВ А
97
ризуе стабшьшсть ознаки стшкосп встановили, дуже високий р1вень (9-As>80,l %) мають сортозразки 'Norita', 'Piroschka', 'Red Magic', 'White Romance'-, високий (7-As = 60,1-80,0 %) - 'Princesse de Monaco', 'Red Star'-, середнш (5-As = 40,1-60,0 %) - 'Glorious', 'Prima Ballerina'. Таким чином, серед дослщжуваних зразюв колекци роду Rosa L. практичне значения для селекцп як джерела пол1генноТ стшкосп мають сортозразки 'Norita', 'Piroschka', 'Red Magic', 'White Romance', 'Princesse de Monaco', 'Red Star'. Група стшкосп 1\/-сприйнятлив1 з типом реакци (S) представлена сортозразками 'Lady Rose', 'Rose Giardino di Boboli', 'Valentino', 'Pink Intuition'. За роки дослщжень ступшь ураження цих зразкш був у межах вщ 28,7 до
36.07 % та середньозважений бал - вщ 1,2 до 1,7. Обраховуючи коефМент агрономнноТ стабшьносп (As), що характеризуе стабшьшсть ознаки стшкосп встановили, що Bei зразки uie'i групи мають високий ршень стшкосп (7-As = 60,1-80,0 %) - 'Rose Giardino di Boboli', 'Lady Rose', 'Pink Intuition', 'Valentino'.
У результат проведених дослщжень щоршно вияв-ляли генетичну неоднорщшсть колекцшного матер1алу роду Rosa L. за ураженням Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich в умовах природного фону. Статистичний анал1з результате ф1топатолопчних облшв показав, що популяцт зразкш колекци троянд на 58 % складаеться ¡з однорщних та на 42 % - гетерогенних популяцш за показником стшкосп щодо борошнистоТ роси в умовах природного фону. При цьому популяци зразкш колекци групи чайно-пбридноТ троянди на 31,9 %, вщ загальноТ кшькосп зразкш серед доел¡джуваних, складаеться ¡з однорщних та на 68,1 % - гетерогенних популяцш за показником стшкосп щодо борошнистоТ роси в умовах природного фону. Ампл1туда мшливосп ураження за роки дослщжень доводить, що у rpyni чайно-пбридних троянд 55 % популяци сортозразкш, вщ загальноТ кшькосп зразкш у rpyni, е однорщш за показником стшкосп (Va < 33,0 %) щодо ураження Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich., а саме 'Black Lady' (Va - 0,0 %; As - 100,0 %), 'Black Baccara' (Va - 0,0 %; As - 100,0 %), 'Rose Gaujard' (Va -0,0 %; As - 100,0 %), 'Russkaya krasavitsa' (Va - 0,0 %; As - 100,0 %), 'Zolotoi Yubilei'(Va - 0,0 %; As - 100,0 %), 'Paradise Weeks' (Va - 0,0 %; As - 100,0 %), 'Blue River Kordes'(Va - 0,0 %; As - 100,0 %), 'Flamingo'(Va - 0,0 %; As - 100,0 %), 'Pink Paradise'(Va - 25,5 %; As - 74,5 %), 'Janina'(Va-32,8 %; As - 67,2 %), 'LadyRose'(Va-28,2 %; As - 71,8 %), 'Monarch'(Va - 14,2 %; As - 85,8 %),'Norita' (Va - 15,3 %; As - 84,7 %), 'Piroschka' (Va - 18,2 %; As - 81,8 %), 'Red Magic' (Va - 25,4 %; As - 74,6 %), 'Red Star' (Va - 28,7 %; As - 71,3 %), 'Rose Giardino di Boboli' (Va - 30,3 %; As - 69,7 %), 'Valentino' (Va - 20,6 %; As - 79,4 %), ' White Romance'(Va - 19,3 %; As - 80,7 %), 'Blue Parfum' (Va - 30,8 %; As - 69,2 %), 'Emmy' (Va -
18.8 %; As - 81,2 %).
У rpyni чайно-пбридних троянд, 45 % популяци сортозразкш, вщ загальноТ кшькосп зразкш е гетерогенш за проявом стшкосп до борошнистоТ роси (Va >33,0 %), а саме зразки 'Pink Intuition' (Va - 37,7 %; As - 62,3 %), 'Augusta Luise' (Va - 77,3 %; As - 22,7 %), 'Alexander' (Va- 76,9 %; As - 23,1 %), 'Damede Coeur' (Va - 68,8 %; As - 31,2 %), 'Glorious' (Va - 43,2 %; As - 56,8 %), 'ImperatriceFarah'(Va- 75 %; As - 25 %), 'Julia'(Va-60 %; As - 40 %), 'Karen Blixen'(Va - 68 %; As - 32 %),'Kardinal 85'(Va-68,8 %; As - 31,2 %), 'Krymskaja noth'(Va - 67 %; As - 33,0 %), 'Princesse de Monaco' (Va - 36,5 %; As - 63,5 %), 'Pr/ma Ballerina' (Va - 42,1 %; As - 57,9 %), 'Roter Stern' (Va - 62,6 %; As - 37,4 %), V/ctor Borge' (Va - 75,1 %; As - 24,9 %), 'Peace' (Va - 80,7 %; As -19,3 %), 'Black Magic'(Va - 78,6 %; As - 21,4 %), 'Double Delight'(Va-80,9 %; As - 19,1 %), 'Nostalgie'(Va-36,7 %; As - 63,3 %).
За роки дослщжень у результат ф1топатолопчного MOHiTOpHHry, сортозразки групи витю троянди мали середньорнний CTyniHb ураження Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich 8,5 % (0-34,3 %), середньозважений бал
ураження - 0,6 (0,8-1,8). За результатами ¡мунолопчноТ оцшки у po3pi3i групи BHTKi троянди сукупносп зразкш колекци розподшеш за проявом стшкосп на: ¡мунш (R) -
23.3 %, практично стшю (R+) - 53,4 %, середньостшю (S/) - 23,3 %, сприйнятлив1 (S), дуже сприйнятлив1 (S+) - не виявлено. Група стшкосп 1Чмунш з типом реакци (R) представлена зразками 'Sedaja Dama', 'Super Него', 'Wartburg', 'Flammentanz'. За роки дослщжень 4i зразки не мали прояву уражень борошнистою росою на природному фош, ¡ндекс агрономнноТ стабшьносп становить 9-As>80,l %, що евщчить про дуже високий ршень ознаки стшкосп. Група стшкосп Ii-практично стшю з типом реакци (R+) представлена сортозразками 'Amethyste', 'Dorothy Perkins', 'Devich'ji Grezy', 'Excelsa', 'Krasnyj Majak', 'Krymskije Zori', 'New Dawn', 'New dreams', 'Polka Babochka', 'Polka', 'Rosarium Uetersen'. За роки дослщжень CTyniHb ураження цих зразкш був у межах вщ 2,75 до 9,2 % та середньозважений бал - вщ 0,2 до 0,83. Обраховуючи коефМент агрономнноТ стабшьносп (As) встановили, що дуже високий ршень стабшьносп ознаки стшкосп (9-As>80,l %) мае сортозразок 'Excelsa'-, високий (7-As = 60,1-80,0 %) - 'Amethyste'-, середнш (5-As = 40,1-60,0 %) - 'New dreams', 'Polka Babochka'-, низький (3-As = 20,1-40,0 %) - 'Dorothy Perkins', 'Devich'ji Grezy', 'Krasnyj Majak', 'Krymskije Zori', 'Polka'-, дуже низький ('-As < 20,0 %) - 'New Dawn', 'Rosarium Uetersen'. Група стшкосп Ш-середньостшю з типом реакци (S/) представлена сортозразками 'American Pillar', 'Belosnezhka', 'Coral Dawn', 'Elegance', 'Elfe', 'Pierre de Ronsard'. За роки дослщжень ступшь ураження цихзразкш був у межах вщ 15,7 до 34,3 % та середньозважений бал - вщ 1,2 до 1,8. Обраховуючи коефМент агрономшноТ стабшьносп (As), встановили, що Bei сортозразки мають високий ршень ознаки стшкосп (7-As = 60,1-80,0 %).
У результат проведених дослщжень щорнно виявляли генетичну неоднорщшсть колекцшного матер1алу роду Rosa L. групи витких троянд за ураженням Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich в умовах природного фону. При цьому популяци зразкш колекци групи витких троянд на 14,5 %, вщ загальноТ кшькосп зразкш серед дослщжуваних, складаеться ¡з однорщних та на 15,9 % -гетерогенних популяцш за показником стшкосп щодо борошнистоТ роси в умовах природного фону. Ампл1туда мшливосп ураження за роки дослщжень доводить, що у rpyni витких троянд 47,6 % популяци сортозразкш, вщ загальноТ кшькосп зразкш у rpyni, е однорщш за показником стшкосп (Va < 33,0 %) щодо ураження Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich., а саме 'American Pillar' (Va- 21,0 %; As - 79,0 %), 'CoralDawn'(Va- 19,9 %; As -80,1 %), 'Elegance' (Va - 20,6 %; As - 79,4 %), 'Excelsa' (Va - 7,3 %; As - 92,7 %), 'Sedaja Dama' (Va - 0,0 %; As - 100,0 %), 'Super Hero' (Va - 0,0 %; As - 100,0 %), ' Wartburg' (Va - 0,0 %; As - 100,0 %), 'New Dawn' (Va -0,0 %; As - 100,0 %), 'Flammentanz' (Va - 0,0 %; As -100,0 %), 'Pierre de Ronsard' (Va - 28,7 %; As - 71,3 %).
52.4 % популяци сортозразкш, вщ загальноТ кшькосп зразкш у rpyni витких троянд, е гетерогенш за проявом стшкосп до борошнистоТ роси (Va >33,0 %), а саме зразки 'Amethyste'(Va - 34,8 %; As - 65,2 %), 'Belosnezhka' (Va-37,4 %; As - 62,6 %), 'Dorothy Perkins' (Va - 71 %; As -29 %), 'Devichji Grezy' (Va - 70 %; As -30 %), 'Krasnyj Majak' (Va - 71,8 %; As - 28,2 %), 'Krymskije Zori' (Va -77,6 %; As - 22,4 %), 'New Dawn' (Va - 97,9 %; As -2,1 %), 'New dreams' (Va - 42,7 %; As - 57,3 %), 'Polka Babochka' (Va - 42,6 %; As - 57,4 %), 'Polka' (Va -77,4 %; As - 22,6 %), 'Rosarium Uetersen' (Va - 82,8 %; As - 17,2 %).
За роки дослщжень у результат ф1топатолопчного MOHiTOpHHry, сортозразки групи троянди флорибунда мали середньорнний CTyniHb ураження Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich 2,3 (0-7,0 %), середньозважений бал ураження - 0,2 (0,0-0,64). За результатами ¡мунолопчноТ оцшки у po3pi3i групи троянди флорибунда сукупносп зразкш колекци розподшеш за проявом стшкосп на:
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
98
¡MyHHi (R) - 66,6 %, практично стшю (R+) - 33,4 %, середньостшю (S/), сприйнятлив1 (S), дуже сприйнятлив1 (S+) - не виявлено. Група ctíííkoctí Нмунш з типом реакцм (R) представлена зразками 'Leonardo da Vinci', 'Aspirín Rose'. За роки дослщжень u¡ зразки не мали прояву уражень борошнистою росою на природному фош, ¡ндекс агрономнноТ стабтьносп становить 9-As>80,l %, що свщчить про дуже високий ршень ознаки стшкосп. Група стшкосп П-практично ctíCíkí з типом реакцм (R+) представлена сортозразком 'Jubile du Prince de Monaco'. За роки дослщжень ступшь ураження цього зразка був у межах вщ 5,0 до 9,0 % та середньозважений бал - вщ 0,64 до 1,0. Цей зразок мае високий ршень стабтьшсть ознаки стшкосп (7-As = 60,1-80,0 %).
У результат! проведених дослщжень щорнно виявляли генетичну неоднорщшсть колекцшного матер1алу роду Rosa L. групи троянди флорибунда за ураженням Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich в умовах природного фону. При цьому популяцм зразюв колекцм групи троянди флорибунда на 3 %, вщ загальноТ юлькосп зразюв серед доел¡джуваних, складаеться ¡з однорщних та на 1,5 % -гетерогенних популяцш за показником стшкосп щодо борошнистоТ роси в умовах природного фону. Ампл1туда мшливосл ураження за роки дослщжень доводить, що у rpyni троянд флорибунда 66,6 % популяцм сортозразюв, в1д загальноТ юлькосп зразюв у rpyni, е однорщш за показником стшкосп (Va < 33,0 %) щодо ураження Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich., а саме 'Leonardo da Vinci', 'Aspirín Rose' та 33,4 % популяцм сортозразюв e гетерогенш за проявом стшкосп до борошнистоТ роси (Va >33,0 %), а саме зразок 'Jubile du Prince de Monaco'.
За роки дослщжень у результат фтопатолопчного мошторингу, сортозразки групи англшеью троянди мали середньорнний ступшь ураження Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich 6,3 % (0-15,7 %), середньозважений бал ураження - 0,5 (0-1,2). За результатами ¡мунолопчноТ оцшки у po3p¡3¡ групи англшеью троянди сукупносп зразюв колекцм розподтеш за проявом стшкосп на: ¡MyHHi (R) - 40,0 %, практично стшю (R+) - 40,0 %, середньостшю (S/) - 20,0 %, сприйнятлив1 (S), дуже сприйнятлив1 (S+) - не виявлено. Група стшкосп Нмунш з типом реакцм (R) представлена зразками 'Abraham Darby', 'Golden Celebration'. За роки дослщжень ц1 зразки не мали прояву уражень борошнистою росою на природному фош, ¡ндекс агрономнноТ стабтьносп становить 9-As>80,l %, що евщчить про дуже високий ршень ознаки стшкосп. Група стшкосп П-практично стшю з типом реакцм (R+) представлена сортозразками 'Jubilee Celebration', 'Princess Alexandra of Kent'. За роки дослщжень cryniHb ураження цих зразюв був у межах в1д 0 до 15 % та середньозважений бал - вщ 0,0 до 1,0. Обраховуючи коефщгёнт агрономшноТ стабтьносп (As) встановили, що високий ршень стабтьшсть ознаки стшкосл (7-As = 60,1-80,0 %) мае 'Princess Alexandra of Kent'-, низький (3-As = 20,1-40,0 %) - 'Jubilee Celebration'. Група стшкосп III-середньостшю з типом реакцм (S/) представлена сортозразком 'William Shakespeare 2000'. За роки дослщжень ступшь ураження був у межах вщ 10 до 20,0 % та середньозважений бал - вщ 0,64 до 1,5. Сортозразок мае високий ршень ознаки стшкосл (7-As = 60,1-80,0 %).
У результат! проведених доел ¡джень щорнно виявляли генетичну неоднорщшеть колекцшного матер1алу роду Rosa L. групи англшеью троянди за ураженням Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich в умовах природного фону. При цьому популяцм зразюв колекцм групи англшеью троянди на 5,8 %, вщ загальноТ юлькосп зразюв серед доел ¡джува них, складаеться ¡з однорщних та на 1,5 % -гетерогенних популяцш за показником стшкосп щодо борошнистоТ роси в умовах природного фону. Ампл1туда мшливосл ураження за роки дослщжень доводить, що у rpyni англшеью троянди 80,0 % популяцм сортозразюв, в1д загальноТ юлькосп зразюв у rpyni, е однорщш за показником стшкосп (Va < 33,0 %) щодо ураження Sp.
pannosa Lev. var. rosae Woronich., а саме 'Abraham Darby' (Va- 0,0 %; As- 100,0 %), 'Golden Celebration'(Va-0,0 %; As - 100,0 %), 'Princess Alexandra of Kent' (Va - 25,7 %; As - 74,3 %), 'William Shakespeare 2000' (Va - 28,7 %; As - 71,3 %). 20 % популяцм сортозразюв, Bifl загальноТ юлькосп зразюв у rpyni англшеью троянди, е гетерогенш за проявом стшкосп до борошнистоТ роси (Va>33,0 %), а саме зразок 'Jubilee Celebration' (Va - 67,0 %; As - 33,0 %).
Таким чином, у результат ¡мунолопчноТ оцшки сукупносп зразюв колекцм роду Rosa L. за ураження Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich в умовах природного фону за шкалою облшв встановили, що сортозразки розподтеш за проявом стшкосп на ¡мунш (R) - 26,5 %, практично стшю (R+) - 47,1 %, середньостшю (S/) -
19.2 %, сприйнятлив1 (S) - 7,2 %, при цьому дуже сприйнятливих (S+) не виявлено. За проявом стшкосп до борошнистоТ роси сортозразки розподтеш в po3pi3i груп: чайно-пбридних троянд: на ¡мунш (R) - 22,5 %, практично стшю (R+) - 45 %, середньостшю (S/) - 22,5 %, сприйнятлив1 (S) - 10 %; витю троянди: на ¡MyHHi (R) -
23.3 %, практично стшю (R+) - 53,4 %, середньостшю (S/) - 23,3 %; троянд флорибунда : на ¡MyHHi (R) - 66,6 %, практично стшю (R+) - 33,4 %; англшеью троянди: на ¡MyHHi (R) - 40,0 %, практично стшю (R+) - 40,0 %, середньостшю (S/) - 20,0 %.
У дослщжуванш колекцм практичне значения для селекцм як джерела пол1генноТ стшкосл i для агроекологм як фактор добору високовфулентних патотитв гриба Sp. pannosa Lev. var. rosae Woronich мають 50 % сортозразюв групи чайно-пбридних троянд {'Black Lady', 'Black Baccara', 'Rose Gaujard', 'Russkaya krasavitsa', 'Zolotoi Yubilei', 'Paradise', 'Blue River', 'Flamingo', 'Monarch', 'Emmy', 'Janina', 'Pink Paradise', 'Blue Parfum', 'Nostalgie', 'Norita', 'Piroschka', 'RedMagic', 'White Romance', 'Princesse de Monaco', 'Red Star'), 57,2 % групи витких троянд ÇSedaja Dama', 'Super Hero', 'Wartburg', 'New Dawn', 'Flammentanz', 'Excelsa', 'Amethyste', 'American Pillar', 'Belosnezhka', 'Coral Dawn', 'Elegance', 'Pierre de Ronsard'), групи троянд флорибунда ('Leonardo da Vinci', 'Aspirin Rose', 'Jubile du Prince de Monaco'), 80 % групи англшських троянд ('Abraham Darby', 'Golden Celebration', 'Princess Alexandra of Kent', 'William Shakespeare'). 1нтенсивному розвитку як високо- так i низьковфулентних патогешв, що призводить до виникнення епфтотш, яю пщвищують швидюсть формування та виникнення агресивних рас сприяють 50 % сортозразюв групи чайно-пбридних ('Julia', 'Alexander', 'Dame de Coeur', 'Impératrice Farah', 'Karen Blixen', 'Kardinal 85', 'Krymskaja noth', 'Roter Stern', 'Victor Borge', 'Augusta Luise', 'Black Magic', 'Peace', 'Double Delight', 'Glorious', 'Prima Ballerina', 'Lady Rose', 'Rose Giardino di Boboli', 'Valentino', 'Pink Intuition', 'Red Star'), 42,8 % сортозразюв групи витких троянд ('New dreams', 'Polka Babochka', 'Dorothy Perkins', 'Devich'ji Grezy', 'Krasnyj Majak', 'Krymskije Zori', 'Polka', 'New Dawn', 'Rosarium Uetersen'), 20 % групи англшських троянд ('Jubilee Celebration').
Лп-ература
1. Анпилогова В.А. Болезни роз и меры борьбы с ними: методические рекомендации / В.А. Анпилогова. - Киев: Наукова думка, 1976. - 11 с.
2. Белосельская З.Г. Вредители и болезни цветочных и оранжерейных растений/ З.Г. Белосельская, А.Д. Сильверстов. - М.-Л.: Сельхозгиз, 1953. -207 с.
3. Бондаренко-Борисова И. В. Заболевания розы садовой гибридной (Rosa х hybrida hort.) в коллекции Донецкого ботанического сада НАН Украины и методы их контроля / И. В. Бондаренко-Борисова // Промышленная ботаника. - 2008. - Вып. 8. - С. 240-249.
4. Боровиков В. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере / В. Боровиков. - СПб.: Питер, 2001. - 656 с.
5. Горленко C.B. Вредители и болезни розы /C.B. Горленко, Н.А. Панько, Н.А. Подобная. - Минск: Наука и техника, 1984. - 128 с.
6. Зайцев Г.Н. Математическая статистика в экспериментальной ботанике / Г.Н. Зайцев. - М.: Наука, 1984. - 424 с.
7. Игнатьев Б.Д. Шиповник и его использование / Б.Д. Игнатьев; под ред. проф. Ф.В. Церевитинова. - Новосибирск, 1946. -320 с.
8. Исследование заболеваемости мучнистой росой роз в защищенном грунте Донецкого ботанического сада НАН Украины / И.В. Бондаренко-Борисо-ва, Н.Ф. Довбыш, Н.Г. Малина и др. // Промышленная ботаника. - 2004. -Вып. 4. - С. 100-105.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
99
9. Клименко B.H. О создании исходного материала, устойчивого к мучнистой росе и ржавчине при селекции садовых роз / В. Н. Клименко, 3. К. Клименко, С. Н. Семина // В сб. «III съезд генетиков и селекционеров Украины» - К., 1976. - Ч. 2. - С. 54.
10. Клименко З.К. Итоги многолетней работы (1812-2008 гг.) по интродукции садовых роз в Никитском ботаническом саду /З.К. Клименко //Труды Никитского ботанического сада. - 2008. - Том 130. - С. 68-75.
11. Клименко З.К. Вщдалена пбридизацт у в1тчизнян1й селекцп садових троянд на ¡муытет до грибних захворювань / З.К. Клименко // Вчен1 записки Таврмського нацюнального уыверситету ¡м. B.I. Вернадського. Серт „Бюлопя, xiм¡я". - 2009. - Т. 22 (61). - № 3. - С. 52-56.
12. Колесников А. И. Декоративная дендрология / А. И. Колесников. - М.: Лесная промышленность, 1974. - 704 с.
13. Кулибаба Ю.Ф. Методические указания по выявлению и учету болезней цветочных культур / Ю.Ф. Кулибаба, М.А. Примаковская. - М.: Колос, 1974. - С. 19-26.
14. Кулибаба Ю.Ф. Методы защиты цветочных растений от болезней / Ю.Ф. Кулибаба // Цветоводство и декоративное садоводство в южной зоне СССР (Материалы научно-методического совещания, сост. в марте 1968 г. в городе Сочи). - С. 125-135.
15. Манд ре М. Биохимическая характеристика роз, поражённых мучнистой росой / М. Мандре // Ботанические сады Прибалтики. - Рига: Зинатне, 1971. - С. 209-215.
16. Миско Л.А. Болезни роз и система мероприятий по борьбе с ними / Л.А. Миско // Эффективность защиты интродуцированных растений от вредных организмов: Матер. IV координац. совещ. - Киев: Наук, думка, 1981. - С. 60-63.
17. Миско Л.А. Розы. Болезни и защитные мероприятия / Л.А. Миско. - М.: Наука, 1986. - 248 с.
18. Радионов Г.П. Розы / Г.П. Радионов, В.Т. Чернобривец. - Донецк: ООО «Алан», об-во книголюбов, 2000. - 424 с.
19. Рузаева И.В. Устойчивость садовых роз к болезням / И.В. Рузаева // Теоретические и прикладные аспекты интродукции растений как перспективного направления развития науки и народного хозяйства: Матер. Между-нар. науч. конф., посвящ. 75-летию со дня образования Центрального бо-тан. сада НАН Беларуси (Минск, 12-15 июня 2007 г.).- Минск: Эдит ВВ, 2007. - Т. 2 - С. 225-227.
20. Рузаева И.В. Устойчивость садовых роз к болезням/ И. В. Рузаева // Самарская Лука: Бюл. - 2007. - Т. 16. № 1-2(19-20). - С. 91-109.
21. Румберг В.Ю. Болезнеустойчивость культивируемых в Эстонской ССР сортов роз: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. биол. наук / В.Ю. Румберг. - Тарту: Гос. ун-т, 1972. - 32 с.
22. Румберг В.Ю. О болезнеустойчивости роз в условиях Эстонской ССР. В кн.: Болезнеустойчивость растений / В.Ю. Румберг. - Таллин: АН ЭССР, 1974. - С.68-120.
23. Симонян С.А. Мучнистая роса роз в Ереванском ботаническом саду / С.А. Симонян // Биологический журнал. Армения, Т. 26, №7. - Ереван: Издательство АН Армянской ССР, 1973. - С. 62-73.
24. Ткачук О.О. Пщсумки ¡нтродукци рослин роду Rosa L. у Ботантному саду ¡м. акад. О. В. ФомЫа/ О.О. Ткачук, О.А. Ткачук // BicH. КиТв. унту. 1нтродукцт та збереження рослинного р1зноман1ття. - К., 1999. -Вип. 1. - С.32-34.
25. Хомяков М.Т. Закономерности формирования комплекса возбудителей растений в промышленых экотопах и ограничение их развития / М.Т. Хомяков// Интродуция и акклиматизация растений - 1997. - Вип. 28. -С. 94-103.
26. Хомяков М.Т. Защита интродуцированных растений Донецкого ботанического сада АН УССР от наиболее вредоносных болезней / М.Т. Хомяков // Защита растений-интродуцентов от вредных организмов: Сб. научн. тр. - Киев: Наук, думка, 1987. - С. 100-104.
27. Хржановский В.Г. Розы / В.Г. Хржановский. - М.: Сов. наука. - 1958. -497 с.
28. Krussman G. Rosen, Rosen, Rosen / G. Krussman // Berlin Flam burg, Parey, 1974. - 448 s.
References
1. Anpilogova V.A. Bolezni roz i mery bor'by s nimi: metodicheskie rekomendacii / V.A. Anpilogova. - Kiev: Naukova dumka, 1976. - 11 s.
2. Belosel'skaja Z.G. Vrediteli i bolezni cvetochnyh i oranzherejnyh rastenij / Z.G. Belosel'skaja, A.D. Sil'verstov. - M.-L.: Sel'hozgiz, 1953. - 207 s.
3. Bondarenko-Borisova I. V. Zabolevanija rozy sadovoj gibridnoj (Rosa x hybrida hort.) v kollekcii Doneckogo botanicheskogo sada NAN Ukrainy i metody ih kontrolja /1. V. Bondarenko-Borisova // Promyshlennaja botanika. - 2008. -
Vyp. 8. - S. 240-249.
4. Borovikov V. STATISTICA: iskusstvo analiza dannyh na komp'jutere / V. Borovikov - SPb.: Piter, 2001. - 656 s.
5. Gorlenko S.V. Vrediteli i bolezni rozy /S.V. Gorlenko, N.A. Pan'ko, N.A. Podobnaja. - Minsk: Nauka i tehnika, 1984. - 128 s.
6. Zajcev G.N. Matematicheskaja statistika v jeksperimental1 noj botanike / G.N. Zajcev. - M.: Nauka, 1984. - 424 s.
7. Ignat'ev B.D. Shipovnik i ego ispol'zovanie / B.D. Ignat'ev; pod red. prof. F.V. Cerevitinova. - Novosibirsk, 1946. -320 s.
8. Issledovanie zabolevaemosti muchnistoj rosoj roz v zashhishhjonnom grunte Doneckogo botanicheskogo sada NAN Ukrainy / I.V. Bondarenko-Borisova, N.F. Dovbysh, N.G. Malina i dr. // Promyshlennaja botanika. - 2004. -Vyp. 4. - S. 100-105.
9. Klimenko V.N. O sozdanii ishodnogo materiala, ustojchivogo k muchnistoj rose i rzhavchine pri selekcii sadovyh roz / V. N. Klimenko, Z. K. Klimenko, S. N. Semina // V sb. «Ill sezd genetikov i selekcionerov Ukrainy» - K., 1976. - Ch. 2. - S. 54.
10. Klimenko Z.K. Itogi mnogoletnej raboty (1812-2008 gg.) po introdukcii sadovyh roz v Nikitskom botanicheskom sadu /Z.K. Klimenko //Trudy Nikitskogo botanicheskogo sada. - 2008. - Tom 130. - S. 68-75.
11. Kly'menko Z.K. Viddalena gibry'dy" zaciya u vitchy" znyanij selekciyi sadovy'x troyand na imunitet do gry'bny'x zaxvoryuvan" / Z.K. Kly'menko // Vcheni zapy'sky" Tavrijs'kogo nacionarnogo universy'tetu im. V.I. Vernads" kogo. Seriya „Biologiya, ximiya". - 2009. - T. 22 (61). - № 3. -S. 52-56.
12. Kolesnikov A. I. Dekorativnaja dendrologija / A. I. Kolesnikov. - M.: Lesnaja promyshlennost1, 1974. - 704 s.
13. Kulibaba Ju.F. Metodicheskie ukazanija po vyjavleniju i uchetu boleznej cvetochnyh kul'tur / Ju.F. Kulibaba, M.A. Primakovskaja. - M.: Kolos, 1974. -S. 19-26.
14. Kulibaba Ju.F. Metody zashhity cvetochnyh rastenij ot boleznej / Ju.F. Kulibaba // Cvetovodstvo i dekorativnoe sadovodstvo v juzhnoj zone SSSR (Materialy nauchno-metodicheskogo soveshhanija, sost. v marte 1968 g. v gorode Sochi). - S. 125-135.
15. Mandre M. Biohimicheskaja harakteristika roz, porazhjonnyh muchnistoj rosoj / M. Mandre // Botanicheskie sady Pribaltiki. - Riga: Zinatne, 1971. -S. 209-215.
16. Misko L.A. Bolezni roz i sistema meroprijatij po bor'be s nimi / L.A. Misko // Jeffektivnost1 zashhity introducirovannyh rastenij ot vrednyh organizmov: Mater.
IV koordinac. soveshh. - Kiev: Nauk. dumka, 1981. - S. 60-63.
17. Misko L.A. Rozy. Bolezni i zashhitnye meroprijatija / L.A. Misko. - M.: Nauka, 1986. - 248 s.
18. Radionov G.P. Rozy / G.P. Radionov, V.T. Chernobrivec. - Doneck: OOO «Alan», ob-vo knigoljubov, 2000. - 424 s.
19. Ruzaeva I.V. Ustojchivost1 sadovyh roz k boleznjam / I.V. Ruzaeva // Teoreticheskie i prikladnye aspekty introdukcii rastenij kak perspektivnogo napravlenija razvitija nauki i narodnogo hozjajstva: Mater. Mezhdunar. nauch. konf., posvjashh. 75-letiju so dnja obrazovanija Centra I 'nogo botan. sada NAN Belarusi (Minsk, 12-15 ijunja 2007 g.).~ Minsk: Jedit VV, 2007. - T. 2.-S. 225-227.
20. Ruzaeva I.V. Ustojchivost1 sadovyh roz k boleznjam/ I. V. Ruzaeva // Samarskaja Luka: Bjul. - 2007. - T. 16. № 1-2(19-20). - S. 91-109.
21. Rum berg V.Ju. Bolezneustojchivost1 kul'tiviruemyh v Jestonskoj SSR sortov roz: avtoref. dis. na soiskanie uch. stepeni kand. biol. nauk/V.Ju. Rumberg. -Tartu: Gos. un-t, 1972. - 32 s.
22. Rumberg V.Ju. O bolezneustojchivosti roz v uslovijah Jestonskoj SSR.
V kn.: Bolezneustojchivost' rastenij / V.Ju. Rumberg. - Tallin: AN JeSSR, 1974. - S.68-120.
23. Simonjan S.A. Muchnistaja rosa roz v Erevanskom botanicheskom sadu / S.A. Simonjan // Biologicheskij zhurnal. Armenija, T. 26, №7. - Erevan: Izdatel'stvo AN Armjanskoj SSR, 1973. - S. 62-73.
24. Tkachuk O.O. Pidsumky' introdukciyi rosly'n rodu Rosa L. u Botanichnomu sadu im. akad. O. V. Fomina/ O.O. Tkachuk, O.A. Tkachuk// Visn. Ky'yiv. un~ tu. Introdukciya ta zberezhennya rosly'nnogo riznomanittya. - K., 1999. -Vyp. 1. - S.32-34.
25. Homjakov M.T. Zakonomernosti formirovanija kompleksa vozbuditelej rastenij v promyshlenyh jekotopah i ogranichenie ih razvitija / M.T. Homjakov // Introducija i akklimatizacija rastenij - 1997. - Vyp. 28. - S. 94-103.
26. Homjakov M.T. Zashhita introducirovannyh rastenij Doneckogo botanicheskogo sada AN USSR ot naibolee vredonosnyh boleznej / M.T. Homjakov // Zashhita rastenij-introducentov ot vrednyh organizmov: Sb. nauchn. tr. - Kiev: Nauk. dumka, 1987. - S. 100-104.
27. Hrzhanovskij V.G. Rozy / V.G. Hrzhanovskij. - M.: Sov. nauka. -1958. -497 s. Krussman G. Rosen, Rosen, Rosen / G. Krussman // Berlin Flam burg, Parey, 1974. - 448 s.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА 100
