CC BY
118
Науковий вкник НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280213 Article received 26.03.2018 р. Article accepted 29.03.2018 р.
УДК 582.677.1
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
Ш
©
Eg] Correspondence author I. O. Kovalchuk [email protected]
I. О. Ковальчук, О. I. Скакальська, Я. А. Гетьман
Кременецький ботатчний сад, м. Кременець, Украта
АСПЕКТИ ШТРОДУКЦН ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ ROSA L.
У КРЕМЕНЕЦЬКОМУ БОТАН1ЧНОМУ САДУ
Одним Í3 важливих напрямiв науково-до^дних робгг у rany3Í штродукцп рослин е створення, вивчення, збагачення i збереження генофонду рослинного царства. Види i сорги роду Rosa здавна приваблюють увагу до^дниюв завдяки 1х широкому використанню у декоративному сaдiвництвi та промисловому квiтникaрствi. Наведено результати з штродукцп пред-стaвникiв роду Rosa в Укра'ш. Колекцiя троянд Кременецького ботaнiчного саду на 2017 р. нараховуе 28 сортш, що входять до 5 садових груп (чайно-пбридт, мшатюрш, парков^ витш, флорибунда). Iнтродукцiйне вивчення проведено з урахуван-ням еколого-бiологiчних та декоративних особливостей троянд. За aбiотичними екологiчними факторами сорти троянд належать до факультативних гелюфтв, мезоксерофтв, мезотрофш. Зпдно з розподiлом сортш за садовими групами найбшь-ше у колекцп сортiв троянд, що належать до чайно-пбридно! - 10 видiв (35,7 %) вiд уае! колекцп, найменш численною е група паркових - 1 (3,5 %). За результатами фенолопчних спостережень у перiод з 2012 по 2016 рр. за 28 видами, яю зроста-ють на колекцiйнiй дiлянцi ботaнiчного саду, встановлено, що бiльшiсть видiв колекцп цвпуть та плодоносять щороку.
Krnuoei слова: штродукщя; сорт; троянда; ботатчний сад; Rosa L.
Вступ. Анaлiз сучасного стану квггникарсгва пере-конливо свщчигь про те, що в багатьох кранах свiгу це важлива галузь економiки та експоргу, з чггко вираже-ною генденцiею до подальшого розвитку виробницгвa, зовшшньо! горгiвлi квiгaми.
В Укрaíнi асоргименг декорагивних рослин, яш сьогоднi викорисговуюгь в озелененш i як1 погенцiйно можна запропонуваги споживaчевi, ще надзвичайно бщний. Одним iз шляхiв вирiшення ще! проблеми е ш-гродукцiя нових видiв, що охоплюе !х пошук i науково обгрунгований добiр за результатами попереднього ощ-нювання, штродукщйне випробування в нових умовах.
Серед найперспектившших для штродукцп квггни-ково-декорагивних рослин - види га сорги роду Rosa L. здавна приваблюють увагу дослщнишв завдяки !х знач-ному економiчному, соцiaльному i полiфункцiонaльно-му значенню га рiзномaнiгним напрямам використання: у декоративному сaдiвницгвi, промисловому квггникар-сгвi, ефiроолiйному виробницгвi, вггашннш промисло-восгi.
Початок вивчення роду Rosa в Укрш'ш О. Л. Рубцова дагуе серединою XVIII ст. Щодо кгорп iнгродукцií троянд, го на геригорп Украши íí розпочали значно ра-нiше, нiж вважае О. Л. Рубцова, ймовiрно, ще за чаав Кримського ханства, про що свщчагь спогади гурецько-го гумашста XVII ст. Е. Челебi (Yena, 2013). У моногра-фп О. А. Ткачука, О. О. Ткачук коротко охарактеризовано роботу з штродукцп га селекцп троянд в Укрш'ш.
Автори наголошують, що важливу роботу з iнтродукцп троянд в УкраГш виконують: академiчнi сади Киева та Донецька, боташчний сад iм. О. В. Фомiна, Кам'янець-Подiльський ботанiчний сад, дендропарки "Софивка", "Тростянець", "Олександрiя". Автори зазначають, що, о^м штродукцп, ботанiчнi сади проводять значну се-лекцшну роботу з троянд (Rubtsova, Pylypchuk, 2007; Rubtsova, 2011).
Матерiал i методика дослщження. Iнтродукцiйне вивчення проводили з урахуванням еколого-бюлопч-них та декоративних особливостей троянд (Kucheriavyi, 2001; Mysnyk, 1976).
Ритми сезонного розвитку рослин дослщжували зпдно з "Методикою фенологiчних спостережень" (Во-iko et at., 2015), починаючи з березня та зашнчуючи у листопадi. Результати цих дослщжень занесено до журналу фенолопчних спостережень, на основi яких виок-ремлено так1 фази росту та розвитку кущiв троянд: на-бубнявiння бруньок; початок розпускання бруньок; початок лшшного росту пагонiв; розпускання листя; буто-нiзацiя; початок, масове та кшець цвiтiння; зав'язування плодiв; дозрiвання плодiв; к1нець вегетацп.
На колекцшнш дiлянцi проводили нерегулярний полив, мiжрядний обробiток грунту, мульчування мiж-рядь, обрiзування сухих решток, перекопування, пере-саджування, розсаджування, весняний та осiннiй висiв насiння. Для тдживлення використовували амiачну се-лиру. Також проводили дворазове обприскування фун-
1нформащя про aBTopiB:
Ковальчук 1рина Олексaндрiвнa, канд. бiол. наук, завщувач вiдцiлом. Email: [email protected] Скакальська Ольга 1вашвна, науктвий спiвробiтник. Email: [email protected] Гетьман Ярослава Анaтолiвнa, TexHiK. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Ковальчук I. О., Скакальська О. I., Гетьман Я. А. Аспекти штродукцп представнитв роду Rosa L. у
Кременецькому боташчному саду. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 2. С. 72-76. Citation APA: Kovalchuk, I. O., Skakal's'ka, O. I., & Getman, Ya. A. (2018). Aspects of an Introduktion of Representatives of the Genus Rosa L. in the Kremenetsky Botanical Garden. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 72-76. https://doi.org/10.15421/40280213
о
СП
Ь
<
N) О
N) 00
«
а о
to
«
>
«
«
о
«
«
о
«
«
о
м м м м м
У) Ji W К)
3
¡=
«
«
о
«
«
о
«
«
о
«
«
о
«
«
о
«
«
о
о
«
«
о
«
«
о
«
«
о
«
«
о
«
«
о
«
«
о
«
«
о
«
«
о
«
«
о
«
«
о
«
«
«
«
«
«
о
«
«
о
«
«
о
oTü 3 О
И ^
S ЕЗ* Я з-
ICJQ е-
«
«
о
«
«
о
к
р
о ►в H
Група росту за С. Я. Соколовым (1965)
Бюморфа за I. Г. Серебря-ковим (1962)
Бюморфа за К. Раунюером (i 907)
Структура кро-ни за Л. В. Хар-хотою (2008)
Форма крони за JL В. Хархо-тою (2008)
H
»
о\
Й
S Х-
h= S S s
re "в S -6-
" о
й о -1
3"
5.
я
о
К »
м
а s к s
п о ■в н и" н ■в о M
а
to
Cd та я о
(Т> 3
СП С
3
о
N) О
< о_
N) 00
О N)
СО
m
О «
«
О TI
о та
3
Cd
я
и>
о а
о я
S s
о
Cd ui «
Я Cd
О
° ж
о »
g> H
я S
" Д
Cd о
О cd
2 *
CD ни
St »
Я и
S as g я s ^ ►©• в
2 и
Я
I §
а ^
iê1 та я о Я w
о &s и та,
2 5
X '
о Я о о H го та го
со Я
2 ^ я. я о
Ol
о
H
PS
я S' я я
X о
ё ps У m О to
н
го Я;
о о та н
Ol со ■ м
U> Cd
ÏÏ я
Я;
? а
Й я
S Р<
i as
Я ti
о as
я
го
го та
§ р
и to
ПЛ
о
Cd О to я Й я
та и 3 о й та о\ Б. о
Н
В *
* а.
£
о H Cd
о та го Я
О ш
О S g* g
та u> Cd
PS to У
Я St' о 0 1 X as
ё Cd far1 "H к» о
о as
я ü о On
as я Ol
фенолопчних iндикаторiв для рiзних ce30HÍB року та фенопрогнозування.
Проведенi фенологiчнi спостереження в перiод з 2012 по 2016 рр. за 28 видами, яш зростають на колек-цшнш дiлянцi ботанiчного саду, дали змогу встановити, що бiльшiсть видiв, представлених у колекцп, квiтують щороку. 13 березня найпершими почали вегетацiю (на-бубнявiння бруньок) 6 видiв - 'Vohni majaka', 'Ledy gay', 'Sophia loren', 'Anna', а найпiзнiше фазу зафшсовано у 'Queen Elizabeth', 'Polka dot' - 31 березня.
Фаза "початок розпукування бруньок" найпершою настала 31 березня у 'New dawn', 'Sophia loren', 'Landora', 'Dam de couer', а найшзшше ii зафжсовано 10 квiтня у 'Polka dot', 'Arthur Bell', 'Queen Elizabeth'. Найперше фазу "початок лшшного росту" зафжсовано 6 квiтня у таких видiв: 'New dawn', 'Sophia loren', 'Landora', а найшзшше - у 'Wartburg', 'Veilchenblau', 'Arthur Bell', 'Anna' (22 квггая). Фазу "розпускання листя" найперше вщзна-чено 17 кытня у 'New dawn', 'Landora', 'Dam de couer', а найшзшше 17 травня - у 'Sophia loren'.
Генеративний перюд настае у травш Феноспектр сезонного розвитку сорпв троянд показуе, що раннш генеративний етап розвитку серед групи дослвджених видiв характерний для 'Wartburg', 'Arthur Bell'. Характерною особливою видiв е розпускання генеративних бруньок та поява квтв. Тривалiсть цвтння цих видiв (вiд початку до кшця цвiтiння) становить 7±3 дш
Iншi сорти троянд повнiстю проходять вегетацiйний розвиток, який тривае швтора-два мiсяцi (березень, квь тень та перша половина травня), а саме набубнявшня та розпускання бруньок, розпускання листя, рют та розвиток системи пагошв i тшьки у п'ятому (травнi) та пер-шш половинi шостого мюяця (червень) види входять у
Табл. 2. Цвтння coptíb троянд у перiод з 2012 по 2016 рр.
№ з/п Ha3Ba Bugy Цвтння 2012 Цвтння 2013 Цвтння 2014 Цвтння 2015 Цвтння 2016 Середня три-валють цвь тшня (дт)
Поч. Юн. Поч. Юн. Поч. Юн. Поч. Юн. Поч. Юн.
1 Rosa x hybrid hort. 'Wartburg' 29.05 28.06 7.06 29.06 3.06 9.07 3.06 9.07 20.05 17.06 30±'
2 'Vohni majaka' 11.06 26.06 3.06 28.06 28.05 4.07 29.05 30.06 23.05 20.06 26±2
3 'New dawn' 14.06 10.07 18.06 28.07 19.06 24.07 19.06 30.07 10.06 30.06 32±2
4 'Veilchenblau' 21.06 9.07 19.06 2.07 2.06 27.06 3.06 9.07 20.05 17.06 23±'
5 'Ledy gay' 22.06 7.07 11.06 17.07 9.06 26.06 29.05 30.07 23.05 20.06 31±2
6 'Optima red' 14.06 10.07 18.06 18.07 28.05 4.07 29.05 30.06 23.06 20.07 30±'
7 'Pink fairy' 29.05 28.06 7.06 29.06 3.06 9.07 3.06 9.07 20.05 17.06 31±1
8 'Lydia' - - - - - - - - 10.07 3.08 23
9 'Polka dot' 18.06 26.07 19.06 19.07 17.06 23.07 17.06 23.07 10.06 1.07 33±1
10 'Sophia loren' 9.07 5.08 22.06 15.07 9.07 28.07 15.06 17.07 10.06 1.07 24±'
11 'Uncle Walter' 18.06 5.07 25.06 18.07 22.06 12.07 20.06 19.07 3.06 27.06 22±2
12 'Dolce vita' 18.06 2.07 17.06 12.07 16.06 12.07 17.06 23.07 10.06 1.07 24±'
13 'Arthur Bell' 29.05 6.07 7.06 14.07 22.06 10.07 3.06 9.07 20.05 17.06 31±1
14 'Ingrid Bergman' - - - - - - - - 10.07 3.08 23
15 'Clear ocean' - - - - - - - - 23.05 20.06 27
16 'Kardinal' 12.06 26.06 19.06 7.07 14.06 10.07 17.06 9.07 20.05 17.06 21±2
17 'Anna' 19.06 2.07 7.05 18.06 16.06 9.07 12.06 6.07 27.05 20.06 25±2
18 'Landora' 17.06 2.07 17.06 5.07 20.06 10.07 19.06 9.07 10.06 30.06 18±2
19 'Zheltos' - - - - - - - - 7.07 30.07 23
20 'Fresia' - - - - - - - - 4.07 30.07 26
21 'Iceberg' - - - - - - - - 11.07 8.08 27
22 'Tom tom' - - - - - - - - 11.07 4.08 23
23 'Lavaglut' - - - - - - - - 4.07 4.08 30
24 'Allgold' - - - - - - - - 11.07 8.08 27
25 'Dam de couer' 31.05 27.06 11.06 15.07 27.05 28.06 29.05 30.07 23.05 20.06 36±1
26 'Queen Elizabeth' 15.06 25.07 16.06 14.07 16.06 27.07 17.06 23.07 3.06 27.06 32±'
27 'Robusta' 5.06 5.07 11.06 29.07 11.06 27.07 29.05 30.07 5.06 20.06 39±2
28 'Royal dane' 18.06 2.07 17.06 12.07 16.06 12.07 19.06 23.07 17.06 25.07 24±2
генеративну фазу. До видiв, цвiтiння яких вiдбуваeться у другiй та третш декадах травня належать: 'Wartburg', 'Arthur Bell', 'Dam de couer'. У першш та другш декадi червня цвiтуть види: 'Vohni majaka', 'New dawn', 'Polka dot', 'Kardinal', 'Anna', 'Landora'.
За метеоролопчними даними в перюд березень -квггень 2012, 2014 рр. температура повиря була в межах +4 - +16 °С, на вiдмiнну вщ попереднiх 2013, 2015 рок1в температура повиря була в межах +4 -+8 °С. Це зумовило ранне набубнявiння i розпускання вегетативних та генеративних бруньок. Тому фаза цвь тшня у дорослих видiв розпочалась на 5-12 днiв рашше i тривала на 4-6 дшв довше на вiдмiнну вiд попередшх 2013, 2015 рр.
На основi отриманих даних створено спектр трива-лостi цвiтiння (днi) сортiв троянд (табл. 2, рис. 3).
Рис. 3. Тривапсть цвтння сортш троянд
На cneKTpi вщзначаемо тривалiсть цвiтiння видiв за к1льк1стю днiв у перюд з 2012 по 2016 pp. спостере-жень, а саме тpивалi перюди зафiксовано у 2013, 2015 pp., через вищi темпеpатуpнi показники поpiвняно з попеpеднiми роками. Вщносно однаковi теpмiни цвь тiння (за шльшстю днiв) щороку вiдзначено у видiв: 'Ledy gay', 'Dam de couer', 'Robusta' та iн. Найдовшу фазу цвiтiння вiдзначено у видiв: 'Robusta' (39±2), 'Dam de couer' (36a), 'Polka dot' (33a), найкоротшу - у видiв: 'Landora' (18й), 'Kardinal' (21±2), 'Veilchenblau' (23±1).
Пеpiод цвiтiння соpтiв троянд у piзнi роки може змь щуватися вiд сеpеднiх дат залежно вщ погодних умов, але в черговосп зацвiтання залишаеться стабiльнiсть. Отpиманi результати фенолопчних спостережень дали змогу подшити дослщжуванш сорти троянд на феног-рупи за теpмiнами початку i кшця цвтння (табл. 3).
Табл. 3. Розподш сорпв троянд за строками фенолопчних сезошв
Фенолопчний сезон Tеpмiн Кшь-юсть % до за-гальноТ юлькоста
Початок вегетацп
Ранньовесняш I-III дек. березня 28 100
Середньовеснят I-II дек. кытня - -
Пiзньовесняш III дек. кытня - I дек. травня - -
Tpивaлiсть вегетацп
Коpотковегетуючi до 150 дтв - -
Середн ьовегетую чi 150-200 дтв - -
Довговегетую чi понад 200 дтв 28 100
Час зацвггання
Ранньовеснят березень - поч. кит-ня - -
Сеpедньовесняш кштень - I пол. травня - -
Пiзньовесняш Tpaвень 12 43
Ранньолтт I пол. червня S 28,4
Ранньосеpедньо-лтт юн. червня - поч. липня 3 10,6
Сеpедньо лтт юн. липня - поч. серпня 5 18
Пiзньолiтш Серпень - -
Tpивaлiсть цвтння
Швидкоквтучi до 10 дшв - -
Швидкосеpедн ьок-втучi 10-20 дтв 1 3,5
Сеpедньоквтучi 20-40 даш 27 96,5
Довгоквтучi 40-60 даш - -
Тpивалоквiтучi понад 60 дтв - -
Групуючи види за термшами почaткy i кшця вегетацп та цвiтiння, з'ясовано, що за початком вегетaцiï сорти троянд належать до групи ранньовесняш - 100 %, за тривалютю вегетaцiï: до групи довговегетуючих -100 %, за часом зацвггання переважае група тзньовес-няш - 43 %, за тривалютю цвiтiння - сеpедньоквiтyчi (96,5 %).
Групуючи види троянд, можна створювати сад без-перервного 1'х цвiтiння в перюд iз травня по серпень.
Найпершими вступили у фазу вiдмиpання 20 жовтня -'Veilchenblau', 'Ledy gay', 'Sophia loren', найшзшше 7 листопада - 'Wartburg', 'Landora' та in
Отже, проведеш феноспостереження впродовж 2012-2016 pp. показали, що перюд цвтння троянд три-валий, вiн може змщуватися вiд сеpеднiх дат, що пов'язано iз змiнами погодних умов, але в черговосп зацвiтання залишаеться стабшьшсть. Вщповвдно до от-риманих даних можна створювати композицiйнi еле-менти ландшафту.
Висновок. Результати проведених дослiджень пока-зують, що фенологiчнi фази розвитку рослин напряму залежать вiд едафiчних та погодних умов теpитоpiï 1х зростання. Установлено наявний взаемозв'язок мiж тер-мiнами цвiтiння i ктматичними умовами. Найтриваль ше цвiтiння за вегетативний перюд мали 'Robusta' (39±2), 'Dam de couer' (36±1), 'Polka dot' (33±1). Серед дос-лвджених iнтpодуцентiв надзвичайну високу декоратив-шсть цвiтiння мають 19 соpтiв ('Wartburg', 'New dawn', 'Ledy gay', 'Landora' та in), високу - 8 ('Vohni majaka', 'Polka dot','Optima red', 'Royal dane' та in), середню де-коpативнiсть - 1 ('Veilchenblau').
Перелш використаних джерел
Boiko, R. V., Shcherbakova, O. F., Rubtsova, E. L., & Chyzhankova, V. Y. (201). Metodycheskye rekomendatsyy po fenolohycheskym nabliudenyiam za povtorno tsvetushchymy rozamy. Kyev. 52 p. [in Russian].
Klymenko, Z. K. (2002). Sekretu vurashchyvanyia roz. Moscow:
ZAO "Fyton +". 360 p. [in Russian]. Klymenko, Z. K., & Rubtsova E. L. (1986). Rozy. Kataloh - spra-
vochnyk. Naukova dumka. 580 p. Klymenko, Z. K., Rubtsova, O. L., Skrybchenko, T. A., & Zykova, V. K. (1999). Vytki troiandy v Ukraini. Introduktsiia roslyn, 3-4, 157160. [in Ukrainian]. Kucheriavyi, V. P. (2001). Ekolohiia. Lviv. 500 p. [in Ukrainian]. Mysnyk, H. E. (1976). Sroky y kharakter tsvetenyia derevev y kus-
tarnykov. Kyiv. 390 p. [in Russian]. Rubtsova, O. L. (2011). Rosa L. v Ukraini: istoriia, napriamy dos-lidzhen, dosiahnennia ta perspektyvy. Abstract of Doctoral Dissertation for Biology Sciences (03.00.23 - History of biology). Natsi-onalnyi botanichnyi sad im. M. M. Hryshka NAN Ukrainy. Kyiv. 41 p. [in Ukrainian]. Rubtsova, O. L., Pylypchuk, V. F., Shumyk, M. I., & Chyzhankova, V. I. (2007). Rekomendatsii z pidboru, vyroshchuvannia i vykorystannia parkovykh troiand u sadovykh kompozytsiiakh m. Kyieva. Kyiv: Fitosotsiotsentr. 32 p. [in Ukrainian]. Takhtadzhian, A. L. (1987). Systema mahnolyofytov. Leningrad: Nau-
ka. 440 p. [in Russian]. Tkachuk, O. A., & Tkachuk, O. O. (1993). Troiandy. Dovidkovyipo-
sibnyk. Kyiv: Vyshcha shkola. 207 p. [in Ukrainian]. Tkachyk, S. O. (Ed.) (2015). Metodykaprovedennia ekspertyzy sortiv roslyn hrupy dekoratyvnykh, likarskykh ta efirooliinykh, lisovykh na prydatnist do poshyrennia v Ukraini (PSP). (2nd ed.). Vinnytsia: TOV "Nilan-LTD". 130 p. [in Ukrainian]. Yena, A. V. (2013). Introduktsiia ukrainskykh troiand. Introduktsiia roslyn, 2, 101-102. [in Ukrainian].
И. А. Ковальчук, О. И. Скакальская, Я. А Гетьман
Кременецкий ботанический сад, г. Кременец, Украина
АСПЕКТЫ ИНТРОДУКЦИИ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОДА ROSA L.
В КРЕМЕНЕЦКОМ БОТАНИЧЕСКОМ САДУ
Одним из важных направлений научно-исследовательских работ в области интродукции растений является создание, изучение, обогащение и сохранение генофонда растительного царства. Виды и сорта рода Rosa издавна привлекают внимание исследователей благодаря их широкому использованию в декоративном садоводстве и промышленном цветоводстве. Представлены результаты по интродукции представителей рода Rosa в Украине. Коллекция роз Кременецкого ботаническо-
го сада по состоянию на 2017 г. насчитывает 28 сортов, входящих в 5 садовых групп (чайно-гибридные, миниатюрные, парковые, вьющиеся, флорибунда). Интродукционное изучение проведено с учетом эколого-биологических и декоративных особенностей роз. По абиотическим экологическим факторам сорта роз относятся к факультативным гелиофитам, мезоксе-рофитам, мезотрофам. Согласно распределению сортов по садовым группам больше в коллекции представлены сорта роз, относящихся к чайно-гибридным - 10 видов (35,7 %) от всей коллекции, самая малочисленная группа парковых - 1 (3,5 %). Проведенные фенологические наблюдения в период с 2012 по 2016 гг. за 28 видами, которые растут на коллекционном участке ботанического сада, позволили установить, что подавляющее большинство видов, представленных в коллекции, цветут и плодоносят ежегодно.
Ключевые слова: интродукция; сорт, роза; ботанический сад; Rosa L.
I. O. Kovalchuk, O. I. Skakal's'ka, Ya. A. Getman
Kremenets Botanical Garden, Kremenets, Ukraine
ASPECTS OF AN INTRODUKTION OF REPRESENTATIVES OF THE GENUS ROSA L.
IN THE KREMENETSKY BOTANICAL GARDEN
One of the important directions of research works in the field of an introduction of plants is creation, studying, enrichment and preservation of a gene pool of a floral kingdom. Species and cultivars of the genus Rosa long since draw attention of researchers thanks to their wide use in decorative gardening and industrial floriculture. Results on an introduction of representatives of the genus Rosa in Ukraine are presented in article. The collection of roses of the Kremenetsky botanical garden on 2017 totals 28 grades entering into 5 garden groups (tea hybrid, tiny, park, long-stemmed, floribunda). Introduction of studying it was carried out taking into account ecological and biological and decorative features of roses. On abiotic ecological factors of a cultivars of roses belong to facultative geliofita, mesokserophita, mesophites. According to distribution of cultivar behind garden groups more cultivars of the roses relating to the tea hybrid are represented in a collection - 10 species (35,7 %) of all collection, the smallest group park - 1 (3,5 %). Grouping kinds after the terms of beginning and end of vegetation and flowering, it is marked by us, that after beginning of vegetation the sorts of roses belong to the group early spring - 100 %, duration of vegetation: to the group of long-hauling - 100 %, sometimes flowering is prevailed by a group late afternoon - 43 %, duration of flowering middleweight - 96,5 %. Grouping the types of roses it is possible to create the garden of their continuous flowering in a period from May for August month. Entered first-ever into the phase of dying off on October, 20 - 'Veilchenblau', 'Ledy gay', 'Sophia of loren', later in all on November, 7 - 'Wartburg', 'Lan-dora' and other.The phenological observations made by us during the period from 2012 to 2016 behind 28 species which grow on a collection site of a botanical garden, allowed to establish that the vast majority of the species represented in a collection blossom and fructify annually.
Keywords: introduction; cultivar; rose; botanical garden; Rosa L.
