CC BY
59
5. Катанская В.М. Высшая водная растительность континентальных водоемов СССР. Методы изучения. - Л.: Наука, 1981. - 187 с.
6. Кузьмичев А.И. Гигрофильная флора юго-запада Русской равнины и ее генезис. -Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 1992. - 215 с.
7. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
8. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 2002. - 440 с.
9. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Льв1в: Свгг, 2003. - 540 с.
10. Кучерявий В.П., Данилик Р.М. Водш та прибережно-водш рослини в озелененш м. Львова// Проблеми ландшафтно'1 арх1тектури, урбоекологп та озеленения населених мюць. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1998, т. 2. - С. 100-103.
11. Лаптев О.О. Бюгеоценотичний покрив сучасного великого мюта. Иого стан та шляхи оптим1зацп// Проблеми експериментально'1 боташки та екологп рослин: Зб. наук. праць. -К.: Наук. думка, 1997, вип. 1. - С. 248-251.
12. Лаптев О.О. Проблеми оптим1зацп бюгеоценотичного покриву (БГЦП) сучасного урбашзованого ландшафту/ 1нтродукщя та акшматизащя рослин з основами озеленення. - К.: Фгтосощоцентр, 2001. - С. 39-44.
13. Мазур Т.П. Водойма у саду (латаття - види, сорти, пбриди, особливосп розвитку та догляду за ними). - К.: Квгш Украши, 2000. - 54 с.
14. Стойчев Л.И. Парковое и ландшафтное искусство. - София: Гос. изд-во Земиздат, 1962. - 385 с.
15. Успенская Н.Д. Приемы и примеры проектирования вводно-прибрежного ландшафта// Формирование основных типов экспозиций в ботанических садах и дендропарках. -К.: Наук. думка, 1994. - С. 66-86.
16. Casper S.J., Krausch H.D. Säusswasser flora von Mitteleuropa (Anthophyta). - Jena, 1981. - Bd. 2. - 943 S.
УДК634:71+674.031.632.267 Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Н.Л. Блюсюк, канд. с.-г. наук; мол. наук. ствроб. Л. Б. Коляда - НЛТУ Украти
ПОСЛЩОВШСТЬ I ТРИВАЛ1СТЬ ЦВ1Т1ННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ДЕНДРАР1Ю БОТАН1ЧНОГО САДУ
За результатами семирiчних фенолопчних спостережень над 87 видами дерев i кущiв дендрар^ Боташчного саду Нащонального люотехшчного ушверситету Украши вивчено феноршмку цвтння за дослщжений перюд, зокрема, встановлено се-редш дати початку та кшця цвiтiння, а також середню його тривалiсть. Виявлено тенденщю бшьшо! варiабельностi середнiх фенодат початку цвтння ранньокв^учих рослин порiвняно з середньо- та пiзньоквiтучими.
Ключов1 слова: фенологiчнi спостереження, цвiтiння, варiабельнiсть.
Senior research worker A.I. Ivchenko; senior research worker N.L. Blyusyuk;
senior research worker L.B. Kolyada - NUFWT of Ukraine
Sequence and duration of flowering of arboreal plants to arboretum
of botanical garden
As a result of septennial phenological research of 87 arboreal specieses from the arboretum of the Botanical garden of the National University of Forestry and Wood Technology of Ukraine the phenological rhythmes of the flowerings for the indicated period is explored. The middle dates of the beginning and the end of the flowering and also its middle duration are set in particular. The tendency of the more large variability of the middle phenological date of the beginning of the flowering of early well-liking plants is exposed comparative with middle- and late well-liking.
Keywords: phenological supervisions, flowerings, variable.
Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.4
За матерiалами систематичних фенологiчних спостережень можна ро-бити важливi висновки [1, 7-9]. Один iз них - встановлення цикшчних коли-вань кшмату. Схоже, що подiбну змiну кшматичних циклiв спостер^аемо з кiнця 90-х роюв. Так, у захщноукрашському регюш зими стали суворiшими, а характеры для минулих рокiв затяжнi вщлиги трапляються все рiдше. Вщ-мiчено бiльш рiзкi переходи мiж порами року, шж у попереднiй перюд. Для з'ясування впливу цих змш на онтогенез деревних рослин маемо намiр провести вивчення окремих фаз фенорштв !х розвитку за перюд юнця 80-х -першо! половини 90-х рокiв минулого ст. та, як наступний етап, юнця 90-х -першо! половини 2000-х роюв. Це дасть змогу провести порiвняльний анашз проходження фенофаз рослинами дослщжуваних таксошв протягом одного й другого перiодiв рiзних клiматичних цикшв. У пропонованiй роботi розгля-даемо перший iз них на прикладi вивчення фенологiчного ряду цвiтiння.
На основi статистично! обробки результатiв семирiчних фенологiчних спостережень (1989-1995 рр.) над 87 видами дерев i кушдв дендрарiю Бота-нiчного саду НЛТУ Укра!ни вивчено феноритмiку цвiтiння за вказаний перь од, зокрема, встановлено середш дати початку та юнця цвтння, а також його тривалють. Зауважимо, що у рослин деяких таксошв цвтння в окремi роки не вщбувалося або ж не було зафжсоване, тому в таких випадках варiантний ряд дещо менший i для окремих видiв коливаеться вщ 6 до 4 роюв.
Фенолопчш спостереження здiйснювали за загальноприйнятими методиками [4-6, 11]. Результати опрацьовували методами варiацiйноl статистики. У свш час М. Булигш [3] пiдкреслював, що математична аргументова-нiсть результатiв феноспостережень завжди була вузьким мюцем. Ми також доходимо висновку, що трактування цих дослщжень досить специфiчне. Нап-риклад, у статистищ вважаеться: чим довший ряд спостережень - тим бшьш достовiрнi результати. Але у феноспостереженнях це твердження не е абсо-лютним. I причиною цьому - наявшсть циклiчностi погодно-клiматичних чинникiв. Тобто, довший перюд феноспостережень порiвняно з коротшим може характеризуватися менш однорiдним рядом метеоролопчних чинникiв, оскiльки базуватиметься не на одному, а на двох чи юлькох кшматичних циклах. I, вщповщно, за тако! ситуаци при довшому рядi феноспостережень дос-товiрнiсть висновкiв далеко не завжди буде вищою.
Крiм того, для математично! обробки календарнi дати переводили в ряди безперервних чисел [6]. Ми дшшли висновку [2, 7], що тд час аналiзу ста-тистичних показникiв при робот з рядом безперервних чисел вщносш величи-ни (показник точностi, коефщент варiацil) втрачають свiй змiст, осюльки за-лежать не стiльки вщ величини варiант, скiльки вiд !х вiддаленостi вiд початку ряду. А початок ряду - в цих випадках поняття умовне, нестабiльне i задаеться дослiдником з тих чи шших мiркувань до певно! мiри довiльно. Однак, цими вiдносними статистичними величинами доцшьно користуватися для характеристики вiдрiзку часу, у нашому випадку - тривалост цвiтiння. Тому в нашш роботi середнi дати початку i кiнця цвiтiння вказаш тiльки з !х середньою по-хибкою (т) в днях. Для величин тривалосп цвiтiння (М), поряд з середньою похибкою, також наведено показник точност та коефщент варiацil.
Проводячи анашз феноритмiки цвiтiння за час спостережень, Bei так-сони, що компактно розмщувались за календарними датами, роздшили на три феногрупи за перюдом ix цвiтiння: Р - ранньоквггуч^ С - середньоквггу-4i, П - шзньоквггучь Декiлька таксонiв з великим календарним вiдxиленням вiд ще'' сукупностi календарних дат визначили як феногрупи ДР - дуже ранньоквiтучi i ДП - дуже пiзньоквiтучi (табл. 1 i табл. 2).
За тривалютю цвiтiння рослини роздшили на три основш феногрупи: К - коротко'' тривалостi, С - середньо'' тривалостi, Т - тривалого цвiтiння та двi допомiжнi: ДК - дуже коротко'' тривалост i ДТ - довготривалого цвiтiння (табл. 3 i табл. 4).
Як бачимо, середш дати початку цвтння переважно'' бiльшостi дерев-них рослин розтягнулися бшьше як на 3 мюящ. Враховуючи, що цей ряд складаеться з рослин 84 таксошв, фактично маемо перелiк видiв саду безпе-рервного цвiтiння. Найбiльший штервал у зацвiтаннi рослин рiзниx видiв, розмiщениx в таблицi поряд, не перевищуе тижня. I тiльки особини 3 таксошв ютотно вiдрiзняються вiд цього ряду. Серед них першою зацвiтаe лiщина звичайна (Corylus avellana L.), а найпiзнiше - гамамелю вiргiнський (Hamamelis virginiana L.). Бiльшiсть таксонiв належать до середньоквггучих, тобто, ix рослини зацвггають у перiод вiд останньо'' декади квггня до початку ос-танньо'' декади травня.
Табл. 1. Ктьшсний розподт таксошв дендрофлори на феногрупи
за перюдом цв'тг'шня
Назва феногрупи Календар-ний штервал, дати Кшьшсть таксонiв, шт. Назва феногрупи Календар-ний ттер-вал, дати Кшьшсть таксотв, шт.
ДР - дуже ранньоквiтучi до 19.03 1 П - тзньо-квiтучi 24.05-25.06 19
Р - ранньо-квiтучi 20.03-20.04 10 ДП - дуже пiзньоквiтучi тсля 26.06 2
С - середньо-квiтучi 21.04-23.05 55 Разом 87
Табл. 3. Ктьшсний розподт таксошв дендрофлори на феногрупи за тривал^тю цвШтня
Перюд цвтння Довжина перюду, дт Кшьшсть таксонiв, шт. Перiод цвiтiння Довжина перюду, дт Кiлькiсть таксонiв, шт.
ДК - дуже короткий до 7 8 Т - тривалий 36-60 3
К - короткий 8-14 42 ДТ - довго-тривалий понад 61 1
С - середнт 15-35 33 Разом 87
Як вже згадувалось, точшсть i варiабельнiсть середшх дат початку чи кiнця цвтння не може характеризуватися показником точност та коефь цieнтом варiацii. Натомють опосередковано про характер цих функцш можна судити за рiвнем значення середньо'' похибки. Виходячи з цього, можемо зазна-
Табл. 2. Потаксонний розподш дендрофлори на феногрупи за перюдол1 цвтгишя
Початок Кшець Початок Кшець
№ п/п Назва таксону ЦВ1Т1ННЯ (дата ± m в днях) ЦВ1Т1ННЯ (дата ± m в днях) № п.п. Назва таксону ЦВ1Т1ННЯ (дата ± m в днях) ЦВ1Т1ННЯ (дата ± m в днях)
1 2 3 4 1 2 3 4
ДР - дуже paHHbOKBÍTy4Í 4 Spiraea hypericifolia L. 23.04±4Л 17.05±2;/
1 Corylus avellana L. 03.03±7'2 15.03±8-4 5 Amelanchier ovalis Medik. 26.04±2'8 03.05±2,у
Р - paHHbOKBÍTy4Í 6 Amelanchier spicata (Lam.) C. Koch 27.04±2'2 06.05±2Д
1 Cornus mas L. 20.03"2 12.04±4,6 7 Euonymus alata (Thunb.) Sieb. 28.04"' 16.05"1
2 Cornus mas 'Flava' 21.03±6;/ 13.04±/6 8 Malus purpurea (Barbier) Rehd. 28.04"3 13.05"'1
3 Taxus baccata L. 28.03".5 09.04±у'2 9 Chaenomeles japónica (Thunb.) Lindl. 29.04±1,6 17.05"''
4 Populus alba 'Globosa' 01.04"' 11.04"'3 10 Fraxinus excelsior 'Diversifolia' 01.05"' 09.05"'1
5 Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl. 05.04±6,у 25.04±4,6 11 Malus baccata (L.) Borkh. 01.05"6 15.05"'2
6 Cercidiphyllumjaponicum Sieb.et Zucc. 06.04"'2 17.04"'6 12 Quer cus petraea Liebl. 02.05±2,9 09.05"-9
7 Acer platanoides L. 14.04"'' 29.04±4'8 13 Zanthoxylum americanum Mill. 03.05"4 16.05"'2
8 Magnolia kobus DC. 15.04"8 28.04±2'8 14 Viburnum lantana L. 03.05"6 16.05"и
9 Prunus divaricata Ledeb. 15.04"8 24.04"7 15 Quercus robur L. 03.05±2,у 09.05"'1
10 Padus virginiana (L.) Mill. 20,04±4и 02.05"'2 16 Quer cus petraea 'Cucullata' 03.05±1;/ 11,05±2'2
С - середньокЕЛту1п 17 Quercus rubra L. 03.05"3 12.05"'
1 Ostrya carpinifolia Scop. 22.04±2;/ 02.05±1У 18 Acer saccharum 'Barbatum' 03.05±4,и 09.05±4и
2 Acer campestre L. 23.04"'8 04.05"'1 19 Lonicera xylosteum L. 04.05±2;/ 15.05"'8
3 Fraxinus excelsior L. 23.04±4Л 01.05±40 20 Pterocarya pterocarpa Michx. 04.05±2Д 16.05"1
21 Fagus sylvatica 'Purpurea' 05.05"4 16.05"3 50 Swida alba (L.) Opiz 22.05"1 04.06"'
22 Juglans cinerea L. 05.05±2У 16.05±2"4 51 Physocarpus opulifolia (L.) Maxim. 22.05"' 08.06"'
23 Juglans intermedia Carr. 05.05"1 17.05±2'8 52 Laburnum anagyroides Medik. 22.05±4"у 07.06±4,6
24 Crataegus coccinioides Ashe 05.05"' 17.05±2'3 53 Pinus excelsa Wall. 22.05±4Л 29.05"'
1 2 3 4 1 2 3 4 I
25 Tsuga canadensis (L.) Carr. 05.05±2-4 20.05±1,8 54 Magnolia obovata Thunb. 23.05"-4 12.06±3U
26 Juglans regia L. 06.05±3,2 15.05±3y 55 Pinus peuce Griseb. 23.05±3'8 30.05±31
27 Fagus sylvatica L. 07.05±2,y 15.05±2,6 n - nÍ3HbOKBÍTyHÍ
28 Juglans nigra L. 07.05±1,6 15.05±13 1 Phellodendron amurense Rupr. 24.05±3,u 02.06±iA
29 Rhodotypus kerrioides Sieb.et Zucc. 07.05±4,6 27.05±43 2 Cotoneaster integerrimus Medik. 29.05±4J 20.06±3'6
30 Kolkwitzia amabilis Laxm. 08.05±2'6 11.Oó^ 3 Acanthopanax pentaphyllus Marsh. 30.05±4'2 11.06±4J
31 Quercus imbricaria Mishx. 08.05±3'3 15.05^ 4 Philadelphus coronarius L. 31.05±2y 20.06±3'2
32 Syringa vulgaris 'Plena' 08.05±2;/ 29.05±2'3 5 Philadelphus coucasicus Koehne 31.05±2,u 19.06±2"4
33 Sorbus aucuparia L. 08.05±iy 20.05±2'6 6 Cotinus coggygria Scop. 01.06±31 15.06±2;/
34 Quercus cerris L. 09.05±2'3 18.05±2;/ 7 Liriodendron tulipifera L. 03.06±3'3 21.06±21
35 Syringa vulgaris L. 09.05±iy 26.05±2'3 8 Ptelea trifoliata L. 07.06±2,y 25.06±2'8
36 Platanus acerifolia Willd. 09.05±4J 22.05±4-4 9 Symphoricarpos albus (L.) Blake 07.06±2'4 21.07±/'6
37 Cotoneaster nitens Rehd. et Wils. 09.05±4-4 05.06±3U 10 Euonymus fortunei Rehd. 10.06±3'6 02.07±3'2
38 Quercus macrocarpa Miehx. 11.05±2U 16.05±2'2 11 Mahonia aquifolium (Pursh.) Nutt. 10.06±3;/ 26.06±3;/
39 Carya ovata (Mill.) C. Koch 12.05±2'5 23.05±23 12 Maclura pomifera (Rafin.) Schneid. 11.06±22 26.06±1,8
40 Carya laciniosa (Michx.f.) Loud. 12.05±2;/ 23.05±3,u 13 Philadelphus hirsutus Nutt. 11.06±4-4 02.01±iJ
41 Sorbus torminalis (L.) Crantz 12.05±3"4 22.05±2;/ 14 Symphoricarpos orbiculatus Moench. 14.06^ 11.07±M
42 Sorbus aria (L.) Crantz 12.05±2,1 22.05±2,u 15 Deutzia scabra 'Rosea' 14.06±31 09.07±7,6
43 Sorbus intermedia (Ehrh) Pers. 12.05±u 24.05"'3 16 Tilia platyphyllos Scop. 18.06±2'6 03.07±4,1
44 Spiraea chamaedryfolia L. 13.05±2'8 30.05±2'8 17 Castanea sativa Mill. 20.06±4'2 06.07±3U
45 Crataegus monogyna Jacq. 14.05±3U 25.05±3'2 18 Tilia europaea L. 22.06±2,1 06.07±3"4
46 Rosa pendulina L. 14.05±4;/ 04.06±41 19 Tilia cordata Mill. 25.06±2-4 11.07±3;/
47 Aesculus octandra Marsh. 15.05±2"y 01.06±iy /in - ^y>Ke m3HbOKBÍTyHÍ
48 Syringa josikaea Jacq.f. 15.05±3V 31.05±3y 1 Hydrangea macrophylla (Thunb.) DC. 03.07±2,u 21.08±y'6
49 Weigela florida (Bge.) A.DC. 16.05±3'8 23.06^ 2 Hamamelis virginiana L. 08.09±21 04.02±/,u*
Табл. 4. Потаксонний розподш дендрофлори на феногрупи за тривалютю цв i mi пая
№ п.п Назва таксону Трива-лють цвтння (M"1), Показ- НИК ТОЧНО с- TÍ, %% Коефь щент Bapi-аци, % № п.п Назва таксону Трива-лють цвтння (Mm), Показ-ник ТОЧНОС- Коефь щент Bapi-auji, %
ДН1 % ДН1 ТИ, %% %
1 2 3 4 5 1 2 3 4 5
ДК - феногрупа дуже коротко! тривалоси цвтння 8 Juglans regia L. 9,2±0'7 7,6 18,6
1 Quercus macrocarpa Miehx. 554±о,6 ПД 24,8 9 Phellodendron amurense Rupr. 9,340 10,7 21,4
2 Acer saccharum 'Barbatum' 6,0±0'° 0,0 0,0 10 Prunus divaricata Ledeb. 9,5±1Л 11,6 30,7
3 Quercus robur L. 6,7±0<8 11,9 29,1 11 Amelanchier spicata (Lam.) C. Koch 9.7±i,5 15,5 38,0
4 Pinus рейсе Griseb. 6,7±0<8 11,9 23,8 12 Ostrya carpinifolia Scop. 9,8±16 16,3 32,6
5 Quercus petraea Liebl. 7,0±ьб 22,9 51,2 13 Populus alba 'Globosa' 9,8±19 19,4 38,8
6 Quercus imbricaría Mishx. 7,0±1'° 14,3 32,0 14 Sorbus aria (L.) Crantz 10,0±!'3 13,0 34,4
7 Pinus excelsa Wall. 7,3±1'° 13,7 27,4 15 Juglans cinerea L. 10,5±1Д 10,5 23,5
8 Amelanchier ovalis Medik. 7,6±0<5 6,6 17,5 16 Carya ovata (Mill.) С. Koch 10,7±0'8 7,5 19,8
К - феногрупа коротко! тривалосп цвтння 17 Sorbus torminalis (L.) Crantz 10,7±!'9 17,8 47,1
1 Fagus sylvatica L. 8,0±Ь5 18,8 37,6 18 Fagus sylvatica 'Purpurea' 10,8±19 17,6 35,2
2 Fraxinus excelsior 'Diversifolia' 8,0±0<9 11,3 22,6 19 Acer campestre L. 11,0±i.9 17,3 34,6
3 Juglans nigra L. 8,2±Ь5 18,3 44,8 20 Lonicera xylosteum L. П,3±1'3 11,5 30,4
4 Quercus petraea 'Cucullata' 8,3±1-1 13,4 32,8 21 Carya laciniosa (Michx.f.) Loud. 11,3±08 7Д 17,4
5 Quercus cerris L. 8,3±0<6 7,2 17,6 22 Juglans intermedia Carr. 11,5±0'8 6,9 16,9
6 Fraxinus excelsior L. 8,3±1-1 13,3 32,6 23 Sorbus intermedia (Ehrh) Pers. 11,6±ьз 11,2 29,6
7 Quercus rubra L. 9,0±0<5 5,5 14,6 24 Crataegus monogyna Jacq. U,6±l'5 12,9 34,1
25 Crataegus coccinioides Ashe 11,6±20 17,2 45,5 11 Spiraea chamaedryfolia L. 16,6±1-1 6,6 17,5
26 Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc. 11,8*1-4 11,9 29,1 12 Physocarpus opulifolia (L.) Maxim. 17,0±2<3 13,5 33,1
27 Corylus avellana L. 12,0±18 15,0 33,5 13 Aesculus octandra Marsh. 17,1±ь5 8,8 23,3
28 Padus virginiana (L.) Mill. 12,0±18 15,0 39,7 14 Euonymus alata (Thunb.) Sieb. 17,8±2'9 16,3 39,9
29 Taxus baccata L. 12,0±1'7 14,2 31,8 15 Ptelea trifoliata L. 17,9±2'7 15,1 40,0
30 Sorbus aucuparia L. 12,3±1-9 15,4 40,7 16 Liriodendron tulipifera L. 18,0±14 7,8 19,1
1 2 3 4 5 1 2 3 4 5
31 Acanthopanax pentaphyllus Marsh. 12,5±1'° 8,0 19,6 17 Chaenomeles japónica (Thunb.) Lindl. 18,3±17 9,3 18,6
32 Pterocarya pterocarpa Michx. 12,5±!'3 10,4 25,5 18 Philadelphus coucasicus Koehne 19,0±12 6,3 16,7
33 Viburnum lantana L. 12,7±1'7 13,4 35,3 19 Rhodotypus kerrioides Sieb.et Zucc. 19,3±2<4 12,4 32,8
34 Zanthoxylum americanum Mill. 12,8±15 11,7 31,0 20 Philadelphus coronarius L. 19,4±10 5,2 13,8
35 Magnolia kobus DC. 13,0^ 11,5 30,4 21 Magnolia obovata Thunb. 19,9±18 9,0 23,8
36 Platanus acerifolia Willd. 13,0±(w 3,1 6,9 22 Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl. 20,0±2<2 10,9 26,7
37 Swida alba (L.) Opiz 13,3*1-9 14,3 35,0 23 Rosa pendulina L. 20,3±2'3 11,3 29,9
38 Kolkwitzia amabilis Laxm. 13,3±l>7 12,8 25,6 24 Syringa vulgaris 'Plena' 21,2±1-2 5,7 14,0
39 Tilia europaea L. 14,0±2<3 16,4 43,4 25 Philadelphus hirsutus Nutt. 21,6±24 11,1 24,8
40 Cotinus coggygria Scop. 14.2±I,9 13,4 32,9 26 Euonymus fortunei Rehd. 22.0±2'4 10,9 26,7
41 Acer platanoides L. 14,3±1'5 10,5 27,8 27 Cotoneaster integerrimus Medik. 22,0±2'6 11,8 31,2
42 Malus baccata (L.) Borkh. 14,3±25 17,5 42,9 28 Cornus mas 'Flava' 22,5±3'4 15,1 37,0
С - феногрупа середньси тривалоси цвтння 29 Cornus mas L. 23,0±3'4 14,8 36,3
1 Malus purpurea (Barbier) Rehd. 15,0±3<° 20,0 49,0 30 Spiraea hypericifolia L. 23,1±3'° 13,0 34,4
2 Castanea sativa Mill. 15,4±1'6 10,4 23,3 31 Deutzia scabra 'Rosea' 24,4±6'3 25,8 63,2
3 Mahonia aquifolium (Pursh.) Nutt. 15,5±0<8 5,2 13,8 32 Symphoricarpos orbiculatus Mo-ench. 27,0±3'5 13.0 29,1
4 Maclura pomifera (Rafin.) Schneid. 15,5±0'8 5,2 12,7 33 Cotoneaster nitens Rehd. et Wils. 27,0±4'7 17,4 46,0
5 Tsuga canadensis (L.) Carr. 15,5±1'° 0,6 1,2 T - феногрупа тривалого ubítí ння
6 Tilia cordata Mill. 15,7±1-9 12,1 32,0 1 Weigela florida (Bge.) A.DC. 37,7±4'2 11,1 29,4
7 Tilia platyphyllos Scop. 15,7±2'6 16,6 43,9 2 Symphoricarpos albus (L.) Blake 41,0±83 20,2 45,2
8 Laburnum anagyroides Medik. 15,8±1'6 10,1 20,2 3 Hydrangea macrophylla (Thunb.) DC. 48,8±95 19,5 39,0
9 Syringa iosikaea Jacq.f. 16,4±! 7 10,4 27,5 ДТ - феногрупа довготривалого ubítí ння
10 Syringa vulgaris L. 16,6^! 6,6 17,5 1 Hamamelis virginiana L. * 155,7±23'6 15,2 30,4
Примтжа. Вказана тривалють ubítí ння гамамелюа в1ргшського охоплюе вщр1зок часу mí ж середшми датами початку цвтння та останнього цвтння тд час зимових вщлиг.
Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.4
чити, що в цiлому paHHbOKBiTy4i рослини, nopiBMHO з середньо- та шзньоквь тучими, мають бiльшi значення середньо! похибки, як для рiзних видiв пере-бувають в межах показниюв 3,8-8,5 дня. А це означае, що у рослин першо! групи варiабельнiсть початку цвiтiння вища, а точшсть !! середньо! дати ниж-ча. Дещо меншою мiрою це стосуеться дати кшця цвiтiння, але й тут подiбна тенденцiя збер^аеться. Причина в обох випадках, швидше за все, криеться у бшьшш погоднiй нестабiльностi весняного перiоду порiвняно з лiтнiм. Серед ранньоквiтучих рослин найбшьше значення середньо! похибки мають тис япдний та лiщина звичайна. 1з середньоквiтучих до них наближаеться едина рослина - клен польовий, який е винятком у сво!й феногруш рослин. Для вЫх шших рослин цiе! групи значення середньо! похибки перебувають у межах показниюв 1,3-5,3 дня, а для рослин шзньоквггучо! групи - у межах 2,0-4,7. Таким чином можна вважати, що чим шзшше вiдбуваеться цвтння у весня-но-лiтнiй перiод, тим вища точшсть i менша варiабельнiсть !х фенодат.
Як бачимо, термш цвiтiння рослин переважно! бiльшостi таксошв (86 %) перебувае в межах вщ 8 днiв до мюяця. Помiтна частина рослин (8 %) мають дуже короткий перюд цвтння - до 1 тижня. На першому мiсцi тут ви-дшяеться дуб великоплодий. Натомiсть тривале цвтння - вщ одного до шв-тора мiсяцiв - спостерiгаеться у значно меншо! кiлькостi рослин (менше 4 %). Довготривалий перiод цвтння вiдмiчався у особини такого специфiч-ного виду як Hamamelis virginiana (табл. 4). Особливiсть цiе! рослини в тому, що вона зацвггае восени. Причому, цвтння в окремi роки, яю характеризу-ються тривалими вiдлигами з плюсовими температурами, перюдично про-довжуеться до лютого мюяця. У цьому випадку за перюд цвтння прийнято вiдрiзок часу вщ початку зацвiтання до останнього зимового цвтння тд час тривалих зимових вдаиг i, таким чином, включае в себе перiоди зупинки процесу цвтння тд час морозiв.
Розглядаючи величини середньо! похибки та коефщента варiацi!, на-ведених у таблищ, можемо вiдзначити, що мiж ними в межах феногрупи за довжиною цвтння юнуе певна взаемозалежшсть. Також простежуеться тен-денцiя, що чим довша тривалiсть цвiтiння рослини, тим бшьша величина середньо! похибки цього фенолагу. Менш чiтко подiбний зв'язок помiтний мiж фенолагом довжини цвтння та показником точность Але й тут простежу-ються певш особливост^ якi вказують на збшьшення останнього показника iз збiльшенням тривалост цвiтiння феногрупи.
Водночас бачимо, що наведет результата феноспостережень мають високий коефщент варiацi! та недостатнiй показник точность У цих умовах говорити про чггю залежност неможливо. Тому й ведемо мову тшьки про тенденци. До речi, iснування подiбно! ситуацi! (висока варiабельнiсть та низький показник точност^ випливае i з шших матерiалiв [3, 10, 12].
Отже, за результатами семирiчних фенолопчних спостережень вивче-но феноритмiку цвтння, зокрема, встановлено середнi дати початку i кiнця цвiтiння та середню його тривалють. Виявлено тенденцiю бшьшо! варiабель-ностi середнiх фенодат початку цвтння ранньокв^учих рослин порiвняно з середньо- та шзньоквггучими. Тобто, чим шзшше вщбуваеться цвiтiння у весняно-лггнш перiод, тим точнiше можна його прогнозувати за матерiалами
феноспостережень. Також простежуеться тенденцiя, що чим довша трива-лiсть цвiтiння рослин, тим з меншою достовiрнiстю можна ïï прогнозувати. Характер наведених вiдхилень реальних дат вiд прогнозованих розрахунко-вих властивий саме для кшматичного циклу, в якому проводилися дослщ-ження. Стосовно питання, як вiдрiзняються щ показники для iншого кшма-тичного циклу? - тема подальшого вивчення.
Лггература
1. Аракава Х. Изменения климата. - Л.: Гидрометеоиздат, 1975. - 200 с.
2. Брошко С.С., 1вченко А.1. Сезонний розвиток клена ср1блястого// Еколого-бюлопч-ш дослщження на природних та антропогенно змшених територ1ях: Мат-ли наук. конф. мол. вчених/ Кр. Р1г, 13-16 травня 2002 р. - Кривий Рщ 2002. - С. 41-44.
3. Булыгин Н.Е. Биологические основы дендрофенологии. - Л.: ЛЛТА, 1982. - 81 с.
4. Булыгин Н.Е. Фенологические наблюдения над древесными растениями. - Л.: ЛЛТА, 1979. - 98 с.
5. Елагин И.М. Методика проведения и обработки фенологических наблюдений за деревьями и кустарниками в лесу// Фенолог. методы изучения лесных биогеоценозов. - Красноярск: Сиб. отд. АН СССР, 1975. - С. 3-20.
6. Зайцев Г.Н. Фенология древесных растений. - М.: Наука, 1981. - 120 с.
7. 1вченко А.1., Козулша Т.О. Деяю особливосп ритмши вегетаци деревних рослин дендрарш Боташчного саду УкрДЛТУ// Наук. вюник УкрДЛТУ: Проблеми та перспективи розвитку люового господарства. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 9.1. - С. 113-118.
8. Лавний В.В., 1вченко А.1. Тривалють вегетаци ясена звичайного// Наук. вюник УкрДЛТУ: Проблеми ступенево'1' люотехшчно'1' осв1ти. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 8.3. - С. 89-91.
9. Лапин П.И., Сиднева С.В. Определение перспективности растений для интродукции по данным фенологии. - Бюлл. Глав. ботан. сада АН СССР, вып. 69, 1968. - С. 14-21.
10. Малаховец П.М., Трубина Э.С. Интродукция дуба черешчатого и некоторых видов рода вяз в условиях Архангельска// Сезонное развитие природы Европейской части СССР. -Москва, 1977. - С. 9-11.
11. Методика фенологических наблюдений в ботсадах СССР/Александрова Н.М., Булыгин Н.Е., Ворошилов В.Н. и др. - М.: Наука, 1975. - 77 с.
12. Юркевич И.Д., Голод Д.С., Ярошевич О.П. Фенологические исследования древесных и травянистых растений. - Минск: Наука и техника, 1980. - 88 с.
УДК 581.522.4 Наук. ствроб. О. О. Сфремова; ст. наук. ствроб. Г.М. Павлюк;
наук. ствроб. 1.Г. Мелешко - Ботатчний сад НЛТУ Украти
1НТРОДУКЦ1Я ДЕЯКИХ ВИД1В З РОДИНИ GENTIANA
В УМОВАХ ЛЬВОВА
Представлено деяю результати штродукци рщюсних видiв Украши родини Gentiana L. в умовах Львова. Скорочення ареалiв розповсюдження в природi створюе необхщшсть вивчення бюлопчних особливостей розвитку в культур^ способiв ix розмноження. Подаш види е не тшьки щнною лшарською сировиною, а й устшно можуть бути використаш в зеленому будiвництвi.
Ключов1 слова: штродукщя, рщюсш види, родина, особливосп розвитку.
Research worker O.O. Efremova; senior research worker G.M. Pavluk; research worker I. G. Meleshco - Botanical garden of NUFWT of Ukraine
Introduction of some kinds from family Gentiana in the conditions of Lviv
Some results of introduction of rare types of Ukraine of family Gientiana L are represented in the conditions of Lvov. Abbreviation of natural habitats of distribution in nature
