CC BY
11
В1СНИК УкралиcbKo'i медично'1 стоматолопчноУ академл'
малопроникний для йодного розчину, тому немае забарвлення в його кол1р ы в дтянц 380...580 нм, ы в раз1 його реакциз глкогеном (поява максимуму К удтянц 710 нм).
При хроычному катаральному пнпвт, коли кпннно прояви запалення виражеы яскраво, проник-ысть слизовоТ оболонки дуже висока \ ясна забарвлюються як за рахунок реакцп з глкогеном, яка при-зводить до появи темно-бурого забарвлення та змщення спектрального максимуму К у дтянку 700...710 нм, так \ за рахунок кольорових параметр^ самого йодного розчину (змши в дтянц 380...580 нм).
При проведены функцюнального тесту регламентованого ЖН у випадку кпннноТ норми викорис-тання ЖГ викликас функцюнальну пперем1ю в судинах МЦР, що проявлясться пщвищеним кровона-повненням та зменшенням застмних явищ як в артер1альый, так \ у венозый системах.
Пюля ЖН у д1тей ¡з катаральними г1нг1в1тами спостер1галася вщ'емна пперемт, тобто зменшення кровооб1гу в артер1ально-венозному русл1, що також залежало вщ ступеня ¡нтенсивност1 запалення.
Вищезазначеы змни спектроколориметричних показниюв були характеры для вах д1тей ¡з хроыч-ними катаральними г1нг1в1тами, але в Карлиц порушення оптичних параметр^ слизовоТ оболонки бтьш виражене.
Отже, проведен! дослщження вказують, що при запалены в д1тей ¡з р^них регюыв щодо вмюту фтору в питый вод1 виявлясться значна р^ниця фотометричних показниюв у пороняны з д1тьми конт-рольних груп. Отримаы даы дозволяють також стверджувати, що забарвлення ясен було справжым, тобто за рахунок реакцп йодного розчину з глкогеном, що пщтверджуе шычний д1агноз у д1тей цих груп.
УДК. 616.314.17 - 053.5:616.155.392
ПОШИРЕШСТЬ ХВОРОБ ПАР0Д0НТА У Д1ТЕЙ 7-15 Р0К1В, ХВ0РИХ НА Г0СТРИЙ Л1МФ0БЛАСТНИЙ ЛЕЙК03
Ващенко 1.Ю.
Кафедра дитячоТ терапевтичноТ стоматологи з профтактикою стоматолопчних захворювань
Вищий державний навчальний заклад УкраТни „УкраТнська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Числены дослщження довели, що р1вень стоматолопчноТ патологи, такоТ як Kapiec та хвороби тканин пародонта, зростас на тл1 загальносоматичноТ патологи (Стадник У.К.; Кружалко О.В., 2001). Не е винятком i онкогематолопчы хвороби (Смоляр H.I. та cniBaB., 2003).
За останн1 роки зросла ктькють д1тей, хворих на гемобластози та злоякюы л1мфоми (Мякова Н.В. та cniBaB., 1996). Поширеысть гемобластозв у 2001 роц1 скпадала вщ 2,5 до 4,1 випадюв на 100 000 дитячого населения, а злоякюних л1мфом - 1-2 випадки на 100 000 д1тей (Мороз Г.1., 1999). Сучасы пщходи до лкування та д1агностики онкогематолопчних хвороб дозволили досягти у 95% д1тей, хворих на гострий л1мфобластний лейкоз (ГЛЛ) стмкоТ peMiciT впродовж перших 4 poKiB. У 74% хворих досяга-сться сшка peMicm впродовж наступних 10 poKiB (Дурнов A.A., 1999).
3 метою вивчення пародонтолопчного статусу пац1снт1в було обстежено 45 д1тей BiKOM 7-15 poKiB, як знаходились на лкуваны у стацюнарному онкогематолопчному вщдтены м. Полтави.
На niflCTaßi отриманих статистичних даних було встановлено, що в д1тей 7-11 poKiB, хворих на ГЛЛ, поширеысть riHrißiTy становила 46,4±9,4%, а в контрольый rpyni - 20,5±3,6% (р<0,05). Обстеження хворих д1тей 12-15 poKiB установило, що поширеысть хвороб пародонта дор1внювала 81,8±8,2%, що у 2,0 рази вище за показник контрольно!" групи д1тей того ж вку (р<0,01).
АналЬ результат!вдослщження показав, що поширеысть хвороб тканин пародонта зростас з BiKOM. У первинно обстежених д1тей ¡з д1агнозом ГЛЛ зафксований найнижчий вщсоток поширеност1 патологи тканин пародонта пороняно з контролем та наступними оглядами хворих д1тей. Пюля проведеного лкування ГЛЛ ¡з використанням високодозноТ полшмютерапи у цих д1тей виявлене зростання поши-реност1 хвороб у пороняны з першим обстеженням та контрольною групою. У перюд стмкоТ peMiciT онкогематолопчних хвороб виявили найвищ1 показники поширеност1 хвороб тканин пародонта, як1 Мали запальний та запально-деструктивний характер. Наведен! вище факти свщчать про те, що стома-толопчы лкувально-профтактичы заходи у д1тей ¡з ГЛЛ необхщно розпочинати одночасно з лкуван-ням ochobhoi хвороби та продовжувати в перюд peMiciT.
