CC BY
10
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
особливо в oci6 молодого BiKy. BiflHOCHi протипоказання - нахил або поворот 3y6iB навколо oci зуба. У такому випадку необхщно поеднувати шину з реставрацмною технкою.
Препарування заздалегщь пщготовлених за загально прийнятою методикою зуб1в для виготовлен-ня суцтьнолитоТ шини власноТ конструкцп проводилося з язиковоТ поверхн1. На вщстаы 2-3 мм вщ pi-жучого краю робили паз глибиною 1,5-2 мм та шириною близько 2 мм. При препаруваны звертали увагу на ктькють емал1 на бокових поверхнях зуб1в, при цьому резекц1я емал1 повинна бути piBHOMip-ною за об'емом. Пщ контролем рентген!вських зымюв готували канали стандартними п'езоримерами, як1 вщр^няються диметром робочоТ частини. Кореневому каналу зуба надавали цилЫдричноТ форми та формували його на 2/3 довжини кореня кожного зуба.
Для виготовлення шини використовували стандарты штифти р^них типорозмрв. При цьому, зва-жаючи на pi3Hi показники довжини та товщини ctIhok кореневого каналу, ми повины зменшити концен-трац1ю напруг, як1 виникають у 30Hi переходу внутршньокоронковоТ частини суцтьнолитоТ шини у вну-тр1шньоканальну. Препарування у вигляд1 сходинки дозволить зменшити можливють pyxoMOCTi суц-льнолитоТ шини, що надал1 знизить ктькють випадюв розцементування шини та покращить стабт^а-ц1ю зубного ряду. Завдяки цьому забезпечуеться прицизмнють комплексу "штифт-тканини зуба", на-дал1 така точнють спостер1гаеться у припасуваны шини в порожниы рота. На вщпрепаровану з язико-вого боку поверхню зуб1в, що шинуються, наносили стрнку воскудля моделювання, noTiM кр1зь стрнку в пщготоваы канали вставляли po3irpm до температури 45-650С стандарты штифти. Принцип внутрн шньоротового моделювання полягав у посднаны воску та стандартних штиф^в.
Отримуючи суцтьнолиту шину з ливары, проводили перев1рку в порожниы рота. Суцтьнолита шина фксувалася на пол1мерний матерел подвмного твердння "Б1фкс" ф1рми Voco.
АналЬуючи рентгенограми пац1ент1в дослщних груп до проведения лкувальних захода та в 1,5 pi4-ний терм1н пюля його закнчення дмшли висновку, що стадт ремюп рентгенолопчно пщтвержусться в 75% хворих.
Нами також проанал^ована загальна ктькють поломок у шестимюячний термн. Частше поломки спостер1галися при пародонтит1 III ступеня i шинуваны зуб1в ¡з III та II ступенем pyxoMOCTi, ктькють поломок становила 2,2% вщ загальноТ ктькост1 виготовлених шинуючих конструкцм. Поломки здебть-шого стосувалися сколу частини зуб1в, як1 були депульпованк Розфксування само!' суцтьнолитоТ шини в жодному з випадюв вщмнене не було. Таким чином, ктькють лагоджень шинуючих конструкцм пов'язана 3i ступенем тяжкост1 пародонтиту, матер1алом, з якого виготовлена шина, ступенем рухомо-CTi 3y6iB, що шинуються, напрямками стаб1л1зацИ рухомих зуб1в та адекватнютю терапевтичних захода лкування пародонтиту.
Отже, отримаы результати свщчать про високу ефективнють запропонованого нами методу та, спираючись на позитивну кореляц1ю змЫ ¡з покращанням кл1н1чноТ картини, ми оцшюсмо цей ефект як сприятливий.
УДК 616.314-007-053.3/.5:616.916'16(477.53)
Р03П0ВСЮДЖЕН1СТЬ ЗУБОЩЕЛЕПНИХ АН0МАЛ1Й ТА ДЕФ0РМАЦ1Й У Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В П0ЛТАВСЬК01 0БЛАСТ1 В РЕГ10НАХ З Р1ЗНИМ Р1ВНЕМ ВМ1СТУ ФТОРУ В ПИТН1Й В0Д1
Трофименко М.В., Фетгсова Г.Л.
Кафедра ортодонти та пюлядипломноТ осв1ти л1кар1в-ортодонлв
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Тенденцт до збтьшення ЗЩА та деформацм у д1тей та пщл™в зумовлюс необхщнють бтьш детального анал^у етюлопчних чинниюв, що спричиняють Тх формування, ускладнюють лкування зубо-щелепних аномалм та деформацм чи стають причиною рецидиву захворювання. Серед екзогенних чинниюв досить вагоме мюце посщають фактори, що можуть тим чи ¡ншим чином впливати на обмн мшеральних речовин в оргаызм1, що в першу чергу позначаеться на стан1 опорно-рухового апарату. Серед хЫчних елемент1в, як1 сприяють зм1н1 якюних властивостей кютковоТ тканини, досить важливим е фтор. Р1вень його концентрацп за певних умов (шмато - географны особливост1 мюцевост1) здатен змшювати роботу ферментних систем, як1 вщповщають за активний трансмембране перенесения амн нокислот, вуглевод1в та юыв електролтв. Внаслщок цього змшюсться мЫеральний склад кюток та твердих тканин зуба, що в подальшому супроводжуеться зменшенням Тх механнноТ мщностк Це, в свою чергу, може призводити до формування ЗЩА р^ного ступеню важкостк В зв'язку з тим, що Пол-тавська область мае високий р1вень вмюту фтору в питнм вод1, метою нашого дослщження стало ви-значення розповсюдженост1 зубощелепних аномалм та деформацм у д1тей та п1дл1тк1в в регюнах з р^ною його концентрацию.
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
Нами було обстежено 1640 д1тей 8 райоыв ПолтавськоТ облас^ з р^ною концентрацию фтору в питый водк Розповсюджеысть зубощелепних аномалм та деформацм в середньому складае 82,9% (п = 1640). Обстежеы д1ти розподтеы на 3 групи. Першу групу склали д1ти, як1 мешкають в районах з ви-соким р1внем фтору в питый вод1 (п = 793), другу - д1ти з райоыв з нормальним вмютом фтору (п = 582) та в третю групу ввмшли д™, як1 мешкають в районах з низьким р1внем фтору (п = 265). Даы розповсюдженост1 представлен! в таблиц! 1.
Таблиця 1
Частота аномалий прикусу у dimeü ПолтавськоТ облает:
Трупа Район Розповсюджен1сть ЗЩА Середы дан1 розповсюдженосп
n %
I Миргородський (n=79) 65 82,28 80,82%
Оржицький (n=290) 259 89,3
Греб1нк1вський (n=330) 234 70,9
31ньк1вський (n=94) 88 93,6
II Лубенський (n=322) 218 67,7 77,85%
Козельщинський (n=260) 229 88,0
III Кременчуцький (n=265) 250 94,3 94,3%
Даы таблиц! 1 наглядно демонструють, що в районах з пщвищеним та низьким р1внем фтору в пит-нм вод! к!льк!сть зубощелепних аномал!й та деформац!й вища за розповсюджен!сть останн!х в районах з нормальною концентрацию фтору. Але, отриман! результати не мають кореляцмноТ в!рог!дност!, тому що к!льк!сть обстежених д!тей в трупах неоднакова. Питання впливу фтору на поширеысть де-формац!й зубощелепноТ системи потребуе подальшого досл!дження.
УДК 616.31-053.2/.5:615.916'16
ВИВЧЕННЯ П0КАЗНИК1В СТ0МАТ0Л0Г1ЧН0Г0 ЗДОРОВ'Я У Д1ТЕЙ В РЕГ10Н1 3 ВИС0КИМ ВМ1СТ0М ФТ0РУ В ПИТН1Й В0Д1
Труфанова В.П.
Кафедра пюлядипломноТ осв!ти niKapiB - стоматолопв
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Причини еколопчного характеру в^грають одну з провщних ролей у захворюваност1 KapiecoM. Склад i властивост1 питноТ води, яку вживае населения, впливае в цтому на здоров'я популяци та на розвиток зубощелепно!' системи зокрема. Тобто, епщемюлопчы характеристики Kapiccy 3y6iB у д1тей можуть мати значы регюнальы особливостк У зв'язку з цим метою нашого дослщження стало визна-чення стоматолопчного здоров'я д1тей смт. Маш1вка, яке е periohom з високим bmIctom фтору в питнм
bofli.
Нами було обстежено 329 д1тей BiKOM вщ 7 до 16 poKiB середньоТ загальноосв1тньо1 школи смт. Маш1вка за методикою ВООЗ. При анал^ даних епщемюлопчного обстеження д1тей визначено, що поширеысть Kapiccy постмних зуб1в серед 7-рнних д1тей становить 58,0±7,9%, серед 12-тирнних fli-тей цей показник становить 72,4±8,5%. За даними ВООЗ така уражеысть вщповщас середньому р1вню поширеност1 (вщ 31% до 80%). У rpyni 15-ти рнних д1тей при обстежены визначили значний picT по-ширеност1 (майже на 1/3) - до 95,5±4,4%, p < 0,02. 1нтенсивысть ураженост1 KapiecoM постмних зуб1в досить значна в rpyni д1тей 7- ми poKiB (1,83±0,24), у 12 poKiB вона становить 4,1±0,51 (р<0,001), в 15 poKiB 6,18±0,75 зуба на одного обстеженого. Цей pißeHb ¡нтенсивност1 вщповщас високому р1вню ура-женост1 за шкалою ВООЗ. Ускпаднений Kapicc постмних 3y6iB вперше виявляеться уже в rpyni д1тей 8-ми poKiB як поодиною випадки, зростас i досягас у 12-ти рнних д1тей 0,24±0,08 зуба на одного обстеженого. Характерним для ускладнень Kapiccy постмних 3y6iB у обстеженого нами контингенту було те, що вони розвивалися на тл1 деструктивно! форми флюорозу. Такий pißeHb показниюв Kapiccy постмних 3y6iB та його ускладнень обумовлений уражеыстю 3y6iB, а особливо перших постмних моляр^, деструктивними формами флюорозу i евщчить про низьку ефективысть первинноТ профтактики Kapi-ссу.
Том 6, Выпуск 4
123
