CC BY
12
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
УДК [616,31: 616.934] - 071 - 08
К0РЕКЦ1Я ДИСБАКТЕР1031В П0Р0ЖНИНИ РОТА У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 3 ВИКОРИСТАННЯМ СИНБ10ТИК1В
Ступак О.П.
Кафедра терапевтичноТ стоматологи
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Проблема грибкових уражень надзвичайно актуальна для нашого часу. Анал1з захворюваност1 гри-бковими ¡нфекц1ями вказуе на продовження зростання як поверхневих, так i глибоких форм MiK03iB, особливо у хворих на фоы соматичноТ патологи, зокрема при цукровому fliaöeTi (ЦД). Так, згщно наших дослщжень та даних ¡нших автора (A.B. Вщерська, 1995; Р.Ю. Хоружа, 2003) частота кандидозу слизовоТ оболонки порожнини рота (СОПР) у хворих на ЦД може досягати 80-100%. Це пояснюеться тим, що при ЦД внаслщок метаболнних та ¡мунолопчних порушень змнюсться природний антагоызм MiKpoopraHi3MiB, що призводить до посиленого та безперешкодного розмноження rpnöiB роду Candida, на фоы CTpiMKoro зниження пробютичноТ мкрофлори.
У зв'язку з цим, останым часом в комплексному лкуваны мкотичних уражень паралельно з проти-грибковими препаратами загальноТ та мюцевоТ ди для нормал^аци мкробюценозу широкого викорис-товусться бютерапт. Теоретично це поняття ¡снус вже давно i вперше було описане 1.1. Мечнковим, який виявив позитивний ефект молочнокислих бактерм на органам людини. Бютератя включае поняття „пробютики", „пребютики", „симбютики" та „синбютики" (Левицький, А.П., 2003).
Метою нашого дослщження стало вивчення ефективност1 застосування синбютика „Бактулн" НПА „ОдеськоТ бютехнологи" в комплексному лкуваны кандидозу СОПР у хворих на ЦД.
Для чого ми попередньо провели обстеження та комплексне лкування 30 хворих, яким KpiM основ-но1 традицмноТ схеми лкування кандидозу СОПР додатково внутр1шньо призначили таблетки синбю-тика „Бактулн" за схемою, визначеною виробником.
За результатами нашого дослщження доведена висока ефективнють синбютика „Бактулн" в комплексному лкуваны кандидозу СОПР у хворих на ЦД, тому що при його використаны не лише змен-шилась ктькють rpnöiB роду Candida, але й нормалЬувався оптимальний склад фЬюлопчноТ мкро-флори порожнини рота, згщно стввщношення показниюв р1вня уреази та л^оциму в ротовм рщиы хворих.
УДК 616.314 - 089.28 + 616.31418 -002.4
СУЧАСНИЙ П0ГЛЯД НА 0РТ0ПЕДИЧНЕ Л1КУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ТКАНИН ПАР0Д0НТА.
Ткаченко I.M.
Кафедра пропедевтики ортопедичноТ стоматологи
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Розповсюдженють захворювань тканин пародонту у пац1ент1в старших за 30 poKiB, за даними р1зних автор1в, сягас 80%, пщвищуючись у пац1ент1в старших вкових груп. Комплексне лкування захворювань тканин пародонту рЬного ступеню тяжкост1 посднус у co6i застосування у комплекс! з ортопедич-ними та х1рург1чними методами лкування найсучаа-иших фармацевтичних препарат^, що дозволяе отримати добрий та стмкий результат. Пропонуеться значна ктькють р1зних шинуючих конструкцм, але в л1тературних джерелах вщсутня ix порвняльна оцнка, хоча ефективысть лкувально-профтактичних заходв оцнюеться багатьма ¡нформативними методами.
Для досягнення поставлено! мети нами проведен! клнны спостереження за хворими на хроннний генерал^ований пародонтит II та III ступеня та практично здоровими людьми, вком в1д 31 до 60 poKiB, як1 розподтялися за номенклатурою ВООЗ. Для д1агностики генералЬованого пародонтиту ми вико-ристовували загальноприйнят1 клУчы та паракпнны методи. Для встановлення д1агнозу користува-лися класифкацюю захворювань тканин пародонта за редакцию Данилевського.
Лкування хворих на пародонтит планували з дотриманням принцитв ¡ндивщуального пщходу до кожного з пац1ент1в, комплексного використання лкарських маыпуляцм та фармакологии их препарата. Нами була застосована суцтьнолита шина власноТ конструкци при захворюваны на хроннний ге-нерал^ований пародонтит II та III ступеня тяжкост1, на яку нами отримано декларацмний патент УкраТни.
Показаниями для застосування е: - рухомють 3y6iB I-III ступеня, достатня товщина кореыв зуб1в на як1 спираеться шина, при висот1 коронок не менше 7 мм, дефект зубного ряду протяжнютю 1-2 зуб1в,
Том 6, Выпуск 4
121
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
особливо в oci6 молодого BiKy. BiflHOCHi протипоказання - нахил або поворот 3y6iB навколо oci зуба. У такому випадку необхщно поеднувати шину з реставрацмною технкою.
Препарування заздалегщь пщготовлених за загально прийнятою методикою зуб1в для виготовлен-ня суцтьнолитоТ шини власноТ конструкцп проводилося з язиковоТ поверхн1. На вщстаы 2-3 мм вщ pi-жучого краю робили паз глибиною 1,5-2 мм та шириною близько 2 мм. При препаруваны звертали увагу на ктькють емал1 на бокових поверхнях зуб1в, при цьому резекц1я емал1 повинна бути piBHOMip-ною за об'емом. Пщ контролем рентген!вських зымюв готували канали стандартними п'езоримерами, як1 вщр^няються диметром робочоТ частини. Кореневому каналу зуба надавали цилЫдричноТ форми та формували його на 2/3 довжини кореня кожного зуба.
Для виготовлення шини використовували стандарты штифти р^них типорозмрв. При цьому, зва-жаючи на pi3Hi показники довжини та товщини ctIhok кореневого каналу, ми повины зменшити концен-трац1ю напруг, як1 виникають у 30Hi переходу внутршньокоронковоТ частини суцтьнолитоТ шини у вну-тр1шньоканальну. Препарування у вигляд1 сходинки дозволить зменшити можливють pyxoMOCTi суц-льнолитоТ шини, що надал1 знизить ктькють випадюв розцементування шини та покращить стабт^а-ц1ю зубного ряду. Завдяки цьому забезпечуеться прицизмнють комплексу "штифт-тканини зуба", на-дал1 така точнють спостер1гаеться у припасуваны шини в порожниы рота. На вщпрепаровану з язико-вого боку поверхню зуб1в, що шинуються, наносили стрнку воскудля моделювання, noTiM кр1зь стрнку в пщготоваы канали вставляли po3irpm до температури 45-650С стандарты штифти. Принцип внутрн шньоротового моделювання полягав у посднаны воску та стандартних штиф^в.
Отримуючи суцтьнолиту шину з ливары, проводили перев1рку в порожниы рота. Суцтьнолита шина фксувалася на пол1мерний матерел подвмного твердння "Б1фкс" ф1рми Voco.
АналЬуючи рентгенограми пац1ент1в дослщних груп до проведения лкувальних захода та в 1,5 pi4-ний терм1н пюля його закнчення дмшли висновку, що стадт ремюп рентгенолопчно пщтвержусться в 75% хворих.
Нами також проанал^ована загальна ктькють поломок у шестимюячний термн. Частше поломки спостер1галися при пародонтит1 III ступеня i шинуваны зуб1в ¡з III та II ступенем pyxoMOCTi, ктькють поломок становила 2,2% вщ загальноТ ктькост1 виготовлених шинуючих конструкцм. Поломки здебть-шого стосувалися сколу частини зуб1в, як1 були депульпованк Розфксування само!' суцтьнолитоТ шини в жодному з випадюв вщмнене не було. Таким чином, ктькють лагоджень шинуючих конструкцм пов'язана 3i ступенем тяжкост1 пародонтиту, матер1алом, з якого виготовлена шина, ступенем рухомо-CTi 3y6iB, що шинуються, напрямками стаб1л1зацИ рухомих зуб1в та адекватнютю терапевтичних захода лкування пародонтиту.
Отже, отримаы результати свщчать про високу ефективнють запропонованого нами методу та, спираючись на позитивну кореляц1ю змЫ ¡з покращанням кл1н1чноТ картини, ми оцшюсмо цей ефект як сприятливий.
УДК 616.314-007-053.3/.5:616.916'16(477.53)
Р03П0ВСЮДЖЕН1СТЬ ЗУБОЩЕЛЕПНИХ АН0МАЛ1Й ТА ДЕФ0РМАЦ1Й У Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В П0ЛТАВСЬК01 0БЛАСТ1 В РЕГ10НАХ З Р1ЗНИМ Р1ВНЕМ ВМ1СТУ ФТОРУ В ПИТН1Й В0Д1
Трофименко М.В., Фетгсова Г.Л.
Кафедра ортодонти та пюлядипломноТ осв1ти л1кар1в-ортодонлв
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Тенденцт до збтьшення ЗЩА та деформацм у д1тей та пщл™в зумовлюс необхщнють бтьш детального анал^у етюлопчних чинниюв, що спричиняють Тх формування, ускладнюють лкування зубо-щелепних аномалм та деформацм чи стають причиною рецидиву захворювання. Серед екзогенних чинниюв досить вагоме мюце посщають фактори, що можуть тим чи ¡ншим чином впливати на обмн мшеральних речовин в оргаызм1, що в першу чергу позначаеться на стан1 опорно-рухового апарату. Серед хЫчних елемент1в, як1 сприяють зм1н1 якюних властивостей кютковоТ тканини, досить важливим е фтор. Р1вень його концентрацп за певних умов (шмато - географны особливост1 мюцевост1) здатен змшювати роботу ферментних систем, як1 вщповщають за активний трансмембране перенесения амн нокислот, вуглевод1в та юыв електролтв. Внаслщок цього змшюсться мЫеральний склад кюток та твердих тканин зуба, що в подальшому супроводжуеться зменшенням Тх механнноТ мщностк Це, в свою чергу, може призводити до формування ЗЩА р^ного ступеню важкостк В зв'язку з тим, що Пол-тавська область мае високий р1вень вмюту фтору в питнм вод1, метою нашого дослщження стало ви-значення розповсюдженост1 зубощелепних аномалм та деформацм у д1тей та п1дл1тк1в в регюнах з р^ною його концентрацию.
