CC BY
8
При аналiзi стану КФ у залежносп вщ сту-пеня депреси було встановлено, що у пацieнтiв iз легкими депресивними порушеннями вира-женють когнiтивних порушень спiввiдносна з аналопчним показником у хворих без депре-сивних порушень. У той же час у груш з по-мiрною та значною депресieю було виявлено достовiрне погiршення КФ у порiвняннi з хвори-ми з м'якою депресieю: 22,8±1,4 та 26,8±0,9 бала за MMSE вiдповiдно. При цьому тривалють хво-роби, рiвень рухового дефiциту в цих групах були сшввщносними.
ВИСНОВКИ
1. Виражешсть КП та депресивних порушень у хворих iз РС корелюе зi ступенем рухового дефщиту та в меншiй мiрi пов'язана з тривалютю хвороби.
2. Не було виявлено залежносп когнiтивних та депресивних порушень вщ стан та вшу дебюта хвороби.
3. КП в першi 5 роюв хвороби встановлено у 25 i3 37 обстежених хворих.
4. У пащеннв i3 помiрною та значною депрешею вiдзначаються бiльш вираженi КП, шж у пацiентiв i3 м'якою депрешею та без не!. При оцшщ КФ у хворих i3 РС з метою об'ективiзацil iстинних КП необхщно виключити депресивнi порушення, що викликають псевдокогнiтивнi порушення.
5. Виявлення депресн в обстежених хворих iз РС дозволяе констатувати li внесок у когн-тивнi порушення, а також коригувати депресивш порушення вже на раншх стадiях хвороби, що може шдвищити ефективнiсть реабштаци.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Алексеева Т.Г., Бойко А.Н., Гусев Е.И. Спектр нейропсихологи-ческих изменений при рассеянном склерозе // Журнал неврологии и психиатрии. - 2006. - № 12. - С. 11-18.
2. Комплексный подход к оценке когнитивной и эмоционально-личностной сфер у больных рассеянным склерозом / Алексеева Т.Г., Ениколопова Е.В., Садальская Е.В. и др. // Журнал неврологии и психиатрии. Приложение 1. Рассеянный склероз. - 2002. -С. 20-25.
3. Шмидт Т.Е. Когнитивные нарушения и попыт-
ки их коррекции при рассеянном склерозе // Журнал неврологии и психиатрии. - 2005. - № 9. - С. 54-56.
4. Cognitive dysfunction in multiple sclerosis. I. Frequency, patterns and prediction / Rao S.M., Leo G.J., Bernadin L., Unverzagt F. // Neurology. - 1991. - Vol. 41. - P. 692-696.
5. Is cognitive complaint a marker of cognitive impairment in early replasing-remitting multiple sclerosis? / Boudineau M., Deloire M., Bonnet M. et al. // Multiple sclerosis. - 2003. - N 1. - P. 133.
♦
УДК 616-053.2/.4-036.83:37.018.3
Ю.К. Больбот, О. В. Клименко, Т.А. Бордш, С.Ю. Калашшкова
ПОРУШЕННЯ СТАНУ ЗДОРОВ'Я ВИХОВАНЦ1В 1НТЕРНАТНОГО ЗАКЛАДУ РАННЬОГО В1КУ ТА МОЖЛИВОСТ1 IX РЕАБ1Л1ТАЩ1
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра госттальног nediampii №2 та неонатологИ (зав. - д. мед. н., проф. Ю.К. Больбот)
Ключовi слова: дiти, позбавленi материнско'1' опки, стан здоров'я, iмунiтет, iнтерферони, анаферон дитячий
Key words: children deprived of parents' trusteeship, a state of health, immunity, interferons, children's Anaferon
Резюме. В статье приводятся данные показателей здоровья воспитанников дома ребенка. У большинства детей на фоне неблагоприятных перинатальных факторов выявлена патология ЦНС, задержка физического и психо-моторного развития, врожденные пороки. Одна из причин частых осложненных ОРВИу воспитанников дома ребенка -это недостаточность интерфероногенеза. Представлены основные направления реабилитации нарушений состояния здоровья воспитанников дома ребенка, в том числе результаты изучения профилактической эффективности анаферона детского, применение которого позволило повысить уровень ИФН-у более чем в два раза, снизить частоту острых респираторных инфекций в 1,8 раза, уменьшить частоту осложнений и среднюю длительность одного эпизода ОРВИ в 1,3 раза.
09/ Том XIV/1
39
Summary. In the article the data of health parameters ofpupils of children's home are given. In the majority of children on a background of adverse perinatal factors, pathology of CNS, delay of physical and psychomotor development, congenital defects were revealed. One of the causes of complicated ARVT in pupils of children's home is insufficiency of interferons genesis. The basic directions of rehabilitation of disturbances of health state of pupils of children's home, including results of studying of preventive efficiency of children's Anaferon application, which allowed to increase a level of IFN-y more than twice, to reduce frequency of acute respiratory infections by 1,8 times, to decrease frequency of complications and average duration of one episode of ARVT by 1,3 times are presented.
Реабштащя дггей раннього вшу, позбавлених батьювсько1 отки, завжди е складною проблемою, оскшьки на стан !х здоров'я впливае цший комплекс несприятливих бюлопчних i сощаль-них чинниюв: висока частота анте- та штра-натально! патологи, генетично зумовлених ано-малш, вщсутшсть материнського тклування часто з перших дшв життя, що приводить до важко! психоемоцшно! деприваци та хронiчного стресу [6]. Це сприяе порушенню нормального розвитку дитини, ранньому формуванню хрошч-но! патологи, зниженню резистентностi оргашз-му та його адаптацшних можливостей.
Гос^ респiраторнi шфекци у дiтей, що виховуються в установах закритого типу, як правило, вiдрiзняються затяжним i ускладненим перебiгом, швидко поширюються та можуть циркулювати в колективi тривалий час внаслщок супер- i решфекци. Част повторнi ГР1 приводять до виснаження i без того напружених механiзмiв адаптацп дитячого органiзму, сприяють формуванню стшких розладiв з боку бронхо-легенево1, серцево-судинно1 та iнших систем оргашзму, ще бiльшiй затримцi фiзичного й психомоторного розвитку [4,8].
Метою нашо1 роботи стало вивчення стану здоров'я дтей раннього вiку, як виховуються в iнтернатних закладах закритого типу, для роз-робки реабштацшних та профiлактичних заходiв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Нами проведено обстеження 102 дтей, якi виховуються в Будинку дитини №2 м. Дншро-петровська: 78 (76,5 %) хлопчиюв та 24 (23,5%) дiвчинки. Дгги першого року життя склали 21,6 %, другого року - 38,2 % , третього року - 40,2%. Як контрольна група були вибраш 64 ктшчно здорових дитини, яю виховуються у повнш им'1. Групи дослiдження були однорiдними за вшом та статтю.
Аналiз перинатального перюду та соцiального статусу проводився шляхом викопiювання пер-винно1 документацп
Оцiнка фiзичного та психомоторного роз-
витку дГтей дослiджувався в динамщ за стандартами ВООЗ (2006) зпдно з наказом № 149 [2].
Для ощнки стану системного Гмуштету визна-чали вмют iмyнокомпетентних клiтин CD3+, CD4+, CD8+, CD22+ CD16+ за допомогою Гму-нофлуоресцентного методу [5], вмiст Гмуно-глобyлiнiв класiв A, M, G у сироватщ кровi за G. Manchini et al. (1965). Фагоцитарну активнiсть нейтрофiлiв визначали з використанням тест-наборiв НВО "Реакомплекс" (м.Чита). Функщ-ональну активнiсть нейтрофiлiв перифершно! кровi визначали за реакцieю вщновлення штро-синього тетразолiю (НСТ-тест) з використанням капшярно! кровi [1]. Дослщження рiвнiв сиро-ваткових 1ФН-а та 1ФН-у проводили вщповщ-ними ELISA-наборами in vitro iз застосуванням моноклональних антитiл.
Статистичну обробку резyльтатiв дослщ-ження проводили iз застосуванням методiв ва-рГацшно! статистики i регресшного аналiзy за допомогою пакету прикладних програм Statisticа v. 6.0.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При дослiдженнi соцiального статусу вихо-ванцiв будинку дитини було встановлено, що майже три чверт дiтей - соцiальнi сироти (71,5%): дгги, покинyтi матерями в пологовому будинку (43,1 %), забраш пращвниками мшци з асоцiальних родин (13,7 %), знайдеш на вулищ (4,9 %), залишеш батьками внаслiдок народ-ження з проявами тяжких захворювань, генетич-них синдромГв, уроджених вад (9,8 %). Бшьше чвертi дiтей перебувае в будинку дитини тим-часово, за заявою батькiв (21,6 %) та у зв'язку з перебуванням батьюв у мюцях позбавлення волГ (10,8 %). I тльки близько 7 % вихованщв будинку дитини - бюлопчш сироти, тобто дГти, батьки яких умерли або загинули.
Основними причинами вщмови батьюв вгд дитини були: небажана ваптшсть (75,5 %), алко-голГзм (32,5 %), наркомашя матерГ (18,6 %), несприятливГ матерГально-побутовГ умови (21,6%), хвороба дитини (9,8%), хвороба матерГ (6,8 %), позбавлення батьюв волГ (5,9 %).
Переважна бшьшють дiтей - 76,5 % (77 оаб) потрапили до штернатного закладу на першому роцi життя, з них майже три чверт - в першому пiврiччi (57 дггей - 74%).
Особливостi перинатального перюду дiтей iз групи спостереження з'ясувати було складно, бо майже 90% жшок пiд час ваптност не спосте-рiгалося в жшочш консультаций а у дiтей, яких знайшли на вулищ, документи вщсутш. З тих вiдомостей, якi можна було знайти в iсторiях розвитку, ми встановили, що майже вс жiнки пiд час вагiтностi курили та зловживали алкоголем, бiльше третини страждали на хронiчний алкоголiзм, 18,6 % - на наркомашю, 6,8 % - мали психiчнi розлади. Практично всi жiнки пiд час ваптност переносили рiзноманiтнi шфекцл, серед яких найбшьш часто зустрiчались уроге-нiтальнi, ВIЛ-iнфекцiя, туберкульоз, сифiлiс (табл. 1).
Таблиця 1
Перинатальш чинники, що впливають на стан здоров'я ви\ованц1в будинку дитини
Палшня та вживання алкоголю тд час ваг1тност1 96,7
Матер1, як1 не спостер1гались п1д час ваптносп в 9^ ^ жшочш консультаци '
Перенесен1 шфекцц тд час ваг1тност1, в т.ч.: 92,4
- урогеттальт шфекци 60,6
- В1Л 27,2
- туберкульоз 13,3
- снфШс 10,6
Небажана ваптшсть 75,6
Хрончний алкогол1зм у матер1 34,7
Неспрнятлнвi матер1ально-побутов1 умови ом'К 21,6
Наркоман1я матер1 18,6
Нефропат1я ваптно!' 17,8
Багатопл1дна ваг1тн1сть 15,3
Псих1чт хвороби матер1 6,8
Майже половина вихованщв будинку дитини народилися недоношеними (48,3 %), а понад 40 % дней мали затримку внутршньоутробного розвитку. У всГх дней, що потрапляли до ш-тернатного закладу на 1-му рощ життя, вщм> чались перинатальш ушкодження ЦНС змша-ного генезу. Ознаки вираженого дизморфiзму та
уродженi вади розвитку мали мюце у 44,1% вихованщв. На нашу думку, це результат не стшьки успадкування генетичних дефекпв, скiльки первинного тератогенного впливу на плщ у першi тижнi внутршньоутробного роз-витку.
Практично всi дiти, яю потрапили до будинку дитини на 1-му рощ життя, мали фоновi стани та супутню патологiю: рахгг - 50,1%, дефiцитну анемiю - 41,2 %, хрошчш розлади харчування -48,8 %, атопiчний дерматит - 49,3 %, лГмфа-тичний дiатез - 24,5 %.
Закономiрним наслiдком впливу цiлого комплексу несприятливих факторiв стала затримка фiзичного розвитку у маленьких вихованцiв будинку дитини. Враховуючи те, що майже половина малююв iз групи спостереження народились недоношеними, ми видшили 1х в окрему групу. Серед доношених дiтей, позбавлених батькiвського шклування, бiльшiсть народилися з показниками фiзичного розвитку, якi вщпо-вiдали вшовим стандартам (82,6 %). Та вже з перших мюящв життя щ малюки почали значно вiдставати за показниками довжини i особливо маси тша вiд сво1х однолiткiв iз сiмей. Так, на 6-му мюящ життя бiльше половини доношених дней мали недостатню масу (55 %), затримку довжини (57,7 %), третина з них мали висна-ження (32,5 %), а у 12,5 % вiдмiчалось значне виснаження. Серед недоношених значне висна-ження мала кожна друга дитина (50 %). Така ж тенденщя зберГгалась до однорiчного вiку, i тльки на 2-му та 3-му роках життя, по закш-ченню процесiв адаптаци, i доношенi, i недо-ношенi дiти з групи спостереження почали рости бшьш iнтенсивно, але показникiв фiзичного розвитку сво1х однолiткiв iз сiмей вони так i не досягли (рис 1,2).
Характерною рисою дiтей, залишених батьками, була й затримка психомоторного, мовного й емощйного розвитку. Груба затримка психомоторного розвитку мала мюце у 16 % малююв
1-го року, 21,5 % дггей 2-го року та 10,3 % дггей 3-го року життя. Дней, як б мали психо-моторний розвиток, що вщповщав вшовш нормГ, серед однорГчних малюкiв не спостерiгалось, на
2-му рощ життя таких нараховувалось 5,2 %, на
3-му - 10,3 % Це були в основному дгш, як потрапили до будинку дитини у вщ тсля 1-го року життя. Ус шшГ вихованщ iнтернатного закладу мали середнш та легкий стушнь зат-римки [2]. У дней, як виховувались у им'!, психоневрологiчний розвиток вщповщав вшо-вим нормативам, г тшьки у 36 % дiтей 3-го року життя вщзначалась затримка мовного розвитку.
09/ Том XIV/1
41
г. 16000 14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000 0
0 2 3 4 5 6 7 8 9 0 11 12 15 18 21 24 30 36
-доношеш —■—недоношеш —ы—група контролю
Рис. 1. Динамша показнишв маси тiла дiтей
В умовах впливу такого складного комплексу несприятливих факторiв знижуеться резистен-тнють дитячого органiзму до iнфекцiй. Аналiз ресшраторно1 захворюваностi вихованцiв будин-ку дитини показав, що И динамша тiсно пов'язана з напруженiстю процешв адаптаци. Як свiдчить таблиця 2, найбшьш часто дiти хворiли на 1-му рощ життя ((6,7 ± 0,3) випадкiв, проти (1,7 ± 0,06) випадкiв у групi контролю (р < 0,01)). При цьому майже у половини з них (9 ошб - 40,9 %) перший етзод ГРВ1 припав на перше пiврiччя. У подальшому, на 2-му та 3-му роках життя частота рестраторних шфекцш у вихованщв будинку дитини знизилась у 1,5 - 2 рази, що пов'язано як зi стабшзащею адаптацшних процесiв, вщно-сним дозрiванням iмунноl системи, так i з обме-женням числа зовнiшнiх контактiв, у той час як
1х однолики з сiмей починали частiше хворгги на ГРВ1, що зумовлено, навпаки, розширенням числа контактiв. Та, незважаючи на значне зниження з вшом частоти ГРВ1 у вихованщв будинку дитини, питома вага випадюв ускладненого пере-бiгу ГРВ1 залишалась стабiльно високою (табл. 2). Крiм того, ГРВ1 у цих дтей мали достовiрно бiльш тривалий перебп (в середньому (8,5 ± 0,3) дiб проти (6,2 ± 0,3) дiб у групi контролю, р < 0,05)). У структурi ускладнень на 1-му роцi дом> нував середнiй отит, на 2-му - обструктивний бронхщ на 3-му - адено1дит (табл. 2). Звертае на себе увагу той факт, що кожна друга дитина, яка мала част повторнi ускладненi ешзоди ГРВ1, потрапила до будинку дитини в першi 6 мiсяцiв життя.
Таблиця 2
Характеристика рестраторних захворювань у дггей залежно вщ вжу
вiк 1 -й рш 2 -й рiк 3-й рiк
показник основна гр. (п=22) контрольна гр. (п=17) основна гр. ( п=39) контрольна гр. (п=27) основна гр. (п=41) контрольна гр. (п=20)
Середня частота ГРВ1, випадки 6,7 ± 0,3 1 1,7 ± 0,06 3,9 ± 0,22 2,3 ± 0,22 3,1 ± 0,3 3,8 ± 0,2
Середня тривалкть ГРВ1, дн1 8,8 ± 0,5 1 5,9 ± 0,12 7,9 ± 0,3 1 6,3 ± 0,2 8,5 ± 0,3 1 6,2 ± 0,3
Ускладнений перебiг ГРВ1, % 67,9 26,6 38,9 21 35,2 19,7
Середнього отит, % 48,6 20,5 22,3 20,6 18,5 6,9
Аденовдит, % - - 21,2 6,8 38,2 13,8
Обструктивний бронх1т,% 35,3 17,6 32,9 13,8 18,5 6,4
Пневмон1я, % 4,1 0 3,5 0 3,3 0
Прим1тки: 1. - достов1рна р1зниця в пор1внянш з показниками контрольно1 групи (р<0,05), 2. - достов1рна р1зниця в пор1внянш з показниками основно1 групи на 1-му рощ життя (р<0,05)
При дослщженш нами iмунного статусу вихо-ванцiв будинку дитини було виявлено суттеве зниження вщносно! кiлькостi CD3+ лiмфоцитiв ((50,4 ± 1,7) % проти (55,5 ± 0,95) %, у групi контролю р < 0,05); CD4+ лiмфоцитiв ((30,7 ± 1,7) % проти 37,9 ± 0,49, р < 0,05); тдвищення СD22+ лiмфоцитiв ((25,7 ± 1,13) % проти (22,1 ± 1,3) % р < 0,05); дисмуноглобулшемш, переваж-но за рахунок тдвищення ^ М ((1,25 ± 0,14) г/л проти (0,98 ± 0,04) г/л р < 0,05). У 42,8 % ви-
хованщв штернатного закладу вiдзначались транзиторнi зниження рiвнiв Ig А, у 18,2 % -зниження ^ G. Також у дней, позбавлених мате-ринського тклування, мало мiсце достовiрне зниження фагоцитарно! активносп нейтрофiлiв ((58,1 ± 2,12) % проти (6,2 ± 1,7) %, р < 0,05) у комбшаци з пiдвищенням киснево-залежного метаболiзму нейтрофiлiв ((33,1 ± 1,8) % проти (20,5 ± 1,3) %, р < 0,01).
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10
0 2 3 4 5 6 7 8 9 0 11 12 15 18 21 24 30 36
вж, мпс
- доношеш —■— недоношет —о— група контролю
см
0
Рис. 2. Динамша довжини тша д1тей
Вивчення концентрацш iнтерферонiв у сиро-ватцi кровi дiтей, що виховуються в будинку дитини, показало зниження !х рiвнiв у всiх в> кових групах у порiвняннi з показниками дней iз сiмей. При цьому, якщо концентраци 1ФН-а в динaмiцi зростали, що клiнiчно збiгалося зi зниженням частоти ГРВ1, то концентраци 1ФН-у залишались стaбiльно низькими протягом усього перюду спостереження. На наш погляд, це е одним iз ключових фaкторiв, що зумовлюють тенденцiю до несприятливого перебiгу ГРВ1 у дггей з будинку дитини (рис. 3).
Таким чином, виявлеш розлади здоров'я у дггей раннього вiку, що виховуються в штер-натних закладах, потребують адекватних реабь лiтaцiйних зaходiв.
Для профiлaктики та подолання психо-сощ-ально! деприваци та хронiчного стресу цьому контингенту дней необхiдний iндивiдуaльний догляд, який може забезпечити тшьки родина. Тому прiоритетним напрямком реабштаци е, перш за все, профшактичш заходи щодо збе-реження дитини у власнш им'1 ще до 11 на-родження, пошук ново! родини покинутим дням
(бажано також ще до народження в раз^ якщо мати не збираеться залишати дитину собi), виховання покинутих дней у дитячому будинку сiмейного типу.
При лшуванш неврологiчних розлaдiв слщ надавати перевагу немедикаментозним методам вщновлювально! терапи iз застосуванням фiзiо-терапп, масажу, ЛФК (Бобат- та Войта-тератя).
Для соцiaлiзaцil виховaнцiв iнтернaтних зак-лaдiв раннього вiку ефективним е застосовування методик медико-сощально! педaгогiки Петьо (мотиващя та вплив на сенсорш функцп дитини).
З метою профшактики ГРВ1 та 1х ускладнень у дней раннього вшу, що виховуються в ш-тернатному заклад^ доцшьно застосовувати iму-ноaктивнi препарати, яю мають м'який iмуноко-регуючий вплив та дозволеш до застосування у дней раннього вшу.
З огляду на це та враховуючи виявлеш нами змши в iмунному статус ^ перш за все, зниження сироваткових штерферошв, як засб про-фiлaктики ГРВ1 у даного контингенту дней ми вибрали препарат анаферон дитячий, основним ефектом якого е регулящя синтезу ендогенного
09/ Том XIV/1
43
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
1ФН-у та, опосередкований останшм, вплив на характер iмунноl вщповщ [3,7]. Крiм того, анаферон - единий з iндукторiв iнтерферону, дозволений до застосування у дтей раннього вшу (старше 6 мю.). В штеркурентному перiодi препарат призначався за загальноприйнятою профь лактичною дозою (1 таблетка на добу). Пюля прийому спостерiгалось пiдвищення концентра-цiй у кровi а-1ФН - до (54,9 ± 3,3) пг/мл та у-1ФН - до (6,3 ± 0,9) пг/мл (р < 0,05). Також на тт
профшактичного лiкування мало мiсце шдви-щення фагоцитарно1 активностi нейтрофiлiв до (61,3 ± 2,09) % та зниження НСТ до (20,1 ± 2,1) % (р < 0,05). Це супроводжувалось зниженням частоти респiраторних захворювань у 1,8 раза та скороченням частоти ускладнень та середньо1 тривалосп одного епiзоду ГРВ1 в 1,3 раза. Побiч-них ефектiв при вживанш препарату виявлено не було.
пг/мл 70 60 50 40 30 20 10 0
1 рш 2 рш 3 р!к Альфа-1ФН
1 рiк 2 рiк 3 рш Гамма-1ФН
□ Гр. основна ИГр. контролю Рис. 3. В1к<)ш особливоси продукци сироваткових альфа- та гамма-штерферошв у дiтей
За допомогою регресшного аналiзу ми вия-вили фактори, як можуть впливати на проф> лактичну ефективнiсть застосування анаферону дитячого. Зпдно отриманим даним найбiльш ефективним застосування анаферону було у дп"ей з постiйно високими показниками фагоцитарное' активностi нейтрофiлiв; у дтей, матерi яких переносили урогенiтальнi шфекци пiд час вагiтностi; у дтей, що мають тенденцiю до затяжного перебиу ГРВ1.
П1ДСУМОК
Таким чином, дгш раннього вiку, якi вихо-вуються в iнтернатних закладах закритого типу, в бшьшосп сво1й - сощальш сироти, що потрап-ляють до установи переважно на 1-му рощ життя i мають численш порушення стану здоров'я:
затримку фiзичного та психомоторного розвитку, неврологiчнi розлади, уродженi вади, високий iндекс стигматизацп, фоновi стани. Респiраторнi захворювання у цього контингенту носять ус-кладнений та тривалий переби на тлi незршо1 системи клiтинного, гуморального iмунiтету, зниження активносп неспецифiчного захисту, недосконалого штерфероноутворення. Це вима-гае комплексного тдходу до реабштаци дiтей за допомогою фiзiотерапевтичних методiв, ЛФК, масажу, медично-сощально1 педагогiки, а також ращонально1 профшактики респiраторних шфек-цiй. Анаферон дитячий е безпечним та може застосовуватись у вихованщв раннього вшу ш-тернатних закладiв для профiлактики ГРВ1 та !х несприятливого перебiгу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гордиенко С.М. Сравнительная оценка результатов теста восстановления нитросинего тетразолия при микроскопическом и спектрофотометрическом вариантах метода с различными солями тетразолия // Лаб. дело. - 1983. - №2. - С. 21-24.
2. Клшчний протокол медичного догляду за здоровою дитиною в1ком до 3-х рошв: Наказ МОЗ Украши вад 20.03.2008 р. № 149.
3. Клиническая эффективность профилактического действия Анаферона у детей раннего возраста из
различного социального окружения / Козакова Т.В., Самсыгина Г.А., Фомина В.Л. и др. // Педиатрия. -2004 - №6.-С.42-46.
4. Лимаренко М.П. Особенности гипотрофии у детей - воспитаннтков дома ребенка // Здоровье ребенка - 2007 - №1 - С. 37- 40.
5. Определение субпопуляций Т- и В-лим-фоцитов в крови человека иммунофлюоресцентным методом / В.Х. Хавинсон, Т.Н. Карачунова, В.Г.Морозов, Л.А.Кожемякин // Лаб. дело. - 1989. - № 9. - С. 58-61.
6. Состояние здоровья и принципы реабилита-
ции детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки / Коренев Н.М., Лебець И. С., Мокеенко Р.А. та ш. // Современная педиатрия.- 2004. - №2.- С.24-28.
7. Cellular responses to interferon-gamma / Boehm U., Klamp T., Groot N. et al. // Ann. Rev. Immunol. -1997. - Vol. 15, N 6. - P. 749-759.
8. Eriksson M., Bennet R., Nilsson A. Wheezing following lower respiratory tracts infection with respiratory syncytial virus and influenza A in infancy // Pediatr. Allergy Immunol. - 2000. - Vol.11, N 3. -P.193-197.
УДК 161.314.17-036.1-08:612.017
А.Ю. Крисс 1МУНОЛОГ1ЧНИЙ СТАТУС ЕФЕКТИВНОСТ1
М1СЦЕВОГО I СИСТЕМНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЦИКЛОФЕРОНУ В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ХРОН1ЧНОГО ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ
Днтропетровська державна медична академiя
кафедра терапевтичног стоматологи та стоматологИ iнтернiв
(зав. - д. мед. н., проф. А.В. Самойленко)
Ключовi слова: генералгзований пародонтит, iмунтет, ¡муномодулююча тератя iнтерфероногенами, ефективтсть л^вання
Key words: generalized periodontitis, immunity, immunomodulating therapy with interferogens, treatment efficacy
Резюме. В работе представлены результаты проведенных клинических и иммунологических исследований, полученные в процессе комплексного лечения хронического генерализованного пародонтита с использованием различных способов и доз интерфероногенного препарата циклоферона. Установлено, что оптимизация терапии достигается совместным местным и системным назначением названного иммуномодулятора как в обычных, так и сниженных дозах. Отмечено, что редукция клинических признаков болезни при использовании разработанных схем иммуномодулирующей терапии в комплексном лечении у больных хроническим генерализованным пародонтитом наступает раньше и достигается в 90% случаев, а в последующем клинико-рентгенологическая стабилизация состояния тканей пародонта - у 88,9% пациентов. Summary. In the work the results of performed clinical and immunologic researches obtained in the process of a complex chronic generalized periodontitis treatment, using different means and doses of interferonogenic agent-cyclopheron are presented. It was defined that therapy optimization is achieved by a combined topical and systemic administration of the above-mentioned immunomodulator both in general and reduced doses. While using worked out schemes of immunomodulating therapy in a complex treatment of generalized periodontitis it was noted, that reduction of clinical signs of the disease begins earlier in 90% of cases; clinical-roentgenologic stabilization of parodontium tissues occurs in 88,9% of patients.
Запальш захворювання пародонта e актуальною проблемою практично! стоматологи. Серед них - генералiзований пародонтит, який належить до масових хвороб людини, ефективне лшування якого досить складне, оскшьки на сучасному етат вiдмiчаються яюсш змши його клшчного перебиу. Спостерпаеться тенденщя
до збшьшення кшькост хрошчних форм захворювання, що нерщко характеризуются мало-симптомним перебпом [2, 7].
У наш час установлено зв'язок розвитку i перебпу генералiзованого пародонтиту з недос-татшстю iмунного захисту оргашзму.
Вщомо, що порушення iмунноï реактивносп у
09/ Том XIV/1
45
