CC BY
25
Клшшна пед1атрш
УДК 616-05.32-613.95 С1РОТЧЕНКО Т.А., reTTA О.М, БОБРИШЕВА А.О., ТОПОРКОВА O.A.
Луганський державний медичний ун1верситет, кафедра педютрп з дитячими ¡нфекцями та дитячою хрурпею
ДЕМОГРАФ1ЧНА ПОЛ1ТИКА ТА СОЩАЛЬНЕ CMPiTCTBO: AHAAi3 ТА ПРОГНОЗ СУЧАСНОТ СИТУАЦй'
Резюме. У робоmi висвтлен основн сучаст демографiчнiзмти дитячо!популяци в УкраМ, у тому чи^ популяцп дтей групи сощальногоризику, а саме сощальних сирт. До^дниками надана оцтка динамжи розвитку форм смейного влаштування сощальних сирт, визначен особливостi стану X здоров'я, вияв-лет основн причини вiдмови потенцшних прийомних батьтв вгд прийняття дитини в ам'ю. Ключовi слова: демограф1я, сощальне сиртство, стан здоров'я, прийомна см'я, дитячий будинок смей-ного типу.
Збереження здоров'я шдростаючого поколш-ня мае найважливше i найпрюритетшше значення. Суспшьство та держава е вщповщальними за рiвень здоров'я дГтей i шдлггыв та повинш забезпечувати полшшення умов навчання, побуту й дозвшля, вирь шення еколопчних проблем i проблем удосконалення медично! допомоги, запроваджувати здоровий спосiб життя [14, 17]. Всесвiтня програма щодо збереження здоров'я людства — 6РБ ВООЗ «Здоров'я для всiх у ХХ1 столитЬ» та державнi програми «Здоров'я наци на 2002—2011 рр.», «Здорова дитина, 2008—2012 рр.» наголошують, що на рiвень здоров'я дггей та шдтт-кiв впливають численш тригери: харчування, фГзич-на актившсть, статева поведiнка, курiння, вживання алкоголю та наркотиыв, умови життя, що склалися в найближчому соцiальному оточенш (родинному та навчальному) [4, 17]. Також треба придшяти ува-гу таким чинникам, як медична актившсть батьыв, стан довылля, несприятлива спадковють, бiологiчний анамнез тощо [10, 16, 17].
Забезпечення умов для належного формування та розвитку дггей передбачае постшний монiторинг показникiв !х здоров'я, визначення особливостей i тенденцiй його формування з метою планування, ор-гашзацп i контролю/монiторингу здiйснення заходiв щодо збереження здоров'я дитячо! популяци в кра!ш [4, 16, 17]. Мониторинг стану здоров'я та медичний супровгд — це система методiв i технологiй, що дозво-ляють простежувати та дiагностувати iндивiдуальний рiвень здоров'я й адаптацп як кожно! дитини, так i по-пуляцшно! групи [4, 12, 14].
ДинамГка змiн загально! кiлькостi дитячого насе-лення (рис. 1) за останш 5 рокiв свiдчить про змен-шення дитячо! популяци в Укра!ш в 1,13 раза при вГд-носнiй позитивнiй динамiцi народжуваностi.
42
Аналiз демографiчно'i проблеми [4, 5, 14] довiв на-явнiсть провщних родинних факторiв, що впливають на демографiчнi показники: економiчна та сощальна нестабiльнiсть родини (96,5 %); значне поширення серед дорослих i дiтей у родинi шк1дливих звичок — па-лiння (89,9 та 56,7 %), зловживання алкоголем (57,8 та 34,2 %), наркомания (34,3 та 22,1 %), токсикоманiя (12,3 та 21,4 %); недостатне матерiальне забезпечення родини (67,8 %), дефiцитарне харчування (47,8 %), стрес (45,1 %), депресiя (23,4 %), вiдсутнiсть мотивацп дiтей у родиш до здорового способу життя, особливо серед тд-лiткiв (78,9—92,1 % вщповщно), негативнi змiни в систе-мi сучасно! охорони здоров'я дней, що зумовили недо-статню ефектившсть профiлактичних медичних заходiв (58,9 %), вщсутшсть бажання мати дiтей (47,3 %).
СпецифГка депопуляцп супроводжуеться попр-шенням якiсних характеристик здоров'я дитячого населення та зростанням ылькосп дггей, яких зара-ховують до групи сощального ризику (ГСР). Це дГти, яы набули статусу сироти або е дГтьми, яы позбавленi батьывського пiклування [1, 3, 6, 9]. Кшьысть дiтей групи соцiального ризику в Укра!ш зростае щорГчно (рис. 2) г досягла найвищого показника в 2010 рощ — 1,9 % вГд загально! ылькосп дгтячого населення.
У 2010 рощ кшьысть дггей-сирГт та дГтей, позбав-лених батьывського шклування, за даними Державного комггету статистики, становила 104 693 особи. У 2005 рощ таких дггей було 97 829 ошб (прирют за 5 роыв — 6,4 %). Чисельшсть дшсних сиргт залишаеть-ся практично однаковою протягом останшх 10 роыв (8,2—9,3 % вгд загально! ылькосп дггей групи сощаль-ного ризику вгдповгдно).
Зростання ылькосп дггей-сирГт у перюд 2005— 2009 рр. було вгдносно поступовим (на 0,2—0,6 %), але за останнш рГк популящя дГтей ГСР зросла на 3906
ошб, що перевищуе щорiчнi показники 2006—2008 рр. у 14,2—15,8 раза. Ан^з причин сощально! масово! депривацп родин [14] (за даними ДЗ «1нститут проблем им'! та молодЬ>, 2009—2010 рр.) визначив такi провщш депривацiйнi фактори: алкоголiзацiя членiв родини (58,5 %), низький рiвень матерiального забез-печення родини (56,9 %), безвiдповiдальне ставлення дорослих до виконання сво!х батькiвських обов'язкiв (56,3 %), жорстоке поводження з дiтьми, що стано-вило загрозу дитячому життю та здоров'ю (45,4 %), зловживання з боку батьыв наркотичними засобами (32,2 %) тощо.
Однiею з причин зростання чисельностi дггей-си-ргг е зростання кiлькостi позашлюбно народжених датей [5, 13, 11]. В Укра'!ш, за офiцiйними статистич-ними даними, кожен п'ятий малюк (21,4 % ) е наро-дженим поза шлюбом (рис. 3).
Найбшьше зростання чисельност народжень поза шлюбом (6,7 %) визначалось у 2005—2006 рр. У категорий позашлюбно народженних дггей можна умовно видшити групу дiтей, якi були народжеш вiд матерiв вiком молодше 17 роыв. Дiти, народженi матерями ще! групи, в 78,9 % випадкiв потрапляли до групи сощального ризику та набували статус сироти, оскшьки вагiтнiсть не була очшувана, бажана та запланована; у 69,9 % випадыв рееструвався обтяжений родинний сощальний анамнез; у 76,3 % випадыв юш матерi самi належали до групи сощального ризику, формуючи замкнене патологiчне коло — подiбний народжуе подiбного.
Таким чином, у перюд економiчного спаду спосте-р^алося значне зростання як кiлькостi имей iз низь-ким та дуже низьким сощальним статусом (на 35,6 %), так i сiмей, де батьки систематично не виконують сво-!х обов'язкiв, — на 40,1 %, що призвело до значного приросту ылькосп дггей, яких можна зарахувати до групи сощального ризику. Частка дггей, батьки яких були позбавлеш батьывських прав, за перюд 2006— 2008 рр. зросла на 5,9 %.
Держава вщреагувала на цей негативний фактор зна-чним зростанням ылькосл шституцшних закладiв — ди-тячих будинк1в, притулив, шыл-штернатав [5, 9, 12, 14]. Незважаючи на громадсьы та державш зусилля, вихо-ванцi цих заклада (школи-iнтернати, дитячi будинки) характеризуються низьким рiвнем здоров'я, полiморфiз-мом його порушень, низькими показниками фiзичного розвитку, затримкою або порушеннями нервово-псинч-ного розвитку [3, 7, 11]. Ц змши формуються за рахунок впливу емоцшно! депривацп (вiдсутнiсть батьк1вського тклування, тривале перебування у великому колектив^ однотиповi умови проживания з обмеженням контак-тiв iз зовнiшнiм оточенням, психоемоцiйний тривалий стрес). Наявнiсть збалансованого харчування та цшо-добового нагляду не забезпечують дитинi повноцiнного фiзичного та псих1чного розвитку, успiшно'i сощально! адаптащ! [3, 14]. Запобiгти впливу цих негативних фак-торiв можна тльки за допомогою розвитку та шдтримку рiзних форм сiмейного проживання — гостьова с1м'я, патронат, отка, прийомна сiм'я (ПС) або дитячий будинок сiмейного типу (ДБСТ), усиновлення [1, 6, 10].
Рисунок 1. Динам1ка змН дитячо/ популяци в Укран (2005-2010 рр.)
Роки
103 542
97 829
Рисунок 2. Динам1ка зростання клькост дтей ГСР в Укран (2005-2010 рр.)
Юридично iнституцiя ПС та ДБСТ в Укра'!ш була закрiплена Законом Укра!ни № 2401-Ш «Про охоро-ну дитинства» (в1д 26.04.2001 р.) та Омейним кодексом Укра!ни № 2947-Ш (в1д 10.01.2002 р. у редакц!! вiд 04.06.2009 р.), але прiоритетного значення ця проблема набула тсля прийняття Закону Укра!ни «Про забезпечення органiзацiйно-правових умов сощаль-ного захисту дiтей-сирiт та дггей, позбавлених бать-кiвського пiклування» ^ змiнами та доповненнями, внесеними законами Укра!ни вiд 5.10.2006 р. № 230-V та вiд 7.02.2007 р. № 609-У), що визначив правовi, органiзацiйнi, соцiальнi засади та гарант!! державно! пiдтримки дiтей-сирiт та датей, позбавлених батьыв-ського тклування, а також осiб iз !х числа, i е складо-вою частиною законодавства про охорону дитинства.
В!дпов!дно до постанов Кабшету Мiнiстрiв Укра-!ни «Про затвердження Положення про дитячий бу-динок шмейного типу» вiд 26.04.2002 р. № 564, «Про затвердження Положення про прийомну шм'ю» в!д 26.04.2002 р. № 565 та «Питання д!яльносп органiв опiки та пiклування, пов'язано! iз захистом прав ди-тини» вiд 24.09.2008 р. № 866, основними напрямками виршення проблеми сощального сирiтства в Укра'!ш е прюритетна пiдтримка сiмейних форм виховання та проживання датей ГСР як альтернативних форм виховання, згiдно зi свiтовим стандартом. Також 2008 рш було проголошено Роком нацiонального усиновлен-ня, тобто влада була повинна зробити так, щоб дггей-сиргт у кра'!ш стало менше, а точшше, щоб дiтей-сирiт усиновлювали бшьше.
Це був дуже важливий зах!д, тому що дiтей, якi на-були статусу сироти на кшець 2007 року, нараховува-лося вже бшьше 100 тисяч (102 924 особи), причому 90,8 % iз них були сощальш сироти. Найпоширешши-ми серед причин надання дитиш статусу сощально! сироти були такк вiдмова матерi вiд немовля в поло-говому будинку (47,9 %), позбавлення батьывських прав (42,1 %), дгти-впкач^ якi не хочуть повертатися додому та не надають шформацп про себе (7,8 %), i деяы iншi.
Пiд час аналiзу динамiки перебування дгтей-си-рiт у державних або шмейних формах виховання можна зробити висновок, що, незважаючи на дер-жавш заходи, Рш нацiонального усиновлення (2008) не змшив вiрогiдно динамiку форм улаштування дь тей-сирiт — державнi показники зменшилися лише в 1,2 раза, а кшьысть дгтей-сиргт, якi перебували на ммейних формах виховання, суттево не зросла (в 1,04-1,18 раза).
Усиновлення було та залишаеться найоптималь-шшою формою виховання дитини та надае !й бшьше прав i гарантiй, але незважаючи на роботу, що по-стiйно проводиться з пропаганди нацюнального усиновлення, кiлькiсть укра!нських громадян, бажаючих усиновити дитину, протягом перюду дослiдження вiрогiдно не зросла (р > 0,01) (рис. 4). Щ показники були незмшними i в 2008 роцi (Рiк нацюнального усиновлення), щорiчна кiлькiсть усиновлених дией за останнi 5 рокiв залишилася в межах 5,23-5,27 тис. ошб на рiк.
5,5 %
3,9 % у 106,6
6,7 /1010
97,2
91,1
2005 2006 2007 2008
Роки
5274
5261
5241
5229
5234
2005 2006 2007 2008 2009 Роки
Рисунок 3. Динамка народження позашлюбних Рисунок 4. Динамка щор1чно усиновлених д^ей в дтей в Укра/'ш Укра/'н! (абс. кшьюсть)
8119
8734
□ ПС
■ ДБСТ
■ Д1тей в них
2006
2007
2008
2009
2010 Роки
Рисунок 5. Динамка кльюсних показниюв ПС, ДБСТ та дтей, як належать до вщповщних с'/мейних
форм перебування (абс. кшьюсть)
44
(^^рвбёши
На нашу думку, це пов'язано в першу чергу як i3 зниженням рГвня MaTepi^bHoro забезпечення населення, так i з тим, що дгти-сироти мають пeвнi проблеми 3i здоров'ям та потребують пiдсилeнoгo медичного нагляду, тривалого медичного супроводу, регулярних профшактичних зaхoдiв, що дорого ко-штують.
Рiк нaцioнaльнoгo усиновлення передбачав попу-ляpизaцiю не лише усиновлення, але й шшо1 форми шмейного виховання, а саме родинно! ошки (шклу-вання) — коли родич^друз^близьы люди прийма-ють у власну шм'ю oсиpoтiлу дитину. За результатами нашого aнaлiзу також визначилася негативна тенденщя до зростання кшькосп вiдмoв oпiкунiв вiд виконання сво1х oбoв'язкiв через вiдсутнiсть порозу-мшня (16,7 %) або виникнення конфлк:тно1 ситуацй (23,1%). Це свiдчить про те, що таы сiмeйнi форми, як усиновлення й ошка (шклування), в даний час не можуть подолати фактор сощального сиргтства.
Одним iз нaпpямкiв подальшого виpiшeння проблеми лшвшування сoцiaльнoгo сиpiтствa в УкраМ е впровадження iнших шституцш сiмeйнoгo влашту-вання дiтeй-сиpiт та дггей, позбавлених батьывсько-го шклування, а саме прийомних имей та дитячих будиныв сiмeйнoгo типу як повнощнних альтерна-тивних сiмeйних форм виховання. Щ aльтepнaтивнi форми виховання вщр1зняються вщ пoпepeднiх перш за все тим, що держава гарантуе цим формам шмей-ного виховання дггей ГСР постшну мaтepiaльну та сощальну шдтримку [8, 15]. Державна сощальна шд-тримка та мaтepiaльнe забезпечення, що отримують бaтьки-вихoвaтeлi, в 70,9 % (за даними сощальних опитувань) стае вагомим аргументом з боку при-йомних батьыв щодо створення ПС або ДБСТ. Ди-нaмiкa приросту кшькосп створених за шдтримки держави прийомних имей, дитячих будиныв шмей-ного типу та зростання кшькосп дiтeй, що перебу-вають у цих ммейних формах виховання, подана на рис. 5.
На перший погляд динамша е позитивною, кшь-ысш показники щодо створення нових прийомних имей та дитячих будиныв шмейного типу щор1ч-но зростають (1,2—2,1 раза), зростае також i загаль-на кшьысть дггей, яы виховуються в цих ммейних формах Гз щор1чним приростом (1,2—1,7 раза). Але за нашими даними аналГзу динамши щорГчного вш-соткового приросту кшькосп ПС та ДБСТ за останш 5 роыв визначено (табл. 1), що, незважаючи на шд-
Таблиця 1. Динамка кльксних показниюв приросту ПС, ДБСТ та д'ией, як належать до вдпо-вдних смейних форм перебування протягом 2006-2010 рр.
тримку держави та запровадження Року нащональ-ного усиновлення, показники приросту кшькосп прийомних имей, дитячих будиныв ммейного типу та кшькосп дией ГСР, яы належать до цих шмейних структур, мають чику тенденцш до зниження.
Ця тенденщя мае максимальш прояви протягом останшх двох роыв: у 2,7—2,1 раза зменшилась актившсть створення нових прийомних имей, у 2,9— 1,4 раза — дитячих будиныв шмейного типу; прирют кшькосп дггей-сиргт та дггей, позбавлених батьывського шклування, що перебувають у цих шмейних формах влаштування, зменшився в 2,5—1,8 раза.
Одшею з основних причин зниження цих по-казниыв, на нашу думку, е низький вихгдний рГвень здоров'я дией ГСР, обтяжений спадковий i шмейний анамнез, та низька пошформовашсть потенцшних прийомних батьыв про дшсний стан здоров'я при-йомно! дитини [2, 3, 7, 11]. Причиною вгдмови потенцшних прийомних батьыв вгд прийняття дитини в замюну шм'ю в 87,9 % випадыв був ïï стан здоров'я, тяжы патолопчш стани (вади нервово-психГчного розвитку, обтяжена спадковють, розумова вгдста-лють) становили 23,4 % випадыв. У шших випадках дгти, яким прийомш батьки вшмовили в прийнятт до ПС або ДБСТ, мали хвороби, що усшшно шддаються корекцп та реабштацИ (аномалй розвитку жовчного мГхура, дисбюз кишечника, порушення постави, па-хова грижа, енурез, логоневроз та шшГ). За нашими даними, в нативних сощально неблагополучних родинах дитина не мае можливост отримати повнощн-ний вчасний як батьывський, так i медичний нагляд, медична актившсть батьыв або члешв родин у таких мм'ях практично дорГвнюе нулю (0,2 %), що, в свою чергу, призводить до частих шфекцшних та парази-тарних захворювань (67,8—56,7 %) — гострГ ресшра-торш вГруснГ шфекцй, гельмштози, гострГ бронхгти; до формування та загострення хрошчно'! соматич-но1 патологи (56,9—52,1 %) — хрошчний тонзилгт та адено'шит, синусити, хрошчний гастродуодешт або гастрит, атошчний дерматит та шшь Дии групи сощ-ального ризику регулярно вживають алкогольш напо1 (86,7 %), палять (97,4 %), вживають токсичш та нар-котичш речовини (45,6—23,4 %), що не може не вгд-биватися на сташ к здоров'я. Дии з таких родин мають неращональне дефщитарне харчування (92,7 %), що, в свою чергу, формуе розлади травлення, авь тамшози. В нативних сощально неблагополучних родинах рееструються фГзичнГ форми домашнього насильства (73,6 %), дГти ГСР в 35,6—44,3 % випадыв протягом року переходять до сощально'1 категорй «дГтей вулищ», а попм до категорп дГтей, позбавлених батьывського шклування.
За результатами популяцшного мониторингу [14], рГвень загально'! захворюваност дiтeй, яы спочатку виховуються в сощально неблагополучних шм'ях, а попм формують групу дiтeй-сиpiт та дггей, позбавлених бaтькiвськoгo шклування, в середньому до-piвнюе 3769,8—4123,4 на 1000 ошб, що в 1,6—1,8 раза перевищуе аналопчш середньостатистичш дepжaвнi показники (незалежно вщ вшу та стаи).
Роки Показники щорiчного приросту, %
ПС ДБСТ Ктькють д^ей
2006-2007 53,0 22,0 41,4
2007-2008 34,2 25,0 32,9
2008-2009 16,03 17,3 18,03
2009-2010 5,9 5,8 7,04
Таким чином, шмейш форми влаштування (уси-новлення, опiка, ПС, ДБСТ) е бшьш прiоритетними для дiтей групи сощального ризику, нiж державнi. Дгти групи соцiального ризику, а саме дгти-сироти та дiти, позбавленi батьывського пiклування, ха-рактеризуються низькими показниками соматич-ного здоров'я, що в 1,6-1,8 раза гiршi за стандартш показники. Низький рiвень пошформованосп по-тенцiйних прийомних батькiв щодо вихщного стану здоров'я майбутньо! прийомно! дитини, можливос-тей його корекцп та реабштацп обумовлюе низь-ы показники приросту чисельностi сiмейних форм влаштування дггей-сири' та дiтей, позбавлених батьывського шклування. Вiдсутнiсть повноцшно! та правдиво! iнформацi'! про вихщний стан здоров'я прийомно! дитини, наявшсть у не! спадкових та хро-нiчних захворювань, низька поiнформованiсть про обтяжений сощальний та бiологiчний анамнез, вщ-сутнiсть квалiфiкованого медичного супроводу на початковому еташ перебування в прийомнш сiм'! призводять до зниження загально! кiлькостi прийомних имей та дитячих будиныв сiмейного типу, до зростання ылькосп повернень дггей до державних виховних установ. Найближчим часом повинна бути створена ефективна система медичного контролю та супроводу имей ошкушв або имей, в яких вихову-ються прийомнi дни, не обмежуючись формальним виконанням юнуючих правил.
Список л1тератури
1. Абросимова Т.С. Медико-социальное обоснование мер профилактики социального сиротства и его последствий: Ав-тореф. дис... канд. мед. наук. — Иваново, 2005. — 22 с.
2. Витрук Е.Л. Влияние соматического здоровья детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей, на решение приемных родителей о принятии их в замещающую семью / Е.Л. Витрук, О.М. Филькина, Е.А. Воробьева // Российский педиатрический журнал. — 2010. — № 2. — С. 50-53.
3. Ибрагимов А.И. Состояние здоровья и пути оптимизации медико-социального обеспечения детей, оставшихся без попечения родителей: Автореф. дис... д-ра мед. наук. — Москва, 2006. — 40 с.
Сиротченко Т.А., Гетта E.H., Бобрышева A.A., Топоркова O.A.
Луганский государственный медицинский университет, кафедра педиатрии с детскими инфекциями и детской хирургией
ДЕМОГРАФИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА И СОЦИАЛЬНОЕ СИРОТСТВО: АНАЛИЗ И ПРОГНОЗ СОВРЕМЕННОЙ СИТУАЦИИ
Резюме. В работе освещены основные современные демографические изменения детской популяции в Украине, в том числе популяции детей группы социального риска, а именно социальных сирот. Исследователями предоставлена оценка динамики развития форм семейного устройства социальных сирот, определены особенности состояния их здоровья, обнаружены основные причины отказа потенциальных приемных родителей от принятия ребенка в семью.
Ключевые слова: демография, социальное сиротство, состояние здоровья, приемная семья, детский дом семейного типа.
4. Задачи по достижению здоровья для всех. Политика здравоохранения для Европы. — Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 2000. — 322 с.
5. Канбекова Р.Р. Демографическая политика региона — для решения проблемы социального сиротства / Р.Р. Канбекова, З.М. Султанаева//В сб.: Актуальные проблемы социального сиротства. — Иваново, 2008. — С. 24-26.
6. Конова С.Р. Программный подход к решению проблем социального сиротства в Российской Федерации // Российский педиатрический журнал. — 2003. — № 3. — С. 58-62.
7. Кузнецова Е.Ю. Состояние здоровья воспитанников домов ребенка и методы реабилитации / Е.Ю. Кузнецова, Е.В. Либова // В сб.: Актуальные проблемы педиатрии. — М.: Ресурс, 2007. — С. 357-358.
8. Лещенко М.В. Психолого-педагогическое сопровождение адаптации ребенка в приемной семье. — Ярославль: Ресурс, 2007. — 72 с.
9. Матейчек З. Психическая депривация в детском возрасте. — Прага, 2004. — 183 с.
10. Семья Г.В. Демографическая политика и социальное сиротство: опыт регионов, анализ программ, прогноз ситуации / Г.В. Семья, Г.О. Зайцев, Н.Г. Зайцева. — Москва, 2007. — 60 с.
11. аротченко Т.А. Клiнiко-психологiчне до^дження формування девiацiй поведшки у дтей сощально-небезпечних груп // Укратський медичний альманах. — 2000. — Т. 3, № 1. — С. 160-162.
12. аротченко Т.А. Кризовi стани у дтей та тдлттв та особливостi виявлення контингенту кризових категорш // Укратський медичний альманах. — 2000. — Т. 3, № 2. — С. 150151.
13. Прихожан А.М. Психология сиротства / А.М. Прихожан, Н.Н. Толстых. — СПб.: Питер, 2007. — 416 с.
14. Слабкий Г.О. Характеристика здоров'я дитячого на-селення Украти / Г.О. Слабкий, Т.К. Кульчицька, В.В. Лазо-ришинець, Н.С. Бедй // Современная педиатрия. — 2009. — № 6(28). — С. 35-40.
15. Филькина О.М. Мотивы создания замещающих семей у потенциальных приемных родителей / О.М. Филькина, Т.Г. Шанина, О.Ю. Кочерова// Системная интеграция и здравоохранение. — 2009. — № 4. — С. 54-65.
16. Шарапова О.В. Основные направления деятельности службы охраны материнства и детства // Вопросы современной педиатрии. — 2007. — Т. 3, № 4. — С. 9-12.
17. Etzenberg L. The psychosocial health of the child: a global view//Int. Child Health. — 2006. — Vol. 7, № 3. — Р. 7-18.
Отримано 15.12.11 □
Sirotchenko T.A., Getta O.M., Bobrysheva A.O., Toporkova O.A.
Lugansk State Medical University, Chair of Pediatrics with Child's Infectious Diseases and Child's Surgery, Lugansk, Ukraine
DEMOGRAPHIC POLICY AND SOCIAL ORPHANHOOD: ANALYSIS AND PROGNOSIS OF MODERN SITUATION
Summary. In the paper there are covered the main modern demographic changes ofUkrainian child's population including the population of children at social risk, namely, social orphans. Researchers gave the estimation of dynamics of development of family organization forms of social orphans, the features of their health status are described, main reasons for the refusal of potential adoptive parents from adopting children in the family were revealed.
Key words: demography, social orphanhood, health status, foster family, family-type children's home.
