CC BY
59
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.248-085.37-053.2
ЮРЦЕВА А.П., ФОФАНОВА О.В., ОСАДЕЦЬ Н.Б., БОАНАР О.П. 1вано-Франмвсы<ий нацональний медичний унверситет
ЕФЕКТИВНЮТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЛАФЕРОБЮНУ В AiTEÉ i3 РЕЦИДИВУЮЧИМ БРОНХООБСТРУКТИВНИМ СИНДРОМОМ, ЯКi ЧАСТО ХВОРАТЬ НА ГOСTPi PEСПiPATOPHi ЗАХВОРЮВАННЯ
Резюме. У сmаmmi викладен результати вивчення ефективностi застосування Лаферобюну в дтей з бронхообструктивним синдромом, як часто хвортть на гострi рестраторт захворювання (ГРЗ). Установлено, що включения Лаферобюну в комплекс лжування i профлактики в щег групи дтей сприяе зменшенню частоти ГРЗ у 2,6 раза, зниженню частоти нападiв бронхообструкци на тлi ГРЗ у 2,8 раза, зменшенню тривалостi бронхообструкци. Шд впливом лкування Лаферобоном спостергаеться тенденция до нормалiзацii показнишв iмунiтету, тдвищення вмюту нтерферону гамма та зниження концентрацп Ытерлейкту-4, вiдбуваеться активащя антиоксидантного захисту. Ключовi слова: дти, бронхообструктивний синдром, рекомбшантний а-2Ь-Ытерферон, iмунiтет, лтування.
Вступ
Незважаючи на досягнення сучасно! медицини, гострi ресшраторш захворювання (ГРЗ) займають перше мюце серед уах захворювань у свт. Особливо сприйнятливi до ГРЗ дгти в першi роки життя, що обумовлено вщсутшстю попереднього контакту з шфекцшними агентами i вщсутшстю у зв'язку з цим банку iмунолоriчноI пам'ят [1, 4]. В той же час у дггей перших роюв життя вщзначаеться не тгль-ки найвища частота виникнення ГРЗ, але тяжчий !х переб^. Так, у цш вжовш груш ГРЗ нерщко су-проводжуються розвитком бронхообструктивного синдрому (БОС). За даними рiзних авторiв, частота розвитку БОС на ™ ГРЗ у дггей становить вiд 5 до 40 % [3, 12, 13].
Розвитку бронхiальноI обструкцп в дггей iз час-тими ГРЗ значною мiрою сприяють анатомо^зю-логiчнi особливост органiзму. Серед них важливе мюце займають особливостi дихального тракту: пе-реважання бронхiв дрiбного калiбру, схильшсть до набряку !х слизово! оболонки, гшерсекрецп i змiни в'язкоеластичних властивостей мокротиння, а та-кож особливост реагування iмунноI системи: ^2-спрямовашсть iмунноI вiдповiдi, зниження здат-ност до iнтерфероногенезу, зменшення продукцп iмуноглобулiнiв класiв А i О, а також незршсть Т- i
В^мфоципв [3, 4, 6]. Як свщчать численнi досль дження, найбiльш етюлопчно значимими вiруса-ми, що беруть участь у розвитку БОС, е рестра-торно-синцитiальний вiрус, риновiрус, аденовiрус, вiрус парагрипу 3-го типу, дещо рiдше — вiруси грипу, ентеровiрус, коронавiрус. Персистуючий перебiг цитомегаловiрусноI герпетично! шфек-цп в дiтей перших трьох роюв життя також може обумовлювати розвиток бронхообструкци [5, 10, 14, 16]. 6 переконливi докази ролi мжоплазмово! i хламщйно! шфекцп в розвитку БОС [12, 14, 16]. Останшм часом з'явилися даш про новi рестра-торнi вiруси, що сприяють розвитку БОС. Отри-манi докази участi в розвитку БОС у дггей перших роюв життя нових шфекцшних чинникiв — мета-пневмовiрусу й бокавiрусу [1, 12].
Патогенна дiя респiраторних вiрусiв зумовлена ушкодженням миготливого епiтелiю слизово! оболонки рестраторного тракту, що призводить до розвитку запалення дихальних шляхiв. Саме запа-лення е важливим чинником бронхiальноI обструк-
© Юрцева А.П., Фофанова О.В., Осадець Н.Б.,
Боднар О.П., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
цп в дiтей раннього вiку. В результат ушкоджуючо! дГх iнфекцiйних агенпв запускаеться каскад iмуно-логiчних реакцш, якi iндукують видiлення в кровоток медiаторiв запалення, посилюеться проник-нiсть судин, з'являеться набряк слизово! оболонки бронхiв, гiперсекрецiя в'язкого слизу. У результа-тi цього розвиваеться гшерреактившсть бронхiв i бронхоспазм. Багатьма дослщженнями доведено взаемозв'язок м1ж сезонним шдвищенням захво-рюваностi на ГРЗ i частотою госпiталiзацiй з приводу нападу БОС [3, 8, 11, 14].
1нфекцшний процес може стати тригером нападу бронхоспазму, а збудник — причинно-зна-чимим алергеном [3, 14]. Рецидивуючi ресшратор-ш шфекцп в дiтей сприяють гшерпродукцп 1§Е, зниженню синтезу штерферону (1ФН), посиленню реакцiй гiперчутливостi як сповшьненого, так i не-гайного типу у вщповщь на алергенну стимулящю, розвитку гiперреактивностi бронхiв i сенсибшзацп органiзму до неiнфекцiйних алергешв. Пацiенти, якi часто хворiють на ГРЗ, схильш до рецидивуван-ня БОС, у них вщзначаеться зниження противiрус-ного i протимiкробного захисту, що певною мiрою обумовлено наявшстю дизрегуляторних порушень в системi штерферону [4, 6, 10, 11, 16].
1нтерферони — найважлив^ чинники вро-дженого iмунiтету; вважають, що це перша лжя протиiнфекцiйного захисту [4, 7, 9, 10]. Особливе мюце 1ФН в антиiнфекцiйнiй резистентностi зу-мовлено тим, що iндукцiя !х синтезу, передусiм натуральними кiлерами, клггинами моноцитар-ного ряду, а також дендритними клггинами пе-редуе формуванню специфiчних iмунних реак-цiй [4, 5, 9, 10]. 1з позицш сьогоднiшнього дня можна стверджувати, що основною функщею 1ФН в органiзмi е активацiя специфiчних кль тинних реакцш iмунiтету та регуляцiя iмунноi вiдповiдi [10—12]. Цi ефекти здшснюються через модуляцiю активностi NK-клiтин, посилення експресп Fc-рецепторiв до 1§0 на мембранах ма-крофагiв пiд дiею 1ФН-а, зниження aктивностi Т-лiмфоцитiв-супресорiв тд дiею 1ФН-Р, шдви-щення активной Т-лiмфоцитiв пiд дiею 1ФН-у. Одшею з важливих iмунорегуляторних функцiй 1ФН е вплив на чутливiсть фaкторiв iмунноi сис-теми до цитоюшв [9, 11].
Для лiкувaння i профiлaктики ГРЗ/гострих респiрaторних вiрусних шфекцш (ГРВ1) в остан-нi роки все частше застосовуються штерферо-ни та шдуктори ендогенного iнтерферону. При цьому в педiaтричнiй прaктицi найбшьшо! уваги заслуговуе вiтчизняний рекомбiнaнтний а-2Ь-iнтерферон (1ФН-а-2Ь) Лaферобiон («Бюфар-ма», Укра!на), що мае також i антиоксидантний ефект за рахунок вгтамжв С i Е, якi входять до його складу [5, 7, 9]. Найбшьший терапевтичний ефект ввд препaрaтiв iнтерферону при лiкувaннi ГРЗ досягаеться в тих випадках, коли етюлопя мае вiрусну або вiрусно-бaктерiaльну природу, а лiкувaння починаеться з перших годин за-
хворювання [4, 6, 7, 9]. Рекомбшантний a-2b-iнтерферон захищае клiтини ввд ушкодження, активiзуe iMyHHy систему, мае антиоксидантну актившсть. KpiM того, рекомбшантний 1ФН-а-2Ь чинить не лише строго спрямований iмyнозa-мiсний, а й досить широкий iмyномодyлюючий i протективний ефект. Цей метод лжування за сучасною класифiкацiею е неспецифiчною ак-тивно-пасивною iмyностимyлюючою терапiею, основною метою яко! е активацiя iмyнноi систе-ми i посилення загального iмyнiтетy хворого [4, 6, 7]. Даш дослвджень останнiх рокiв свiдчать, що включення рекомбiнантного 1ФН-а-2Ь в комп-лексну терaпiю та профiлактикy ГРЗ дозволяе не тшьки iстотно зменшити вирaженiсть запальних процесiв i тривалють захворювання, а й знижуе в щлому ризик розвитку ускладнень.
Мета нашого дослiдження — визначити ефек-тивнiсть включення рекомбiнaнтного a-2b-штерферону Лаферобiонy в комплексну терaпiю i профiлaктикy бронхообструктивного синдрому в детей, яю часто хворiють на ГРЗ/ГРВ1.
MaTepiaAM i методи дocлiджeння
Пд спостереженням були 64 дитини вжом 5—15 рокiв iз повторним БОС, яю згiдно з крите-рiями В.Ю. Альбицького та А.А. Баранова (1983) належали до групи часто хворшчих дггей, тобто хворiли 4—6 разiв протягом року. Обстеженi дгги були розподiленi на 2 групи, iз них основну гру-пу становили 34 дитини, яким до базисно! терапп включали Лaферобiон у формi супозиторпв, у гру-пу порiвняння ввiйшли 30 дiтей, яю отримували лише базисну й симптоматичну тератю. Терaпiя призначалась дiтям тд час госпiтaлiзaцiI. Обидвi групи були порiвнянними за вiком i статтю. Конт-рольну групу становили 20 дней того ж вiкy. Уим хворим проведенi загальне клiнiко-лaборaторне обстеження, збiр алергоанамнезу, шструменталь-нi дослвдження (фyнкцiя зовнiшнього дихання, ЕКГ), шюрне алерготестування (prick-тест) iз стандартними наборами алергешв виробництва МП «1мунолог» (м. Вшниця, Укра!на). Алергодь агностику in vitro з широким спектром алергешв проводили за допомогою множинного алерго-сорбентного хемшюмшесцентного тесту (MAST CLA, Hitachi Chemical Diagnostics), що полягае у нашвкшьюсному визначенш in vitro концентрацп aлерген-специфiчних IgE. Визначення загального IgE проводили методом iмyноферментного ана-лiзy з набором реaктивiв ЗАТ «Вектор-Бест» (Ро-сiя). Стан перекисного окислення лшщв (ПОЛ) у дггей, хворих на бронхiaльнy астму, оцшювали за вмiстом первинних 1х продукпв — дiенових кон'югат (ДК) та вторинних — тюбарбггурово-кислотних активних продукпв (ТБК-АП) за методикою Т.Н. Федорово! i спiвaвт. (1983). Антиоксидантний захист (АОЗ) визначали за актившстю церулоплазмшу (АЦП), глутатюнпероксидази (ГП) та глyтaтiонредyктaзи (ГР) за спектрофо-
тометричною методикою. Статистичний аналiз отриманих результата дослiдження проведено за допомогою програмного забезпечення AtteStat Microsoft Excel 2007. Застосовували методи опи-сово! статистики з ощнкою середнього значення показниюв, величини середньо! стандартно! по-хибки, t-критерш Стьюдента. Вiрогiднiсть переваги одше! ознаки над iншою оцшювали за допомогою ввдношення шансГв (ВШ) та !х довiрчих iнтервaлiв (Д1).
Результати дocлiджeння
Серед обстежених дггей переважали хлопчики (62,5 %), дiвчaткa становили 37,5 %. При вивченш перинатального анамнезу обстежених дгтей звер-тае на себе увагу висока частота пaтологiчного пе-ребпу вaгiтностi i полопв мaтерiв в обстежених дь тей. Так, у 57,8 % мaтерiв дiтей ¡з БОС, яю часто хворшть на ГРЗ, вiдмiчено пaтологiчний перебiг ваптносп, у 37,5 % ¡з них — патолопчш пологи. У 20,3 % дгтей установлена aсфiксiя в пологах. Ознаки перинатального ураження ЦНС в aнaмнезi вста-новлеш у 28,1 % дiтей ¡з БОС, яю часто хворшть на ГРЗ, що, на думку деяких aвторiв, е одним ¡з фак-торГв, що призводять до розвитку бронхообструкцГ! та полГалергГ! [3, 6].
На винятково грудному вигодовуванш перебу-вали 23,4 + 4,5 % обстежених дггей, на штучному та змшаному — 76,6 + 5,5 %. Зокрема, звертае на себе увагу значна частота раннього штучного виго-довування в дгтей ¡з БОС i частими ГРЗ, що у 2 рази вища, н1ж серед здорових дiтей. Так, 31,3 % обстежених дгтей не одержували грудного молока тсля 2 мюяшв, а вигодовувалися сyмiшaми з коров'ячого молока, антигенш влaстивостi якого широко вщо-мь У 29 хворих (45,3 %) обтяжений амейний анамнез щодо атопп, а в 36 (56,3 %) були прояви атопп в анамнезГ переважно за рахунок атотчного дерматиту та харчово! алергГ!.
При дослщженш показниюв системного ¡муш-тету в дггей, яю часто хворшть на ГРЗ, ускладне-ш БОС, установлено, що в переважно! бгльшост з них спостерГгаеться дизГмуноглобулшемГя — зна-чний умют загального IgE, зниження — ^А та IgM при нормальному показнику IgG.
Умют загального IgE в сироватш кровГ в дь тей ¡з частими ГРЗ i повторним БОС стано-вив 212,81 ± 18,56 МО/мл (у здорових дгтей — 34,21 ± 2,37 МО/мл, Р < 0,001). ВщмГчеш значш коливання вмюту загального IgE в дггей ¡з ГРЗ — вщ 28,89 до 450,56 МО/мл. НайвищГ показники були в дгтей з атотею в анамнезь Звертае на себе увагу виражене порушення клгганно! ланки ¡муш-тету в дггей, яю часто хворшть на ГРЗ/ГРВ1. Щодо показниюв клгганного ¡мунгтету, то характерним е зниження числа Т-лГмфоцита (48,7 ± 2,1 %) порГвняно ¡з здоровими дгтьми (63,4 ± 3,9 %, Р < 0,001) переважно за рахунок зменшення май-же вдвГчГ субпопуляцГ! CD4+ (22,4 ± 1,74 %; у дгтей контрольно! групи — 43,6 ± 1,9 %) та зниження у
зв'язку з цим iмунорегуляторного iндексу (CD4+/ CD8+) до 0,85 ± 0,04 (у дггей контрольно! групи — 1,85 ± 0,09; Р < 0,001). Установлено також, що в обстежених дггей i3 частими ГРЗ у гострому перюда хвороби спостерпаеться зниження вмюту 1ФН-у у 2,5 раза (135,0 ± 11,4 пг/мл) поpiвняно 3i здоровими дiтьми (337,4 ± 13,9 пг/мл) та в1ропд-не тдвищення вмiсту iнтepлeйкiну-4 (IL-4) до 15,6 ± 2,5 пг/мл проти 7,2 ± 1,28 пг/мл у здорових дггей (Р < 0,001). Слщ звернути увагу на роль по-рушень вмгсту 1ФН-у та IL-4 у розвитку як частих ГРЗ, так i повторного БОС. Кли,инами — продуцентами 1ФН-у е Т-лГмФоцити. Основна ФункцГя 1ФН-у — це iмуноpeгуляцiя (активацiя макрофапв, посилення Th1-вiдповiдi, ГндукцГя експресИ анти-гeнiв головного комплексу г1стосум1сност1 типу II на антигенпрезентуючих клiтинах та im) [4, 5]. Як i шш1 iнтepфepони, в1н проявляе против!русну й ан-типpолiфepативну активнiсть. В останш роки доведена його здатшсть пpигнiчувати продукц1ю IgE клиинами, що стимульованi IL-4 — одним з осно-вних 1ндуктор1в гшерпродукцИ IgE [4, 5].
Дослiджeння вм1сту первинних та вторинних продукт1в ПОЛ (ДК та ТБК-АП) у дией 1з в1рус-ш-дукованим ГРЗ показало, що в нападному пер^д! у 6гльшост1 з них вiдбуваеться iнтeнсифiкацiя вгль-норадикальних процеав. При цьому вмют ДК та ТБК-АП шдвищувався бiльшe н1ж удв1ч1. Проце-сам гшерпероксидаш! л1п1д1в в1дводиться важли-ва роль у патогeнeзi запальних захворювань р1зно! локалiзацiï, бо саме щ процеси мають виpiшальнe значення у розвитку порушення стаб^ьносп бю-лопчних мембран [2, 12, 13]. Вiдмiчeно, що тяж-к1сть пepeбiгу запального процесу i його перехщ в хрошчну форму збiгаеться з наростанням концентраций в кров1 продукта ПОЛ. Неконтрольована активацiя ПОЛ е особливо небезпечною для дiтeй, мехашзми антиоксидантного захисту у яких недо-сконалi. Уважають, що в1льн1 радикали, як1 над-лишково утворюються за рахунок оксидативного стресу в дихальних шляхах при ГРВ1, можуть брати участь у розвитку бронхоспазму при загостренш ГРЗ [7, 16].
Для оцшки АОЗ дослщжували активнiсть фермента глутатюнового блоку (глутатюнперокси-дази i глутатюнредуктази), як1 е найважлившими елементами антиоксидантноï системи, а також м1дьум1сного антиоксидантного ферменту церуло-плазмшу. Захисна роль цих фepмeнтiв при оксида-тивному стрес полягае в тому, що глутатюнперок-сидаза переносить водень на окислений глутатюн, а глутатюнредуктаза знiмае цей водень i передае його на Н2О2, унаслщок чого утворюються дв1 мо-лекули води.
Ознаками порушення мeханiзмiв АОЗ у д^гей 1з частими ГРЗ е вipогiднe зниження активностi глутатiонпepоксидази та глутатюнредуктази по-р1вняно з показниками у здорових д^ей. Щодо цepулоплазмiну вiдмiчeно, що його активнiсть у 2,5 раза вища (58,12 ± 2,22 ум.од.), н1ж у здорових
дггей (23,76 ± 0,39, Р < 0,001). Трактування змш активностi цього ферменту e неоднозначним. Можна розглядати тдвищення активностi ЦП у гострому nep^i ГРЗ/ГРВ1 як один i3 компен-саторних мeханiзмiв АОЗ. Церулоплазмш e голо-вним позаклiтинним антиоксидантом кров^ що iнгiбуe ПОЛ, дшчи як антиоксидант-перехоплю-вач у вогнищах запалення, де фагоцитуючi клии-ни видшяють масу активних форм кисню [1, 2]. Однак, беручи до уваги, що ЦП вщграе важливу роль як iнтepлeйкiн-6-залeжний реактант гостро-фазових peакцiй кpовi, то слад, очевидно, тракту-вати пiдвищeння його активност i як ознаку ш-фeкцiйного запального процесу. Так, вщомо, що piвeнь ЦП у сироватщ кpовi значно пiдвищуeться при piзних iнфeкцiйних захворюваннях; гострому та хрошчному запальних процесах, що супрово-джуються деструктивними й некротичними змь нами в тканинах [1, 2].
Лаферобюн призначали в дозi 500 000 МО дням вщ 5 до 7 роив, 1 000 000 МО дггям вiд 7 до 15 роив (по 1 супозиторш) двГчГ на добу. В осшшй пepiод пщ час сезонного тдвищення захворюваносп на
ГРЗ дiтям, яю часто хворiють i якi мали в анамнезi епiзоди БОС, iз профiлактичною метою призначали 1—2 курси Лаферобiону в тiй же дозг Перевагами призначення Лаферобiону в супозитор1ях е зруч-нiсть у використанш, добре всмоктування, висока концентрацiя i пролонгований ефект. До того ж слщ вiдмiтити, що дгти добре переносять лiкування саме такими лжарськими формами.
При порiвняльнiй ощнщ показникiв iмунного статусу в динамвд хвороби в дiтей iз ГРЗ, ускладне-ними БОС, пiд впливом лжування Лаферобiоном установлено позитивну динам^ бiльшостi досль джених параметрiв iмунiтету (табл. 1). I хоча повно! нормалiзацll деяких iз них не спостериалося, про-стежувалися вiрогiдна тенденцiя до вiдновлення показникiв Т-клiтинного iмунiтету, суттеве тдви-щення концентрацп 1ФН-у, зниження загального вмiсту 1§Е та ^-4. Отже, застосування Лаферобю-ну сприяе модуляцп iмунноI вiдповiдi за клгтинним i гуморальним типами.
Завдяки вiтамiнам С i Е, що входять до складу Лаферобiону, та його протизапальнш дп вщбу-ваеться вщновлення метаболiчного забезпечен-
Таблиця 1. Динамка показниюв iMyHiTeTy в дтей ¡з частими ГРЗ та бронхообструкщею
пщ впливом лкування Лаферобоном
Показники Здоровi дгги (n = 20) Базисна терашя (n = 30) Базисна терашя + Лаферобюн (n = 34)
Гострий перюд Шсля лтування Гострий перюд Шсля лiкування
IgG, г/л 9,1 ± 0,3 11,5 ± 0,9 10,9 ± 0,7 10,9 ± 0,5 9,8 ± 0,8
IgA, г/л 1,72 ± 0,12 0,94 ± 0,06 1,09 ± 0,05 0,98 ± 0,05 1,58 ± 0,11***
IgM, г/л 1,48 ± 0,03 0,95 ± 0,07 0,98 ± 0,06 0,91 ± 0,05 1,22 ± 0,08*
IgE, МО/мл 87,7 ± 4,9 898,5 ± 78,5 843,6 ± 6,4 981,8 ± 64,5 328,4 ± 5,9***
CD3, % 63,4 ± 3,9 48,7 ± 2,1 51,8 ± 2,3 49,8 ± 1,8 61,4 ± 2,2**
CD4, % 43,6 ± 1,9 22,4 ± 1,7 26,7 ± 2,1 24,8 ± 1,9 41,7 ± 2,5***
CD8, % 25,2 ± 2,3 26,7 ± 2,5 25,1 ± 2,1 25,2 ± 2,3 21,1 ± 1,7
CD4/CD8, ум.од. 1,85 ± 0,09 0,85 ± 0,04 1,06 ± 0,06 0,98 ± 0,07 1,97 ± 0,11***
1ФН-у, пг/мл 337,4 ± 23,0 155,0 ± 11,8 198, 33 ± 7,50 160,34 ± 9,51 282,71 ± 11,5***
IL-4, пг/мл 7,20 ± 1,28 15,6 ± 2,1 13,7 ± 1,9 17,2 ± 2,3 9,7 ± 1,1***
Примтки: в1рогщн1сть р1зниц1 показниюв псля лкування в основшй rpyni та rpyni пор1вняння: * — Р < 0,02; ** — Р< 0,01; *** — Р< 0,001.
Таблиця 2. Динамка показниюв ПОЛ та АОЗ у дтей iз частими ГРЗ та бронхообструкц '1ею
пд впливом застосування Лаферобюну
Показники Здоровi дiти (n = 20) Базисна терапiя (n = 30) Базисна терашя + Лаферобюн (n = 34)
Нападний перюд Пiсля лтування Нападний перюд Пюля лiкування
ТБК-АП, ммоль/мл 3,16 ± 0,28 6,86 ± 0,26 5,82 ± 0,21 6,97 ± 0,19 4,36 ± 0,16***
ДК, ум.од. 1,56 ± 0,11 3,86 ± 0,18 3,24 ± 0,14** 3,82 ± 0,18 2,15 ± 0,14***
АЦП, ум.од. 23,76 ± 0,39 41,32 ± 2,45 42,53 ± 1,93* 58,12 ± 2,22 31,55 ± 1,59***
ГР, мкмоль/хв 0,16 ± 0,08 0,11 ± 0,04 0,13 ± 0,02 0,12 ± 0,03 0,17 ± 0,02**
ГП, нмоль/хв 0,19 ± 0,05 0,13 ± 0,04 0,15 ± 0,06 0,12 ± 0,02 0,21 ± 0,03**
Примтки: ГР — глутатонредуктаза; ГП — глутатопероксидаза; АЦП — активнсть церулоплазмШу; вiрогiднiсть рiзницi показниюв до л '1кування i псля л '1кування: * — Р < 0,05; ** — Р < 0,02; *** — Р < 0,001.
ня структурно-функцiонaльного стану клiтинних мембран [8, 11, 14]. Вщзначаються позитивнi зру-шення в системi АОЗ — тенденцiя до нормaлiзaцli aктивностi ферменпв глутaтiонового блоку (ГП, ГР), що призводить до зменшення iнтенсивностi процеав ПОЛ (табл. 2). В груш дггей, якi не отри-мували рекомбшантний a-2b-iнтерферон, вiрогiд-но! рiзницi покaзникiв у гострому перiодi хвороби й тсля лiкувaння не було. Зниження aктивностi церулоплaзмiну пiсля л^вання в динaмiцi хвороби в дггей, якi отримували Лaферобiон, може свщ-чити про зменшення ознак запального процесу. У дiтей групи порiвняння зниження його активност пiсля лiкувaння було невiрогiдним.
Клiнiчне спостереження за диъми, якi отримували Лaферобiон, проводилося впродовж 6 мюящв i включало ощнку частоти й тяжкостi загострень бронхообструкцп, частоту ГРЗ/ГРВ1. Катамнес-тичне спостереження виявило протективний ефект рекомбшантного 1ФН-а-2Ь Лaферобiону у дiтей iз частими ГРЗ та БОС, його застосування сприяе зниженню частоти ГРЗ у 2,6 раза, зменшенню частоти БОС — у 2,8 раза. Про ефектившсть i перевагу включення Лaферобiону в комплекс лiкувaння у дггей iз частими ГРЗ порiвняно з трaдицiйними методами базисно! терапп свiдчить i високий по-казник вщношення шaнсiв i довiрчих штерв^в (ВШ 9,3333; Д1 2,9157-29,8761) та висока вiрогiд-нiсть за критерием %2 (Р < 0,00019).
Запропонований споаб лiкувaння Лаферобю-ном часто хворшчих на ГРЗ/ГРВ1 дiтей у поеднанш з БОС слiд вважати ефективним, оскгльки препарат блокуе реплжащю вiрусiв, каскад iмунологiчних i бiохiмiчних реaкцiй, що лежать в основi шфекцш-ного й aлергiчного запалення. Пiд впливом профь лактичного застосування Лаферобюну знижуеться частота ГРЗ та рецидивiв бронхообструкцп. Вiн е безпечним, добре переноситься хворими i не призводить до розвитку побiчних ефектiв.
Висновки
1. Застосування Лаферобюну в дггей, яю часто хворшть на ГРЗ, усклaдненi БОС, сприяе модуля-цГ! iмунно'i вiдповiдi за клгганною i гуморальною ланками, гад його впливом пiдвищуеться вмiст 1ФН-у та IL-4, знижуеться концентрaцiя загально-го 1§Е.
2. Пiд впливом лжування Лaферобiоном вщзна-чаються зменшення штенсивносп процесiв ПОЛ та позитивна динамжа покaзникiв антиоксидант-ного захисту. Свщченням цього е зниження вмюту продуктiв перекисного окислення лiпiдiв (ТБК-АП, ДК) та тенденцiя до нормaлiзaцli aктивностi антиоксидантних ферментiв глутатюнового блоку (глутaтiонредуктaзи i глутaтiонпероксидaзи) та це-рулоплaзмiну.
3. Профiлaктичне призначення Лаферобюну сприяе зниженню частоти ГРЗ та нaпaдiв бронхообструкцп. Його використання е перспективним засобом як один iз зaходiв профiлaктики бронхооб-
структивного синдрому у дiтей, яю часто хворiють на ГРЗ.
Список л^ератури
1. Абатуров А.Е. Роль интерферонов в противовирусной защите респираторного тракта / А.Е. Абатуров, Е.И. Юлиш // Здоровье ребенка. — 2007. — № 5(8). — С. 136-144.
2. Байкова В.Н. Особенности системы антиоксидантной защиты и ее коррекция у детей с хроническим тонзиллитом / Байкова В.Н., Карпова Е.П., Фейзуллаев Э.Ф. // Русский мед. журнал. — 2009. — Т. 17, № 4. — С. 303-308.
3. Балаболкин И.И. Современные проблемы терапии бронхиальной астмы у детей / Балаболкин И.И. // Педиатрия. — 2009. — Т. 87, № 2. — С. 6-11.
4. Зайцева О.В. Бронхиальная астма и респираторные инфекции у детей / Зайцева О.В., Зайцева С.В. // Вестник педиатрической фармакологии и нутрициологии. — 2008. — Т. 5, № 1. — С. 54-60.
5. Значение системы интерферонов в формировании иммунного ответа у детей с острыми респираторными вирусными инфекциями / Захарова И.Н., Чебуркин А.В., Малиновская В.В. [и др.] // Вопросы практической педиатрии. — 2009. — Т. 4, № 6. — С. 38-45.
6. Интерферонотерапия инфекционно-воспалительных заболеваний у детей — обзор современных исследований / Горелов А.В., Плоскирева А.А., Феклисова В.П. [и др.] // Лечащий врач. — 2012. — № 6. — С. 84-86.
7. Каганов С.Ю. Решенные и нерешенные проблемы аллергических болезней легких у детей // Российский вестник перина-тологии. — 1995. — № 1. — С. 11-15.
8. Крамарьов С.О. Л^вання тфекцтного мононуклеозу Епштейна — Барр вiрусноi етюлоги у дтей iз застосуван-ням рекомбтантного ттерферону а-2р ректальног форми / С.О. Крамарьов, О.В. Виговська // Современная педиатрия. — 2013. — № 2(50). — С. 30-35.
9. Модифицированная интерферонотерапия острых респираторных инфекций у детей раннего возраста: патогенетическое обоснование и эффективность / Захарова И.Н., Торшхоева Л.Б., Заплатников А.Л. [и др.]// Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2011. — Т. 56, № 3. — С. 49-54.
10. Мовчан О.С. КлМчт аспекти використання лаферобону в педiатрu / О.С. Мовчан, Ю.В. Марушко // Современная педиатрия. — 2012. — № 7(47). — С. 79-83.
11. Нестерова И.В. Препараты интерферона альфа в клинической практике / И.В.Нестерова // Российский аллерголо-гический журнал. — 2010. — № 2. — С. 43-52.
12. Осипова Л.С. Особенности клинического применения препаратов интерферона / Л.С. Осипова // Мистецтво лжування. — 2011. — № 2(78). — С. 70-73.
13. Симованьян Э.Н. Эффективность использования ре-комбинантного Интерферона а2Ь (Виферона) при остром об-структивном бронхите у детей / Э.Н. Симованьян, Э.А. Ха-рабаджахян, В.Б. Денисенко // Педиатрия. — 2008. — Т. 87, № 1. — С. 106-115.
14. Хаитов М.Р. Роль респираторных вирусов при бронхиальной астме / Хаитов М.Р., Царев С.В. // Русский медицинский журнал. — 2009. — Т. 17, № 2. — С. 136-140.
15. Юлиш Е.И. Противовирусная терапия в лечении острых респираторных заболеваний у детей/ Юлиш Е.И. // Современная педиатрия. — 2013. — № 5(53). — С. 75-79.
16. Exacerbations of asthma and chronic obstructive pulmonary disease (COPD): focus on virus induced exacerbations/Mallia P., Contoli M., Caramori G. [et al.]// Curr. Pharm. Des. — 2007. — V. 13, № 1. — P. 73-97.
17. Mechanisms of virus-induced asthma exacerbations: state-of-the-art. A GA2 LEN and InterAirways document / Papadopoulos N.G., Xepapadaki P., Mallia P. [et al.]// Allergy. — 2007. — Vol. 62, № 5. — Р. 457-470.
Отримано 05.05.14 ■
Юрцева А.П., Фофанова Е.В., Осадець Н.Б., Боднар О.П. Ивано-Франковский национальный медицинский университет
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ЛАФЕРОБИОНА У ДЕТЕЙ С РЕЦИДИВИРУЮЩИМ БРОНХООБСТРУКТИВНЫМ СИНДРОМОМ, КОТОРЫЕ ЧАСТО БОЛЕЮТ РЕСПИРАТОРНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ
Резюме. В статье изложены результаты изучения эффективности применения Лаферобиона у детей с бронхиальной астмой, часто болеющих острыми респираторными заболеваниями (ОРЗ). Установлено, что включение Лаферобиона в комплекс лечения и профилактики в этой группе детей способствует снижению частоты ОРЗ в 2,6 раза, снижению частоты приступов бронхообструкции на фоне ОРЗ в 2,8 раза, уменьшению продолжительности бронхообструкции. Под влиянием лечения Лаферобио-ном наблюдается тенденция к нормализации показателей иммунитета, повышению содержания интерферона гамма и снижению концентрации интерлейкина-4, происходит активация антиоксидантной защиты.
Ключевые слова: дети, бронхообструктивный синдром, рекомбинантный интерферон а-2Ь, иммунитет, эффективность лечения.
Yurtseva A.P., Fofanova O.V., Osadets N.B., Bodnar O.P. Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
EFFICIENCY OF LAFEROBIONUM APPLICATION IN CHILDREN WITH RECURRENT BRONCHOOBSTRUCTIVE SYNDROME, WHO OFTEN SUFFER FROM RESPIRATORY DISEASES
Summary. The paper presents the results of the study on the efficacy of Laferobionum application in children with bronchial asthma, who often suffer from acute respiratory diseases (ARD). It is found that the inclusion of Laferobionum in complex of treatment and prevention in this group of children helps to reduce the incidence of ARD by 2.6 times, to reduce the incidence of bronchial obstruction episodes on the background of ARD by 2.8 times, to decrease the duration of bronchial obstruction. Under the influence of treatment with Laferobionum we have noted a tendency towards normalization of immunity parameters, increase in the content of interferon gamma, and decrease in the concentration of interleukin-4, the activation of antioxidant protection.
Key words: children, bronchoobstructive syndrome, recombinant interferon a-2b, immunity, efficacy of treatment.
