Научная статья на тему 'ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ СТАТі В УКРАїНі: НАШ ДОСВіД'

ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ СТАТі В УКРАїНі: НАШ ДОСВіД Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
47
6
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Зелінська Н. Б., Глоба Є. В., Шевченко І. Ю., Щербак Ю. О.

Мета. Консенсусом щодо порушень розвитку статі (ПРС) затверджено зміни в термінології та виділено три групи інверсії статі з хромосомними порушеннями, з нормальним чоловічим та з нормальним жіночим каріотипом. Метою дослідження було визначення частоти, клінічного поліморфізму та генетичної гетерогенності випадків ПРС в Україні. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 75 медичних карт пацієнтів з ПРС з 2000 по 2017 роки. Наша база даних була створена на основі самозвернення пацієнтів та не поширюється на всіх дітей з ПРС в Україні. Критерієм включення пацієнтів до бази даних була неправильна чи невизначена будова зовнішніх геніталій та/або невідповідність гонадної статі хромосомній. На момент обстеження кількість хворих віком до 1 місяця становила 17%, від 1 місяця до 1 року 25%, віком 1-12 років 37% та старше 12 років 21%. Проаналізовано результати клінічних даних, анамнезу, лабораторних, гормональних, функціональних та інструментальних обстежень. Всім пацієнтам проводили цитогенетичне дослідження (каріотипування за стандартною методикою) та, за необхідності, молекулярноцитогенетичне (флюоресцентна гібридизація in situ (FіSH-метод). Молекулярно-генетичне тестування проведено в обраній групі пацієнтів з 46,ХY ПРС в лабораторіях України (n=2) та інституті Пастера, Франція (n=19), з використанням повного екзомного секвенування. Результати та обговорення. Хромосомне ПРС діагностували у 21,3% (n=16) пацієнтів, 46,XY ПРС у 64% (n=48) та 46,XX ПРС у 14,7% (n=11) випадків. Найбільш частим варіантом каріотипу серед пацієнтів першої групи був каріотип 45,X/46,XY (n=5; 31,2%). В групі пацієнтів з 46,XY ПРС за клінічними ознаками було встановлено такі попередні діагнози: синдром нечутливості до андрогенів, повна та часткова форми (n=21), ПРС, промежинна гіпоспадія (n=7), ПРС, повний гонадальний дизгенез (n=6), синдром тестикулярної регресії (n=5), частковий гонадальний дизгенез (n=3) та ПРС, овотестикулярний варіант (n=2). Генетичне тестування в даній групі було проведено у 21 (44%) пацієнтів. В п’яти випадках було виявлено мутації в «класичних» генах, що спричиняють порушення розвитку яєчок, а саме в генах СBX-2 (n=1), WT1 (n=1) та NR5A1 (n=3). Серед групи пацієнтів 46,ХY ПРС з порушенням синтезу/ дії андрогенів були знайдені мутації в таких генах як AR (n=5), SRD5А2 (n=1) та HSD17B3 (n=1). У одного пацієнта з синдромом персистуючої Мюллерової протоки підтверджена мутація в гені AMHR2. У 4 пацієнтів (19%) знайдені гени не відповідали фенотипу і їх зв'язок з наявним захворюванням має бути доведений в подальших дослідженнях. У 4 (19%) пацієнтів мутацій не було виявлено. У групі пацієнтів з 46,XX ПРС діагностовано: тестикулярне 46,XX ПРС (n=5), дефіцит 21-гідроксилази з рівнем вірилізації IV-V за Prader (n=4), 46,XX гонадальний дизгенез (n=1 ) і ПРС в VACTER-асоціації (n=1). Серед всіх пацієнтів у 8% випадків реєстрація громадянської статі була змінена протягом перших двох років життя. Створена багатопрофільна команда для визначення гендерної статі у новонароджених з ПРС та вдосконалення тактики подальшого спостереження, включаючи вік гонадектоміі. Висновки. Всім пацієнтам з ПРС необхідно рекомендувати проведення генетичного обстеження, оскільки наявна клінічна картина, лабораторне та інструментальне обстеження не завжди дозволяють встановити точний діагноз, обґрунтувати тактику подальшого обстеження, спостереження, ураження інших органів-мішеней, час проведення реконструктивних операцій, гонадектомії тощо. Потрібні подальші дослідження для виявлення нових генів, що викликають ПРС.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Зелінська Н. Б., Глоба Є. В., Шевченко І. Ю., Щербак Ю. О.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ СТАТі В УКРАїНі: НАШ ДОСВіД»

https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150169

ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ СТАТ1 В УКРА1Н1: НАШ ДОСВ1Д Н.Б. Зелiнська1, G.B. Глоба1, 1.Ю. Шевченко1, Ю.О. Щербак2

'Украгнський науково-практичний центр ендокринног xípypeíi, трансплантацИ ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни, м. Кигв

2Нащональна дитяча спецiалiзована лтарня «ОХМАТДИТ» МОЗ Украгни, м. Кигв

Мета. Консенсусом щодо порушень розвитку craTi (ПРС) затверджено змши в термшологп та видтено три групи шверси craTi - з хромосомними порушеннями, з нормальним чоловiчим та з нормальним жЫочим кaрiотипом. Метою доcлiдження було визначення частоти, ключного полiморфiзму та генетичноТ гетерогенноcтi випaдкiв ПРС в УкраТ'нк

Матерiали i методи. Проведено ретроспективний aнaлiз 75 медичних карт пащенпв з ПРС з 2000 по 2017 роки. Наша база даних була створена на оcновi самозвернення пащенпв та не поширюеться на вах дiтей з ПРС в УкраТ'нк Критерiем включення пaцiентiв до бази даних була неправильна чи невизначена будова зовышых генпалм та/або невщповщнкть гонадно''' cтaтi хромоcомнiй. На момент обстеження ктьмсть хворих вком до 1 мicяця становила 17%, вщ 1 мicяця до 1 року - 25%, вком 1-12 ротв - 37% та старше 12 ротв - 21%. Проaнaлiзовaно результати клiнiчних даних, анамнезу, лабораторних, гормональних, функцюнальних та iнcтрументaльних обстежень. Вам патентам проводили цитогенетичне дослщження (кaрiотипувaння за стандартною методикою) та, за необхщносп, молекулярно-цитогенетичне (флюоресцентна пбридиза^я in situ (FiSH-метод). Молекулярно-генетичне тестування проведено в обранш груп пaцiентiв з 46,XY ПРС в лaборaторiях УкраТ'ни (n=2) та шститут Пастера, Фрaнцiя (n=19), з використанням повного екзомного секвенування.

Результати та обговорення. Хромосомне ПРС дiaгноcтувaли у 21,3% (n=16) пащенпв, 46,XY ПРС - у 64% (n=48) та 46,XX ПРС - у 14,7% (n=11) випaдкiв.

Нaйбiльш частим вaрiaнтом кaрiотипу серед пaцiентiв першо'Т групи був карютип 45,X/46,XY (n=5; 31,2%).

В груп пaцiентiв з 46,XY ПРС за кл^чними ознаками було встановлено так попереднi дiaгнози: синдром нечутливост до aндрогенiв, повна та часткова форми (n=21), ПРС, промежинна гiпоcпaдiя (n=7), ПРС, повний гонадальний дизгенез (n=6), синдром

тестикулярно''' регресп (n=5), частковий гонадальний дизгенез (n=3) та ПРС, овотестикулярний BapiaHT (n=2).

Генетичне тестування в данм rpyni було проведено у 21 (44%) пащенпв. В п'яти випадках було виявлено мутацп в «класичних» генах, що спричиняють порушення розвитку яечок, а саме - в генах CBX-2 (n=1), WT1 (n=1) та NR5A1 (n=3). Серед групи пaцieнтiв 46,XY ПРС з порушенням синтезу/ дм андрогеыв були знaйденi мутацп в таких генах як AR (n=5), SRD5А2 (n=1) та HSD17B3 (n=1). У одного патента з синдромом персистуючо''' Мюллерово''' протоки пiдтвеpдженa мyтaцiя в ген AMHR2. У 4 па^ен^в (19%) знaйденi гени не вщповщали фенотипу i 'х зв'язок з наявним захворюванням мае бути доведений в подальших дослiдженнях. У 4 (19%) па^етчв мyтaцiй не було виявлено.

У груп пaцiентiв з 46,XX ПРС дiaгностовaно: тестикулярне 46,XX ПРС (n=5), дефiцит 21-гiдpоксилaзи з piвнем вipилiзaцi''' IV-V за Prader (n=4), 46,XX гонадальний дизгенез (n=1 ) i ПРС в VACTER-aсоцiaцi''' (n=1).

Серед всiх пaцiентiв у 8% випaдкiв pеестpaцiя громадянсько''' стат була змiненa протягом перших двохpокiвжиття. Створена бaгaтопpофiльнa команда для визначення гендерно''' стaтi у новонароджених з ПРС та вдосконалення тактики подальшого спостереження, включаючи вк гонадектомй.

Висновки. Всiм пaцiентaм з ПРС необхщно рекомендувати проведення генетичного обстеження, осктьки наявна клiнiчнa картина, лабораторне та Ыструментальне обстеження не завжди дозволяють встановити точний дiaгноз, обГрунтувати тактику подальшого обстеження, спостереження, ураження Ыших оpгaнiв-мiшеней, час проведення реконструктивних операцш, гонадектомй' тощо. Потpiбнi подaльшi дослiдження для виявлення нових геыв, що викликають ПРС.

Л1ТЕРАТУРА 1. Lee PA, Houk P, Ahmed FS, et al. Consensus Statement on Management of Intersex Disorders. Pediatrics.

2006; 118 (2):488-500. 2. Parisi MA, Ramsdell LA, Burns MW, et al. Gender Assessment Team: experience with 250 patients over a period of 25 years. Genet Med. 2007; 9(6):348-57.

Дата надходження до редакци 08.10.2018 р.

3. Shcherbak Y, Globa Y, Zelinska N, Shevchenko I. [Disorders of testicular development in persons with 46, XY-gonadal dysgenesis]. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2018; (3):15-21. [Ukrainian].

|-^:/^ошгд/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150171

РАННЕЕ ВЫЯВЛЕНИЕ СУБКЛИНИЧЕСКОГО АТЕРОСКЛЕРОЗА

И ДИАБЕТИЧЕСКОЙ АНГИОПАТИИ У ПАЦИЕНТОВ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ ПО РЕЗУЛЬТАТАМ ДУПЛЕКСНОГО

СКАНИРОВАНИЯ АРТЕРИЙ

О.А. Ковалевская, З.Г. Крушинская, И.О. Чувикина, О.М. Желиба

Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины

Цель: Изучить возможности и диагностическое значение ультразвукового дуплексного сканирования в оценке субклинических изменений артериальной стенки у больных сахарным диабетом.

Материалы и методы. Нами обследовано 2264 пациента с сахарным диабетом 2 типа (средний возраст 62 года), которые находились на стационарном лечении, и 1972 пациента (средний возраст 54 года), которые проходили обследование и лечение амбулаторно в УНПЦЭХиТЭОиТ (г. Киев).

Пациентам выполнены стандартные клинические, лабораторные и инструментальные исследования, ультразвуковые исследования сердечнососудистой системы (эхокардиография, дуплексное сканирование периферических артерий), все пациенты проконсультированы кардиологом.

При наличии показаний выполнялись КТ-ангиография с контрастированием, рентген-контрастная ангиография коронарных и периферических артерий.

Результаты и обсуждение. Большинству пациентов (83%), которые попадают в специализированные лечебные учреждения с поздними сосудистыми осложнениями СД, ультразвуковые исследования сердца и сосудов ранее не назначались и не выполнялись. Эректильная дисфункция - это маркер поражения эндотелия, и может рассматриваться как ранний и значимый независимый фактор риска СД и ССЗ, особенно у мужчин молодого возраста. Коронарная болезнь при сахарном диабете характеризуется

бессимптомным, атипичным течением. Диабетическая полинейропатия и малоподвижный образ жизни у пациентов с сахарным диабетом приводят к отсутствию жалоб на 1-11 стадиях хронической ишемии и обращению за медицинской помощью на Ш-1У стадиях хронической ишемии нижних конечностей. При дуплексном сканировании периферических артерий изменения, характерные для диабетической макроангиопатии, выявлены у 97% пациентов с СД 2 типа. Облитерирующий атеросклероз артерий нижних конечностей выявлен у 26-47% обследованных пациентов, сосудов головного мозга - у 35-53%, ИБС - у 55-84% (в зависимости от анализируемых подгрупп).

Выводы

1. Ультразвуковая допплерография (УЗДГ - «слепой допплер») и расчёт лодыжечно-плечевого индекса не позволяют выявить ранние субклинические изменения артериальной стенки.

2. Поскольку 65-70% пациентов с СД 2 типа имеют поражение берцовых артерий с прогрессирующим развитием кальцифицирующего склероза, измерение АД в берцовых артериях при УЗДГ может быть некорректным и не отражать истинного состояния кровотока в дистальных сегментах нижних конечностей.

3. Дуплексное сканирование артерий позволяет выявить и оценить степень выраженности как начальных субклинических, так и гемодинамически значимых изменений периферических артерий, и является основным методом диагностики и

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.