1Е1_1
пiдемiчну ефективнiсть аторвастатину в пацieнтiв пер-шо! та друго! груп, незважаючи на те що хворi друго! групи приймали препарат не постiйно, а курсами. Щ змiни асоцiювалися з тенденшею до зменшення рiвнiв загального ХС, ХС ЛПНЩ, триглiцеридiв (ТГ) i шдви-щенням ХС ЛПВЩ. Однак у пащенпв першо! групи з високим комплайенсом вiдмiчалася бiльш виражена позитивна динамша до нормалiзацií лшщних характеристик, а саме зниження загального ХС на 5,87 %, ХС ЛПНЩ — на 9,12 % порiвняно з другою групою (—3,54 та —7,34 % вщповщно). Разом з тим у хворих першо! групи спостер^алося збтьшення рiвня ХС ЛПВЩ на 1,24 % на вщмшу вщ представниюв друго! групи, в яких була вщсутня динамша цього показника. Показо-вими е результати в третш груш, хворi яко! перестали отримувати гiполiпiдемiчну терапiю пiсля виписки зi стацюнару. Характерною ознакою групи е збтьшення рiвнiв загального ХС, ТГ i вiрогiдне (р < 0,05), бтьш нiж наполовину, зростання атерогенного ХС ЛПНЩ, рiвень якого наприкiнцi дослщження досяг (5,03 ± ± 0,13) ммоль/л.
Висновки. Висока прихильнiсть хворих до лшщо-знижувального лiкування аторвастатином у середньо-добовiй дозi 20 до 40 мг асоцшвалася з оптимiзацieю лiпiдного профiлю плазми хворих. Через наявнють ви-сокого атерогенного потенщалу в хворих з iшемiчною хворобою серця та цукровим дiабетом спостерiгаeться загальна тенденцiя до прогресування атеросклеротич-них уражень. Виявленi змши доводять необхiднiсть стовщсотково! прихильностi до лшування з метою зменшення ризику серцево-судинних ускладнень у па-щенпв з iшемiчною хворобою серця та цукровим даа-бетом 2-го типу.
УДК 616.34-008.87-056.257
1люшина А.А., ПавловичЛ.Б., Оленович О.А., Маслянко В.А.
Кафедра клЫчно? мунологИ алерголог'И та ендокринолог'И
Буковинський державний медичний ун'юерситет, м. Чернiвцi
ПОРУШЕННЯ МкРОБЮЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА ПРИ МЕТАБОЛiЧНОМУ СИНДРОМi
Основш складовi каскаду MeTa6oni4H^ порушень при метаболiчному синдромi (МС) — абдомшаль-не ожиршня, гiперлiпiдемiя, тканинна шсулшоре-зистентнють, артерiальна гiпертензiя (АГ) — тюно пов'язанi з функцiональним станом оргашв травлен-ня (бгорова 6.Г., Звенигородська Л.А., Лазебник Л.Б., 2008). Проте стан оргашв травлення та ix роль у роз-витку МС мало вiдомi клшщистам (Перова Н.В. и др., 2001).
Метою нашого дослщження було вивчити видо-вий склад та популяцшний рiвень порожнинноi Mi-крофлори товстоi кишки за умов метаболiчного синдрому.
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
MaTepiai i методи досЛдження. Нами обстеже-но 25 хворих (15 жшок та 10 чолов1к1в) на МС та 14 практично здорових oci6, яы склали контрольну групу. Середн1й BiK пацieнтiв — (50,29 ± 0,96) року. Серед-ня тривалють АГ — (5,01 ± 0,26) року. Середнiй iндекс маси тiла — (32,92 ± 0,38) кг/м2. Вiдношення окруж-нiсть тали'/окружшсть стегон — 0,93 ± 0,01. Надлишко-ву масу тiла спостер^али в усiх пацieнтiв, у тому чи^ власне надлишкову масу тта — у 21,77 % обстежених, ожирiння 1-го ступеня — у 58,06 %, ожиршня 2-го сту-пеня — у 12,90 %, ожиршня 3-го ступеня — у 7,26 %. Середнш систолiчний i дiастолiчний АТ — вщповщ-но (156,03 ± 0,79) та (91,17 ± 0,32) мм рт.ст. Середня ЧСС — (76,1 ± 0,69) за 1 хв. Крiм загальноктшчного, лабораторного та iнструментального обстеження вшм хворим проведено мiкробiологiчне дослiдження вмюту порожнини товсто! кишки 3i встановленням видового та кшьюсного складу автохтонних облтатних i факуль-тативних та алохтонних мiкроорганiзмiв.
Результати дослвдження та ix обговорення. Результати вивчення видового складу та популяцшного рiвня мiкрофлори вмiсту порожнини товсто! кишки у хворих на МС свщчать про зниження популяцшного рiвня автохтонних облтатних бiфiдобактерiй, лакто-бактерiй, ентерокоыв. При цьому зростав популяцш-ний рiвень умовно-патогенних бактеро!дiв, пептокока, пептострептокоыв, клостридiй, стафiлококiв та дрiж-джоподiбних грибiв роду Candida. На цьому фош вщбу-валася контамiнацiя порожнини товсто! кишки умов-но патогенними превотелами та ентеробактерiями, якi досягають високого популяцiйного рiвня. Аналiз змш видового складу та популяцiйного рiвня мiкрофлори порожнини товсто! кишки надав можливють встано-вити, що в 15 хворих виявлений дисбактерюз, а в 10 — дисбюз. Дисбактерюзом I, II i Ill ступешв стражждали по 1 хворому, а дисбактерюз IV ступеня верифшований у 12 (48 %) хворих. Дисбюз IV ступеня встановлений у 6 (24 %) хворих та III ступеня — в 1 хворого. Таким чином, дисбактерюз та дисбюз IV ступеня встановлений у 18 (72 %) хворих, III ступеня — у 2 (8 %) хворих, II ступеня — в 1 хворого, I ступеня — в 1 хворого.
Висновок. Метаболiчний синдром супроводжуеть-ся формуванням кишкового дисбактерюзу та дисбюзу IV ступеня в 72 % хворих.
УДК 616.34-008.87:616.379-008.64
1люшина А.А., Пашковська Н.В., ПавловичЛ.Б., Оленович О.А., Маслянко В.А. Кафедра клЫчно/ мунологИ алерголопi та ендокринолопi
Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi
КОРЕЩЯ МкРОБЮЛОПЧНИХ ЗМШ КИШЕЧНИКА У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ
Цукровий дiабет (ЦД) залишаеться одшею з ак-туальних проблем кшшчно! медицини. Йому влас-
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
101