CC BY
23
1Е1_1
пiдемiчну ефективнiсть аторвастатину в пацieнтiв пер-шо! та друго! груп, незважаючи на те що хворi друго! групи приймали препарат не постiйно, а курсами. Щ змiни асоцiювалися з тенденшею до зменшення рiвнiв загального ХС, ХС ЛПНЩ, триглiцеридiв (ТГ) i шдви-щенням ХС ЛПВЩ. Однак у пащенпв першо! групи з високим комплайенсом вiдмiчалася бiльш виражена позитивна динамша до нормалiзацií лшщних характеристик, а саме зниження загального ХС на 5,87 %, ХС ЛПНЩ — на 9,12 % порiвняно з другою групою (—3,54 та —7,34 % вщповщно). Разом з тим у хворих першо! групи спостер^алося збтьшення рiвня ХС ЛПВЩ на 1,24 % на вщмшу вщ представниюв друго! групи, в яких була вщсутня динамша цього показника. Показо-вими е результати в третш груш, хворi яко! перестали отримувати гiполiпiдемiчну терапiю пiсля виписки зi стацюнару. Характерною ознакою групи е збтьшення рiвнiв загального ХС, ТГ i вiрогiдне (р < 0,05), бтьш нiж наполовину, зростання атерогенного ХС ЛПНЩ, рiвень якого наприкiнцi дослщження досяг (5,03 ± ± 0,13) ммоль/л.
Висновки. Висока прихильнiсть хворих до лшщо-знижувального лiкування аторвастатином у середньо-добовiй дозi 20 до 40 мг асоцшвалася з оптимiзацieю лiпiдного профiлю плазми хворих. Через наявнють ви-сокого атерогенного потенщалу в хворих з iшемiчною хворобою серця та цукровим дiабетом спостерiгаeться загальна тенденцiя до прогресування атеросклеротич-них уражень. Виявленi змши доводять необхiднiсть стовщсотково! прихильностi до лшування з метою зменшення ризику серцево-судинних ускладнень у па-щенпв з iшемiчною хворобою серця та цукровим даа-бетом 2-го типу.
УДК 616.34-008.87-056.257
1люшина А.А., ПавловичЛ.Б., Оленович О.А., Маслянко В.А.
Кафедра клЫчно? мунологИ алерголог'И та ендокринолог'И
Буковинський державний медичний ун'юерситет, м. Чернiвцi
ПОРУШЕННЯ МкРОБЮЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА ПРИ МЕТАБОЛiЧНОМУ СИНДРОМi
Основш складовi каскаду MeTa6oni4H^ порушень при метаболiчному синдромi (МС) — абдомшаль-не ожиршня, гiперлiпiдемiя, тканинна шсулшоре-зистентнють, артерiальна гiпертензiя (АГ) — тюно пов'язанi з функцiональним станом оргашв травлен-ня (бгорова 6.Г., Звенигородська Л.А., Лазебник Л.Б., 2008). Проте стан оргашв травлення та ix роль у роз-витку МС мало вiдомi клшщистам (Перова Н.В. и др., 2001).
Метою нашого дослщження було вивчити видо-вий склад та популяцшний рiвень порожнинноi Mi-крофлори товстоi кишки за умов метаболiчного синдрому.
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
MaTepiai i методи досЛдження. Нами обстеже-но 25 хворих (15 жшок та 10 чолов1к1в) на МС та 14 практично здорових oci6, яы склали контрольну групу. Середн1й BiK пацieнтiв — (50,29 ± 0,96) року. Серед-ня тривалють АГ — (5,01 ± 0,26) року. Середнiй iндекс маси тiла — (32,92 ± 0,38) кг/м2. Вiдношення окруж-нiсть тали'/окружшсть стегон — 0,93 ± 0,01. Надлишко-ву масу тiла спостер^али в усiх пацieнтiв, у тому чи^ власне надлишкову масу тта — у 21,77 % обстежених, ожирiння 1-го ступеня — у 58,06 %, ожиршня 2-го сту-пеня — у 12,90 %, ожиршня 3-го ступеня — у 7,26 %. Середнш систолiчний i дiастолiчний АТ — вщповщ-но (156,03 ± 0,79) та (91,17 ± 0,32) мм рт.ст. Середня ЧСС — (76,1 ± 0,69) за 1 хв. Крiм загальноктшчного, лабораторного та iнструментального обстеження вшм хворим проведено мiкробiологiчне дослiдження вмюту порожнини товсто! кишки 3i встановленням видового та кшьюсного складу автохтонних облтатних i факуль-тативних та алохтонних мiкроорганiзмiв.
Результати дослвдження та ix обговорення. Результати вивчення видового складу та популяцшного рiвня мiкрофлори вмiсту порожнини товсто! кишки у хворих на МС свщчать про зниження популяцшного рiвня автохтонних облтатних бiфiдобактерiй, лакто-бактерiй, ентерокоыв. При цьому зростав популяцш-ний рiвень умовно-патогенних бактеро!дiв, пептокока, пептострептокоыв, клостридiй, стафiлококiв та дрiж-джоподiбних грибiв роду Candida. На цьому фош вщбу-валася контамiнацiя порожнини товсто! кишки умов-но патогенними превотелами та ентеробактерiями, якi досягають високого популяцiйного рiвня. Аналiз змш видового складу та популяцiйного рiвня мiкрофлори порожнини товсто! кишки надав можливють встано-вити, що в 15 хворих виявлений дисбактерюз, а в 10 — дисбюз. Дисбактерюзом I, II i Ill ступешв стражждали по 1 хворому, а дисбактерюз IV ступеня верифшований у 12 (48 %) хворих. Дисбюз IV ступеня встановлений у 6 (24 %) хворих та III ступеня — в 1 хворого. Таким чином, дисбактерюз та дисбюз IV ступеня встановлений у 18 (72 %) хворих, III ступеня — у 2 (8 %) хворих, II ступеня — в 1 хворого, I ступеня — в 1 хворого.
Висновок. Метаболiчний синдром супроводжуеть-ся формуванням кишкового дисбактерюзу та дисбюзу IV ступеня в 72 % хворих.
УДК 616.34-008.87:616.379-008.64
1люшина А.А., Пашковська Н.В., ПавловичЛ.Б., Оленович О.А., Маслянко В.А. Кафедра клЫчно/ мунологИ алерголопi та ендокринолопi
Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi
КОРЕЩЯ МкРОБЮЛОПЧНИХ ЗМШ КИШЕЧНИКА У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ
Цукровий дiабет (ЦД) залишаеться одшею з ак-туальних проблем кшшчно! медицини. Йому влас-
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
101
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
тивi рiзнi системнi ускладнення, серед яких важ-ливе значення мають ураження травного тракту (Боднар П.М., 2002; ЗгасИег G., 2001). Порушення секреторно! й моторно! функцш кишечника з м^ра-цieю бактерiально! флори з товсто! кишки в прокси-мальнi в1дд1ли травного каналу створюе сприятливi умови для розвитку патогенно! мшрофлори (Заха-ренко С.М., 2001). Результати вивчення популяцш-ного рiвня мiкрофлори порожнини товсто! кишки в хворих на ЦД типу 2 показали, що виникають дис-бiотичнi порушення кишечника (Ляшук Р. П., 2002). З метою корекцп порушень мiкробiоценозу товсто! кишки у хворих на ЦД використовують пробiотики (Ляшук Р.П., 2002).
Матерiал i методи дослвдження. Нами обстежено 30 хворих на ЦД типу 2 — 16 чоловшв та 14 жшок. Се-реднiй вiк хворих становив (51,6 ± 2,3) року (вщ 46 до 56 роив). Середнш iндекс маси тiла становив (27,8 ± ± 1,8) кг/м2 (вщ 26,1 до 31,4 кг/м2). В!д початку лшу-вання хворим проводили загальноклшчш, бiохiмiчнi дослiдження з визначенням основних показниыв вуг-леводного, бткового, мiнерального, лiпiдного обмiнiв, бактерiограму. Хворим виконували УЗД органiв черев-но! порожнини.
Результати дослвдження та ¡х обговорення. Бюспо-рин призначали по 2 дози 2 рази на добу впродовж двох тижшв. Перед початком лшування вш хворi скаржи-лися на загальну слабкiсть, зниження працездатность Больовий синдром за ходом товсто! кишки траплявся в 25 осiб (83,3 %), неприемне вщчуття в рота — в 24 (80,0 %), вщрижка — в 23 (76,6 %), схильнють до за-порiв вiдмiчали у 22 хворих (73,3 %), до проношв — у 14 ошб (46,6 %). Шд час об'ективного дослiдження при пальпаци живота виявили чутливiсть по ходу кишечника. При оцшщ шдивщуальних показникiв бактерю-грам хворих до лшування встановлено дисбактерiоз I ступеня в трьох (10,0 %) ошб, дисбактерюз II ступе-ня — у 8 (26,6 %) ошб, у 14 хворих (46,6 %) констатували дисбактерюз III ступеня, у 5 (16,6 %) — дисбактерюз IV ступеня. При застосуванш препарату Бюспорин на-прикшщ першого тижня лiкування у (82,4 ± 1,2) % ошб зменшився больовий синдром, через два тижш непри-емш вiдчуття у ротi вiдмiчали 8 (26,6 %) ошб, схильнють до запорiв — 7 (23,3 %), до проношв — 5 (16,6 %) ошб. При оцшщ показниыв бактерюграм тсля проведеного лiкування нами встановлено в 10 ошб (33,3 %) нормобю-ценоз, у 14 (46,6 %) — дисбактерюз I ступеня, у 4 (13,3 %) — дисбактерюз II ступеня, у 2 (6,6 %) — дисбактерюз III ступеня, дисбактерюз IV ступеня тсля ль кування не виявлено.
Висновок. Препарат Бюспорин позитивно впливае на мшробюценоз товсто! кишки в хворих на цукровий дiабет типу 2. Двотижневе лшування пащентав цим препаратом сприяе значному зниженню ступеня дис-бактерюзу. Нормалiзацiя порушень мшробюценозу товсто! кишки в хворих на цукровий дiабет за допомо-гою препарату Бюспорин на тлi базового лшування позитивно впливае на кншчно-лабораторш показники перебiгу захворювання.
УДК 616.34-008.87:616.441-008.64-092.6/.9
1люшина А.А., Пашковська Н.В., ПавловичЛ.Б., Оленович О.А., Маслянко В.А. Кафедра клЫчно? ¡мунолопЬ алерголог'И та ендокринолог'И
Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi
МШРОБЮЦЕНОЗ КИШЕЧНИКА ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГШОТИРЕОЗУ
Одними з найбтьш характерних кшшчних проявiв гшотиреозу е змiни з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (Старкова Н.Т., 2002). Вважаеться, що остан-н е результатом недостатньо! дц тирео!дних гормонiв i, як правило, зникають пiсля досягнення еутиреозу (Свириденко Н.Ю., 2002). Проте численнi клшчш дослiдження вказують на тiльки часткове усунення клiнiчних ознак дисфункцй' ШКТ тсля компенсаци функцiональних порушень щитоподiбно! залози (Греб-нева О.П., Анчикова Л.И., 2001). При гiпотиреозi юнуе багато факторiв i механiзмiв, що здатш викликати дис-бiотичнi порушення кишечника. У свою чергу, сфор-мований дисбактерюз кишечника здатний не тльки поглибити патолопчш змiни з боку рiзних органiв i систем, викликаних гiпотиреозом, а й призвести до ви-никнення цiло! низки нових порушень.
Метою дослщження було встановити морфолопч-ний стан травного тракту за умов експериментального гшотиреозу.
Матер1ал i методи дослдження. Об'ектом досль дження були 16 статевозртих самцiв бiлих щурiв масою 150—200 г. До групи iнтактних тварин увшшли 10 сам-цiв-щурiв аналопчно! маси. Для моделювання гшоти-реозу тваринам упродовж 14 дшв внутршньошлунково вводили мерказолiл (mercazolyli, ВАТ «Фармацевтична фiрма «Здоров'я», Укра!на) iз розрахунку 10 мг/кг маси тiла (Чугунова Л.Г., Рябков А.Н., Савилов К.В., 2001). Як розчинник препаратав використовували стерильну дистильовану воду. Кожна доза препарату випробову-валась на кожнш тваринi дослiдно! групи, контрольна група складалася з iнтактних щурiв-самцiв однакового вшу та маси, яы отримували стерильну дистильовану воду в об'емi 1,0 мл. Дослiдження проводили через 14 дшв шсля початку формування гiпотиреозу.
Результати дослi1дження та ix обговорення. За результатами нашого дослщження, у клубовому вщдш тонко! кишки вiдмiчаеться атрофiя слизово! оболон-ки, що проявляеться як укороченням кишкових ворсинок, так i зменшенням загально! товщини дiлянки крипт. Разом iз цим був очевидно зниженим вщсоток бокалоподiбних клiтин як у кишкових ворсинах, так i в криптах, причому вiзуально спостер^алося зменшення !х розмiрiв порiвняно з штактними тваринами. У просветах крипт мало мiсце посилення явищ клазматозу та екструзй' епiтелiальних клпин. М'язовий шар тонко! кишки виглядав атрофiчним. Результати дослiдження свiдчать про структурш змiни й у товстому кишечнику.
102
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
