CC BY
33
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
мання терапи iрбесартаном та амлодитном. Група амлодипiну вважалася групою порiвняння й була введена з огляду на великий стушнь ризику розвитку серцево-судинних ускладнень при веденш пацieнтiв з артерiальною гiпертензieю й дiабетичною нефропа-тieю без антигшертензивно! терапи. На момент вклю-чення в дослщження пацieнти приймали для знижен-ня артерiального тиску препарати з груп iнгiбiторiв ангiотензинперетворюючого ферменту, блокаторiв рецепторiв до ангiотензину. Перюд лiкування тривав 9 тижнiв. Дозування iрбесартану проводилось у дiа-пазош вiд 150 до 300 мг один раз на добу з корекщею дози в разi недостатнього антигшертензивного ефекту кожнi 2 тижш до досягнення цiльового АТ < 130/80 мм рт.ст. Наприкiнцi дослщження всi пацieнти групи iр-бесартану отримували препарат у дозi 300 мг. Дозування амлодишну проводилось у дiапазонi вiд 5 до 10 мг один раз на добу з корекцieю дози в разi недостатнього антигшертензивного ефекту до досягнення цтьо-вого АТ < 130/80 мм рт.ст.
Результати дослщження та Тх обговорення. На початку дослiдження групи пацieнтiв були порiв-няннi за вiком, статтю, тривалiстю перебiгу ЦД, отримуваною цукрознижувальною терапieю, рiвнем добово! екскрецп альбумшу з сечею, а також мор-фометричними показниками i показниками офюно-го АТ (рiзниця була невiрогiдною, Р > 0,05). Проте спостер^алися вiрогiднi (Р < 0,01) вщмшносп в по-казниках глiкозильованого гемоглобшу (НЬА1с був на 0,94 % вищим у групi амлодипiну (9 %)), лшщв кровi (загальний холестерин був на 0,81 ммоль/л (11,3 %) вищим у груш iрбесартану, триглщериди — на 0,29 ммоль/л (11,12 %, Р < 0,02) вищими в груш амлодишну, ЛПНЩ — на 1,2 ммоль/л (19,6 %) вищими в груш амлодишну). Таким чином, обвдв групи пацieнтiв були декомпенсованими за показниками глiкемiчного контролю, лшщв кровi та артерiаль-ного тиску. Крiм того, пацieнти дослiджуваних груп мали ютотно зниженi резервнi функцiональнi мож-ливост нирок, якi визначалася за зниженням приросту ШКФ менш шж на 4 % (3,91 ± 2,77) % у групi iрбесартану й (1,99 ± 2,76) % у груш амлодишну ^з-ниця невiрогiдна, Р > 0,05).
Висновки. Отримаш в процесi лiкування даш свщ-чать про iстотнi вщмшносп в ефективностi двох пре-парапв щодо здатностi впливати на функцюнальний стан нирок. Терапiя iрбесартаном приводить до по-кращення функцiонального стану нирок хворих на дiабетичну нефропатш, що виявляeться у зменшеннi екскрецп альбумiну з сечею й пов'язано зi збшьшен-ням функцiонального ниркового резерву. Покращен-ня функцiонального стану нирок при лкуванш iрбе-сартаном вiдбуваeться не тiльки за рахунок впливу на ренш-ангютензин-альдостеронову систему, а також завдяки покращенню метаболiчних показниыв. Ви-явлено позитивний вплив iрбесартану на добовий ритм артерiального тиску в хворих на дiабетичну нефропатш, що e складовою його нефропротекторного ефекту.
УДК 616.61:616.54-001.39-75
1люшина А.А., КушнрЛ.Д., В>всянник В.В., Бойко Л.Д., Сажин Н.1., Гретчин В.М. Кафедра клмчно! ¡мунолопЬ алерголог'И та ендокринолог'И
Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi
ОЩНКА ВПЛИВУ ЛкУВАННЯ АТОРВАСТАТИНОМ НА ЛОДНИЙ ПРОФЛ У ХВОРИХ НА ^EMi4Hy ХВОРОБУ СЕРЦЯ ТА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ ТИПУ 2
Хвороби системи KpoBoo6iry посщають перше мю-це в cTpyKTypi смертност населення та предcтавленi в основному iшемiчною хворобою серця (1ХС), патоге-нетичною основою яко! е атеросклеротичне ураження кровоносних судин. Одним i3 найбiльш несприятливих факторiв, що впливають на перебiг 1ХС та показники серцево-судинно! cмертноcтi, е цукровий дiабет (ЦД), поширенicть якого набула характеру пандеми та продов-жуе зростати. У наш час статини прийнято вважати ri-полiпiдемiчними препаратами вибору в разi первинно! та вторинно! профiлактики серцево-судинних захво-рювань. Тому метою дослщження була оцшка впливу аторвастатину (Лiвоcтор) таблетки по 40 мг на лшдний профть та прогресування коронарного атеросклерозу в хворих на iшемiчнy хворобу серця та цукровий дiабет другого типу.
Матер1ал i методи дослщження. Проведено дина-мiчне обстеження та лiкyвання 43 пащентав з 1ХС та ЦД 2-го типу. Пащенпв обстежили згiдно з протоколом, який включав загальноклшчш тести, визначення рiвнiв глюкози, шсулшу, глiкозильованого гемоглобь ну, глiкемiчного профтю, лiпiдного спектра кровi. До обов'язкового обсягу дослщжень також було включено добовий мониторинг артерiального тиску та ехокардю-графiю. Вciм пацiентам призначали комплексну тера-пiю, яка включала вс класи препаратiв iз достатньою доказовою базою (статини, аcпiрин, бета-блокатори, шпбгтори АПФ). Як лiпiдознижyвальнy терашю паш-ентам призначали препарат аторвастатин у дозi 40 мг 1 раз на добу. Шсля 3 мю. лiкyвання повторно визна-чали лiпiдний спектр кровi, рiвнi глюкози та шсулшу натще, базисну гiпоглiкемiчнy терапiю в пацiентiв iз ЦД впродовж дослщження не змiнювали.
Шд час контрольного обстеження пацiентам повторно проводили весь комплекс дослщжень iз коро-нароангiографiею. До першо! групи yвiйшли 17 хворих (середнш вiк — (56,7 ± 7,66) року), як отримували призначену терашю постшно та в повному обсязц до друго! — 19 ошб (cереднiй вiк — (61,37 ± 6,94) року) iз cереднiм комплайенсом (терапiю отримували частково або з перервами); до третьо! групи увшшли 7 пацiентiв (cереднiй вiк — (57,79 ± 11,31) року), яы припинили застосування лiкiв пicля виписки зi cтацiонарy.
Результати дослщження та ix обговорення. У на-шому доcлiдженнi отриманi данi cвiдчать про гшоль
100
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
1Е1_1
пiдемiчну ефективнiсть аторвастатину в пацieнтiв пер-шо! та друго! груп, незважаючи на те що хворi друго! групи приймали препарат не постiйно, а курсами. Щ змiни асоцiювалися з тенденшею до зменшення рiвнiв загального ХС, ХС ЛПНЩ, триглiцеридiв (ТГ) i шдви-щенням ХС ЛПВЩ. Однак у пащенпв першо! групи з високим комплайенсом вiдмiчалася бiльш виражена позитивна динамша до нормалiзацií лшщних характеристик, а саме зниження загального ХС на 5,87 %, ХС ЛПНЩ — на 9,12 % порiвняно з другою групою (—3,54 та —7,34 % вщповщно). Разом з тим у хворих першо! групи спостер^алося збтьшення рiвня ХС ЛПВЩ на 1,24 % на вщмшу вщ представниюв друго! групи, в яких була вщсутня динамша цього показника. Показо-вими е результати в третш груш, хворi яко! перестали отримувати гiполiпiдемiчну терапiю пiсля виписки зi стацюнару. Характерною ознакою групи е збтьшення рiвнiв загального ХС, ТГ i вiрогiдне (р < 0,05), бтьш нiж наполовину, зростання атерогенного ХС ЛПНЩ, рiвень якого наприкiнцi дослщження досяг (5,03 ± ± 0,13) ммоль/л.
Висновки. Висока прихильнiсть хворих до лшщо-знижувального лiкування аторвастатином у середньо-добовiй дозi 20 до 40 мг асоцшвалася з оптимiзацieю лiпiдного профiлю плазми хворих. Через наявнють ви-сокого атерогенного потенщалу в хворих з iшемiчною хворобою серця та цукровим дiабетом спостерiгаeться загальна тенденцiя до прогресування атеросклеротич-них уражень. Виявленi змши доводять необхiднiсть стовщсотково! прихильностi до лшування з метою зменшення ризику серцево-судинних ускладнень у па-щенпв з iшемiчною хворобою серця та цукровим даа-бетом 2-го типу.
УДК 616.34-008.87-056.257
1люшина А.А., ПавловичЛ.Б., Оленович О.А., Маслянко В.А.
Кафедра клЫчно? мунологИ алерголог'И та ендокринолог'И
Буковинський державний медичний ун'юерситет, м. Чернiвцi
ПОРУШЕННЯ МкРОБЮЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА ПРИ МЕТАБОЛiЧНОМУ СИНДРОМi
Основш складовi каскаду MeTa6oni4H^ порушень при метаболiчному синдромi (МС) — абдомшаль-не ожиршня, гiперлiпiдемiя, тканинна шсулшоре-зистентнють, артерiальна гiпертензiя (АГ) — тюно пов'язанi з функцiональним станом оргашв травлен-ня (бгорова 6.Г., Звенигородська Л.А., Лазебник Л.Б., 2008). Проте стан оргашв травлення та ix роль у роз-витку МС мало вiдомi клшщистам (Перова Н.В. и др., 2001).
Метою нашого дослщження було вивчити видо-вий склад та популяцшний рiвень порожнинноi Mi-крофлори товстоi кишки за умов метаболiчного синдрому.
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
MaTepiai i методи досЛдження. Нами обстеже-но 25 хворих (15 жшок та 10 чолов1к1в) на МС та 14 практично здорових oci6, яы склали контрольну групу. Середн1й BiK пацieнтiв — (50,29 ± 0,96) року. Серед-ня тривалють АГ — (5,01 ± 0,26) року. Середнiй iндекс маси тiла — (32,92 ± 0,38) кг/м2. Вiдношення окруж-нiсть тали'/окружшсть стегон — 0,93 ± 0,01. Надлишко-ву масу тiла спостер^али в усiх пацieнтiв, у тому чи^ власне надлишкову масу тта — у 21,77 % обстежених, ожирiння 1-го ступеня — у 58,06 %, ожиршня 2-го сту-пеня — у 12,90 %, ожиршня 3-го ступеня — у 7,26 %. Середнш систолiчний i дiастолiчний АТ — вщповщ-но (156,03 ± 0,79) та (91,17 ± 0,32) мм рт.ст. Середня ЧСС — (76,1 ± 0,69) за 1 хв. Крiм загальноктшчного, лабораторного та iнструментального обстеження вшм хворим проведено мiкробiологiчне дослiдження вмюту порожнини товсто! кишки 3i встановленням видового та кшьюсного складу автохтонних облтатних i факуль-тативних та алохтонних мiкроорганiзмiв.
Результати дослвдження та ix обговорення. Результати вивчення видового складу та популяцшного рiвня мiкрофлори вмiсту порожнини товсто! кишки у хворих на МС свщчать про зниження популяцшного рiвня автохтонних облтатних бiфiдобактерiй, лакто-бактерiй, ентерокоыв. При цьому зростав популяцш-ний рiвень умовно-патогенних бактеро!дiв, пептокока, пептострептокоыв, клостридiй, стафiлококiв та дрiж-джоподiбних грибiв роду Candida. На цьому фош вщбу-валася контамiнацiя порожнини товсто! кишки умов-но патогенними превотелами та ентеробактерiями, якi досягають високого популяцiйного рiвня. Аналiз змш видового складу та популяцiйного рiвня мiкрофлори порожнини товсто! кишки надав можливють встано-вити, що в 15 хворих виявлений дисбактерюз, а в 10 — дисбюз. Дисбактерюзом I, II i Ill ступешв стражждали по 1 хворому, а дисбактерюз IV ступеня верифшований у 12 (48 %) хворих. Дисбюз IV ступеня встановлений у 6 (24 %) хворих та III ступеня — в 1 хворого. Таким чином, дисбактерюз та дисбюз IV ступеня встановлений у 18 (72 %) хворих, III ступеня — у 2 (8 %) хворих, II ступеня — в 1 хворого, I ступеня — в 1 хворого.
Висновок. Метаболiчний синдром супроводжуеть-ся формуванням кишкового дисбактерюзу та дисбюзу IV ступеня в 72 % хворих.
УДК 616.34-008.87:616.379-008.64
1люшина А.А., Пашковська Н.В., ПавловичЛ.Б., Оленович О.А., Маслянко В.А. Кафедра клЫчно/ мунологИ алерголопi та ендокринолопi
Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi
КОРЕЩЯ МкРОБЮЛОПЧНИХ ЗМШ КИШЕЧНИКА У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ
Цукровий дiабет (ЦД) залишаеться одшею з ак-туальних проблем кшшчно! медицини. Йому влас-
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
101
