CC BY
48
14. Лакида П.1. Ф^омаса лiсiв Украши : монографiя / П.1. Лакида. - Тернопшь : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
15. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1980. - 291 с.
16. Молоткова I.I. Розподш дерев, сум площ nepepi3iB за абсолютними ступенями тов-щини в ялицевих лiсах / I.I. Молоткова // Пщвищення продуктивностi прських лiсiв. - Ужгород, 1968. - С. 69-76.
17. Молоткова I.I. Продуктившсть природних ялицевих деревостанiв / 1.1. Молоткова // Пщвищення продуктивностi прких лiсiв. - Ужгород, 1968. - С. 35-39.
18. Полубояринов О.И. Плотность древесины / О.И. Полубояринов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1976. - 160 с.
19. Семечкина М.Г. Динамика роста крон в сосновых культурах / М.Г. Семечкина // Строение, рост и инвентаризация лесонасаждений. - Красноярск, 1985. - С. 62-73.
20. Семечкина М.Г. Закономерности строения сосновых древостоев по компонентам фитомасы / М.Г. Семечкина // Исследование структуры лесонасаждений. - Красноярск, 1983.
- С. 31-38.
21. Уголев Б.Н. Древесиноведение с основами лесного товароведения : учебн. [для вузов] / Б.Н. Уголев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - 368 с.
22. Усольцев В.А. Биоэкологические аспекты таксации фитомассы деревьев / В.А. Усольцев. - Екатеринбург, 1997. - 559 с.
23. Усольцев В.А. Фитомасса лесов Северной Евразии: предельная продуктивность и география / В. А. Усольцев. - Екатеринбург : УроРАУ, 2003. - 468 с.
24. Швиденко А.З. Система моделей роста и динамики продуктивности лесов России / А.З. Швиденко, Д.Г. Щепащенко, С. Нильсон, Ю.И. Булый // Лесное хозяйство. - 2004. - № 2.
- С. 40-44.
25. Baskerville G.L. Dry matter production in immature balsam fir stands / G.L. Baskerville // Forest Sci. - 1965. - № 9. - p. 42. _
УДК 630*5 Доц. С.1. Миклуш, д-р с.-г. наук;
мол. наук. ствроб. Ю.С. Миклуш - НЛТУ Украти, м. Rrnie
ПОР1ВНЯННЯ РОСТУ НАСАДЖЕНЬ БУКА Л1СОВОГО НА ШВН1ЧНШ I СХ1ДН1Й МЕЖАХ ЙОГО АРЕАЛУ
За матерiалами постшних пробних площ, що закладеш у букових насадженнях в Укрш'ш та Швецп та таблиць ходу росту проаналiзовано характер росту рiвнинних букняюв на твшчнш та схщнш межах природного ареалу. Виявлеш вщмшносп у росл та продуктивное^ зумовлеш умовами його росту та характером люогоспо-дарських заходiв.
Ключов1 слова: бук люовий, межа ареалу, насадження, рют, продуктившсть, таксацшш показники
Assoc. prof. S.I. Myklush; junior research officer Yu.S. Myklush - NUFWT of Ukraine, L'viv
Comparison of stand growth of European beech on northern and eastern borders of natural habitat
Character of growth of plain beech stands on northern and eastern borders of natural habitat was analyzed considering materials of permanent sample plots, which were set in beech stands of Ukraine and Sweden, and materials from the yield tables. Discovered differences in growth and productivity are stipulated by growth conditions and character of silviculture.
Keywords: European beech, border of natural habitat, stand, growth, productivity, inventory indices.
Площа букових лiсiв у Gвропi сьогоднi сягае близько 19,5 млн га [12]. На пiвночi ареал бука охоплюе береговi райони Норвегй i твденно! частини Швецй. Схiдна частина ареалу бука в Сврош пролягае вщ Калiнiнграда через захiдну частину Польшд до Рави-Русько!, через пiвденно-захiднi райони Ук-ра!ни i далi, через схщну частину Румунй доходить до Болгарй. У рiвнинних умовах Укра!ни буковi насадження приуроченi до горбистих ландшаф^в ви-сотою близько 250-300 i бiльше метрiв н.р.м., де бук займае вершини горбистих шдвищень, пiдвишенi плато, пiвнiчнi i прилеглi до них схили [1, 7]. У Швецй буковi насадження не шдшмаються вище 300 м н.р.м.
За матерiалами повидшьно! бази даних Держкомлюгоспу Укра!ни, станом на 1 Ычня 2003 р. площа букових насаджень становить майже 505 тис. га, а у рiвнинних умовах буковi насадження зростають на 110 тис. га [2, 4, 6]. У Швецй буковi насадження займають близько 60 тис. га, незначну частку люо-вого фонду, а запаси деревини становлять 21,5 млн м . Щорiчний обсяг заго-тiвлi деревини вщ рубань головного користування становить 300 тис. м [11].
Метою люового господарства Швецй е вирощування дерев з високою яюстю, тобто 6-8 м безсучкових стовбурiв з дааметром 50-60 см. Для цього засто-совують типову програму вирощування букових насаджень (табл.) [11]. Програма розрахована на 100-110-рiчний перiод та передбачае неприбутковi рубання у мо-лодняках для формування складу та подальших рубань для формування доцшьно! густоти i структури букових насаджень. До 50^чного вiку у букняках здшснюють рубання з iнтервалом 5-15 роюв завдяки вибиранню пошкоджених, фаутних дерев бука та його супутниюв. Пiсля 50 роюв промiжок мiж рубаннями збiльшують до 15 роюв та шляхом вирубування меншо! юлькосп дерев форму-ють рiвномiрний розподл дерев на площ^
Табл. Типова програма вирощування бука ярового у Швецй
Захвд В1к, рошв Кшьшсть стовбур1в тсля вжиття заходу, шт.
Неприбуткове рубання 10 >5000
Неприбуткове рубання 15 3000-4000
Рубання 20 1800-1900
Рубання 25 1200-1300
Рубання 35 750-800
Рубання 45 500-600
Рубання 55 350-400
Рубання 70 250-300
Рубання 85 150-200
Головне користування 100-110
Заго^влю деревини тд час головного рубання переважно здшснюють суцшьним способом. Для оцiнки та прогнозу росту i продуктивност рiвнин-них букових насаджень Укра!ни опрацьовано нормативи ходу росту насаджень [3, 5, 6, 8, 9] яю, в основному, побудоваш на бонггетнш основь К.К. Смаглюк [9] для повних букових насаджень 1а класу бонiтету в пiвнiчнiй Буковинi, яю в молодому вiцi рiзняться характером росту у висоту, видшив два типи росту - звичайний та iз зростаючою штенсившстю росту. С.1. Мик-
луш опрацював таблищ ходу росту високоповнотних рiвнинних букових де-ревостанiв Украши за типами люу [5] та модальних букових насаджень найпоширенiших типiв люу [6].
У Швецй для букових деревосташв широко застосовують таблищ ходу росту, яю склав Ч. Карбошер (С. СагЬопшег) [10]. Нормативи побудоваш за ма-терiалами 39 постшних пробних площ. Таблицi складеш на бонiтетнiй основi за домшантною висотою для 4 основних клашв бонiтету. Таблицi ходу росту виз-начають режими господарювання, тобто перюдичшсть та обсяг заготiвлi дереви-ни (типи А та В). Переважають буковi деревостани бонiтету Бк-32 з господарю-ванням за типом А. Ще однiею особливiстю таблиць ходу росту букових деревосташв у Швецй е вщображення росту не вщ початку формування насаджень з 40 рiчного вiку.
Дослiдження здшснено за матерiалами 10 постiйних пробних площ, закладених у рiвнинних букових насадженнях Украши з обмеженим режимом господарювання (заповщники "Розточчя", "Медобори", рекреацiйнi лiси м. Львова) та 16 - у букових деревостанах на швдш Швецп (надаш сшвробгг-никами Шведського аграрного унiверситету), з яких 6 мають близькi до ана-лiзованих деревостанiв Украши.
Пробш площi в Украiнi закладено у середньовшових, пристиглих, стиглих та перестиглих насадженнях, з максимальним промiжком повторних замiрiв на окремих з них 20 роюв, а мiнiмальним - 5 роюв. На пробних площах Швецii ве-дуть тривалi спостереження, яю започаткованi у 1920-1940 рр. Насадження пробних площ, закладених в Укрш'ш, не пiддавались впливу лiсогосподарських заходов протягом дослiджень, але окремi з них зазнали впливу буревш у липнi 2008 р.
Вж насаджень пробних площ в Украш вiд 45 до 168 роюв, а у Швецй -вщ 25 до 89 роюв. Середш висоти насаджень пробних площ лежать у межах 18,6-34,0 м, а висоти за Лореем вщ 19,4 м до 34,3 м на заходi Украши та 14,3 до 34,5 м у Швецй'. Середш дiаметри деревосташв в обох регюнах теж мають близью значення на значному промiжку. Запаси насаджень зростають вщ
3 3
124 до 366 м /га на швдш Швецй та вщ 177 до 636 м /га в Укра'ш. Дослщжу-ваш буковi насадження Украши характеризують I чи 1а за Орловим, а тдабраш для порiвняння насадження за системою боштування у Швецй - Бк-32.
Динамжа середшх висот та висот Лорея насаджень пробних площ (рис. 1) св^ить про певш вiдмiнностi у характерi змши висот на пробних площах, яю можуть бути зумовлеш багатством та волопстю группв, складом насаджень, початковою густотою, штенсившстю лiсогосподарських заходiв тощо.
Вдаилення мiж середнiми висотами насаджень на пробних площах та даними високоповнотних насаджень I бошгету i повних, що зростають у свь жш дубово-грабовiй бучинi, змiнюються у межах вщ 20,6 до 24,5 %. 1з зрос-танням вшу висоти деревосташв пробних площ зближуються з табличними даними. Даш дослщжень свщчать, що iз зростанням вшу частка бука люового у складi деревостанiв зростае. Особливо iнтенсивно випадае зi складу дере-востанiв дуб звичайний та клен гостролистий. Буковi деревостани Швецй чист за складом.
Рис. 1. Змта висоти деревосташв на пробних площах Украти (а) та Швеци (б)
Середш дааметри нacaджень пробних площ як в Укpaïнi так i Швеци лежать вище лшш pоcтy iз aнaлiзовaних ноpмaтивiв. 1з зpоcтaнням вiкy c^Grapn^e^^ поcтyпове зближення даних проб та таблиць ходу росту, хоча зближення cеpеднiх дiaметpiв проходить не так iнтенcивно, як вдоот деpевоcтaнiв. Деpевоcтaни пробних площ мають меншу юльюсть дерев на 1 га, шж виcокоповнотнi деpевоcтaни.
Зaпacи деревини на пробних площах переважно нижч^ нiж за матерь алами таблиць ходу росту (риа 2). Вiдcyтнicть рубань у достщжуваних дере-воcтaнaх протягом перюду доcлiджень cвiдчить про iнтенcивне наростання зaпaciв деревини тих пробних площ, структура яких не була ютотно порушена у молодому вщь Вщхилення мiж зaпacaми деревини на пробних площах та за табличними даними переважно дещо перевищуе 1O %, зi зpоcтaнням вiкy за-паод нacaджень поcтyпово нaближyютьcя до табличних даних. Виконаний aнaлiз дае шдстави викоpиcтaти для поpiвняння pоcтy букових деревосташв на cхiднiй та швшчнш межах ареалу, поряд з мaтеpiaлaми пробних площ, лши pоcтy за татеацшними показниками iз aнaлiзовaних ноpмaтивiв.
Поpiвняння pоcтy у виcотy букових деревосташв за виштою Лорея (ри^ 3, а) cвiдчить, що у молодому вщ cпоcтеpiгaетьcя значна piзниця у ана-лiзовaних виcотaх практично до вжу 1OO pокiв. У 4O та 6O piчномy вщ рГзни-ця у виcотaх Лорея мiж даними таблиць ходу росту букових деревосташв з режимом гоотодарювання за типом А та I бонггету перевищуе 2 м, а порГвня-но з даними таблиць у D2-дгБк piзниця доcягaе 5 м. Бyковi деpевоcтaни, якi у Швеци хapaктеpизyютьcя бонiтетом Бк-32 мають ближчi значення виcот Лорея до вдоот букових деpевоcтaнiв I бонггету за 1.П. Дмiтpiевим [3].
Рют за дааметром букових нacaджень (pиc. 3, б) вказуе на рГзш шдходи до вирощування букових деревосташв в Укрш'ш та Швеци, ошбливо у cтapшомy вод. До SO рГчного вГку не cпоcтеpiгaетьcя icтотноï вiдмiнноcтi у pоcтi за диаметром доcлiджyвaних нacaджень. Вдоокоповнотш букняки у D2-дгБк характеризу-ютьcя дещо вищими cеpеднiми дiaметpaми, шж за даними Дмiтpiевa [3]. РГзниця не перевищуе 1O %. У букових деревостанах, як pоcтyть на Швдш Швеци змiнa
середнього дааметра до 80 роюв практично повторюе характер росту букових де-
ревосташв Украши, що характеризуются I боштетом за Орловим.
Рис. 2. Змта запаЫв деревини на пробних площах Украти (а) та Швецй (б)
а) б)
Рис. 3. Динамка росту букових деревосташв у висоту (а) та середшми дiаметрами (б) за таблицями ходу росту рiвнинноï частини Украти i Швецй
Шсля 80 роюв, унаслщок люогосподарських заходiв, 6y^Bi деревостани в Укршт знижують штенсившсть росту за дiаметром. У 120 роюв рiзниця мiж дослщжуваними буковими деревостанами в Укршт та Швецй' досягае 10 см. Одшею з причин, очевидно, е динамжа густоти деревостанiв, яка свщ-чить, що буковi деревостани в Укршт та Швецй' вирощують з рiзною юльюс-тю стовбурiв на 1 га. Кшьюсть стовбурiв букняюв I бонiтету е iстотно вищою, нiж у букових деревостанах за таблицями ходу росту з врахуванням тишв люу чи з вирощуванням деревостанiв за типом А. В останшх нормативах найближ-чi значення юлькосп стовбурiв на 1 га, але пiсля 60-рiчного вiку вщмшносп у густотi деревостанiв зростають i у 120^чному вiцi перевищують 100 шт. 1с-тотно вищою е також абсолютна повнота букових деревосташв в Укршт.
У 40^чному вщ запаси букових деревостанiв в Укршт майже удвiчi вищi, нiж у Швецй'. Шсля 40-рiчного вiку у букових деревостанах, за даними 1.П. Дмг^ева [3], продовжують iнтенсивно зростати запаси бука, а за шши-ми нормативами простежуються менш штенсивне зростання запасiв, що
3
призвело до рiзницi у запасах у 190-210 м /га у 120 роюв. Вщмшност у ростi за запасами нормативi за типами люу та з регульованим режимом господарю-вання поступово зменшуються, хоча у 80 роюв рiзниця у запасах порiвнюва-них таблиць ходу росту перевищуе 130 м /га.
Шляхом регулювання густоти букових деревосташв та характеру 1х росту можна досягти зростання запашв деревени, як про ще свщчить рiзниця у 20 м /га в 120^чному вщ мiж буковими деревостанами з регульованим режимом господарювання та букових деревосташв у Б2-дгБк.
Зростання запашв деревини спостерiгаеться на дослщжуваних проб-них площах, але штенсившше зростання запасiв вiдбуваеться пiсля 60^чно-го вiку. 1нтенсивний прирiст запасу деревини спостерпаеться у насадженнях пробних площ у яких встановлеш взаемозв'язки та сформована доцiльна просторова структура деревосташв. Це теж шдтверджуе зростання запашв деревини на пробних площах, закладених у Швеци, де люогосподарськими заходами формуеться структура насаджень, яка позначаеться на зростанш се-реднiх дiаметрiв деревостанiв та тдвищуе 1х продуктивнiсть i товаршсть.
700 600 500
к
¿"400
А
1300
л
С1
200 100
-у 02-дгБь за СI. Мшшуше м [5] * **
— 1боттетд -^-боштету та IП Дшркы ¡к-32 за Ч. Карбо 1М 131 тегом [101 ^ У* ✓ К
/ ✓ /
/ / ✓
// / // (
30
60
Вк, роки
90
120
а) б)
Рис. 4. Динамжа густоти а) та запаЫв деревосташв б) букових деревосташв за таблицями ходу росту рiвнинноi частини Украгни та Швеци
Незважаючи на ютотно нижчi (90 м /га) запаси деревини 40^чних букових деревосташв у Швецй порiвняно з даними таблиць ходу росту букня-юв в Укра1ш, цшеспрямованими лiсогосподарськими заходами досягають приросту запасу, який у 120^чному вщ не поступаеться запасу букнякiв у таблицях ходу росту за типами люу [5].
Таким чином шляхом регулярних доглядових рубань та опрацьованих режимiв люогосподарських заходiв можна забезпечити формування доцшь-ного складу i структури насаджень та вирощування високопродуктивних букових деревосташв. Поряд з тим, серед основних причин, що зумовили певш особливост росту букових насаджень дослщжуваних регюшв, можна назва-ти: грунтово-кшматичш умови райошв дослiджень; рiзнi пiдходи у форму -ваннi деревостанiв доглядовими рубаннями у молодому вщ та протягом пе-рiоду вирощування деревостанiв; метод тдбору насаджень одного природного ряду росту деревосташв; метод складання таблиць ходу росту.
Лггература
1. Буков1 лки Захщного Под1лля / Криницький Г.Т., Попадинець I.M., Бондарен-ко В.Д., Крамарець В.О. - Тернопшь : Вид-во "Укрмедкнига", 2004. - 168 с.
2. Еколого-бюлопчш основи переходу на в^ркову систему господарювання в букових люах Украши : Зв^ про НДР (заключний) / Нацiональний лiсотехнiчний ушверситет Украши, № держреестрацп 0105U009090. - Львiв, 2008. - 102 с
3. Дмитриев И.П. Ход роста буковых насаждений в западнях областях УССР / И.П. Дмитриев // Ход роста лесообразующих пород СССР. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - С. 203-205.
4. Короткий довщник по лковому фонду Украши (за матерiалами чергового державного обл^ лiсiв Украши станом на 01.01.1996). - К., 1998. - 101 с.
5. Миклуш С.И. Структура и рост буковых древостоев равнинной части запада Украины : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.02. - лесоустройство и лесная таксация / С.И. Миклуш. - Л. : Изд-во ЛТА, 1986. - 20 с.
6. Миклуш С.1. Продуктившсть рiвнинних букових лiсiв та особливосп оргашзацп ста-лого господарства в них : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.02. - люовпорядкування та люова таксащя / С.1. Миклуш. - К., 2009. - 37 с.
7. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них / П.И. Молотков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1966. - 224 с.
8. Смаглюк К.К. Аборигенш листяш лiсоутворювачi / К.К. Смаглюк. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1964. - 120 с.
9. Тшук А.О. Особливосп росту букових насаджень Подшля / А.О. Тшук, М.С. Грицюк // Люи Хмельниччини та ïx народногосподарське значення. - Львiв : Вид-во "Каменяр", 1974. - С. 15-23.
10. Carbonnier, C. Yield of beech in southern Sweden. Stockholm, Royal college of forestry, Studia forestalia nr 91, 1971. - 68 p.
11. Swedish National Forest Inventory. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nfi.slu.se/ (завантажено 15.06.09)
12. Paule L., Vysny I., Shvadchak I., Sabar I., Gemery D. Genetic resources of European beech (Fagus sylvatica L.) in the Slovak, Polish and Ukrainian Carpathians // The Scientific Basis for the Evaluation of Forest Genetic Resources of Beech / Ed. H. - J. Muhs, G. von Wuhlisch. - Ahrensburg, 1993. - P. 79-87. _
УДК 630*95 Ст. наук. ствроб. Ю.1. Гайда, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлк, м. 1вано-Франк1вськ
ПРОБЛЕМИ ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗБЕРЕЖЕННЯ Л1СОВИХ ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРС1В
Висвгглено сучасш теоретико-методолопчш основи оцшювання економiчноi ефективност заходiв щодо збереження генетичного рiзноманiття люових деревних порщ. О^м цього, наведено класифшащю вигод вщ збереження люових генетичних ресурав. Охарактеризовано переваги i вади основних методiв економiчноi оцшки комплексного блага "лiсовi генетичш ресурси". Також показана перспектившсть ширшого застосування в Укрш'ш методу CVM (Contingent Valuation Method).
Ключов1 слова: збереження люових генетичних ресурсiв, класифшащя вигiд, методи економiчноi оцiнки
Senior research officer Yu.I. Hayda - Ukrainian research institute of mountain
forestry, Ivano-Frankivsk;
Problems of evaluating of economic efficiency of conserving forest genetic resources
In this article modern theoretical and methodological backgrounds of economic valuation of conserving forest genetic diversity are reflected. In addition below is given the
