CC BY
3
УДК 619:614.3
Б01: 10.15587/2313-8416.2017.110505
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З СОРБЕНТ1В Р1ЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ НАДЛИШКУ МИШЯКУ В МЯС1 ПТИЦ1
© К. С. Калач, Г. А. Фотша, I. О. Л^вшова
В дослiдженнi розглянуто ряд проблем щодо накопичення миш 'яку в органiзмi птицi. Обтрунтована не-обхiднiсть використання сорбентiв для зменшення негативного впливу миш'яку на оргашзм. До^джено особливостi сорбцтно'1 дИ сорбентiв ргзно1 природи у тканинах птицi. Окресленi переваги рослинного сорбенту на основi ехтацег. Доведена перспективнiсть використання рослинних сорбентiв в якостi ко-рмових добавок у птахiвництвi
Ключовi слова: миш'як, забруднення, м'ясо птицi, комбторма, сорбент, казегн, тюсульфат натрт, ех^ нацея
1. Вступ
Еколопчна ситуащя в Укра!ш зумовила дегра-дацш навколишнього природного середовища, над-мiрне забруднення поверхневих i тдземних вод, атмосферного повгтря та земель. Також бурхливий роз-виток хiмiчноi промисловосп та широке використання рiзноманiтних хiмiчних засобiв i препаратiв в сiльському господарствi сприяе потрапляння iх за-лишкiв в корми, ^ в кiнцевому рахунку, в продукти харчування тваринного i рослинного походження.
Зростання антропогенного впливу на екосис-теми призвело до забруднення навколишнього сере-довища токсичними сполуками, у тому числi миш'яком, що поставило для фахiвцiв ряд важливих проблем щодо запобiгання розповсюдженню, нако-пиченню та контролю за його вмютом у грунтах, во-д^ кормах, тканинах сiльськогосподарських тварин та продукцii' тваринництва.
У зв'язку з подорожчанням основних видiв продукцii' тваринництва (свинини, яловичини), пере-хiд населення Украни на бiльш дешевi и види ст^м-ко зростае. Широкий попит на м'ясо птищ поясню-еться тим, що воно е найкращим за жиро- та амшокис-лотним складом, найбiльш вiдповiдае вимогам до про-дуктiв харчування та ]хньо] збалансованост! Також птицi притаманна висока енергiя росту, iнтенсивний обмш речовин, добре розвинута ввдтворювальна здат-нiсть. Вiдповiдно, саме цi бюлопчш особливостi орга-нiзму накладають певний ввдбиток на птахiвництвi.
До п'ят!рки областей-лiдерiв за виробництвом м'яса птищ в шжвничих пiдприемствах на шнець 2015 року були: Кшвська (18,9 %), Вiнницька (17,5 %), Черкаська (16,3 %), Днiпропетровська (12,4 %) обла-стi та Херсонська область з часткою виробництва 7,9 % ввд загального об'ему [1].
Найбшьшими виробниками м'яса птицi в за-бiйнiй масi станом на 2015 р. понад 10000 тис. тон е
США (18952,8 тис. тон), Китай (16437 тис. тон) i Бра-зилiя (10385,3 тис. тон). На крани Свросоюзу припа-дае 11914,4 тис. тон, причому бiльше 1000 тис. тон виробили такi краши як Великобританiя, 1спашя, 1та-лiя, Нiмеччина, Польща i Францiя [1-4].
У зв'язку зi значним науково-технiчним про-гресом з •жею в органiзм птицi потрапляють чужорь днi не харчовi компоненти, як представляють зрос-таючу небезпеку для здоров'я птицi. При цьому в ко-лообмiнi речовин, що вщбуваеться в бiосферi, провь дне мюце займае грунт. Найважливiший з еколопч-них систем, який сприяе потраплянню миш'яку в ор-ганiзм, що знаходиться в постшному взаемозв'язку з рослинним свгтом, атмосферою i гiдросферою [5].
Миш'як входе в число важких металiв, якi належать до контролю при мiжнароднiй торгiвлi харчо-вими продуктами у зв'язку з особливою токсичшстю. Надходження миш'яку в оргашзм негативно впливае на фiзiологiчнi функци органiв та тканин, клiнiчний стан птищ, змiнюе активнiсть ферментiв, штенсив-нiсть пероксидного окиснення лiпiдiв, перенесення електрошв дихальним ланцюгом мiтохондрiй, ускла-днюе перебiг хвороб птицi тощо [6].
Систематичний, добре органiзований та ефек-тивний контроль за залишками миш'яку у птахiвниц-твi дае можливють уникнути його споживання з продуктами. Однак такого контролю немае в рядi кран [7, 8]. Тому, в першу чергу, необхщно проводити оцiнку й мониторинг показникiв безпечностi для здоров'я споживачiв, що пов'язанi з сировиною, проце-сом переробки i виробництвом готово] продукцii.
Свiтове виробництво арсену становить близь-ко 50 тис. тон на рж. Останнiм часом виробництво миш'яку кожш десять рошв зростае на 25 %. Основну небезпеку становить техногенне забруднення довкш-ля сполуками арсену навколо мвдеплавильних заво-дiв, пiдприемств, якi переробляють кольоровi метали,
спалюють буре вугiлля. Арсен використовують у ви-робництвi барвнишв, склоемалей.
1ншим джерелом забруднення продуктiв миш'яком е лiкувальнi препарати, якi його мютять: осарсол, новарсенол, мiарсенол, автоксш, амiнорсен, акарициди, натрiю й кальщю арсенат та iн. Застосу-вання цих препаратiв у тваринництвi впродовж три-валого часу або у високих дозах може призвести до гх накопичення у м'ясi.
Внаслiдок великого поширення у довкiллi та використання в сiльському господарствi миш'як ная-вний у бiльшостi харчових продуклв. Зазвичай його вмiст у харчових продуктах низький - менше 0,5 мг/кг, iнодi перевищуе 1 мг/кг, за винятком деяких морських органiзмiв, що мають здатнiсть акумулюва-ти цей елемент.
Миш'як наявний майже в уах прiсних водах. Однак у питнш водi з рiзних джерел рiвнi вмiсту арсену визначаються природою порщ що залягають. У деяких геолопчних формацiях залягае арсенопiрит, що е джерелом арсену в прюних водах i зумовлюе збiльшення його концентраци до 0,5-1,3 мг/л. Регу-лярне використання таких вод у сшьському госпо-дарствi може призвести до надлишкового надхо-дження арсену в оргашзм птицi i зумовити симптоми хрошчного отруення [9].
Крiм гострого i хронiчного токсичного впливу, сполуки арсену мають канцерогенну i гонадотропну дiю. Птиця з рiзних джерел отримуе щоденно приб-лизно 0,1 мг/кг арсену, що близько до максимально допустимого рiвня. За тдвищення концентраци арсену юнуе небезпека штоксикацп, оскiльки його сполуки мають високу кумуляцiю. Карциноми, шдуко-ванi арсеном, виникають в основному в шшр^ леге-нях, селезшщ, печiнцi [10, 11].
Останш досягнення генетики та селекцii сут-тево дозволяють пiдвищувати швидкiсть росту птищ i покращувати конверсiю корму за рахунок мшераль-ного живлення, але прогрес в цiй галузi не повнiстю задовольняе сучаснi вимоги. У практищ птахiвництва використання неоргашчних солей перехiдних металiв (миш'яку, залiза, мiдi, марганцю, цинку) дозволяе т-дтримувати баланс цих мiкроелементiв в органiзмi птицi. Такий пiдхiд у годiвлi потребуе суттевого перегляду через забруднення грунту мшроелементами, що потрапляють разом з послiдом.
Надходження мiнеральних речовин в органiзм птищ вщбуваеться також з кормами. Однак, в шгре-дiентах кормiв, вирощених у рiзних географiчних зонах, може спостериатися дефiцит одних i надлишок iнших елементiв, що е причиною виникнення рiзних патологiй у птищ.
Миш'як е одним iз калькофшьних елементiв, який присутнiй в природi у виглядi сульфiдiв. Вна-слiдок летючостi вiн легко потрапляе в атмосферу. Шкiдлива його дгя на органiзм пов'язана з порушен-ням окиснювальних процесiв в тканинах внаслщок блокади сульфгiдрильних груп ферментних систем. Цим i обумовлено виникнення при отруеннях бшь-шiсть порушень обмiнних процесiв в органiзмi [12].
Оргашчно зв'язаний миш'як кормiв швидко всмоктуеться бiльш, нiж на 50 % i виводиться через нирки. Мiсцем його накопичення е кюткова i м'язова
тканини, селезiнка, шшра та и похiднi. При вигодо-вуваннi курей ангiдридом миш'яку в дозi 5 мг/кг корму вмют миш'яку в м'язовiй тканиш не перевищуе 0,11 мг/кг, в печшщ - 0,12 мг/кг, в нирках - 0,09 мг/кг при дозуванш 1 мг/кг - 0,16, 0,10, 0,23 мг/кг i при дозi 5 мг/кг - 0,20, 0,09, 0,34 мг/кг вщповвдно [13].
Звичайно, вмiст миш'яку у печшщ 0,1 мг/кг, при отруеннях його вмют може досягати дешлька мь ллрамш на 1 кг, а в шших випадках до 100 мг на 1 кг. Але печшка не е органом, який нейтралiзуе миш'як [11, 13].
Швидше за шших пвд дiею миш'яку порушу-еться нервова тканина. В малих дозах миш'як збу-джуе симпатичнi нерви, а у великих - паралiзуе гх. За сучасними даними, симпатичнi нерви обумовлюють регуляцiю трофiчних процесiв в оргашзм^ цим пояс-нюеться позитивний вплив миш'яку в малих дозах на живлення тканин [12].
Загальна дiя миш'яку пов'язана з впливом на кашляри, яш стають бiльш проникливi, результатом чого можуть бути рiзнi наслiдки, навиъ до тканинно-го розпаду. Щд дiею миш'яку капiляри розширюють-ся: в невеликих дозах вш викликае гiперемiю внут-рiшнiх органiв, а бiльшi дози призводять до застою кровг
Процес розповсюдження миш'яку е безперерв-ним протягом усього технолопчного ланцюга: вiд виробництва кормiв i до надходження комбiкорму в годiвницi. Тому вкрай необхiдно отримати ефективш шляхи зниження впливу негативних факторiв на ор-ганiзм птицi, з щею метою можуть бути застосоваш природнi сорбенти.
2. Лiтературний огляд
Глибокий i всебiчний огляд лггератури показав, що на сучасному етапi розвитку комбiкормовоi' промисловостi в годiвлi птицi застосовуеться чимало кормових добавок. Значна шлькють фiрм США, Франци, Англii, Китаю та шших краГн почали поста-чати на ринок УкраГни кормовi добавки нового поко-лiння рiзного напряму: смаковi й ароматичнi речови-ни, ферментш препарати, пробiотики та iншi [2].
Використання сорбенпв як кормових добавок е одним iз ефективних пiдходiв до вирiшення про-блеми накопичення та розповсюдження миш'яку в органiзмi птищ. Сьогодш на ринку кормових добавок Укра1ни iснуе широкий спектр запропонованих сор-бентiв: органiчнi, неоргашчш та комбiнованi.
Останнiм часом широкого застосування в годi-влi птищ набули цеолгтовмюш осадковi гiрськi породи, що мають сукупшсть юнообмшних, абсорбцiйних i каталiтичних властивостей. Цеолгти сприяють пiд-вищенню бiоконверсii поживних речовин i приростiв живоГ маси. Наявшсть в цеолiтах життево важливих для органiзму макро- та мшроелеменпв роблять гх незамiнним дiетичним продуктом в годiвлi птицi. При додаванш до рацiону птицi цеолiтового борошна (5-6 %) зростае збережешсть поголiв'я курей на 1,8 %, а прирют маси несучок пiдвищуеться на 10,6 % [14, 15].
Позитивш тенденци по пiдвищенню живог маси молодняку курей на 0,55-5,0 % спостериалися при пiдгодiвлi молодняку курей цеолгтовим борошном та
алунiтовою рудою [16, 17]. Результати шших досль джень [18] на курях-несучках показали, що додаван-ня до стандартного комбiкорму (ПК-1-18) цеоллу та алунiтовоi руди вiд 1 до 5 % за масою сприяло збшь-шенню несучостi на 3,7-8,7 % i мiцностi яечног шка-ралупи на 5 % порiвняно з контролем.
В якосп дешевог природноГ мшеральног добавки використовують бентошти. Дослiди, проведенi на свинях пвдтвердили, що введення у рацюн пвдсви-нкiв 0,5-1 % на 1 кг живоГ маси бентонпу пiдвищуе прирости на 12,5-36 % [19].
Дослщи на шдичатах доводять ефективнiсть використання Хакаських бентонтв в якостi мшера-льноГ добавки. У дослвдног птицi вiдмiчена б№ш ви-сока швидкiсть росту, Гх маса перевищувала масу ко-нтрольноГ птицi на 25 %, збережешсть поголiв'я складала 100 % [20].
Сапошт та глауконiт у годiвлi курчат-бройлерiв можна використовувати як добавку та компонент комбшорму у шлькосп 4-6 % вiд маси корму [21]. Використання цих мiнералiв позитивно впливае на процес травлення у бройлерiв, пiдвищуе споживання азоту корму на 1,0-1,3 %, дещо покра-щуе перетравшсть клiтковини рацiону, сприяе пвд-вищенню в печiнцi вiтамiну А на 33,4 мкг, тдвищуе вмiст жирних кислот на 0,12-4,06 %, гемоглоб^ кровi. Дослiди показали, що запровадження в практику годiвлi птищ сапонiту та глауконiту сприяе тд-вищенню збереження бройлерiв на 1,0-2,0 %, живог маси - на 0,9-7,4 %, зниженню витрат корму на оди-ницю приросту - на 1,2-7,4 %.
Науковцями [21] був використаний аналь-цим в якосп нетрадицшноГ природног кормовоГ добавки в умовах СТОВ «Старосолотвинська пта-хофабрика» на курях м'ясо-яечного кросу «Борки 117». Анальцим додавали у кшькосп 2-4 % вiд маси комбжорму. В результатi згодовування птищ анальциму встановлено, що це прискорило досяг-нення статевоГ зрiлостi молодок на 17 дшв, шдви-щило штенсившсть несучостi на 9 % та збережешсть поголiв'я. Вiдносна маса жовтка яець шддос-лiдних курей порiвняно з птицею контрольноГ гру-пи була вища на 12,1 %, а маса яйця збшьшилася на 2,9 %. Зафжсовано покращення морфолопчних та бiохiмiчних показникiв кровг
Недолiк використання мiнеральних добавок на основi цеолiту полягае у тому, що глини забруднеш свинцем, кадмiем та миш'яком i не можуть викорис-товуватися в якостi сорбенту.
Модифжоваш i композицiйнi сорбенти на ос-новi активованого вугiлля демонструють свою ефек-тивнiсть при лшуванш хронiчних iнтоксикацiй кадмь ем, ртуттю i свинцем [22]. Але по вщношенню до миш'яку мае низьку сорбцiйну властивiсть.
В дослiдженнях на щурах доведена ефектив-нiсть застосування бурякового пектину у випадку ртутног штоксикацп. Науковцi вважають, що ^м за-гальног позитивноГ ди на роботу шлунково-кишкового тракту, харчовi волокна виступають як фiтосорбенти [23]. Але враховуючи вщсутшсть в№-них карбоксильних груп - основних цен^в зв'язування iонiв металiв, целюлоза мае нижчу адсо-рбцiйну активнiсть, н1ж пектин та альгiнова кислота.
В робот [24] дослiджено, що введення ентеро-сорбенту «Альгiгель» (кальщю альгiнату) i карнiтину хлориду тваринам з гострим отруенням етанолом на фонi тривалого введення солей свинцю та кадмш за-побiгае порушення показникiв гуморального iмунiте-ту, у тому чи^ призводить до норми концентрацiю циркулюючих iмунних комплексiв.
У дослiдженнi [25], де хггозан названий «сорбентом XXI столитя», доведено, що його первинш амiногрупи в десятки разiв перевершують iонообмiн-нi смоли по здатносл зв'язування важких металiв. Ця здатнiсть хiтозану показана в дослщженш на кролях, як1 отримували 0,7 г хггозану на 1 кг маси тша упро-довж двох тижшв. У дослiдних тварин попередньо було вiдмiчено пiдвищений вмiст в кровi свинцю, нi-келю, залiза, кобальту i зниження концентрацii мщ i цинку. Застосування хiтозану достовiрно знижуе рi-вень свинцю на 64,4 %, шкелю - на 68,55 % i залiза -на 35,3 %.
Лнтан отримують як побiчний продукт в про-цесi переробки деревини. За хiмiчною структурою вiн представляе собою полiмерне похiдне фенiлпро-пану. На його основi розроблено шлька поколiнь ен-теросорбентiв [26].
Але багато аспекпв профiлактичноi дii миш'яку на оргашзм птицi перерахованих сорбентiв зали-шаються вивченими недостатньо, а комбiкормовi те-хнологii потребують подальшого удосконалення. Та-кож важливим аспектом е те, якщо сорбент додавати безпосередньо у корм, вш повинен легко змiшувати-ся з кормом, не розшаровуватися тд час зберiгання або транспортування, введення препарату повинно сприятливо позначатися на термшах зберiгання i якосп комбiкорму.
В свою чергу, проблема безпечностi м'яса птицi спонукае на пошук високоспецифiчних сорбен-пв миш'яку, що представляе науковий та практичний iнтерес i е актуальним моментом для фахiвцiв.
3. Мета та задачi досл1дження
Мета дослвдження - провести порiвняльний аналiз застосування сорбенпв рiзного походження в контексп очищення м'яса птицi вiд миш'яку.
Для досягнення мети були поставлеш наступнi
задачi:
1. Щорiвняти сорбенти рiзного походження.
2. Оптимiзувати концентращю внесення сор-бентiв в м'ясо птищ.
4. Аналiз застосування сорбенив рiзного походження
При виборi об'ектiв дослiджень увага придiля-лась Гх поширенню, ступеню вивчення, а також пока-зання до застосування у ветеринарп. Аналiзу пiдля-гали тiосульфат натрГю, казеГ'н, водно-спиртовий екс-тракт ехiнацеГ' пурпурног 60 %.
Зокрема, ехшацея пурпурна росте на швдш Украгни, Гг культивують як лжарську рослину. До ГГ основних бюлопчно активних речовин вiдносять фе-нольнi сполуки, якi представленi флавоноГдами: ру-тином, кверцетином, кверцетин-7-галактозидом, кве-рцетин-3 -арабiнозидом, кверцетин-3 -галактозидом, кверцетин-3-ксилозидом, апiгенiном, лютеолiном,
кемпферолом, кемпферол-3-рутинозидом. Ввдомо, що цi сполуки мають антиоксидантнi, антирадикаль-нi, антимутагенi, радiопротекторнi та iмуностиму-люючi властивостi.
При дослiдженнi кумулятивних процесiв ми-ш'яку в м'яа птицi важливе значения мае залишкова його к1льк1сть, оскiльки цей фактор визначае безпеч-нiсть сировини i готових продуктiв. Тому в якосл модельних зразк1в використовували фарш з фше кур-чат-бройлерiв, в якому початкова масова частка ми-ш'яку становила 0,02 мг/кг. В процес перемiшуваиня у фарш вносили 0,1 мг/кг миш'яку i добавки в конце-нтрацiйному дiапазонi вiд 0,5 до 5,5 %. Час експози-цп фаршiв - 12 год. за температури 0..4 °С. У досль дних зразках визначали масову частку миш'яку за стандартною методикою.
5. Результата дослвдження та \х обговорення
В результат проведених дослiджень була встановлена достатня сорбцшна дiя обраних доба-
вок. Аналiз залежностей рис. 1 показуе, що при концентраци внесення сорбенлв вiд 1,5 % до 3,5 % спостерпаеться найменша частка миш'яку в уих дослiдних зразках. Слад вiдзначити, що зразок з ехшацеею при концентраци внесення 3,0 % мае мь нiмальне значення миш'яку 0,03 мг/кг, що поясню-еться хiмiчним складом рослини. Молекули квер-цетину, рутину, катехiну мiстять реактивш пдрок-сильнi i карбонiльнi групи, завдяки чому вони мають здатшсть до утворення комплексiв з миш'яком.
Значно! рiзницi у змш значень дослвдних зра-зк1в фаршiв з тiосульфатом натрiю та молочним бш-ком з концентрацiею 1,0-2,5 % практично не спостерпаеться. Значно нижчi значення у вах трьох зразках з бiльшими концентрац1ями внесення 4,0-5,5 %. Збь льшення концентраци добавок значно уповiльнюе сорбцш миш'яку, так у зразка з тюсульфатом дослвд-ний показник практично без змш i знаходиться в гра-ничнiй меж1 вмiсту миш'яку 0,1 мг/кг.
а
.в
а
а н о
еа
с о
0,104 0,093 0.082 0.071 0,06 0.049 0.038 0.027
S==—1 к А 1--1 7
\ J ¿1 4 li4^! s //
/ ■ — и /
О-—■ 2 /
0,5
5
5,5
1 1.5 2 2.5 3 3.5 4 4.5
Масова частка внесення сорбенту, %
Рис. 1. Порiвияльний аналiз сорбуючо! ди миш'яку: 1 - тюсульфату натрiю; 2 - казе!ну; 3 - водно-спиртового
екстракту ехшаце!
Даний фактор можна пояснити тим, що тюсу-льфат натрш мае дезiнтоксикацiйну дiю, що обумов-лено його здатнiстю до комплексоутворення з миш'яком внаслвдок чого утворюються нешкiдливi сульфiди. Казе!н також вступае у реакцiю з миш'яком, утворюючи нерозчиннi сполуки, якi не всмоктуються у кров i виводяться з сечею. При концентраци внесення 4,0 % ввдбуваеться укрупнениям утворених комплекав мiж миш'яком i сорбентами, i вiдповiдно можливе утворення хiмiчних зв'язк1в мiж пептидними оксигенами бшшв. Рекомендована кон-центрацiя внесення тюсульфату натрш 2,0-2,5 %, бь лку - 3,0-3,5 %.
Аналогiчна тенденщя спостерiгаеться i у зразка з екстрактом ехшаце!. При концентраци внесення 4,0 % в цш системi утворюються комплекси з бшь-шою молекулярною масою. Активна агрегащя вщбу-ваеться в концентрацiйному дiапазонi вiд 3,0-3,5 % екстракту в дисперснш системi. Зменшення загально! кшькосп вiльних гiдроксильних груп в утворених агрегатах, складовими яких е молекули полiфенолiв, може негативно вплинути на !х сорбцiйнi властивос-
тг Тому використання екстракту в концентращях бь льше 3,5 % не рекомендуеться.
Як було зазначено, токсична дiя миш'яку в бь олопчних об'ектах обумовлена зв'язуванням сульф-гвдрильних груп бiлкiв (8И-груп) та шпбуючою дiею багатьох ферментiв, як1 приймають участь в процесах кттинного метаболiзму i дихання, тим самим пору-шуються жировий, вуглеводневий обмiни, знижу-ються окиснювальнi процеси в тканинах. Але юнуе ще один бiохiмiчний мехаиiзм знешкоджуючо! ди полiфенолiв, в якому першочергову роль вщграе ущшьнения судин-тканинних мембран (що затрудняе розповсюдження миш'яку i зменшуе його концентра-цш), збереження ендогенно! аскорбшово! кислоти та рiвия глiкогену в печшщ Пiд дiею кверцетину його вмют збiльшуеться на 38,7-85,9 %. Також суттеву роль вщграе запобiгания накопиченню i пероксида-ци лiпiдiв в печшщ, активаци АТФ-ази [27].
На основi отриманих результатiв вивчена сорбцшна здатшсть тюсульфату натрш, казе!ну, водно-спиртового екстракту ехшаце! 60 %, яш проявляють максимальну дш при концентраци внесення у фарш з
фше курчат-бройлерiв: 2,0-2,5 %, 3,0-3,5 % та 3,5 % вщповвдно. Але значний науковий i практичний ште-рес представляе хiмiчний склад саме ехшацег, який представлений сполуками з широким спектром дп, що може бути запропонованим для використання в якосп високоефективного сорбенту миш'яку.
6. Висновки
1. В птахiвництвi використовуеться значна ш-лькiсть рiзних форм сорбенпв, однак, вони не завжди
забезпечують достатнiй piBeHb адсорбцп миш'яку, мають високу цiну, складнощi дозування.
2. Зважаючи на низку теоретичних обгрунту-вань, в основу яких взято науковi факти про високi сорбцшш властивостi тiосульфату натрiю та казешу, а також результати дослiджень авторiв, можна пе-редбачати нову сферу застосування рослинних сор-бентiв в птахiвництвi, що дасть змогу збiльшити ви-рощування «еколопчно чисто1» птицi зi збереженням безпечностi готових продуктiв.
Ллтература
1. Беженар, I. М. Стан та перспективы розвитку птахiвництва в Украгш [Текст] / I. М. Беженар, Т. М. Васюта // Агро-свп\ - 2015. - № 18. - С. 41-51.
2. Егоров, И. А. Новые тенденции в кормлении птицы [Текст] / И. А. Егоров // Комбикорма. - 2004. - № 6. - С. 46-48.
3. Анатз чисельност поптв'я сшьськогосподарськог птищ в УкраГт: Маркетинга дослщження стану т^вницт-ва УкраГни i свпу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://market.avianua.com
4. Засекш, Д. А. Вмкт важких металiв у грунтах та можливють виникнення токсикозiв у тварин [Текст] / Д. А. Засе-к1н // Ветеринарна медицина УкраГни. - 1999. - № 10. - С. 12-13.
5. Засекш, Д. А. До питання надходження важких металш в оргашзм тварин [Текст] / Д. А. Засекш // Вюник аграрног науки. - 1999. - № 12. - С. 59-61.
6. Возiанов, О. Ф. Харчування та здоров'я населення УкраГни (концептуальш основи рацюнального харчування) [Текст] / О. Ф. Возiанов // Журнал Академи медичних наук УкраГни. - 2002. - Т. 8, № 4. - С. 647-657.
7. Донченко, Л. В. Безопасность пищевой продукции [Текст] / Л. В. Донченко, В. Д. Надыкта. - М.: Пищепромиздат, 2001. - 528 с.
8. Пономарьов, П. Х. Безпека харчових продукпв та продовольчог сировини [Текст]: навч. пос. / П. Х. Пономарьов, I. В. Сирохман. - К.: Лiбра, 1999. - 272 с.
9. Засекш, Д. А. Вмкт важких металiв у водi для напування тварин у рядi господарств пiвнiчних та центральних областей УкраГни [Текст] / Д. А. Засекш // Ветеринарна медицина УкраГни. - 1999. - № 9. - С. 8-9.
10. Калшш, I. В. Вплив високих концентрацш важких металш на обмш речовин [Текст]: наук.-виробн. конф. / I. В. Ка-л1н1н, Д. А. Засекш, Д. О. Мельничук // Актуальт питання ветеринарног медицини. - К.: Видавництво НАУ, 1995. - С. 48.
11. Засекш, Д. А. Розвиток патолопчного процесу у тварин за умов отруення гх оргашзму солями важких металiв [Текст] / Д. А. Засекш // Науковий вкник НАУ. - 2001. - № 42. - С. 90-95.
12. Калшш, I. В. Вплив важких металiв на метаболiчнi процеси у тварин [Текст] / I. В. Калшш, Д. А. Засекш, Д. О. Мельничук // Вкник аграрног науки. - 1998. - № 4. - С. 34-36.
13. Антонович, Е. А. Качество продуктов питания в условиях химизации сельского хозяйства [Текст] / Е. А. Антонович, Л. К. Седокур. - К.: Урожай, 1990. - 240 с.
14. Лагодюк, П. З. Вплив добавок цеолпу до рацюну курчат-бройлерш на синтез бшюв i лшдш в скелетних м'язах [Текст] / П. З. Лагодюк, Д. В. Янович // Науково-техшчний бюлетень шституту ф!зюлоги i бюх1ми тварин. - 1993. - Т. 1, № 15. - С. 26-29.
15. Андроникашвили, Т. Г. Цеолитовые добавки в рационах птицы [Текст] / Т. Г. Андроникашвили, Б. С. Церебет, В. К. Долидзе, Н. Г. Иремашвили // Зоотехния. - 1994. - № 5. - С. 17-18.
16. Кулик, М. Ф. Традицшш i нетрадицшш мшерали у тваринницт [Текст] / М. Ф. Кулик, Т. В. Засуха, I. М. Величко та ш.; ред. М. Ф. Кулик. - К.: Сшьгоспосвгга, 1995. - 236 с.
17. Заболоцкая, Т. В. Эффективность совместного применения сорбентов в птицеводстве [Текст] / Т. В. Заболоцкая, М. Ю. Волков, И. В. Дрель, А. А. Овчинников // Ветеринарная медицина. - 2009. - № 1-2. - С. 41-42.
18. Засекш, Д. А. Природний цеолгт як фактор зменшення рiвня важких металгв в оргашзм! тварин [Текст] / Д. А. Засекш, Д. О. Мельничук, I. В. Калшш // Ветеринарна медицина УкраГни. - 2000. - № 3. - С. 36-37.
19. Ланцева, Н. Н. Влияние различных высококремнистых добавок на качество птицеводческой продукции [Текст] / Н. Н. Ланцева, К. Я. Мотовилов // Успехи современного естествознания. - 2003. - № 8. - С. 22-24.
20. Сидорова, А. Хакасские бентониты в рационах мясных индюшат [Текст] / А. Сидорова, М. Ткаченко // Птицеводство. - 2009. - № 6 - С. 36-38.
21. Полщук, А. А. Сучасш кормов! добавки в годгвл! тварин та птиц! [Текст] / А. А. Полщук, Т. П. Булавкна // Вгс-ник Полтавськог державног аграрног академл. - 2010. - № 2. - С. 63-66.
22. Ковчиш, И. Нейтрализация тяжелых металлов в организме бройлеров [Текст] / И. Ковчиш, А. Лукашенко // Ефек-тивне птахгвництво. - 2006. - № 11. - С. 18.
23. Гулий, I. С. Виробництво та використання пектишв у харчовш промисловосл [Текст]: навч. пос. / I. С. Гулий, М. П. Купчик, С. С. Богданов та ш.; ред. I. С. Гулий, М. П. Купчик. - Х.: Видавець Шуст А. I., 2001. - 120 с.
24. Демшв, I. Я. Вплив ентеросорбенту «Альгггель» та карштину хлориду на стан гуморальног ланки iмунiтету тварин з гострим отруенням етанолом на фон! тривалого введення солей свинцю i кадмш [Текст] / I. Я. Демжв // Свгт медицини та бюлогп. - 2008. - Т. 3, № 2. - С. 17-19.
25. Душкин, М. И. Возможности и перспективы применения хитозановых сорбентов для общей детоксикации организма в условиях техногенного загрязнения [Електронний ресурс]: науч.-пр. конф. / М. И. Душкин // Алифарм. - 2005. -Режим доступа: https://www.argo-shop.com.ua/article-8344.html
26. Леванова, В. П. Лечебный лигнин [Текст] / В. П. Леванова. - СПб.: Центр сорбционных технологий, 1992. - 160 с.
27. Барабой, В. А. Биологическое действие растительных фенольных соединений [Текст] / В. А. Барабой. - К.: Нау-кова думка, 1976. - 260 с.
Дата надходження рукопису 18.07.2017
Калач Катерина Сергй'вна, асшрант, кафедра ветсанекспертизи, шкробюлоги, зооппени та безпечносл i якосп продукци тваринництва, Сумський нацiональний аграрный ушверситет, вул. Герасима Кондратьева, 160, м. Суми, Украша, 40021 E-mail: kitten3695@gmail.com
Фотша Ганна Анатолпвна, доктор ветеринарних наук, професор, кафедра ешзоотологи и паразитологii, Сумський нацiональний аграрний унiверситет, вул. Герасима Кондратьева, 160, м. Суми, Украша, 40021 E-mail: super.annafotina@ukr.net
Лгтвшова 1нна Олександрiвна, кандидат техшчних наук, кафедра технологii м'яса, риби та морепроду-ктiв, Одеська нацюнальна академiя харчових технологiй, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Украша, 65039 E-mail: Litvinnalex@ukr.net
