CC BY
119
-□ □-
Сформульоват критери якостi, за якими проведений аналiз прийнятних для автоматизации методiв конструю-вання одягу. Врезультатi порiвняння за допомогою апара-ту неттког логши було визначено, що САПР одягу на основi адропоцентричних методiв конструювання основи виро-бу е найбшьш прийнятними в умовах невеликого виробни-цтва, яке займаеться також тдивидуальним пошивом
Клюновi слова: методи конструювання, розрахунково-графтт, пропорцiйно-розрахунковi, розрахунково-аналтинт, андропоцентринт, критери якостi, автома-
тизащя, аналiз, порiвняння
□-□
Сформулированы критерии качества, по которым проведен анализ приемлемых для автоматизации методов конструирования одежды. В результате сравнения с помощью аппарата ненеткой логики было определено, нто САПР одежды на основе адропоцентринеских методов конструирования основы изделия являются наиболее приемлемыми в условиях небольшого производства, которое занимается также индивидуальным пошивом
Клюневые слова: методы конструирования, раснет-но-графинеские, пропорционально-раснетные, раснет-но-аналитинеские, андропоцентринеские, критерии кане-
ства, автоматизация, анализ, сравнение -□ □-
УДК 004.925.8
[DOI: 10.15587/1729-4061.2014.29714|
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З МЕТОД1В КОНСТРУЮВАННЯ ОДЯГУ З МЕТОЮ ПОДАЛЬШОТ АВТОМАТИЗАЦП
Г. Ф. Сафонова
Кандидат техычних наук, доцент Кафедра природничо-науковоТ пщготовки Одеський нацюнальний полЬехшчний уыверситет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, УкраТна, 65044 E-mail: Safonova_2014@bigmir.net
1. Вступ
Початковим етапом створення швейного виробу е розробка базового комплекту лекал. Невдалий вибiр або неправильне застосування методу конструювання базових лекал, незважаючи на дотримання у«х принцитв моделювання, може суттево вплинути на яюсть результату швейного виробу. Для невеликого швейного виробництва, яке займаеться також шдивь дуальним пошивом, важливим е отримання яюсно! посадки виробу на будь-якш ф^ур^ при цьому необ-хщно скоротити час на отримання вихщних лекал. Проблему зменшення часу на вироблення вихвдних лекал виршуе проектування на основi САПР одягу, але актуальним залишаеться питання визначення методу конструювання базового комплекту лекал для алгоритму роботи САПР, який надае найяюсшшу посадку швейного виробу в умовах шдивщуального виробництва.
2. Аналiз лкературних даних та постановка проблеми
Iснуючi методи конструювання одягу виходячи з точносп та обгрунтованост результатiв можна подь лити на наближенi та шженерт [1]. Бiльшiсть САПР одягу, яю дозволяють отримати досить точнi побудови розгорток деталей виробу основан на шженерних методах конструювання, що вимагають детально! теоретично! та експериментально! розробки первинних зразкiв моделей, манекешв внутрiшньоi та зовнiшньоi форми; введення детально! шформацп про об'ект проектування з залученням обладнання значно! вартосп [2-4]. Це можуть дозволити собi в основному вели-
к швейнi пiдприемства, якi використовують лекала стандартних розмiрiв [5, 6] i САПР такого плану не потребують. А для невеликого швейного виробництва, яке займаеться також шдиввдуальним пошивом, не-обхiдно мати недороге в функщонуванш та просте у використаннi програмне забезпечення, основане на методi конструювання, що надае яюсну посадку одягу i враховуе iндивiдуальнi особливостi замовника.
Все вище сказане зумовлюе необхвдшсть подаль-шого вивчення iснуючих наближених методiв конструювання одягу для використання в САПР, яю е порiвняно простiшими у використаннi i не потребують детально! теоретично! та експериментально! розробки вихiдноi iнформацii.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою дослщження е визначення найбiльш прий-нятного для вирiшення розглянутих вище задач на-ближеного методу конструювання одягу.
Для досягнення ще! мети потрiбно сформулюва-ти критери якосп, за якими буде проведений аналiз прийнятних для автоматизацп в САПР методiв. Порiв-няти вибранi методи з застосуванням чисельного обгрунтування.
4. Аналiз методiв конструювання одягу
4. 1. Критерп якостi визначення найкращого методу конструювання одягу
Виходячи з особливостей област застосування методу конструювання до невеликих швейних тд-
!© Г. Ф. С:*
приемств, як1 заимаються 1ндив1дуальним пошивом, для анал1зу кнуючих метод1в серед вщомих [7] видь лимо наступш умовш показники (критерп) якостк
- вщсутшсть залежност побудови в1д розм1рних ознак (вим1р1в);
- вщсутшсть залежност1 побудов ввд розрахунюв за формулами;
- вщсутшсть залежност побудов в1д таблиць ш-вар1ант;
- врахування шдиввдуальних особливостеИ ф1гури;
- простота побудови та читашсть креслень;
- яюсна посадка виробу на ф1гур1.
4. 2. Огляд вщомих методiв конструювання одягу
Для дослвдження обираемо наближеш розрахун-ково-граф1чш методи створення основи плечового виробу, креслення конструкцш яких отримуеться з використанням розрахункових формул 1 граф1чних побудов, спираючись на дискретш вим1рювання ф1гур людини 1 систему припусюв. Зокрема, це — перш1 ро-зрахунково-граф1чш (зокрема розрахунково-м1рочш), пропорцшно-розрахунков1, розрахунково-аналиичш та андропоцентричш методи [8].
Формування розрахунково-граф1чних метод1в конструювання одягу почалося у кшщ 18 — на початку 19 ст. [9-11]. Висококвал1ф1коваш закршники, уза-гальнили свш досвщ роботи, стали застосовувати нескладш емтричш розрахунки для попередньо! розробки креслень крою. 1снуе деюлька десятюв р1з-новид1в розрахунково-граф1чних метод1в. Серед них можна видшити систему крою Дриттель (розроблену у 1800 рощ лондонським закршником Мшелем), на баз1 яко! в подальшому створена клиинна система крою. Даш системи — перш1 спроби представити граф1чш побудови креслень конструкцш одягу на баз1 «с1тки» без використання сантиметрово! стр1чки. Це дозволяло трохи докладшше фжсувати форму деталеИ крою при масштабуванш за розм1рами [12].
Потр1бно вщзначити, що з перших кроюв формування метод1в конструювання одягу для побудови креслення використовували систему декартових координат з видшенням осередюв (клиин), що сприяло систематизацп креслення 1 оформленню лшш члену-вання деталеИ одягу.
З появою метрично! системи з'являеться розробле-на КомпеИном сантиметрова система, в яку аналопчно шшим масштабним способам крою було покладене приИняття одного з1 стандартних розм1р1в одягу за основу. А креслення конструкцп будуються за допомо-гою масштабно! стр1чки, цша под1лки яко! визначаеть-ся шляхом дшенш одного з вим1р1в конкретно! ф1гур на довжину основного розм1ру. Ця система не врахо-вувала розм1р1в шших дшянок ф1гури, наприклад, довжини до тали, глибини проИми 1 т. д. Масштабш способи крою давали бшьш-менш приИнятш результа-ти т1льки для умовно-нормальних ф1гур. А для ф1гур з вщхиленнями виготовлення викршок вимагало чис-ленних прим1рок 1 переробок.
Спроба знаИти способи вим1рювання та побудови креслень деталеИ крою ввдповвдно до реального будовою ф1гури людини пов'язана з появою тригоно-метрично! системи (розробленою у 1840 р. Г. А. Мюллером, Русселем вдосконалену 1886-1900 рр. М. Лут-цом), за якою ф1гура людини являе собою складну
поверхню, для вим1ру ф1гури застосовували принцип сферично! тригонометрп, а побудову креслень роз-горток виконували за допомогою дугових зарубок. В щИ систем! використовувалася велика кшьюсть вим1рювань, особливо дугових, яких однак було все ж недостатньо для точного вщображення розм1р1в ! фор-ми поверхн! ф1гури людини. На основ! дано! системи в подальшому створен! р!зш вар1анти так званих розра-хунково-м1рочних систем, в яких креслення деталеИ одягу будуються за м1рками, знятими з ф1гури. При цьому робляться певш розрахунки. Недосконалкть цих метод1в в тому, що з1 змшою моди потр1бно мшяти порядок вим1рювання ф1гури 1 формули розрахунюв.
У Росп наИбшьшу популяршсть отримали так звана координатна система Левианус 1 система Ленгрвд-жа, як1 не вимагали складних розрахунюв 1 передбача-ли побудову креслення по окремих точках, знаИдених шляхом геометрично! побудови в прямокутнш систе-м1 координат. Значна простота таких систем випдно в1др1зняла !х вщ шших, хоча вони тшьки фжсували пом!чеш на практищ в1дом1 залежност! у взаемному розташуванш р1зних точок 1 давали техшчш приИоми побудови креслення, але не пов'язували креслення з будовою тша людини [8].
На основ! вибраних умовних критерпв якост1 конструювання описово узагальнимо особливост перших розрахунково-граф!чш метод1в в щлому. Чим бшь-ше результати застосування методу наближаються до реально! будовою ф1гури людини, тим бшьше вони залежш вщ кшькост вим1рювань, зокрема 1 дугових. Використання точних обгрунтованих розрахунюв в основному компенсуеться пом1ченими на практищ вщомими з досввду залежностями у взаемному розташуванш р1зних точок креслення одягу. Використання таблиць швар1ант особливо характерне для наИпер-ших розрахунково-граф1чних метод1в. 1ндив1дуальш особливост1 ф1гури враховувались погано особливо в наИперших методах, для ф1гур з в1дхиленнями виготовлення викршок вимагало численних прим1рок 1 переробок, в яких часто 1 залежала яюсна посадка виробу на ф1гурь Простота побудови та читашсть креслень також бажала кращого осюльки складшсть виготовлення лекал часто перетворювало процес ство-рення шдивщуально! викр1Ики на масштабування уже кнуючо! скоп1Иовано!. Все вище сказане говорить про умовну можлив1сть впровадження перших розрахун-ково-граф1чних метод1в у сучасн1 САПР одягу, але можливим е запозичення !х окремих елемент1в.
Поступово налагоджувалося масове виробництво одягу, що зажадало нових тдход1в до конструювання. Зняття м1рок з замовника в умовах масового вироб-ництва стало неможливим. Вим1рювання конкретно! ф1гури стали замшювати розрахунками на основ1 пропорц1Иних залежностеИ в1д пров1дних розм1рних ознак - обхвату грудеИ 1 росту. Це призвело до появи та формуванню р1зновид1в пропорцшно-розрахунково! координатно! системи.
В основу цих систем покладено думку, що ф1гури людеИ однакового розм1ру 1 росту без суттево! в1дм1н-ност1 статури можна приИняти як умовно-нормальн1 1 в принцит вважати «однаковими». Канони будови людського т1ла в1дом1 досить давно, тому пропор-ц1Ин1 залежност1 розрахункових м1рок в1д пров1дних розм1рних ознак н1 в кого не викликали сумшв1в. I
хоча кожен автор давав свое визначення умовно-нор-мально! ф1гури, в зв'язку з чим розрахунки тдлеглих ознак залежно вщ провщних в цих системах р1зш, це виявилося 1 зручно, 1 корисно, дозволяло гармоншно членувати форму виробу, застосовувати принцип па-ралельно! градацп за розм1рами, зростом, тощо.
Пропорцшно-розрахунковиИ метод мав багато р1з-новид1в 1 як би розвивав попередш системи крою. Вдо-сконалення Ишло в напрямку вивчення та врахування будови т1ла людини, знаходженш бшьш правильного членування деталеИ 1 вузл1в виробу, введення нових додаткових проекцшних вим1р1в. Стосовно до умов масового виробництва наИбшьш представницькою серед вичизняних виявилася координатна система конструювання С. Н. Короткова (розроблена у 1934 р.). Шзшше конструктори М. В. Ручюн, Ф. А. Постшков, Г. А. Самаров, А. I. Черемних, Н. I. Царьов 1 багато ш-ших внесли великиИ вклад у вдосконалення вичизня-ного пропорцшно-розрахункового методу конструю-вання одягу.
У 1956 р на основ! передового досвщу ряду Будин-юв моделеИ була створена типова методика конструювання чолов1чого верхнього одягу, яка передбачала побудову конструкцш до ¿снуючого в тоИ час силуету та крою. Ввдмшною особлив1стю ще! методики е ви-дшення трьох титв статури 1 встановлення на основ! практичного досвщу ствввдношення розм1рних ознак ф1гур. 1стотних вщмшностеИ по принципам розрахун-ку 1 техшщ побудови вщ вже розглянутих систем дана методика не мае.
Серед заруб1жних представниюв вщома французь-ка техшка крою Лш Жака (70-ти роки XX ст.). Метод Лш Жака [13] свого часу славився своею прогресив-шстю. Багато досвщчених модельер1в 1 конструктор1в Францп, а пот1м И шших кра!н користувалися ним з устхом. Дшсно, по вщношенню до методик крою, ¿снуючих в тоИ час, метод був прогресивним 1 дуже полегшував працю конструктора. Прекрасно подана побудова базових основ на умовно стандартну фпуру, а також грамотно 1 просто подано моделювання основ, яке не вимагае застосування складних формул. Од-нак сам автор вважае, що точно розрахувати розчин нагрудно! виточки неможливо, як, вт1м, 1 нахил лшп плеча, що дуже бентежить конструктор1в, яю працю-ють за шшими методиками крою, знаючи, що це не тшьки реально, але И просто. Таблиц з розрахункови-ми розчинами нагрудних виточок дуже приблизш, що спричиняе похибки у кро!, а також непотр1бну прив'яз-ку до розроблених таблиць. Конструювання за даним методом являе собою пром1жниИ етап м1ж системою справжшх зам1р1в 1 системою муляжного методу, коли багато речеИ досягаються тшьки наколками на ф1гу-рь Таким чином, розповщаючи про побудову розра-хункового креслення, Лш Жак пропонуе взяти саме м1шмальне число вим1р1в з ф1гури, т1льки основн1, наИзагальн1ш1 параметри. Будуе креслення вш на так звану умовно-типову ф1гуру, при цьому корегування лекал за шдивщуальними ввдхиленнями в1д стандарту пропонуе вже на прим1рщ, на ф1гур1.
В1домим також е шмецькиИ метод крою «Мюллер 1 син» (з'явився на рубеж1 XIX та XX стол1ть). Дуже точна 1 грамотна побудова базово! конструкцп на умовно типову европеИську ф1гуру, яка враховуе р1зш !! в1д-хилення в1д стандарту [14]. Крш Мюллера [15] на 70 %
застосовуеться для готового одягу бвропи. Вiдточенi 6a30Bi конструкцп основ, pyKaBiB, комiрiв i реглашв безумовно поставили цю методику на одне з перших мшць в бврот. Лекала цiеï системи лежать так само в основi комп'ютерного конструювання i САПР.
Особлива увага тут придшяеться облiкy анатомiч-них особливостей фпури при зняттi мiрок. Система «Мюллер i син» дшить тiло на сегменти i переводить особливоси фiгyри у вимiри довжини i ширини, але оскiльки в нш закладено пропорцiйний розрахунок, то деяю речi просто передбачаються, як i у Лш Жака. Метод наколки тут зовам не використовуеться, тому система «Мюллер i син» також була застосована у ма-совому виробництвi одягу.
При цьому даний метод вимагае великого досвщу та штущп при робоп з нестандартним клiентом. Його переваги - в дуже точних конструкщях на типову европейську фпуру, на чоловiчi фпури. Недолж - в громiздкостi побудов i складностi аналiзy на нетипову жшочу фiгyрy
При виборi мiж цими та iншими пропорцшно-роз-рахунковими методами для створення креслень на iндивiдyального замовника потрiбно в першу чергу визначити, до типово! фпури яко! системи належить фiгyра людини.
Таким чином характерною ознакою пропорцш-но-розрахункових методiв е створення креслень з ви-користанням мiнiмальноï юлькосп типових вимiрю-вань, вважаючи що цього достатньо, оскшьки мiж розмiрними ознаками iснyе пряма пропорцiйна залеж-нiсть. Тому дiлянки креслення, яю не були отриманнi шляхом вимiрювань можна визначити за допомогою притаманних кожному окремому методу формул роз-рахунку. Деяю з методiв також передбачають використання таблиць iнварiантiв, готових чисельних залеж-ностей одних розмiрних ознак вiд iнших визначених експериментально. У порiвняннi з першими розрахун-ково-графiчними пропорцiйно-розрахyнковi методи вiдрiзняються простотою побудов та читашстю креслень. Але врахування шдиввдуальних особливостей та яюсна посадка виробу на фiгyрi залежить вщ розхо-джень пропорцшних спiввiдношень вимiрiв вiд умовно нормально! фiгyри прийнято! в даному тит методiв, а креслення для нестандартно! фпури часто потребу-ють корегування, в певних випадках муляжним методом. Пропорцiйно-розрахyнковi методи устшно вико-ристовуються як в шдиввдуальному так i в масовому виробництвi одягу, хоча в створених ними лекалах i спостертеться залежшсть вiд тенденцiй моди. Деяю з них автоматизоваш та являються основою шнуючих САПР одягу.
З появою необхщносп масового пошиття одягу ве-лике поширення отримали розрахyнково-аналiтичнi методи - ЕМКО ЦНД1ШП, 6МКО РЕВ.
З 1959 р. ЦНД1ШП (Центральний науково-дослвд-ний iнститyт швейно! промисловостi) проводив ро-боти по створенню едино! методики конструювання чоловiчого, жiночого та дитячого одягу (6МКО) [16]. В основу едино! методики був покладений розрахунко-во-аналггичний метод, за яким креслення конструкцп будують шляхом геометричних розгорток згладженого контуру фпури людини з припусками на вшьне обля-гання i декоративне оформлення. В основу покладеш таблищ вимiрiв, отримаш на базi вимiрювань. Розра-
хунково-аналиичний метод, передбачае единий тдхщ до конструювання чоловiчого, жiночого та дитячого одягу. Складшсть побудови була не пльки у необхщ-ностi зняття велико! юлькост мiрок i прораховуванш за формулами, але й у складнш системi збiльшень на свободу облягання. Наприклад, в чоловiчому одяз^ з 325, спираючись на шту!щю, вибиралося близько 20-ть припускiв.
Надалi була розроблена так звана 6МКО РЕВ, яка узагальнила досвiд конструювання кра!н-учасниць колишнього РЕВ (Ради економiчноi взаемодопомоги) [17]. Кра!ни РЕВ теж ускладнювали крш не менше, ашж радянськi конструктори. Правда, розрахунки були ушфжоваш, спрощена класифiкацiя припускiв. При цьому методи побудови окремих вузлiв ще бiльше ускладнили методику конструювання i не зробили !! краще i надiйнiше попереднiх. Методика спочатку планувалася для автоматизацп. Використовуючись у САПР, така докладна деталiзацiя стае щлком до-речною. Це дозволяе на базi 6МКО РЕВ i ЦНД1ШП, доповнюючи й удосконалюючи те, що було зроблено, використовувати цi розробки з застосуванням комп'ю-терних технологiй.
Таким чином, характерним для розрахунково-а-налггичних методiв в цiлому е залежшсть побудов вiд: детального вимiрювання розмiрних ознак, ви-користання громiстких розрахункових формул, та-блиць припускiв на в^ьне облягання i декоративне оформлення. При цьому, не зважаючи на детальне об-числення, громiздкiсть графiчних побудов та вдалий на перший погляд вибiр припусюв, основа все одно виходить не точною i вимагае додаткових перетворень в процес примiрок, тобто шдивщуальш особливостi фiгури в даних методах не враховуються, а яюсна посадка залежить вщ степенi ввдхилення по вiдношенню до стандартного розмiру. Автоматизацiя даних методiв дозволяе швидко за допомогою комп'ютера розрахову-вати даш, закладенi конструктором, але оскiльки не завжди отримуеться бажаний результат, то розглянуп методи дощльно використовувати коли мова йде про масове виробництво одягу.
Все вище сказане дае змогу вважати, що першi розрахунково-графiчнi, пропорцiйно-розрахунковi та розрахунково-аналиичш системи крою не можуть або погано врахувати шдивщуальш особливост фiгури, такi як: сутулосп, асиметрii тощо.
Прив'язка до типових вимiрiв була зламана Валентиною Бочкарьовою в кшщ 60 рр. XX ст., яка запро-понувала новий андропоцентричний клiентоорiенто-ваний метод крою [18]. У сво!й методищ вона вперше пiдходить до крою «вщ людини», вiдштовхуючись не ввд «стандартно!» умовно-пропорцiйноi фiгури, а розробивши класифжащю типових фiгур, що вщхи-ляються вiд «стандарту». Своерщш зняття вимiрiв фiгури з використанням принципу вертикалей i горизонталей не раз згодом використовувалися i в методах «Любакс», «Ушмекс», Злачевсько!. Однак все це не було наведено в чику i ясну систему, багато неточностей i умовчань. Але iдея дала поштовх для розвитку.
Наприкшщ XX столитя з'являеться метод «Любакс» Любов Аксьоново!. Вона також використовувала для вимiрiв вертикалi i горизонталi. Однак тшла на-багато далi, розробивши систему, яка базуеться на вве-денш «норми» - методовi нормованих параметрiв, що
використовуе принцип «золотого перерiзу» i класифь кацп ф^ур, застосуваннi системи координат у виглядi сiчних вертикальних i горизонтальних площин. В результат зведенi до мжмуму замiри фiгури, при цьому забезпечуеться точшсть посадки виробiв на будь-який тип ф^ури. Введення норми як одинищ вимiрювання можна прирiвняти до вiдкриття в областi конструювання одягу. Завдяки цьому крш можна здшснювати за лiченi хвилини i отримати точну конструкцiю на будь-яку ф^уру. Метод «Любакс» заснований на розвитку лопки крою i вiзуального визначення розмiрiв без сантиметрово! стрiчки [19]. За основу також при-йнята певна ф^ура-еталон, а потiм, по ходу побудови, вносяться коректування на конкретну ф^уру. Таких коригувань чимало. Яюсь iз них можна вимiряти, якiсь - обчислити, яюсь - визначити вiзуально, дивля-чись на фiгуру i аналiзуючи !! вiдхилення вiд стандарту. З одного боку, це дуже добре, бо можна кро!ти «головою», лопчно мислячи i будувати викршку не торкаю-чись до ф^ури. Однак без можливостi вимiряти клiента або боязнi помилитися цей споаб крою iнодi викликае подив i вiдторгнення у досвiдчених конструкторiв одягу i у людей з техшчним складом розуму.
Досить недавно з'являеться метод «генетика крою Галп Злачевсько!», який також заснований на прин-ципi «золотого перерiзу», поеднуе обчислення за формулами, конструктивне з'еднання плечово! i поясно! основ, використання таблиць збшьшень. Г. Злачевська, крiм звичайного сантиметра, використовуе спещальну лiнiйку власного винаходу для вимiрiв фiгур (лiнiйка Злачевсько!): вимiрюються не пльки об'еми, але ре-льефш особливостi фiгури, записанi у виглядi чисел Х i У в двовимiрнiй системi координат.
Методика потребуе детального зняття мiрок, так, наприклад, на побудову просто! стднищ !х потрiбно зробити аж 13. I в результат^ хоч i часу на вимiрювання йде достатньо, отримуеться яюсна посадка виробу на ф^ур^ конструкцп виходять чiткими i не потребують корекцш i багатьох примiрок.
У 2008-2009 рр. розвиваючи метод «Любакс», Л. В. Днепровська, розробляе перший укра!нський метод крою «Ушмекс», який представляе методику швид-юсного крою для роботи з шдивщуальним клiентом [20]. Побудови плечово! основи за цим методом не потребуе формул, мктить п'ять коригувань, яю iнодi необхiдно додати для нестандартно! ф^ури. Шiсть специфiчних мiрок, введенi в крiй, убезпечили корис-тувачiв методу вiд помилок i похибок iнших систем крою i вiд коригувань методу «Любакс», якi стали непотрiбними. Використання принципу «золотого пе-рерiзу» зробило крiй швидюсним i спростило для звичайного користувача. Метод дав чике i ясне конструктивне з'еднання плечово! i поясно! основи з ура-хуванням нестандартних особливостей ф^ури. Однак повшстю позбутися всiх формул i коригувань на не-стандартну фiгуру автору так i не вдалося, що говорить про те, що розвиток крою — процес нескшченний.
Б^ьшкть розглянутих андропоцентричний мето-дiв вже автоматизоваш.
Узагальнимо особливостi андропоцентричний ме-тодiв. Оскiльки проектування креслень вщбуваеться не вiд умовно-типово!, а вщ iндивiдуальноi фiгури, то точнi побудови в основному вимагають детальних вимiрювань або шту'!тивного досвiду у визначенш лi-
ншних розмiрiв фiгури. 6 тут i таблицi i формули, якi пов'язанi також з використанням принципiв «золотого перер1зу». Простота i складнiсть виконання побудов також залежить вщ наявносп досвiду користування методом даного типу. При цьому методи детально вра-ховують iндивiдуальнi особливостi фiгури i при правильному застосуваннi алгоритму виконання дають досить якiсну посадку без зайвих примiрок. Осюль-ки бшьшшть з андропоцентричний методiв з'явилися досить недавно, вони ще розвиваються, тому, не ди-влячись на 1х автоматизацiю, не широко використо-вуються в сучасних САПР одягу, особливо масового виробництва, а здеб^ьшого застосовуються для шди-вiдуального пошиву.
4. 3. Застосування нечггко! лопки для порiвняння методiв крою
Використовуючи апарат нечiткоi логiки визначи-мо найб^ьш прийнятну для розв'язання поставленоi задачi наближену методику конструювання основи плечового виробу. Для цього застосуемо наступний алгоритм вибору альтернатив при наявност багатьох критерпв оптимальностi (нечггких вiдношень, що ма-ють переваги) [21-25].
1. Нехай на ушверсальнш множит альтернатив О заданi вщношення, що мають переваги Я1,Я2,...,Ят (чик або нечiткi) з функцiямиприналежносп (5^), а також - шj,j = 1,ш ваговi коефiцiенти вiдповiдних вiдносин.
Будуемо згортку вiдносин Я1,Я2,...,Яш у виглядi
перетину Ц = Р| Rj , з функцiею приналежносп
j=l
Цц (^) = ш1п {ц Ц (&,5.),".,Цш (^)} . (1)
2. Визначимо множину альтернатив, яю не домшу-ють Ща на множинi (2,Ц1).
цЦ2 (5i) =1 - ¡5ир | £ ЦЦ1 (5i, ^) - ЦЦ1 (^, 5i) [.
2чна = : Цна + ) = ¡^Р Цнд ), ^ .
(6)
(2)
3. Використовуючи згортку критерпв у виглядi суми, будуемо нечике вiдношення, що мае переваги Ц2:
Отже, найкращим слiд вважати вибiр альтернатив з множини з найб^ьшим ступенем недомiнування.
1. Порiвнювати будемо наступш методи:
51 - першi розрахунково-графiчнi;
52 - розрахунково-аналiтичнi;
53 - пропорцiйно-розрахунковi; - андропоцентричнi.
Ощнювати альтернативи будемо за наступними визначеними попередньо критерiями:
R1 - ввдсутшсть залежностi побудови вiд розмiрних ознак (вимiрiв);
R2 - вiдсутнiсть залежносп побудов вiд розра-хункiв за формулами;
Rз - вiдсутнiсть залежносп побудов вiд таблиць iнварiант;
R4 - врахування iндивiдуальних особливостей фi-гури;
R5 - простота побудови та читашсть креслень;
Rg - яюсна посадка виробу на фiгурi.
Виходячи з вище поданого огляду, за вказаними критерiями, встановимо такi ввдношення, що мають переваги на множит альтернатив:
51 «52; 53 ^ 51, 52, 54; 54 ^ 51 ; : 51 ^ 52; 5з ^ 52; 51« 5з; 54 ^ 5з; 54 ^ 51,52;
Rз: 51 ^ 52; 52 «5з; 51 «54; 54 ^ 5з; :54 ^ 51, 52, 5з; 5з ^ 51, 52; 52 ^ 51 ;
R5:5l ^52; 5з ^51, 52; 5з «54;
R6:54 ^ 51, 52,5з; 5з ^51; 52 ^ 51; 52 «5з.
Знайдемо найкраще компромiсне рiшення за су-купнiстю критерiiв, використовуючи згортки Ц1, Ц2. При цьому для Ц2 вiзьмемо наступнi ваги критерпв ш1 = 0,18;ш2 = 0,14;шз = 0,14;ш4 = 0,19; ш5 = 0,15; ш6 = 0,2 .
Побудуемо матрицю вiдношення R1. Будемо вважати, що ви вiдношення е транзитивними.
Скористаемося стввщношеннями:
(&-ф£ £ ш =1 ^0.
(з)
Цц (5i, ф
j=l
j=l
1, якщо 5i >- 5j або 5i « 5j; 0, якщо 5i ^ 5...
4. Знаходимо нечику пiдмножину альтернатив, яю не домiнують по вiдношенню до Ц2:
(5i) =1 -зир|£ццг 5)-Цц2 (5)^.
(4)
5. Знаходимо перетин множин Ц™, Ц™ i за-гальну множину альтернатив, яю не домiнують
на О' ГПОГ з функцiею приналежностi
Ц„а(5i) = {цЦ (5i),ЦЦ2 Ы} .
(5)
Рацiональним вважаемо вибiр альтернатив з мно-жини
У табл. 1 представлена матриця ввдношень R1.
Таблиця 1
Матриця вщношення R1
(5i, ф 5Л ^ 51 5 2 5з 54
51 1 1 0 0
52 1 1 0 0
5з 1 1 1 1
54 1 1 0 1
В табл. 2-6 побудованi R2 Rз
, , R6.
Таблиця 2
Матриця вщношень R2
ц ч, (q i,q j )= q,\ ^ q1 q2 q3 q 4
q1 1 1 1 0
q2 0 1 0 0
q3 1 1 1 0
q4 1 1 1 1
Таблиця 3 Матриця вщношень R3
цч, (q,, qj)= q ^ q1 q 2 q3 q4
q1 1 1 1 1
q 2 0 1 1 0
q 3 0 1 1 0
q 4 1 1 1 1
Таблиця 4 Матриця вщношення R4
цч, (q,, qj)= q ^ q1 q2 q 3 q 4
q1 1 0 0 0
q 2 1 1 0 0
q 3 1 1 1 0
q 4 1 1 1 1
Таблиця 5 Матриця вщношення R5
ц q, (q ,,q j )= q,\ ^ q1 q 2 q 3 q4
q1 1 1 0 0
q2 0 1 0 0
q3 1 1 1 1
q4 1 1 1 1
Таблиця 6 Матриця вщношення R6
цч, (q,, qj)= q ^ q1 q 2 q 3 q 4
q1 1 0 0 0
q 2 1 1 1 0
q 3 1 1 1 0
q 4 1 1 1 1
Будуемо згортку вiдношень
Qi = Rifl R2 П R3 п R4 RRs П Re-
яка представлена в табл. 7.
2. Визначимо множину альтернатив, яю не домшу-ють за формулою (2):
цНд (q1) = 1 - sup{0 - 0;0 - 0; 1 - 0} = 0; цНд (q2 ) = 1 - sup {0 - 0;1 - 0;1 - 0} = 0;
ц™ (q3) = 1 - sup{0 - 0;0 -1;0 - 0} = 1; цО (q4) = 1 - sup{0-1;0 -1; 0 -0} = 1. Таким чином, ц^. (q, ) = [0;0;1;1] .
Матриця згортки вiдношень
Q1 = R1 п R2 п R3 П R4 П Rs П Re
Таблиця 7
цч, (q,, qj)= q,\ ^ q1 q 2 q 3 q4
q1 1 0 0 0
q2 0 1 0 0
q3 0 1 1 0
q4 1 1 0 1
3. Використовуючи згортку критерiiв у виглядi суми, будуемо нечiтке вiдношення, що мае переваги Q2 за формулою (3):
Функщя приналежностi адитивноi згортки наведена в табл. 8.
Таблиця 8
Адитивна згортка вщношень Rj
цч, (q,, qj)= q ^ q1 q 2 q 3 q4
q1 1 0,61 0,28 0,14
q2 0,57 1 0,34 0
q3 0,86 1 1 0,33
q4 1 1 0,82 1
4. Знаходимо нечику тдмножину альтернатив, якi не домiнують по ввдношенню до Q2 за формулою (4):
ц& (q i)=1 - s up {цо2 (qj, q,)- Ца2 (q ■, qj)};
q j
ц™ (q1 ) = 1 - max{(0,57 -0,61);(0,86-0,28);(1 -0,14)} =
= 0,14;
ц™ (q2) = 1 - max{(0,61 -0,57);(1 -0,34);(1 -0)} = 0;
ц™ (q3) = 1 - max {(0,28 - 0,86) ;(0,34 -1) ;(0,82 - 0,33)} =
= 0,51;
цННа (q 4 ) = 1 - max {(0,14 -1);(0 -1);(0,33 - 0,82)} = 1,49.
Таким чином, цН^ (q,) = [0,13;0;0,5; 1,5] .
5. Знаходимо перетин множин QJ1", ННга i за-гальну множину альтернатив, як не домшують О'на ПОна з функщею приналежностi за формулою (5):
q1 = 0
цНН (q, )=
q 2 = 0
q3 = 0,51 q4 = 1
Отже, найкращим слщ вважати вибiр альтернатив з множини з найбшьшим ступенем недомшування в даному випадку це ç4 - андропоцентричнi методи.
5. Висновки
Сформульоваш критерп якостi, за якими проведений аналiз прийнятних для автоматизацп методiв конструювання одягу, а саме: вщсутшсть залежностi побудови вщ розмiрних ознак (вимiрiв); вщсутшсть залежностi побудов вiд розрахункiв за формулами; вщсутшсть залежностi побудов ввд таблиць iнварiант; врахування iндивiдуальних особливостей ф^ури;
простота побудови та читашсть креслень; якiсна посадка виробу на фпурь
В результатi порiвняння за допомогою апарату нечiткоi лопки було визначено, що найкращим слвд вважати вибiр альтернатив з множини з найбшьшим ступенем недомiнування 1, в даному випадку це 54 -андропоцентричш методи, тобто САПР одягу на основi адропоцентричних методiв конструювання основи виробу е найбшьш прийнятним в умовах невеликого виробництва, яке займаеться також шдивщуальним пошивом.
Таким чином, можна зробити припущення, що по-дальший розвиток даних методiв дае перспективу вдосконалення кнуючих алгоритмiв реалiзацii САПР.
Лiтература
1. Доценко, А. Характеристика методов конструирования одежды [Текст] / А. Доценко // Журнал «Технология моды». -2002. - № 2. — C. 10-12.
2. Kung, A. K.-L. Three-dimensional digital method of designing clothes [Electronic resource] / A. K.-L. Kung, A. F. Philippe, G. Mandard. % Available at: http://google.de/patents. - 20.08.2014.
3. САПР Одежды [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://sapr-odezda.ru. - 21.09.2014. - Загл. с экрана.
4. Сафонова, Г. Ф. Анашз юнуючих САПР конструювання та моделювання одягу [Текст] / Г. Ф. Сафонова // Збiрник наукових праць. 1нформацшш технологи' в освт, наущ та виробництвг - 2013. - Вип. 3(4). - С. 76-83.
5. Кочесова, Л. В. Сравнительный анализ принципов разроботки модельных конструкций в различных САПР одежды [Текст] / Л. В. Кочесова // Сборник научных трудов. Технико-технологические проблемы сервиса. - 2010. - Вип. 1 (11). - С. 81-84.
6. Микрюкова, О. Н. Анализ систем автоматизированого проектирования одежды [Електронний ресурс] / О. Н. Микрю-кова. - Режим доступу: http://sites.google.com/site/ictdistanceconference/home. - 21.09.2014. - Загл. с экрана.
7. Анализ методик конструирования одежды [Электронный ресурс] / "Конструируем одежду". - Режим доступа: http:// wellconstruction.ru. - 19.08.2014. - Загл. с экрана.
8. История методик кроя [Электронный ресурс] / Режим доступа: http:// uni-mecs.com. - 19.08.2014. - Загл. с экрана.
9. Kawamura, Yu. Fashion-ology: an introduction to Fashion Studies [Text] / Yu. Kawamura. - Oxford and New York: Berg, 2005. - 192 p.
10. Hollander, A. Feeding the Eye: essays [Text] / A. Hollander. - New York: Farrar, Straus, and Giroux, 1999. - 336 p.
11. Perrot, P. Fashioning the Bourgeoisie: a history of clothing in the nineteenth century [Text] / P. Perrot; translated by Richard Bienvenu. - Princeton NJ: Princeton University Press, 1994. - 286 p.
12. Сурженко Е., От расчетно-мерочных систем кроя к системе СТАПРИМ [Электронный ресурс] / Е. Сурженко, Н. Раздомахин, А. Басуев // В мире оборудования. - 2004. - № 6 (47). - Режим доступа: http:// lpb.ru/print.php?id=2389. - 07.08.2014. - Загл. с экрана.
13. de Line, J. La technique de la coupe: Méthode complète d'enseignement de la coupe [Text] / J. de Line. - De Boeck, 1990. - 441 p.
14. Характеристика методики конструирования «М. Мюллер и сын» [Электронный ресурс] / Конструируем одежду. - Режим доступа: http:// wellconstruction.ru. — 19.08.2014. — Загл. с экрана.
15. System, M. M. HAKA-Schnittkonstruktionen: nach [Text] / M. Muller, Sohn & Sohn: Königer, 2006. - 238 p.
16. О различиях в методиках конструирования [Электронный ресурс] / Конструируем одежду. - Режим доступа: http:// well-construction.ru. - 19.08.2014. - Загл. с экрана.
17. Характеристика методики ЕМКО СЭВ [Электронный ресурс] / Конструируем одежду. - Режим доступа: http:// wellcon-struction.ru. - 19.08.2014. - Загл. с экрана.
18. Бочкарева, В. Е. Самоучитель «Шейте без примерок» [Электронный ресурс] / В. Е. Бочкарева. - PDF-файл, интернет-журнал «Осинка», 2004. - Режим доступа: http://osinka.ru/.../Bochkareva.pdf. - 21.09.2014. - Загл. с экрана.
19. Красникова-Аксенова, Л. Я. Новая книга «Крой без тайн» (способ создания одежды для детей и врозлых) [Текст] / Л. Я. Красникова-Аксенова. — М.: НОУ «Авторская школа «ЛЮБАКС», 2007. — 302 с.
20. История Академии кроя [Электронный ресурс] / Режим доступа: http:// uni-mecs.com. - 19.08.2014. - Загл. с экрана.
21. Принятие решений при нечетком отношении предпочтений на множестве альтернатив [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://iasa.org.ua. - 19.08.2014. - Загл. с экрана.
22. Раскин, Л. Г. Нечеткая математика [Текст]: монография / Л. Г. Раскин, О. В. Серая. - Х.: Парус, 2008. - 352 с.
23. Demin, D. A. Linear regression analysis of a small sample of fuzzy input data [Text] / D. A. Demin, O. V. Seraya // Journal of Automation and Information Sciences. - 2012. - Vol. 44, Issue 7. - Р. 34-48. doi: 10.1615/jautomatinfscien.v44.i7.40
24. Круглов, В. В. Нечеткая логика и искусственные нейронные сети [Текст] / В. В. Круглов, М. И. Дли, Р. Ю. Голунов. - М.: Издательство Физико-математической литературы, 2001. - 224 с.
25. Нечеткие множества и теория возможностей. Последние достижения [Текст] / под ред. Р. Р. Ягера. - М.: Радио и связь, 1986. - 408 с.
