Научная статья на тему 'Вплив дидактичних засобів на процес активізації навчальної діяльності на заняттях з креслення'

Вплив дидактичних засобів на процес активізації навчальної діяльності на заняттях з креслення Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
56
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Вплив дидактичних засобів на процес активізації навчальної діяльності на заняттях з креслення»

пристосувань. Учителi трудового навчання повиннi навчати учшв творчо тдходити до кожного явища, пояснювати його причини i наслiдки, порiвнювати, зютавляти, спостерiгати [1].

Аналiзyючи принципи навчання характерш для трудово! пiдготовки школярiв, варто зауважити, що iснyють сyмiжнi пiдходи щодо реалiзацi! загальнодидактичних принцитв.

Що ж стосуеться принципiв трудового навчання, зокрема, то в основу !х було закладено вде!, вихвдш положення, як1 залежали вiд розвитку виробництва, досягнень наyково-технiчного прогресу та й соцiально-економiчного становлення сyспiльства в цшому.

Л1ТЕРАТУРА

1. Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников: Вопросы теории и методики. — М.: Педагогика,

1981. — 192 с.

2. Гордин А.Ю. Производительный труд учащихся в восьмилетней школе //Школа и производство. —

1963. — №10. — С.37-43.

3. Кальней В.А. Основы методики трудового и профессионального обучения /В.А. Кальней,

Просвещение, 1987. — 191с.

4. Поляков В.А. Принципы трудового обучения //Школа и производство. — 1975. — №9. — С.9.

5. Поляков В.А. Политехнический принцип в трудовом обучении школьников. — М.,1977. — С. 37.

6. Скаткин М.Н. Политехническое обучение в школе // Школа и производство. — 1968. — №3. —

С.7-15.

7. Сидоренко В., Калтаева О. Полггехшчна освгта: сучасне бачення проблеми //Трудова тдготовка в

закладах освгти. — 2005. — №2. — С.4-7.

1рина ГОЛ1ЯД

ВПЛИВ ДИДАКТИЧНИХ ЗАСОБ1В НА ПРОЦЕС АКТИВ1ЗАЩ1 НАВЧАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ЗАНЯТТЯХ З КРЕСЛЕННЯ

Студент по-справжньому набувае мiцних знань у процес активно! навчально-тзнавально! дiяльностi. Якють графiчно! пiдготовки кожно! особистостi буде залежати ввд рiвня li активность

У своему дослiдженнi М. 1гнатенко [15] розглядае пiзнавальнy активнiсть як яшсть навчально! дiяльностi, яка завершуеться певними дiями — розв'язанням навчального завдання.

Головною ознакою активностi у навчанш О. Ботвiннiков та Б. Ломов [5] видмють мислительну актившсть стyдентiв, яку можна досягти шляхом постановки перед ними тзнавальних задач. М. Махмутов [17] вiдзначае, що розумова дiяльнiсть yчнiв стимулюеться задачами i завданнями.

Психолого-педагопчш дослiдження [1; 2; 3; 14; 18; 19] сввдчать, що нашстотшшою ознакою розвиваючого навчання е самостшна навчально-пiзнавальна дiяльнiсть yчнiв з використанням спецiально розроблених дидактичних засобiв, серед яких особливо важливе значення мають тзнавальш завдання. Л. Фрiдман включае до них yсi "звичайш шшльш задачi, в тому числi й ri, як1 iнодi називають прикладами, вправами, як1 е в уих шк1льних пiдрyчниках i пропонуються на екзаменах в школi i на приймальних екзаменах до вyзiв, технiкyмiв, iнших навчальних закладiв" [19, 150]. Автор вважае, що ввдмшностями завдань виступають !хш функци, закладенi у змюп, i що фyнкцiями розв'язку е "проектоваш вчителем змiни у дшсносп i психiцi yчнiв, ям повиннi вiдбyтися в результат розв'язування ними цих задач" [19, 151].

Проблемою застосування графiчних вправ i завдань (задач) при вивченнi багатьох навчальних дисципл1н займалися видатнi вчеш як минулого, так i сьогодення [4; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 13], але ця проблема до сих пiр е актуально.

Перед дослвдниками постае непроста проблема, яю ж засоби активiзацil застосовувати у процесi вивчення курсу креслення i якими методами запроваджувати !х у процесi навчання.

Наше до^дження розглядае активнiсть, як процес безперервно! продуктивно! роботи, спрямований на стимулювання стyдентiв засобами графiчних завдань до активно! розумово! дiяльностi на заняттях, к1нцевим результатом якого будуть сформованi графiчнi знання, yмiння та навички.

Курс креслення належить до перел^ предмепв, як1 неможливо засво!ти без практичного виконання графiчних робiт, графiчних вправ i графiчних завдань.

Спостереження за студентами, як проводилися на протяз! багатьох роив, та вивчення досв!ду роботи викладач!в вузу св!дчать, що головною умовою активносп в навчанш е цшеспрямована розумова д!яльшсть студенпв, яка досягаеться, перш за все, шляхом застосування у навчальному процес граф!чних вправ [ завдань. Вони повинш бути щкавими [ р!зноплановими за змютом, мати ч1тку лопчну послвдовтсть (ланцюжок послвдовних дш), а також тдвищену складшсть, тому що легк1 вправи не потребують напруження розумових зд!бностей, творчого мислення [ тому не можуть бути стимулом до активность

Анал1зуючи ¿снуюч! зб1рники завдань з креслення, ми дшшли висновку, що в них е суттев! недол1ки. Зокрема, це техшчно застарш детал! I вироби, як1 мають ввдтворюючий характер. Задач! приблизно р!внозначш за типом [ складшстю. У зб!рниках не забезпечуеться вар!атившсть завдань [ не враховуеться шдив!дуальний тдхвд до студенпв в процес розв'язання граф1чних задач.

Для виходу з цього становища потр1бно шукати нов! тдходи як до розробки нових завдань, так [ до методики !х використання. I цих тдход!в може бути шлька, залежно в1д змюту курсу креслення.

У данш ситуацп необх1дно створити таку методику [ так умови для проведения лабораторних занять, щоб тд час вивчення курсу забезпечувався процес безперервно! продуктивно! роботи студенив.

Цього можна досягти за умови формування у студенпв сввдомого ставлення до необхадносп засвоення теоретичних знань та виконання практичних вправ { задач безпосередньо на заняттях з креслення. Процес виконання завдання потр1бно побудувати таким чином, щоб студент розум1в що, для чого, I як потр1бно робити, глибоко анал1зував [ усввдомлював кожну навчальну операщю та М в якому раз! не виконував !х мехашчно. Виявляв творчу самостшшсть та активну тзнавальну д!яльшсть.

Мета статтi — розкрити суть побудови комплексу лабораторних робгг з креслення за допомогою концентрично-ланцюжкового методу.

З метою актив!зацп навчально-тзнавально! д!яльносп студенив, для самостшного виконання безпосередньо на заняттях з креслення ми пропонуемо принципово новий комплекс лабораторних робщ побудований за допомогою нового концентрично-ланцюжкового методу, що включае виконання ними граф1чних вправ [ завдань.

Концентрично-ланцюжковий метод передбачае безперервну послвдовшсть псно пов'язаних м1ж собою ланок окремих частин навчального матер1алу, яш постшно повторюються на поглиблено-розширюючому р!вш.

У склад! концентрично-ланцюжкового методу ми видшяемо поеднання двох складових:

- концентричной яка включае такий спошб побудови навчально! д!яльносп, коли окрем! частини навчального матер1алу повторюються на р!вш, що постшно розширюеться [ поглиблюеться;

- ланцюжково!, коли окрем! частини навчального матер1алу створюють безперервну послвдовшсть псно пов'язаних м1ж собою ланок, а змют знань передаеться один раз у певнш лопчнш посладовносп.

Розробляючи граф!чш завдання для практично! роботи з геометричного креслення для актив!зацп навчально! д!яльносп студенпв, на нашу думку, найповшше сутшсть навчально! задач!, як дидактично! категори, будуть виражати завдання, як1 мають текстову умову задачу в яких враховуеться змют предмету, р1вень самостшносп [ форма його виконання.

Завдяки текстовш умов! студенти з перших хвилин нашлет на продуктивну роботу. Виконуючи креслення умови задач!, наприклад, побудувати зовшшне спряження двох дуг шл рад1усом спряження 30 мм, розташованих на ввдсташ 65 мм одне ввд одного. Рад1ус першого кола 24 мм, а рад1ус другого кола 32 мм, у студенпв вже починае д1яти мехашзм сприйняття, усввдомлення, уяви, анал1зу даних та мислення. Кожний студент самостшно розм1рковуе над побудовою умови задач!: розташувати коло рад!усом 24 мм на аркуш! л!воруч чи праворуч, а коло рад!усом 32 мм — вгор! чи внизу ! таке !нше. Залежно ввд того, як проходить процес мислення, як! операцп ввдбуваються в ход! розм!рковування, якою була м!ра в!дпов!дальност! щодо !! виконання, ! залежить результат побудови умови задач!. Навиь якщо в процес! побудови спряження виникнуть труднощ! з його виконанням (наприклад, центр спряження

вийде за меж1 аркуша паперу, що унеможливить побудову рад!уса спряження), то студент знайде причину сам [ назавжди запам'ятае, на якому етат мислення вш знехтував важливютю розташування вихвдних даних.

Побудова спряження зводиться до визначення положення центру спрягаючо! дуги [ точок спряження, в процес якого студенти визначають сукупшсть граф1чних операцш, необхвдних для розв'язання задач!, ввдновлюють у пам'ял теоретичш знання [ правила виконання. Обирають рацюнальну послщовтсть здшснення граф1чних дш, встановлюють аналопю з рашше розв'язаними задачами [ створюють граф1чне зображення — передбачений кшцевий результат за допомогою мислительних операцш. Попм за допомогою практичних операцш у вигляд! конкретних геометричних побудов здшснюеться уявна видозмша I перетворення мислительних операцш та доповнення утворених зображень знаково-символ1чними умовними позначеннями.

Змют завдання включае ланцюжок вправ ввд найпростшо! до найскладшшо!, а х1д завдання лабораторно! роботи побудований таким чином, що включае вс складов! елементи граф1чно! домашньо! роботи. Шд час розв'язання задач студенти проходять етап сприймання, розумшня, виконання та переосмислення виконаного креслення, яке закршлюеться системою запитань з дано! теми, в якш прослвдковуеться лопчна структура в1д простого (теоретичного) до пошукового практичного запитання.

Розглядаючи тему "Складальне креслення", яка передбачае, перш за все, навчити студенпв !х читати, ми пропонуемо застосування завдань, як1 мають практичне значення.

Прочитати складальне креслення — це значить з'ясувати будову зображеного виробу. При цьому визначають взаемодш та способи з'еднання деталей у вироб! та форму кожно! з них.

Вивчаючи деталь, слад одночасно розглядати !! на р1зних зображеннях [ уявити соб1 форму невидимо! !! частини, бо на складальному кресленш одна деталь перекривае шшу. Слад установити характер взаемодп складових частин виробу в процес його роботи, тобто як1 частини рухом1, як нерухом!, спос1б передач! руху, тип з'еднання, що забезпечуе нерухомють, посадки спряжених поверхонь.

Традицшно для читання використовують так складальн! креслення як домкрат, зшмач, затискач, вентиль затрний [ т.д. I навиъ коли виконують побудову основних виглядав, то це, як правило, детал! комб!нованого верстака, слюсарних лещат, токарно-гвинтор!зного чи горизонтально-фрезерного верстата.

Шдготовка майбутшх вчител!в трудового навчання передбачае також тдготовку вчителя обслуговуючо! пращ, д!яльшсть якого буде пов'язана з! швейною справою, обладнанням швейного виробництва, будовою швейних машин.

Шд час вивчення курсу креслення давчатам важко уявити, що таке домкрат [ навщо вш потр1бен, як1 мехашзми призначен! для змши швидкост! обертання шпинделя горизонтально-фрезерного верстата ! т.д., тому читання складального креслення гальмуе процес деталювання складально! одинищ.

Потр1бно мати добре розвинут! просторову уяву та просторове мислення для того, щоб, виконуючи уявш просторов! перетворення, в!рно розчленити вир!б на окрем! детал!, з яких вш складаеться; в уяв! посл!довно ввдокремити одну деталь за одною, як це роблять при демонтаж!, або, навпаки, уявити соб!, як з окремих деталей скласти цей вир!б; визначити детал!, креслення яких треба виконати; визначити необхвдну шльшсть зображень, потр!бних для креслення кожно! детал!.

У зв'язку з цим високо! результативност! у процес! вивчення складального креслення можна досягти, застосовуючи завдання, як! мають практичне значення, тобто пов'язаш з практичною д!яльшстю студенпв. Наприклад, на заняттях з "Практикуму в навчальнш майстерн!" студенти можуть особисто перев!рити, для чого призначена та чи шша складальна одиниця швейно! машини та принцип !! д!!, а також з'ясувати форму та з'еднання окремих деталей складального креслення.

Побудова основних виглядав, розр!зу чи перер!зу полегшить роботу д!вчатам, якщо це буде деталь швейно! машини: лапка, шпулька, шпульний ковпачок ! т.д.

Ми пропонуемо зразок завдання для виконання лабораторних робгт з креслення тд час вивчення теми "Читання ! деталювання складальних одиниць", як! будуть т!сно пов'язаш з

практичною дiяльнiстю студенпв на практичних заняттях з iнших навчальних предмепв. Спираючись на теоретичнi та практичш знания студенпв з таких предмепв, як "Обладнання", "Методика занять в майстерш", "Практикум у навчальнш майстерш" тощо, студенти пiд час читання креслень вiдтворюють в уявi знайомi елементи складально! одиницi, пригадують ïï призначення та принцип дп, тобто постшно повторюють i поглиблюють набуп знання в результатi чого збер^аеться одна iз складових концентрично-ланцюжкового методу.

Скорочуеться час на вивчення за конструкторськими документами, як додаються до складального креслення, принципу роботи виробу, його технiчноï характеристики, вимог щодо його виготовлення, а також специфшаци, яка надае iнформацiю про кшьшсть деталей, що входять до складу виробу, ïx назву та матерiал. Це прискорить роботу студентам iз спецiалiзацiï "Конструювання та моделювання одягу" на перших лабораторних роботах з креслення з читання робочих креслень деталей, де вони на шдготовчш стадп докладно вивчають вирiб, пiсля чого безпосередньо переходять до складання ескiзiв.

Для виконання деталювання запропонованого завдання необxiдно тiльки уявити форму даноï окремоï деталi: перейти ввд площинного зображення до об'емного, вибрати головне зображення деталi, необхщну к1льк1сть зображень, масштаб i т.д., тобто перейти безпосередньо до послвдовного ланцюжка творчо1' роботи — виконання еск1зу деталi, оск1льки будова, наприклад, регулятора натягу верхньо1' нитки вже знайома студентам з предмепв "Обладнання швейного виробництва" i "Практикум у навчальнш майстерш".

Використовуючи рацюнально час на лабораторних роботах з креслення, застосовуючи новий концентрично-ланцюжковий метод, можна досягти найкращих результапв формування у студенив високого р1вня графiчниx знань та умшь.

Для того, щоб виконати графiчне завдання на побудову з'еднань деталей, студенти, як правило, перекреслюють завдання за зразком (гвинтове з'еднання; шпонкове з'еднання тощо), а попм за допомогою довiдковиx даних тдбирають крiпильнi деталi. Не можна сказати, що ця частина роботи не важлива, але слiд зазначити, що така робота мае переважно репродуктивний характер.

По-перше, студенти меxанiчно перекреслюють умову завдання, по-друге, вони вже знають, iз назви графiчного завдання, що щ деталi потрiбно з'еднати за допомогою болта чи шшо1' кршильно1' деталi, по-трете, виконують прост iнструментальнi побудови за допомогою доввдкових розмiрiв. Виникае питання: яких знань i умшь набувають студенти, виконуючи цю графiчну роботу? Чи потрiбна графiчна робота в такому виглядi? Вiдповiдь однозначна: потрiбна, але в зовам шшому виглядi, з шшими проблемами i завданнями.

Графiчну роботу на побудову зображень взаемопов'язаних деталей студенти виконують шсля вивчення теми "Розшмш з'еднання", тому вони вже знають вс кршильш деталi, за допомогою яких можна виконати з'еднання. Отже, умову завдання потрiбно запропонувати таким чином, щоб вона включала не тшьки набуття знань, умшь i навичок, а й активiзувала ïx розумовi та мислительнi операцп.

Завдання для виконання цiеï графiчноï роботи може бути описового характеру та включати назву деталей, яю потрiбно з'еднати. Студент, використовуючи просторовi перетворення, в уявi формуе просторовий образ деталей, якi потрiбно з'еднати, переносить ïx з об'емного просторового образу в площинне зображення та виконуе креслення з'еднань. При цьому необхвдно з'ясувати призначення з'еднувальних деталей та ïx конструкщю, матерiал деталей. I тшьки шсля цього самостшно визначити, який саме вид з'еднань застосувати для з'еднання запропонованих деталей мiж собою.

Наприклад, процес виконання болтового з'еднання включае в себе побудови фронтального i горизонтального виглядш гайки, болта, шайби; нанесення зовнiшньоï рiзьби болта i внутрiшньоï рiзьби гайки; частини розрiзу двох з'еднувальних деталей. Щ елементи побудови утворюють ланцюжок мiж темами "Вигляди", "Розрiзи", "Зображення i позначення рiзьб", "Кршильш рiзьбовi деталi". Щоб активiзувати роботу шд час виконання операцiй з пройденого матерiалу потрiбно, розробити систему вправ, яка включатиме:

• вправи, що мiстять текстову умову, завдяки як1й у студентiв з перших хвилин починае дiяти меxанiзм сприйняття, уяви та мислення;

• змют завдань повинен включати вправи вiд найпрост!шо! до найскладшшо!, що актив!зуе розумову д!яльшсть студентiв пiд час !х розв'язання;

• завдання кожно! наступно! вправи включае фрагмент попередньо!, завдяки чому вiдбyвaeться повторення та зaкрiплення попереднього мaтерiaлy;

• вправи проблемного характеру, як! сприяють розвитку пiзнaвaльних здiбностей у стyдентiв, зокрема — продуктивного мислення;

• вправи, що мютять грaфiчнi перетворення для розвитку просторово! уяви та просторового мислення;

• вправи пошукового характеру, як! aктивiзyють сaмостiйнy роботу на заняттях;

• змiст вправ включае ва склaдовi елементи грaфiчно! роботи, що полегшуе !! виконання. Висновок. Застосування таких завдань допоможе aктивiзyвaти навчальний процес на

заняттях з креслення, тдвищити продyктивнiсть самостшно! роботи на заняттях i вдома, стимулювати пiзнaвaльний iнтерес пiд час виконання грaфiчних робiт.

В процес! проведення вищенаведених лабораторно-практичних занять з креслення будуть зaбезпеченi всi умови для постшного повторення, а отже, i зaкрiплення пройденого мaтерiaлy, постшного розширення i ускладнення грaфiчно! д!яльносп, yсвiдомлення студентами !хнього власного стимулу до практично! роботи на заняттях i до виявлення !х високо! навчально-пiзнaвaльно! активности забезпечуватиметься процес безперервно! продуктивно! роботи, в результата яко! формуються грaфiчнi знання, ум!ння та навички студенпв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Антонюк М.С. Психолопчт осо6ливост! формування у студент!в умшь i навичок самостшно! роботи // Сучасш педaгогiчнi технологи у вищ!й школ!: Наук.-метод. зб. — К. — 1995. — С. 111-113.

2. Бабанский Ю.К. Рациональная организация учебной деятельности. — М.: Ззнание, 1982. — 96 с.

3. Беспалько В.П. Элементы теории управления процессом обучения. — М.: Знание, 1971. — 72 с.

4. Ботвинников А.Д. Повышение эфективности и качества преподавания черчения: Пособие для учителей. Сб. статей. — М.: Просвещение, 1981. — 128 с.

5. Ботвинников А.Д., Ломов Б.Ф. Научные основы формирования графических знаний умений и навыков школьников; и навыков школьников; и навыков школьников; Науч.-исслед. ин-т. содержания и методов обучения Акад. пед. наук СССР. — М.: Педагогика, 1979. — 256 с.

6. Васил!в В.1. Система дидактичних тзнавальних завдань для оргашзацп самостшно! роботи учшв на уроках загальнотехшчних дисциплш: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. — К. 1994. — 157 с.

7. Верхола А.П. Графическая подготовка учащихся в школе. — К.: Рад. шк., 1985. — 128 с.

8. Гервер В.А. Творчество на уроках черчения: Книга для учителя. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. — 144 с.

9. Гоженко Л.И. Система познавательных заданий как средство формирования общеучебных учений школьников: Автореф. дис.... канд.. пед. наук. — К., 1985. — 21 с.

10. Горносталь П.М. Актив!зац!я тзнавально! д!яльност! майбутшх вчител!в ф!зики (практикум з мехашки) : Дис. ... канд. пед. наук. 13.00.02. — К., 1994. — 184 с.

11. Дембинский С. Й. Кузьменко В.И. Методика преподавания черчения в средней школе. Учеб. пособие для студентов худож.-граф. Пед. ин-тов и отд-ний педучилищ. Изд. 4-е, перераб. и доп. М.: Просвещение, 1977.

12. Джеджула Е.Н. Усовершенствование графической подготовки студентов сельскохозяйственного вуза: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. — К., 1997. — 167 с.

13. Друзь З.В. Нестандарта завдання як зас!б стимулювання тзнавальних штереЫв молодших школяр!в: Автореф. ... канд. пед. наук: 13.00.01. — К., 1997. — 24 с.

14. Заботин В.В. О развитии проблемного видения у школьников // Сов. Педагогика. — 1971. — № 2. — С. 29-40.

15. 1гнатенко М.Я. Метод олопчт та методичт основи актив!защ! навчально-тзнавально! дшльносл учшв старших клас!в при вивченш математики: Дис. ... доктора пед. наук: 13.00.02. — К., 1997. — 335 с.

16. Кабанова-Меллер Е.Н. Психология формирования знаний и навыков у школьников. — М.: АПН РСФСР, 1962. — 376 с.

17. Махмутов М.И. Современный урок. — М.: Педагогика, 1985. — 179 с.

18. Сименач Б.В Дидактические условия формирования системы конструкторско-технологических знаний и умений у студентов: Автореф. дис.. ..канд. пед. наук. — К., 1982. — 22 с.

19. Фридман Л.М. Логико-психологический анализ школьных учебных задач. — М.: Педагогика, 1977. — 207 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.