CC BY
13
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-113-118 УДК 616.12-008.46+616.441-002.2
Казаков Ю. М., Чекална Н. I., Мамонтова Т. В., Веснна Л. Е., Наказненко Н. В., Коцур Г. В. ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИК1В ХРОН1ЧНОГО СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА ЦЕНТРАЛЬНО!' ГЕМОДИНАМ1КИ У ХВОРИХ НА СТАБ1ЛЬНУ 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ТА ПРИ И ПО6ДНАНН1 З АУТО1МУННИМ ТИРЕО'ДИТОМ Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
chn.med.ua@gmail.com
Зв'язок публшацй' з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота являеться фрагментом НДР «Розробка стратеги використання етгенетичних механiзмiв для профiлактики та лтування хвороб, пов'язаних i3 системним запаленням», 2014-2016 рр. (№ державноУ реестраци 0114U000784).
Вступ. За даними ВООЗ, iшемiчна хвороба серця (1ХС) вже багато рокiв поспiль займае першу пози-цiю у списку основних 10 причин смертност у свт, ïï частка - 12,8 % [1,2]. Смертшсть серед оаб працез-датного вiку вiд 1ХС складае 28,3 % [2]. У той же час, вiдмiчаеться значний прир^ аутоiмунного тиреоУди-ту (А1Т) у суспiльствi: зокрема, в УкраУш за останнi 10 рокiв поширешсть А1Т збiльшилася на 68% [3,4].
За твердженням Чуршова Л.П. [5], атеросклероз (АС), метаболiчний синдром та А1Т можна справедливо називати провщними соцiальними хворобами сьогодення у зв'язку з широкою розповсюджешстю, тенденщею до зростання захворюваностi та розви-тком проявiв й ускладнень, що суттево знижують якiсть життя й призводять до швал^заци та смертг
Актуальнiсть проблеми полягае у прогресивному збтьшенш захворюваностi на 1ХС в УкраУш i свiтi, зна-чному прирост А1Т у суспiльствi, впливi А1Т на пере-бiг 1ХС за умов поеднання зазначеноУ патологи, що вимагае детального вивчення патогенетичних меха-нiзмiв розвитку 1ХС в умовах аугамунного запалення та пошуку нових ефективних методiв дiагностики та лтування. Визнання провщноУ ролi хрошчного системного запалення (ХСЗ) у патогенезi обох патоло-гiчних сташв дозволило здiйснити науковий пошук у цьому напрямку [6,7].
Мета дослщження: вивчити та порiвняти показ-ники системного запалення та центрально! гемоди-намти у хворих на стабшьну iшемiчну хворобу серця та в умовах ïï поеднання з аутоiмунним тиреоУдитом.
Об'ект i методи дослщження. Було проведене одномоментне вiдкрите клiнiчне дослiдження single group study. До дослщження були залученi 230 хворих на 1ХС: стенокардiю напруги стабшьну, II ФК, СН 0-I, та 50 хворих, у яких, також, було дiагностовано аутоiмунний тиреоУдит у стади еутиреозу (таблиця 1). 30 здорових оаб склали контрольну групу. На-передоднi усi пащенти власноруч пiдписали шфор-мовану згоду на участь у дослщженш, вщповщно до вимог ГельсинськоУ деклараци 1975 року, ÏÏ перегляду 1983 року та Наказу МОЗ УкраУни № 690 вiд 23.09.2009 року «Про затвердження Порядку про-ведення кл^чних випробувань лiкарських засобiв та експертизи матерiалiв клiнiчних випробувань» i «Типового положення про комiсiï з питань етики». Кри-терiями включення у дослiдження були вт чоловiкiв
та жiнок 40-74 роки, наявшсть 1ХС: стенокарди напруги II ФК за вщсутносп дестаб^заци перебiгу протя-гом, якнайменше, двох мкящв, наявнiсть супутнього AIT у стади еутиреозу, iнформована згода патента на участь у дослiдженнi та його готовшсть до спiвпрацi. Критерiями не включення були наявнiсть АГ вище II стади, хрошчноУ серцевоУ недостатностi вище I стади, складнi порушення ритму та провщносп, iнфаркт мiокарду в анамнезi, вроджеш i набутi вади серця, ревматичш захворювання, анемiя, цукровий дiабет, AIT з некоригованою тиреоУдною функцiею, хрошч-нi захворювання печiнки та нирок з недостатшстю функци, онкологiчнi захворювання.
Для досягнення поставлено! мети хворим були проведет лабораторш та шструментальш досли дження. Вивчення рiвнiв цитомшв (ЦК) у кровi -штерлейкшу 10 (IL-1P), фактору некрозу пухлини (TNFa), iнтерлейкiну 10 (IL-10) - проводили iмуно-ферментним методом, що заснований на твердофазному «сандвiч»-варiантi iмуноферментного аналiзу з використанням моно- i полтлональних антитiл за стандартними методиками за допомогою мтро-смужкового зчитувача «Stat Fax 303 Plus» та тест-системи «Вектор-Бест» (Новосибiрськ) [8]. Ехокар-дiографiю (ЕхоКГ) виконували на ультразвуковому сканерi «Fukuda UF 750-XT» (Япошя) за стандартною методикою за допомогою мтроконвексного муль-тичастотного датчику (2,5/3,5/5,0 Мгц). Визначали лшшш розмiри у М- та В-режими кiнцевий дiастолiч-ний розмiр (КДР) ЛШ, кiнцевий систолiчний розмiр (КСР) ЛШ, дiаметр лiвого передсердя (ЛП). Кшцевий дiастолiчний об'ем (КДО) ЛШ та кшцевий сисгс^ч-ний об'ем (КСО) ЛШ визначали за модифтованим методом Simpson. Глобальну скоротливу здатшсть ЛШ оцшювали за ударним об'емом (УО) та фракщею викиду (ФВ) шляхом автоматизованого розрахунку [9]. Дiастолiчну функцш ЛШ дослiджували шляхом реестраци показникiв трансмiтрального кровотоку у iмпульсно-хвильовому доплерiвському режим1 (PWD): оцiнювали максимальш швидкостi дiастолiч-ного наповнення ЛШ - раннього (Е) та тзнього (А), а також Ух стввщношення (Е/А), час уповтьнення раннього дiастолiчного наповнення (DT) та час iзоволю-метричного розслаблення ЛШ (IVRT) [9].
Обробка даних. Статистична обробка результат дослщження проводилася з використанням лщен-зiйноï програми KyPlot (KyensLab Inc., версiя 2.0 beta 15). Ппотезу про нормальнiсть розподiлу перевiряли за допомогою критерiю Шапiро - УУлка, варiацiйнi ряди оцiнювали за критерiями Краскела - Уоллiса, для оцшки статистичноУ вiдмiнностi використову-вали непарний t-критерш Стьюдента з поправкою
Таблиця 1. пальних ЦК - TNFa (у здорових oci6 - 0,5
Клiнiко-демографiчна характеристика хворих на стабiльну 1ХС та 1ХС у сполученнi з А1Т
Показник Хвор1 на стаб1льну 1ХС Хвор1 на ст 1ХС та абтьну А1Т
Абс. числ. % Абс. числ. %
Чоловти 119 52,8 10 20,0
Ж1нки 111 47,2 40 80,0
В1к 57+8,3 - 55+6,7 -
Тривал1сть 1ХС 8+5,2 - 7+3,5 -
Тривалкть А1Т — - 5+2,9 -
Курц| 94 40,87 8 16
Тривал1сть пал1ння, роки 30+12,7 - 26+9,3 -
Обтяжена спадков1сть (ССЗ) 204 88,7 42 84,0
Обтяжена спадковкть за А1Т - - хвор1 не об1знан1
Наявн1сть СН 1 стадм 194 84,3 37 74,0
Наявн1сть АГ 1 стадм 159 69,1 36 72,0
Наявн1сть АГ II стадм 34 14,8 8 16,0
1МТ - 25 - 29,9 кг/м2 172 74,8 39 78,0
1МТ - 30 - 34,9 кг/м2 14 6,1 3 6,0
Примггка: ССЗ - серцево-судинш захворювання; 1МТ - 1ндекс маси т1ла
PÏBHÏ ЦК у ^obî у хворих на стабiльну 1ХС та при сполученнi 1ХС з А1Т
Група / Показник Стат. показн. TNFa, пг/мл IL-1P, пг/мл IL-10, пг/мл
Хвор1 на 1ХС, n=134 Х о 8,51+2,46 9,32+3,25 10,61+3,34
Хвор1 на 1ХС та А1Т, n=32 Х о 10,54*+2,42 10,06п+2,79 10,08п+3,99
Примггка: * - р<0,001; = - р>0,05.
(процентильний штервал - 0 - 6) пг/мл) та IL-1P (у здорових оаб - 1,6 (0 - 5) пг/ мл), а також збшьшення середнього значення протизапального ЦК IL-10, що у здорових осiб складае 5 пг/мл (табл. 2). Визначено вiрогiдно бiльший рiвень TNFa у хворих на 1ХС на тлi А1Т (р<0,001). Вiрогiдноï рiзницi мiж групами за рiвня-ми IL-1P та IL-10 не визначено (р>0,05) (табл. 2).
З метою оцiнки структурно-функцю-нального стану серця при 1ХС та за умов сполучення з А1Т, проведено дослщжен-ня показникiв центрально'1 гемодинами ки. Центральну гемодинамiку вивчали за допомогою ЕхоКГ, результати наведет у таблиц 3.
У хворих на стабтьну 1ХС, як i у хворих на 1ХС у сполученнi з А1Т, систс^чна функцiя ЛШ була помiрно зниженою. Се-реднi значення КСР, КДО та КСО ЛШ були Таблиця 2. вiрогiдно бiльшими, нiж у грут здорових осiб (р<0,05), проте, перебували у межах значень фiзiологiчноï норми. ФВ ЛШ, а також УО, були вiрогiдно меншими, у по-рiвняннi з групою здорових оаб (р<0,05). Середне значення ФВ було меншим за нижнi межi фiзiологiчноï норми (<55 %). Додатково визначали швидмсть кровотоку у виносному тракт ЛШ (v ВТ ЛШ), що певною мiрою характеризуе його скоротливу здатшсть. У хворих обох груп
Таблиця 3. дослщження v ВТ ЛШ була нижчою за Показники центрально! гемодинамши у хворих на 1ХС та 1ХС у таку у групi здорових оаб (р<0,05), проте сполученнi з А1Т залишалася у межах встановленоУ фiзi-
олопчноУ норми (>0,7 м/с). Вiрогiдних вiдмiнностей зазначених показникiв мiж групами хворих на 1ХС та 1ХС у сполученн1 з А1Т не виявлено (табл. 3).
При вивченш трансмiтрального кровотоку у хворих обох груп дослщження виявлено меншу швидкiсть раннього, та бшьшу швидкiсть пiзнього дiастолiчно-го наповнення ЛШ, шж у групi здорових оаб. Стввщношення фаз кровотоку було порушеним - Е/А<1. Час уповтьнення раннього дiастолiчного наповнення ЛШ (DT) у хворих на 1ХС та 1ХС у сполученн1 з А1Т був збiльшеним, як по вщношен-ню до показникiв групи здорових оаб (р<0,05), так i вщповщно до фiзiологiч-них норм (табл. 3). Кл^чш приклади типiв трасм^рального кровотоку у паци ентiв груп дослщження наведенi на рисунках 1-3.
1зоволюметричне розслаблення ЛШ (IVRT) у хворих обох груп дослщження було уповшьненим (р<0,05). Дiаметр ЛП, який непрямим чином характеризуе дiастолiчну функцш ЛШ, у хворих був бшь-шими, нiж у грут здорових оаб (р<0,05), проте зали-шався в межах фiзiологiчноï норми (<4,0 см) (табл. 3).
При порiвняннi даних хворих на стабтьну 1ХС та 1ХС у сполученш з А1Т, виявленi вщмшносл щодо часу уповiльнення раннього дiастолiчного наповнення
Група / Показник, Х+о Група здорових ос1б, n=30 Хвор1 на 1ХС, n=230 Хвор1 на 1ХС у сполученш з А1Т, n=50
КДР ЛШ, см 4,84+0,26 4,93+0,34 4,92+0,37
КСР ЛШ, см 3,24+0,18 3,55+0,34* 3,60+0,30*
КДО ЛШ, мл 108,83+13,01 115,22+17,62* 117,50+21,88*
КСО ЛШ, мл 43,48+12,46 54,12+10,60* 53,22+10,74*
УО, мл 66,96+9,61 60,56+9,89* 61,86+13,40*
ФВ, % 61,04+3,75 52,69+4,06* 51,82+4,62*
ЛП, мл 3,20+0,24 3,63+0,31* 3,75+0,28*
v ВТ ЛШ, м/с 0,98+0,10 0,85+0,09* 0,80+0,09*
IVRT, мс 71,31+9,15 91,49+8,82* 92,20+7,50*
DT, мс 157,96+19,79 212,38+32,41* 223,32+30,14*"
vE, м/с 0,64+0,07 0,41+0,07* 0,38+0,07*"
vA, м/с 0,40+0,07 0,50+0,09* 0,50+0,06*
E/A, ум. од. 1,61+0,22 0,82+0,17* 0,81+0,18*
Примггка: * - вiрогiдна рiзниця у порiвняннi з даними здорових осiб (р<0,05). рогiдна рiзниця у порiвняннi з даними хворих на 1ХС (р<0,05).
Бонферонi. Даш статистичного аналiзу представляли у виглядi Х+о, де Х - середне значення, о - середне квадратичне вщхилення. Вщмшносл даних вважа-ли дост^рними, якщо рiвень значимостi р складав <0,05 [10].
Результати дослщження. Клiнiко-демографiчна характеристика хворих, залучених до дослщження представлена у таблицi 1.
Аналiз рiвня ЦК виявив у хворих обох груп до-слщження пiдвищення у кровi концентрацп проза-
ЛШ (DT), кoтрe бyлo вiрoгiднo бiльшим у xвoриx на AIT (р<0,05), а та^ж, щoдo фази рaнньoгo дiaстoлiч-нoгo нaпoвнeння ЛШ, максимальна швидюсть якoгo (Е) у xвoриx на AIT була Bipor^^ нижчoю (р<0,05) (табл. 3).
Kлiнiчнa oцiнкa peзyльтaтiв ExoKr пoкaзaлa, щй дiaстoлiчнa дисфункщя ЛШ була виявлeнa у 100 % дoслiджyвaниx xвopиx: у 2,6 % xвopиx на стaбiльнy IXC та у 6,3 % xвopиx на IXC у спoлyчeннi з AIT - за типoм псeвдoнopмaлiзaцiï (II тип) (Е > A, DT >, IVRT >), який вepифiкyвaли за дoпoмoгoю пpoби Вальсальви, й у peшти xвopиx - у 97,4 % та 93,7 % b^ob^o - за типoм пopyшeння peлaксaцiï (I тип) ^ис 2, 3).
Узагальнюючи oтpимaнi даш, слiд зазначити, щo в ydx xвopиx на стaбiльнy IXC виявлeнo пoмip-нe знижeння систoлiчнoï функцп ЛШ та дiaстoлiчнy дисфyнкцiю ЛШ, пepeвaжнo, за типoм пopyшeння peлaксaцiï. За yмoв спoлyчeння стaбiльнoï IXC та AIT, за oкpeмими пoкaзникaми тpaнсмiтpaльнoгo ^obo-тoкy, пopyшeння дiaстoлiчнoï фyнкцiï ЛШ виpaжeнe бiльш сул-eBo, нiж у xвopиx лишe на IXC.
Oбгoвopeння peзyльтатiв дocлiджeння. Ayra-iмyннe зaпaлeння ствopюe yмoви пpoгpeсyвaння стpyктypнo-фyнкцioнaльниx poзлaдiв piзниx opгaнiв i систeм та зyмoвлюe тpyднoщi у дiaгнoстицi i лтуван-нi [11]. У xвopиx на IXC та IXC у спoлyчeннi з AIT вияв-лeнo пiдвищeний вмiст у ^obí IL-lß, TNFa та пoмipнe збiльшeння вмiстy IL-10. За сучасними yявлeннями, патoгeнeтичнi мexaнiзми у paзi як AIT, так i AC, зби гаються на eтaпi активацп ядepнoгo фaктopy каппа В (NF-kB) [11,12]. Cигнaльнa тpaнсдyкцiя за NF-kB шля-xoм в iмyнoкoмпeтeнтниx клiтинax пpизвoдить дй пiдвищeння eкспpeсiï гешв зaпaлeння. IL-1ß та TNFa e oдними з пpoвiдниx мeдiатopiв зaпaльнoï b^obí-дi, якi yтвopюються iмyнoкoмпeтeнтними ^тинами, пepeвaжнo, мaкpoфaгaми, та шдукують пpoдyкцiю пpoзaпaльниx ЦК, xeмoaттpaктaнтiв, aдгeзiйниx мo-лeкyл, фaктopiв poстy пoсepeдництвoм пiдвищeння сигнaлiнгy за участю NF-kB [13]. TNFa й IL-1ß акти-вують eндoтeлioцити судин, спричиняють апoптoз тиpeoцитiв [10,14]. На пpoтивaгy, IL-10 вoлoдie пo-тужними пpoтизaпaльними влaстивoстями, пригшчу-ючи eкспpeсiю IL-1ß, TNFa та iншиx пpoзапальниx ЦК aктивoвaними мaкpoфaгaми [15]. IL-1ß e, та^ж, ак-тивaтopoм eкспpeсiï пpoтизaпaльнoгo IL-10 шляxoм сигнaлiзaцiï пoсepeдництвoм фaктopy транскрипцп aктивyючoгo пpoтeïнy 1 (AP-1), rn,o пoяснюe виявлeнe нами пiдвищeння IL-10 у ^obí дoслiджyвaниx xвopиx [16]. Пiдвищeння piвнiв як пpoзaпaльниx, так i пpo-тизaпaльниx ЦК зaбeзпeчye кoнтpoль над стyпeнeм зaпaлeння. За даними Уpaзoвoï O.I. [17], збiльшeння вмiстy TNFa при AIT мoжe свiдчити пpo дизpeгyляцiю пpoгpамoванoï зaгибeлi лiмфoцитiв та пoсилeння ïx-ньoï пaтoгeннoï дй'. У xвopиx на IXC у спoлyчeннi з AIT у нaшoмy дoслiджeннi piвeнь TNFa Bipor^o пepeва-жав за такий у xвopиx на IXC бeз кoмopбiднoстi, щй yзгoджyeться з вищeнaвeдeними нayкoвими даними.
Дoслiджeння пoкaзникiв цeнтpaльнoï гeмoдинa-мiки у xвopиx на IXC та за yмoв спoлyчeння IXC з AIT пoкaзaлo пoмipнe знижeння систoлiчнoï функцй' ЛШ за пoкaзникoм ФВ, пpoтe вipoгiдниx вiдмiннoстeй мiж групами нe визнaчeнo.
ФВ e важливим пpeдиктopoм виживaeмoстi xbo-pиx на CCЗ, цeй скopoтливoстi включeний у
кpитepiï, шр викopистoвyють для poзpaxyнкy ризику
or *t-ft*-aoii
Ml Ul l> JJ F« I* L ■ «/141 "1 ■ • I/ « Ю5 МП Ii tu 110 40 P<A>
a
ш m
1. (kHi
MVA
Vt i 11,1 тЛ e/A < 0.«» VTI I Mit > l.li* ül • 1113 M va ■ VA i |)|«>Г ИТ i 43 m» rom i Г OA I 1.1 -Л MVA • I low AT I
DR 40 iК
pf• i хм г
lli> j к
ДМ Iß*
Ри^ 1. Ультpаcoнoгpама тpанcмiтpальнoгo кpoвoтoкy yчаcника дocлiджeння з фупи здopoвиx ocí6. Рeжим В+PWD.
Ри^ 2. Ультpаcoнoгpама тpанcмiтpальнoгo кpoвoтoкy xвopoгo на cтабiльнy IXC. Ознаки дiаcтoлiчнoï диcфyнкцiï ЛШ за тиnoм пopyшeння peлакcацiï (I тип). Рeжим В+PWD.
Ри^ 3. Ультpаcoнoгpама тpанcмiтpальнoгo кpoвoтoкy xвopoгo на cтабiльнy IXC y cпoлyчeннi з AIT. Ознаки дiаcтoлiчнoï диcфyнкцiï ЛШ за типoм пopyшeння peлакcацiï (I тип). Рeжим В+PWD.
смepтнoстi за вiдoмими шкалами oцiнки [1B]. У дo-слiджeннi CAST бyлo пoкaзaнo, шo знижeння ФВ на гажш 10% сyпpoвoджyeться вipoгiдним збiльшeнням лeтaльнoстi [19].
y ocHOBi nopymeHHn cmcto^mhoï $yHK^ï .W bewarb crpyKTypHO-^yHK^OHa^bHe peMoge^raBaHHn, aKTMBa^n Hetfpo-ryMopa^bHMx cwcreM Ta pea^itf 3a ynacrra 3ana^bHMX MO^eKy^. PeMoge^raBaHHn e Ha-c^iflKOM cyKynHOcTi MeTaöo^iHHMX Ta crpyKTypHMx 3MiH MioKapgy y BignoBigb Ha nopymeHHn reMOflMHaMiHHMx yMOB. npw IXC nepm, 3a Bce, nopymeHHn мiкpоцмp-Ky^n^ï y MioKapgi.
BiflOMO, ^o 3a yMOB po3TnrHeHHn .W, aKTMByraTb-cn KOMneHcaTOpHi MexaHi3MM - pe^^eKc BeMöpMHgwa, 3aKOH OpaHKa - CrapmHra Ta nigBM^eHHn aKTMBHocri peHMH-aHriOTeH3MH-a^bflOcTepOHOBOÏ cwcreMM (PAAC), cMMnaTOagpeHa^OBOÏ cwcreMM (CAC) M Bn^MBy Ba30-npecwHy [20]. npOTe, y xBopwx Ha craömbHy IXC Ta IXC y cno^yneHHi 3 AIT HaMM He BMnB^eHO BiporigHMx BigMiH-HocreM KflP Ta KflO .W Big noKa3HMKiB 3gopoBMx Oci6.
3a yMOB aTepocKflepoTMHHoro ypaweHHn cygwH, ^o nocw^raeTbcn HegocTaTHicrra KO^aTepa^eM, crwcKara-mmm e^eKTOM MioKapgy Ta nigBM^eHHn BHyTpimHbo-MioKapgwa^bHoro TMcKy, HaMMeHmi Bn^MBM KaTexo^a-MiHiB MowyTb MaTM cyTTeBMM ymKogwyraMMM Bn^MB Ha KapgioM^MTM [21].
nopymeHHn ckopotamboï 3gaTHocTi MioKapg^MTiB B yMOBax IXC BigöyBaeTbcn 3 öaraTbox npwMMH: цe i ge-MaKpoepriB, HeoöxigHMx g^n npo^cy cKoponeH-Hn, цe BMcHaweHHn ß-agpeHepriHHMX MexaHi3MiB 3a pa-xyHOK 3MeHweHHn npegcraBHM^TBa ß-agpeHepriHHMX peцeптоpiв B MioKapgi, i nocw^eHHn anonTO3y Kapgi-OMio^TiB, a6o ïxHiM HeKpo3, 3 3aMi^eHHn M'n30BMx BO^OKOH cnO^yHHOW TKaHMHOra Ta p03BMTK0M Kapgio-cK^epo3y [22].
BioMexaHiHHa nepeöygoBa cepцn BMMMKae 3MiHM eKcnpeciï reHiB, ^o onocepegKOByraTb XC3, anonTO-TMHHi pea^i'i, to^o [22]. Baw^MBy po^b y flMc^yHK^ï Ta peMoge^wBaHHi MioKapgy npw IXC BigirparaTb aHri-OTeH3MH (ATII), eHflOTemH-I Ta TNFa [23,24]. BcraHOB-^eHMM HaMM nig,BMW,eHMM piBeHb XC3 y XBopMX Ha IXC Ta IXC y cno^yneHHi 3 AIT, BiporigHO, e ogHiera 3 npo-BigHMX npMHMH npMrHineHHn KOHTpaKTM^bHOï 3gaTHocTi MioKapgy .W.
y XBopMX o6ox rpyn goc^igweHHn nopymeHHn cniB-BiflHomeHHn $a3 TpaHcMhpa^bHoro KpoBOTOKy, y nepe-BawHiM 6rnbmocri - 3a TMnoM nopymeHHn pe^aKca^i. fliaMeTp .n, nKMM HenpnMMM mmhom xapaKTepM3ye fliacro^iHHy $yH^ira .W, 6yB ömbWMMM, Hiw y rpyni 3gopoBMX ociö, Mac i30B0^raMeTpMMH0r0 po3c^a6^eHHn .W (IVRT) Ta nac ynoBmbHeHHn paHHboro fliacro^iHHO-ro HanoBHeHHn .W (DT) 6y^M ömbmwMM 3a BcraHOB^e-Hy $i3io^ori<HHy HopMy.
npM nopiBHnHHi gaHMX, y XBopMX Ha IXC y cno^y-neHHi 3 AIT, nac ynoBmbHeHHn giacTO^iHHoro HanoBHe-HHn .W 6yB BiporigHO öi^bmMM, TaKOw, MeHmora 6y^a
mBMflKicTb paHHboro giacTO^iHHoro HanoBHeHHn .W (E) (p<0,05).
fliacTO^iHHe HaBaHTaweHHn ^opMyeTbcn 3a paxyHOK niflBM^eHHn TMcKy y KaMepax cepцn, 36i^bmeHHn ïx 06'eMy, 3MeHmeHHn 3gaTHocTi MioKapgy go pe^aKca^i Ta niflBM^eHHn Moro wopcTKocTi, a TaKOw 3MiH y Mio-Kapgi, nKi BigöyBaraTbcn nig nac cmcto^m, ^o, 30KpeMa, 3a^ewMTb Big craHy KopoHapHoro Kp0B006iry.
^opcTKicTb MioKapgy po3BMBaeTbcn nK Hac^igoK TpMBa^oro nopymeHHn pe^aKca^ï MioKapgy nepe3 re-MOflMHaMiHHi po3^agM, MeTaöo^iHHi M imeMiHHi 3MiHM MioKapgy, ^o npM3BogMTb go gMcrpo^iï, an0nT03y aöo HeKpo3y кapfliомiоцмтiв, nepeöygoBM KOMnoHeHTiB eкcтpaцe^ra^npноrо MaTpMKcy, ^i6po3yBaHHn Ta Kapgi-ocK^epo3y [25]. Bmcokmm cTyniHb wopcTKocri MioKapgy Mowe 6yTM BM3HaneHMM 3a gonoMorora Exo-Kr y pewM-Mi PWD nK III, pecTpMKTMBHMM TMn HanoBHeHHn .W [9]. npOTe, XBopi y HamoMy goc^igweHHi Ma^M I TMn nopy-meHHn HanoBHeHHn .W, ^o cBigHMTb npo po3^agM, y ömbwrn Mipi, pe^aкcaцiï MioKapgy.
nepeBawaHHn BMpaweHocri nopymeHb giacTO^inHOï ^yнкцiï .W y XBopMX Ha AIT Mowe cBigHMTM npo cyTTe-Bimi 3MiHM y MioKapgi 3a yMOB ayToiMyHHoro пpоцecy, a TaKOw, npo 6mbwy cryniHb 3ana^bH0Ï aктмвaцiï eH-goTe^ira 3 nopymeHHnM eHfl0Te^iM3a^ewHMX ^yнкцiм B yMOBax xpoHiHHoro 3ana^bHoro пpоцecy, ^o y3rogwy-eTbcn 3 OTpMMaHMMM HaMM gaHMMM [26].
BMCHOBKM. OTpMMaHi pe3y^bTaTM BM3HanaraTb XC3 nK Baw^MBMM naToreHeTMHHMM ^aKTop po3BMTKy Ta nporpecyBaHHn IXC Ta AIT. npM цbомy, B yMOBax noeg-HaHHn IXC 3 AIT piBeHb cMcreMHoro 3ana^eHHn bm^mm 3a paxyHOK öi^bmoro piBHn y KpoBi TNFa.
y xBopwx Ha IXC y cno^yneHHi 3 AIT BMnB^eHi 6i^bm cyTTeBi nopymeHHn giacTO^iMHOi ^yнкцiï .W 3a TMnoM nopymeHHn pe^aкcaцiï, Hiw y xBopwx Ha IXC 6e3 K0M0p-öigHocTi, ^o Mowe 6yTM onocepegKOBaHO 6i^bm bmco-KMM piBHeM XC3.
MowHa BBawaTM XC3 Baw^MBora MimeHHra g^n po3-poÖKM naToreHeTMMHO 06^pyHT0BaHwx 3aco6iB ^iKyBaH-Hn xBopwx Ha IXC, AIT Ta 3a yMOB K0M0p6iflH0cTi.
nepcneKTMBM noga^bmux goc^ig^eHb. Ba3yranucb Ha OTpMMaHMx pe3y^bTaTax, e flоцi^bнмм noga^bme BMBMeHHn Bn^MBy XC3 Ha cryniHb imeMiï Ta e^eKTpwM-hoï HecTaöi^bHocTi MioKapgy y xBopwx Ha IXC Ta IXC y noegHaHHi 3 AIT M npoBegeHHn nopiBHn^bHoro aHa^i3y gaHux.
Pe3y^bTaTM goc^igweHHn MowyTb 6yTM noK^ageHi b 0cH0By BMBMeHHn Bn^MBy Ha nepeöir IXC, y TOMy nwc^i - y noegHaHHi 3 AIT, 3aco6iB 3 npoTM3ana^bHora aKTMB-HicTra, ^o MowyTb BigKpuTu HOBi HanpnMKM ^iKyBaHHn M npo^i^aKTMKM 3a3HaneHMx 3axBopraBaHb.
^iTepaTypa
1. Montalescot G, Sechtem U, Achenbach S, Andreotti F, Arden C, Budaj A, et al. 2013 ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease. Eur Heart J. 2013;34:2949-3003.
2. Kovalenko VM, Kornatsky VM. Stres i hvoroby sistemy krovoobigu. Kiev: SI NSC Institute of Cardiology named after Acad. MD Strazhesko; 2015. 354 s. [in Ukrainian].
3. Vanderpump MPJ. The epidemiology of thyroid disease. Br Med Bull. 2011;99(1):39-51.
4. Karachentsov YU. Chotirnadtsyati Danilevski chitannya. Materiali konferentsiyi z mizhnarodnoyu uchastyu: dosyagnennya ta perspektivi eksperimentalnoyi ta klinichnoyi endokrinologiyi. Kharkiv 2015;104-72. [in Ukrainian].
5. Churilov LP, Stroev Yul. K stoletiyu dvuh velikih vzaimosvyazannyih patofiziologicheskih otkryitiy. Tavricheskiy mediko-biologicheskiy vestnik. 2012;15(3,ch.2):276-81. [in Russian].
6. Brunetti ND, Correale M, Pellegrino PL, Munno I, Cuculo A, De Gennaro L, et al. Early inflammatory cytokine response: A direct comparison between spontaneous coronary plaque destabilization vs angioplasty induced. Atherosclerosis. 2014 0ct;236(2):456-60.
7. Ganesh BB, Bhattacharya P, Gopisetty A, Prabhakar BS. Role of cytokines in the pathogenesis and suppression of thyroid autoimmunity. J Interferon Cytokine Res. 2011;31(10):721-31.
8. Egorov AM, Osipov AP, Dzantiyev BB, Gavrilova EM. Teorija i praktika immunofermentnogo analiza. Moscow: The higher school; 1991. 288 s. [in Russian].
9. Evangelista A, Flachskampf F, Lancellotti P, BadanoRio L, Aguilar R, Monaghan AM, et al. European Association of Echocardiography recommendations for standardization of performance, digital storage and reporting of echocardiographic studies. Eur J Echocardiogr. 2008;9:438-48.
10. Petri A, Sabine K. Nagljadnaja medicinskaja statistika. Moscow: GEOTAR-MED; 2010. s. 43-68. [in Russian].
11. Monaco C, Andreakos E, Kiriakidis S, Mauri C, Bicknell C, Foxwell B, et al. Canonical pathway of nuclear factor kappa B activation selectively regulates proinflammatory and prothrombotic responses in human atherosclerosis. Proc. Natl. Acad. Sci. 2004;101(15):5634-9.
12. Mazziotti G, Sorvillo F, Naclerio C, Farzati A, Cioffi M, Perna R, et al. Type-1 response in peripheral CD4+ and CD8+ T cells from patients with Hashimoto's thyroiditis. Eur J of Endocrinol. 2003;148(4):383-8.
13. Kaidashev IP. Aktivaciya yadernogo faktora kB kak molekulyarnoj osnovy patogeneza metabolicheskogo syndroma. Pathol Physiol and Experim Ther. 2013;(3):65-72. [in Russian].
14. Tousoulis D, Oikonomou E, Economou EK, Crea F, Kaski JC. Inflammatory cytokines in atherosclerosis: current therapeutic approaches. Eur Heart J. 2016 Jun 7;37(22):1723-32.
15. Groux H, Cottrez FJ. The complex role of interleukin-10 in autoimmunity. Autoimmunity. 2003;20(4):281-5.
16. Karin M. The regulation of AP-1 activity by mitogen-activated protein kinases. J Biol Chem. 1995 Jul;270(28):16483-6.
17. Urazova OI, Kravets EB, Novitskiy VV, Rogaleva AV, Budkina TE, Sinyukova OA, i dr. Apoptoz limfotsitov krovi u bolnyih autoimmunnyimi tire-opatiyami. Med immunol. 2008;10(2-3):187-92. [in Russian].
18. Copie X, Hnatkova К, Staunton A, Fei L, Camm J, Malik M. Comparison of the predictiv power of increased heart rate wich that of depressed left ventricular ejection fraction and heart rate variability for risk stratification after myocardial infarction results of a 2-year follow-up study. Am Coll Cardiol. 1996;27:270-6.
19. Hallstrem A, Pratt CM, Greene HL, Huther M, Gottlieb S, DeMaria A, et al. Relationship between heart failure, ejection fraction, arrhythmia suppression and mortality: analysis of the cardiac arrhythmia suppression trial. JACC. 1995;13(1):1250-7.
20. Bagmat LF, Nikonova VV, Nelina IN. Vzaimosvyaz' mezhdu faktorami sistemnogo vospaleniya i tipami diastolicheskoj disfunkcii u podrostkov s patologiej miokarda. Mezhdunar Zhurn Pediatr Akush i ginek. 2015;8(1):15. [in Russian].
21. Chervonopis'ka OM. Diagnostika sercevoi nedostatnosti ta suchasna koncepciya remodelyuvannya livogo shlunochka: rol' ul'trazvukovogo doslidzhennya sercya. Ukr. kardiol. zhurn. 2007;2:92-9. [in Ukrainian].
22. Vatutin NT, Kalinkin NV, Eshchenko EV, Kravchenko IN. Reperfuzionnoe povrezhdenie miokarda. Kardiohi ta Intervenc Kardiol. 2013;1:15-22. [in Russian].
23. Gavras H, Brunner HR. Role of angiotensin and its inhibition in hypertension, ischemic heart disease, and heart failure. Hypertension. 2001;37:342-5.
24. Galenko-Iaroshevsky PA, Sukoyan GV, Ionov DI, Zelenskaya AV, Khvitia NG. Possibility of inhibition of TNF-a/NF-kB signalling pathway activation in myocardium and reverse cardiac hemodynamics in chronic ischemic heart disease. J Clin Exp Pathol. 2017;7(3). Available from: https://pdfs. semanticscholar.org/.../35c55e030206f280ef385 DOI: 10.4172/2161-0681.1000310
25. Frangogiannis NG. The inflammatory response in myocardial injury, repair and remodelin. Nat Rev Cardiol. 2014;11(5):255-65.
26. Chekalina N1. Pokazniki endotelial'noi disfunkcii u hvorih na autoimunnij tireoidit u spoluchenni z ishemichnoyu hvoroboyu sercya. Zhurn Klin ta Eksperim Med Doslid. 2016;4(2):293-302. [in Ukrainian].
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИК1В ХРОН1ЧНОГО СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА ЦЕНТРАЛЬНО! ГЕМОДИНАМ1КИ У ХВОРИХ НА СТАБ1ЛЬНУ 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ТА ПРИ 11 ПО6ДНАНН1 З АУТО1МУН-НИМ ТИРЕОЩИТОМ
Казаков Ю. М., Чекалша Н. I., Мамонтова Т. В., Весшна Л. Е., Наказненко Н. В., Коцур Г. В. Резюме. Мета: вивчити та порiвняти показники системного запалення та центрально! гемодинамти у хворих на стабшьну iшемiчну хворобу серця (1ХС) та в умовах и поеднання з aутоiмунним тиреощитом (А1Т).
Об'ект iметоди. У одномоментному вщкритому клЫчному дослщженш взяло участь 230 хворих на 1ХС: стенокард^ напруги стабшьну, II ФК, СН 0-1 та 50 хворих на стабтьну 1ХС у поеднанш з А1Т у стади еутиреозу. Хворим були проведет лабораторш дослщження з визначенням рiвнiв про- та протизапальних цитокЫв та еходопплер-кардюграф^ для виявлення порушень центрально! гемодинамти.
Результати. Дослщження продемонструвало пщвищення рiвнiв прозапальних цитомшв з помiрним пе-реважанням за умов поеднання 1ХС з А1Т, негативний вплив зазначених фaкторiв на сисгс^чну й дiaстолiчну функщю лiвого шлуночку, з переважанням порушення дiaстолiчно! дисфункци у хворих на 1ХС у поеднанш з А1Т.
Висновки. Отримаш результати визначають хрошчне системне запалення як провщний фактор у розвитку i прогресуванш 1ХС, особливо за умов сполучення з А1Т, та важливу мшень для розробки патогенетично об-[рунтованих пiдходiв до лтування.
^K^Bi слова: iшемiчнa хвороба серця, aутоiмунний тирео!дит, хрошчне системне запалення, центральна гемодинамта.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ ХРОНИЧЕСКОГО СИСТЕМНОГО ВОСПАЛЕНИЯ И ЦЕНТРАЛЬНОЙ ГЕМОДИНАМИКИ У БОЛЬНЫХ СТАБИЛЬНОЙ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА И ПРИ ЕЕ СОЧЕТАНИИ С АУТОИММУННЫМ ТИРЕОИДИТОМ
Казаков Ю. М., Чекалина Н. И., Мамонтова Т. В., Веснина Л. Э., Наказненко Н. В., Коцур А. В. Резюме. Цель: изучить и сравнить показатели системного воспаления и центральной гемодинамики у больных стабильной ишемической болезнью сердца (ИБС) и в условиях ее сочетания с аутоиммунным тире-оидитом (АИТ).
Объект и методы. В одномоментном открытом клиническом исследовании приняло участие 230 больных ИБС: стенокардия напряжения стабильной, II ФК, СН 0-И и 50 больных стабильной ИБС в сочетании с АИТ в стадии эутиреоза. Больным были проведены лабораторные исследования по определению уровней про- и противовоспалительных цитокинов и эходопплер-кардиографию для выявления нарушений центральной гемодинамики.
Результаты. Исследование показало повышение уровня провоспалительных цитокинов с умеренным преобладанием в условиях сочетания ИБС с АИТ, негативное влияние указанных факторов на систолическое и диастолическое функции левого желудочка, с преобладанием нарушения диастолической дисфункции у больных ИБС в сочетании с АИТ.
Выводы. Полученные результаты определяют хроническое системное воспаление как ведущий фактор в развитии и прогрессировании ИБС, в особенности при ее сочетании с АИТ, и важную мишень для разработки патогенетически обоснованных подходов к лечению в условиях коморбидности.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, аутоиммунный тиреоидит, хроническое системное воспаление, центральная гемодинамика.
COMPARATIVE CHARACTERISTIC OF INDICATORS OF CHRONIC SYSTEM INFLAMMATION AND CENTRAL HEMODYNAMICS IN PATIENTS WITH STABLE ISHEMIC HEART DISEASE AND WITH ITS COMBINATIONS WITH AUTOIMMUNE TIREOIDITIS
Kazakov Yu. M., Chekalina N. I., Mamontova T. V., Vesnina L. E., Nakaznenko N. V., Kocur G. V.
Abstract. The urgency of the problem is in the progressive increase in the incidence of CHD in Ukraine and around the world, the effect of AIT on the course of coronary heart disease in combination of the specified pathology, which requires a detailed study of the pathogenetic mechanisms of CHD development under conditions of autoimmune inflammation and the search for new effective methods of diagnosis and treatment. Recognition of the leading role of chronic systemic inflammation in the pathogenesis of both pathological conditions allowed to conduct the scientific research in this direction.
Purpose: to study and compare the indices of systemic inflammation and central hemodynamics in patients with stable coronary heart disease (CHD) and in conditions of its combination with autoimmune thyroiditis (AIT).
Object and methods. In a single-stage open clinical study, 230 patients with IHD took part: stable angina pectoris, II FC, CH-0, and 50 patients with stable ischemic heart disease in combination with AIT in the stage of euthyroidism. Patients underwent laboratory studies to determine the levels of pro- and anti-inflammatory cytokines (interleukin 1P, interleukin 10 and tumor necrosis factor alpha in the blood and Echocardiography to detect violations of central hemodynamics.
Results. The study showed an increased in the level of proinflammatory cytokines with a moderate predominance in patients with the combination of IHD with AIT - more high level of tumor necrosis factor alpha in the blood, a negative effect of the inflammation on the systolic and diastolic functions of the left ventricle, with a predominance of diastolic dysfunction in patients with IHD in combination with AIT.
When comparing the data of patients with stable IHD and IHD in combination with AIT, differences were noted with respect to the time of early diastolic filling of left ventricular (DT), which was significantly higher in patients with AIT (p <0,05), as well as in the phase of early diastolic filling of left ventricular, the maximum rate of which (E) in patients with AIT was significantly lower (p <0,05).
The prevalence of severity of violations of the diastolic function of the left ventricle in patients with AIT may indicate significant changes in the myocardium under the conditions of the autoimmune process, as well as a greater degree of inflammatory activation of the endothelium with a violation of endothelial-dependent functions under chronic inflammatory conditions.
Conclusions. The results obtained define chronic systemic inflammation as a leading factor in the development and progression of IHD in combination with AIT and an important target for the development of pathogenetically valid approaches to treatment in conditions of comorbidity.
Key words: ischemic heart disease, autoimmune thyroiditis, chronic systemic inflammation, central hemodynamics.
Рецензент - проф. Потяженко М. М. Стаття надшшла 25.07.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-118-124
УДК 612.172:612.014.1:577.115:(546.221.1+612.014.482)]-019
Ковальчук I. М., Гжегоцький М. Р., Ковальчук С. М.
ВПЛИВ ДОНОРА С1РКОВОДНЮ НА ВАР1АБЕЛЬН1СТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ I ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ФОСФОЛ1П1Д1В М1ОКАРДА ЩУР1В ЗА УМОВ ДМ МАЛИХ ДОЗ ЮН1ЗУЮЧОГО ВИПРОМ1НЮВАННЯ Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет ¡меш Данила Галицького (м. Льв1в)
tarakanchikova@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана публ1кац1я е фрагментом нау-ково-дослщноТ роботи «Дослщження рол1 системних та паракринних регуляторних механ1зм1в у забезпе-ченш гомеостатування функцюнально-метабол1чних параметр1в оргашзму за умов адаптаци до дм екстре-мальних чиннишв р1зноТ природи» (№ державноТ ре-естрацп 0116U004510) кафедри нормально! ф1з1ологп
Льв1вського нацюнального медичного ушверситету 1мен1 Данила Галицького.
Вступ. Як вщомо, актуальними проблемами су-часноТ медицини та науки е вивчення адаптацшних властивостей та функцюнальних порушень серце-во-судинноТ системи за умов впливу чиннишв екс-тремальноТ природи. Виникнення розлад1в р1зноТ природи супроводжуеться змшами функцюнальноТ
