CC BY
36
psychological rehabilitation]. [dissertation]. Harkiv. 2012;20. Ukrainian.
9. [Annual report on the health of the population, the sanitary and epidemiological situation and the results of the health system in Ukraine]. Kyiv. 2017;516. Ukrainian.
10. Cserep Z, Szekely A, Merkely B. (2013) Short and Long Term Effects of Psychosocial Factors on the Outcome of Coronary Artery Bypass Surgery. Artery Bypass. ed. by W.S. Aronow. Croatia: InTech.
11. Lichtman JH, Bigger JTJr, Blumenthal JA. Depression and coronary heart disease: recommendations for screening, referral, and treatment: a science advisory from the American Heart Association Prevention Committee of the Council on Cardiovascular Nursing, Council on Clinical Cardiology, Council on Epidemiology and Prevention, and Interdisciplinary Council on Quality of Care and Outcomes Research: endorsed by the American Psychiatric Association. Circulation. 2008;118(17):1768-75. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.108.190769
12. Thombs BD, Roseman M, Coyne JC. Does Evidence Support the American Heart Association's Recommendation to Screen Patients for Depression in Cardiovascular Care? An Updated Systematic Review. PLoS One. 2013;8(1):e52654. doi: 10.1371/journal.pone.0052654
13. Dunstan DA, Scott N, Todd AK. Screening for anxiety and depression: reassessing the utility of the Zung scales. BMC Psychiatry. 2017;17:329. doi: 10.1186/s12888-017-1489-6
14. Foss-Nieradko B, Stepnowska M, Piotrowicz R. Effect of the dynamics of depression symptoms on outcomes after coronary artery bypass grafting. Kardiol Pol. 2012;70(6):591-7.
15. Garganeeva N, Belokrylova M. Features of coronary heart disease course in patients with depressive disorders. European Psychiatry. 2017;41:235. doi: https://doi.org/10.1016Zj.eurpsy.2017.01.2250
16. Fountoulakis KN, Lacovides A, Samolis S. Reliability, validity and psychometric properties of the Greek translation of the Zung depression rating scale. BMC Psychiatry. 2001;1:6. Published online 2001 Oct 29. doi: 10.1186/1471-244X-1-6
17. Brown JM, Stewart JC, Stump TE, Callahan CM. Risk of coronary heart disease events over 15 years among older adults with depressive symptoms Am J Ge-riatr Psychiatry. Am J Geriatr Psychiatry. 2011;19(8):721-9. doi: 10.1097/JGP.0b013e3181faee19
Стаття надшшла до редакцп 21.02.2018
♦
УДК 616-001.3-005.1-085 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.2.133939
Д.А. КрШтафор, ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
О М КлигУненко Л1БЕРАЛЬНОГО ТА РЕСТРИКТИВНОГО
ТИПУ ПОПОВНЕННЯ КРОВОВТРАТИ ПРИ ПОЛ1ТРАВМ1
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши»
кафедра анестезiологii, ÍHmeHcueHoi терапп та медицини HeeidmadHux cmaHie ФПО
(зав. - д. мед. H., проф. О.М. Клигуненко)
вул. В. Вернадського, 9, Днiпро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Anesthesiology, Intensive Therapy and Emergency Medicine of FPE
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: shredderine@gmail.com
Ключовi слова: полтравма, крововтрата, поповнення крововтрати, лiберальна iнфузiйна терапiя, рестриктивна iнфузiйна терапiя
Ключевые слова: политравма, кровопотеря, восполнение кровопотери, либеральная инфузионная терапия, рестриктивная инфузионная терапия
Key words: multiple trauma, bleeding, bleeding management, liberal fluid resuscitation, restrictive fluid resuscitation
Реферат. Сравнительная характеристика либерального и рестриктивного типа восполнения крово-потери при политравме. Криштафор Д.А., Клигуненко Е.Н. Целью исследования было проанализировать состав инфузионной терапии при либеральном и рестриктивном восполнении кровопотери, а также их эффективность. Обследовано 90 пострадавших с политравмой, разделенных на две группы в зависимости от типа восполнения кровопотери (либеральный или рестриктивный). Исследовались состав ИТ за 1 сутки, объем интраоперационной кровопотери, длительность пребывания в ОИТ и в стационаре, количество осложнений и летальность. Рестриктивный тип восполнения кровопотери характеризовался уменьшением общего объема инфузии в мл/кг за 1 сутки на 34,8%, в том числе кристаллоидов - на 34,2%, коллоидов - на 71,4%, при неизменном объеме СЗП и эритроцитов. Возросла доля сбалансированных кристаллоидных растворов, прекратилось использование растворов калия и магния аспарагината и глюкозы, высокомолекулярных ГЭК и декстранов. Введение компонентов крови начиналось раньше. При этом объем интраоперационной кровопотери уменьшился на 34,0%, частота осложнений - в 1,6 раза, летальность - в 2 раза.
Abstract. Comparative characteristics of liberal and restrictive fluid resuscitation in multiple trauma. Krishtafor D.A., Klygunenko O.M. The aim of the study was a comparative analysis of components in liberal and restrictive fluid resuscitation and their effectiveness. 90 patients with multiple trauma divided into two groups, depending on the fluid resuscitation type (liberal or restrictive) were studied. Infusion components in 1st day, intraoperative blood loss, ICU and hospital stay length, number of complications and lethality were investigated. Restrictive fluid resuscitation type in multiple trauma was characterized by a decrease of total infusion volume in ml/kg in 1st day by 34.8%, including crystalloids - by 34.2%, colloids - by 71.4% with a constant volume of FFP and erythrocytes. Balanced crystalloid solutions were used more often, and solutions of potassium and magnesium asparaginate and glucose, high-molecular HES and dextranes were not used at all. Blood components were introduced earlier. Volume of intraoperative blood loss decreased by 34.0%, the frequency of complications - by 1.6 times, the mortality rate - by 2 times.
Частота пол^равми становить до 35% серед усiх травм. Летальшсть дорiвнюe 12,2-63,4%, з них у першi 24-48 годин помирае 65,1-70% по-страждалих (35% у першi 15 хвилин вщ моменту травми) [5]. Кровотеча е причиною до 28% смертей внаслщок травми, яким можна було б запоб^ти; неадекватна рщинна ресусцитащя - до 22%, у той час як при травмi загальна питома вага смертей, яким можна було б запоб^ти, коливаеться вщ 8% до 60% [11].
Гостра крововтрата зменшуе ОЦК ^ вщ-повщно, повернення венозно! кровi до серця, попршуе коронарний кровотш, що негативно позначаеться на скоротливш здатност мюкарда. За рахунок тдвищення тонусу симпатично! нервово! системи i спазму периферичних судин розвиваеться централiзацiя кровооб^у. Тривалий спазм периферичних судин викликае шемда кл^инних структур, перехвд на анаеробний глiколiз з накопиченням молочно!, трови-ноградно! та шших кислот, що призводить до розвитку метаболiчного ацидозу. В умовах критично! пповолеми значне зменшення венозного повернення викликае зупинку кровооб^у на тлi високих цифр гемоглобшу i гематокриту та задовшьного вмюту кисню в кровi [7]. Тому поповнення дефщиту ОЦК е прюритетним завданням на ранньому еташ штенсивно! терапи пол^равми.
Оскшьки обсяги i типи рщин, що використо-вуються для тдтримки волемп, вiдрiзняються, сформувалося поняття про двi стратеги ш-
фузшно! терапи (IT) - лiберальну та рестрик-тивну.
В 0CH0Bi стратеги лiберальноi IT лежить гiперволемiчна гемодилющя, що створюсться при внутршньовенному введенш кристало1дов, колоадв, препарата кровi [8]. Наслщком лiбе-ральноi стратеги е гостра гiперволемiя, яка зумовлюе накопичення надмiрноi кшькосп рщи-ни в органiзмi i виникнення ряду патологiчних ироцеав, що призводять до синдрому полюрган-ноi недостатностi [13].
Рестриктивна стратепя передбачае зниження об'ему IT. Сьогодш вона перебувае в стадii активноi розробки i не мае ч^ко доведених доз, обсягу, складу препарата, проте ii переваги вже не викликають сумнiвiв [3]. Duke et al. (2012) показали значне зниження частоти несприят-ливих наслiдкiв у травмованих пащента (n=307), яким застосовували рестриктивну IT. 1нтра-операцiйна смертшсть на тлi рестриктивно1' IT становила 9% проти 32% на rai лiберальноi, тривалiсть госпiталiзацii вiдповiдно 13 i 18 дiб, смертнiсть у вщдшеннях iнтенсивноi терапii - 5 i 12% [12].
Велике значення мае не тшьки кiлькiсний, але i якiсний склад IT. У дослщженш Shaw A.D. et al. (2012) були вивчеш данi 31920 пащента, яким проводилися великi хiрургiчнi втручання на органах черевно1' порожнини. Летальшсть при застосуванш збалансованого розчину «Плазма-Лгг» замiсть 0,9% розчину натрда хлориду змен-шилась у 2 рази, кшьюсть ускладнень - з 33,7%
18/ Том XXIII/ 2
61
до 23%. У rpyni незбалансовано1' 1Т частiше розвивалися шфекцшш ускладнення, ниркова недостатнiсть, ацидоз та електрол^ш розлади, а також щ пацieнти частiше потребували гемо-трансфузш [10]. У дослiдженнi Yunos N.M. et al. (2012) використання збалансованих кристалощ-них розчинiв у пащенпв В1Т дозволило знизити частоту ГНН з 14% до 8,4%, замюно! нирково! терапiï - з 10% до 6,3% [9].
У цшому позитивш результати, якi до-сягаються при проведеннi рестриктивноï 1Т з раншм використанням компонентiв кровi, таю:
• зменшення темпу крововтрати за рахунок збереження помiрноï артерiальноï гшотензн i кровоспинноï дiï компонентiв кровц
• зменшення тяжкостi iнфiкyвання рани за рахунок забезпечення швидкого гемостазу i ïï «висихання» пiд пов'язкою;
• зменшення вторинно1' втрати кровi внаслiдок зниження ризику розвитку коагуло-патiï i кровоточивостi на rai гемодилюцп;
• зниження ризику розвитку ускладнень, пов'язаних iз застосуванням як кристалощних, так i колощних плазмозамшниюв [4].
Метою нашого дослщження було провести порiвняльний аналiз складу 1Т при лiберальномy та рестриктивному типах поповнення крововтрати, а також визначити 1'х ефектившсть. МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ Нами обстежено 90 постраждалих з поль травмою. 1 групу склали 46 постраждалих, що надшшли до вiддiлення штенсивно1' терапiï полiтравми Днiпропетровськоï обласно1' ктшч-но1' лiкарнi iм. I.I. Мечникова за перюд з 01.01.2010 по 31.12.2012. Середнш об'ем крововтрати за формулою Moore у постраждалих ще1" групи становив 39,2±2,5% ОЦК, тяжюсть травми за шкалою ISS - 27,0±3,4 бала. Вони отримували поповнення крововтрати за традицшним ^бе-ральним) типом, у середньому 103,1±16,4 мл/кг за першу добу. 2 групу склали 44 постраждалих з мирною та бойовою пол^равмою, що надшшли до того ж вщдшення за перюд з 01.03.2016 по 01.12.2017. Середнш об'ем крововтрати становив 37,6%±4,0% ОЦК, тяжюсть травми за шкалою ISS - 24,0±4,8 бала. Ц постраждалi отримували поповнення крововтрати за рестриктивним типом (67,2±8,7 мл/кг). Не було достовiрних вiдмiнностей мiж групами за вiком, статтю, тяжюстю травми та вихiдними значеннями до-слiджyваних показникiв.
Критерiï включення в дослщження: • пацiенти з пол^равмою, що надiйшли до вiддiлення штенсивно1' терапiï впродовж перших 6 годин з моменту отримання травми;
• переважання у crpyKiypi ушкоджень травми кшщвок, тулуба або внyтрiшнiх оргашв;
• вш вiд 18 до 55 роюв;
• оцiнка за шкалою ISS (Injury Severity Score) вщ 15 до 35 балiв;
• крововтрата вщ 30% до 60% ОЦК.
Критерп виключення з дослщження:
• надходження через 6 i бiльше годин пiсля отримання травми;
• вш менше 18 та бшьше 55 рокiв;
• крововтрата менша за 30% або понад 60% ОЦК;
• ваптшсть та першi 42 доби пiсля роз-родження;
• пол^равма, що включае ошки;
• гострий рабдомiолiз;
• наявшсть хронiчних захворювань сер-цево-судинно! системи, нирок, цукрового дiабетy;
• забш серця, або забiй головного мозку 23 ступеня чи внутршньочерепний крововилив, або спiнальна травма.
Уш хворi отримували стандартну iнтенсивнy терашю за протоколом: iнфyзiйно-трансфyзiйнy, антибактерiальнy та антипротозойну у випадку вiдкритих ран, антипаретичну, респiраторнy, профiлактикy ТЕУ та стрес-язв ШКТ [2, 6]. За необхщносп виконувалися оперативнi втру-чання.
Ми вивчали склад 1Т за 1 добу вщ надходження в 3 етапи: до 2 годин вщ надходження або до початку ургентного оперативного втручання, вщ 2 до 6 годин або штраоперацшно та вщ 6 годин або вщ кшця операцп до 24 годин перебування в стацюнарь Кшцевими точками при оцiнцi ефективностi лшування були тривалiсть лшу-вання у В1Т, тривалiсть госпiтального етапу лшування та виживанiсть на 28 добу.
Аналiз отриманих результатв проводився за допомогою параметричних (ANOVA) та непара-метричних методiв статистики з визначенням вiрогiдностi рiзницi [1]. Розрахунки виконували за допомогою програми Microsoft Excel 2016.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Детальна схема поповнення крововтрати в групах виглядала таким чином (табл.).
У постраждалих обох груп 1Т розпочиналася з кристалощних та штучних колощних розчинiв. При цьому до початку оперативного втручання або за першi 2 години лшування при рестриктивному поповненш крововтрати об'ем шфузп кристало1дав був на 51,3% менше в абсолютних та на 60,6% - у вщносних значеннях, шж при лiберальномy (p<0,05). Об'ем введених
за 2 години коло1дних розчишв у мл/кг при застосуванш рестрикци зменшився на 37,9% (p<0,05), а частота 1х застосування - на 40,6% (з 73,9% хворих до 33,3%).
Пщ час операцiйного втручання або вщ 2 до 6 годин вщ надходження у стацiонар iнфузiя кри-стало1дних та коло1дних розчишв продовжу-валася. При цьому у груш рестриктивного по-повнення крововтрати об'ем введених за цей час кристало1дав у мл/кг зменшився на 42,0%, а ко-ло1дав - на 67,6% (p<0,05). При рестриктивному
поповненш крововтрати введення компонентiв кровi розпочиналося ранiше: СЗП у першi 6 годин вiд надходження або штраоперацшно отримували 81,8% хворих проти 69,6% у груш лiберальноl IT, еритроцити - 77,3% проти 65,2%. Середня штраоперацшна крововтрата при вико-ристаннi рестриктивного поповнення крововтрати та принцитв Damage Control Surgery скоротилася з 1147,7±505,6 до 757,7±314,6 мл, або на 34,0%.
Склад та об'еми 1Т у досл1джуваних хворих (M±m)
Група Об'ем Кристаловди Коловди СЗП Еритроцити Загальний об'ем
До операци / до 2 годин в1д надходження
1 мл 1178,3±358,8 478,2±144,2 0,0 0,0 1656,5±423,1
мл/кг 15,6±4,7 6,2±2,1 0,0 0,0 21,9±5,8
2 мл 627,3±196,5* 109,1±86,4* 0,0 0,0 736,4±214,8*
мл/кг 8,1±3,1* 1,4±1,1* 0,0 0,0 9,5±3,4*
1нтраоперац1йно / в1д 2 до 6 годин лшування
мл 1169,6±460,6 521,7±226,2 504,6±162,1 538,3±190,7 2734,3±678,8
мл/кг 15,7±6,7 7,4±3,6 6,5±2,2 6,5±2,3 36,1±9,8
мл 781,8±246,9 209,1±126,9* 641,8±165,9 663,5±191,7 2296,2±566,4
мл/кг 9,1±2,6 2,4±1,5* 7,6±2,1 7,9±2,4 27,0±6,5
1
2
П1сля операци (у В1Т) / в1д 6 до 24 годин лшування
мл 2165,3±369,8 682,6±233,4 176,1±128,9 305,8±224,6 3329,8±703,8
мл/кг 28,8±5,5 9,1±3,3 2,8±2,3 4,5±3,2 45,2±11,6
мл 1781,8±363,1 204,5±150,1* 122,7±97,1 321,8±161,1 2430,9±488,8*
мл/кг 22,3±5,1 2,7±2,1* 1,6±1,3 4,1±2,1 30,7±7,2*
1
2
Загальний об'ем за 1 добу лшування
мл/кг
мл/кг
4513,1±716,1
60,1±10,9 3190,9±402,4* 39,5±6,3*
1682,6±312,6
22,7±5,4 522,7±214,2* 6,5±2,8*
680,7±166,8
9,3±2,6 764,5±177,6 9,2±2,2
844,2±173,6
11,0±2,3 985,2±176,1 12,0±2,3
7720,6±963,2 103,1±16,4 5463,4±579,1* 67,2±8,7*
Примггка. * - p<0,05 м1ж групами за 1-критер1ем Стьюдента.
1
мл
2
мл
18/ Том XXIII/ 2
63
Пюля завершення оперативного втручання та переведення у В1Т або вщ 6 до 24 годин вщ надходження у стацiонар темп 1Т уповшьню-вався в обох групах i И об'ем за цей перюд не перевищував об'ему, введеного за першi 6 годин. При цьому об'ем введених за цей час криста-ло1дав у мл/кг при рестриктивнш 1Т скоротився на 22,6%, колоадв - на 70,3%. Частота засто-сування штучних коло1дов пiсля хiрурriчноI зупинки кровотечi також знизилася i становила в рестриктивнш груш 40,9% хворих проти 73,9%, а загальна частота використання коло1дов в 1 до-бу - 61,1% проти 100,0% у лiберальнiй груш.
Загальна iнфузiя кристалоццв за 1 добу лшу-вання при застосуваннi рестриктивного типу поповнення крововтрати зменшилася на 30,1% у мл та на 37,0% - у мл/кг порiвняно з лiберальною (р<0,01). Об'ем введених за 1 добу лшування колощних розчинiв зменшився в 3,2 разу в аб-солютних та в 3,5 разу у вщносних цифрах (р<0,01). Це дозволило зменшити загальний об'ем шфузп за 1 добу лшування на 29,2% у абсолютних та 34,8% у вщносних показниках (р<0,01), при цьому об'еми введених компонента кровi достовiрно не вiдрiзнялися мiж групами на жодному еташ. Крiопреципiтат в обох групах застосовувався в 4% випадюв.
Змшився також яюсний склад введених кри-сталощних та коло!дних розчинiв. 0,9% розчин натрiю хлориду отримувало 100% хворих в обох групах, але при рестриктивному тиш поповнення крововтрати об'ем його введення був на 45,9% меншим, шж при лiберальному. 72,2% хворих, у яких застосовувалася рестрикцiя, отримували ви-сокозбалансований електролiтний розчин Стеро-фундин, що було в 5,6 разу бшьше, нiж у лiбе-ральнш групi. При рестриктивному типi поповнення крововтрати 16,7% постраждалих отримували частково збалансований електролiтний розчин Ршгера або Рiнгера лактату (в 1,8 разу менше вiдносно лiберальноl 1Т), 11,1% - розчин Дарроу (в 2,6 разу бшьше вщносно лiберальноl 1Т) або Трисоль (на 2,4% бшьше, шж у групi лiберальноl 1Т), 5,6% - розчин Хартмана або Реамберин (у 4,7 та 2,3 разу менше, шж у груш лiберальноl 1Т вiдповiдно). При лiберальному поповненнi крововтрати в 17,4% хворих вико-ристовувався розчин калда та магнiю аспара-гiнату, у 8,7% - розчин глюкози, як при рестрик-тивнiй 1Т не використовувалися взагалi. Розчин натрiю пдрокарбонату отримувало 56,5% хворих з лiберальним типом поповнення крововтрати та 66,7% - з рестриктивним.
Серед штучних коло^дав в обох групах пе-реважали ГЕК 200/0,5, ГЕК 130/0,4 та розчини
желатини. 13,0% хворих лiберальноl групи отримували ГЕК 450/0,7, 4,3% - декстрани, а при рестрикци таких випадюв не було. Крiм того, при лiберальнiй 1Т об'ем введених коло^дав був рiвномiрно розподiленим протягом 1 доби, а при рестриктивнш 69,7% об'ему коло^дав вводилося до операци або в першi 2 години, а решта -штраоперацшно або вщ 2 до 24 годин вщ надходження. Розчин альбумшу в 1 добу отримувало 4,3% постраждалих лiберальноl групи та 27,3% - рестриктивно!.
Анатз результата лшування виявив, що частота ускладнень становила 58,3% при лiбе-ральному поповненнi крововтрати та 36,4% при рестриктивному. Серед ускладнень в обох групах переважали пневмони (16,7% у 1 груш, 18,2% у 2) та шфекци сечовидшьно1 системи (16,7% у 1 та 9,1% у 2 груш). У 8,3% постраждалих з лiбе-ральним типом поповнення крововтрати роз-винувся пдроторакс, у 4,2% - некроз культ^ гостра непрохщшсть кишок або гострий ве-нозний тромбоз, i в обох групах у 4% хворих розвивалися кровотечi або гостра ниркова недостатшсть.
Середня тривалiсть лiкування у В1Т становила 5,5±1,4 дня в 1 груш та 6,0±1,7 дня в 2, у стацю-нарi - 19,1±5,9 та 15,9±6,7 дня вщповщно, що достовiрно не вiдрiзнялося мiж групами. Леталь-нiсть становила 8,3% при лiберальнiй 1Т та 4,5% при рестриктивнш.
Таким чином, рестриктивний тип поповнення крововтрати в постраждалих з пол^равмою в нашому дослщженш характеризувався змен-шенням загального об'ему шфузн в перерахунку на мл/кг за 1 добу на 34,8%, у тому чи^ крис-талоадв - на 34,2%, колоlдiв - на 71,4%, при незмшному об'емi СЗП та еритроцитiв. При цьому зросла частка збалансованих електро-л^них кристало1дних розчинiв, припинилося використання розчишв катю та магнiю аспа-рагшату та глюкози, високомолекулярних ГЕК та декстрашв. Введення компонентiв кровi роз-починалося ранiше. При цьому об'ем штра-операцiйноl крововтрати зменшився на 34,0%, частота ускладнень - в 1,6 разу, а летальшсть - в 1,8 разу.
ЩДСУМОК
Рестриктивна шфузшна терашя при полi-травмi, що супроводжуеться масивною крово-втратою, передбачае обмеження об'ему введених кристало1дних та коло1дних розчинiв при ран-ньому введенш компонентiв кровi. II використання дозволяе зменшити штраоперацшну крововтрату, кшьюсть ускладнень та летальнiсть.
СПИСОК ЛIТЕPAТУPИ
1. Гланц С. Медико-биологическая статистика / С. Гланц [пер. с англ. Ю. А. Данилова]. - Москва: Практика, 1999. - 459 с.
2. Интенсивная терапия политравмы с позиций современных международных рекомендаций / Ю.Ю. Кобеляцкий, И.А. Йовенко, А.В. Царев [и др.] // Медицина неотложных состояний. - 2013. - №7 (54).
- С. 9-14.
3. Клигуненко Е.Н. Об эффективности рестрик-тивного типа восполнения острой акушерской кровопотери / Е.Н. Клигуненко, В.А. Сединкин // Зб1рник наукових праць сшвробггнишв НМАПО 1м. П.Л. Шу-пика. - Кшв, 2015. - Вип. 26, кн. 6, ч. 2. - С. 132-136.
4. Никонов В. В. Предисловие и комментарии к литературному обзору "Жидкостная ресусцитация при геморрагическом шоке" в "Руководстве по оказанию первой медицинской помощи в боевых условиях неквалифицированным персоналом" / В.В. Никонов, С.В. Курсов, И. З. Яковцов // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 3 (66). - С. 54-83.
5. Современные аспекты интенсивной терапии политравмы с превалированием торакальной травмы на догоспитальном и госпитальном этапах / Л.В. Усенко, А.В. Царев, А.М. Машин [и др.] // Медицина неотложных состояний. - 2008. - № 6 (19). - С. 10-19.
6. Современные принципы инфузионно-транс-фузионной терапии кровопотери при политравме и протокол массивной гемотрансфузии / Л.В. Усенко, А.В. Царев, В.В. Петров, Ю.Ю. Кобеляцкий // Гематология. Трансфузиология. Восточная Европа. - 2016.
- Т. 2, № 1. - С. 64-75.
7. Сучасш тдходи до л^вання полправми на госттальному еташ / 1.З. Яковцов, С.В. Ринденко, Б.С. Федак [та ш.] // Медицина неотложных состояний. - 2007. - № 5. - С. 107-112.
8. A rational approach to perioperative fluid management / D. Chappell, M. Jacob, K. Hofmann-Kiefer [et al]. // Anesthesiology. - 2008. - Vol. 109, N 4. - P. 723-40.
9. Association between a chloride-liberal vs chloride-restrictive intravenous fluid administration strategy and kidney injury in critically ill adults / N.M. Yunos, R. Bellomo, C. Hegarty [et al]. // JAMA. - 2012 -Vol. 308, N 15. - P. 1566-1572.
10. Major complications, mortality, and resource utilization after open abdominal surgery: 0.9% saline compared to Plasma-Lyte / A.D. Shaw, S.M. Bagshaw, S.L. Goldstein [et al.] // Ann. Surg. - 2012. - Vol. 255, N 5. - P. 821-829.
11. Minimizing Preventable Trauma Deaths in a Limited-Resource Setting: A Test-Case of a Multidiscipli-nary Panel Review Approach at the Komfo Anokye Teaching Hospital in Ghana / D. Yeboah, C. Mock, P. Karikari [et al]. // World J. Surg. - 2014. - Vol. 38, N 7. - P. 1707-1712.
12. Restrictive fluid resuscitation in combination with damage control resuscitation: time for adaptation / M.D. Duke, C. Guidry, J. Guice [et al.] // J. Trauma Acute Care Surg. - 2012. - Vol. 73, N 3. - P. 674-678.
13. Zander R. Volume causes pressure. Cranial, thoracic, vascular and abdominal / R. Zander, K. Engelhard, C. Werner // Anaesthesist. - 2009. - Vol. 58, N 4. -P. 341-342.
REFERENCES
1. Glantz SA. [Primer of biostatistics]. Moskva, Praktika; 1999. Russian.
2. Kobelyatskiy YuYu, Yovenko IA, Tsarev AV, et al. [Intensive care of multiple trauma from modern international guidelines positions]. Medycyna nevidkladnyh staniv. 2013;7(54):9-14. Russian.
3. Kligunenko EN, Sedinkin VA. [The effectiveness of restrictive type of replenishment of acute obstetric blood loss]. Zbirnik naukovikh prats' spivrobitnikiv NMAPO im. PL. Shupika. Kyiv, 2015:26:132-6. Russian.
4. Nikonov VV, Kursov SV, Yakovtsov IZ. [Foreword and comments to the literary review "Fluid resuscitation for hemorrhagic shock in Tactical Combat Cau-salty Care"]. Medycyna nevidkladnyh staniv. 2015;3(66):54-83. Russian.
5. Usenko LV, Tsarev AV, Mashin AM, et al. [Modern aspects of intensive care of multiple trauma with prevalence of thoracic trauma at prehospital and hospital stages]. Medycyna nevidkladnyh staniv. 2008:6(19): 10-19.
6. Usenko LV, Tsarev AV, Petrov VV, Kobelyatskiy YuYu. [Modern principles of fluid management of bleeding in multiple trauma and massive transfusion
protocol]. Gematologiya. Transfuziologiya. Vostochnaya Evropa. 2016;1(2):64-75. Russian.
7. Yakovtsov IZ, Rindenko SV, Fedak BS. [Modern approaches to the multiple trauma treatment at the hospital stage]. Medycyna nevidkladnyh staniv. 2007;5:107-12.
8. Chappell D, Jacob M, Hofmann-Kiefer K, et al. A rational approach to perioperative fluid management. Anesthesiology. 2008;109(4):723-40. doi: 10.1097/ALN.0b013e3181863117
9. Yunos NM, Bellomo R, Hegarty C, et al. Association between a chloride-liberal vs chloride-restrictive intravenous fluid administration strategy and kidney injury in critically ill adults. JAMA. 2012;308(15):1566-72. doi: 10.1001/jama.2012.13356
10. Shaw AD, Bagshaw SM, Goldstein SL, et al. Major complications, mortality, and resource utilization after open abdominal surgery: 0.9% saline compared to Plasma-Lyte. Ann Surg. 2012:255(5):821-829. doi: 10.1097/SLA.0b013e31825074f5
11. Yeboah D, Mock C, Karikari P, et al. Minimizing Preventable Trauma Deaths in a Limited-Resource Setting: A Test-Case of a Multidisciplinary Panel Review
18/ Том XXIII/ 2
65
Approach at the Komfo Anokye Teaching Hospital in Ghana. World J Surg. 2014;38(7):1707-12. doi: 10.1007/s00268-014-2452-z
12. Duke MD, Guidry C, Guice J, et al. Restrictive fluid resuscitation in combination with damage control resuscitation: time for adaptation. J
Trauma Acute Care Surg. 2012;73(3):674-8. doi: 10.1097/TA.0b013e318265ce1f
13. Zander R, Engelhard K, Werner C. Volume causes pressure. Cranial, thoracic, vascular and abdominal. Anaesthesist. 2009;58(4):341-342. doi: 10.1007/s00101-009-1520-5
Crarra Haginm^a go pega^iï 19.03.2018
♦
УДК 616.14-002.16-005.7.001:616.36-006-089 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.2.133940
В.А. Кондратюк ПАРЕНХИМАТОЗНО-СТВОЛОВАЯ
ПОСЕГМЕНТНАЯ ЭМБОЛИЗАЦИЯ ВЕТВЕЙ ВОРОТНОЙ ВЕНЫ КАК ЭТАП ПОДГОТОВКИ ПАЦИЕНТОВ СО ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫМИ ОПУХОЛЯМИ ПЕЧЕНИ К ХИРУРГИЧЕСКОМУ ЛЕЧЕНИЮ
ГУ «Национальный институт хирургии и трансплантологии
им. А.А. Шалимова» НАМН Украины
ул. Героев Севастополя, 30, Киев, 03680, Украина
Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology
Geroiv Sevastopolya str, 30, Kyiv, 03680, Ukraine
e-mail: vkondr@evsu. org
Ключевые слова: эмболизация воротной вены, резекция печени Ключов1 слова: емболiзацiя воротно'' вени, резекцiя печiнки Key words: portal portal embolization, hepatic resection
Реферат. Паренх1матозно-стовбурова посегментна ембол1защя гшок воротноТ вени як етап шдготовки пащенпв 3i злояккними пухлинами печшки до х1рург1чного лжування. Кондратюк В.А. У статтi представлен результати вивчення ефективностi запропоновано' нами паренхiматозно-стовбуровоi посегментно' методики емболiзацii воротно'' вени (ЕВВ), що виконуеться в якостi передоперацтно'' пiдготовки в пацieнтiв з розповсюдженими злояюсними пухлинами печiнки i гранично малим печтковим залишком. Порiвнювали тех-тчну ефективтсть ЕВВ у 218 nацieнтiв, яким виконували паренхiматозно-стовбурову посегментну модыфи кацт ЕВВ (основна група), i в 124 пацieнтiв, яким застосовували iншi методики ЕВР (група порiвняння). Вiдзначено, що в основнш групi ЕВР супроводжувалося меншим на 6,1% вiдсотком ускладнень (6,0% в основнш групi проти 12,1% у грут порiвняння), що дозволило виконати технiчно успшну ЕВР у 205 (94,0%) пацieнтiв основно' групи i 124 (83,9%) групи порiвняння. Радикальну резекцiю печтки виконали 286 (83,6%) до^джу-ваних пацieнтам, з них в основнш групi - 192 (88,1%), у груш порiвняння - 94 (75,8%). Таким чином, впроваджен-ня паренхiматозно-стовбуровоi посегментно' емболiзацii вортно'' вени дозволило розширити дiапазон опера-бельностi пацieнтiв з розповсюдженими злояюсними пухлинами печтки на 12,3% (з 75,8% до 88,1%).
Abstract. Parenchymal-stem segmental portal vein embolization as a stage of preparation of patients with malignant liver tumors to surgical treatment. Kondratiuk V.A. Article presents results of the study of the parenchymal-stem segmental portal vein embolization (PVE) efficacy, performed in patients with advanced malignant liver tumors and a marginally small hepatic residue as preoperative preparation. The technical efficiency of PVE was
