CC BY
16
ля нього, економ1чно обгрунтоване планування розвитку та розширення мережi оптових баз, складiв, магазинiв, удосконалення технологiчних процеЫв.
Лiтература
1. Мазарак1 А.А. та iH. Економша торговельного пщприемства. - К.: Хрещатик,
1999. - С. 275-290.
2. Марцин В.С. та iH. Економша споживчо'1 кооперацп. - К.: Либщь, 1996. - С. 161-175.
3. Економжа пщприемства: Навч. поабник/ За ред. А.А. Фастовець. - К.: НМЦ,
2000. - С. 109-143.
4. Комерцшна д1яльнють на ринку товар1в та послуг: Пщручник/ За ред. проф. В.В. Апотя, проф. Я.А. Гончарука. - Льв1в, 2001. - С. 297-301.
5. Держком. статистики Украши. Статистичний щор1чник Украши за 2006 рш. За ред. О.Г. Осацленка. - К.: Техшка, 2003. - 598 с.
УДК338.439.5:637.1 Acnip. В.1. Душка1 -Львiвська НАВМм. С.З. Тжицького
ПОПИТ НА МОЛОКО I МОЛОЧНУ ПРОДУКЦ1Ю У ВОЛИНСЬКШ ОБЛАСТ1
Розглянуто питання попиту на молоко i молочш продукти р1зними категор1ями споживач1в як населенням, так i переробними пiдприeмствами. Здiйснено аналiз рiв-ня споживання ще'1 продукцп i забезпечення сировиною переробно'1 промисловостi, а також внесено пропозицп щодо покращення цих показникiв.
Ключовi слова: молоко i молочна продукцiя, молокопродуктовий тдком-плекс, ринок, попит, споживання, цша, якiсть, переробнi пiдприeмства, удосконалення взаемовщносин.
Doctorate V.I. Dushka - LNAVM named after S.Z. Gzhytskyj Demand on milk and milk products in the Volyn' region
In the given article the questions of demand on milk and milk products are examined by different categories of users by both the population and processing enterprises. The analysis of level of consumption of this products and providing by raw material of processing industry is conducted, and also suggestions in relation to the improvement of these indexes.
Keywords: milk and milk products, milk products subcomplex, market, demand, consumption, price, quality, processing enterprises, improvement of mutual relations.
Вступ. Важливою ланкою, яка з'еднуе виробництво i споживання, е ринок, який впливае на пропорцшшсть структури виробництва та структуру спо-живчих потреб в умовах конкуренцп i наявност конкурентного середовища.
У перюд ринкових вщносин основною метою продовольчого ринку за-лишаеться, передуЫм, збереження досягнутих обсяпв виробництва продукпв харчування, сировини для промисловосп, а також зниження затрат i тдвищен-ня ефективност економiчноi д1яльносп шдприемств р1зних форм власносп.
Р1зкий спад у виробнищш молока не м1г не позначитись на сташ пере-робноi промисловость Виршення проблеми стшкого забезпечення споживчо-го попиту населення Волинськоi област та Украши в цшому, залежить вщ стану та ефективност агропромислового виробництва, державноi пол1тики в цш сфер1, демограф1чних та регюнальних умов, особливостей формування ринюв
1 Наук. кер1вник: проф. М.В. Брик, д-р екон. наук - Льв1вська нацюнальна академ1я ветеринарно! медицини 1м. С.З. Гжицького
продукци та цш на не!, динамiки грошових доходiв, витрат населення, ринку пращ тощо.
Зменшення виробництва молока, попршення його якостi, ускладнення взаемовщносин мiж товаровиробниками i переробними шдприемствами призвели до спаду виробництва та скорочення щорiчного споживання молока i молокопродукпв у розрахунку на душу населення. У бшьшш мiсткостi молокопродукпв не мае навiть мiнiмального рiвня, наближеного до норми, бш-ка. За науково-обгрунтованими нормами, молоко i молокопродукти повиннi становити до третини харчового рацюну пересiчного мешканця кра!ни. Як повiдомляе В.П. Котков, дорослш людинi на добу потрiбно спожити молока до 500 г, масла вершкового - 15, твердого сиру - 18, сиру - 20, сметани та вершюв - 18, згущеного i сухого молока 11 г, або 1,5 кг у перерахунку на нез-биране молоко, за рж - близько 500 кг [4, с.11].
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. Значно! уваги заслуговують роботи за цiею темою П.С. Березiвського, В.1. Бойка, Т.Г. Дудара, С. Л. Дуса-новського, В.Н. Зимовця, В.П. Коткова, М.П. Коржинського, М.К. Пархомця та шших вiтчизняних i зарубiжних вчених, якi тiею чи шшою мiрою дослщжува-ли розвиток молокопродуктового пiдкомплексу. Проте здiйсненi загальнi дос-лiдження не дають достатнього уявлення та ощнки щодо ситуаци та особли-востей на регiональному рiвнi. Тому регiональнi особливостi розвитку молокопродуктового шдкомплексу i е предметом ще! публжаци.
Матерiал i методика дослвджень. Основну увагу у дослщженш зосе-реджено на проблемах розвитку молокопродуктового шдкомплексу, а також на здатност забезпечити населення продуктами харчування, зокрема молоком i молочною продукщею та переробну промисловiсть сировиною. При дослщ-женi здiйснено аналiз попиту на ринку молока i молочно! продукци у Во-линськiй област та в Укра!т в цшому. При цьому, в основному використову-вався статистичний метод дослiдження.
Результати дослщження. Рiзнi тенденци у виробнищш молока призвели до змш у рiвнi його споживання. Спад виробництва молока в умовах шфля-ци i зниження платоспроможного попиту населення призвiв до рiзкого скорочення споживання продукпв тваринництва на душу населення. О^м скорочення виробництва молока, скоротився та фонд його споживання (табл. 1).
Табл. 1. Динамша виробництва i фонду споживання молока, тис. тонн
Роки Виробництво молока вс1х вид1в (ус1ма кате-гор1ями господарств) Споживання молока i молочних про-дукив населенням Частка спожитого молока у виробле-ному, %
1990 848,1 436,1 51,4
1995 564,1 305,2 54,1
2000 458,2 281,8 61,5
2001 510,0 288,7 56,6
2002 511,6 297,9 58,2
2003 503,1 300,1 59,7
2004 522,1 279,9 53,6
2004 у % до 1990 61,6 64,2 -
2004 у % до 1995 92,6 91,7 -
Примггка: За даними ГУС у Волинськш область
Фoнд cпoживaння мoлoкa i мoлoчних пpoдyктiв в oблacтi зменшився зa rep^ 199G-2GG4 pp. нa 35,8 %, a пpoтягoм 1995-2GG4 pp. - m 8,3 %. В Ук-païm ця чacткa cтaнoвилa 13,7 % зa 1995-2GG3 pp.. Фoнд cпoживaння мae ^я-му зaлежнicть вiд виpoбництвa мoлoкa i y дингшщ poкiв, як виднo iз тaблицi, зi зменшенням виpoбництвa мoлoкa зменшyeтьcя тa йoгo cпoживaння. Якщo пpoaнaлiзyвaти 2GG4 p. y вiдcoткaх дo 199G i 1995 pp., то видш, щo вiдcoтки мaлo чим вiдpiзняютьcя як y виpoбництвi, тaк i y cпoживaнi, вiдпoвiднo 61,6 i 64,2 % дo 199G p., тa 92,6 i 91,7 % дo 1995 p. Для ^и^аду [5, c. 97.], y 2GG2 po^ в Y^aim виpoбництвo i cпoживaння мoлoкa i мoлoчних пpoдyктiв cтaнoвилo вiдпoвiднo 274 i 223 кг. У poзвинyтих ^aSi'mx cвiтy, зoкpемa y Фpaнцiï, Hiмеччинi, виpoбництвo мoлoкa нa душу ш^лення cтaнoвилo вщ-пoвiднo 515 i 4GG кг, a cпoживaння - 421 i 366 кг.
Бшьш детэльшше cпoживaння ocнoвних пpoдyктiв хapчyвaння rnœ-ленням Boлинi пpoпoнyeмo poзглянyти у тaбл. 2.
Табл. 2. Рiвeнь сшживання oснoвнuх пpoдуктiв харчування населенням _Boлuнськoï oбластi, кг на душу насeлeння_
Види Hopмa cпoжи-вaння* Poки 2GG4 p. y % Д0 199G p.
199G 1995 2GGG 2GG2 2GG4
M^co i м'яcoпpoдyкти 7G 61,4 36,9 34,1 35,G 42,2 68,7
Moлoкo i мoлoкoпpoдyкти 36G 4G9,G 283,2 264,4 281,8 267,4 65,4
Яйця, шт. 285 272 185 142 179 172 63,2
Хлiбoпpoдyкти 1G7 153,7 118,3 1G8,1 123,6 127,8 83,1
Кapтoпля 12G 218,8 148,9 188,4 192,3 192,G 87,8
Oвoчi тa бaштaннi 152 79,6 77,5 8G,7 81,G 1GG,7 127,5
Плoди i ягоди 84 77,2 44,8 32,4 27,3 23,7 3G,7
Pибa i ph6kí пpoдyкти 14,2 14,3 2,8 5,2 7,8 9,3 65,G
^Rop 38,3 54,5 34,2 32,6 3G,3 34,6 63,5
Oлíя 13,7 7,3 5,6 7,1 9,1 11,1 152,1
Примiткa: * - ßa дaними H Д1 хapчyвaння тa гшени.
Ta^ зa дocлiджyвaний ^p^ зменшилocя cпoживaння вciх видiв ^o-дoвoльcтвa, зa виняткoм кapтoплi, хлiбoпpoдyктiв, oвoчiв тa oлiï (щo вщшвь дaють pекoмендoвaним нopмaм) як у oблacтi, тaк i в цiлoмy в VEpaïm. Haйбiльше зменшення cпocтеpiгaeтьcя у cпoживaннi тaких ocoбливo цшних пpoдyктiв як м'яca, мoлoкa, плoдiв i ягiд. Oцiнкa cтaнy cпoживaння пеpекoн-ливo cвiдчить пpo юнуюче зниження cпoживaння нaйбiльш цiнних у бioлoгiч-нoмy знaченнi хapчoвих пpoдyктiв, й icтoтнoмy збiльшеннi cпoживaння хль бoпpoдyктiв, кapтoплi, oвoчiв i oлiï, щo пoв'язaнo з дефiцитoм твapинних бш-кiв, низки вiтaмiнiв i мiнеpaльних pечoвин.
Piвень cпoживaння мoлoкa i мoлoчних пpoдyктiв в oблacтi e знaчнo нижчим зa нopмy i зa дocлiджyвaний пеpioд cтaнoвить у cеpедньoмy 76,6 % ^бл. 3). Пoяcнити це мoжнa декiлькoмa пpичинaми: втpaти мoлoкa нa cтaдiï йoгo виpoбництвa (витpaти нa кopмoвi цiлi), технoлoгiчнi втpaти нa шляху вщ виpoбництвa мoлoкa дo pеaлiзaцiï cпoживaчaм кiнцевoï пpoдyкцiï, недocкoнa-лють opгaнiзaцiï пpoдoвoльчoгo pинкy, недocкoнaлicть ведення oблiкy тa iншi.
Табл. 3. Динамша споживання молока i молочних продуктiв населенням _Волиш, на душу населення_
Роки Фактично спожито, кг У ввдсотках до
1990 р. Украши норми споживання
1990 409,0 100 109,6 113,6
1995 283,2 69,2 115,6 78,7
2000 264,4 64,6 142,3 73,4
2001 271,9 66,5 129,0 75,5
2002 281,8 68,9 120,8 78,3
2003 285,3 69,8 126,2 79,3
2004 267,4 65,4 118,3 74,3
Примггка: За даними ГУС у Волинськш обласп.
У динам1щ роюв цей показник залишаеться стабшьним пор1вняно до 1990 р. 1 коливаеться в межах 65-70 %, щодо Украши, то вш вищий у 1,11,4 раза, а стосовно норми споживання, то перевищення у 13,6 % спостерь гаеться тшьки у 1990 рощ, а дал1 впродовж тривалого часу вш менший на 2027 %. Наприклад [6, с. 135.], у кра!нах СС у 1998 р. середньодушове споживання молокопродуклв становило: молока питного - 78,3 кг, масла - 4,7, сиру твердого - 17,4, кисломолочно! продукци - 22 кг. Найбшьше молокопродукци споживають у Франци та Шмеччиш.
Важливими чинниками, як впливають на р1вень споживання молока { молокопродуклв, також е !х щна та плато спроможшсть населення. Пропо-нуемо розглянути вплив цих чинниюв у табл. 4 { 5.
Табл. 4. Динамша цт та рiвня споживання молока i молочних продуктiв у _Волинськш областц %_
Роки Зростання щни (до груд-ня попереднього року) Зростання споживання на душу населення (до попереднього року)
2000 1,00 1,00
2001 1,11 1,03
2002 0,99 1,04
2003 1,08 1,01
2004 1,10 0,94
Середне за 2000-2004 рр. 1,06 1,004
Примггка: За даними ГУС у Волинськш обласп.
Розраховаш середш показники темшв зростання щн на молоко \ мо-лочш продукти становлять у середньому за 2000-2004 рр. 1,06 %, а !х споживання в розрахунку на душу населення - 1,004 %. Вщношення змши споживання до змши щни товару становить 0,33. Тобто, можна говорити про те, що молоко { молочш продукти е малоеластичним товаром, оскшьки коефщент еластичност перебувае в межах вщ 0 до 1. Це означае, що кожна змша щни призводить до пропорцшно меншо! змши величини попиту.
Низька кушвельна спроможшсть населення, як наслщок низького р1в-ня доход1в, спричиняе шдвищення попиту на продукти першо! необхщносл -продукти харчування. У 2002 р. витрати населення Волиш на продукти харчу-вання досягли 87,1 % (у середньому за мюяць в розрахунку на одне господар-ство) у загальних грошових витратах (94,4 % у мюького населення та 74,7 %
у сiльськiй мiсцевостi). 1з доходами найкраще корелюють сукупш витрати, саме тому зроблено спробу оцшити ïx вплив на piBeHb споживання молока i молокопродуктiв рiзними групами населення.
Як видно з табл. 5, диференщащя споживання молока в рiзниx групах залежно вщ витрат досить ютотна (спiввiдношення останньоï групи до пер-шоï у споживаннi у 2002 р. становило 5,3, у 2003 р. - 5,0 i у 2004 р. - 1,7). При цьому юнуе тенденщя до вирiвнювання рiвня споживання та його змен-шення в усix групах, незалежно вiд рiвня доxодiв.
Табл. 5. Споживання молока i молочних npodyKmie у домогосподарствах
зpi3HUMU середньодушовими сукупними витратами у 2002-2004рр. _(у середньому за .шсяць на одну особу), кг_
Групування домогосподарств за середтми сукупними витратами на душу населення на м1сяць, грн. Споживання молока i молочно1 продукци на душу населення, кг
2002 2003 2004
Вс домогосподарства 21,7 22,7 20,9
в т.ч. з середньодушовими сукупними витратами:
До 60,0 5,9 - -
60,1-90,0 8,0 5,5 11,0
90,1-120,0 18,5 11,5 10,5
120,1-150,0 19,8 21,1 9,6
150,1-180,0 18,7 19,2 12,9
180,1-210,0 21,7 23,3 15,1
210,1-240,0 22,1 22,7 14,7
240,1-270,0 23,0 22,2 15,8
270,1-300,0 24,3 26,8 12,8
300,1-360,0 30,5 26,8 18,0
Понад 360,0 31,3 27,3 18,9
Примггка: Джерело - [2].
Вдаутною проблемою також е i яюсть сировини, яку постачають на пе-реробш шдприемства. Особливо це стосуеться сировини, яка надходить вщ господарств населення. З щею метою вщповщно до наказу Мшютерства аграр-но1' полiтики Украши вiд 05.08.2003 року № 262 було розроблено i впровадже-но "Рекомендаци щодо виробництва i реалiзацiï молока вiд корiв, яких утриму-ються у господарствах населення вщповщно до вимог ДСТУ 3262-97".
Отримання та продаж молока високо1' якост неможливий без чггкого дотримання санiтарно-гiгiенiчниx вимог щодо утримання, догляду, годiвлi та дошня корiв, первинно1' обробки, збершання та транспортування молока. Але бшьшють вимог так i залишаються рекомендащями, оскiльки як господарства населення, так i переробш пiдприемства потребують державно1' фшансово1" пiдтримки. Крiм цього, було б помилковим орiентуватися тiльки на господарства населення, оскшьки високояюсне охолоджене молоко можна одержати тшьки в умовах сшьськогосподарських пiдприемств.
Проблеми в молочному скотарствi спричинили обмеження у забезпе-ченнi молокопереробних тдприемств i вплинули на обсяги виробництва та насичення ринку молочною продукщею.
За 1990-2002 рр. зменшилося виробництво, по сут^ всix видiв молоч-но1' продукци. Зокрема, загальне зниження виробництва продукци iз незбира-
ного молока зменшилося у 5,5 раза, Ï3 знежиреного молока - у 4,7 раза, сухих сумшей - у 3,7 раза. Особливо вдаутним було зменшення виробництва кис-ломолочних ^pÏB (у 10,3 раза) та сметани (у 5,8 раза). К^м цього, у 2002 р. потужшсть молокозаводiв з виробництва продукцiï з незбираного молока у трьох областях використовували тшьки на 10 %, у 15 областях - вщ 11 до 300 % i у семи областях - 31 % i вище [1, с.35].
1з призупиненням спаду виробництва молока, все ж таки стан молочного шдкомплексу Украши залишаеться складним. Це пояснюеться значним недовикористанням молокопереробних потужностей (у 2003 р. переробка ста-новила 28,8 % вщ усього виробленого молока в Укршт ). За результатами Держкомстату Украши, за 2003 р. iз 350 молокопереробних шдприемств 205 були збитковими [3, с. 249].
Подiбна ситуащя, як у Укршт в цшому, вiдбуваеться та у Волинськш область У 2004 р. в област функцюнувало 7 пiдприемств iз 11 (у 2000-2002 роках) i спостершаеться тенденщя до подальшого зменшення ï^ кiлькостi, що е наслщком конкурентно: боротьби за молокосировиннi зони i виживання на ринку. Так, [7, с. 105] протягом 1996-1999 рр. середньорiчна потужшсть виробництва цшьномолочно: продукци у Волинськш област становила 102,5 тис. тонн, а використано було тшьки 11,3 %.
Попри вс щ проблеми у галуз^ все таки спостерiгаються та значш змь ни, якi мають бiльш якiсний нiж кiлькiсний характер. Випускаеться доволi ди-ференцiйований асортимент молокопродукцп, який мае попит серед спожива-чiв (бiопродукцiя, продукцiя iз смаковими i ароматичними добавками i irn), при цьому також важливу роль мае цiна. Потужнi, висококонкурентш пiдприемства (з торговими марками "Президент", "Ласуня", "Danone", "Баланс" i irn, у дос-лiджуванiй областi "Комо ") можуть дозволити собi дещо знизити цiну на деякi молокопродукти. Цим вони змушують конкурентiв до пошуку шляхiв зменшення витратност^ трудомiсткостi виробництва, нових каналiв збуту або ре-алiзацiï в межах зони переробного шдприемства, введення шновацш тощо.
Висновки i пропозицп
Виходячи з викладеного вище, можна зробити вщповщш висновки та внести певш пропозицiï. Зокрема, враховуючи iнтереси товаровиробниюв i пе-реробникiв молочного шдкомплексу Волинськоï областi та Украши в цшому, необхщно проводити iнтеграцiю в напрямку ï^ об'еднання у молочарськ асощ-ацiï, союзи, кооперативи i тл. на принципах взаемовигоди, тобто варто розумь ти, що без молоко сировини не буде переробки i реалiзацiï, а без останнiх не бу-де збуту виробленоï продукци. Отже, повинен бути ч^ко вдаагоджений лан-цюг "виробництво - переробка - реалiзацiя" у формi агропромислових штегра-цiйних об'еднань, що дасть змогу забезпечити населення достатньою мiрою молоком i молокопродукцiею та переробну промисловють сировиною.
Лiтература
1. Бойко В.1., Коржинський М.П., Козак О.А. Молочне скотарство: проблеми i напря-ми його подальшого вщродження// Економша АПК. - 2004, № 12. - С. 35.
2. Волинь 2003// Статистичний щор1чник. - Луцьк, 2004. - 476 с.
3. Кафлевська С.Г. Економ1чна ефективнють переробки молока в умовах стабшзаци галуз1 тваринництва// Наук. вюник Льв1всько'1' НАВМ 1м. С.З. Гжицького. - 2005. - Том 7, № 4 (27). - Частина 1. - С. 249.
4. Котков В.П. Основш методичнi положения розробки моделi розвитку регiонального молокопродуктового пiдкомплексу// Екоиомiка АПК. - 2000, № 5. - С. 11.
5. Кудлай В.Г. Розвиток ринку молока i молочних продукпв в Укршш// Економша АПК. - 2003, № 9. - С. 97.
6. Пархомець М.К. Анашз та прогнозувания ринку молокопродукпв у захщному реп-оиi Украши.// Екоиомiка АПК. - 2003, № 7. - С. 135.
7. Пархомець М.К. Економiчний мехашзм розвитку молокопродуктового шдкомплексу АПК Захщного региону Украши. - Терношль: Екоиомiчиа думка. - 2001. - С. 105.
8. Сшьське господарство Волиш за 2004 рЫ/ Статистичний зб. - Луцьк, 2005. - 186 с.
УДК 338.246.2 Б.1. Кабащ - Rbeiecbm КА
ПОБУДОВА ОПТИМАЛЬНО МОДЕЛ1 ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКОВОÏ ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто принципи застосування грошово-кредитно'1 форми державного ре-гулювання екоиомiки у крашах з ринковою екоиомiкою.
Ключов1 слова: державне регулювання екоиомiки, монетарна полiтика, еконо-мiчие зростання, монетарш iиструмеити.
B.I. Kabaci - Commercial Academy of Lviv Construction of Optimum Model of Money Influence on Market Economy
In the article application of money form of the state influencing is considered on to the steward in countries with a market economy.
Keywords: state influence on an economy, money policy, economy growing, money instruments.
Бшьшють економ1ст1в погоджуються з тим, що економ1чне зростання е неможливим, поки у кра1ш спостершаються висок темпи шфляци (А. 1лларь онов, В. Маевський, В. Ющенко, В. Лисицький та ш.). Але досить часто для постсощашстичних краш зменшення темшв зростання цш ставало основною метою державного регулювання. Окрем1 економюти вважають, що жорстке грошово-кредитне регулювання дае змогу виршити цю проблему перехщно-го перюду (1.О. М1тюков, М.М. Шаповалова, О. Рябошлик, В. Литвицький).
Одшею з проблем побудови ефективного мехашзму державного регулювання ринково1 економжи е взаемоузгоджешсть та прюритетшсть шстру-менпв його фшансово-податково1 та грошово-кредитно1 форм. Основна роль, залежно вщ етапу економ1чного розвитку краши, може належати як першим з них, так i другим.
Серед чинниюв, що впливають на виб1р шструменив, можна видшити таю: фаза економ1чного циклу, на якш перебувае економша краши; стан бюджет-но1 системи краши; темп шфляци; стан розвитку банювсько1 системи краши.
Серед економ1ст1в не юнуе едино1 думки щодо шлях1в досягнення цен-тральним банком поставлених завдань. Окрем1 з них (прихильники активно1 пол1тики) вважають, що саморегулювання ринку е неефективним, а отже ре-комендують державний вплив на грошовому ринку. Цей вплив повинен носи-ти дискрецшний характер, тобто полягати у незапланованш реакцп центрального банку на економ1чш поди у крашь
Прихильники пасивно1 пол1тики вважають, що нейтральне вщношен-ня до подш на грошовому ринку е кращим, шж будь-яка форма втручання.
