CC BY
26
5. Герасимчук В.Г. Стратепчне управлшня пiдприeмством. Графiчне моделювання / В.Г. Герасимчук : навч. поабн. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2006. - 360 с.
6. Одрех1вський М.В. Валеолопчш iнновацiйнi центри: економiчнi проблеми створен-ня i функцiонування / М.В. Одрехiвський : монографiя. - Львiв : Вид-во "Свiт", 1997. - 144 с.
7. Чорненька Н.В. Оргашзащя туристично'1 шдустрп / Н.В. Чорненька : навч. поабн. -К. : Вид-во "Атша", 2006. - 264 с.
8. Грабовецький Б.С. Економiчне прогнозування i планування / Б.С. Грабовецький : навч. поабн. - Вiнниця : Вид-во ВДТУ, 2001. - 163 с.
9. Немцов В.Д. Менеджмент оргашзацш / В.Д. Немцов, Л.С. Довгань, Г.Ф. Сшюк. - К. : ТОВ "УВПК "ЕксОб", 2001. - 387 с.
Рымар Н.В., Краевская А.С. Прогнозирование в системе стратегического управления валеологическими предприятиями
Определена сущность стратегического управления валеологическими предприятиями, а также уточнено место прогнозирования в системе стратегического планирования организации. Рассмотрена возможность использования методов прогнозирования для построения научно обоснованных стратегических планов развития вале-ологических предприятий.
Ключевые слова: валеологические предприятия, стратегическое управление, прогнозирование, стратегическое планирование.
RymarM.V., KrayevskaA.S. Forecasting In System of Strategic Management of Valeology Enterprises
The essence of strategic management of valeology enterprises is defined, and also importance of forecasting in system of strategic planning is specified in the article. The possibility of using of the forecasting methods to make the scientific strategic plans of development of valeology enterprises is considered.
Keywords: valeology enterprises, strategic management, forecasting, strategic planning.
УДК 631.2 Проф. С.В. Васильчак, д-р екон. наук; асист. У.Я. Петриняк -
Львiвський НУВМБ м. С.З. Тжицького
ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРЕДОВИЩА MAPKEraHrOBOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ П1ДПРИСМСТВ
ЛЬВ1ВЩИНИ
Охарактеризовано середовище маркетингово'' дiяльностi молокопереробних тдприемств, зокрема звернено увагу на регюнальш особливосп. Проведено класи-фшащю молокопереробних тдприемств Львiвськоï област за видами молочно'' про-дукцп. Показано як впливае обсяг сукупних доходiв населення на попит та спожи-вання молокопродукпв на прикладi масла.
Ключов1 слова: середовище, маркетингова дiяльнiсть, молокопереробш тд-приемства, попит, пропозищя.
Постановка проблеми. Серед галузей промисловосл, зокрема харчо-во'', велике значения мае молокопереробна промисловють. Адже молочш продукти е одними з важливих повсякденних продукпв споживання, зокрема людьми похилого вшу, дггьми, студентами. Виготовлення високояюсно', еко-лопчно'' молочно'' продукцп широкого асортименту та р1зноман1тного упако-вання е одним 1з завдань гарантування продовольчо'' безпеки кра'ни.
Глобашзащя свггово'' економши, необхщшсть врахування свггових тен-денцш i процеЫв, потреба виходу на зовтшт ринки вимагають пристосуван-ня вiтчизняного молочного шдкомплексу до вимог ринку, тобто до вподобань
i потреб споживачiв. Це особливо важливе в контекст стратеги европейсько! штеграци, оскшьки неусвiдомлення цього робить нереальним i неможливим конкурентоспроможнiсть вiтчизняного молокопродуктового шдкомплексу.
Аналiз останнiх дослiджень. Останнiм часом науковщ придiляють увагу теоретичним, методичним i практичним аспектам розвитку виробниц-тва молока та молочних продукт1в, а також !х маркетинговiй дiяльностi. До них можна вiднести В.Г. Андршчука, В.1. Бойка, Т.Г. Дудара, М.М. 1льчука, Ю.С. Коваленка, О.В. Крисального, В.Я. Месель-Веселяка, Т.Л. Мостенсько!, М.К. Пархомця, С.1. Поперечного, П.Т. Саблука, Г.В. Черевка, О.В. Шкшьо-ва, О.М. Шпичака, В.В. Юрчишина та багато iнших. Разом з тим, на фош роз-робки загальнотеоретичних i прикладних дослiджень формування ринку про-дукци нез'ясованими залишилась цiла низка конкретних питань, зокрема вдосконалення маркетингово! дiяльностi молокопереробних шдприемств, врахування регiональних особливостей формування взаемовщносин учасни-кiв молочного ринку. Особливо! уваги потребуе дослщження питання характеристики середовища маркетингово! дiяльностi молокопереробних тд-приемств. Актуальнiсть та практичне значення виршення цих питань зумо-вили мету нашого дослiдження.
Виклад основного матерiалу. Важливим е шд час розгляду цих питань врахування регюнальних особливостей Льв1всько! обласи, географiчне положення яко! для локального ринку продовольства, зокрема молока i молочних продукт1в, е як досить корисним, так i шюдливим [1, с. 59-69]. До ос-новних позитивних впливiв можна зарахувати:
• значно бшьшу за обсягом 1 асортиментом пропозищю продовольчих товар1в, краще задоволення потреб 1 вимог споживач1в за рахунок бшьшого товаропо-току на територп регюну шоземних товар1в;
• крашд можливост виходу на зовтшт ринки, зокрема завдяки його кращш об1знаност1 та нижчим коштам дистрибуцп 1 лопстики;
• бшьш1 шанси щодо залучення шоземного катталу та шновацш, що дае змо-гу розширювати виробництво конкурентоспроможно! продукцii;
• бiльшу, порiвняно з шшими регiонами Укра!ни, можливiсть вивчення i пе-рейняття зарубежного досвiду ведення приватного господарювання.
Основш негативш наслщки природного мюцерозташування поляга-ють у такому:
• насичення внутрiшнього ринку продовольчими товарами шоземних товаро-виробнишв ускладнюе процеси ввдтворення i стримуе розвиток вггчизняного виробництва, оскшьки зменшуеться попит на внутршню продукцш;
• iноземна продукция, частка яко! в загальному товарообiзi значно вища проти iнших регютв Укра!ни, е значно дешевшою, краще упакованою, бiльш рек-ламованою, хоча не рвдко е гiршою за якктю (специально адаптована для краш схiдноi Свропи), тому користуеться попитом серед покупщв, що уне-можливлюе конкуренщю вiтчизняних товаровиробнишв. Це призводить до швестування вiтчизняними покупцями шоземних виробнишв продовольства;
• ринок продовольства, внаслвдок посилення неорганiзованого iмпорту, значно складтше пiддаеться оцiнцi та регулюванню.
У наших дослщженнях обрано об'ектом шдприемства молокопродуктового тдкомплексу Льв1вщини не випадково. Тут вторично формувався мо-
лочний промисел та теренax Укрaïни. Йдеться про гaлицький Kрaйовий Союз Господaрсько-Mолочaрський, згодом вщомий усiй Gвропi як "Maслосоюз" -нaйуспiшнiший економiчний проект зaxiдноукрaïнськоï кооперaцiï першо!" половини ХХ ст. Як пише Н. Пaстернaк, мaсло, вироблене в Гaличинi, нa ети-кетцi якого булa чотирилистковa конюшинга i букви MC - символи "Maсло-союзу" - подaвaлось до снданку не в однiй eвропейськiй сiм,ï, aдже експор-тувaлось до Шмеччини, Англiï, Фрaнцiï, Iтaлiï, Голлaндiï, Дaнiï, Чеxiï, a тa-кож до Австрaлiï тa Пaлестини [3, с. 41].
Укрaïнський "Maслосоюз" бере свш почaток у селi Зaвaдовi Стрийсь-кого рaйону Львiвськоï облaстi. У жовтнi 1904 р. при мюцевш оргaнiзaцiï "Просвiтa" було оргaнiзовaно першу молочaрню. У тодiшньому розумшт "молочaрня" булa невеличким переробним п^пр^мс^ом, куди селяни здa-вaли молоко. Тaм його переробляли нa мaсло. Ця першa зaвaдiвськa молочaр-ня продукувaлa... 4 кг мaслa m день. Подiбнi молочaрнi виникaли m Огашс-лaвiвщинi (теперiшня Iвaно-Фрaнкiвськa облaсть), Тернопiльщинi, поширю-вaлись все дaлi нa зaxiд i нa швшч. Mолочaрськa кооперaцiя стaлa спрaвжнiм економiчним проривом.
З 1926 р. укрaïнське мaсло йшло нa експорт. Якщо у 192S р. було про-дaно близько 1 млн кг мaслa, то 1930 р. - приблизно 3 млн кг. Юльюсть ре-aлiзовaного молокa зa це десятирiччя збiльшилaся мaйже вчетверо. О^м мaслa, яке було основною продукцieю, нa мaслосоюзiвськиx молочaрняx ви-робляли твердi тa м,якi сири, бринзу, пaстеризовaне молоко.
Mолокопереробну промисловiсть Львiвщини нa сьогоднi предстaвля-ють здебшьшого 22 пiдприeмствa рiзниx оргaнiзaцiйниx форм. Одш з ниx, тa-к як ЗАТ "Гaличинa" м. Рaдеxiв, ВАТ,Львiвський MM3", ВАТ,Львiвський MMK", Дрогобицький молокозaвод, ВАТ "Maслосоюз", м. Стрий, бшьш вщо-мi, зокремa i зa межaми облaстi. Iншi - менш вiдомi. Основними виробнига-ми молочнж продуктiв у Львiвськiй облaстi e: виробництво мaслa i жирниx сирiв - ВАТ "Жидaчiвський сирзaвод", ВАТ "Рaвa-Руський мaслозaвод", ВАТ "Maслосоюз", м. Стрий; молокa обробленого рщкого тa вершкiв - ЗАТ 'Tan^ чинa" м. Рaдеxiв, ВАТ "Львiвський мiський молочний зaвод", ВАТ "Львiвсь-кий молочний комбiнaт", ВАТ "Буський молокозaвод", ТзОВ "Ременiвський молокозaвод", ВАТ "Mолокозaвод "Caмбiрський", ВАТ Городоцькa молочш компaнiя "Бiлa росa", ВАТ "Бродiвський зaвод суxого знежиреного молокa"; морозивa - ВАТ " Львiвський xолодокомбiнaт". Сьогодш нa ринку обробленого рщкого молокa вaжливу роль вiдiгрaють ^marai мaлi молокопереробнi пiдприeмствa, чaсткa якж у зaгaльному обсязi його виробництвa знaчнa. Але, нa жaль, тaкi суб,eкти господaрювaння не можуть зaбезпечити переробку мо-лочно!" сировини нaлежноï якостi тa aсортименту.
Усi молокопереробш пiдприeмствa Львiвськоï облaстi умовно подшя-ють нa чотири кaтегорiï: мюью молочнi, якi спецiaлiзуються нa продукцп з незбирaного молокa (ряжaнкa, кефiр, сметaнa, сирковi вироби); консервнi, як виробляють суxе тa згущене молоко; мaслоробнi - виробляють вершкове мaсло, a знежирене молоко здебiльшого сушaть; сироробнi - виробляють твердi тa плaвленi сири.
Окрiм вказано! класифшаци, характеристику основних дiючих моло-копереробних шдприемств за видами молочно! продукци наведено в табл. 1. 1з таблицi видно, що молокопереробш шдприемства подiлено за видами мо-лочно! продукци: молокозаводи, маслосирзаводи, заводи сухого знежиреного молока, маслозаводи, сироробш заводи. Кожна група шдприемств у своему асортимент мае 2-3 основних види молочно! продукци i спещашзуеться на !х виробництвi. Решта продукци вважаеться неосновною.
Табл. 1. Характеристика молокопереробних шдприемств Львiвсько'i областi
за видами молочноИ продукци
Вид шдприемства Асортимент продукци Назва шдприемства
Молокозавод молоко оброблене рвдке, продукти кисломолочт, вершки, йогурти, масло вершкове, сух1 молочт продукти, сири ЗАТ "Галичина" м. Радех1в, ВАТ "Льв1вський ММЗ", ВАТ "Льв1вський ММК", ВАТ "Молокозавод "Самб1рський", ВАТ "Микола1всь-кий молокозавод", Дрогобицький молокозавод, МК "Карпатсью луки", ВАТ "Буський молокозавод", ТзОВ "Ремешвський молокозавод";
Маслосирзавод масло вершкове, сир кисломолочний, сир плавлений та твердий, продукти кисломолочт, казеш ВАТ "Рава-Руський маслозавод", ВАТ Городоцька молочна компатя "Бша роса", Жидач1вський сирзавод, ВАТ "Комартвський сирзавод";
Завод сухого знежиреного молока сух1 молочт продукти, масло вершкове ВАТ "Брод1вський завод сухого знежиреного молока";
Маслозавод масло вершкове, молоко оброблене рвдке, продукти кисломолочт, морозиво ВАТ "Маслосоюз", м. Стрий, Пере-мишлянський маслозавод ТзОВ "Ле-опотс", ПП "Свгганок", ТзОВ "Ютт", СП "Сканекс", ТзОВ "Айя";
Сироробний завод сири тверда масло вершкове ТзОВ "Рудники" Микола!вського району, МП "Натан".
Джерело: власш дослщження автора.
Таю особливост асортиментно! полiтики пояснюються необхiднiстю повного задоволення як великого, так i незначного попиту на рiзну молочну продукщю, а також необхiднiстю рацiонального використання сировини. Найширший асортимент молочно! продукци мають молокозаводи (9 тд-приемств) та маслосирзаводи (4 шдприемства), !хня частка на ринку молочно! продукци Львiвськоl областi становить 69 %. Отже, вони формують бiльшу частину пропозици молочно! продукци i споживають вiдповiднi обсяги сировини. Обсяг пропозици молочно! продукци безпосередньо пов'язаний iз попитом на ринку. Формування попиту на молоко i молочш продукти вiдбуваеться пiд впливом багатьох чинниюв. Провiдними серед них е економiчнi (платос-проможний попит населення та цiна реашзаци одинищ продукци), демографiч-нi (охоплюють чисельшсть населення, його вiк, стать, мюце проживання) та маркетинговi фактори (охоплюють насамперед стан пропонованого продукту).
Визначальним чинником формування попиту на молочну продукщю е кушвельна спроможнiсть населення, яка за останш роки рiзко знизилася, що звузило емнiсть внутршнього ринку. Стримуючим фактором кушвельно!
спроможност населення е високий р1вень роздр1бних цш на продовольч1 то-вари, що порушуе проблему цшоутворення як одну з центральних у марке-тинговш д1яльност1 кожного суб'екта ринку та визначальною умовою формування попиту { пропозицй.
В останш три роки спад виробництва молочно! продукци був спричи-нений зменшенням обсяпв й реал1зацй. Так середш цши на молочну продук-щю у грудш 2008 р., пор1вняно з груднем 2006 р., виросли в середньому на 40-50 %. Ситуащя була значно ускладнена зростанням цш на вс види товар1в та послуг, про що свщчить високий р1вень шфляци в 2007-2008 рр. (2007 р. -16,6 %, 2008 р. - 22,3 %) [2, с. 6]. Це призвело до скорочення доход1в населення { до зниження його кушвельно! спроможность
Починаючи з четвертого кварталу 2008 р., украшська економжа вщчу-ла на соб1 вплив св1тово! фшансово! кризи. Необхщно вщзначити, що внасль док численних економ1чних { пол1тичних причин й вплив на укра!нську еко-номжу мав особливо пагубний характер, що вщобразилось ще в бшьшому скороченш доход1в населення, а значить, { зниженш його кутвельно! спро-можность
Актив1защя попиту на молочш продукти, як на продовольч1 продукти взагал1, можлива за рахунок економ1чних чинниюв, тобто впливом на зрос-тання доход1в суспшьства, що на цей час малоймов1рне. Споживання молока та молочних продукпв залежить { вщ сукупних доход1в населення. Змша до-ход1в споживач1в впливае на змшу попиту на молочну продукщю, тобто можна говорити про так звану еластичшсть попиту за доходом. I! можна виз-начити за такою формулою:
Е = %AQd * %А1 '
де: %АQd - процентна змша кшькосл вщповщно! продукцп; %А/ - процентна змша доходу споживач1в.
На основ1 статистичних даних, ми побудували графж залежност змь ни р1вня споживання масла, залежно вщ змши сукупних доход1в населення Льв1всько! област (рис.). Розглянемо споживання масла. Кореляцшно-регре-сшне р1вняння залежност споживання масла вщ сукупних ресурЫв населен-ня мае такий вигляд:
у = -0,2409Х +15,255Х2 + 13,621
За статистичними даними, у середньому сукупний дохщ за рш стано-вить 12,284 тис. грн, тод1 розрахунковий р1вень споживання масла на особу (У) становитиме 6,40 кг (фактично - 6,24 кг), похщна мае значення 0,2680 (у = 2-(-0,2409)-Х+15,255). Тод1 коефщент еластичност (ЕХ= 0,2680-12,284 / 6,24) дор1внюватиме 0,517. Таким чином, можна розрахувати коефщент еластичност р1вня споживання й шших молочних продукпв харчування населення Льв1всько! област з р1зними доходами.
Еластичшсть попиту за доходами - це вщносна змша витрат на продукти харчування як реакщя на вщносну змшу доходу споживача. Отже, еластичшсть може змшюватися за р1зних р1вшв доходу, тому коефщент еластичност зазвичай вим1рюеться у вщношенш невелико! змши доходу.
КГ
О Н-1-1-1-1-1-1-1
О 10 20 30 40 50 60 70
Групп за середнъоршнлмп доходами, тле. грн
Рис. Залежшсть споживання масла у домогосподарствах Львiвсько'i областi
вiд середньодушових доходiв
Наведеш в табл. 2 дат свщчать, що коефщент еластичностi мае тен-денцiю до зменшення, оскiльки iз зростанням доходу споживачi орiентують-ся на споживання яюстших, а вщповщно, i дорожчих продукпв. Розрахова-ний коефщент еластичностi на масло мае значення менше одиницi, тому рь вень споживання цього продукту харчування, залежно вiд доходу, е слабо еластичним. Отже, рiвень споживання зростае повшьшше, нiж рiвень доходiв (а за доходiв понад 2400 грн/мю. помiтно зменшуеться).
У групi населення iз середньодушовими мiсячними доходами понад 2400 грн спостер^аеться негативне значення коефщента еластичностi за маслом, що шдтверджуе висновок про те, що рiвень споживання цього продукту за подальшого збiльшення доходiв зменшуватиметься.
Виходячи iз проведених розрахункiв еластичност попиту за середньо-душовим доходом населення, проведено розрахунки рiвня споживання масла у розрахунку на одного жителя Львiвськоl област^ який становитиме в се-редньому по област 6,4 кг (табл. 2).
Табл. 2. Розподт населення Львiвсько'i областi за прогнозованим рiвнем
споживання основних продуктiв харчування стьськогосподарського _виробництва, 2009 р._
Групи за середньодушовими доходами за мшяць, грн Всього су-купних ре-сурс1в, тис. грн/за рш Масло за рш у розрахунку на одного жителя, кг Похвдна Коефщ1ент еластич-ност1
фактично спожито розрахунковий р1вень споживання
500 4,999 4,08 4,2 0,3365 0,404
600 6,640 4,01 4,7 0,3211 0,454
700 7,875 4,97 5,1 0,3095 0,479
800 9,082 5,06 5,5 0,2081 0,496
900 10,138 6,02 5,8 0,2882 0,507
1000 11,330 7,50 6,1 0,2770 0,514
1200 13,203 6,88 6,6 0,2594 0,519
1400 15,456 7,10 7,2 0,2382 0,514
1600 17,946 8,57 7,7 0,2148 0,499
1800 20,262 6,51 8,2 0,1930 0,477
2000 22,844 9,69 8,7 0,1688 0,445
2200 24,876 7,91 9,0 0,1497 0,414
2400 28,161 9,80 9,4 0,1188 0,355
Понад 2400 58,660 8,78 8,7 -0,1679 -1,134
Льв1вська обл. 12,284 6,24 6,4 0,2680 0,517
Отже, цей показник можливо також використовувати для дiагностики стану та прогнозування розвитку галузь Пщвищення додаткового значення коефщента еластичностi в динамiцi приблизно однаковими темпами свщ-чить про стабшьшсть галузi, вiдсутнiсть приросту - про ïï застiй i, врештi, вщ'емне значення коефщента характеризуе скорочення виробництва.
Висиовки. Отже, еластичшсть попиту за щною та доходами е шстру-ментом аналiзу залежностi попиту на товар вщ окремих чинникiв. Оскшьки у цьому випадку використовуються статистичш данi, то iснуе певна ймовiр-нiсть того, що на розрахований показник мають вплив не враховаш фактори. Незважаючи на те, коли товаровиробникам необхщно не точне значення по-казника, а наближена ощнка впливу цiн i доходiв споживачiв на формування попиту, використання подiбного iнструментарiю е прийнятним.
На еташ розробки стратегiï подальшого розвитку, коли необхщно встановити ступiнь чутливостi попиту на товар вщ змiни цш на iншi товари (особливо, коли дослщжуваний товар мае явно виражеш субститути), то до-цiльно розраховувати перехресну еластичшсть. У разi необхщност проведен-ня поглибленого аналiзу через виявлення ефекту замщення товарiв- замшни-кiв iнструментом дослiдження, потрiбно взяти показник перехресноï еластич-ностi замщення.
Лггература
1. Васильчак С.В. Формування та розвиток регионального ринку молока i молочних продукпв / С.В Васильчак : монограф1я. - Льв1в : НВФ мУкраïнськi технологи", 2005. - 240 с.
2. Михайлеико В. Анашз ринку молока i молочних продукпв Украши / В. Михайленко // Агентство промислових новин. - К., 2009. - Вип. 09. - 45 с.
3. Пастернак Н. Як галицьке масло у Свропу возили.... / Н. Пастернак // Молочна про-мисловють. - 2008. - № 4 (47). - С. 41-43.
4. Статистичиий щорiчник Украши за 2009. - Л^в, 2009. - 553 с.
Васильчак С.В., Петриняк У.Я. Характеристика среды маркетинговой деятельности молокоперерабатывающих предприятий Львовщины
Исследована среда маркетинговой деятельности молокоперерабатывающих предприятий, в частности обращено внимание на региональные особенности. Проведена классификация молокоперерабатывающих предприятий Львовской области по видам молочной продукции. Изображено как влияет размер доходов населения на спрос и потребление молокопродукции на примере масла.
Ключевые слова: среда, маркетинговая деятельность, молокоперерабатыва-ющие предприятия, спрос, предложение.
Vasil'chak S.V., Petryniak U.Ya. Description of marketing activity of milk production enterprises of Lviv Region
The environment of marketing activity of milk production enterprises is described, in particular appeal attention on regional features. Classification of milk production enterprises in Lviv Region is conducted after the types of suckling products. It is rotined as a volume of gross incomes of population influences on demand and consumption of milk products on the example of butter.
Keywords: environment, marketing activity, milk produced enterprises, demand, suggestion. _
УДК 330.322 Доц. 1.Н. Карпунь, канд. екон. наук -
Львiвський Д1НТУ M. В'ячеслава Чорновола
ОСНОВН1 МЕТОДИ ОЦ1НЮВАННЯ ДОЦ1ЛЬНОСТ1 ШВЕСТИЦШ
Сьогодш вже очевидно, що проблему залучення швестицш в економ1ку Укра-1ни потрiбно розглядати в контекст особливостей трансформацшних процеав, як вщбуваються в кршш. Таке дослщження допоможе проаналiзувати недодши та переваги, наслщки й перспективи, мотиващю застосування державою liei' чи iншоï швес-тицiйноï модел1, i визначити методи оцiнювання дощльносп iнвестицiй. Ключовi слова: iнвестування, методи оцшки доцiльностi iнвестицiй.
Постановка проблеми. У свгговш практищ з погляду iнвестицiйноï привабливосл, для ïx оцшки, найчастше використовують безл1ч метод1в, де основш з них можна подшити на три групи:
1) статистичт методи, як базуються на бухгалтерському обл1ку i виникли з його тдходу до фiнансовоï' оцшки проекив;
2) дииам1чи1 методи, яш базуються на принципах екоиом1чио1 теори i зас-тосуваит коицепци дисконтування.
3) ризик-методи, як базуються иа врахуваит ризику швестуваиия.
У наукових розробленнях статичш та динамiчнi методи грунтуються на обгрунтуваннi й оцiнюваннi доцшьносп капiталовкладень без прийняття до уваги ризику. Тодi як ризик-методи базуються на оцшщ з додатковим ко-ригуванням ризикiв iнвестицiйноï дiяльностi.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Свгговий досвiд сформу-вав певну систему знань про основш методи оцшювання доцшьносп швести-цiй, якi масштабно висвгглено у працях науковцiв економiчноï теорiï: Л. Абалкiна, О. Амош^ Ш. Бланкарт, G. Бойка, Ф. Бутинця, В. Василенка, А. Гальчинського, В. Гейця, Г. Гольдштейна, П. Завалша, О. Кузьмiна, В. Ко-вальова, I. Лукiнова, В. Марцина, С. Мних, Г. Мамутова, Г. Нам, В. Опарша, А. Поручника, С. Покропивного, А. Поддерьогша, В. Савчука, О. Терещенка, Л. Федулово", В. Федоренко, Г.О. Швиденко, А. Чухна, Ю. Яковлевата ш., а також М. Брауна, Е. Дешсона, П. Друкера, Д. Ейкерлофу, Р. Лукаса, М. Портера, Б. Санто, М. Спенсу, Д. Стшлща, Й. Шумпетера та ш.
Виклад основного матерiалу. Розкриваючи змют статичних методiв оцшювання доцшьносп iнвестицiй зауважимо, що застосування ïx характеризуемся простотою розрахунку, хоча (як недолж) не враховуються змiни вар-тост грошей у часовому вимiрi. Однак у практищ цей недолiк долаеться зав-
