CC BY
8
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 1, 2020
УДК 340.115.4 Ольга Колич
Навчально-науковий шститут права, психологи та шновацшно! освгги Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка"
канд. юрид. наук, доцент кафедри теори, ютори та фшософи права
kolycholha@i.ua
Юрiй Сесюк
адвокат АО "Чаша правосуддя" e-mail: LfD8@ukr.net
ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ЮРИДИЧНОГО КОНФЛ1КТУ: СОЦ1ОЛОГ1ЧНО-ПРАВОВИЙ АНАЛ1З
http://doi.org/10.23939/law2020.25.054
© Колич О., Сесюк Ю., 2020
Проаналiзовано пщходи до розумiння юридичного конфлжту в iсторичнiй ретро-спективi та у сучасних наукових дослщженнях. Розглянуто правовий конфлiкт як явище, об'ективно притаманне для кожного сусшльства. Визначено особливостi соцiального та правового конфлжту. Розкрито вiдмiнностi мiж категорiями "супереч-шсть" та "конфлжт". З'ясовано ознаки сощального конфлiкту та юридичного конфлж-ту. Охарактеризовано стадн правового конфлжту: передконфлiктну стадiю; стадiю ви-никнення правових в1дносин; стадiю розвитку конфлжту; стадiю розв'язання конфлж-ту, шсляконфлжтну стадiю.
Ключовi слова: сощальний конфлiкт, юридичний конфлiкт, ознаки конфлжту, стадн розвитку конфлiкту.
Постановка проблеми. Реалп життя людини як сощального феномену передбачають наяв-нiсть безлiчi суспiльних взаeмодiй, у якi включений шдивщ. Протягом життя людина намагасться самовизначитись i самоутвердитись, перебуваючи при цьому у центрi суспiльних процешв. Такi процеси пронизанi протирiччями та суперечностями, досить часто суб'екти суспшьних вiдносин протидiють один одному в процес досягнення сво1х антагонiстичних щлей. Загалом особа е учасником конфлшив усiх рiвнiв. Проте, як складова конфлшту, людина не е сталою одиницею, оскiльки кожна особа е шдивщуальнютю, яка у проблемних ситуащях поводить себе унiкально та своерщно. Отже, потребуе подальшого вивчення сощальний аспект правових конфлдапв, дослiдження 1хньо! сощально! природи та структури, причин та умов виникнення, способiв попередження та розв'язання конфлш^в.
Мета статт - здiйснити соцiологiчно-правовий аналiз поняття та ознак юридичного конф-лшту як явища, яке акумулюе у собi проблеми соцiального та правового характеру.
Аналiз дослщження проблеми. Над дослщженням правового конфлшту працювала значна кшьюсть науковцiв, серед яких С. Бобровник, О. Джужа, В. Жеребш, I. Настасяк, В. Кудрявцев, Ю. Пiсна, Ю. Тихомиров та шшь Проте постiйна динамiка суспiльних вщносин зумовлюе потребу подальшого соцiологiчно-правового вивчення проблематики юридичного конфлшту.
Виклад основного матерiалу. Протирiччя, якi виникають у процес життедiяльностi, спiлкування, взаемоди шдивдав, присутнi у всiх сферах суспшьного життя. Тому дослiдженням категори "конфлшт" займаються психологи, педагоги, соцiологи, фшософи, юристи тощо. Мають мiсце конфлшти i у правовiй сферi. Аби зрозумгги сутнiсть та природу юридичних конфлiктiв, !хш причини, способи запобтання та конструктивного вирiшення, потрiбно комплексно розглянути сутнють соцiального конфлiкту.
Проблематика конфлшту хвилювала мислителiв та науковщв з давнiх часiв. У Давньому Кита! розглядали конфлшт як джерело розвитку суспшьства та природи. Античш мислителi цiкавилися природою суперечностей та протилежностей. Сучасш конфлiктологiчнi теори розроб-ленi у Х1Х-ХХ столiттi. А. Смгг вважав конфлiкт рушiйною силою розвитку суспшьства. Р. Дарен-дорф розробив теорда так звано! "конфлштно! моделi суспiльства", вiдповiдно до яко! кожне суспiльство перебувае у постшному станi змiн, вiдтак завжди шсують певнi елементи незгоди, що неминуче призводять до конфлiктiв; елементи суспшьства сприяють його штеграци та змш; у кожному суспiльствi iснуе насильство одних члешв суспiльства або 1х груп над iншими, якi, своею чергою, боротимуться проти свого пригноблення. Р. Дарендорф дослщив причини конфлш^в й етапи !х розвитку, в основу чого поклав конфлшт штерешв. Мислитель вiдштовхувався вiд того, що сощальна нерiвнiсть та породженi нею суперечносп створюють соцiальну напругу та конфлштш ситуацп. 1нтереси суб'ектiв безпосередньо впливають на формування конфлшту, тому, щоб зрозумiти його природу, потрiбно передусiм зрозумiти природу iнтересу i способи усвiдомлення суб'ектом конфлiкту [4, с. 140].
Марксисти вважали джерелом конфлшту сощальну нерiвнiсть, i вважали його причиною класово! боротьби. М. Вебер, Г. Гумплович, Г. Зiммель розглядали конфлшт як неминуче явище у суспiльствi та стимулятор сощального розвитку. Конфлiкт як норма сощальних вiдносин розгля-дався в роботах Л. Козера, К. Боулдинга, Дж. Бернарда та ш. 1хня головна щея полягала в тому, що кардинальш проблеми суспiльного порядку i забезпечення сталостi сощально! системи не виключа-ють, а навпаки, допускають визнання соцiальних позитивних наслiдкiв. Так, до позитивних наслiдкiв Л. Козер зараховуе: розрядку напруження мiж антагонютами i вiдновлення !хшх взаемовiдносин; стимулювання i збудження соцiальних змiн; створення i конструювання соцiального об'еднання i т. iн. [3, с. 100]. Л. Козер тд соцiальним конфлштом розумiв змагання за цiнностi та претендування на певний статус, ресурси, владу. Розробив теорда позитивно-функщонального конфлшту.
К. Боулдинг розробив загальну теорда конфлшту та вважав можливим, i навiть необхiдним, регулювання соцiальних конфлш^в.
Бiологiчнi тенденци характернi для конфлштолопчних теорiй П. Лiлiенфельда, О Конта, Г. Спенсера, А. Шефле, яю вбачали джерело конфлiктiв у боротьбi за iснування. У. Беджгот та Л. Гумплович дослщжували особливостi мiжвидово! боротьби, природного вiдбору та боротьби за юнування як фактори розвитку суспшьства та першопричини конфлiктiв. Г. Лебон, У. Мак-Дугол, З. Фройд розробили психолопчш теори конфлiкту.
В юторп фшософсько! думки мислителi не завжди однозначно висловлювалися щодо ролi та значення конфлiкту для кожно! окремо! особи та для суспшьства загалом. Щцкреслюючи деструктивну роль конфлшту, слiд зазначити, що будь-якi протирiччя, зiткнення рiзних iнтересiв та цшей, прагнень та реалiй порушують стабшьшсть та гармонiю системи (i окремо! особи, i суспiльства), ведуть до дестабшзаци, хаосу. З iншого боку, зггкнення позицiй можна розглядати як конструктивш зрушення, що е запорукою розвитку людини та суспшьства [6, с. 166].
Сучасш сощолопчш теорп конфлiкту iнтерпретують його як форму сощально! взаемоди. Як зазначае С. Бобровник, сощальнють права, його нацшешсть на забезпечення комушкативно! взаемоди суб'ектiв i е основними причинами конфлштносп правово! сфери [1, с. 26].
Для сощального простору конфлшт е об'ективно притаманним явищем. 1нтереси учасникiв суспiльних вiдносин е доволi рiзновекторними, що стае основою прояву конфлшив у всiх сферах життя суспшьства. Майже кожен соцiальний конфлшт можна вважати правовим, оскшь-ки превалююча бшьшють суспiльних вiдносин обумовлена впливом права. Питання щодо визначення юридичного конфлшту слiд звести до наявност у ньому критерiю, який би в^^зняв його вiд у^е! сукупностi протирiч у соцiумi. Такою ознакою е особливий правовий характер конфлшту, опосередкування протирiччя феноменами правово! сфери. Тобто, якщо пiд конфлш-том розумiють зiткнення, протиборство сторш, яке спричинено протилежними потребами, щнностями, iнтересами, то у правовому конфлшт таке зiткнення пов'язано iз правовим нормами та правовими вщносинами, !хшми юридично значущими станами або дiями.
О. Джужа пiд соцiальним конфлштом розумiе найрiзноманiтнiшi форми протиди суб'екпв суспiльних вiдносин стосовно перерозподiлу або збереження системи споживання життево важливих ресуршв. Пiд ресурсами розумiють матерiальнi та духовнi цiнностi, зокрема й самi форми вiдносин i систему сощальних позицiй тощо [7]. Якщо хоча б один iз суб'екпв взаемоди обирае такi форми протиди, якi врегульованi чинним законодавством, а результатом взаемоди е певнi юридичш наслiдки, такий конфлiкт набувае ознак правового.
Правовий конфлшт е найцившзовашшою формою вирiшення соцiальних протирiч, оскшьки для нього встановлена чiтка та лопчно аргументована процедура. Вирiшення правового конфлшту санкцiоноване та формалiзоване внутршшм законодавством або мiжнародним правом.
У сучаснш юридичнiй лiтературi вiдсутня едина дефшщя поняття "юридичний конфлшт". Ю. Тихомиров видiляе вузьке та широке розумiння цього поняття. У вузькому розумшш юридичний конфлiкт - це об'ективно iснуючi протирiччя мiж двома або кiлькома правовими нормами, що належать до единого предмета правового регулювання [8, с. 230-234]. Автор, по суп, ототожнюе вузьке розумшня юридичного конфлшту iз поняттям правово! колiзi!. У широкому розумшш Ю. Тихомиров пiд юридичним конфлштом визначае протирiччя мiж чинними правовими нормами, актами та наявними шстанщями [8, с. 230-234]. Отже, науковець акцентуе на колiзi! у юридичних конфлштах. На нашу думку, такий пщхщ е неповним, оскшьки не враховуе сощальних факторiв, як неминуче присутнi у конфлiктах, а обмеження розумшня юридичних конфлш^в суто протирiччями мiж правовими нормами, актами та шстанщями суттево звужують коло правових конфлшив. Стосовно цього Г. Клiмова зазначае, що юридичний конфлшт - це суперечнiсть не мiж правовими нормами, актами та шститутами, а мiж людьми у зв'язку iз застосуванням, порушенням чи тлума-ченням правових норм. Конфлiкт вщбуваеться не мiж текстами актiв, а мiж людьми; або ж конфлшт може бути породжений суперечностями мiж нормою права i правозастосовною практикою [3, с. 103].
В. Кудрявцев шд юридичним конфлштом розумiе будь-який конфлшт, у якому спiр так чи шакше пов'язаний iз правовими вщносинами сторш (!хшми юридично значущими дiями або станами) i, як наслщок, суб'екти, або мотивацiя !х поведiнки, або об'ект конфлiкту мають правовi ознаки, а сам конфлшт тягне юридичнi наслiдки [5, с. 100-115].
В. Жеребш визначае правовий конфлшт як протистояння його учасниюв, що переходить у протилежнi дп та вчинки [2, с. 55-56].
Як зазначае Г. Клiмова, найчаспше конфлiкт розглядаеться через суперечнiсть як найбшьш загальне поняття, i насамперед через сощальну суперечнiсть. Разом з тим, суперечнють i конфлiкт -далеко не одне й те саме. Не будь-яка суперечнють штерешв i цшей приводить до конфлшту мiж суб'ектами. Не завжди розвиток суперечносп перетворюеться в конфлiкт. Для виникнення конфлш-ту необхiдно, щоб iндивiди, якi конкурують за що-небудь, або !хнi соцiальнi групи, по-перше, усвiдомили протилежнiсть сво!х iнтересiв i цiлей; по-друге, почали активно протидiяти супернику.
Тшьки та суперечшсть, що реалiзуеться в активнiй протиди один одному двох чи бшьше особис-тостей, груп, партiй, кра!н i тому подiбне, стае першоосновою i джерелом соцiального конфлiкту [3, с. 101]. Отож хоча наявнють суперечностей може стати причиною конфлшту, щ категори не тотожнi. Об'ективне юнування суперечностей ще не передбачае наявносп конфлштно! ситуаци. У випадку суперечност суб'екти можуть И взагалi не усвщомлювати, тодi як у конфлшт суб'ект не тiльки розумiе суперечшсть, але i чинить певнi ди для вiдстоювання сво!х iнтересiв, якi викликають протидiю опонента. Усвiдомлений конфлшт отримуе матерiальну форму у виглядi конкретних дiй суб'ектiв сощально! взаемоди.
Соцiальний конфлiкт виникае у випадку крайнього загострення соцiальних суперечностей, i характеризуеться зiткненням сторiн, якими можуть бути шдивщи, соцiальнi групи, наци, держава, сощальш iнститути тощо. Сторони сощального конфлiкту переслiдують рiзнi штереси та цiлi, тенденцп розвитку. Такий конфлiкт виникае у зв'язку iз наявнiстю сощально! проблеми, яка потре-буе вирiшення. Юридичний конфлiкт - це рiзновид соцiального конфлiкту, для якого завжди необ-хiднi двi сторони, якi, стикаючись, взаемодiють. У разi тако! взаемодп дп сторш спрямованi на досягнення взаемовиключних цшей i зiштовхуються [3, с. 102].
Сощальний конфлiкт можна охарактеризувати так: 1) наявнють конфлiкту порушуе штереси суб'екпв; 2) у конфлiктi завжди беруть участь двi i бшьше сторони, одна з яких, зазвичай, займае домшантну позищю; 3) сощальне протирiччя е передумовою виникнення конфлшив; 4) конфлiкт може мати позитивш або негативнi наслiдки для суспшьства (бути деструктивним або конструк-тивним); 5) конфлшт характеризуеться наявнiстю суб'ективно! та об'ективно! сторони. Об'ектив-ною стороною конфлшту е соцiальне протирiччя, а суб'ективною - поведiнка суб'екпв; 6) фоно-вими характеристиками конфлштно! взаемодп е наявнiсть негативних емоцш та почуттiв суб'ектiв конфiлкту стосовно один одного.
Правовий конфлшт характеризуеться певними ознаками, яю вiдмежовують його вщ iнших видiв конфлiктiв, а саме:
- правовий конфлшт виявляеться в юридичш сферi;
- вш тягне певнi правовi наслiдки для учасниюв суспiльних вiдносин;
- заснований на протирiччi, яке не подолане;
- це вища фаза розвитку протирiччя;
- передбачае двостороннш взаемозв'язок мiж суб'ектами;
- спричиняе порушення чи перешкоди у реалiзацil суб'ективного штересу;
- мае деструктивний характер для правово! сфери;
- може стати причиною кризи для суспшьних вщносин;
- певною мiрою е позитивним, оскшьки пiдштовхуе суспiльнi вщносини до розвитку [1, с. 30].
Доцшьно видiлити п'ять стадiй розвитку конфлшту: передконфлiктна стадiя; стадiя виникнення правових вщносин; стадiя розвитку конфлшту; стадiя розв'язання конфлiкту, шсляконфлшт-на стадiя. Слiд зауважити, що зазначена динамша конфлiкту не е ушверсальною для кожного iз них. Зокрема, правовщносини мiж сторонами конфлшту могли мати мiсце ще до виникнення конфлшт-но! ситуацil. У складних конфлштах можливе багаторазове повторення тих чи шших стадiй.
На передконфлштнш стадil виникае сама конфлштна ситуацiя, яка провокуеться одним чи кшькома учасниками. За умови усвщомлення об'ективно! суперечливо! ситуацi! (об'ективний фактор) суб'ектом конфлшту (суб'ективний фактор), i вчинення суб'ектом конкретних дiй, спрямованих на вщстоювання сво!х iнтересiв, суперечшсть переростае у конфлшт. На цш стадi! вiдбуваеться усвiдомлення причин конфлшту суб'ектом; особа прагне вiдстояти сво! iнтереси у проблемнiй ситуацi!, i вдаеться до конкретних дiй. На цьому етат можливi два варiанти розвитку подiй: вирiшення проблеми безконфлштним способом, тобто iнформування опонента, переконання, роз'яснення, тощо, або ж подальший розвиток конфлштно! ситуацi!.
Наступна стадш - виникнення правових вщносин. Конфлшт стае очевидним для ушх учас-никiв, а конфронтацiя вiдкритою та вщомою для третiх осiб. Протистояння набувае юридичного оформлення (наприклад, подано позов).
На стадп розвитку конфлшту справу розглядае юридична iнстанцiя. Як правило, це найбшьш тривала стадш, яка пов'язана i3 попереднiм розслщуванням, пред'явленням обвинувачення, процесуальним розглядом справи тощо. На цiй стадп можливе примирення сторш та пошук компромюу, або ж подальша ескалацiя. Ескалащя конфлiкту веде до його загострення та масштабу, мобшзуеться потенцiал сторш, який спрямовуеться на перемогу. У такому випадку сторони нама-гаються створити негативний образ опонента, демонструють силу, можливе застосування насилля ^зичного, полггичного, економiчного, морального, психологiчного тощо). Конфлшт поглиблю-еться та розширюеться.
Фiнальна стадiя - розв'язання конфлшту, на якiй вщбуваеться пiдготовка та видання правового (правозастосовчого) акта, яким конфлшт завершуеться. Проте наявнiсть такого акта i поступове згасання протистояння далеко не завжди означае припинення конфлiкту. Досить часто тсля ще! стади настае шсляконфлштна стадiя.
Пiсляконфлiктна стадiя спрямована на лшвщащю усiх напружень мiж сторонами, норма-лiзацiю вiдносин мiж ними. На цiй стадп можливi декiлька варiантiв розвитку подп. Перший iз них - сторони усвщомлюють можливiсть подальшого розвитку конструктивних вщносин. Друга -часткова нормалiзацiя вщносин, коли учасники конфлiкту переосмислюють свою роль та роль опонента у протистоянш та його результати. Негативш наслщки конфлiкту (i матерiальнi, i моральнi) досить часто перешкоджають повнш нормалiзацil вiдносин мiж сторонами. Можливий i третiй варiант - так званий шсляконфлштний синдром, який пов'язаний iз неспритливим збiгом обставин i перешкоджае вiдновленню нормальних та стабшьних вiдносин мiж сторонами.
Загалом, розв'язання правового конфлшту не завжди означае закшчення протистояння та не дае гарантш вiд рецедивiв протистояння. Якщо проблема iз джерелом конфлiкту не виршена, вiн може виникнути знову.
Висновки. 1нтерес до проблематики конфлшту простежуеться з давшх часiв. Сучаснi конфлiктологiчнi теори трактують конфлiкт як форму сощально! взаемоди. Конфлiкт е об'ективно притаманним явищем для суспiльства. З огляду на с^мке щораз бiльше розширення сфери правового регулювання, практично кожен сощальний конфлiкт потенцiйно може стати правовим.
Правовий конфлшт е найбiльш цившзованим способом розв'язання протирiч. Для нього характерна чггко визначена процедура та послщовнють. У науковiй лiтературi юнуе множиннiсть пiдходiв до розумiння правового конфлшту. Проте бiльшiсть науковцiв сходяться на думщ, що в основi правового конфлiкту лежить суперечнiсть, протистояння, яке набувае юридичного виразу.
Для правового конфлшту характерними е певш ознаки, яю вiдрiзняють його вщ iнших видiв конфлiктiв, а саме: вш виявляеться у юридичнiй сферi та тягне юридичнi наслiдки; це вища фаза розвитку протирiччя, яке не подолане; передбачае двостороннш зв'язок мiж суб'ектами; спричиняе порушення чи перешкоди у реалiзацil суб'ективного штересу; мае деструктивний характер i може стати кризою для суспшьних вщносин; до певно! мiри е позитивним, оскшьки виступае рушiем розвитку суспшьних вщносин.
Можна видшити п'ять стадш розвитку конфлiкту: передконфлiктна стадiя; стадш виникнення правових вiдносин; стадiя розвитку конфлшту; стадiя розв'язання конфлiкту, шсляконфлштна стадiя. Проходження правового конфлiкту ушх зазначених стадiй не унеможливлюе повторного його виникнення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бобровник С. Правовий конфлжт: поняття, ознаки, природа та р1зновиди // В1сник Академп правових наук Украши. 2011. № 1 (64). С. 26-33. 2. Жеребин В.С. Правовая конфликтология : учеб. пособ. Владимир, 1998. Ч. 1. 198 с. 3. Кл1мова Г. Юридичний конфлжт: причини i сутшсть // В1сник Академп
правових наук. 2002. № 1(28). С. 99-105. 4. Настасяк I. Ю. Соцюлопя права : навчальний поабник. Львiв,. 2008. 196 с. 5. Основи конфликтологии: учеб. пособ. / А. В. Дмитриев, Ю. Г. Запрудский, В. П. Казимирчук, В. Н. Кудрявцев; под. ред. В. Н. Кудрявцева. М., 1997. 200 с. 6. Пюна Ю. Фiлософiя конфлжту в процеа сощально! роботи // Актуальнi проблеми фшософп та соцюлогп. 2015. № 5. С. 166-168. 7. Соцюлопя права: навч поаб. О. М. Джужа, I. Г. Кириченко, В. С. Ковальський, С. М. Корецький та ш.; за заг. ред. О. М. Джужи. К.: Юршком 1нтер, 2004. 288 с. URL: http://gendocs.ru/ 8. Тихомиров Ю. А. Коллизионное право: учеб. и науч.-практ. пособ. М., 2003. 394 с.
REFERENCES
1. Bobrovnyk S. Pravovyy konflikt: ponyattya, oznaky, pryroda ta riznovydy [Legal Conflict: Concepts, Signs, Nature and Variations] // Visnyk Akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny. 2011. No. 1 (64). P. 26-33.
2. Zherebyn V. S. Pravovaya konfliktologiya [Legal Conflictology]: uchebnoye posobiye. Vladimir, 1998. P. 1. 198 p.
3. Klimova G. Yurydychnyy konflikt: prychyny i sutnist [Legal Conflict: Causes and Essence] / Visnyk Akademiyi pravovykh nauk. 2002. No. 1(28). P. 99-105. 4. Nastasyak I.Yu. Sotsiolohiyaprava [Sociology of Law]: Navchalnyy posibnyk. Lviv, 2008. 196 p. 5. Osnovy konflyktolohyy [Fundamentals of Conflictology]: ucheb.posobiye. A. V. Dmitriyev, Yu. G. Zaprudskiy, V. P. Kazimirchuk, V. N. Kudryavtsev; pod.red. V. N. Kudryavtseva. M. 1997. 200 p. 6. Pisna Y.U. Filosofiya konfliktu v protsesi sotsialnoyi roboty [The philosophy of conflict in the process of social work] // Aktualni problemy filosofiyi ta sotsiolohiyi. 2015. No. 5. P. 166-168. 7. Sotsiolohiya prava [Sociology of Law]:Navch posib. O. M. Dzhuzha, I. H. Kyrychenko, V. S. Kovalskyy, S. M. Koretskyy ta in.; Za zah. red. O. M. Dzhuzhy. K.: Yurinkom Inter, 2004. 288 p. URL: http://gendocs.ru/ 8. Tikhomirov YU.A Kollizionnoye pravo [Conflict of laws]: ucheb. i nauch.-prakt. posobiye. M., 2003. 394 p.
Дата надходження: 03.02.2020р.
Ольга Колич, Юрий Сесюк
ПОНЯТИЯ И ПРИЗНАКИ ЮРИДИЧЕСКОГО КОНФЛИКТА: СОЦИОЛОГИЧЕСКО-ПРАВОВОЙ АНАЛИЗ
Проанализированы подходы к пониманию юридического конфликта в исторической ретроспективе и в современных научных исследованиях. Рассмотрено правовой конфликт как явление, объективно присущее для каждого общества.Определены особенности социального и правового конфликта.Раскрыто различия между категориями "противоречие" и "конфликт". Выяснено признаки социального конфликта и юридического конфликта. Охарактеризованы стадии правового конфликта: передконфликтную стадию; стадию возникновения правовых отношений; стадию развития конфликта; стадию разрешения конфликта; послеконфликтную стадию.
Ключевые слова: социальный конфликт, юридический конфликт, признаки конфликта, стадии развития конфликта.
Olha Kolych
Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University Candidate of Jurispondence, Associate Professor of the Department of Theory, History and Philosophy of Law kolycholha@i.ua
O. Konm, W. CecmK
Yuri Sesiuk
Lawyer, lawyer association "Bowl of Justice"
Lf08@ukr.net
CONCEPTS AND SIGNS OF LEGAL CONFLICT: SOCIOLOGICAL AND LEGAL ANALYSIS
Approaches to understanding a legal conflict in historical retrospect and in modern scientific researches are analyzed. The legal conflict is considered as a phenomenon that is objectively inherent in every society. The features of the social and legal conflict are identified. The differences between the categories "contradiction" and "conflict" are explained. The signs of the social conflict and the legal conflict have been identified. The stages of the legal conflict are characterized: the pre-conflict stage; the stage of legal relations; the stage of the conflict development; the conflict resolution stage, the post-conflict stage.
Key words: social conflict, legal conflict, signs of conflict, stages of conflict development
