CC BY
97
УДК 342.237.172
О. А. Марушш
Навчально-науковий шститут права та тоихологи Национального унiвeрcитeту "Львiвcька полгтехтка", аcпiр. кафедри адмiнicтративнoгo та iнфoрмацiйнoгo права
ПОНЯТТЯ ЗАКОННОСТ1 ТА ДИСЦИПЛ1НИ В Д1ЯЛЬНОСТ1 ОРГАН1В ВИКОНАВЧО1 ВЛАДИ
© Марушш О. А., 2016
Розкрито 3MicT i cyTHicTb законност! та дисциплши в д1яльност1 оргашв виконавчо! влади, що зумовлено потребою побудови правовой' держави, яка вимагае постшного вдосконалення д1яльност1 всього апарату i, насамперед, оргашв виконавчо! влади, оскльки альфою i омегою 1хньо'1 д1яльност1 повинен бути високий р1вень дотримання законност! та дисциплши.
Ключов1 слова: законшсть, дисциплша, органи виконавчо'' влади, етичний кодекс, запобiгання корупци.
А. А. Маруший
ПОНЯТИЕ ЗАКОННОСТИ И ДИСЦИПЛИНЫ В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОРГАНОВ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ ВЛАСТИ
Статья посвящена раскрытию содержания и сущности законности и дисциплины в деятельности органов исполнительной власти, что обусловлено необходимостью построения правового государства, требует постоянного совершенствования деятельности всего аппарата и, прежде всего, органов исполнительной власти, поскольку альфой и омегой их деятельности должен быть высокий уровень соблюдения законности и дисциплины.
Ключевые слова: законность, дисциплина, органы исполнительной власти, этический кодекс, предотвращение коррупции.
O. A. Marushiy
CONCEPT LAW AND DISCIPLINE IN THE EXECUTIVE AUTHORITIES
The authors elucidate the meaning and essence of the law and discipline of the executive authorities, due to the need for the rule of law, which requires constant improvement of the entire system and, above all, the executive authorities, as the alpha and omega of their activities should be a high level of compliance with the law and discipline.
Key words: legality, discipline, executive bodies, codes of conduct to prevent corruption.
Постановка проблеми. Становлення i розвиток демoкратичнoi' держави немoжливi без укршлення та удожоналення правoвoi остови вcix cфер державного та громад^кого життя. Саме тому остантми роками закoнoдавчi та викoнавчi органи державнoi влади Украши здшстювали активний правотворчий проце^ результати якого передбачали докоршне полшшення правового регулювання ушх cфер життeдiяльнocтi cуcпiльcтва.
У Конституци Украши зазначено, що органи державнoi влади, органи мкцевого cамo-врядування, пocадoвi ocoби, громадяни та ix об'еднання зoбoв'язанi дoтримуватиcь Конституци Украши та закотв.
Oтже, зaкoннicть пеpедбaчae cyвopе й oбoв'язкoве дoтpимaння зaкoнiв i пiдзaкoнниx нopмaтивниx aктiв yciмa cyб'eктaми пpaвa - деpжaвними opгaнaми, гpoмaдcькими opгaнiзaцiями, пocaдoвими ocoбaми тa гpoмaдянaми, вoнa пoшиpюeтьcя нa вci cфеpи cycпiльнoгo життя.
Aнaлiз дocлiджeння проблеми. Piзнoмaнiтнi arae^ra, щo cтocyютьcя poзкpиття змicтy тa cyri зaкoннocтi тa диcциплiни, m якиx ocнoвaнa дiяльнicть opгaнiв викoнaвчoï влaди, дocлiджyвaли y cвoïx ^au^x тaкi вчeнi, як В. Б. Aвep'янoв, O. M. Бaндypкa, Ю. П. Битяк, В. T. Б^у^ В. В. Бoгyцький, I. Л. Бopoдiн, H. П. Бopтник, I. П. Гoлocнiчeнкo, P. A. ^люжний, В. K. Koлпaкoв, A. T. ^мзюк, П. П. Mиxaйлeнкo, O. M. Myзичyк, В. Л. Opтинcький, O. I. Ocтaпeнкo, В. П. Петтов, С. В. Пeткoв,
0. П. Pябчeнкo, M. Ф. Ceлiвoн, O. В. Cepьoгiн, M. П. Сфельбицький, Л. M. Cтpeльбицькa,
1. K. Typкeвич, O. Ф. Фpицький, В. O. Шaмpaй, O. M. Якyбa, X. П. Яpмaкi, C. M. Яpoвий тa iн.
Meтoю cтaттi е дocлiджeння cyтнocтi тa змicтy пoнять «зaкoннicть» тa «диcциплiнa», якi е бaзoвими в дiяльнocтi opгaнiв викoнaвчoï влaди, щo cьoгoднi, в cклaдниx yмoвax фyнкцioнyвaння дepжaви тa тpaнcфopмaцiйниx пpoцeciв cycпiльcтвa, е нaдзвичaйнo вaжливим i в тeopeтичнoмy, i пpaктичнoмy acпeктax.
Виклад основного мaтepiaлy. Пpoблeмy зaбeзпeчeння зaкoннocтi тa диcциплiни в дiяльнocтi opгaнiв викoнaвчoï влaди нeoбxiднo poзглядaти, нa ташу думку, y cпiввiднoшeннi з шшими пpoблeмaми шиpшoгo плaнy, a caмe: iз зaxиcтoм пpaв i cвoбoд гpoмaдян тa змiцнeнням yкpaïнcькoï дepжaвнocтi.
Пepeдyciм тpeбa з'яcyвaти, щo тaкe зaкoннicть в yмoвax фopмyвaння пpaвoвoï дepжaви. Для цьoгo нeoбxiднo poзглянyти poзвитoк нayкoвoï думки cтocoвнo тоняти зaкoннocтi вчeниx piзниx гaлyзeй пpaвa: тeopiï дepжaви i пpaвa, кoнcтитyцiйнoгo тa aдмiнicтpaтивнoгo пpaвa.
Пoшyк пiдxoдiв дo визнaчeння пoняття «зaкoннicть» paдянcькиx yчeниx пoкaзaв нeoднoзнaчнicть poзyмiння i тлyмaчeння цьoгo явищa. Зaкoннicть ошд зapaxyвaти дo cклaдниx пoлiтичниx i к^ад^ню явищ i в cycпiльнoмy життi вoнa виcтyпae як нaйвaжливiший кoнcтитyцiйний пpинцип, як мeтoд дepжaвнoгo yпpaвлiння cycпiльcтвoм, як нeoбxiдний елемент (peжим) дeмoкpaтiï.
У нayкoвiй лiтepaтypi зaзнaчaють, щo тepмiн «зaкoннicть» зacтocoвyeтьcя y двox acпeктax: шиpoкoмy i вузьтому. У шиpoкoмy ceнci тд зaкoннicтю poзyмiють дoтpимaння вciмa гpoмaдянaми й opгaнiзaцiями зaкoнiв i пiдзaкoнниx aктiв, тoбтo нeoбxiдний дepжaвi ctocí6 пoвeдiнки нaceлeння. У вyзькoмy ceнci зaкoннicть виcтyпae як пpинцип дiяльнocтi дepжaвнoгo aпapaтy щoдo здiйcнeння cвoïx влaдниx фyнкцiй y чiткиx мeжax зaкoнy, пoв'язaниx iз зaбeзпeчeнням пpaв гpoмaдян тa гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй [1, c. 220-223].
Ця гозищя, та нaш пoгляд, е нaйпpaвильнiшoю, тому щo, пo-пepшe, не cтaвитьcя в oдин pяд дoтpимaння зaкoнy гpoмaдянaми i пocaдoвими ocoбaми (в шиpoкoмy acпeктi) i, пo-дpyгe, пoняття зaкoннocтi y вyзькoмy acпeктi пoшиpюeтьcя тшьки нa дiяльнicть дepжaвнoгo aпapaтy.
Oднoбiчнicть пoзицiï iншиx дocлiдникiв щoдo тоняти «зaкoннicть» якpaз i звoдитьcя дo тoгo, щo вoни poзглядaють тшьки зaкoннicть в шиpoкoмy acпeктi, a caмe: «зaкoннicть - це точне i нeyxильнe дoтpимaння юpидичниx нopм yciмa cyб'eктaми пpaвa...» [2]. Iншi вчeнi визнaчaють зaкoннicть як «^инцип дepжaвнoгo i cycпiльнoгo життя, щo виpaжaeтьcя y тoчнoмy, нeyxильнoмy i oднoмaнiтнoмy здiйcнeннi пpaвoвиx нopм», як peжим cycпiльнo-пoлiтичнoгo життя, щo голягае y тoчнoмy, cyвopoмy, нeyxильнoмy здшстент пpaвoвиx пpипиciв yciмa yчacникaми cycпiльниx вiднocин (cyб'eктiв пpaвa)», aбo як «cyвope i пoвнe здiйcнeння ^ипишв пpaвoвиx зaкoнiв i зacнoвaниx та нта юpидичниx aктiв yciмa cyб'eктaми пpaвa» [3].
Teopeтичний iнтepec cтaнoвлять тaкi cyджeння, як «пpинцип дepжaвнoгo i cycпiльнoгo життя», «здiйcнeння пpaвoвиx пpипиciв» тoщo. Heмae cyмнiвy в тому, щo зaкoннicть - це ocнoвoпoлoжний пpинцип дepжaвнoгo i cy^^rora життя, ocкiльки вiн зaкpiплeний як тaкий y Koнcтитyцiï Укpaïни. Ta^ ст. 119 Koнcтитyцiï Укpaïни пepeдбaчae, щo мicцeвi дepжaвнi aдмiнicтpaцiï m вiдпoвiднiй тepитopiï зaбeзпeчyють зaкoннicть i пpaвoпopядoк; дoдepжaння пpaв i cвoбoд гpoмaдян. Oкpiм тoгo, ст. 129 Ocнoвнoгo Зaкoнy зaкpiплюe зaкoннicть як ocнoвнy зacaдy cyдoчинcтвa [4].
Вoднoчac, диcкyciйнoю видaeтьcя тeзa пpo те, щo пoняття зaкoннocтi oxoплюe дoтpимaння (викoнaння) вcix пpaвoвиx пpипиciв. Oднaк aнaлiз зaзнaчeниx cтaтeй cвiдчить npo те, щo
законодавець вкладае у поняття законносп додержання Конституци та закотв. I все ж, на нашу думку, життя набагато р!зноманиташе i посадов! особи оргашв виконавчо!' влади постшно стикаються з необхвдшстю виконання безл!ч! нормативних та шших акпв, зокрема й шдивщуальних. Прюритет при цьому повинен вщдаватися саме законам.
Водночас, розглядаючи законшсть у сфер! дмльносп оргашв виконавчо' влади, треба зазначити, що це передбачае розгляд законносп у вузькому сенс! слова, коли суб'ектами будуть державш службовщ оргашв виконавчо!' влади. У зв'язку з цим необхщно з'ясувати, як! способи реашзаци норм права притаманш д!яльносп державних службовщв оргашв виконавчо' влади.
В юридичнш лгтератур! виокремлюють чотири основш форми (способи) реал!заци адмшстративно-правових норм: дотримання, використання, виконання i застосування.
Найзагальшшою формою реал!заци правових норм е 'х дотримання, тобто утримання суб'екта вщ вчинення дш, заборонених тими чи шшими нормами.
Це найпасившша форма, яка притаманна i громадянам та 'х об'еднанням, i посадовим особам, шшим суб'ектам права i характеризуеться свщомим шдпорядкуванням встановленим правилам.
Реал!защя правових норм у форм! використання також притаманна багатьом суб'ектам права, бо, з одного боку, вона передбачае здшснення органом виконавчо' влади деяких його повноважень, з шшого - надае змогу громадянам виршити 'хш проблеми, реашзувати 'хш суб'ективш права через волевиявлення (отримати документ, що посвщчуе особу, зарееструвати автомобшь тощо).
Для оргашв виконавчо' влади характерш, переважно, найактившш! форми реашзаци адмшстративно-правових норм: виконання i застосування. Саме за допомогою цих форм здшснюеться управлшська д!яльшсть з реал!заци закотв та шших правових акпв, проявляеться державно-владний характер ввдповщних державних структур.
На жаль, доводиться констатувати, що в законодавств! Укра'ни вщсутне правове визначення законности хоча, на нашу думку, формування правово' держави зумовлюе об'ективну потребу в формулюванш тако' дефшщи та '' правовому закр!плент. 3 урахуванням розумшня способ!в реашзаци норм права можна зробити спробу сформулювати поняття законносп, а саме: законшсть - це точне дотримання громадянами, 'х об'еднаннями, юридичними особами Конституци Укра'ни, закотв Укра'ни та шших нормативно-правових i тдзаконних акпв, а також однакове виконання 'х ушма посадовими i службовими особами державних оргашв та оргашв мкцевого самоврядування.
1ншим ктотним елементом д!яльносп оргашв виконавчо' влади е дисциплша. Вона ткно пов'язана !з законтстю, але не тотожна з нею. У наукових джерелах дисциплшу (лат. disciplina) розумтоть або як певний порядок поведшки людей, що вщповщае усталеним в сустльств! нормам права i морал або вимогам певно' оргатзаци, або як обов'язкове для вшх члетв будь-якого колективу тдпорядкування встановленому порядку, правилам.
Сшввщношення м!ж ними полягае в тому, що якщо поняття законност не закр!плено нормативними правовими актами, то поняття дисциплши в основному мае правове регулювання. Це - по-перше. По-друге, законшсть, не маючи правового визначення, водночас передбачае передушм дотримання i виконання ф!зичними i юридичними особами закотв та шших нормативних правових акпв. Дисципшну ж розглядають у правовш лгтератур! як ширшу категорто, тж законшсть, i вщмштсть м!ж ними полягае в тому, що дисциплша охоплюе порядок поведшки людей не т!льки у сфер! правово' регламентаци сустльних вщносин (трудова, фшансова, службова, вшськова дисциплша тощо), але i в сфер! ди шших норм, що функцюнують у сусшльстта (профстлкова, дисциплша побуту тощо).
По-трете, законшсть - це категор!я, яка закр!плена в Конституци Укра'ни як принцип д!яльност оргашв державно' влади, оргашв мюцевого самоврядування, посадових ос!б, громадян та 'х об'еднань, який зобов'язуе 'х дотримуватися Конституци i закотв, тобто законшсть вимагае дотримання i виконання т!льки правових норм. Натомкть дисциплша - це категор!я шшого порядку, оскшьки '"' правове регулювання здшснюеться не стшьки законами, скшьки тдзаконними актами, а '"' виконання грунтуеться на вимогах i правових, й шших сощальних норм.
Пор!вняльний анашз законодавчих та шших нормативних правових акпв дае змогу встановити, що р!зноматтшсть оргашв виконавчо' влади детермшуе видання окремих нормативних правових акпв, що враховують специфшу 'хньо' дмльносп, а тому в держав! ухвалено низку закотв про дисциплшарт статути, де подаеться вщповщне тлумачення цього термша.
Ta^ oдним iз зaкoнoдaвчиx aктiв, щс зaкpiплюe пoняття cлyжбoвoï диcциплiни, е Зaкoн Укpaïни «Пpo Диcциплiнapний статут opгaнiв внyтpiшнix cпpaв Укpaïни» вщ 22.02.2006 p., в якoмy зaзнaчeнo, щo cлyжбoвa диcциплiнa - дoтpимaння ocoбaми pядoвoгo i нaчaльницькoгo cклaдy Koнcтитyцiï тa зaкoнiв Укpaïни, aктiв Пpeзидeнтa Укpaïни i Kaбiнeтy Miнicтpiв Укpaïни, нaкaзiв тa iншиx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв Miнicтepcтвa внyтpiшнix cпpaв Укpaïни, пiдпopядкoвaниx йoмy opгaнiв i пiдpoздiлiв тa Пpиcяги пpaцiвникa opгaнiв внyтpiшнix cпpaв Укpaïни [5].
У ^oerai Зaкoнy Укpaïни ^«Ipo диcциплiнapний cтaтyт Haцioнaльнoï пoлiцiï» вiд 01.02.2016 p. тд cлyжбoвoю диcциплiнoю poзyмiють гостине тa бeзyмoвнe викoнaння пoлiцeйcьким oбoв'язкiв, якi визнaчeнi Зaкoнoм Укpaïни «!po Haцioнaльнy пoлiцiю», цим Cтaтyтoм, шшими нopмaтивнo-пpaвoвими aктaми, a тaкoж нaкaзaми кepiвникiв [6].
Звepнeмo yвaгy нa Диcциплiнapний cтaтyт Збpoйниx cm Укpaïни вiд 24.03.1999 p. У шюму вкaзaнo, щo вiйcькoвa д^ци^ит - це бeздoгaннe i ^yx^ra^e дoдepжaння вciмa вiйcькoвocлyжбoвцями пopядкy i пpaвил, вcтaнoвлeниx вiйcькoвими cтaтyтaми тa iншим зaкoнoдaвcтвoм Укpaïни [7].
Ще oднe визнaчeння cлyжбoвoï диcциплiни, a caмe як «бeздoгaннe тa не^ильне викoнaння ocoбaми pядoвoгo i нaчaльницькoгo cклaдy cлyжбoвиx oбoв'язкiв, ycтaнoвлeниx ^дектом цивiльнoгo зaxиcтy Укpaïни, цим Cтaтyтoм, iншими нopмaтивнo-пpaвoвими aктaми тa кoнтpaктoм пpo пpoxoджeння cлyжби в opramx i пiдpoздiлax цивiльнoгo зaxиcтy (дaлi - кoнтpaкт)», пoдaнo в Зaкoнi Укpaïни «Пpo Диcциплiнapний cтaтyт олужби цивiльнoгo зaxиcтy» вiд 05.03.2009 p. [S].
Ще oдним зaкoнoдaвчим aктoм, щo мicтить тpaктyвaння пoняття «cлyжбoвa диcциплiнa», е Зaкoн Укpaïни «!po дepжaвнy cлyжбy», в якoмy зaзнaчeнo, щo cлyжбoвa диcциплiнa - ^yx^mœ дoдepжaння Пpиcяги дepжaвнoгo cлyжбoвця, cy^nm^ викoнaння cлyжбoвиx oбoв'язкiв тa пpaвил внyтpiшньoгo cлyжбoвoгo poзпopядкy [9].
Oтжe, зaзнaчимo, щo cyтнicть диcциплiни в oprarnx викoнaвчoï влaди звoдитьcя дo дoтpимaння зaкoнiв, yкaзiв Пpeзидeнтa Укpaïни, пocтaнoв KMУ, пocaдoвиx iнcтpyкцiй (ст^ту™), нaкaзiв i poзпopяджeнь кepiвникiв opгaнiв, нaчaльникiв (кoмaндиpiв), a тaкoж ушв кoнтpaктy пpo cлyжбy у в^гов^^му opгaнi викoнaвчoï влaди тa ^тояги дepжaвнoгo cлyжбoвця.
Вoднoчac тpeбa звepнyти yвaгy нa те, щo зaгaльними кpитepiями для визнaчeння TOpy-шення диcциплiни е пopyшeння зaкoнiв, неви^^ння ïx aбo нeнaлeжнe викoнaння, щo пepeдбaчae низку пoкapaнь.
Oднaк, m нaшy думку, знaчнa кiлькicть зaкoнiв, якими пpийнятi диcциплiнapнi cтaтyти, не cпpияe yкpiплeнню диcциплiни в opramx викoнaвчoï влaди, ocкiльки дoцiльним буго б пpийняття зaгaльнoгo Диcциплiнapнoгo статуту (кoдeкcy) дepжaвнoï cлyжби, який мктив би пoняття дepжaвнoï диcциплiни, види зaoxoчeнь тa диcциплiнapниx стягнень, пopядoк ïx зacтocyвaння, кoмпeтeнцiю пocaдoвиx ocí6 - кepiвникiв щoдo зacтocyвaння зaoxoчeнь i нaклaдeння стягнень.
У ram^cri дocлiджyвaнoгo питaння нeoбxiднo звepнyти увэгу нa тi пpoблeми, якi виникэють у зв'язку з ненэлежним зaбeзпeчeнням зaкoннocтi тa диcциплiни в дiяльнocтi opгaнiв викoнaвчoï влaди.
Ocнoвнa пpoблeмa випливae зi змicтy crani 3 Korom^^!' Укpaïни, де вкaзaнo, щo людинэ, ïï життя i здopoв'я, честь i гiднicть, нeдoтopкaннicть i безпекэ визнaютьcя в Укpaïнi нaйвищoю coцiaльнoю цiннicтю.
Пpaвa i cвoбoди людини тэ ïx гapaнтiï' визнэчэють змicт i cпpямoвaнicть дiяльнocтi дepжaви. Дepжaвa вiдпoвiдae пepeд людинoю зэ cвoю дiяльнicть. Утвepджeння i зaбeзпeчeння пpaв i cвoбoд людини е гoлoвним oбoв'язкoм дepжaви [4]. Xoчa yпpoдoвж ocтaннix poкiв в Укpaïнi yxвaлeнo знэчну кiлькicть зaкoнiв, щo пocилюють гapaнтiю дoтpимaння пpaв людини, дoвoдитьcя кoнcтaтyвaти, щo дeмoкpaтичнi пepeтвopeння тэ eкoнoмiчнi peфopми ще не ^ивели дo oчiкyвaниx peзyльтaтiв i, m жэль, не cпpияли ^тоттому пpoгpecy в зaбeзпeчeннi тэ зaxиcтi пpaв i cвoбoд у^э^^в.
Чиолент coцioлoгiчнi дocлiджeння тэ пyблiкaцiï у ^eci cвiдчaть пpo шиpoкoмacштaбнi пopyшeння гpoмaдянcькиx, пoлiтичниx i, ocoбливo, coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpaв. Heпoвaгa дo зaкoнy, зневэга дo пpaв i зaкoнниx iнтepeciв гpoмaдян нeгaтивнo пoзнaчaeтьcя нэ стэш cycпiльcтвa зaгaлoм, викликэе нeдoвipy дo влэди.
Пopiвняльний aнaлiз мaтepiaлiв нayкoвo-пpaктичниx кoнфepeнцiй тэ iншиx джepeл дэе змoгy видiлити декшькэ пpoблeм у дiяльнocтi opгaнiв викoнaвчoï' влэди.
Oднa з ниx бeзпocepeдньo cтocyeтьcя peфopмyвaння дepжaвнoï' cлyжби. Пpaктикa cyчacнoгo дepжaвнoгo бyдiвництвa cвiдчить, щo peфopмyвaння дepжaвнoï' cлyжби здiйcнюeтьcя без чiткo
продумано!' стратеги, не завжди послщовно, шод1 суперечливо i супроводжуеться цшою низкою проблемних питань, якi потребують виршення.
3Ha4Hi негативнi соцiальнi явища (криза в економщ, несприятлива демографiчна ситуацм, зростання мiгрaцiï населення, вiйськовi ди на сходi держави тощо) багато в чому стали наслщком ослаблення структур i мехaнiзмiв оргaнiв державно'' влади. Сьогодт чиновницький корпус не позбавлений i таких сощальних хвороб, як корупщя, вимагання, бaйдужiсть, тяганина та rnmi.
Висновки. Пiдсумовуючи викладене вище, можемо констатувати, що законтсть i дисциплiнa в органах виконавчо'' влади - це, по суп справи, стрижневi принципи 'хньо'' дiяльностi.
3 урахуванням того, що в деяких кра'нах ухвалено спецiaльнi закони, як мiстять етичнi норми для державних службовщв, вважаемо цiлком виправданим прийняти единий нормативний акт «Етичний кодекс у системi державно'' служби», який би кодифiкувaв усi наявш етичнi норми в системi державного управлшня, що сприяло б запобЬанню i припиненню корупцiï в Укра'т, змiцненню зaконностi та дисциплiни.
1. Самохвалов В. Законтсть та справедливгстъ: проблемы стввгдношення / В. Самохвалов; [у кн. Мгжнародна полщейсъка енциклопедгя; у 10 т.] ; вгдп. ред. Ю. I. Рымаренко, Я. Ю. Кондратьев, В. Я. Тацш, Ю. С. Шемшученко. - К. Концерн «Видавничий Дгм «1н Юре». - 2003. - Т. 1. - С. 220-223. 2. Бахрах Д. Н. Вопросы законности в государственном управлении / Д. Н. Бахрах // Правоведение. -1992. - № 3. - С. 3-12. 3. Ворушило В. П. Здшснення контролю за дгялътстю мшци як основний засгб забезпечення законности / В. П. Ворушило // Вгсник Запоргзъкого юридичного институту. -2003. - № 1. - С. 124-136. 4. Конститущя Украти: Закон Украти вгд 28.06.1996 р. № 254к/ 96-ВР // Вгдомостг Верховно'! Ради Украти. - 1996. - № 30. - Ст. 141. 5. Про Дисциплтарний статут оргатв внутргштх справ Украти: Закон Украти вгд 22.02.2006 р. // Вгдомостг Верховноï Ради Украти. - 2006. - № 29. - Ст. 245. 6. Про Дисциплтарний статут Национальноï полщи: проект закону Украти вгд 01.02.2016 р. № 385. - \Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH2Z500A.html]. 7. Про Дисциплтарний статут Збройних сил Украти: Закон Украти вгд 24.03.1999 р. // Вгдомостг Верховно!Ради Украти. - 1999. - № 22-23. -Ст. 197. 8. Про Дисциплтарний статут служби цивильного захисту: Закон Украти вгд 05.03.2009 р. // Вгдомостг Верховно!Ради Украти. - 2009. - № 29. - Ст. 398. 9. Про державну службу: Закон Украти вгд 10.12.2015р. № 889-VIII //Вгдомостг Верховно!Ради Украти. - 2016. - № 4. - Ст. 43.
REFERENCES
1. Samokhvalov V. Zakonnist' ta spravedlyvist': problemy spiwidnoshennya / V. Samokhvalov; \u kn. Mizhnarodna politseys'ka entsyklopediya u 10 t.]; vidp. red. Yu. I. Rymarenko, Ya. Yu. Kondrat'yev, V. Ya. Tatsiy, Yu. S. Shemshuchenko. - K. Kontsern "Vydavnychyy Dim "In Yure". - 2003. - T. 1. -S. 220-223. 2. Bakhrakh D.N. Voprosы zakonnosty v hosudarstvennom upravlenyy / D. N. Bakhrakh // Pravovedenye. - 1992. - № 3. - Р. 3-12. 3. Vorushylo V. P. Zdiysnennya kontrolyu za diyal'nistyu militsiyi yak osnovnyy zasib zabezpechennya zakonnosti / V. P. Vorushylo // Visnyk Zaporiz'koho yurydychnoho instytutu. - 2003. - № 1. - Р. 124-136. 4. Konstytutsiya Ukrayiny: Zakon Ukrayiny vid 28.06.1996 r. # 254k/ 96-VR // // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. - 1996. - № 30. - Рр. 141. 5. Pro Dystsyplinarnyy statut orhaniv vnutrishnikh sprav Ukrayiny: zakon Ukrayiny vid 22.02.2006 r. // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. - 2006. - №29. - Рр. 245. 6. Pro Dystsyplinarnyy statut Natsional'noyi politsiyi: proekt zakonu Ukrayiny vid 01.02.2016 r. # 385. - [Elektronnyy resurs]. -Rezhym dostupu: [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH2Z500A.html]. 7. Pro Dystsyplinarnyy statut Zbroynykh Syl Ukrayiny: zakon Ukrayiny vid 24.03.1999 r. // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. - 1999. - № 22-23. - Рр. 197. 8. Pro Dystsyplinarnyy statut sluzhby tsyvil'noho zakhystu : zakon Ukrayiny vid 05.03.2009 r. // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. - 2009. - № 29. - Рр. 398. 9. Pro derzhavnu sluzhbu: zakon Ukrayiny vid 10.12.2015 r. # 889-VIII // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. - 2016. - № 4. - Рр. 43.
