CC BY
29
Ходико Юрш €вгенович,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивльного права № 1, На^ональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: yurakhodyko@gmail.com ORCID 0000-0002-7768-4135
doi: 10.21564/2414-990x.139.112416
УДК 347.21
ПОНЯТТЯ РЕЧ1 В КОНТЕКСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'бКТА РЕЧОВОГО ПРАВОВ1ДНОШЕННЯ
Дослджено поняття реч1 в контекст1 визначення об'екта речового правовгдношення. Про-аналгзовано вказану проблематику кргзь призму як укратського законодавства, науковог доктрини, так i законодавства Австрй, Азербайджану, Естотг, 1спанй, Молдови, Нгдерландгв, Н1меччини, Туркметстану, Узбекистану, Францг, Модельного цивтьного законодавства держав СНД. Обгрун-товано висновки, що мають теоретичне i практичне значення щодо окресленого питання.
Ключовi слова: pi4; поняття pe4i; об'ект; об'ект цившьного правоввдношення; об'ект речового правоввдношення.
Ходыко Ю. Е., кандидат юридических наук, доцент кафедры гражданского права № 1, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: yurakhodyko@gmail.com ; ORCID 0000-0002-7768-4135
Понятие вещи в контексте определения объекта вещного правоотношения
Исследовано понятие вещи в контексте определения объекта вещного правоотношения. Проанализировано указанную проблематику сквозь призму как украинского законодательства, научной доктрины, так и законодательства Австрии, Азербайджана, Эстонии, Испании, Молдовы, Нидерландов, Германии, Туркменистана, Узбекистана, Франции, Модельного гражданского законодательства государств СНГ. Сделаны выводы, которые имеют теоретическое и практическое значение для исследуемого вопроса.
Ключевые слова: вещь; понятие вещи; объект; объект гражданского правоотношения; объект вещного правоотношения.
Постановка проблемы. Реч1 як об'екти правовщносин е свого роду уш-версальними об'ектами, осыльки р1зн1 аспекти регулювання ввдносин з ix приводу забезпечуються багатьма галузями права. Зокрема, у кримшальному прав1 як предмет злочину, в кримшальному i цивильному процесах - як доказ, у податковому правi як об'ект оподаткування i т. д. Але особливим е ix мюце у цившьному прав^ позаяк саме воно забезпечуе ix економiчний товарообт
Не будучи залученими до цивильного TOBapoo6iry, pe4i як об'екти не змогли б виступати об'ектами в iнших галузях, чим шдкреслюеться первиннiсть цившь-но-правового регулювання вщносин з приводу речей як об'екпв по вiдношенню до iнших галузей права. Речi е одним з найпоширешших об'eктiв цивiльних правовiдносин. Невипадково К. П. Победоносцев (K.P. Pobyedonoscev) свого часу називав речi «центром i головним предметом всякого права на майно» [1, с. 688]. З огляду на динамiчнiсть соцiально-економiчних процесiв, розвиток науки, технологiй, вщкритлв у сферi природничих наук, дощльно розглянути категорiю речей як об'екта цившьних правовiдносин i зокрема об'екта речового правовщношення в новому контекст^ з урахуванням yсiх змiн, що вiдбyваються.
ÄHani3 остантх дослгджень. Дослщженню поняття речей як об'екта цившь-ного правовiдношення та речового зокрема зосереджували увагу чимало вчених у рiзнi часи, як-от: Л. Еннекцерус (L. Ennekcerus), О. М. Латиев (O.M. Latiyev), В. I. Синайський (V.I. Sinajskij), К. I. Скловський (K.I. Sklovskij), К. П. Победоносцев (K.P. Pobyedonoscev), Г. Ф. Шершеневич (G.F. Shershenevich), Л. В. Щен-шкова (L.V. Shennikova) та багато шших.
Мета статтi полягае в тому, щоб з'ясувати сутшсть поняття речi як об'екта речового правоввдношення крiзь призму вiтчизняного законодавства та шших краТн континентально! системи права на засадах науково! обгрунтованост та практично! доцiльностi.
Виклад основного Mamepiany. Цившьний кодекс Укра!ни регулюе дослЬ джуване явище в Главi 13 «Речi. Майно» Роздiлy III Об'екти цившьних прав Книги I Загальш положення, а не в ^rni II ЦК Укра!ни, присвяченш речо-вому праву, що свщчить про yнiверсальнiсть речей як об'екив цивiльних правовiдносин.
Особливiстю речових правовщносин для речей як об'ектiв цившьних пра-вовiдносин е те, що вони встановлюють правовiдносини статичного характеру з приводу розподшу i привласнення суб'ектами цившьних правовiдносин речей шляхом надшення сyб'ектiв вiдповiдними правами на таю блага i способами захисту !х прав у разi порушення. Тим самим речовi правовiдносини е основою для юнування iнших, у першу чергу таких, як зобов'язальш i спадковi право-вiдносини, в яких речi також виступають об'ектом i забезпечують уже !х оборот (динамшу цивiльних правовiдносин).
Дослiдження в сферi об'екта речового правовiдношення дае шдстави ствер-джувати, що на рiвнi догми об'ектом цього рiзновидy цивiльних правовiдносин визнаються речi. Поняття речi як об'екта цивiльних правовщносин i зокрема, речових, мае особливе значення, осюльки визначення поняття речi дае мож-ливiсть видiлити ту групу матерiальних благ, якi будуть шдпадати пiд визначення речей, а ввдповщно й особливий порядок !х регулювання (наприклад, речово-правовий режим).
Що ж являе собою рiч як об'ект цивильного правовiдношення i речового зокрема? Яы об'екти (матерiальнi блага) реального, матерiального свiтy охо-плюеться цим поняттям?
Питання про те, з приводу яких речей можуть встановлюватися npaBOBi вщносини мiж особами, виршуеться нормами чинного права, яы визначаються виробничими вщносинами дано!" епохи. Pe4i володiють тими чи шшими фiзич-ними або економiчними властивостями. Але правове значення надаеться не всiм цим властивостям, а тшьки тим, якi враховуються нормами права при встанов-ленш правовiдносин мiж особами. Таким чином, праву кожно'1' економiчноï фор-мацп вiдповiдае свое правове визначення речей i своя ïx класифiкацiя [2, c. 78].
Слiд зазначити, що в наш час немало цившьних закошв не дають визначення речi (зокрема, Модельний ЦК СНД, ЦК 1спанп (ст. 333 вказуе лише на розподш усix речей на руxомi та неруxомi), ЦК Росшсько1 Федерацп, ЦК Францп, ЦК Республжи Узбекистан (ст. 86 - лише класифжацп речей), ЦК Туркмешстану, Закон про речове право Естонсько1 Республiки (Глава 2 Речi Роздш 1 Поняття та види - виключено, у старiй редакцп шд рiччю розумiлися матерiальнi предмети (п. 1 ст. 7), але аналiз ïx законодавчих акпв дае шдстави вважати, що пiд речами у них розумшться об'екти матерiального св^у.
Також багато цивiльниx законодавств рiзниx краш мiстять поняття речей, зокрема: «речами в œrni закону е лише тшесш предмети (парагр. 90 Цившьного уложення Нiмеччини); «речовi об'екти, яы можуть перебувати в людському володшш» (ст. 2 кн. 3 ЦК Нiдерландiв); «матерiальнi предмети, що мають просторовi межЬ> (Модельний закон «Про право власност та його захист»); «рiччю вважаються тiльки фiзичнi об'екти» (п. 1 ст. 135 ЦК Азербайджансько1 Республiки); «речами визнаються всi предмети, якi можуть бути шдивщуальною та колективною належнiстю, i майновi права». Предметами визнаються мате-рiальнi об'екти, щодо яких можуть юнувати цивiльнi права i обов'язки (ст. 284 ЦК Республжи Молдова); рiччю у правовому сенсi називаеться все, що е вщ-мшним вiд особи i служить для використання людьми (парагр. 285 Загального цившьного кодексу Австрй).
У свою чергу цившьне законодавство Австрй та Латвшсько1 Республiки подiляе речi на тшесш та безтiлеснi: речi бувають тшесш та безтiлеснi. БезтЬ лесш речi - це рiзнi особисл, речовi права та права за зобов'язаннями, наскшьки вони е складовими частинами майна. Тшесш речi е або рухомими або нерухо-мими (ст. 841, абз. 1 ст. 842 Цившьного закону Латвшсько1 Республжи). Речi залежно вiд вiдмiнностей в ïx якостi подiляються на тшесш та безтiлеснi. Тшес-ними речами е и речi, якi сприймаються органами почутав; в iншому випадку вони е безтшесними, наприклад, право полювання, риболовлi та iншi права (парагр. 291, 292 Загального цившьного кодексу Австрй").
Таким чином, виходячи з вище викладеного, можна говорити про те, що сьо-годш у законодавствах рiзниx краш поняття речей сприймаеться як в вузькому розумшш - тшесш предмети матерiального свiту, так i в широкому - рiччю е як тшесний предмет матерiального свiту, так i майновi права. Таке законодавче тлумачення реч^ а також наявшсть у законах (парагр. 90 Цившьного уложення Нiмеччини, парагр. 285 Загального цившьного кодексу Австрй") фрази «^ччю в сенсi закону е ...», дае право говорити про те, що поняття речi в законодавствi
е суто ршенням законодавця. Тому правий К. I. Скловський (К.1. ЗкЬувку), що «рiч - не е явище фiзики. Поняття речi вiдсилае не до природи, а до людини» [3, с. 7].
Зважаючи на вузьке i широке розумiння поняття речi, нам видаеться пра-вильним йти шляхом вузького розумшня речi як тшесного предмета матерiаль-ного свiту. Таку позищю демонструе i украТнський законодавець, визначаючи в ст. 179 ЦК УкраТни, що рiччю е предмет матерiального свiту, щодо якого можуть виникати цившьш права та обов'язки. Таке законодавче ршення гада-емо, також обумовлено й тим, що втизняна правова доктрина стоТть на тш же позицп речi - тшесш предмети матерiального свiту. Хоча слщ зазначити, що наш законодавець не е завжди послщовним у цьому питанш. Зокрема, визначаючи в ч. 2 ст. 190 ЦК УкраТни природу майнових прав, указуе, що останш е неспо-живною рiччю i визнаються правами речовими, хоча вони як так тшесними предметами матерiального свiту не е. Речовi права мислимi тiльки стосовно предмеив, якi мають тiлесну субстанщю. Тi, якi такоТ субстанцп не мають, не можуть бути об'ектом речового права [4, с. 1]. Ще Гай (Оа]) указував, що тшесними речами е тi, до яких за Тх власною природою можна доторкнутися, наприклад, земля, людина, одяг, золото, срiбло [5, с. 97]. Ознака тшесност обу-мовлюе природу речових прав, можливють витребувати рiч з чужого володiння, причому в натур^ а не у виглядi нагороди [6, с. 135]. 1дея поширення норм, що стосуються тшесних речей, на безтiлеснi е не бшьше нiж прийомом юридичноТ технiки i в рамках учення про речi мiркувати про безтшесш речi безпредметно. Звiдси не випливае, однак, те, щоб безтiлесна рiч була фiктивна як об'ект права: вона фжтивна як рiч, але кнуе як вiдмiнний вiд речi i постiйно зростаючий у своему значенш об'ект права [7, с. 588-590].
Стаття 177 ЦК УкраТни називае об'ектом цившьних правовщносин як реч^ так i iншi матерiальнi блага. З цього випливае висновок, що не всi матерiальнi блага е речами. Ввдповщно постае питання, а де ж межа, i що будучи рiччю з точки зору фiзики, нею не е з точки зору права (закону). Свого часу Л. Еннек-церус (Ь. Еппексегш) указував, чи е предмет тшесним, тобто рiччю, виршуеться оборотом, а не за вченням фiзики [8, с. 12]. Хоча у даному разi не можна не погодитися з В. А. Беловим (У.А. Буе1оу), що не можна не враховувати того, що питання <^ч - не рiч» i справдi вирiшуеться оборотом, але з чого ж тут виходить сам оборот, як не з закошв фiзики [ 9, с. 304]?
Наш законодавець називае единий критерш, за яким об'ект вважаеться рiччю - це предмет матерiального свггу. У лiтературi всi автори цей критерш називають головним. Ю. С. Гамбаров (Уи.8. ОашЬагоу) свого часу вказував, що поняття речi отримуе значення права тод^ коли воно надшяеться особливими ознаками, що вiдрiзняють рiч вiд iнших об'екпв i дають Тй, так би мовити, спе-цiальну юридичну м^ку. Цю спецiальну мiтку в сферi права складае насамперед Т"Т тшесне буття, потiм - належнiсть до складу майна. Iншi об'екти права не мають цього тшесного буття i можуть як належати, так i не належати до майна [10, с. 572].
У лiтературi наводиться багато шших рiзниx ознак, якими мае володли рiч як об'ект правоввдношення, i зокрема речового. В. А. Белов (V.A. Byelov) ука-зуе, що в цившьному правi речi повиннi визначатися з урахуванням, по-перше, свое'1 фiзичноï (матерiальноï) природи i, по-друге, тих властивостей, якими мають волод^и об'екти цившьних прав взагалi [9, с. 304]. Л. В. Щеншкова (L.V. Shennikova), формулюючи юридичне поняття речi як об'екта речового права, пропонуе видшяти наступнi ïï ознаки: тшесшсть - iснуе як фiзичне тшо, доступнiсть панування суб'екта цивiльниx правовщносин, здатнiсть задо-вольняти потреби людини завдяки свош матерiальнiй (фiзичнiй) формi [11]. О. М. Латиев (O.M. Latyiev) вказуе на такi якост об'екта як рiч - ïx просто-рова обмеженiсть i незалежне вщ людини iснування [12, с. 26]. Г. С. Васильев (G.S. Vasilyev) називае двi обов'язковi ознаки: тшесшсть i призначення речi (або встановлена мета ïï використання) [13, с. 280]. З такими ознаками речей об'ек-пв, звюно ж, можна погодитись, але твердити, що вони е вичерпними, не варто.
Правильшше в даному разi буде йти шляхом виключення i говорити про те, що усi тшесш предмети матерiального св^у е речами, якщо iнше не вста-новлено в закош.
У контекстi характеристики об'екта речового правоввдношення i визначення поняття речi слiд звернути увагу, що з розвитком сусшльних вщносин i рiвня теxнологiй щ об'екти зазнають суттевих змiн. У першу чергу мова йде про грошi i щнш папери. Чинний ЦК Украши (ст. 177) досить щкаво форму-люе ïx як об'екти, вказуючи, що об'ектом цившьних прав е «реч^ в тому числ грошi та цiннi папери». З одного боку, законодавець стверджуе, що грошi i щнш папери - це реч^ але з шшого, - видшяе ïx серед речей, тим самим прагнучи показати, що це не просто реч^ а об'екти з особливою юридичною природою. Слщ зазначити, що такий законодавчий хщ не безшдставний, оскшьки в науко-вих колах точаться дискусп щодо мiсця цих об'ектiв у системi об'ектiв цившь-них прав [14; 15; 16]. Одш вчеш розглядають грошi та щнш папери як окремий вид об'екив цившьних правовiдносин, iншi - як рiзновид речей. Видiлення таких об'екпв в окремi самостiйнi об'екти, вщмшш вiд речей, пов'язано з тим, що ïx правова природа (грошей i щнних паперiв), яка е схожою, проявляеться в шструментальному характера У зв'язку з цим В. Л. Яроцький (V.L. Yarockij) переконуе, що «дощльно говорити про поширення на грошi та цiннi папери (документарна - Ю. 6.) правового режиму речей, але недоречно беззастережно ввдносити ïx до рiзновидiв останшх. На вiдмiну вiд рухомих речей, стосовно грошей i щнних паперiв споживча привабливють визначаеться не ïx якостями як предме™ матерiального свггу, а iншими (iнструментальними) чинниками» [17, c. 124].
Ще бiльш ускладнилася ситуацiя з зазначеними об'ектами з появою таких ïx рiзновидiв, як бездокументарш цiннi папери i безготiвковi грошi. Зазначенi об'екти об'ектом речових правовщносин розглядатися не можуть, оскшьки в них вщсутш традицiйнi ознаки речей, а саме тшесшсть. Закршлення на спецiальниx електронних носiяx або депозитар11 безготiвковиx грошей i бездокументарних
цшних паперiв вщповщно е лише Тх способом фiксацГí i не бшьше, що не поро-джуе речово-правових вщносин. Тому бездокументарнi цшш папери як рiзновид цiнних паперiв i безготiвковi грошi як рiзновид грошей слiд розглядати об'ек-тами зобов'язальних, а не речових правовщносин.
У аспект визначення поняття речi в контекстi об'екта речового правоввд-ношення слiд також згадати про межi поширення речово-правового режиму на рiч як тiлесний предмет матерiального свiту. Речове право поширюе свою дш тiльки на саму рiч як матерiальний носiй i тим самим виключаеться його дiя на той результат права штелектуальноТ власносп, який може бути втiлений у цш речi. Це пов'язано з тим, що в наш час прийнято чггко розмежовувати об'ект-рiч i об'ект у виглядi результату права штелектуальноТ власносп, який може бути втшений у цiй речь Фактично в одному фiзичному об'ект вiдбуваеться переплетення двох об'ектiв (матерiального носiя - речi та результату штелектуальноТ дiяльностi) i вщповвдно встановлюеться на кожен об'ект окремий режим - речово-правовий на рiч та режим права штелектуальноТ власност на результат штелектуальноТ дiяльностi. Слщ зазначити, таке сплетiння двох об'екпв дае своерiдний <економiчний ефект» для речi як носiя результату штелектуальноТ дiяльностi. Адже найчастiше цшшсть i вартiсть речi залежить вщ того результату iнтелектуальноТ дiяльностi, який у нш втiлений. Одна справа, варткть i цiннiсть золота як шматка металу, шша справа, коли з цього металу зробили авторський ювелiрний вирiб ручноТ роботи.
У контекст того, що об'ектом речового правовщношення е рiч, слiд зазначити наступне. У роздт 13 «Речь Майно» ЦК УкраТни надаються рiзнi кла-сифiкацiТ речей (нерухомi i рухомi речi, речi подыьш i неподiльнi i т. п.) i видiляються окремi категорп об'ектiв (тварини, грошi, майно, пiдприемство як единий майновий комплекс i т. д.). Наявшсть таких класифiкацiй пов'язано з тим, що предметв матерiального свiту, якi можуть виступати як об'екти речових правоввдносин, е безлiч, i немае законодавчоТ можливост врегулювати особливостi цивiльно-правового обороту кожного з них. Уим, у цьому немае й необхщность Видiлення рiзних груп речей за певними фiзичними ознаками дае можливiсть законодавцю встановити певш особливостi Тх правового режиму -сукупност правових засобiв, за допомогою яких забезпечуеться Тх цившьно-пра-вовий оборот, враховуючи Тх фiзичнi властивост i соцiальну цiннiсть.
Висновки. Шдсумовуючи викладене, вкажемо, що рiччю в контекстi об'екта речового правовщношення з огляду на нацiональну доктрину та мiжнародну практику е всi тiлеснi предмети матерiального свiту, якщо шше щодо таких об'ектiв не встановлено законом.
Список лггератури:
1. Победоносцев К. П. Курс гражданского права. Ч. 1: Вотчинные права. Санкт-Петербург: Печатня В. И. Головина, 1873. 689 с.
2. Гражданское право: у 2 т. / под ред.: М. М. Агарков, Д. М. Генкин. Москва: Юриздат НКЮ СССР, 1944. Т. 1. 160 с.
3. Скловский К. И. Собственность в гражданском праве. 5-е изд., перераб. Москва: Статут, 2010. 893 с.
4. Хвостов В. М. Система римского права. Т. 2: Вещное право: конспект лекций. Москва: Склад изд. в кп. магазинах Н. П. Карабаспикова, 19G8. 128 с.
5. Институции Юстиниана: пер. с латип. / под ред.: Л. Л. Кофапов, В. А. Томсипов; пер.: Д. Расспер. Москва: Зерцало, 1998. 4GG c.
6. Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права. Казань: Типо-литогр. Имер. ун-та, 1894. 6G8 с.
7. Гамбаров Ю. С. Гражданское право. Общая часть / под. ред. В. А. Томсинова. Москва: Зерцало, 2GG3. 796 с.
8. Эппекцерус Л., Кипп Т., Вольф М. Курс германского гражданского права. Москва: Изд-во ипострап. лит., 195G. Т. 1, полут. 2: Курс германского гражданского права. Полут. 2: Введение и общая часть. / пер. с 13-го пем. изд. К. А. Граве и др.; под ред.: Д. М. Генкин, И. Б. Новицкий. 483 с.
9. Белов В. А. Гражданское право: в. 4 т. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: Юрайт, 2G16. Т. 2: Общая часть. в 2 кп. Кп. 1: Лица, блага: учеб. для академ. бакалавриата и магистратуры. 453 с.
1G. Гамбаров Ю. С. Курс гражданского права. Санкт-Петербург: Тип. М. М. Стасюлевича, 1911. Т. 1: Общая часть. 793 с.
11. Щенникова Л. В. Вещпое право: учеб. пособие. Москва: Юристь, 2GG6. 19G с.
12. Латыев А. Н. Вещные права в гражданском праве: понятие и особенности правового режима: дис. ... капд. юрид. паук. Екатеринбург, 2GG4. 211 с.
13. Васильев Г. С. Движимые вещи. Объекты гражданского оборота. Москва, 2GG7. С. 278325.
14. Исаев А. М. Деньги. Харьковская цивилистическая школа: объекты гражданских прав: монография / И. В. Спасибо-Фатеева и др.; под общ. ред. И. В. Спасибо-Фатеевой. Харьков: Право, 2G15. С. 279-299.
15. Яроцкий В. Л. Юридическая природа ценных бумаг и вещей. Сравнительный анализ законодательства России и Украины. Российская юстиция. 2GG1. № 7. С. 65-66.
16. Дапилепко О. В. Правовий режим грошей як об'ектш цившьних прав: автореф. дис. ... капд. юрид. паук. Харюв, 2G17. 19 с.
17. Яроцький В. Л. Щнш папери в мехатзм1 правового регулюваппя майпових ввдносин (оспови шструментально1 концепцп): мопограф1я. Харюв: Право, 2GG6. 544 с.
References:
1. Pobedonostsev, K.P. (1873). Kurs grazhdanskogo prava. Ch. 1: Votchinnye prava. St. Petersburg: Pechatnja V. I. Golovina [in Russian].
2. Grazhdanskoe pravo. (1944). (Vols. 1-2; Vol. 1). M.M. Agarkova, D.M. Genkina (Eds.). Moscow: Jurizdat NKJu SSSR [in Russian]
3. Sklovskij, K.I. (2G1G). Sobstvennost' v grazhdanskom prave. Moscow: Statut [in Russian].
4. Hvostov, V.M. (19G8). Sistema rimskogo prava. Vol. 2: Veshhnoe pravo. Moscow: Sklad izd. v kn. magazinah N.P. Karabasnikova [in Russian]
5. Institucii Justiniana: L.L. Kofanov, V.A. Tomsinov (Eds.). (1998). Moscow: Zercalo [in Russian].
6. Shershenevich, G.F. (1894). Uchebnik russkogo grazhdanskogo prava. Kazan': Tipo-litogr. Imer. un-ta [in Russian].
7. Gambarov, Ju.S. (2GG3). Grazhdanskoe pravo. Obshhaja chast'. V.A. Tomsinova (Ed.). Moscow: Zercalo [in Russian].
8. Jennekcerus, L., Kipp, T., Vol'f, M. Kurs germanskogo grazhdanskogo prava; Vol. 1, polut. 2: Kurs germanskogo grazhdanskogo prava. Polut. 2: Vvedenie I obshhaja chast'. (195G). Mosœw: Izd-vo inostran. lit. D.M. Genkina, I.B. Novickogo (Eds.) [in Russian].
9. Belov, V.A. Grazhdanskoe pravo. (2G16). (Vols. 1-4; Vol. 2). Obshhaja chast'. v 2 kn. Kn. 1: Lica, blaga. 2-e izd., pererab. i dop. Moscow: Jurajt [in Russian].
1G. Gambarov, Ju.S. (1911). Kurs grazhdanskogo prava. Vol. 1: Obshhaja chast'. St. Petersburg: Tip. M.M. Stasjulevicha [in Russian].
11. Shhennikova, L.V. (2006). Veshhnoe pravo. Moscow: Jurist' [in Russian].
12. Latyev, A.N. (2004). Veshhnye prava v grazhdanskom prave: ponjatie I osobennosti pravovogo rezhima. Candidate's thesis. Ekaterinburg [in Russian].
13. Vasil'ev, G.S. (2007). Dvizhimye veshhi. Ob#ekty grazhdanskogo oborota. Moscow: Statut, 278-325 [in Russian].
14. Isaev, A.M. (2015). Den'gi. Har'kovskaja civilisticheskaja shkola: ob#ekty grazhdanskih prav. I.V. Spasibo-Fateeva (Ed.). Khar'kov: Pravo. 279-299 [in Russian].
15. Jarockij, V.L. (2001). Juridicheskaja priroda cennyh bumag i veshhej. Sravnitel'nyj analiz zakonodatel'stva Rossii i Ukrainy. Rossijskaja justicija, 7, 65-66 [in Russian].
16. Danylenko, O.V. (2017). Pravovyi rezhym hroshei yak obiektiv tsyvilnykh prav. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
17. Yarotskyi, V.L. (2006). Tsinni papery v mekhanizmi pravovoho rehuliuvannia mainovykh vidnosyn (osnovy instrumentalnoi kontseptsii). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
Khodyko Y. E., PhD in Law, Associate Professor of Civil Law Department № 1, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: yurakhodyko@gmail.com ; ORCID 0000-0002-7768-4135
The concept of things in the context of determining the object of the property relationship
The concept of things in the context of the definition of the object of legal relationship is investigated. It is indicated that the thing as an object is a universal object of civil legal relations, but the special place takes on real legal relationships.
It is analyzed, what exactly is a thing as an object of real legal relationship, which goods of the material world are covered by these concepts. The criterion is defined for which the good may be regarded as a thing. According to an analysis, the author comes to the conclusion that the legal concept of things is exclusively a decision of the legislator. From the two approaches that have emerged in the doctrine of civil law, the author justifies the appropriateness of a narrow approach to understanding the concept of things. The relation of things as an object and the result of intellectual property rights that can be embodied in this thing is analyzed. Also, the issue of assigning money and securities to securities is raised.
The mentioned problems are analyzed through the prism of Ukrainian legislation, scientific doctrine and legislation of Austria, Azerbaijan, Estonia, Spain, Moldova, the Netherlands, Germany, Turkmenistan, Uzbekistan, France, Model civil legislation of the CIS states. The author makes substantial conclusions, which have both theoretical and practical significance in relation to the above-mentioned question.
Keywords: thing; the concept of a thing; an object; an object of a civil legal relationship; an object of a real legal relationship.
Hadiumna do pedKomzii 20.10.2017 p.
