CC BY
16
УДК 437.21 doi: 10.21564/2225-6555.2018.13.126184
МАТЕР1АЛЬНЕ БЛАГО В ЦИВ1ЛЬНОМУ ПРАВ1 ТА ПОДАТКОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВ1
Сфтов Олександр Миколайович,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри цивыьного та трудового права, Кигвський нацюнальний економгчний университет гменг Вадима Гетьмана, Украгна, м. Кигв e-mail: oleksandr.yefimov@yefimov-partners.com ORCID 0000-0003-1751-4780
Досл1джено благо як об'ект цившьних, трудових i податкових правов1дносин. Виявлено умови вiднесення об'екта цих вiдносин до категорп «благо», що дозволяють розглядати благо як об 'ект оподаткування податком на доходи фiзичних оыб. Запропоновано доповнити Податковий кодекс Украгни нормою, спрямованою на гармомзацт цивтьного, трудового та податкового законодавства.
Ключов1 слова: об'екти цившьних правовщносин; блага; матерiальнi потреби; нематерiальнi потреби, мотиващя.
j ~ Н-Л/и \\\ v—'_ /У/
Постановка проблеми та анал1з останн1х досл1джень i публжацш.
Правова наука про благо як об'ект цившьних правовщносин. Одним з елеменлв цившьних правовщносин е !х об'ект, тобто те, стосовно чого цившьш правовщносини виникають й юнують. У сучаснш цившстичнш л1тератур1 юнуе
\ ^fb Ч I ^ \ \v УжЖ^ ■ о у У * /
чимало напрямюв, за якими вивчаються т чи шш1 об'екти цившьних
правовщносин. Зокрема, О. В. Даниленко, С. В. Кривобок, А. С. Савченко,
Г. Г. Харченко, Ю. С. Ходико та шш1 науковщ дослщжували у сво!х роботах
таю об'екти, як реч1, майно, самочинне й незавершене буд1вництво, грош1
тощо. С й бшьш узагальнеш науков1 пращ, в яких дослщжуються об'екти
цившьних прав i правовщносин як таю. Серед них найбшьш грунтовною е
монограф1я за редакщею проф. I. В. Спасибо-Фатеево! [1]. У нiй проаналiзовано
рiзнi аспекти поняття «об'екти цивiльних правовщносин», якого свого часу
торкались таю вiдомi вченi, як М. М. Агарков, С. С. Алексеев, О. С. 1оффе,
Н. М. Коркунов, Р. О. Халфша та ш., та запропоновано рiзнi бачення цього
поняття, яю тiею чи шшою мiрою отримали пiдтримку науковцiв. © €ф1мов О. М., 2018 1
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
Тож для виявлення особливостей цього поняття уявляеться необхщним розглянути його з позицш загального бачення. Це стосуеться й дослщження об'еклв, тому виявлення сутностi даного поняття як блага видаеться актуальним, при чому на мiжгалузевому рiвнi.
1снування рiзних пiдходiв грунтуеться на сприйнятл самого поняття «об'ект»: загально-фшософського, психологiчного та спецiально-юридичного [2]. Спещально-юридичний пiдхiд об'ектом правовiдношення вважае те, з приводу чого виникае правовщношення. Цей тдхщ мае монiстичний i плюралiстичний напрямки. Прихильники першого напрямку обмежують змiст поняття лише одним певним явищем. Прихильники ж другого об'ектами правовщношення визнають найрiзноманiтнiшi блага залежно вiд виду правовiдносин або ж подшяють усi блага на речi та дп (так званий дихотомiчний подiл). Складнiсть наукового бачення феномена об'екта цившьних прав певною мiрою навiть заважае застосуванню ще! категорп задля
суто прагматичних цшей. Тому навiть було запропоновано для «спрощення
~ \\\ /// /v^w/H г—
ситуацп» та «за традищею» пiд об'ектами права розумiти саме матерiальнi й
нематерiальнi блага або ж дiяльнiсть, спрямовану на 1х створення [3].
Саме заради таких благ суб'екти й вступають у цившьш правовiдносини.
Ix поведiнка «не може бути абстрактною, вщрваною вщ намiрiв, що
\ р с ^ \ Is" \\ ! /f Jr ^ Г/ / / jr Л /
стосуються певних благ, оскшьки вона е вольовою дiею, осмисленою й спрямованою на певний результат. I цей результат пов'язуеться так чи шакше з об'ектами, що дозволяе 1х ототожнювати i з метою, i зi змiстом правовiдносин, i з самими дiями суб'ектiв» [4]. Будучи широкою шститущею, категорiя блага виявилася настшьки унiверсальною, що навт укра1нський законодавець ii використав як родове поняття в ст. 177 Цившьного кодексу Украши (далi -ЦКУ) при розкриттi видiв об'еклв цивiльниx прав [5].
I цей перелш певною мiрою перетинаеться з поняттям «благо» за Податковим кодексом Украши (дай - ПКУ) [6], яке важливе й для трудових правовщносин. Отже, питання розумiння поняття «благо» е вкрай важливим не лише для суто теоретичного розумшня об'екта цившьних правовщносин, а й для © Yefimov O. M., 2018 2
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
практичного розмежування та визначення отримуваних суб'ектом цившьних чи трудових правовщносин об'еклв як таких, яю е благом (додатковим благом), так i таких, яю благом не е. Адже вiдповiдно до пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ т об'екти правовiдносин, що вiдносяться до благ, включаються до об'екта оподаткування податком на доходи фiзичних ошб [6].
Усе це свiдчить на користь того, що таке широке поняття, як «благо», використовуеться в правi в рiзному спектрi вщносин. Задля ж його розумiння як об'екта, з яким пов'язаш майновi вiдносини, що обумовлюють майновий стан особи, слщ розглянути це поняття комплексно - з позицш не лише цившьного, а й трудового та податкового права. Таку орiентацiю надае й сучасний досвiд регулювання майнових вiдносин, зокрема щодо широкого розумшня поняття майна в европейському правовому простора Це засвiдчуе практика Свропейського суду з прав людини з приводу застосування ст. 1 Протоколу № 1 до Свропейсько!' конвенцп про захист прав людини i основних свобод.
Принаймнi воно не обмежуеться цивiлiстичним зрiзом цього поняття. Такий
К-^д/^Г \\\ v^—-^ //icZ^Ht г—
тдхщ мае бути поширений i на iншi блага, що виступають об'ектами цивiльних
прав. Саме в такому аспект вони до^джуватимуться в данiй статтi.
Метою статт е виявлення сутностi поняття «благо» як об'екта цивiльних та шших сумiжних правовiдносин, якi в цшому формують склад майна та
\ С' I \\ ! /^Щг "N \ "у Tj'i .о о j , / Jf /
правовi зв'язки, в яких перебувае особа, яка його мае. Завдяки цьому вбачаеться можливим сформувати суцшьне уявлення про правовий режим цих благ, !х розумiння як основних i додаткових та !х критерпв. Така постановка питання до цього часу не застосовувалась при розглядi даного поняття й мае стати продуктивним напрямком дослiдження об'ектiв правовщносин з !х приводу.
Виклад основного матерiалу. Критерп, що дозволяють «дещо» вважати «благом», визначаються науковцями по^зному, але загальний тдхщ у цьому питанш виявити можливо. Так, за К. Менгером, це бувае тод^ коли благо пов'язане iз задоволенням людських потреб; зi зникненням потреби суб'екта правовщношення зникае й саме благо [7]. Наприклад, для людини, яка тоне в мор^ потребою швидше буде рятiвний круг, ашж кiлька кiлограмiв золота. А © eфiмов О. М., 2018 3
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
шсля того, як така людина врятуеться, акцент потреби може змютиться на золото. Тож у першому випадку благом буде рялвний круг, а у другому -золото.
Для того, щоб будь-який предмет набув ознак блага, необхщним е зб^ таких чотирьох умов: 1) людсько! потреби; 2) властивостей предмета, що роблять його придатним бути поставленим у причинний зв'язок iз задоволенням ще! потреби; 3) тзнання людиною цього причинного зв'язку; 4) можливост розпоряджатися предметом таким чином, щоб дшсно вживати його для задоволення ще! потреби [5].
Наявнють цих чотирьох ознак дозволяе вщмежувати, наприклад, знаряддя пращ, яке отримуе пращвник, вщ блага. Адже у трудовi правовщносини пращвник вступае також з метою задоволення сво!х потреб. Так, звичайна лопата, яку видае працiвниковi роботодавець, не вщповщае
/ I ^ \
вказаним чотирьом ознакам блага. По-перше, така лопата не задовольняе особисто! потреби працiвника. Вона лише е знаряддям виконання пращвником
~ Н^А^^Г\\\ - /// Н г—
його трудового обов'язку, в результатi чого такий працiвник отримае
вщповщну винагороду у грошовiй форм^ що й буде для нього благом.
\ \ \\ (I \\\ \ _ - /// Ii I / /
По-друге, працiвник, який отримав таку лопату, не мае можливост
розпорядитися нею з метою задоволення власно! потреби. Звичайно ж, тут не
\ р с ^ \ I \Ч ' S Ж ^Г ^ 1 / ■ ° i / / Mm. О /
йдеться про л випадки, коли працiвниковi роботодавець дозволяе у позаробочий час використовувати лопату в особистих щлях. Так, можна розглядати ситуащю, коли подiбне входить у так званий «сощальний пакет». У
^jillУ1Г7ПГ!111 |У
такому разi таке використання цiлком може вщповщати ознакам додаткового блага у розумшш пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ. Яскравим прикладом такого подвiйного статусу знаряддя пращ може бути право пращвника використати службовий автомобшь для власних цшей: по!здки у вщпустку на курорт та iн.
По-трете, лопата, яку видшили працiвниковi як знаряддя для виконання ним трудового обов'язку, мае бути придатною для задоволення власних потреб пращвника. Пращвник повинен мати право i можливост використовувати таку лопату в позаробочий час на сво1й власнш земельнш дшянщ. Або ж пращвник © Yefimov O. M., 2018 4
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
повинен мати право i можливють використати службовий автомобшь для по1'здки у вщпустку. У цьому pa3i можна говорити про таю властивост предмета (лопати чи автомобшя), що роблять його придатним бути поставленим у причинний зв'язок i3 задоволенням ще!' потреби саме пращвника.
По-четверте, така можливють використати властивост предмета, що роблять його придатним бути поставленим у причинний зв'язок i3 задоволенням ще!' потреби, мае бути усвщомлена прaцiвником. Прaцiвник мае усвщомити можливiсть використати aвтомобiль для по1'здки на курорт пiд час вщпустки. Якщо така можливiсть у пращвника е, але з будь-яких причин не усвщомлена (вiн просто про не!' не знае) i, як наслщок, ним не використана, то не можна говорити про те, що такий предмет е благом для людини.
Як вказуе Ю. К. Толстой, блага, яю не мають корисних властивостей або ж корисш властивост яких ще не вщкрш!, а також предмети, яю недосяжнi для
людини на певному етат розвитку людсько!' цившзацп, об'ектами цивiльних
~ \\\ IÎlk\(i\ г—
прaвовiдносин не виступають [8], тобто благами не е. Отже, цим самим
проводиться думка, що наявнють корисних властивостей сама по ^6î ще не
робить предмет благом. Саме досяжнiсть цих корисних властивостей предмета
робить його благом. Так, якщо пращвник знае, що певний автомобшь може
\ Р с ^ \ Is" \\ ! /f Jr ^V/zl ° J / / JL Л /
бути використаний для того, щоб по1'хати на ньому на курорт на вщпочинок, проте у пращвника немае вщповщного повноваження на таке використання, то такий автомобшь не е благом для пращвника. Якщо ж така корисна властивють
«су / ff У1ГУП111 |V
aвтомобiля для прaцiвникa, як можливiсть використати його для по1'здки на курорт, стае прaвомiрно доступною для пращвника i при цьому вш усвщомлюе таку можливiсть i ïï прaвомiрнiсть, то aвтомобiль набувае ознак блага для нього.
1ншою необхщною ознакою блага як об'екта цившьних правовщносин (за виключенням особистих немайнових благ) е можливють ï^ грошовоï оцiнки. При цьому йдеться не лише про вартють, а й про споживчу вaртiсть [1]. О. В. Мартишин вказував, що будь-який товар, будь-яка послуга являе собою © eфiмов О. М., 2018 5
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
«предметну щншсть», що вимiрюеться у грошовому вираженш (вартосп) i в корисних якостях (споживчш вартостi) [9].
У планi трудових правовщносин предмет, який роботодавець передае/надае пращвников^ для того, щоб стати благом для останнього, повинен мати не лише вартють (так звану «предметну щншсть»), а й бути корисним такому пращвников^ тобто мати споживчу вартють. Знаряддя пращ мае предметну щншсть, проте не мае споживчо! вартост для задоволення потреб пращвника, а тому благом для такого пращвника не е. Общ у виглядi засмаженого на грилг шматка м'яса також мае вщповщну «предметну цiннiсть»: вартiсть самого м'яса, вартють його транспортування, енерпя (електрична, газова чи дрова...) для грилю. Проте якщо працiвник е вегетарiанцем, то споживчо! вартостi такий шматок м'яса для нього не матиме. Наприклад, у кiнофiльмi «Лагаан: Одного разу в 1ндп» капiтан англшсько! армп пропонував Раджi з'юти шматок м'яса в обмш на дозвш селянам вiдвiдати храм для вчинення релшшного обряду. Та оскiльки Раджа був вегетарiанцем, то вiн
й \ ^ \W //IlZSjli г—
вщмовився вiд тако! пропозицп, хоча йшлося про те, щоб надати можливють селянам (теж вегетарiанцям) подолати голод. Отже, той шматок м'яса для Раджi не був благом, оскшьки не мав споживчо! цiнностi. Бшьше того, такий шматок м'яса суперечив релтйним переконанням людини, а тому мш навiть
\ р с ^ \ Is" \\ ! /f Jr ^ Г/ / / jr Л /
нашкодити И щнностям, не то щоб задовольнити потребу.
Таким чином, не лише вартють певного предмета, а й споживча вартють перетворюе його на благо, оскшьки саме можливють споживання корисних
ig я П |7Г1 Г" 11 \ 1 \V
якостей предмета i е можливiстю задовольнити потреби суб'екта правовщносин.
Мотивацiя працiвника роботодавцем як критерш розмежування блага i не блага. Одержання роботи з оплатою пращ не нижче встановленого державою мтмального розмiру вiднесено до основних трудових прав пращвниюв (ст. 2 Кодексу закошв про працю Украши (далi - КЗпП)) [10]. Заробггна плата е iстотною умовою трудового договору (ст. 21 КЗпП). При цьому заробггна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираз^ яку власник або © Yefimov O. M., 2018 6
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
уповноважений ним орган виплачуе працiвниковi за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП). I! розмГр залежить вгд складностi та умов виконувано! роботи, професiйно-дiловиx якостей пращвника, результалв його працi та господарсько! дГяльност пiдприемства, установи, оргашзацп й максимальним розмГром не обмежуеться. Вона виплачуеться у грошових знаках, що мають законний о6гг на територп Укра!ни. Виплата заробггао! плати у формГ боргових зобов'язань i розписок або у будь-якш шшш формГ забороняеться (ст. 23. Закону Укра!ни «Про оплату працi» вгд 24.03.1995 р. № 108/95-ВР) [11].
Як видно Гз наведених норм права, заробгтна плата цшком вгдповгдае ознакам блага: пращвник И потребуе; вона е придатною бути поставленою у причинний зв'язок Гз задоволенням потреб (матерГальних i нематерГальних) пращвника, оскшьки е засобом придбання благ для задоволення потреб пращвника; останнш тзнае та усвгдомлюе цей причинний зв'язок; вш мае
/ii/У /\ 1 Ц \
можливють розпоряджатися своею заробггаою платою, щоб задовольнити сво! потреби.
S ///лГ\!/Н г^
Вщповщно до ст. 2 Закону Укра!ни «Про оплату пращ» до складу
заробггао! плати входить:
\ \ \\ (I \\\ \ _ - /// Ii I / /
- основна заробгтна плата - винагорода за виконану роботу вщповщно до
встановлених норм пращ;
\ р С- ^ \ I\\ ! /f jr ^ Г/ / / jr Л /
- додаткова заробггаа плата - винагорода за працю понад установлен норми, за трудовГ устхи та винахщливють i за особливГ умови пращ. Вона включае доплати, надбавки, гарантшш i компенсации виплати, передбачеш
^y/ll У1Г7П Г! Iii |У
чинним законодавством; премп, пов'язаш з виконанням виробничих завдань i функцш;
- шшГ заохочувальш та компенсации виплати, до яких належать виплати у формГ винагород за шдсумками роботи за рш, премп за спещальними системами i положеннями, виплати в рамках гранив, компенсации та ишГ грошовГ i матерГальн виплати, як не передбачеш актами чинного законодавства, або як провадяться понад встановлеш зазначеними актами норми [11].
© eфiмов О. М., 2018 7
Theory and Practice of Jurisprudence. — 201S. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
Однак зарплата (основна, додаткова та iншi зaoxoчyвaльнi та компенсации виплати) - це не все, що oтpимye пращвник вщ роботодавця. Вш може oтpимyвaти також знаряддя пращ, одяг, предмети меблiв, сaнiтapниx зpyчнoстей та iн. I якщо ïx не poзмежoвyвaти на те, що е благом, i на те, що благом не е, то доведеться все зазначене вважати благом (додатковим благом y розумшш пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ) [6] та обкладати податком на дoxoди фiзичниx ошб та вшськовим збором. Hеoбxiднiсть такого poзмежyвaння випливае iз неoбxiднoстi poзмежyвaння oтpимyвaнoгo пpaцiвникoм на те, що е благом та призводить до виникнення об'екта oпoдaткyвaння податком на дoxoди фiзичниx oсiб, та на те, що таким об'ектом не е. Навпъ Державна фюкальна слyжбa Украши (дaлi - ДФС), нaдiленa повноваженнями роз'яснювати податкове законодавство, видае певну кiлькiсть iндивiдyaльниx пoдaткoвиx кoнсyльтaцiй, в якиx тi чи iншi предмети, виплати та шше включае
/¿г/Л^и! /\ ЛХ
чи не включае до дoдaткoвиx благ. Тобто ДФС визнае iснyвaння певниx
критерпв poзмежyвaння благ i не-благ з метою ïx oпoдaткyвaння.
///
З ypaxyвaнням тиx ознак, яю перетворюють предмет на благо, слщ виокремити iз усього розмаптя oб'eктiв, oтpимyвaниx пpaцiвникoм вiд
\ \м Vvf \л\ \ —¡ /// 11 (V/ /
роботодавця, те, що е благом для пращвника i те, що благом для нього не е. I таким кpитеpieм у тpyдoвиx пpaвoвiднoсинax слщ вважати мету, з якою
\ р с ^ \ Is" \\ ! /f Jr ^ Г/ / / jr Л /
роботодавець передае/надае пpaцiвникoвi ri чи iншi предмети, послуги та ш. Так, якщо такою метою е мотиващя пpaцiвникa на виконання ним тpyдoвиx oбoв'язкiв, то отримуване пращвником слiд визнати благом. Якщо ж метою е
Г/ /1 / р1 П Г11 il
уможливити виконання пращвником його обов'язюв чи пiдвищити ефектившсть такого виконання, то про благо у такому випадку не йдеться.
Наприклад, пращвник пщерп може отримати службовий автомобшь для розвезення тци замовникам. У такому pasi автомобшь е знаряддям для виконання тpyдoвиx обов'язюв пращвника. Його використання не спрямоване на задоволення потреби пращвника, а тому й вщсутш наведеш вище чотири ознаки, яю би перетворили таке авто на благо.
Якщо ж у так званий «сощальний» пакет включаеться надання кеpiвникy © Yefimov O. M., 201S S
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
пщерп в користування службового авто, яке вш використовуе для службових i власних потреб, то тут вже слщ говорити про вщповщне благо, отримуване пращвником. Питання лише в тому, чи може такий менеджер використовувати автомобшь для власних потреб, якою цшком може бути потреба до!хати з дому до офюу та з офюу додому. У такому разГ менеджер пщерп 1) може використовувати автомобшь для задоволення свое! особисто! потреби; 2) такий автомобшь, як об'ект матерГального свпу, може бути використаний для задоволення тако! потреби; 3) такий пращвник знае про наявшсть у нього повноважень задовольнити вказану потребу; 4) i вш може фактично та юридично це зробити.
Зрозумшо, що в даному випадку (використання у власних щлях) автомобшь не е знаряддям пращ менеджера, забезпечення автомобшем
менеджера не е виробничою необхщшстю, проте таке забезпечення
/ ^Г* /ts"^ /1\ /I \ /Л \
автомобшем е тГею перевагою, яка вмотивовуе менеджера прийняти
пропозицш укласти трудовий договГр з власниками саме ще! пщерп.
~ K^ft^yv \\\ 1 - ///
Якщо пращвник отримуе лопату для того, щоб виконати свш трудовий
обов'язок - викопати траншею, то вш отримуе знаряддя пращ Навпъ якщо
пращвник отримуе вгд роботодавця грошовГ кошти для того, щоб придбати
лопату, яка стане власшстю роботодавця та використовуватиметься
\ Р С- ^ \ Is" \\ ! X I / /II • ° i / / JL Л /
пращвником для виконання ним трудового обов'язку, то таю грошовГ кошти не матимуть ознак блага чи засобу його набуття, оскшьки шяко! особисто! потреби пращвника вони не задовольняють, а така лопата для цього пращвника
#// I / СУ П Г' 11 \ \
споживчо! цшносл собою не являе.
Якщо за тдсумками мюяця як премГя найкращому пращвниковГ надаеться подарунок - нова вдосконалена лопата, виготовлена Гз чистого золота, то вона вже виконуе функцш блага, яке мотивуе пращвника до бшьшо! вщдачГ при виконанш ним трудових обов'язюв, оскшьки задовольняе певш потреби пращвника. Для задоволення цих потреб (матерГальних чи духовних) пращвник приймае умови пращ у бшьш ефективному для роботодавця режимь
Харчування для пращвника е благом, оскшьки мае для нього вщповщну © eфiмов О. М., 2018 9
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
щннють i задовольняе його фiзiологiчну потребу у вщновленш фiзичноi сили, до того ж звшьняе його вiд необхiдностi витрачати власш грошовi кошти для самостшного придбання продуктiв харчування. Мiж общом i задоволенням потреб працiвника юнуе прямий причинний зв'язок, працiвник юнування такого причинного зв'язку усвiдомлюе i мае можливiсть (повноваження) вжити продукти, наданi йому роботодавцем. Що ж до можливост персонiфiкувати (яку iнодi застосовуе ДФСУ) витрати на таке харчування, то вона не може бути тим критерiем, який позбавляе таке харчування статусу блага. Можливють чи неможливють персошфшацп - це суто облшове питання, вирiшення якого залежить вiд того, яку облшову полiтику мае пiдприемство, та як воно ii дотримуеться.
Що ж, наприклад, до перевезення працiвникiв, якi працюють вахтовим методом, то тут слщ виходити з того, що благом воно е лише в тому випадку, коли у пращвника е альтернатива добратися до мюця роботи громадським
транспортом. Якщо та^' можливост немае, то вважати таке перевезення
г\л \\\
благом (додатковим благом) немае пiдстав, хоча би тому, що в цьому разi йдеться про задоволення потреб не пращвника, а роботодавця. Пращвник при цьому не отримуе благо, яким може розпоряджатися та задовольняти власну потребу. Таке перевезення е необхщним для виконання пращвником трудових
\ Р с ^ \ Is" \\ ! /f Jr ^V/zl ° J / / JL Л /
обов'язкiв. Так само як i лопата, якою працiвник мае копати траншею.
Благо як об'ект оподаткування податком на доходи ф1зичних oci6. Поняття «додаткове благо» можна вщнести також до бухгалтерсько-
ig я П |7Г1 Г" 11 \ 1 \V
податкового сленгу, оскiльки вживають (досить часто) його для позначення шбито вшм вiдомоi та всiм зрозум!^' категорп. ДФС додатковим благом називае харчування в одних випадках i не визнае «додатковим благом» - в шших. Так, в 1ПК вiд 22.03.2017 р. № 5683/6/99-99-13-02-03-15 ДФСУ дiйшла висновку: «якщо роботодавцем оргашзовуетъся для пращвниюв безкоштовне харчування за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кшьюсть спожитих продуктiв кожною окремою особою, тобто отриманий дохщ у виглядi додаткового блага не може бути персошфшований, то вартiсть такого © Yefimov O. M, 2018 10
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
харчування не може розглядатися як об'ект оподаткування та база нарахування единого внеску» [12]. А от в 1ПК вщ 19.10.2017 р. № 2300/6/99-99-13-02-03-15/1ПК ДФС дшшла вже протилежного висновку: «враховуючи те, що дохгд у виглядГ вартост безоплатного харчування за принципом «шведського столу» не зазначено у вказаному перелшу, такий дохщ оподатковуеться у вгдповгдностГ до пп. «б» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ як додаткове благо на загальних шдставах» [13].
РГзниця мГж тлумаченням безоплатного харчування для пращвниюв як додаткового блага, на думку ДФС, полягае в наявност можливост персошфшувати його вартють: якщо така можливють юнуе, то таке харчування е додатковим благом, а якщо тако! можливост немае, то й додаткового блага немае. Досить сумшвний критерш застосовуе у цьому разГ ДФС. Адже персошфшащя - це лише один Гз багатьох способГв визначення вартост отриманого пращвником блага. Неможливють персошфжувати унеможливлюе визначення бази оподаткування, проте не усувае юнування самого об'екта. Слгд
\\\ Н
нагадати, що об'ектом оподаткування можуть бути майно, товари, дохгд (прибуток) або його частина, обороти з реаизацп товарГв (робгт, послуг), операцп з постачання товарГв (робп; послуг) та шшГ об'екти, визначеш податковим законодавством, з наявнютю яких податкове законодавство
\ р с- ^ \ Is" \\ ! ^V/zl ° j / / JL Л /
пов'язуе виникнення у платника податкового обов'язку (ст. 22 ПКУ). При цьому базою оподаткування визнаються конкретш вартюш, фГзичш або шшГ характеристики певного об'екта оподаткування (ст. 23 ПКУ).
^jill У1Г7П Г! 111 |У
Отже, вгднесення того чи шшого блага до додаткового та його оподаткування е тим нарГжним каменем, через який спотикаються як пращвники ДФС, так i платники податюв. Щоб припинити таке спотикання необхгдно чГтко встановити, що ж таке благо, чие воно, коли воно стае «додатковим благом», коли його треба оподатковувати ПДФО та ВЗ.
Подпунктом 14.1.47 ст. 14 ПКУ передбачено, що додатковГ блага - це кошти, матерГальш чи нематерГальш цшностГ, послуги, шшГ види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий © eфiмов О. М., 2018 11
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
дохщ не e заробггною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язюв трудового найму або не е винагородою за цившъно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку [6].
Отже, ПКУ додатковими благами по суп називае об'екти цившьних правовiдносин, а саме:
- кошти;
- матерiальнi чи нематерiальнi цiнностi;
- послуги;
- iншi види доходу.
Нагадаемо, що дохгд визнаеться тд час збшьшення активу або зменшення
зобов'язання, що зумовлюе зростання власного катталу (за винятком зростання катталу за рахунок внескiв учасникiв тдприемства), за умови, що оцiнка доходу може бути достовiрно визначена (п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського облшу 15 «Дохщ», затвердженого наказом Мшютерства фiнансiв Украти вiд 29.11.1999 р. № 290, зареестрованим в Мiнiстерствi
| -п/^Н г—
юстицп Украти 14 грудня 1999 р. за № 860/4153) [14]. Для фiзичноi особи в сенш такого визначення доходом е все те, що вона отримуе в тому чи тшому виглядi без будь-якого зустрiчного обов'язку (оплати, виконання роботи). Причому отримуе не у володтня, а у властсть, тобто набувае права
\ с - ^ \ /\\ ! /^ "V \ / У}! Р' V 1 у / / Л /
розпоряджатися тим, що отримала. Наприклад, якщо фiзична особа отримуе кошти як зарплату, то вона мае право ними розпоряджатися на власний розсуд, i таю кошти е и доходом. Якщо ж щ кошти отримаш нею «тд звгг», для
^/11У1Г7П Г! 11% |У
придбання якихось ТМЦ для пiдприемства, то вони вже не е и доходом, оскiльки розпоряджатися коштами така особа не вправi та й повинна пiдприемству повернути грош^ або звiт про iх витрачання в iнтересах пiдприемства.
Вщнесення того чи iншого доходу до додаткового блага визначаеться методом виключення: позначаеться те, чим такий дохщ не повинен бути. 1ншими словами, будь-яка оплата роботи чи послуг фiзичноi особи, яка прямо пов'язана з такими послугами чи роботою, позбавляе таку оплату лише статусу © ТеАшог О. М., 2018 12
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
додаткового блага, а не статусу блага взагалг Додаткове благо тому й е таким, що отримуеться додатково до того блага, яке набуваеться за тдставами, що виключеш з наведеного вище перелшу благ i е, за щею лопкою, основними -заробгтна плата, винагорода за цившьно-правовими договорами.
ОкрГм того, пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ [6] мютить перелш доходГв, отриманих платником податку як додаткове благо. Це доходи у виглядг
- вартост використання житла, шших об'еклв матерГального або нематерГального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсацп вартост такого використання;
- вартост майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку;
- вартост послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю тдпорядкованих ошб, а також осГб, що перебувають на вшськовш службГ чи е заарештованими або ув'язненими;
///
- суми грошового або майнового вщшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крГм тих, що обов'язково вщшкодовуються зпдно Гз законом за рахунок бюджету або звшьняються вгд оподаткування зпдно з цим роздшом;
\ р с ^ \ Is" \\ ! X I / /II • ° i / / JL Л /
- суми безповоротно! фшансово! допомоги (крГм суми процентГв умовно нарахованих на таку допомогу);
- основно! суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного
N. ig itßfytTt [llli |V
(анульованого) кредитором за його самостшним ршенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закшчення строку позовно! давностГ, та ш.
При цьому критерГями виключення доходу з додаткового блага (вгдповгдно й критерГями вгднесення його до додаткового блага у протилежному разГ) з точки зору ПКУ е також:
- одержання доходГв у формГ та розмГрах, що тдлягають включенню роботодавцем до собГвартост реалГзованих товарГв, виконаних робп; наданих послуг;
© eфiмов О. М., 2018 13
- одержання кошпв, вартост послуг, проживання, проiзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарiв, взуття та швентарю, колясок для iнвалiдiв, у тому чи^ таких, що призначеш для участi iнвалiдiв в фiзкультурно-реабiлiтацiйних та спортивних заходах, лшарських та медико-вiдновлюваних засобiв та шших доходiв, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (^м професшного спорту), фiзкультурно-оздоровчих заходiв, заходiв з фiзкультурно-оздоровчоi дiяльностi та фiзкультурно-спортивноi реабштацп, що фiнансуються з бюджету та/або бюджетними органiзацiями, iншими неприбутковими оргашзащями, внесеними до Реестру неприбуткових оргашзацш та установ на дату надання таких коштiв;
- сплачена суб'ектом кшематографп вартiсть товарiв та послуг, а саме про!'зду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного
обслуговування, тренування, навчання, що пов'язаш з участю такого платника
/ ^ \ \1 / \ / \ ^Q \
податку у виробництвi аудiовiзуальних творiв, що виробляються (створюються)
суб'ектами кшематографп Украши, якщо це передбачено умовами договору з
vTvTAW /// \1\
такими платниками податку та/або режисерським сценарiем аудiовiзуального
I Д I ' / ^ \ \\ \ —^^^ / /И Ш N I ^11
твору.
\ w \ЧМ" W V j /// о У) у ^ /
З наведеного вище перелжу критерпв вiдмежування додаткового блага
(блага взагаи) вiд того, що благом для пращвника не е, можна видшити двi
основнi 1'х групи: загальш та особливi.
До загальних критер^'в слiд вiднести такий критерш, як можливiсть
включення роботодавцем певних витрат до собiвартостi реалiзованих товарiв,
виконаних робiт, наданих послуг. Якщо те чи шше «благо», отримане
пращвником, включаеться до не!', то воно не е аш додатковим благом для
пращвника, аш благом взагалг Очевидно, що включатися до собiвартостi такi
«блага» мають безпосередньо, а не опосередковано через фонд оплати пращ. В
останньому раз^ до собiвартостi включатиметься вже не отримане пращвником
благо, а його вартють, що стала складовою фонду оплати пращ.
До особливих критерпв слщ вщнести такi, що за своею суттю цшком
пiдпадають пщ ознаки додаткового блага, проте для них законодавець © Yefimov O. M., 2018 14
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
встановив «усвщомлене» виключення i3 загального обсягу благ, отримуваних фiзичною особою. Це перелiк коштiв, речей матерiального свiту, отримуваних фiзичними особами вщ визначеного кола осiб (бюджетш органiзацii, iншi неприбутковi органiзацii, внесет до Реестру неприбуткових оргашзацш та установ на дату надання таких кошпв), та на визначенi цш (проживання, проiзд, харчування, спортивний одяг, аксесуари, взуття та iнвентар, коляски для швалщв, у тому чи^ такi, що призначенi для участ iнвалiдiв у фiзкультурно-реабiлiтацiйних та спортивних заходах, лжарських та медико-вщновлюваних засобiв та iн.).
Стаття 165 ПКУ мютить перелiк доходiв, як не включаються до розрахунку загального мюячного (рiчного) оподатковуваного доходу, проте/хоча й називае i^ доходами. Тому стосовно цього перелшу коректним буде сказати, що вони е благами, отримуваними фiзичними особами. Проте,
/ Sr /ly \ 11 / \ / \
такi блага не збiльшують базу оподаткування податком на доходи фiзичних осiб - таке собi штучне виключення благ iз сукупност доходiв фiзичноi особи,
\\\ /// лГ^Г// —П г—
якi е оподатковуваними благами.
Таким чином, питання вiднесення чи нi певних кошпв, предметiв, речей до додаткових благ е необхщним для i^ розмежування, оскiльки вiд цього залежить включення чи не включення i^ до об'екта оподаткування податком на доходи, а отже й для правильного визначення бази оподаткування.
Висновки. Таким чином, для того, щоб будь-яка рiч, послуга чи робота, отримаш працiвником, набули статусу блага взагаи й додаткового блага зокрема, слiд дослщити i^ з точки зору, чи задовольняють вони особистi потреби пращвника, мотивують його до вчинення дш, якi приведуть до такого задоволення; чи мають вони властивостi, що роблять i^ придатними бути поставленими у причинний зв'язок iз задоволенням вказаноi потреби; чи знае та усвщомлюе працiвник iснування зазначеного причинного зв'язку; та чи мае вш можливють розпоряджатися предметом таким чином, щоб дшсно вживати його для задоволення потреби. Тобто цей предмет, робота чи послуги повинш не просто мати певну цшнють/вартють, вони повинш мати споживчу вартють © eфiмов О. М., 2018 15
для такого пращвника.
Наявнють саме цих умов i перетворюе все отримане пращвником на благо чи додаткове благо, а вщсутшсть - усувае перетворення отриманого на об'ект оподаткування податком на доходи фiзичних осiб та вшськовим збором. Пiдпункт «б» п. 164.2.17 ст. 164 ПКУ слiд доповнити таким абзацом: «Додатково до винятюв, передбачених тдпунктом «а» цього тдпункту, невважаються додатковим благом платника податку майно, pe4i, товари, роботи, послуги, як не задовольняють особистi матерiальнi та/або духовн потреби пращвника, незалежно вiд усвiдомлення пращвником вiдсутностi тако'1 можливостi задовольнити зазначет потреби».
Включення такого абзацу привело би до гармошзацп податкового та цившьного [15] i трудового законодавства [10], що в результат усунуло б
пщстави виникнення конфлшпв мiж платниками податюв та контролюючими
/ A) /ts"^ / 1\ I \ II ^уД \
органами з приводу тлумачення того чи шшого об'екта правовiдносин як блага,
отримуваного пращвником та, вщповщно, оподатковуваного податком на
' S \\\ /// /v^w/Н г—
доходи фiзичних ошб i вiйськовим збором.
д I У \\ \ ——1 / и Ш N 1 11
Список л1тератури:
1. Спасибо-Фатеева И. В., Крат В. И., Печеный О. П. и др. Харьковская цивилистическая школа: объекты гражданских прав: монография / под общ. ред. И. В. Спасибо-Фатеевой. Харк1в: Право, 2015. 720 с.
2. Вакулина Г. А. О понятии объекта гражданского правоотношения. Современные наукоемкие технологии. 2009. № 4. С. 58-59.
3. Гражданское право: учебник: в 4 т. Т. 1. / отв. ред. проф. Е. А. Суханов. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: БЕК, 1998. С. 295.
4. Спасибо-Фатеева I. В. Цившьний кодекс Украши. Науково-практичний коментар. Харюв: Страйд, 2010. С. 12.
5. Цившьний кодекс Украши. Науково-практичний коментар. Т. 4 / за заг. ред. I. В. Спасибо-Фатеево'1. Харюв: Страйд, 2010. С. 11.
6. Податковий кодекс Украши. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (дата звернення: 04.03.2018).
7. Менгер К. Основания политической экономии. Австрийская школа в политической экономии / К. Менгер, Е. Бём-Баверк, Ф. Визер: пер. с нем. Москва: Экономика, 1992. С. 3975.
8. Гражданское право: учебник / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. 3-е изд., перераб. и доп. Москва: Проспект, 1998. Ч. 1. С. 205.
9. Мартышин О. В. Проблема ценностей в теории государства и права. Государство и
право. 2004. № 10. С. 5.
10. Кодекс закошв про працю Украши вщ 10.12.1971 р. № 322-VIII. Редакщя вщ 20.01.2018 р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua /laws/show/322-08 (дата звернення: 04.03.2018).
11. Про оплату пращ: Закон Украши вщ 24.03.1995 № 108/95-ВР. URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 04.03.2018).
12. 1ндивщуальна податкова консультацiя вiд 22.03.2017 р. № 5683/6/99-99-13-02-0315. URL: http://www.visnuk.com.ua/ru/news/id/3070 (дата звернення: 04.03.2018).
13. 1ндивщуальна податкова консультацiя вiд 19.10.2017 р. № 2300/6/99-99-13-02-03-15/1ПК. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/PK676.html (дата звернення: 04.03.2018).
14. Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 15 «Дохщ», затверджене наказом Мiнiстерства фшанав Украши вiд 29.11.1999 р. № 290, зареестрованим в Мiнiстерствi юстици Украши 14.12.1999 р. за № 860/4153. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99 (дата звернення: 04.03.2018).
15. Цивiльний кодекс Украши. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (дата звернення: 04.03.2018).
References:
1. Spasibo-Fateeva, I.V., Krat, V.I., Pechenyj, O.P. i dr. Khar'kovskaja civilisticheskaja shkola: ob'ekty grazhdanskih prav. I.V. Spasibo-Fateevа. (Ed.). (2015). Kharkiv: Pravo [in Russian].
2. Vakulina, G.A. (2009). O ponjatii ob'ekta grazhdanskogo pravootnoshenija. Sovremennye naukoemkie tehnologii, 4, 58-59 [in Russian].
3. Grazhdanskoe pravo. E.A. Suhanov (Ed.). (1998). (Vols. 1-4); Vol. 1. Moscow: BEK,. S. 295 [in Russian].
4. Spasybo-Fatieieva, I.V. (2010). Tsyvilnyi kodeks Ukrainy. Naukovo-praktychnyi komentar. Vol. 4. Kharkiv: Straid, 12 [in Ukrainian].
5. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy. Naukovo-praktychnyi komentar. Vol. 4. I.V. Spasybo-Fatieieva. (Ed.). (2010). Kharkiv: Straid, 11 [in Ukrainian].
6. Podatkovyi kodeks Ukrainy. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
7. Menger, K. (1992). Osnovanija \politicheskoj jekonomii. Avstrijskaja shkola v politicheskoj jekonomii. K. Menger, E. Bjom-Baverk, F. Vizer. (Eds.). Moscow: Jekonomika, 3975 [in Russian].
8. Grazhdanskoe pravo. A.P. Sergeev, Ju.K. Tolstogoy. (Eds.). (1998). Ch. 1. Moscow: Prospekt, 205 [in Russian].
9. Martyshin, O.V. (2004). Problema cennostej v teorii gosudarstva i prava. Gosudarstvo i pravo, 10, 5 [in Russian].
10. Kodeks zakoniv pro pratsiu Ukrainy vid 10.12.1971 r. № 322-VIII. Redaktsiia vid 20.01.2018 r. URL: http://zakon5.rada.gov.ua /laws/show/322-08.
11. Pro oplatu pratsi: Zakon Ukrainy vid 24.03.1995 № 108/95-VR. URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80.
12. Indyvidualna podatkova konsultatsiia vid 22.03.2017 r. № 5683/6/99-99-13-02-03-15. URL: http://www.visnuk.com.ua/ru/news/id/3070.
13. Indyvidualna podatkova konsultatsiia vid 19.10.2017 r. № 2300/6/99-99-13-02-03-15/IPK. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/PK676.html.
© eфiмов О. М., 2018
17
14. Polozhennia (standart) bukhhalterskoho obliku 15 «Dokhid», zatverdzhene nakazom Ministerstva finansiv Ukrainy vid 29.11.1999 r. № 290, zareiestrovanym v Ministerstvi yustytsii Ukrainy 14.12.1999 r. za № 860/4153. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99.
15. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
Ефимов А. Н. Материальное благо в гражданском праве и налоговом законодательстве.
Статья посвящена исследованию блага как объекта гражданских, трудовых и налоговых правоотношений. Определены условия отнесения объекта указанных отношений к категории «благо», позволяющие выявить благо как объект налогообложения налогом на доходы физических лиц. Предложено дополнить Налоговый кодекс Украины нормой, направленной на гармонизацию гражданского, трудового и налогового законодательства.
Ключевые слова: объекты гражданских правоотношений; блага; материальные потребности; нематериальные потребности; мотивация.
Yefimov O. М. Material benefit in civil law and tax legislation.
The article is devoted to the study of the benefit as an object of civil, labor and tax legal relations. It identifies the conditions for classifying the object of these relations as «benefit», which allows to identify the benefit as an object of taxation by the tax on personal income. On the basis of this, it is proposed to supplement the Tax Code with a norm aimed at harmonizing civil, labor and
tax legislation. J N \\ / 1 \ / \ I /tnT A j JSbIA AW \ Ml \ Wl ill
Keywords: objects of civil legal relations; benefits; material needs; intangible needs;
motivation. \!/mJ\\\ \ ///
Надтшла доредколегИ 12.03.2018 р. H / !
