CC BY
40
УДК 342,5 (477)
В. С. Кобрин
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук,
асистент кафедри конституцшного та мiжнародного права
ПОНЯТТЯ ТА ЗМ1СТ КОНСТИТУЦ1ЙНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПРЕМ'СР-М1Н1СТРА УКРА1НИ
© Кобрин В. С., 2016
Розглянуто визначення поняття та дослвджено змкт конституцiйно-правового статусу Прем'ер-мшктра УкраТни. Проаналвовано категори "статус", "правовий статус", "конституцiйно-правовий статус". Визначено елементи конституцшно-правового статусу Прем'eр-мiнiстра УкраТни.
Ключовi слова: статус, конституцiйно-правовий статус, посадова особа, Прем'ер-мiнiстр УкраТни.
В. С. Кобрин
ПОНЯТИЕ И СОДЕРЖАНИЕ КОНСТИТУЦИОННО-ПРАВОВОГО СТАТУСА ПРЕМЬЕР-МИНИСТРА УКРАИНЫ
Определено понятие и исследовано содержание конституционно-правового статуса Премьер-министра Украины. Проанализированы категории "статус", "правовой статус", "конституционно-правовой статус". Определены элементы конституционно-правового статуса Премьер-министра Украины.
Ключевые слова: статус, конституционно-правовой статус, должностное лицо, Премьер-министр Украины.
V. S. Kobryn
THE CONCEPT AND THE CONTENT OF CONSTITUTIONAL AND LEGAL STATUS OF THE PRIME MINISTER OF UKRAINE
The article is devoted to the definition of the concept and the research of the content of the constitutional and legal status of the Prime Minister of Ukraine. It has been analyzed categories of "status", "legal status", "constitutional and legal status." It has been defined the elements of the constitutional and legal status of the Prime Minister of Ukraine.
Key words: status, constitutional and legal status, official, Prime Minister of Ukraine.
Постановка проблеми. Ефективне функщонування системи державно!' виконавчо!' влади неможливе без належно!' дмльносл всiх й оргашв та посадових осiб. Провщну роль серед таких оргашв i посадових осiб ввдцрае Прем'ер-мшктр Укра'ни, який е вищою посадовою особою вищого органу в OTereMi виконавчо!' влади - Кабшету М1тстр1в Укра'ни i якому притаманний особливий конституцшно-правовий статус.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Питання конституцшно-правового статусу рiзних оргашв i посадових oci6 оргашв публiчноi влади ставали предметом дослвджень на piBHi дисеpтaцiйних та мoнoгpaфiчних poбiт, наукових статтей та дoпoвiдей на конференцмх багатьох вчених-кoнституцioнaлiстiв. Дoслiдилa кoнституцiйнo-пpaвoвий статус шституту глави уряду в сучаснш украшськш кoнституцiйнo-пpaвoвiй нaуцi у дисертацшнш poбoтi З. С. Макарова. Разом з тим, комплексного дослщження поняття та змiсту кoнституцiйнo-пpaвoвoгo статусу Прем'ер-мiнiстpa Укpaiни в сучaснiй науковш лiтеpaтуpi не кнуе.
Для визначення поняття конституцшно-правового статусу Прем'ер-мшктра Украши пoтpiбнo спочатку дoслiдити структуру цього правового статусу, шакше кажучи, визначити, як елементи становитимуть кoнституцiйнo-пpaвoвий статус Глави укpaiнськoгo Уряду.
У фшософському тлумaченнi "статус" (ввд лат. status "стан, положення") - це сощальне, сшвввдносне положення (позищя) iндивiдуумa або групи в сoцiaльнiй системi, яке визначаеться за низкою ознак, специфiчних для тако1 системи (екoнoмiчних, професшних, етнiчних та 1нших) [1, с. 488].
Полгтичний словник визначае "статус" як сукупшсть прав й обов'язюв, що визначають юридичне положення особи, державного органа або мiжнapoднoi оргашзаци; комплексний показник положення певнoi спшьносп, групи або iндивiдiв у сощальнш системi, один iз нaйвaжливiших параме^в сoцiaльнoi стpaтифiкaцii [2, с. 400].
Схоже визначення знаходимо i у юридичному словнику, за яким статус - це правове становище громадян, виборних ошб, державних i громадських opгaнiв, установ, оргашзацш, мiжнapoдних opгaнiзaцiй [3, с. 770].
З'ясуемо, як визначають правовий статус вчет з теори держави i права. Так, на думку А. В. Малька, правовий статус, по суп, фшсуе фактичний статус особи, ii реальне становище в суспшьстш. В стpуктуpi правого статусу вш видшяе наступне: права i обов'язки, законш iнтеpеси, пpaвoсуб'ектнiсть, громадянство, юридичну вiдпoвiдaльнiсть та пpaвoвi принципи. Ядром правового статусу е, на його думку, права i обов'язки особи [4, с. 127].
Г. Г. Артюнян вважае, що правовий статус того чи шшого суб'екта права визначаеться сукупшстю прав та обов'язюв, що визнае за ним законодавство [5, с. 465].
1нший теоретик права В. М. Корельський визначае правовий статус як багатоаспектну категорда, що, по-перше, мае загальний, ушверсальний характер, мiстить статуси piзних суб'екпв пpaвoвiднoсин: держави, суспшьства, особи тощо; по-друге, вiдoбpaжaе iндивiдуaльнi oсoбливoстi суб'екпв i реальне положення к у системi бaгaтoмaнiтних суспшьних ввдносин; по-трете, правовий статус не може бути реашзований без обов'язюв, що кореспондуються правам, без юридично!' вiдпoвiдaльнoстi в необхвдних випадках, без правових гарантш; по-четверте, категорк "правовий статус" визначае права i обов'язки суб'ектв у системному вигляд^ що дае змогу здшснити пор]вняльний aнaлiз статуй piзних суб'екпв для вiдкpиття нових шлях]в к вдосконалення [6, с. 549].
Кр]м того, фaхiвцi з теорй права визначають, що ця категорк характеризуеться ще й цiлiснiстю, чгткою стpуктуpoвaнiстю та визначеним порядком взаемодй його компонент [7, с. 129].
У лiтеpaтуpi виокремлюеться декшька видiв правових стaтусiв. За характером (змктом) правовий статус клaсифiкують так:
• загальний (конституцшний). Вiн визначаеться конститущею i не залежить вiд певних поточних фaктopiв, е piвним, единим i стабшьним для всiх суб'екпв. Змша цього статусу залежить ввд вoлi законодавця, а не ввд бажання конкретного суб'екта. Цей статус е базовим, вихвдним для решти стaтусiв, тому вiн не повинен враховувати бaгaтoмaнiтнiсть суб'ектiв права, 'х oсoбливoстi та специфiку. Вiн визначае стутнь демoкpaтичнoстi та сoцiaльне призначення держави;
• спещальний (родовий) статус ввдображае oсoбливoстi правового становища певних суб'екпв або 'х кaтегopiй. Вш базуеться на загальному, хоча детальшше характеризуе дoпoвнюючi права, обов'язки та пшьги, пеpедбaченi законодавством для товно!' кaтегopii суб'ектiв;
• галузевий статус характеризуе особливосп прав та обов'язюв суб'ектiв стосовно певнoi сфери суспшьних вiднoсин. Вiн конкретизуе загальний статус нормами галузевого законодавства. Це надае можливють видшити aдмiнiстpaтивнo-пpaвoвий, цившьно-правовий, фшансово-правовий, кpимiнaльнo-пpaвoвий та iншi статуси;
• шдиввдуальний статус фшсуе можливостi та обов'язки конкретного суб'екта. Вiн е сукупнiстю персонiфiкованих прав та обов'язюв, е динамiчним та змiнюеться ввдповвдно до змiн у життi суб'екта [8 с. 97].
За суб'ектами розрiзняють правовий статус: а) фiзичних ошб; б) юридичних осiб; в) держави; г) шоземщв, осiб без громадянства; д) статус бiженцiв; е) статус украшських громадян, якi перебувають за кордоном; е) професiйний та посадовий статус [8, с. 97].
Категорто "статус" у конституцшному правi найбшьш повно дослiдила Н. О. Богданова, яка зазначила, що статус в конституцшному правi мае декшька втшень залежно вiд ролi, яку вш вiдiграе у визначеннi i фiксуваннi учасникiв конституцiйно-правових вiдносин i пiдходiв до його характеристики. В будь-якому своему проявi конституцiйно-правовий статус мае таю якосл, як: стшюсть, вiдносна постiйнiсть, внутрiшня узгодженiсть та системотвiрна значущiсть[9, с. 3].
У структурi конституцiйно-правового статусу зазначений вище науковець видшяе чотири зазвичай формалiзованi в нормах конституцiйного права, або таю, що випливають з нього, елементи, яю являють собою узагальнеш та унiверсальнi пiдходи до характеристики будь-якого суб'екта конституцшно-правових вiдносин: 1) мюце в суспiльствi i державу соцiально-полiтична роль i призначення; 2) загальна правоздатшсть; 3) права та обов'язки; 4) гарантй стiйкостi та реальности правового становища суб'ектiв [9, с. 13-17].
В. Ф. Погоршко визначав конституцшний статус як статус суб'екта права, визначений i гарантований конститущею краши. Конституцiйний статус мае прюритетний характер щодо правового статусу, який визначаеться законами та тдзаконними актами. Основними ж складовими конституцшного статусу е конституцшш принципи, правосуб'ектшсть, компетенцм, функцii, повноваження, конституцiйнi права, свободи та обов'язки, конституцшш гарантй [10, с. 281].
Можна погодитися з В. Ф. Погоршком про прюритетшсть характеру конституцшного статусу над правовим, однак якщо розглядати проблему сшвввдношення понять "конституцшний статус" та "правовий статус", однозначно останне буде ширшим, адже мютитиме не лише конституцшний, але й iншi статуси (адмтстративний, цившьний тощо). В цьому контексп слвд навести думки згаданоi вже Н. О. Богдановой яка зазначае: конституцшно-правовий статус е ширшим поняттям, шж конституцiйний статус. Перший мютить норми не лише конституцй, але й iнших джерел конституцшного права. Обидва ж вони (конституцшний та конституцшно-правовий статус) е складовими структури правового (юридичного) статусу, який якнайширше характеризуе ввдповщного суб'екта права [9, с. 4-5].
У працях науковщв в галузi конституцiйного права знаходимо рiзнi пiдходи у питанш складових елементiв конституцiйно-правового статусу. Так, наприклад, 1.1. Дахова до основних елеменпв такого статусу зараховуе правосуб'ектшсть, компетенцию та вiдповiдальнiсть [11, с. 37]. О. М. Ващук - правоздатшсть, дiездатнiсть, права та обов'язки, гарантй дмльносл та юридичну вiдповiдальнiсть [12, с. 7].
На думку Н. В. Григорук, конституцшно-правовий статус будь-якого органу чи посадовоi' особи полягае у визначенш його поняття та сутностi, а також аналiзу за суттю, формою та змютом. Змiст же статусу посадовоi особи зумовлюеться полiтичним i сощальним призначенням та вiдображаеться у й дiяльностi як члена органу державноi влади [13, с. 7].
О. В. Кульчицька вважае, що конституцшно-правовий статус складають правосуб'ектшсть (легггимацм в нормативно-правових актах, сощальне призначення, поняття, ознаки, порядок формування, склад та структура, припинення повноважень), конституцiйно-правовi принципи, повноваження, дмльшсть та вiдповiдальнiсть [14, с. 13].
О. В. Марцеляк у свош докторсьюй дисертацй, яка стосуеться конституцшно-правового статусу омбудсмана, розрiзняе основнi та неосновнi елементи конституцшно-правового статусу. Так, до основних вш зараховуе загальну правоздатшсть, права, обов'язки та гарантй дмльност1 До неосновних - форми i принципи дмльносп та ввдповвдальшсть[15, с. 14, 15].
При цьому автор наголошуе, що основш елементи конституцiйно-правового статусу суб'еклв правовiдносин не вичерпують всiеi структури iх статусу. Однак всi iншi елементи, що утворюють
цей статус, - мГсце в системГ оргашв держави, форми реалiзацiï прав i обов'язюв та прийнят при цьому акти чи вчинет ди, вiдповiдальнiсть - е другорядними елементами вiдносно основних, тож вони е додатковими елементами статусу [16, с. 44, 45].
Можна пвдтримати думку вчених Львiвськоï лаборатори прав людини i громадянина, що як певний "трафарет" для надзвичайно важкого завдання дали загальну характеристику конституцшно-правового статусу вшх суб'екпв правоввдносин. Така достатньо складна конструкцм (яка охоплюе невизначену, практично безмежну кiлькiсть елеменпв) мае право на життя [17, с. 19].
К. В. Тарасенко, визначаючи конституцшно-правовий статус Ради нащонально!' безпеки та оборони Украши (РНБО), видшяе таю елементи цього статусу: генезу, поняття, ознаки, принципи, порядок формування, склад та структуру, повноваження, форми i методи дiяльностi та ввдповвдальшсть вiдповiдного органу державно!' влади [18, с. 12]. Таю самi елементи видшено у роботi С. О. Халюка [19, с. 10].
Про визначення та з'ясування змГсту, обсягу та структури конституцiйно-правового статусу необхвдно, на думку О. В. Чернецько!', розглядати насамперед змiст та форму ввдповвдного iнституту конституцiйного права. Як i iншi вченi, вона пропонуе структурними елементами статусу вважати правосуб'ектшсть, час дй' повноважень, функцй, права i обов'язки, гаранта дмльносп та вiдповiдальнiсть [20, с. 8-9].
Щкавим е пiдхiд щодо визначення поняття конституцшно-правового статусу С. О. Чикурлм. На його думку, статус слвд розумгти насамперед як правове положення суб'екта права щодо шших суб'екпв права, з якими вш може вступати у правове спшкування [21, с. 11]. Конституцiйно ж правовий статус встановлений нормами конституцшного права Украши та характеризуеться особливостями компетенци, правосуб'ектносп, принципiв органiзацiï та дмльносп, гарантiй, органiзацiйно-правових та правових форм дмльносп, а також конститудшно-правово!' вiдповiдальностi [22, с. 116].
Стосовно визначення конституцшно-правового статусу глави уряду, то, на думку З. С. Макаровой останне слвд розумгги як встановлене i закршлене нормами конституцшного права положення вищо!' посадово!' особи, зумовлене соцiально-полiтичною сутшстю суспшьства, взаемоввдносинами з шшими суб'ектами конституцшного права та охарактеризованого особливостями правосуб'ектносп, принципами дкльносп, компетенци, гарантами, порядком обрання, звшьнення, замiщення посади, вiдповiдальнiстю [23, с. 39]. Подане визначення стосуеться статусу глави уряду як узагальнюючого родового поняття i може бути застосоване i до статусу як Прем'ер-мшктра Украши, так i шшого глави уряду, наприклад, канцлера чи президента.
На основГ поданих позицш вчених спробуемо визначити дефiнiцiю поняття "конституцшно-правовий статус Прем'ер-мшктра Украши". Конституцшно-правовий статус Прем'ер-мшктра Украши насамперед полягае у визначенш його поняття та сутносп, а також у належному науковому аналiзi його змюту та форми. ЗмГст же конституцшно-правового статусу Прем'ер-мтстра Украши складають таю елементи: правосуб'ектшсть, мГсце в системГ органiв влади, генеза, функцй, принципи та методи дмльносп, компетенцм (повноваження), взаемоввдносини з шшими органами публГчно!' влади та 1'х посадовими особами, конституцшно-правова вiдповiдальнiсть. Ядром такого статусу е права i обов'язки Прем'ер-мтстра Украши як голови Кабшету МшктрГв Украши.
Стосовно правосуб'ектностi, то вона традицшно для теори права та конституцшного права складатиметься Гз правоздатносп та дiездатностi. Так, правоздатнiсть Прем'ер-мтстра Украши -це його право володгти належними йому правами. Така правоздатшсть виникае з моменту призначення Прем'ер-мшктра на посаду та втрачаеться з моменту його звшьнення з посади.
ДГездатшсть Прем'ер-мшктра Украши - це його безпосередня здатшсть, можливГсть реалГзувати надаш йому повноваження. Момент виникнення та припинення такий самий як i з правоздатшстю. Тут виникае питання в шшому. Така дГездатшсть Глави Уряду Украши е, на думку деяких вчених, не зовсГм повною. Що маеться на увазГ? Так, дехто вважае, що реалГзувати сво!' повноваження та функцй', окрГм оргашзацшно1', Прем'ер-мшктр сам не може. Для цього йому потрГбен Уряд - Кабшет МшктрГв Украши та ввдповвдно його ршення у виглядГ постанови чи розпорядження.
Означена думка та позицм вчених мае право на юнування. Бшьше того, дшсно, якщо проанал1зувати повноваження Прем'ер-мтстра Украши, то багато з них реал1зуеться через ввдповвдт ршення Уряду - Кабшету Мтстрш Украши. Проте не потр1бно забувати, що в умовах парламентсько-президентсько!' форми правлшня Прем'ер-мшктр Украши "де-факто" е лвдером найбшьшо!' депутатсько!' фракци чи коалщи депутатських фракцш у парламенту а отже, i лвдером вс1е!' "урядово!' команди", всього складу Кабiнету Мiнiстрiв Украши. Тому в таких випадках, навпъ не маючи особистих повноважень з важливих питань державного чи суспшьного життя, вiн, в силу свого лвдерства та авторитету, з одного боку, та пвдтримки коалiцiï парламенту, з шшого, може провести через ршення Кабiнету Мiнiстрiв Украïни будь-яке питання iз сфери як своеï компетенцiï, так i компетенцiï уряду.
Щодо ролi i мiсця Прем'ер-мтстра Украши в системi органiв публiчноï влади, то, на думку В. П. Срмолша, його не можна визнавати главою уряду або, з шшого боку, визначати як так званого "адмтстративного прем'ера". Сьогодтшш реали щодо ролi Прем'ер-мiнiстра Украши не е абсолютом, адже в Конституци Украши е достатньо положень, конкретизацм i деталiзацiя яких сприятиме коригуванню статусу вiдповiдноï посадово!' особи [24, с. 10].
Така позицм мае право на юнування та з нею можна погодитися, адже статус Прем'ер-мтстра може змiнюватися в майбутньому. Разом з тим, твердження авторитетного вченого з приводу того, що Прем'ер-мтстра Украши не можна називати Главою Уряду, вважаемо недостатньо обгрунтованим та таким, що не ввдповвдае дшсносп.
По-перше, в умовах ввдновлення моделi парламентсько-президентськоï республiки конституцшно-правовий статус Прем'ер-мтстра Украши зростае, i вш, по сутi, стае не тшьки Главою Уряду як вищого органу в системi органiв виконавчоï влади, але е i "де-факто" лвдером парламент^^ коалiцiï, яка формуе склад Кабшету Мтстрш Украши.
По-друге, навiть висловлена думка у дисертацшному дослiдженнi В.П. Срмолша у 2003 рощ, коли юнувала модель президентсько-парламентськоï республiки та не було прийнято на той час Закону Украши "Про Кабшет Мiнiстрiв Украши", все одно не дае змоги стверджувати, що Главою Уряду е не Прем'ер-мМстр Украши, а хтось шший, наприклад, Президент Украши. Це суперечить положенням Конституцiï Украши i в редакци 1996 р., i в редакци 2004 р., основне з яких говорить про ввдставку Прем'ер-мМстра Украши, яка мае наслвдком ввдставку всього складу Кабшету М1тстр]в Украши. Отже, такий орган, як Кабшет М1тстр]в Украши, як команда урядовц]в в рiзних галузях життедiяльностi держави напряму безпосередньо залежить вiд д1яльносп свого кер]вника - саме Глави Уряду, на якому концентруеться увесь тягар та вся повнота ввдповвдальносп за дiяльнiсть цього органу.
Пост Прем'ер-мтстра Украши за сучасних умов набувае значущостi не тшьки з погляду наявносп певноï промiжноï ланки, посередника у стосунках Президента Украши з парламентом у межах загальноï системи стримувань i противаг, а й з погляду охоплення величезного обсягу функцш виконавчоï влади [25, с. 34]. Варто погодитися iз думкою Р. С. Мартинюка, що положення Прем'ер-мiнiстра Украши в системi оргашв виконавчоï влади можна визнати таким, що створюе йому статус вагомоï полiтичноï ф1гури лише потенц1йно, за умови створення високофункцiонального i стабшьного уряду на парт1йн1й основi, що теж е можливим лише в перспективi [26, с. 32].
Висновки. Отже, конституцшно-правовий статус Прем'ер-мшктра Украши - це встановлене нормами конституцшного права правове становище вищоï посадовоï особи вищого органу в ^^wi оргашв виконавчоï влади - Кабшету Мтстрш Украши, яке полягае у визначенш його полiтичного та сощального призначення, вiдображаеться у його дмльносп та характеризуеться власною правосуб'ектнiстю, функцмми, повноваженнями, принципами дiяльностi, взаемовiдносинами з шшими органами та посадовими особами публiчноï влади та конституцiйно-правовою ввдповвдальшстю.
1. Философский энциклопедический словарь / Сост. С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильичев, С. М. Ковалев, Н. М. Ланда. - М. : Сов. Энциклопедия, - 2-е изд., 1989. - 815 с. 2. Полтичний енциклопедичний словник / за ред. Ю. М. Шемчушенка, В. Д. Бабкта. - К. : Юртком
1нтер, 1997. - 512 с. 3. Юридичний словник / За ред. Б. М. Бабiя, Ф. Г. Бурчака, В. М. Корецького,
B. В. Цветкова. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К. : Головна редакця Украгнськог Радянськог енциклопеди] 1983. - 872 с. 4. Малько А. В. Теория государства и права: Учебник / А. В. Малько. -М.: Юристь, 2001. - 304 с. 5. Артюнян Г. Г. Конституционное право. Энциклопедический словарь / Г. Г. Артюнян, М. В. Баглай. - М. : Норма, 2006. - 544 с. 6. Теория государства и права: учебник для вузов / Под ред. проф. В. М. Корельского и проф. В. Д. Перевалова. - 2-е изд., изм. и доп. - М. : Издательство НОРМА, 2002. - 616 с. 7. Колодш А. М. Права, свободи та обов'язки людини г громадянина в Укрспт : Шдручник / А. М. Колодш, А. Ю. Олшник. - К. : Всеукрагнська асощащя видавщв "Правова едтсть", 2008. - 350 с. 8. Панчишин А. В. Поняття, ознаки та структура категори "правовий статус " / А. В. Панчишин // Часопис кигвського утверситету права. - 2010. -№ 2. - С. 95 - 98. 9. Богданова Н. А. Категория статуса в конституционном праве /
H. А. Богданова // Вестник Московского университета. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1998. - № 3. -
C. 3 - 20. 10. ПогорЫко В. Ф. Конституцтний статус // Юридична енциклопедiя: В 6 т. - Т. 3: К - М. /В. Ф. ПогорЫко. - К. : Видавництво "Укралнська енциклопедiя" iм. М. П. Бажана, 2001. -С. 281. 11. Дахова I. I. Конституцшно-правовий статус уряду в зарубiжних крагнах: монографiя /
I. I. Дахова. - Х.: Фтн, 2008. - 200 с. 12. Ващук О. М. Конституцшно-правовий статус громадських оргатзацш Украгни : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / О. М. Ващук ; Ыститут держави i права iм. В. М. Корецького НАН Укрални. - К., 2004. -16 с. 13. Григорук Н. Г. Конституцшно-правовий статус народного депутата Украгни : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Н. Г. Григорук ; Ыститут держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украгни. - К., 2004. - 21 с. 14. Кульчицька О. В. Конституцшно-правовий депутатських фракцт Верховног Ради Украгни : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / О. В. Кульчицька ; Кигвський нащональний утверситет внутрштх справ. - К., 2009. - 23 с. 15. Марцеляк О. В. Конституцшно-правовий статус iнституту омбудсмана : свтовий досвiд та укралнська модель : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.02. / О. В. Марцеляк ; Одеська нащональна юридична академiя. - Одеса, 2004. -35 с. 16. Марцеляк О. В. Ыститут омбудсмана : теорiя та практика : монографiя / О. В. Марцеляк. - Харюв : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. - 450 с. 17. Конституцшно-правовий статус людини : можливостi удосконалення в Укралт : колективна монографiя / Пращ Львiвськоí лаборатори прав людини i громадянина Науково-до^дного iнституту державного будiвництва та мкцевого самоврядування Нащональног академи правових наук Украгни /Редкол. : П. М. Рабинович (голов. ред.) та т. - Серiя I. До^дження та реферати. - Випуск 24. - Львiв : Видавництво ЛОБФ "Медицина i право", 2012. - 180 с. 18. Тарасенко К. В. Конституцшно-правовий статус Ради нащональног безпеки i оборони Украгни : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / К. В. Тарасенко ; Кигвський нащональний утверситет внутршшх справ. - К., 2010. -21 с. 19. Халюк С. О. Конституцшно-правовий статус Вищог ради юстищг : автореф. дис. канд. ... юрид. наук : 12.00.02 / С. О. Халюк ; Кигвський нащональний утверситет внутршшх справ. - К., 2008. - 22 с. 20. Чернецька О. В. Конституцшно-правовий статус депутатiв мкцевих рад : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / О. В. Чернецька ; Кигвський нащональний утверситет внутршшх справ. - К., 2006. - 16 с. 21. Чикурлт С. О. Конституцшно-правовий статус оргатв виконавчог влади Украгни : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / С. О. Чикурлт; Ыститут законодавства Верховног Ради Украгни. - К., 2008. - 22 с. 22. Чикурлт С. Конститущйно-правовий статус мтстерств Украгни : основн теоретичн питання / С. Чикурлт // Шдприемництво, господарство i право. - 2007. - № 3. - С. 115 - 118. 23. Макарова З. С. Конституцшно-правовий статус глави уряду : порiвняльно-правовий аспект : монографiя. -Чернтв : Видавець Лозовий В. М., 2014. - 232 с. 24. Срмолт В. П. Конституцшю засади виконавчог влади в Укран (проблеми теори' i практики) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / В. П. Срмолт ; Ы-т держави i права т. В. М. Корецького НАН Украгни. - К., 2003. - 17 с. 25. Мартинюк Р. Умови розвитку змшаног парламентсько-президентськог форми правлтня в Укран / Р. Мартинюк // Юридична Украгна. - 2008. - № 5. - С. 32-36. 26. Мартинюк Р. Кабтет Мiнiстрiв Украгни в системi стримувань i противаг на сучасному етат / Р. Мартинюк // Юридична Украгна. - 2008. - № 7. - С. 28-32.
