CC BY
30
УДК 342,5 (477) В. С. Кобрин
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук,
асистент кафедри конституцшного та мiжнародного права
ЗАГАЛЬН1 ПРИНЦИПИ Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРЕМ'еР-М1Н1СТРА УКРА1НИ
© Кобрин В. С., 2015
Розглядаеться конституцiйно-правова характеристика загальних принцитв дiяльностi Прем'ер-мiнiстра Украши. Досл1джуеться 3MicT, cyTHicTb та проблеми реалпацп загальних принципiв дiяльностi очшьника Уряду Украши. Наведенi пропозицн з вдосконалення чинного законодавства.
Ключовi слова: принцип, Прем'ер-мiнiстр Украши, Кабiнет Мiнiстрiв Украши, конститyцiйно-правовий статус.
В. С. Кобрин
ОБЩИЕ ПРИНЦИПЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕМЬЕР-МИНИСТРА УКРАИНЫ
Рассматривается конституционно-правовая характеристика общих принципов деятельности Премьер-министра Украины. Исследуется содержание, сущность и проблемы реализации общих принципов деятельности главы Правительства Украины. Приведены предложения по совершенствованию действующего законодательства.
Ключевые слова: принцип, Премьер-министр Украины, Кабинет Министров Украины, конституционно-правовой статус.
V. S. Kobryn
GENERAL PRINCIPLES OF THE UKRAINIAN PRIME MINISTER PRACTICE
The article is devoted to constitutional and legal practice of the general principles of the Prime Minister of Ukraine. Investigated the content, nature and problems of implementation of the general principles of the Prime Minister of Ukraine. These proposals for improving the current legislation.
Key words: principle, the Prime Minister of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, constitutional and legal status.
Постановка проблеми. Неввд'емною складовою конституцшно-правового статусу Прем'ер-мтстра Украши е його принципи, якими вш керуеться шд час здшснення свогх повноважень. Це е i принципи дмльносп Кабшету М1тстр1в Украши, до складу якого входить Прем'ер-мтстр Украши, i власт принципи, як притаманш лише очшьнику Уряду Украши.
Аналiз останшх дослщжень та публжацш. Принципи дмльносл оргашв виконавчо! влади та ix посадових осiб були предметом дослвджень таких науковщв, як: В. Б. Авер'янова, Ю. П. Битяка, В. В. Марченка, А. А. Пухтецько!, О. В. Совгир^ В. М. Шаповала та iн. Принципи
дкльносп уряд1в у заруб1жних кра'нах дослвдила у сво'й монограф1чн1й робот1. I. Дахова. До того ж комплексного дослвдження загальних принцитв дмльносп Прем'ер-мтстра Укра'ни у сучаснш конституцшно-правовш науковш л1тератур1 не проводилося.
Мета роботи - дослвдити загальн принципи дмльносп Прем'ер-мтстра Укра'ни.
Виклад основного MaTepiaiy. Спочатку вважаемо за необхвдне дослвдити, що таке поняття "принцип" загалом та "правов1 принципи" i "принципи дмльносл" зокрема. Великий тлумачний словник сучасно' украшсько' мови визначае таке поняття "принцип": по-перше, як основне вихвдне положення будь-яко' науково' системи, теори, iдеологiчного напрямку тощо; по-друге, як особливiсть, покладену в основу створення або здшснення будь-чого, спосiб створення або здiйснення чогось, правило, покладене в основу дiяльностi будь-яко' органiзацii, товариства [1, с. 1125].
Полгголопчний словник визначае принцип, по-перше, як первоначало, те, що лежить в основi певно' сукупносл фактiв, теорй, науки; по-друге, як внутршне переконання людини, тi практичш, моральнi й теоретичнi засади, якими вона керуеться в житп, у рiзних сферах дiяльностi [2, с. 625].
Юридична енциклопедм визначае, що принципи (франц. principe, ввд лат. principium - начало, основа) - це основш засади, вихвдш вде', що характеризуються унiверсальнiстю, загальною значущстю, вищою iмперативнiстю i вiдображають ютотш положення теорй, вчення, науки, системи внутршнього i мiжнародного права, полггично', державно'' чи громадсько' органiзацii. Принципам притаманна властивють абстрактного вiдображення закономiрностей сощально' дiйсностi, що зумовлюе 'х особливу роль у структурi багатьох явищ. Принципи е джерелом багатьох явищ або висновюв, що належать до нього, як дм до причини (принцип реальний) або як наслвдки до тдстави (принцип вдеальний) [3, с. 110-111].
А. М. Колодш вважае, що термiн "принцип" походить ввд латинського слова "principum", яке означае основш, найзагальн™ вихвдш положення, засоби, правила, що визначають природу i сощальну сутшсть явища, його спрямовашсть i найiстотнiшi властивостi [4, с. 17].
Якщо говорити про принципи права, то проввдний вчений-теоретик П. М. Рабшович визначае останш, як керiвнi засади (iдеi), яю зумовлюються об'ективними закономiрностями iснування i розвитку людини та суспшьства i визначають змiст та спрямованiсть правового регулювання [5, с. 88]. Значення принцитв права полягае у тому, що вони у стислому виглядi концентровано ввдображають найiстотнiшi ознаки права, е його квштесенщею, "обличчям"[3, с. 128].
Але найповшшим i найточшшим, на наше переконання, е визначення, сформульоване проф. А.М. Колодiем, який визначае принципи права як ввдправш вде' iснування права, якi виражають найважлив™ закономiрностi i пiдвалини цього типу держави i права, е однопорядковими iз сутнiстю права i становлять його головнi ознаки, вiдрiзняються унiверсальнiстю, вищою iмперативнiстю i загальнозначущютю, вiдповiдають об'ективнiй необхiдностi побудови i змiцнення певного суспшьного ладу [4, с. 27].
Саме принципи права е крш^ем законносл i правомiрностi дiй громадян i посадових осiб, адмiнiстративного апарату i органiв юстици i за певних умов мають велике значення для зростання правосввдомосп населення, його культури i освгги.
Становлячи головний змiст права, юридичш принципи отримують усi його властивосп та функци. А це означае: вони нормативно-регулятивш, загальнi, обов'язковi, об'ективно зумовлет, iсторичнi та iдейно-полiтичнi категори; 'х соцiальною функцiею е регулювання i охорона суспшьних вiдносин; вони е самостшною юридичною категорiею, тобто мають ознаки, що ввдокремлюють 'х вiд усiх iнших категор1й [4, с. 27].
Погоджуемося з думкою Т. I. Фулей, що за багатомаштносл визначень поняття "принципи права", уш наявш у науковш юридичнш лiтературi точки зору можна звести до таких двох: 1) принципи права - це основоположш вде'; 2) це нормативш засади права, що визначають сутшсть i спрямовашсть правового регулювання [6, с. 6].
Справедливою е думка, що спшьним в ушх цих пвдходах е розумшня принцитв як основи певного явища, правово! матери, поведшки. Р1зниця постае у "наповнент" ще! основи конкретним змютом, що залежить ввд специфши певного явища чи поведшки, а також ввд методологи наукового пошуку. Так, у загальнофшософському сприйнятп "принцип" формулюеться, як основа поведшки. З юридично! точки зору пвд принципом розум!еться правова основа, в якш ввдтворет 1де! права, цшносп,1 тому вони мають вищу юридичну силу [7, с. 94].
Загальт положення про принципи, принципи права та принципи конституцшного права ми можемо застосувати до визначення поняття про принципи дкльносл очшьника Уряду - Прем'ер-мтстра Укра!ни. Отже, принципи дмльносп Прем'ер-мтстра Укра'ни - це кер1вш вихвдт вде!, основоположт начала дкльносл Прем'ер-мтстра Укра'ни, як визначають та розкривають його конституцшно-правову природу, суттсть та призначення у систем! оргатв публ!чно! влади.
Основне призначення принцитв дмльносп Прем'ер-мшктра Укра'ни полягае у забезпечент стабшьно! та ефективно! дкльносл Прем'ер-мтстра Укра'ни як очшьника укра'нського уряду, а також концептуально!' едносл конституцшно-правових норм, як регламентують його дмльтсть.
Розглянемо детальтше принципи дкльносл Прем'ер-мтстра Укра'ни. Ввдразу ж зазначимо, що очшьник Уряду Укра!ни керуеться загальними принципами дмльносп Кабшету М1н1стр1в Укра!ни, а також власними, притаманними лише цш посадовш особ!, принципами дкльносл.
З принцитв дмльносл укра'нського уряду, закршлених у ст. 3 Закону Укра'ни "Про Кабшет М1н1стр1в Укра'ни", Прем'ер-мтстр Укра'ни свою дмльтсть також проводитиме, послуговуючись та дотримуючись принцитв: верховенства права, законности подшу державно!' влади, безперервносл, ввдповвдальност!, ввдкритосл та прозоросл. До того ж очшьнику Уряду Укра'ни в процеш його дкльносп, як нам видаеться, мають бути притаманш також 1 таю принципи: принцип професюнал1зму, принцип поеднання одноособовосл та колепальносп, принцип доступности принцип наступносп, принцип правово! визначеност1 тощо.
Принцип верховенства права. Першим у цьому списку е принцип верховенства права. Багато науковщв та вчених з р1зних галузей права дослвджували феномен цього принципу права у р1зних сферах суспшьного буття. Проведемо короткий анал1з деяких з них та визначимо на цш основ1 змкт та призначення цього принципу у дмльносл Прем'ер-м1н1стра Укра'ни.
Визначення принципу верховенства права дав в одному 1з сво!х р1шень 1 Конституцшний Суд Укра!ни. Верховенство права, згвдно з Ршенням Конституц1йного Суду Укра'ни в1д 2 листопада 2004 року (справа про призначення судом бшьш м'якого покарання), - це панування права у суспшьстш. Верховенство права вимагае ввд держави його втшення у правотворчу та правозахисну дмльшсть, зокрема, у закони, як за сво!'м зм1стом мають бути проникнут! насамперед вдеями соц!ально! справедливост!, свободи, р!вносп тощо. Одним з прояв!в верховенства права е те, що право не обмежуеться тшьки законодавством як одтею з його форм, а включае й !нш! сощальт регулятори, зокрема, норми морал!, традицй, звича! тощо, як! лег!тим!зован! суспшьством ! зумовлен! !сторично досягнутим культурним р!внем суспшьства. Ус! ц! елементи права об'еднат як!стю, що ввдповвдае !деолог!! справедливост!, !де! права, яка певною м!рою отримала в!дображення у Конституцй Укра'ни [8].
Таке розумшня права не дае пвдстав для його ототожнення !з законом, який школи може бути й несправедливим, зокрема обмежувати свободу та р!втсть особи. Справедлив!сть - одна з основних засад права ! е виршальною у визначенн! його як регулятора суспшьних в!дносин, одним !з загальнолюдських вим!р!в права [8].
Пвдтверджуе думку Конституц!йного Суду Укра'ни ! А. О. Сел!ванов, п!дкреслюючи, що це поняття виникло ! склалося як результат "зах!дно! юридично! традищ!", яка бачить у "верховенств! права" бшьше, н!ж просто формальне застосування юридичних !нструмент!в". Верховенство права, з погляду "захвдно! юридично! традиц!!", - також "верховенство" справедливост!, це "верховенство захисту для ус!х члешв суспшьства в!д надм!рностей державно! влади", "верховенство розсудливосл та добросов!сност!" [9, с. 16].
Щкавий п!дх!д до розумшня принципу верховенства права наводить у сво!й монограф!! О. В. Совгиря. Так, дослвджуючи цей принцип у д!яльносп Уряду - Кабшету М!тстр!в Укра!ни, -
вона пропонуе видшяти три групи пвдход1в до розумшня цього поняття. Перший пвдхвд до визначення зм1сту принципу верховенства права можна визначити як шгегрований, оскшьки вш включае сукуитсть умов оргатзаци держави та суспшьства, за наявносп яких можлив1 визнання та дм зазначеного принципу. Другий пвдхвд - людино центричний, або природно-правовий, суть якого полягае в обмежент держави природними правами кожно! людини. I, нарешт1, третш пвдхвд становлять формулювання проблеми з'ясування принципу верховенства права 1з його ствввдношенням з принципом верховенства закону. Вилучення хоча б одного з цих двох принцитв 1з системи принцитв дмльносл Кабшету Мш1стр1в Украши, на думку дослвднищ, ставить пвд сумшв ввдповвдшсть тако! оргатзаци та дмльносп принципам правово! держави [10, с. 136-143].
З багатьма позицмми можна погодитися, однак не потр1бно забувати одного: не варто ототожнювати та пов'язувати розкриття змкту д1яльност1 принципу верховенства права 1з принципом верховенства закону чи верховенства Конституци. Це дуже просто пояснити, проанашзувавши дмльтсть Прем'ер-мшктра Украши.
Так, за сво'м конституц1йно-правовим статусом у сво'й дмльносп Прем'ер-м1тстр Украши, як очшьник украшського уряду, повинен дотримуватися принцитв верховенства закону та верховенства Конституци. Тобто його дмльтсть повинна спрямовуватися на реал1защю наданих йому Конститущею та законами Украши фуикцш 1 повноважень 1 не може виходити за нормативно визначет меж1.
Суть же принципу верховенства права полягае власне у тому, щоб дмти на власний розсуд, не порушуючи норм Конституци та закотв Украши, та приймати 1 реал1зовувати справедлив^ на думку Прем'ер-мш1стра, ршення. Наприклад, можна навести недавне, шщшоване Прем'ер-мтстром Украши у зв'язку з поданою ним заявою про ввдставку, розпорядження Кабшету М1тстр1в Украши "Про тимчасове виконання повноважень Прем'ер-мш1стра Украши" ввд 24 липня 2014 р. [11] Цим тдзаконним нормативно-правовим актом виконання повноважень Прем'ер-м1тстра Украши покладалося на Вще-прем'ер-м1тстра Украши. По цьому розпорядженню уряду е багато питань. По-перше, сама заява Прем'ер-м1тстра Украши не означае одночасне припинення його повноважень, адже, згвдно з положеннями Конституци Украши, таку заяву про ввдставку повинен прийняти парламент - Верховна Рада Украши, розглянувши и на своему засвдант та прийнявши ввдповвдне ршення. По-друге, ввдповвдно до норм Закону Украши "Про Кабшет М1тстр1в Украши", у випадках неможливосл виконання повноважень Прем'ер-мш1стром Украши виконання таких повноважень покладаються на Першого вще-прем'ер-мш1стра тощо.
Незважаючи на те, що подане розпорядження було скасоване розпорядженням Кабшету М1тстр1в Украши ввд 1 серпня 2014 р. [12], це яскравий приклад того, як Прем'ер-мшктр у сво'й дмльносп застосував принцип верховенства права. Вш вважав, що вчиняе справедливо, по праву, що його ршення, оформлене розпорядженням уряду, дае чггкий сигнал для суспшьства та оргатв державно!' влади про те, що займання ще! посади не е самоцшлю його як полггика та урядовця.
Принцип законность Конституцшно-правовий статус очшьника уряду Украши - Прем'ер-м1тстра Украши, - який виражаеться переважно через його дмльтсть, потребуе глибокого науково-практичного анашзу та реформування. Така дмльтсть сьогодш повною м1рою повинна ввдповвдати передбаченим Конститущею Украши стандартам демократично!', сощально! 1 правово! держави. Одтею з важливих умов формування 1 становлення системи виконавчо! влади в Укра!т е принципово нова яюсть розумшня поняття принципу законносл у дмльносл р1зних й структурних елемеипв, 1 передушм в дмльносп Прем'ер-мтстра Укра!ни.
У наущ представлен! р1зт точки зору щодо розумшня сутност1 принципу законности Так, у теори права законтсть визначають як принцип права, принцип поведшки суб'екпв права, вимога дмльносп оргатв держави та посадових ошб, вимога державного управлшня суспшьством, принцип побудови системи нормативно-правових акпв, режим сощально-полггичного життя держави [13, с. 528-530].
У монографи "Теория юридического процесса" за загальною редакщею професора В. М. Горшеньова наводиться зм1ст сощашстично! законности Видшення сутност1 ще! категори з
нагромаджень полггизованого теоретизування дае змогу визначити законшсть як особливий режим, стан взаемоввдносин держави 1 особи, який виражаеться у неухильному дотриманш ус1ма органами держави, громадськими оргашзацмми, посадовими особами закотв 1 заснованих на них нормативно-правових акпв та гарантуе здшснення ус1ма членами суспшьства сво!х прав 1 свобод [14, с. 47].
Розкриваеться 1 принцип законносп у нормах Конституци Укра'ни. Так, згвдно з1 ст. 19 Основного Закону, органи державно! влади та органи м1сцевого самоврядування, !'х посадов1 особи зобов'язаш дмти лише на тдстав1, у межах та у спос1б, що передбачеш Конститущею та законами Укра'ни. Також, згвдно з1 ст. 3 Закону Укра'ни "Про Кабшет М1шстр1в Укра'ни", дмльшсть уряду серед шшого грунтуеться на принцип законности Оскшьки Прем'ер-мш1стр Укра'ни е вищою посадовою особою Кабшету Мш1стр1в Укра'ни та здшснюе кер1вництво цим органом, то в сво!й дмльносп насамперед зобов'язаний керуватися принципом законности
У контексп принципу законносп варто також говорити 1 про законшсть як явище. З таких позицш, на думку В. В. Самохвалова, законшсть складаеться 1з трьох взаемопопов'язаних складових - принципу, методу 1 режиму юнування держави, 1 полягае в розумшш та суворому 1 неухильному виконанш ушма суб'ектами правоввдносин вимог законодавчих акпв, як повинш ввдповщати принципу справедливости права як в процеш правореал1заци, так 1 в процес1 правотворчосл [15, с. 6].
Юридичний мехашзм впровадження законносп е системою засоб1в перетворення вимог щодо правом1рно! поведшки на практичну дмльшсть 1з застосування правових норм. Сутшстю юридичного мехашзму виступають методи правового регулювання, як уможливлюють застосування !'х до ошб, як ухиляються ввд виконання положень закотв, заход1в державного примусу (ввдповвдальносп), 1 тим самим забезпечують ефективну реал1защю вимог законности [16, с. 17].
Окр1м того, варто також сказати про вимоги законности, як1 ставляться до оргашв державно! влади та !х посадових ос1б. Так, науковщ видшяють р1зт вимоги до законности Ось основш з них: едтсть законности; верховенство закону; гарантовашсть прав 1 свобод людини 1 громадянина; невщворотшсть ввдповвдальносл за порушення принципу законности; недопустим1сть протиставлення законности1 доцшьносл [17, с. 2].
Розглянемо детальшше кожну з вимог через призму дмльносп Прем'ер-мш1стра Укра'ни. Так, едтсть законности у цьому випадку означатиме, що свою дмльшсть очшьник Уряду Укра'ни будуе на однаковому розумшш 1 застосуванш Конституци Укра'ни, закотв та пвдзаконних нормативно-правових акпв щодо р1зних суб'еклв права. Не може бути жодних привше'в чи обмежень стосовно т1е!' чи шшо!' категори ошб, як взаемодтоть з Прем'ер-мш1стром Укра'ни.
Верховенство закону як вимога законности у дмльносл Прем'ер-мш1стра Укра'ни полягатиме у точному 1 неухильному дотриманш вимог Конституци та закотв Укра'ни, а також наданш останшм переваги у випадках суперечносп з тдзаконними нормативно-правовими актами. Як приклад, можна навести останш змши до Регламенту Кабшету М1шстр1в Укра'ни, за якими Прем'ер-мшктр Укра'ни надшений правом на власний розсуд виршувати питання про присутшсть народних депутата Укра'ни на засвданнях уряду та !х кшьюсть. Така норма е неоднозначною, адже суперечить насамперед Конституци Укра'ни та Закону Укра'ни "Про статус народного депутата Укра'ни", з1 зм1сту яких випливае, що парламентський контроль за дмльшстю Кабшету М1шстр1в Укра'ни, окр1м парламенту - Верховно! Ради Укра'ни, - може здшснювати 1 кожен окремий народний депутат Укра!ни.
Наступною вимогою законносп у процеш дмльносл Прем'ер-мш1стра Укра'ни е гарантовашсть прав 1 свобод людини 1 громадянина. Так, уш ршення очшьник Уряду Укра'ни, як 1 ршення Кабшету Мш1стр1в Укра'ни, що стосуються прав 1 свобод людини 1 громадянина, повинш прийматися з позицш гарантування цих прав 1 !х захисту та забезпечення. Наприклад, Прем'ер-мш1стр Укра'ни не може вносити до порядку денного Постанову Кабшету Мш1стр1в Укра'ни про зменшення розм1р1в заробггних плат чи пшьг сощально-незахищених верств населення, адже так вш порушуе норми Конституци Укра'ни про неможлив1сть звуження обсягу 1 змкту кнуючих прав 1 свобод.
Другий аспект ще! вимоги законност! полягае, на нашу думку, у можливосп р1зних категор1й ошб впливати на дкльтсть вищо! посадово! особи Кабшету М!шстр!в Укра!ни. Як приклад, можна навести право громадян Укра!ни та шших категор1й ошб на звернення до Прем'ер-мтстра Укра!ни у р1зних процесуальних формах (письмов1й, усн1й - на особистому прийом1, електронн1й пошт1 тощо).
Ще одтею вимогою е неввдворотшсть ввдповщальносп за порушення вимог Конституцй, закотв та пвдзаконних нормативно-правових акпв. Яскравим прикладом порушення принципу законности через невиконання вимог Конституцй та Закону Укра!ни "Про Кабшет М1н1стр1в Укра!ни" е положення про обов'язок подання Прем'ер-мшктром Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни Програми дкльносп Каб!нету М!н!стр!в Укра!ни.
I нарешп, вимогою законност! в д!яльност! Прем'ер-мшктра Укра!ни е недопустим!сть п!дм!ни, або протиставлення законност! ! доцшьност!. Це означае, що очшьник Уряду Укра!ни, керуючи роботою Каб!нету М!н!стр!в Укра!ни та виконуючи !нш! сво! повноваження, повинен за своею правовою природою дмти з найбшьшою користю та вигодою, приймаючи найефектившш! та найдоцшьшш! р!шення. Але в!н не мае права виходити за меж! правового поля, визначеного нормативно-правовими актами, а будь-яю спроби пояснити так! вчинки доцшьшстю е неприпустимими.
Отже, враховуючи вищенаведене, можна констатувати, що принцип законност! у дкльносл Прем'ер-мшктра Укра!ни - це вимога до очшьника Уряду Укра!ни точно ! неухильно дотримуватися п!д час реал!зац!! сво!х повноважень Конституцй Укра!ни, закон!в та пвдзаконних нормативно-правових акт!в.
Принцип подiлу державно! влади. Означений принцип покладено в основу функщонування державно! влади будь-яко! розвинено!, демократично! держави св!ту. Щоб не було можливост! зловживати владою, писав основоположник вде! подшу влади Ш. Монтеск'е, необх!дний такий порядок речей, за якого р!зт влади могли б взаемно стримувати одна одну. Можливий такий державний устрш, за якого шкого не будуть змушувати робити те, до чого його не зобов'язують закони,! не робити те, що закони йому дозволяють [18, с. 293].
Як загалом можна визначити дефшщда "подш влади"? Полгголопчний словник дае таке визначення: подш влади - це доктрина, згвдно з якою полггичну владу потр!бно подшити м!ж кглькома органами, щоб запоб!гти тиран!!. Ця доктрина протисто!ть принципов! абсолютного суверештету корони, парламенту чи будь-якого шшого органу [19, с. 508].
Проввдний вчений у галуз! конституцшного права В. Ф. Погор!лко зазначае, що розподш влад -це не застиглий стан ввдокремлених державних структур. Це працюючий мехашзм, який досягае едносл на основ! складного процесу погоджень ! спец!альних правових процедур, передбачених на випадок конфлштних ситуацш [20, с. 372].
Вдало доповнюе думку В. Ф. Погоршка учений-конститущоналют О. Ф. Фрицький, який вважае, що власне !з законодавчого закршлення принципу розподглу влади ! починаеться сама !! орган!зац!я. Початком оргашзацй державно! влади е законодавче закршлення загально! системи орган!в, як! здшснюють цю владу [21, с. 244].
Суть принципу розподшу влади, на думку харювських вчених, полягае у тому, що едина державна влада ! оргашзацшно, ! шституцшно подгляеться на три пор!вняно самостшш гглки -законодавчу, виконавчу! судову [22, с. 243]. Своею чергою, О. Г. Мучник доповнюе, що послвдовна реал!зацм цього принципу потребуе, щоб ус! три гшки влади р!вною м!рою п!длягали обранню ! контролю безпосередньо та виключно народом [23, с. 149].
Конституцшний Суд Укра!ни в Р!шенн! № 6-рп/99 в!д 24 червня 1999 року постановив: "Метою функщонального подшу державно! влади на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6 Конституцй Укра!ни) е розмежування повноважень м!ж р!зними органами державно! влади та недопущення привласнення повноти державно! влади одтею з гглок влади" [24].
У сво!й д!яльност! на посад! Прем'ер-мтстр Укра!ни повинен дотримуватися принципу подшу державно! влади. Це означае, що вш, так само, як ! Уряд - Кабшет Мш!стр!в Укра!ни, -в!дпов!дальний перед Президентом та Верховною Радою Укра!ни, а також падзвиний !
пвдконтрольний Верховнш Рад1 Укра'ни у межах, передбачених Конститущею Укра'ни. Така конституцшна норма покликана убезпечити Прем'ер-м1тстра Укра'ни ввд намагань узурпувати державну владу та ввд нам1р1в вийти за меж1 сво!х повноважень.
На жаль, спроби Прем 'ер-мшстра Укра'ни вийти за меж1 сво!х повноважень у новптай конституцшнш практищ Укра'нсько! держави були. Так, свого часу Прем'ер-м1тстр Укра'ни Ю. В. Тимошенко дозволяла соб1 не приходити, без жодних поважних причин, на засвдання Ради нащонально! безпеки 1 оборони Укра'ни, Главою яко! е Президент Укра'ни 1 до складу яко! очшьник Уряду входить за посадою згвдно з Конститущею Укра!ни [25].
Незважаючи на уш недосконалосл та прогалини у конституцшно-правовому регулювант, Прем'ер-мшктр Укра'ни повинен займати як очшьник Уряду у трикутнику Президент-Кабшет М1тстр1в-Верховна Рада свое, визначене Конститущею та законами Укра'ни, м1сце 1 не намагатися перебрати на себе чи!сь повноваження.
Тшьки така, законна дмльтсть Прем'ер-мш1стра Укра'ни у взаемоввдносинах з шшими гшками та шститутами влади дасть змогу повною м1рою реал1зовувати в Укра!ш принцип подшу державно! влади.
Принцип безперервность Ще одним принципом дмльносп очшьника Уряду - Прем'ер-м1тстра Укра!ни - е принцип безперервность Вш прописаний на р1вт Конституци Укра'ни та Закону Укра'ни "Про Кабшет Мш1стр1в Укра'ни", так, зокрема, ч. 4 ст. 115 Основного Закону вказуе, що Кабшет Мш1стр1в Укра!ни, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою Укра'ни або ввдставка якого прийнята Верховною Радою Укра'ни, продовжуе виконувати сво! повноваження до початку роботи новосформованого Кабшету М1тстр1в Укра'ни.
Безперервтсть е фшософською категор1ею, що ввдображае едтсть перервно!, подшено! реальности взаемоперехвд окремих !! ланцюпв. Як вказуе Постшний представник Президента Укра!ни у Верховнш Рад1 Укра!ни (2010 - 2014 рр.) Ю. М1рошниченко, в Укра!т д1е принцип безперервносл влади. Вакууму не може бути тд час виконання державних повноважень. Це проявляеться, наприклад, у процеш вибор1в. До моменту призначення нового суб'екта влади, попередт органи виконують сво! функци. Громадяни не повинш хвилюватися щодо потенцшно! можливосп звернень до оргатв державно! влади [26].
Постае питання: Чи буде Прем'ер-мшктр Укра'ни виконувати обов'язки очшьника Уряду тсля ввдставки Кабшету М1тстр1в Укра'ни? Закон Укра'ни "Про Кабшет М1тстр1в Укра'ни" вказуе, що Прем'ер-м1тстр продовжуе виконувати обов'язки очшьника Уряду до формування нового складу Кабшету М1тстр1в Укра'ни. Виняток становить лише смерть Прем'ер-м1тстра Укра!ни. У такому раз1 його обов'язки виконуватиме Перший вще-прем'ер-м1тстр або вще-прем'ер-м1тстр згвдно з визначеним розподшом повноважень.
З описано! процедури виникае питання: Чи вправ1 ця особа за сво!м статусом виконувати обов'язки Прем'ер-мш1стра Укра!ни у раз1 добровольно! ввдставки з посади, 1 як бути, коли вона ввдмовляеться ввд виконання таких обов'язюв.
У випадку з Кабшетом М1тстр1в Укра'ни та Прем'ер-мшктром Укра'ни, ввдставку яких прийняла Верховна Рада Укра!ни, то вони продовжують виконувати сво! повноваження до початку роботи новосформованого складу уряду.
Постае ще одне питання: Чи може Прем'ер-м1тстр Укра'ни ввдмовитися виконувати обов'язки очшьника Уряду тсля свого звшьнення з посади на засвдант Верховно! Ради Укра'ни? Вважаемо, що Прем'ер-мш1стр повинен надшятися таким правом, а Верховна Рада у сво!й Постанов! про прийняття ввдставки Прем'ер-м1тстра Укра'ни повинна зазначати, хто з високоурядовщв виконуватиме повноваження очшьника Уряду до початку роботи нового складу Кабшету М1тстр1в Укра!ни.
Зважаючи на вищенаведене, з метою уникнення суперечностей 1 конфлжпв м1ж Президентом Укра!ни та Прем'ер-мш1стром Укра!ни, вважаемо за доцшьне положення Закону Укра'ни "Про Кабшет Мш1стр1в Укра!ни", де зазначено, що тсля прийняття ввдставки Кабшетом М1тстр1в Укра!ни, вш продовжуе виконувати обов'язки до формування нового складу Уряду, потр1бно
доповнити нормою про те, що функци очшьника Уряду за ршенням Верховно! Ради Укра!ни можуть покладатися на Прем'ер-мтстра Укра!ни, Першого в!це-прем'ер-м!н!стра або вще-прем'ер-м!н!стра. Це п!дкр!пить право Прем'ер-мтстра Укра!ни п!сля його ввдставки в!дмовитися виконувати сво! обов'язки.
Як бачимо, цей принцип потребуе нормативного удосконалення як стосовно Прем'ер-мтстра Укра!ни, так ! стосовно Уряду - Кабшету М!н!стр!в Укра!ни.
За попередньо! редакц!! Конституц!! 1996 р. принцип безперервносл виражався також в конституцшному обов'язку Прем'ер-м!н!стра Укра!ни у випадках дострокового припинення повноважень Президента Укра!ни виконувати його обов'язки на перюд до обрання ! вступу на пост нового Президента Укра!ни. Сьогодн! таким обов'язком надшений очшьник Верховно! Ради Укра!ни.
У ц!й частит потр!бно вносити зм!ни до Конституц!! Укра!ни та повертатися до норми Конституц!! 1996 року, де так! функци покладалися на очшьника Уряду Укра!ни. Отже, Прем'ер-м!н!стр Укра!ни своею д!яльн!стю забезпечуватиме безперервн!сть функщонування як !нституту Очшьника держави, так! ус!е! державно! влади.
Принцип вщповщальность Базовим принципом у дмльносп будь-якого органу чи посадово! особи оргашв державно! влади е принцип ввдповвдальносп. Пол!тико-правовий характер конституц!йно-правово! ввдповвдальност! досл!джував в!домий учений-конституц!онал!ст В. М. Шаповал. В!н вид!ляе пол!тичну ввдповвдальшсть уряду, його голови та мш!стр!в перед парламентом ! в!дпов!дальн!сть у порядку !мшчменту або !нших под!бних процедур. В!дм!нна ознака пол!тично! ввдповвдальност! - суб'ективн!сть, оскшьки необх!дн!сть !! застосування визначаеться не критер!ями законности а потребами конкретно! пол!тики, як! проявляються у волевиявленш парламентар!!в [27, с. 80].
Так, дострокове припинення повноважень Прем'ер-мтстра Укра!ни та члетв Уряду за допомогою висловлення недов!ри Верховною Радою Укра!ни е полггичною в!дпов!дальн!стю, яка зумовлюеться розб!жн!стю погляд!в суб'ект!в пол!тично! боротьби з приводу здшснення державно! пол!тики! розподшом пол!тичних сил у влад! у кожний конкретний момент [28, с. 81-82].
Вживаючи термш "ввдповвдальшсть", насамперед його пов'язують !з в!дпов!дальн!стю "за що-небудь", п!д якою розум!ють ввдповвдальшсть за неналежне виконання покладених обов'язюв, ефективн!сть ! доц!льн!сть д!яльност!. Ввдповвдальшсть "перед ким-небудь" реал!зуеться у правових ввдносинах п!дконтрольност!-п!дзв!тност!, в яких беруть участь дв! сторони: в!дпов!дальний суб'ект, пвдконтрольний ! п!дзв!тний, ! суб'ект, який мае контрольно-наглядов! повноваження, перед яким перший несе ввдповвдальшсть [29, с. 120-121].
Так, Прем'ер-мтстр Укра!ни у сво!й д!яльност! керуватиметься принципом ввдповвдальност! та нестиме пол!тико-правову ввдповвдальшсть перед укра!нським парламентом - Верховною Радою Укра!ни. Саме Верховна Рада Укра!ни в редакц!! в!дновлено! у 2014 р. Конституц!! Укра!ни, серед сво!х повноважень надшятиметься правом звшьнити Прем'ер-м!н!стра Укра!ни !з займано! посади. Бшьше того, таке повноваження !з звшьнення з посади Верховна Рада Укра!ни може реал!зувати зг!дно з Ршенням Конституц!йного Суду Укра!ни ! без в!дпов!дного подання Президента Укра!ни [30].
Така в!дпов!дальн!сть оч!льника Уряду Укра!ни п!дсилюеться ще й конституцшною нормою про пряму залежн!сть ввдставки Прем'ер-мтстра Укра!ни та усього складу Кабшету Мш!стр!в Укра!ни. Власне на Прем'ер-мтстр! Укра!ни лежить ! ввдповвдальшсть за дмльшсть кожного члена Уряду.
До реч!, варто погодитися !з думкою О. В. Совгир!, що анал!з особливостей парламентсько! в!дпов!дальност! Каб!нету Мш!стр!в Укра!ни та Прем'ер-м!н!стра Укра!ни дають пвдстави стверджувати про необх!дн!сть вир!знення окремого р!зновиду конституц!йно-правово! в!дпов!дальност! - урядово! в!дпов!дальност!, що е елементом системи стримувань ! противаг та може настати, зокрема, за полггичними пвдставами, у раз! застосування в порядку, визначеному законодавством, до уряду, його очшьника або його члетв законодавчо визначених санкцш з боку
парламенту через припинення !х повноважень [31, с. 35]. У такому р1зновид1 конституцшно-правово! ввдповвдальносл ключову роль ввдкраватиме ввдповщальшсть Прем'ер-мш1стра Укра'ни.
Кр1м того, варто тдтримати пропозищю О. В. Олькшо! про доцшьшсть доповнення Закону Укра!ни "Про Кабшет Мш1стрш Укра'ни" нормою такого зм1сту: "Якщо протягом двадцяти дшв 1з дня виникнення обставин, яю призводять до порушення вимог щодо несум1сност1 службово! дмльносп Прем'ер-мш1стра Укра'ни з шшими видами дмльносп, щ обставини ним не усунет або не подана особиста заява про ввдставку, ршення про дострокове припинення його повноважень приймаеться судом за зверненням сорока п'яти народних депутата Укра'ни". Необхвдно також передбачити, що у раз1 набрання законно! сили обвинувальним вироком суду щодо Прем'ер-мш1стра Укра!ни, його повноваження припиняються 1з дня набрання законно! сили ршенням суду [32, с. 13].
Принцип вщкритост та прозорость Останшм в перелшу принцитв дмльносп Кабшету М1шстр1в, яким зобов'язаний послуговуватися у сво!й дмльносп 1 Прем'ер-мш1стр Укра'ни, е принцип прозоросл та ввдкритости Великий тлумачний словник пвд термшом "прозор1сть" розуше властив1сть 1 стан чогось прозорого, а у системах опрацювання шформаци - пром1жш засоби взаемоди, застосування яких непомггне для користувача, властив1сть ф1зичного з'еднання протоколу чи програми передавати шформащю, закодовану будь-яким способом, без жодних змш у нш. Пвд час визначення ж прикметника "прозорий" наводиться його переносне значення -доступний для сприймання, зрозумший, ясний, дохвдливий, якого легко розгадати (збагнути), явний, неприхований, щирий, ввдвертий [1, с. 1153]. Значення слова "ввдкритий" тлумачаться у словнику, як доступний для ушх бажаючих; неприхований, нетаемний, явний [1, с. 172].
На думку Т. Андршчук, термш "прозоркть" у значенш характеристики сощальних шституцш або процес1в можна тлумачити насамперед як властив1сть бути зрозумшим, легким для сприйняття [33, с. 48].
Окремого дослвдження вартуе 1 питання розмежування зм1сту принцитв "прозоросп" та "ввдкритосл". Так, наприклад, В. Мельниченко вбачае основну ввдмшшсть принцитв прозоросл та ввдкритосп у тому, що прозор1сть характеризуеться пасившстю споглядання шформаци громадянами та !хшми об'еднаннями, а ввдкрипсть передбачае можлив1сть активних дш цих суб'екта [34, с. 49]. О. В. Совгиря, цитуючи принципи европейського адмшктративного простору, зазначае, що принцип ввдкритосп 1 прозоросл розум1еться як ввдкрипсть на противагу секретности; прозор1сть - на противагу дискретности [35, с. 21].
Особливосл принцитв ввдкритосп 1 прозоросп зумовлет, на думку Н. В. Гудими, тим, що вони виступають одночасно як принципи оргашзаци та дмльносп оргатв та посадових ос1б оргатв державного управлшня; як принципи взаемоввдносин м1ж цими органами та посадовими особами 1 суспшьством в особ1 полггичних партш, недержавних установ, громадських об'еднань, оргашзацш та окремих громадян; як прояв демократизму особистого правового статусу кожного громадянина, зокрема 1 державних службовщв високого рангу [36, с. 446].
Стосовно Прем'ер-м1тстра Укра'ни, то принцип прозоросл полягатиме у прозорому висвггленш його дмльносп, максимальному поширенш шформаци про не! за допомогою р1зних засоб1в масово! шформаци та ввдсуттсть у його дмх прихованосп та секретность
Принцип же ввдкритосп полягатиме насамперед у можливосп донесення шформаци до Прем'ер-мшктра Укра!ни, у його доступносп для суспшьства. Це реал1зовуватиметься у межах описано! вище шформацшно! функци очшьника Уряду за допомогою конституцшно-правового порядку звернення до Прем'ер-м1тстра Укра'ни.
Деяк1 з науковщв у галуз1 конституцшного права, дослвджуючи питання принцитв дмльносл Уряду, зачшають також в сво!х працях 1 принцип гласность Якщо говорити про принцип гласносп в робот1 Прем'ер-мшктра Укра'ни, вважаемо, що вш включатиме та поеднуватиме характеристики принцитв ввдкритосп, прозоросл та доступность
З шшого боку, yci Ha3BaHÍ принципи сьогодт реалiзуються Прем'ер-мтстром Укра!ни не повною мiрою. Так, часто дмльшсть очшьника Уряду мае конфiденцiйний та секретний характер, до кiнця незрозумшою е дiяльнiсть його допомiжних служб та установ, часто важко зрозумгги логшу прийняття тих чи шших рiшень.
Варто погодитись з думкою Н. В. Гудими [36, с. 452], що для повшшого та системшшого використання у сво!й дмльносл принципiв прозоростi та вiдкритостi Прем'ер-мтстру Укра!ни, як i iншим посадовим особам оргашв державно! влади, потрiбно запропонувати систему стимулiв, якi б заохочували останнiх застосовувати вказанi принципи на практищ. 1накше кажучи, дмльшсть Прем'ер-мiнiстра Укра!ни повинна бути добре оплачувана, забезпечена усiма соцiальними пшьгами та iншими вигодами так, щоб йому було вигiдно висвiтлювати свою роботу максимально прозоро i ввдкрито, користуючись принципами гласностi та доступности
Висновки. Проаналiзованi вище загальнi принципи Прем'ер-мтстр у сво!й дiяльностi зобов'язаний ращонально поеднувати, щоб сприяти якомога продуктивней та кращiй роботi Уряду - Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни.
З проведеного анашзу можна констатувати, що юнуе цша система принципiв дмльност Прем'ер-мiнiстра Укра!ни як керiвних вихвдних вдей, основоположних начал дiяльностi очшьника Уряду Укра!ни, якi визначають та розкривають його конституцшно-правову природу, сутшсть та призначення у системi оргашв публiчно! влади та е неввд'емною складовою його конституцшно-правового статусу. 1х використання у практичнiй дмльносп Прем'ер-мiнiстра Укра!ни е необхiдною умовою належного функцiонування iнституту очшьника уряду в Укра!ш.
1. Великий тлумачний словник сучасно'Х укра'Хнсько'Х мови (з дод., допов. та CD) /уклад. i гол. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1ртнь: ВТФ "Перун", 2007. - 1736 с. 2. Полтичний словник / за ред. В. К. Врублевського, Л. М. Кравчука, А. В. Кудрицького. - 4-те вид., перероб. i доп. - К. : Голов. ред. УРЕ, 1987. - 876 с. 3. Юридична енциклопедiя : в 6 т. /ред. кол.: Ю. С. Шемшученко вдп. ред.) та т. - К. : "Укр. енцикл.", 2003. - Т. 5: П - С. - 736 с. 4. Колодш А. М. Принципи права УкраХни / А. М. Колодш. - К. : Юртком 1нтер. - 1998. - 208 с. 5. Рабтович П. М. Основи загально'Х теорй' права та держави: навч. поаб. / П. М. Рабтович. - 6-те вид. - Х.: Консум, 2002. -160 с. 6. Фулей Т. I. Сучасш загальнолюдсью принципи права та проблеми Хх впровадження в Укра'Хт: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Т. I. Фулей; КиХвський нащональний утверситет iменi Тараса Шевченка. - К., 2003. - 20 с. 7. Портнов А. В. Теоретичш основи конституцшного судочинства в Укра'Хт: моногр. / А. В. Портнов. - К.: Логос, 2008. - 155 с. - С. 143 - 152. 8. Ршення Конституцшного Суду УкраХни вiд 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справi за конституцшним поданням Верховного Суду УкраХни щодо вiдповiдностi КонституцХ УкраХни (кконституцшностi) положень ст. 69 Кримтального кодексу УкраХни (справа про призначення судом бтьш м 'якого покарання) // Вкник Конституцшного Суду УкраХни. - 2004. - № 5. - С. 38 -45. 9. Селiванов А. О. Конституцшна юрисдикця: поняття, змют, принцип верховенства права, правовi позицй' по справах прав людини i конституцшних конфлiктiв у сферi публiчноХ влади / А. О. Селiванов. - К. : Вид. Дiм "1н Юре", 2008. - 120 с. 10. Совгиря О. В. Конституцшно-правовий статус Кабтету Мiнiстрiв УкраХни: стан та тенденцй' розвитку: моногр. / О. В. Совгиря. - К.: Юртком 1нтер, 2012. - 464 с. 11. Розпорядження Кабтету Мiнiстрiв УкраХни "Про тимчасове виконання повноважень Прем'ер-мтстра УкраХни" вiд 24 липня 2014 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ 658-2014-%D1%80. 12. Розпорядження Кабтету Мiнiстрiв УкраХни "Про визнання таким, що втратило чинтсть розпорядження Кабтету Мiнiстрiв УкраХни вiд 24 липня 2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/679-2014-%D1%80/paran2#n2. 13. Теорiя держави i права: Академiчний курс: тдруч. / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Онщенко. - К.: Юртком 1нтер, 2006. - 688 с. 14. Теория юридического процесса / под общ. ред. проф. В. М. Горшенева. - Х.: Вища шк., 1985. -192 с. 15. Самохвалов В. В. Законтсть i справедливють: теоретико-правовi проблеми спiввiдношення та взаемодй': автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 /В. В. Самохвалов; 1н-т
законодавства ВерховноХ Ради УкраХни. - К., 2008. - 18 с. 16. Горбунова Л. М. Принцип 3aKOHHOcmi у нормотворчш дiяльностi оргатв виконавчоХ влади: моногр. / Л. М. Горбунова. - К.: Юртком 1нтер, 2008. - 240 с. 17. Мелех Л. В. Принципи i вимоги законностi у правозастосовнш дiяльностi / Л. В. Мелех // Науковий вкник Львiвського державного утверситету внутрштх справ. - 2008. -№ 2. - С. 1 - 12. 18. Монтескье Ш. О духе законов. Избранные произведения / Ш. Монтескье; общ. ред. и вступ. ст. М. Н. Баскина. - М.: Госполитиздат, 1955. - 478 с. 19. Короткий оксфордський полтичний словник / пер. з англ.; за ред. I. Маклта, А. Макмтана. - К.: Вид-во Соломп Павличко "Основи", 2006. - 789 с. 20. Конституцшне право Укрспни / за ред. д-ра юрид. наук, проф.
B. Ф. Погортка. - 2-ге доопр. вид. - К.: Наук. думка, 2000. - 732 с. 21. Фрицький О. Ф. Конституцшне право Украти: тдруч. / О. Ф. Фрицький. - 3-те вид., перероб. i доп. - К.: Юртком 1нтер, 2006. - 512 с. 22. Конституцшне право Украти: тдруч. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. В. П. Колкника та Ю. Г. Барабаша. - Х.: Право, 2008. - 416 с. 23. Мучник А. Г. Комментарий к Конституции Украины /А. Г. Мучник. - 2-е изд., исправ. и доп. - К.: Парламентское издательство, 2003. - Кн. 1. - 400 с. 24. Ршення Конституцшного Суду Украти вiд 24 червня 1999 р. №6-рп/99 у справi за конституцшним поданням Верховного Суду Украти щодо вiдповiдностi Конституцп Украти (конституцшностi) положень ст.ст. 19, 42 Закону Украти "Про Державний бюджет Украти на 1999 рж" (справа про фтансування судiв). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/v006p710-99. 25. Тимошенко знову не прийшла до Ющенка на за^ання РНБО 11 вересня 2009 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tsn. ua/ukrayina/timoshenko-znovu-ne-priishla-do-yushchenka-na-zasidannya-rnbo. html. 26. Ромашова Н. Мiрошниченко: влада мае служити народу / Н. Ромашова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://obozrevatel.com/interview/ miroshnichenko-vlada-mae-sluzhiti-narodu.htm. 27. Шаповал В. М. Вищi органи сучасноХ держави. Порiвняльний аналiз /В. М. Шаповал. - К.: Програма-Л, 1995. - 136 с. 28. Олькта О. В. Спiввiдношення конституцшного iнституту дострокового припинення повноважень вищих посадових оЫб та конституцшног вiдповiдальностi / О. В. Олькта // Актуальт проблеми держави i права: зб. наук. пр. - Вип. 61. - Одеса, 2011. - С. 77-84. 29. Мтаева I. Конституцшно-правова вiдповiдальнiсть оргатв публiчноï влади / I. Мтаева // Державне управлтня та мюцеве самоврядування: зб. наук. пр. - Днтропетровськ: ДР1ДУ, 2009. - № 2. -
C. 117 - 124. 30. Ршення Конституцшного Суду Украти вiд 11 грудня 2007 року № 12-рп/2007 у справi за офщшним поданням 46 народних депутатiв Украти про офщшне тлумачення положень пункту дванадцятого частини першог ст. 85 Конституцп Украти у контекстi положень частини четвертое ст. 114, частини друго'г, третьо'г ст. 115 Конституцп Украти (справа про порядок припинення повноважень члетв Кабтету Мiнiстрiв Украти). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ va12p710-07. 31. Совгиря О. В. Парламентська вiдповiдальнiсть Кабтету Мiнiстрiв Украти: теоретичн та практичн аспекти / О. В. Совгиря // Адвокат. - 2012. - № 12. - С. 28 - 35. 32. Олькта О. В. Конституцшний iнститут дострокового припинення повноважень вищих посадових оЫб Украти: розвиток законодавства та юридичног практики: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / О. В. Олькта; Нацюнальний утверситет "Одеська юридична академiя". - Одеса, 2011. - 20 с. 33. Андршчук Т. Принцип прозоростi комуткаци оргатв державног влади з населенням: понятшно-концептуальне бачення / Т. Андршчук // Вкник КнижковоХ палати. - 2009. - № 4. - С. 48 - 51. 34. Мельниченко В. I. Прозоркть i вiдкритiсть державного управлтня як чинники його стабшзащХ / В. I. Мельниченко // Вкн. Нац. акад. держ. упр. при Президентовi УкраХни. - 2003. - № 4. - С. 48 - 55. 35. Совгиря О. Принципи вiдкритостi, прозоростi та гласностi дiяльностi Уряду: визначення змюту i спiввiдношення понять / О. Совгиря // Публiчне право. - 2011. - № 2. - С. 19 - 26. 36. Гудима Н. В. Норми-стимули у функцiонуваннi та розвитку принцитв вiдкритостi i прозоростi в дiяльностi оргатв державного управлтня /Н. В. Гудима // Часопис "Утверситетсью науковi записки ". - 2007. - № 4. - С. 445-452.
